www.wikidata.uk-ua.nina.az

IP адреса Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви мож

IP-адреса

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її з чинними мовними стандартами.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: IPA (значення).

IP-адреса, адреса Ай-Пі (від англ. Internet Protocol address) — це ідентифікатор (унікальний числовий номер) мережевого рівня, який використовується для адресації комп'ютерів чи пристроїв у мережах, які побудовані з використанням стеку протоколів TCP/IP (н-д Інтернет). У мережі Інтернет потрібна глобальна унікальність адрес, у разі роботи в локальній мережі — у межах мережі.

У версії протоколу IPv4 IP-адреса має довжину 4 байти, а у версії IPv6 — 16 байтів.

Прикладом IP-адреси може бути адреса 127.0.0.1 (локальна IP-адреса, змінити її неможливо, і вона на кожній ОС лише одна — localhost).

Процес перетворення доменного імені на адресу IP виконується DNS-сервером.

Статичні та динамічні IP-адреси

IP-адресу називають статичною (постійною, незмінною), якщо вона задається користувачем у налаштуваннях пристрою, або якщо надається автоматично при підключенні пристрою до мережі та не може бути присвоєна іншому пристрою.

IP-адресу називають динамічною (непостійною, змінною), якщо вона надається автоматично при підключенні пристрою до мережі і використовується протягом обмеженого проміжку часу, зазначеного в службі, яка надала IP-адресу (DHCP).

Динамічні адреси IP також бувають віртуальними. Обслуговування уявної адреси IP проводиться за технологією NAT: користувачам надається можливість безперешкодно отримувати інформацію з мережі Інтернет, при цьому втрачається усіляка можливість іншого доступу до комп'ютера з мережі, так наприклад, комп'ютер з такою адресою IP не може використовуватися як вебсервер. Не уявні адреси ІР називають реальними, прямими, зовнішніми, громадськими або публічними, «білими», усі такі адреси IP є статичними.

Класифікація адрес IP

Класифікація адрес служила своїм цілям на початкових стадіях розвитку Інтернету, але їй бракувало масштабованості в умовах швидкого розширення мережі в 90-х роках. Система класів адресного простору була замінена безкласовою маршрутизацією (CIDR) в 1993 році. CIDR базується на маскуванні підмережі змінних розмірів, що дозволяє розподіляти адреси та проводити маршрутизацію на основі префіксів довільної довжини.

Залежно від розмірів мережі кількість адрес може бути більшою або меншою. Для різних потреб існує кілька класів мереж, від яких залежить максимальна кількість адрес для хостів.

включає мережі з 1.0.0.0 до 126.255.255.255. Номер мережі знаходиться у першому октеті. Це забезпечує 24-ох розрядну частину для позначення хостів. Дозволяє використання приблизно 16 мільйонів хостів у мережі.

вміщає мережі з 128.0.0.0 до 191.255.255.255; номер мережі знаходиться у перших двох октетах. Нараховує 16320 мереж з 65024 хостами у кожній.

діапазон мереж від 192.0.0.0 до 223.255.255.255; номер мережі — три перших октети. Нараховує близько 2 мільйонів мереж з 254 хостами у кожній.

адреси, які налічують діапазон з 224.0.0.0 до 254.0.0.0[джерело?] є або дослідними, або збережені для використання у майбутньому і не описують будь-якої мережі.

Види IP адрес

IPv4

IPv4 (англ. Internet Protocol version 4) — четверта версія IP протоколу, перша версія широкого вжитку. IPv4, описаний в RFC 791 (вересень 1981 року), замінив RFC 760 (січень 1980 року). IPv4 використовує 32-бітові адреси, що обмежують адресний простір 4294967296 можливими унікальними адресами. Зручною формою запису адреси IP (IPv4) є запис у вигляді чотирьох десяткових чисел значенням від 0 до 255, розділених крапками, наприклад, 192.168.0.1.

