www.wikidata.uk-ua.nina.az

Агностицизм Агностици зм грец α γνωστικισμός від гностицизм див гнозис філософський погляд який стверджує що істинне зна

Агностицизм

Агностици́зм (грец. α-γνωστικισμός — від гностицизм (див. гнозис)) — філософський погляд, який стверджує, що істинне значення певних тверджень — особливо метафізичних тверджень щодо теології, життя після смерті, або існування Бога, богів, божеств, або навіть об'єктивної дійсності — не осягається або, залежно від форми агностицизму, не може бути в сутності осягнене через природу суб'єктивного досвіду, сприйнятого індивідом.

Виростає з античного скептицизму і середньовічного номіналізму.

Генеза поняття ред.

Термін введений у середині XIX ст. британським натуралістом Т. Гакслі (1869) для позначення непізнаваності того, що не може бути виявлене безпосередньо як сенсибельне (предмет почуттєвого сприйняття), і на цій підставі хибності усього інтелігібельного (предмет розумового сприйняття, не сенсибельне). Корені такої позиції ідуть у глиб сторіч. За словами Протагора з Абдери (близько 480 — 410 рр. до н. е.): «Про богів я не можу знати ні того, що вони є, ні того, що їх немає, ні як вони виглядають, тому, що багато перешкод знанню: і непевність (предмета), і короткість людського життя». Античні філософи (головним чином, софісти) підтверджували позицію посиланнями на недосконалості, мінливість, суб'єктивність, відносність і постійний перегляд знань. Отже, недосконалість природи людини, обмеженість її життєвих сил і пізнавальних спроможностей робить граничні причини і цілі її життя незбагненними для неї самої. Проте, варто відрізняти агностицизм від античного скептицизму. У філософії скептицизму заперечується істинне як предмет думки, тобто релятивізується всіляке буття, неважливо — сенсибельне або інтелігібельне. На цій підставі скептики, додержуючись гераклітівської позиції «усе тече», пропонують уживати замість існує слово здається. Для агностицизму навпаки характерне розуміння сенсибельного як цілком істинного буття, так що сумніватися варто тільки в бутті інтелігібельному.

Традиція агностицизму бере початок у філософії Берклі, який вважав, що людині неможливо вийти зі свого досвіду, щоб розв'язати питання про відношення цього досвіду до фактів дійсності. Слідом за ним Юм виступив з послідовним запереченням істинного пізнання, починаючи з критики основного закону пізнання — причинності, що, з його погляду, — лише уявлення, що характеризує сприйняття світу людиною. Людське пізнання, з цього погляду, — ланцюг суб'єктивних досвідів і домислюваних до них припущень, причому ставиться мета звести останні до мінімуму (ідеал — математичне природознавство). Юм нараховував три «ряди досвіду»: враження, віра в існування предмета, ідея. Враження виникають з почуттєвого досвіду. Повторюваність одного враження веде до віри в існування даного предмета. Ідеї являють собою найяскравіші враження. Усе інтелігібельне, тобто чисто світоглядні питання, виявляються позбавленими сенсу. Наприклад, питання про об'єктивну реальність сенсибельних предметів виходить за межі почуттєвого досвіду, тому запитувати, чи існують тіла чи ні, марно. Німецька класична філософія переборює позицію Юма, говорячи не про одне, а про два джерела пізнання. Так, за твердженням Канта, що пізнаючий суб'єкт не може вийти не тільки за межі почуттєвого досвіду, але також і за межі світу інтелігібельних об'єктів (не можна помислити немислиме). Тому іманентне знання необхідно доповнювати знанням трансцендентним. По суті, робота Канта по опису пізнання як вибудовування світу (феноменів) і уникнення запитування про світ узагалі (річ-в-собі) лежить у руслі, що задається Юмом.

Істотний внесок в еволюцію агностицизму внесло «відкриття» сфер, участь свідомості в яких обмежена (зокрема — воля або несвідоме, інтуїція). Агностицизм розвивається в позитивізмі, неопозитивізмі і постпозитивізмі як конвенціалізм — визнання, що неможливо перевірити поняття на практиці, воно — функція від угоди співтовариства що пізнають, а не від факту дійсності. Традиція позитивізму, пориваючи з метафізикою, продовжує лінію юмівського агностицизму. Ідеалом істинного знання позитивізм проголошує дослідне пізнання природничих наук, заперечуючи гносеологічну цінність інтелігібельних об'єктів. Прагматична філософія і критичний реалізм розглядають істину як похідну нерефлексивної віри. Крайнього ступеня агностицизм досягає в сучасній філософії, що закликає відмовитися узагалі від поняття реальності і розглядати тільки різні модифікації людської свідомості і мови в їхній відносності.

