www.wikidata.uk-ua.nina.az

Скептицизм У повсякденному використанні скептици зм грец σκέπτομαι помічати зауважувати розглядати може означати таке су

Скептицизм

У повсякденному використанні скептици́зм (грец. σκέπτομαι — помічати, зауважувати, розглядати) може означати таке:

У філософії скептицизм означає одну з наступних позицій:

  • (принципову) обмеженість знання,
  • отримання інформації про дійсність через сумніви та постійні перевірки чи експерименти,
  • брак певності в існуванні позитивних мотивів для людських вчинків (цинізм).

У класичній філософії скептицизм означає вчення '(Οι Σκεπτικοί) філософської школи, представники якої стверджували, що вони не «заявляють нічого, але лише висловлюють власну думку». У цьому сенсі, філософський скептицизм — філософська позиція уникнення того, щоб постулювати остаточну істину. Застосований до себе, скептицизм поставив би під сумнів, чи є скептицизм прийнятною позицією взагалі.

Розвиток скептицизму

У розвитку філософії після Арістотеля відбулися досить глибокі зміни, пов'язані з кризою демократичного суспільства, поширенням диктаторських режимів у всьому еллінському світі. Коло інтересів освіченої частини грецького суспільства звужується, під впливом трагедії теорії світової держави Арістотеля відбувається замикання на питаннях приватного життя особи, правил приватної моралі. Послаблюється загальний інтерес до теоретичного знання, падає довіра до пізнавальної сили людського розуму. Замість універсальних завдань світогляду, що охоплювали всі галузі знання, питання науки та філософії, виникає прагнення звести наукові проблеми до практичних правил особистої поведінки людини, які повинні забезпечити щастя (щастя розуміється як здатність до «незворушного» життя, як проста відсутність страждань).

З III століття до н. е. до І століття н. е. скептицизм як філософське вчення, що піддає сумніву саму можливість достовірного пізнання об'єктивного світу, був саме таким вченням. Найдовершенішої форми скептицизм досяг у вченнях давньогрецьких філософів Піррона, Енесідема, Агріппи, Секста Емпірика. Вони дійшли висновку, що марні спроби знайти остаточно встановлену істину свідчать про неможливість вирішити це завдання взагалі. Так, мислення здійснюється за відповідними формами, але вибір найкращої, досконалої форми мислення потребує використання тієї чи іншої форми. Отже, для відбору форми потрібно використовувати форму. А де ж критерій вибору логічної форми, яка стає критерієм вибору іншої форми мислення? Такої форми, відомої нам як найуніверсальнішої, ми не маємо. Аналогічною до проблеми недосконалості мислення для встановлення істини є ситуація і з чуттєвим пізнанням. Людина не має такого чуттєвого органу, який перевіряє інші органи чуття.

Використовуючи логічні засоби здійснення доказів, скептики дійшли висновку, що будь-яка істина доводиться лише іншою істиною. А це призводить до кола доведень, або до довільного вибору аксіом, або до нескінченної низки запитань. Тому висновок, що встановлення причини неможливо довести, цілком слушний. На підставі цих міркувань, аргументів (скептики називали їх «тропами») обґрунтовувалася рівнозначність протилежних тверджень, саме тому був проголошений головний принцип скептицизму — утримуватися від суджень.

Проте в житті постійно необхідно діяти, приймати певні рішення. Це змушувало визнавати, що за відсутності критеріїв істини слід керуватися критеріями практичної поведінки. Ці критерії мають спиратися на «розумну імовірність». Античний скептицизм постійно закликає слідувати тому, до чого нас ваблять відчуття та почуття (наприклад, їсти, коли відчуваєш голод), дотримуватись законів та звичаїв країни, де живеш, займатися певною діяльністю, якщо вона приносить тобі користь. Скептицизм констатує підкорення, «розчинення» індивіда як тілесної істоти у суспільно-історичному світопорядку тією мірою, в якій людина залишається природною істотою і тому мусить їсти, спати, вмирати. Разом з тим є внутрішній світ особистості, в якому людина (хай і обмежено) виявляє свою непідвладність зовнішнім обставинам. Звідси і позиція можливості «відгородитися» від світу зовнішньої необхідності і «втечі» від нього у внутрішній, духовний світ — «атараксія».

Пізній скептицизм залишає позицію врівноваженої недовіри відчуттям та мисленню, надає перевагу чуттєвому пізнанню, бо спирається на практичний досвід. Давньогрецькі скептики розробляли поняття про умови, що підвищують вірогідність корисних знань, які є наслідком спостереження і експерименту. В цілому скептицизм був спрямований проти догматичного трактування формальних законів мислення, розвивав уявлення про відносність людського пізнання.