IPv6

IPv6 (англ. Internet Protocol version 6) — нова версія протоколу IP, покликана вирішити проблеми, з якими зіткнулася попередня версія (IPv4) при її використанні в Інтернеті, за рахунок використання довжини адреси 128 біт замість 32. Адреси розділяються двокрапками (н-д fe80:0:0:0:200:f8ff:fe21:67cf). Велика кількість нульових груп може бути пропущена за допомогою подвійної двокрапки (fe80::200:f8ff:fe21:67cf). Такий пропуск має бути єдиним в адресі.

Структура

Адреса IP складається з двох частин: номера мережі та номера вузла. У разі ізольованої мережі її адреса може бути обрана адміністратором з навмисно зарезервованих для таких мереж блоків адрес (10.0.0.0/8, 172.16.0.0/12 або 192.168.0.0/16). Якщо ж мережа повинна працювати як складова частина Інтернету, то адреса мережі видається провайдером або регіональним інтернет-реєстратором (Regional Internet Registry, RIR). Згідно з даними на сайті IANA існує п'ять RIR: ARIN, який обслуговує Північну Америку; APNIC, який обслуговує країни Південно-Східної Азії; AfriNIC, який обслуговує країни Африки; LACNIC, обслуговує країни Південної Америки й басейну Карибського моря; та RIPE NCC, який обслуговує Європу, Центральну Азію, Близький Схід. Регіональні реєстратори отримують номери автономних систем та великі блоки адрес у IANA, а потім видають номери автономних систем та блоки адрес меншого розміру локальним інтернет-реєстраторам (Local Internet Registries, LIR), зазвичай є великими провайдерами.

Номер вузла в протоколі IP призначається незалежно від локальної адреси вузла. Маршрутизатор входить відразу до кількох мереж. Тому кожен порт маршрутизатора має власну адресу ІР. Кінцевий вузол також може входити до кількох мереж IP. У цьому випадку комп'ютер повинен мати кілька адрес IP, за числом мережних зв'язків. Таким чином, адреса IP характеризує не окремий комп'ютер чи маршрутизатор, а одне мережне з'єднання.

Типи адресації

Є два способи визначення того, скільки бітів відводиться на маску підмережі, а скільки — на адресу IP.

Спочатку використовувалася класова адресація (INET), але з другої половини 1990-х років вона була витіснена безкласовою адресацією (CIDR), за якої кількість адрес у мережі визначається маскою підмережі.

Маска — це число, яке використовується у парі з адресою IP; двійковий запис маски містить одиниці у тих розрядах, які повинні в адресі IP інтерпретуватися як номер мережі. Оскільки номер мережі є цілою частиною адреси, одиниці у масці також повинні становити безперервну послідовність. Для стандартних класів мереж маски мають такі значення:

  • клас А — 11111111.00000000.00000000.00000000 (255.0.0.0);
  • клас В — 11111111.11111111.00000000.00000000 (255.255.0.0);
  • клас С — 11111111.11111111.11111111.00000000 (255.255.255.0).

Порівняння типів адресації

Іноді зустрічається запис адрес IP 192.168.5.0/24. Даний вид запису замінює собою вказівку діапазону адрес IP. Число після похилої риски означає кількість одиничних розрядів у масці підмережі. Для наведеного прикладу маска підмережі буде мати двійковий вигляд 11111111.11111111.11111111.00000000 або те ж саме в десятковому вигляді: 255.255.255.0. 24 розряди адреси IP відводяться під номер мережі, а решта розрядів повної адреси — під адреси хостів цієї мережі, адресу цієї мережі та широкомовну адресу цієї мережі. Разом, 192.168.5.0/24 означає діапазон адрес хостів від 192.168.5.1 до 192.168.5.254, а так само 192.168.5.0 — адреса мережі та 192.168.5.255 — широкомовна адреса мережі. Для обчислення адреси мережі та широкомовної адреси мережі використовуються формули:

адреса_мережі = IP_будь-якого_комп'ютера_цієї_сітки AND MASK (адреса мережі дозволяє визначити, що комп'ютери в одній мережі)

широкомовна_адреса_мережі = IP_будь-якого_комп'ютера_цієї_мережі OR NOT (MASK) (широкомовна адреса мережі сприймається всіма комп'ютерами мережі, як додаткову свою адресу, тобто пакет на цю адресу отримають усі хости мережі, як адресовані особисто їм; якщо на мережний інтерфейс хоста, який не є маршрутизатором пакетів потрапить пакет, адресований не йому, то він буде відкинутий).