Класифікація ред.

Серед розмаїття А. можна виділити кілька підкатегорій.

Нещодавно запропоновані варіанти включають:

  • Сильний агностицизм (також «жорсткий А.», «замкнутий А.», «строгий А.», «абсолютний А.») — погляд, який полягає в тому, що питання існування/неіснування всесильного Бога та природи об'єктивної реальності — не може бути осягнутим через нашу вроджену неможливість перевірити будь-який досвід жодним іншим чином, окрім іншого суб'єктивного досвіду.
  • М'який агностицизм (також «слабкий А.», «відкритий А.», «емпіричний А.», «темпоральний А.») — погляд, який полягає в тому, що існування/неіснування Бога/богів на сьогодні не осягнуте, але не обов'язково не здатне бути осягнутим, і тому потрібно утриматись від суджень, аж поки більше доказів стануть доступними.
  • Апатичний агностицизм (також«прагматичний А.») — погляд, який полягає в тому, що не існує доказу існування/неіснування Бога/богів, але оскільки будь-який Бог (боги), який може існувати, виявляється індиферентним стосовно людства чи благоденства населення, питання, в основному, варте вивчення.
  • Агностичний теїзм (також «релігійний А.», «духовний А.») — погляд тих, хто не вимагає знати про існування Бога/богів, але все-таки вірить у таке існування. (див. Знання і віра)
  • Агностичний атеїзм (також «недогматичний атеїзм») — погляд тих, хто не знає про існування/неіснування Бога/богів і не вірить у них.
  • Ігностицизм — погляд, який полягає в тому, що ясне та зрозуміле визначення «Бога» має бути запропоноване до того, як питання існування Бога може бути виразно обговорене. Коли обране означення не врозумливе, ігностики притримуються некогнітивістичного погляду, що існування Бога безглузде або не може бути перевірене дослідним шляхом. Альфред Аєр, Теодор Дранж[en], й інші філософи вбачають атеїзм і А. несумісними з ігностицизмом, ґрунтуючись на тому, що атеїзм і А. приймають висловлювання «Бог існує» як зрозуміле й ясне, а отже, придатне для аргументування «за» чи «проти».

З точки зору логіки, особистість має належати одній і лише одній із цих трьох взаємовиключних категорій:

1. Ви вірите філософському погляду, за якого істинне значення певних тверджень — особливо метафізичних тверджень щодо теології, життя після смерті, або існування Бога, богів, божеств, або навіть об'єктивної дійсності — можна пізнати.

2. Ви не вірите філософському погляду, за якого істинне значення певних тверджень — особливо метафізичних тверджень щодо теології, життя після смерті, або існування Бога, богів, божеств, або навіть об'єктивної дійсності — можна пізнати.

3. Ви не маєте сумніву щодо філософського погляду, за якого істинне значення певних тверджень — особливо метафізичних тверджень щодо теології, життя після смерті, або існування Бога, богів, божеств, або навіть об'єктивної дійсності — можна пізнати, хоча це не обов'язково робить когось «офіційно» агностиком, але досить просто виражає агностичні сумніви, які не мають вибраковувати віру, що хтось фактично може знати правду.

Див. також ред.

Виноски ред.

  1. Cline, Austin. Atheism vs. Agnosticism: What's the Difference? Are they Alternatives to Each Other?. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 24 вересня 2006. 