Див. також

Література

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Скептицизм
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Скептицизм
У Вікісловнику є сторінка євроскептицизм.
  1. (англ.) Sextus Empiricus, Outlines of Pyrrhonism, Translated by R.G. Bury, Harvard University Press, Cambridge, Massachusetts, 1933., p. 19, ISBN 0-674-99301-2
  2. (англ.) Richard Wilson, Don't Get Fooled Again — The skeptic's guide to life, Icon Books, London, 2008. ISBN 978-1-84831-014-8
  3. Габріель Маркус (Бонн, ФРН) Форми скептицизму / З німецької переклав Володимир Абашнік // Наукові записки Харківського економіко-правового університету / Збірник наукових статей. – Харків: ХЕПУ, 2014. – №1 (16). – березень. – С. 103-107.
  4. Гайдеманн Дітмар, Античний пірронівський скептицизм / З німецької мови переклав Володимир Абашнік  // Античність та університетська філософія. До 180-річчя з дня народження Ф.О. Зеленогорського та 160-річчя з дня народження П.Е. Лейкфельда. Матеріали міжнародної наукової конференції, 27-28 листопада 2019 р., м. Харків – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019. – С. 20–25.

Посилання

Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U povsyakdennomu vikoristanni skeptici zm grec skeptomai pomichati zauvazhuvati rozglyadati mozhe oznachati take sumnivi shodo pevnogo yavisha chi isnuvannya abo vlastivostej pevnogo ob yektu metod sudzhennya sho zasnovuyetsya na neprijnyatti peredchasnih visnovkiv U filosofiyi skepticizm oznachaye odnu z nastupnih pozicij principovu obmezhenist znannya otrimannya informaciyi pro dijsnist cherez sumnivi ta postijni perevirki chi eksperimenti brak pevnosti v isnuvanni pozitivnih motiviv dlya lyudskih vchinkiv cinizm U klasichnij filosofiyi skepticizm oznachaye vchennya Oi Skeptikoi filosofskoyi shkoli predstavniki yakoyi stverdzhuvali sho voni ne zayavlyayut nichogo ale lishe vislovlyuyut vlasnu dumku U comu sensi filosofskij skepticizm filosofska poziciya uniknennya togo shob postulyuvati ostatochnu istinu Zastosovanij do sebe skepticizm postaviv bi pid sumniv chi ye skepticizm prijnyatnoyu poziciyeyu vzagali Zmist 1 Rozvitok skepticizmu 2 Div takozh 3 Literatura 4 PosilannyaRozvitok skepticizmu RedaguvatiU rozvitku filosofiyi pislya Aristotelya vidbulisya dosit gliboki zmini pov yazani z krizoyu demokratichnogo suspilstva poshirennyam diktatorskih rezhimiv u vsomu ellinskomu sviti Kolo interesiv osvichenoyi chastini greckogo suspilstva zvuzhuyetsya pid vplivom tragediyi teoriyi svitovoyi derzhavi Aristotelya vidbuvayetsya zamikannya na pitannyah privatnogo zhittya osobi pravil privatnoyi morali Poslablyuyetsya zagalnij interes do teoretichnogo znannya padaye dovira do piznavalnoyi sili lyudskogo rozumu Zamist universalnih zavdan svitoglyadu sho ohoplyuvali vsi galuzi znannya pitannya nauki ta filosofiyi vinikaye pragnennya zvesti naukovi problemi do praktichnih pravil osobistoyi povedinki lyudini yaki povinni zabezpechiti shastya shastya rozumiyetsya yak zdatnist do nezvorushnogo zhittya yak prosta vidsutnist strazhdan Z III stolittya do n e do I stolittya n e skepticizm yak filosofske vchennya sho piddaye sumnivu samu mozhlivist dostovirnogo piznannya ob yektivnogo svitu buv same takim vchennyam Najdovershenishoyi formi skepticizm dosyag u vchennyah davnogreckih filosofiv Pirrona Enesidema Agrippi Seksta Empirika Voni dijshli visnovku sho marni sprobi znajti ostatochno vstanovlenu istinu svidchat pro nemozhlivist virishiti ce zavdannya vzagali Tak mislennya zdijsnyuyetsya za vidpovidnimi formami ale vibir najkrashoyi doskonaloyi formi mislennya potrebuye vikoristannya tiyeyi chi inshoyi formi Otzhe dlya vidboru formi potribno vikoristovuvati formu A de zh kriterij viboru logichnoyi formi yaka staye kriteriyem viboru inshoyi formi mislennya Takoyi formi vidomoyi nam yak najuniversalnishoyi mi