Запис адрес IP із зазначенням через слеш маски підмережі змінної довжини також називають адресою CIDR на противагу звичайному запису без вказівки маски, в операційних системах типу UNIX також іменованої адресою INET

Особливі адреси IP

У протоколі IP існує кілька угод про особливі інтерпретації адрес IP: якщо усі двійкові розряди адреси IP рівні 1, то пакет з такою адресою призначення має розсилатися усім вузлам, які знаходяться у тій же мережі, де й джерело цього пакета. Таке розсилання називається обмеженим широкомовним повідомленням (limited broadcast). Якщо у полі номера вузла призначення стоять лише одиниці, то пакет, з такою адресою, розсилається усім вузлам мережі з заданим номером мережі. Наприклад, у мережі 192.168.5.0 з маскою 255.255.255.0 пакет з адресою 192.168.5.255 доставляє усім вузлам цієї мережі. Таке розсилання називається широкомовним повідомленням (direct broadcast).

Стек протоколів TCP/IP

Архітектура протоколів TCP/IP призначена для об'єднаної мережі, що складається зі з'єднаних між собою за допомогою шлюзів окремих різнорідних комп'ютерних підмереж.

Протоколи цієї сім'ї розроблялись для мережі ARPANET Міністерства оборони США, а пізніше отримали широке використання у мережах UNIX-машин та всесвітній мережі Internet. Стек протоколів TCP/IP розроблено та протестовано ще до прийняття стандартів ISO, а тому ієрархію управління в IP-мережах визначають п'ятьма рівнями:

  • Hardware level ;
  • Network interface ;
  • Internet level ;
  • Transport level ;
  • Application level .

1 — нижній рівень Hardware level описує середовище передавання.

2 — рівень Network interface ('мережний інтерфейс') містить апаратнозалежне програмне забезпечення, яке забезпечує поширення інформації на певному відрізку середовища передавання.

3 — рівень Internet (міжмережний) level представлений протоколами IP, ARP, RARP та ICMP.

4 — протокол IP не забезпечує гарантовану доставку пакетів, збереження порядку та цілісності їх потоку. Ці завдання вирішують протоколи TCP (Transmission Control Protocol) та UDP (User Datagram Protocol), які відносяться до Transport (транспортного) level.

5 — рівню Application (прикладному) level відповідають прикладні задачі, серед яких найбільш відомими є гіпертекстові засоби віддаленого доступу WWW, обмін файлами FTP (File Transfer Protocol), протокол служби логічних імен DNS (Domain Name Service), електронна пошта SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) та емуляція терміналу віддаленого UNIX-сервера TelNet.

Інструменти

Для отримання адреси IP клієнт може використовувати один з наступних протоколів:

  • DHCP — найпоширеніший протокол налаштування мережних параметрів.
  • BOOTP — простий протокол налаштування мережної адреси, зазвичай використовується для бездискових станцій.
  • Zeroconf — протокол налаштування мережної адреси, визначення імені, пошук служб.
  • RARP — застарілий протокол, який використовує зворотну логіку (з апаратної адреси — в логічну) популярну і донині у широкомовних мережах протоколу ARP. Не підтримує розповсюдження інформації про довжину маски (не підтримує VLSM).