Література ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Agnostici zm grec a gnwstikismos vid gnosticizm div gnozis filosofskij poglyad yakij stverdzhuye sho istinne znachennya pevnih tverdzhen osoblivo metafizichnih tverdzhen shodo teologiyi zhittya pislya smerti abo isnuvannya Boga bogiv bozhestv abo navit ob yektivnoyi dijsnosti ne osyagayetsya abo zalezhno vid formi agnosticizmu ne mozhe buti v sutnosti osyagnene cherez prirodu sub yektivnogo dosvidu sprijnyatogo individom Virostaye z antichnogo skepticizmu i serednovichnogo nominalizmu Zmist 1 Geneza ponyattya 2 Klasifikaciya 3 Div takozh 4 Vinoski 5 Literatura 6 PosilannyaGeneza ponyattya red Termin vvedenij u seredini XIX st britanskim naturalistom T Gaksli 1869 dlya poznachennya nepiznavanosti togo sho ne mozhe buti viyavlene bezposeredno yak sensibelne predmet pochuttyevogo sprijnyattya i na cij pidstavi hibnosti usogo inteligibelnogo predmet rozumovogo sprijnyattya ne sensibelne Koreni takoyi poziciyi idut u glib storich Za slovami Protagora z Abderi blizko 480 410 rr do n e Pro bogiv ya ne mozhu znati ni togo sho voni ye ni togo sho yih nemaye ni yak voni viglyadayut tomu sho bagato pereshkod znannyu i nepevnist predmeta i korotkist lyudskogo zhittya Antichni filosofi golovnim chinom sofisti pidtverdzhuvali poziciyu posilannyami na nedoskonalosti minlivist sub yektivnist vidnosnist i postijnij pereglyad znan Otzhe nedoskonalist prirodi lyudini obmezhenist yiyi zhittyevih sil i piznavalnih spromozhnostej robit granichni prichini i cili yiyi zhittya nezbagnennimi dlya neyi samoyi Prote varto vidriznyati agnosticizm vid antichnogo skepticizmu U filosofiyi skepticizmu zaperechuyetsya istinne yak predmet dumki tobto relyativizuyetsya vsilyake buttya nevazhlivo sensibelne abo inteligibelne Na cij pidstavi skeptiki doderzhuyuchis geraklitivskoyi poziciyi use teche proponuyut uzhivati zamist isnuye slovo zdayetsya Dlya agnosticizmu navpaki harakterne rozuminnya sensibelnogo yak cilkom istinnogo buttya tak sho sumnivatisya varto tilki v butti inteligibelnomu Tradiciya agnosticizmu bere pochatok u filosofiyi Berkli yakij vvazhav sho lyudini nemozhlivo vijti zi svogo dosvidu shob rozv yazati pitannya pro vidnoshennya cogo dosvidu do faktiv dijsnosti Slidom za nim Yum vistupiv z poslidovnim zaperechennyam istinnogo piznannya pochinayuchi z kritiki osnovnogo zakonu piznannya prichinnosti sho z jogo poglyadu lishe uyavlennya sho harakterizuye sprijnyattya svitu lyudinoyu Lyudske piznannya z cogo poglyadu lancyug sub yektivnih dosvidiv i domislyuvanih do nih pripushen prichomu stavitsya meta zvesti ostanni do minimumu ideal matematichne prirodoznavstvo Yum narahovuvav tri ryadi dosvidu vrazhennya vira v isnuvannya predmeta ideya Vrazhennya vinikayut z pochuttyevogo dosvidu Povtoryuvanist odnogo vrazhennya vede do viri v isnuvannya danogo predmeta Ideyi yavlyayut soboyu najyaskravishi vrazhennya Use inteligibelne tobto chisto svitoglyadni pitannya viyavlyayutsya pozbavlenimi sensu Napriklad pitannya pro ob yektivnu realnist sensibelnih predmetiv vihodit za mezhi pochuttyevogo dosvidu tomu zapituvati chi isnuyut tila chi ni marno Nimecka klasichna filosofiya pereboryuye poziciyu Yuma govoryachi ne pro odne a pro dva dzherela piznannya Tak za tverdzhennyam Kanta sho piznayuchij sub yekt ne mozhe vijti ne tilki za mezhi pochuttyevogo dosvidu ale takozh i za mezhi svitu inteligibelnih ob yektiv ne mozhna pomisliti nemislime Tomu imanentne znannya neobhidno dopovnyuvati znannyam transcendentnim Po suti robota Kanta po opisu piznannya yak vibudovuvannya svitu fenomeniv i uniknennya zapituvannya pro svit uzagali rich v sobi lezhit u rusli sho zadayetsya Yumom Istotnij vnesok v evolyuciyu agnosticizmu vneslo vidkrittya sfer uchast svidomosti v yakih obmezhena zokrema volya abo nesvidome intuyiciya Agnosticizm rozvivayetsya v pozitivizmi neopozitivizmi i postpozitivizmi yak konvencializm viznannya sho nemozhlivo pereviriti ponyattya na praktici vono funkciya vid ugodi spivtovaristva sho piznayut a ne vid faktu dijsnosti Tradiciya pozitivizmu porivayuchi z metafizikoyu prodovzhuye liniyu yumivskogo agnosticizmu Idealom istinnogo znannya pozitivizm progoloshuye doslidne piznannya prirodnichih nauk zaperechuyuchi gnoseologichnu cinnist