ne mayemo Analogichnoyu do problemi nedoskonalosti mislennya dlya vstanovlennya istini ye situaciya i z chuttyevim piznannyam Lyudina ne maye takogo chuttyevogo organu yakij pereviryaye inshi organi chuttya Vikoristovuyuchi logichni zasobi zdijsnennya dokaziv skeptiki dijshli visnovku sho bud yaka istina dovoditsya lishe inshoyu istinoyu A ce prizvodit do kola doveden abo do dovilnogo viboru aksiom abo do neskinchennoyi nizki zapitan Tomu visnovok sho vstanovlennya prichini nemozhlivo dovesti cilkom slushnij Na pidstavi cih mirkuvan argumentiv skeptiki nazivali yih tropami obgruntovuvalasya rivnoznachnist protilezhnih tverdzhen same tomu buv progoloshenij golovnij princip skepticizmu utrimuvatisya vid sudzhen Prote v zhitti postijno neobhidno diyati prijmati pevni rishennya Ce zmushuvalo viznavati sho za vidsutnosti kriteriyiv istini slid keruvatisya kriteriyami praktichnoyi povedinki Ci kriteriyi mayut spiratisya na rozumnu imovirnist Antichnij skepticizm postijno zaklikaye sliduvati tomu do chogo nas vablyat vidchuttya ta pochuttya napriklad yisti koli vidchuvayesh golod dotrimuvatis zakoniv ta zvichayiv krayini de zhivesh zajmatisya pevnoyu diyalnistyu yaksho vona prinosit tobi korist Skepticizm konstatuye pidkorennya rozchinennya individa yak tilesnoyi istoti u suspilno istorichnomu svitoporyadku tiyeyu miroyu v yakij lyudina zalishayetsya prirodnoyu istotoyu i tomu musit yisti spati vmirati Razom z tim ye vnutrishnij svit osobistosti v yakomu lyudina haj i obmezheno viyavlyaye svoyu nepidvladnist zovnishnim obstavinam Zvidsi i poziciya mozhlivosti vidgoroditisya vid svitu zovnishnoyi neobhidnosti i vtechi vid nogo u vnutrishnij duhovnij svit ataraksiya Piznij skepticizm zalishaye poziciyu vrivnovazhenoyi nedoviri vidchuttyam ta mislennyu nadaye perevagu chuttyevomu piznannyu bo spirayetsya na praktichnij dosvid Davnogrecki skeptiki rozroblyali ponyattya pro umovi sho pidvishuyut virogidnist korisnih znan yaki ye naslidkom sposterezhennya i eksperimentu V cilomu skepticizm buv spryamovanij proti dogmatichnogo traktuvannya formalnih zakoniv mislennya rozvivav uyavlennya pro vidnosnist lyudskogo piznannya Div takozh RedaguvatiAkatalepsiya Naukovij skepticizm Svitskij gumanizmLiteratura RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu SkepticizmVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SkepticizmU Vikislovniku ye storinka yevroskepticizm angl Sextus Empiricus Outlines of Pyrrhonism Translated by R G Bury Harvard University Press Cambridge Massachusetts 1933 p 19 ISBN 0 674 99301 2 angl Richard Wilson Don t Get Fooled Again The skeptic s guide to life Icon Books London 2008 ISBN 978 1 84831 014 8 Gabriel Markus Bonn FRN Formi skepticizmu Z nimeckoyi pereklav Volodimir Abashnik Naukovi zapiski Harkivskogo ekonomiko pravovogo universitetu Zbirnik naukovih statej Harkiv HEPU 2014 1 16 berezen S 103 107 Gajdemann Ditmar Antichnij pirronivskij skepticizm Z nimeckoyi movi pereklav Volodimir Abashnik Antichnist ta universitetska filosofiya Do 180 richchya z dnya narodzhennya F O Zelenogorskogo ta 160 richchya z dnya narodzhennya P E Lejkfelda Materiali mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi 27 28 listopada 2019 r m Harkiv Harkiv HNU imeni V N Karazina 2019 S 20 25 Posilannya RedaguvatiSkepticizm Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1755 1000 ekz Etika skepticizmu Skepticizm Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 L Ozadovska Skepticizm Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 585 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Comesana Juan and Peter Klein Skepticism The Stanford Encyclopedia of Philosophy Winter 2019 Edition Edward N Zalta ed URL lt https plato stanford edu archives win2019 entries skepticism gt Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Skepticizm amp oldid 39816370