Див. також

Джерела

  • Комп'ютерні мережі: [навчальний посібник] / А. Г. Микитишин, М. М. Митник, П. Д. Стухляк, В. В. Пасічник. — Львів: «Магнолія 2006», 2013. — 256 с. ISBN 978-617-574-087-3
  • Буров Є. В. Комп'ютерні мережі: підручник / Євген Вікторович Буров. — Львів: «Магнолія 2006», 2010. — 262 с. ISBN 966-8340-69-8

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi z chinnimi movnimi standartami U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina IPA znachennya IP adresa adresa Aj Pi vid angl Internet Protocol address ce identifikator unikalnij chislovij nomer merezhevogo rivnya yakij vikoristovuyetsya dlya adresaciyi komp yuteriv chi pristroyiv u merezhah yaki pobudovani z vikoristannyam steku protokoliv TCP IP n d Internet U merezhi Internet potribna globalna unikalnist adres u razi roboti v lokalnij merezhi u mezhah merezhi U versiyi protokolu IPv4 IP adresa maye dovzhinu 4 bajti a u versiyi IPv6 16 bajtiv Prikladom IP adresi mozhe buti adresa 127 0 0 1 lokalna IP adresa zminiti yiyi nemozhlivo i vona na kozhnij OS lishe odna localhost Proces peretvorennya domennogo imeni na adresu IP vikonuyetsya DNS serverom Zmist 1 Statichni ta dinamichni IP adresi 2 Klasifikaciya adres IP 3 Vidi IP adres 3 1 IPv4 3 2 IPv6 4 Struktura 5 Tipi adresaciyi 6 Porivnyannya tipiv adresaciyi 7 Osoblivi adresi IP 8 Stek protokoliv TCP IP 9 Instrumenti 10 Div takozh 11 Dzherela 12 PosilannyaStatichni ta dinamichni IP adresi RedaguvatiIP adresu nazivayut statichnoyu postijnoyu nezminnoyu yaksho vona zadayetsya koristuvachem u nalashtuvannyah pristroyu abo yaksho nadayetsya avtomatichno pri pidklyuchenni pristroyu do merezhi ta ne mozhe buti prisvoyena inshomu pristroyu IP adresu nazivayut dinamichnoyu nepostijnoyu zminnoyu yaksho vona nadayetsya avtomatichno pri pidklyuchenni pristroyu do merezhi i vikoristovuyetsya protyagom obmezhenogo promizhku chasu zaznachenogo v sluzhbi yaka nadala IP adresu DHCP Dinamichni adresi IP takozh buvayut virtualnimi Obslugovuvannya uyavnoyi adresi IP provoditsya za tehnologiyeyu NAT koristuvacham nadayetsya mozhlivist bezpereshkodno otrimuvati informaciyu z merezhi Internet pri comu vtrachayetsya usilyaka mozhlivist inshogo dostupu do komp yutera z merezhi tak napriklad komp yuter z takoyu adresoyu IP ne mozhe vikoristovuvatisya yak vebserver Ne uyavni adresi IR nazivayut realnimi pryamimi zovnishnimi gromadskimi abo publichnimi bilimi usi taki adresi IP ye statichnimi Klasifikaciya adres IP RedaguvatiKlasifikaciya adres sluzhila svoyim cilyam na pochatkovih stadiyah rozvitku Internetu ale yij brakuvalo masshtabovanosti v umovah shvidkogo rozshirennya merezhi v 90 h rokah Sistema klasiv adresnogo prostoru bula zaminena bezklasovoyu marshrutizaciyeyu CIDR v 1993 roci CIDR bazuyetsya na maskuvanni pidmerezhi zminnih rozmiriv sho dozvolyaye rozpodilyati adresi ta provoditi marshrutizaciyu na osnovi prefiksiv dovilnoyi dovzhini Zalezhno vid rozmiriv merezhi kilkist adres mozhe buti bilshoyu abo menshoyu Dlya riznih potreb isnuye kilka klasiv merezh vid yakih zalezhit maksimalna kilkist adres dlya hostiv Class Avklyuchaye merezhi z 1 0 0 0 do 126 255 255 255 Nomer merezhi znahoditsya u pershomu okteti