inteligibelnih ob yektiv Pragmatichna filosofiya i kritichnij realizm rozglyadayut istinu yak pohidnu nerefleksivnoyi viri Krajnogo stupenya agnosticizm dosyagaye v suchasnij filosofiyi sho zaklikaye vidmovitisya uzagali vid ponyattya realnosti i rozglyadati tilki rizni modifikaciyi lyudskoyi svidomosti i movi v yihnij vidnosnosti Klasifikaciya red Sered rozmayittya A mozhna vidiliti kilka pidkategorij Neshodavno zaproponovani varianti vklyuchayut Silnij agnosticizm takozh zhorstkij A zamknutij A strogij A absolyutnij A poglyad yakij polyagaye v tomu sho pitannya isnuvannya neisnuvannya vsesilnogo Boga ta prirodi ob yektivnoyi realnosti ne mozhe buti osyagnutim cherez nashu vrodzhenu nemozhlivist pereviriti bud yakij dosvid zhodnim inshim chinom okrim inshogo sub yektivnogo dosvidu M yakij agnosticizm takozh slabkij A vidkritij A empirichnij A temporalnij A poglyad yakij polyagaye v tomu sho isnuvannya neisnuvannya Boga bogiv na sogodni ne osyagnute ale ne obov yazkovo ne zdatne buti osyagnutim i tomu potribno utrimatis vid sudzhen azh poki bilshe dokaziv stanut dostupnimi Apatichnij agnosticizm takozh pragmatichnij A poglyad yakij polyagaye v tomu sho ne isnuye dokazu isnuvannya neisnuvannya Boga bogiv ale oskilki bud yakij Bog bogi yakij mozhe isnuvati viyavlyayetsya indiferentnim stosovno lyudstva chi blagodenstva naselennya pitannya v osnovnomu varte vivchennya Agnostichnij teyizm takozh religijnij A duhovnij A poglyad tih hto ne vimagaye znati pro isnuvannya Boga bogiv ale vse taki virit u take isnuvannya div Znannya i vira Agnostichnij ateyizm takozh nedogmatichnij ateyizm poglyad tih hto ne znaye pro isnuvannya neisnuvannya Boga bogiv i ne virit u nih 1 Ignosticizm poglyad yakij polyagaye v tomu sho yasne ta zrozumile viznachennya Boga maye buti zaproponovane do togo yak pitannya isnuvannya Boga mozhe buti virazno obgovorene Koli obrane oznachennya ne vrozumlive ignostiki pritrimuyutsya nekognitivistichnogo poglyadu sho isnuvannya Boga bezgluzde abo ne mozhe buti perevirene doslidnim shlyahom Alfred Ayer Teodor Dranzh en j inshi filosofi vbachayut ateyizm i A nesumisnimi z ignosticizmom gruntuyuchis na tomu sho ateyizm i A prijmayut vislovlyuvannya Bog isnuye yak zrozumile j yasne a otzhe pridatne dlya argumentuvannya za chi proti Z tochki zoru logiki osobistist maye nalezhati odnij i lishe odnij iz cih troh vzayemoviklyuchnih kategorij 1 Vi virite filosofskomu poglyadu za yakogo istinne znachennya pevnih tverdzhen osoblivo metafizichnih tverdzhen shodo teologiyi zhittya pislya smerti abo isnuvannya Boga bogiv bozhestv abo navit ob yektivnoyi dijsnosti mozhna piznati 2 Vi ne virite filosofskomu poglyadu za yakogo istinne znachennya pevnih tverdzhen osoblivo metafizichnih tverdzhen shodo teologiyi zhittya pislya smerti abo isnuvannya Boga bogiv bozhestv abo navit ob yektivnoyi dijsnosti mozhna piznati 3 Vi ne mayete sumnivu shodo filosofskogo poglyadu za yakogo istinne znachennya pevnih tverdzhen osoblivo metafizichnih tverdzhen shodo teologiyi zhittya pislya smerti abo isnuvannya Boga bogiv bozhestv abo navit ob yektivnoyi dijsnosti mozhna piznati hocha ce ne obov yazkovo robit kogos oficijno agnostikom ale dosit prosto virazhaye agnostichni sumnivi yaki ne mayut vibrakovuvati viru sho htos faktichno mozhe znati pravdu Do prikladu htos mozhe buti presviterianinom i buti ne do kincya vpevnenim sho Bog ye Cej htos prosto maye viru sho Bog ye bez mirkuvan Div takozh red nbsp Portal Filosofiya Ateyizm Vidrodzhennya Gnosticizm Indeks zaboronenih knig Indiferentizm Inkviziciya Katolicizm Kontrreformaciya Obskurantizm Propaganda Reformaciya Cenzura IgnorabimusVinoski red Cline Austin Atheism vs Agnosticism What s the Difference Are they Alternatives to Each Other Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 24 veresnya 2006 Literatura red Agnosticizm Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Posilannya red Agnosticizm Arhivovano 30 veresnya 2020 u Wayback Machine VUE Inteligibelnij Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 427 Bertran Rassel Kto takoj agnostik Arhivovano 17 bereznya 2007 u Wayback Machine ros Bertran Rassel Ya ateist ili agnostik Arhivovano 26 lyutogo 2007 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Agnosticizm amp oldid 39368809