Ce zabezpechuye 24 oh rozryadnu chastinu dlya poznachennya hostiv Dozvolyaye vikoristannya priblizno 16 miljoniv hostiv u merezhi Class Bvmishaye merezhi z 128 0 0 0 do 191 255 255 255 nomer merezhi znahoditsya u pershih dvoh oktetah Narahovuye 16320 merezh z 65024 hostami u kozhnij Class Cdiapazon merezh vid 192 0 0 0 do 223 255 255 255 nomer merezhi tri pershih okteti Narahovuye blizko 2 miljoniv merezh z 254 hostami u kozhnij Class D Eadresi yaki nalichuyut diapazon z 224 0 0 0 do 254 0 0 0 dzherelo ye abo doslidnimi abo zberezheni dlya vikoristannya u majbutnomu i ne opisuyut bud yakoyi merezhi Vidi IP adres RedaguvatiIPv4 Redaguvati Dokladnishe IPv4IPv4 angl Internet Protocol version 4 chetverta versiya IP protokolu persha versiya shirokogo vzhitku IPv4 opisanij v RFC 791 veresen 1981 roku zaminiv RFC 760 sichen 1980 roku IPv4 vikoristovuye 32 bitovi adresi sho obmezhuyut adresnij prostir 4294967296 mozhlivimi unikalnimi adresami Zruchnoyu formoyu zapisu adresi IP IPv4 ye zapis u viglyadi chotiroh desyatkovih chisel znachennyam vid 0 do 255 rozdilenih krapkami napriklad 192 168 0 1 IPv6 Redaguvati Dokladnishe IPv6IPv6 angl Internet Protocol version 6 nova versiya protokolu IP poklikana virishiti problemi z yakimi zitknulasya poperednya versiya IPv4 pri yiyi vikoristanni v Interneti za rahunok vikoristannya dovzhini adresi 128 bit zamist 32 Adresi rozdilyayutsya dvokrapkami n d fe80 0 0 0 200 f8ff fe21 67cf Velika kilkist nulovih grup mozhe buti propushena za dopomogoyu podvijnoyi dvokrapki fe80 200 f8ff fe21 67cf Takij propusk maye buti yedinim v adresi Struktura RedaguvatiAdresa IP skladayetsya z dvoh chastin nomera merezhi ta nomera vuzla U razi izolovanoyi merezhi yiyi adresa mozhe buti obrana administratorom z navmisno zarezervovanih dlya takih merezh blokiv adres 10 0 0 0 8 172 16 0 0 12 abo 192 168 0 0 16 Yaksho zh merezha povinna pracyuvati yak skladova chastina Internetu to adresa merezhi vidayetsya provajderom abo regionalnim internet reyestratorom Regional Internet Registry RIR Zgidno z danimi na sajti IANA isnuye p yat RIR ARIN yakij obslugovuye Pivnichnu Ameriku APNIC yakij obslugovuye krayini Pivdenno Shidnoyi Aziyi AfriNIC yakij obslugovuye krayini Afriki LACNIC obslugovuye krayini Pivdennoyi Ameriki j basejnu Karibskogo morya ta RIPE NCC yakij obslugovuye Yevropu Centralnu Aziyu Blizkij Shid Regionalni reyestratori otrimuyut nomeri avtonomnih sistem ta veliki bloki adres u IANA a potim vidayut nomeri avtonomnih sistem ta bloki adres menshogo rozmiru lokalnim internet reyestratoram Local Internet Registries LIR zazvichaj ye velikimi provajderami Nomer vuzla v protokoli IP priznachayetsya nezalezhno vid lokalnoyi adresi vuzla Marshrutizator vhodit vidrazu do kilkoh merezh Tomu kozhen port marshrutizatora maye vlasnu adresu IR Kincevij vuzol takozh mozhe vhoditi do kilkoh merezh IP U comu vipadku komp yuter povinen mati kilka adres IP za chislom merezhnih zv yazkiv Takim chinom adresa IP harakterizuye ne okremij komp yuter chi marshrutizator a odne merezhne z yednannya Tipi adresaciyi RedaguvatiYe dva sposobi viznachennya togo skilki bitiv vidvoditsya na masku pidmerezhi a skilki na adresu IP Spochatku vikoristovuvalasya klasova adresaciya INET ale z drugoyi polovini 1990 h rokiv vona bula vitisnena bezklasovoyu adresaciyeyu CIDR za yakoyi kilkist adres u merezhi viznachayetsya maskoyu pidmerezhi Maska ce chislo yake vikoristovuyetsya u pari z adresoyu IP dvijkovij zapis maski mistit odinici u tih rozryadah yaki povinni v adresi IP interpretuvatisya yak nomer merezhi Oskilki nomer merezhi ye ciloyu chastinoyu adresi odinici u masci takozh povinni stanoviti bezperervnu poslidovnist Dlya standartnih klasiv merezh maski mayut taki znachennya klas A 11111111 00000000 00000000 00000000 255 0 0 0 klas V 11111111 11111111 00000000 00000000 255 255 0 0 klas S 11111111 11111111 11111111 00000000 255 255 255 0 Porivnyannya tipiv adresaciyi RedaguvatiInodi zustrichayetsya zapis adres IP 192 168 5 0 24 Danij vid zapisu zaminyuye soboyu vkazivku diapazonu adres IP Chislo pislya pohiloyi riski oznachaye kilkist odinichnih rozryadiv u masci pidmerezhi Dlya navedenogo prikladu maska pidmerezhi bude mati dvijkovij viglyad 11111111 11111111 11111111 00000000 abo te zh same v desyatkovomu viglyadi 255 255 255 0 24 rozryadi adresi IP vidvodyatsya pid nomer merezhi a reshta 32 24 8 displaystyle 32 24 8 rozryadiv povnoyi adresi pid adresi hostiv ciyeyi merezhi adresu ciyeyi merezhi ta shirokomovnu adresu ciyeyi merezhi Razom 192 168 5 0 24 oznachaye diapazon adres hostiv vid 192 168 5 1 do 192 168 5 254 a tak samo 192 168 5 0 adresa merezhi ta 192 168 5 255 shirokomovna adresa merezhi Dlya obchislennya adresi merezhi ta shirokomovnoyi adresi merezhi vikoristovuyutsya formuli adresa merezhi IP bud yakogo komp yutera ciyeyi sitki AND MASK adresa merezhi dozvolyaye viznachiti sho komp yuteri v odnij merezhi shirokomovna adresa merezhi IP bud yakogo komp yutera ciyeyi merezhi OR NOT MASK shirokomovna adresa merezhi sprijmayetsya vsima komp yuterami merezhi yak dodatkovu svoyu adresu tobto paket na cyu adresu otrimayut usi hosti merezhi yak adresovani osobisto yim yaksho na merezhnij interfejs hosta yakij ne ye marshrutizatorom paketiv potrapit paket adresovanij ne jomu to vin bude vidkinutij Zapis adres IP iz zaznachennyam cherez slesh maski pidmerezhi zminnoyi dovzhini takozh nazivayut adresoyu CIDR na protivagu zvichajnomu zapisu bez vkazivki maski v operacijnih sistemah tipu UNIX takozh imenovanoyi adresoyu INETOsoblivi adresi IP RedaguvatiU protokoli IP isnuye kilka ugod pro osoblivi interpretaciyi adres IP yaksho usi dvijkovi rozryadi adresi IP rivni 1 to paket z takoyu adresoyu priznachennya maye rozsilatisya usim vuzlam yaki znahodyatsya u tij zhe merezhi de j dzherelo cogo paketa Take rozsilannya nazivayetsya obmezhenim shirokomovnim povidomlennyam limited broadcast Yaksho u poli nomera vuzla priznachennya stoyat lishe odinici to paket z takoyu adresoyu rozsilayetsya usim vuzlam merezhi z zadanim nomerom merezhi Napriklad u merezhi 192 168 5 0 z maskoyu 255 255 255 0 paket z adresoyu 192 168 5 255 dostavlyaye usim vuzlam ciyeyi merezhi Take rozsilannya nazivayetsya shirokomovnim povidomlennyam direct broadcast Stek protokoliv TCP IP RedaguvatiArhitektura protokoliv TCP IP priznachena dlya ob yednanoyi merezhi sho skladayetsya zi z yednanih mizh soboyu za dopomogoyu shlyuziv okremih riznoridnih komp yuternih pidmerezh Protokoli ciyeyi sim yi rozroblyalis dlya merezhi ARPANET Ministerstva oboroni SShA a piznishe otrimali shiroke vikoristannya u merezhah UNIX mashin ta vsesvitnij merezhi Internet Stek protokoliv TCP IP rozrobleno ta protestovano she do prijnyattya standartiv ISO a tomu iyerarhiyu upravlinnya v IP merezhah viznachayut p yatma rivnyami Hardware level Network interface Internet level Transport level Application level 1 nizhnij riven Hardware level opisuye seredovishe peredavannya 2 riven Network interface merezhnij interfejs mistit aparatnozalezhne programne zabezpechennya yake zabezpechuye poshirennya informaciyi na pevnomu vidrizku seredovisha peredavannya 3 riven Internet mizhmerezhnij level predstavlenij protokolami IP ARP RARP ta ICMP 4 protokol IP ne zabezpechuye garantovanu dostavku paketiv zberezhennya poryadku ta cilisnosti yih potoku Ci zavdannya virishuyut protokoli TCP Transmission Control Protocol ta UDP User Datagram Protocol yaki vidnosyatsya do Transport transportnogo level 5 rivnyu Application prikladnomu level vidpovidayut prikladni zadachi sered yakih najbilsh vidomimi ye gipertekstovi zasobi viddalenogo dostupu WWW obmin fajlami FTP File Transfer Protocol protokol sluzhbi logichnih imen DNS Domain Name Service elektronna poshta SMTP Simple Mail Transfer Protocol ta emulyaciya terminalu viddalenogo UNIX servera TelNet Instrumenti RedaguvatiV OS Windows svoyu adresu IP mozhna diznatis nabravshi ipconfig u komandnomu ryadku V OS Unix svoyu adresu IP mozhna diznatis nabravshi ifconfig v komandnomu ryadku adresu IP yaka vidpovidaye domennomu imeni mozhna diznatis za dopomogoyu komandi nslookup example netDlya otrimannya adresi IP kliyent mozhe vikoristovuvati odin z nastupnih protokoliv DHCP najposhirenishij protokol nalashtuvannya merezhnih parametriv BOOTP prostij protokol nalashtuvannya merezhnoyi adresi zazvichaj vikoristovuyetsya dlya bezdiskovih stancij Zeroconf protokol nalashtuvannya merezhnoyi adresi viznachennya imeni poshuk sluzhb RARP zastarilij protokol yakij vikoristovuye zvorotnu logiku z aparatnoyi adresi v logichnu populyarnu i donini u shirokomovnih merezhah protokolu ARP Ne pidtrimuye rozpovsyudzhennya informaciyi pro dovzhinu maski ne pidtrimuye VLSM Div takozh RedaguvatiIPv6 MAC adresa Internet Protocol TCP IPDzherela RedaguvatiKomp yuterni merezhi navchalnij posibnik A G Mikitishin M M Mitnik P D Stuhlyak V V Pasichnik Lviv Magnoliya 2006 2013 256 s ISBN 978 617 574 087 3 Burov Ye V Komp yuterni merezhi pidruchnik Yevgen Viktorovich Burov Lviv Magnoliya 2006 2010 262 s ISBN 966 8340 69 8Posilannya RedaguvatiViznachennya vlasnoyi IP adresi Arhivovano 21 sichnya 2013 u Wayback Machine IP Subnet Calculator Arhivovano 5 bereznya 2013 u Wayback Machine angl IP Subnet Creator angl IP Location Arhivovano 24 zhovtnya 2006 u Wayback Machine angl IP Address Lookup Arhivovano 2 bereznya 2013 u Wayback Machine angl IP Address Lookup of any IP address Arhivovano 27 bereznya 2022 u Wayback Machine angl Informaciya pro zovnishnij IP Arhivovano 24 kvitnya 2022 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title IP adresa amp oldid 35646354