www.wikidata.uk-ua.nina.az

Софісти давньогрецькі мудреці 5 4 століть до н е які були мандрівними експертами з різних предметів включаючи ораторське

Софісти

Софісти — давньогрецькі мудреці 5-4 століть до н. е., які були мандрівними експертами з різних предметів, включаючи ораторське мистецтво, граматику, етику, літературу, математику, та елементарну фізику. Вони не формували якусь певну школу, але мали спільні інтереси. У філософії вони атакували тлумачення реальності елеатів і намагалися пояснити феноменальний світ. Їхня освітня програма базувалася на віруванні, що чеснотам можна навчити. Через їхнього противника Платона, вони набули поганої слави — філософських шахраїв, що більше зацікавлені в грошах і престижі, аніж у правді. У римський період термін софіст означав просто вчителя риторики.

Слово «софізм» означає міркування, побудовані таким чином, що містять навмисне допущену помилку і, звичайно, приводять до хибних висновків. Часто диспути софістів перетворювалися на безрезультатні суперечки, звідки й одіозне значення софіст — людина (оратор), яка готова за допомогою будь-яких прийомів захищати певні тези, не враховуючи об'єктивну істинність чи хибність цих тез.

Історія Редагувати

Початково «софіст» мало значення майстер, художник, мудрець, однак із другої половини 5 століття до н. е. термін набув спеціального змісту, що пов'язане власне з діяльністю софістів. Софісти — це перші в світовій історії платні вчителі мудрости, давньогрецькі педагоги. Найвідомішими серед них були Протагор, Горгій, Антифонт, Продік, Гіппій, Лікофрон. Софісти також були першими в історії сучасної цивілізації представниками інтелігенції. Софізм породив новий тип соціальних стосунків між вчителем та учнем — рівноправне взаємовигідне спілкування. Вони навчали самостійно мислити й переконувати інших людей, що нерозривно пов'язано із утвердженням демократії у давньогрецьких полісах.

Софістика та натурфілософія Редагувати

У давньогрецькій натурфілософії людина ніяк якісно не виділялася із природи, що не могло задовольнити софістів, які поклали саме людину, а не атом, як початок усіх речей. Окрім того, натурфілософія не виробила ніякого придатного світогляду, що забезпечував би свободу індивіда від колективу, а навпаки, повністю підкоряла його інтереси інтересам держави. Проте софісти були спадкоємцями прадавньої філософії, багато хто з них були учнями натурфілософів. Так Протагор був учнем Демокріта, що сам обрав собі його в учні, побачивши, як той струнким геометричним способом зв'язував дрова, коли був їхнім носильщиком.

Софісти на відміну від натурфілософів, поставили проблему буття не як проблему речовини, а як проблему свідомості. Вони вперше висунули ідею про «буття для себе», у той час як раніше мова йшла про «буття в собі». Якщо натурфілософія була заснована на безпосередньому сприйнятті кругообігу речовини у світі, то в софістів об'єктивний, інтуїтивно цей космос відійшов у бік, поступившись місцем суб'єктові і його звільненому мисленню.

Особливості світогляду софістів Редагувати

Софісти були суб'єктивістами, скептиками, раціоналістами, сенсуалістами, індивідуалістами. Основою їхнього світогляду був вислів Протагора «Людина є міра всіх речей». Їхній суб'єктивізм проявлявся в тому, що істина не мислилася ними як щось єдине для всіх. Софісти вважали, якщо всі думають по-різному, то й істина в кожного своя, і уявлення про прекрасне й потворне в кожного своє, і взагалі всі поняття як філософії, так і моральності відносні.

Факт відносності всього — головна засада всього світогляду софізму. Якщо все відносно й залежить від суб'єктивного смаку, що розуміється як єдиний критерій істинності, то виходить, що геть усе істинне. Однак саме суб'єктивізм, привнесений у теорію пізнання, сприяв тому, що вперше в історії філософії могло бути поставлене питання, як співвідносяться із навколишнім світом наші думки про нього. Філософія, що стояла на щаблі космологічної об'єктивности, в принципі не здатна була задатися таким питанням, тому що мислення вважалося тотожним із буттям. Це приводило до нерозвиненості форм доказовості й логічних визначень.

В області гносеології софісти не виробили певної теорії, цьому заважала їхня надто велика увага до психологічних процесів, цікавість до строкатості людського життя. Вони прагнули перевести об'єктивні цінності на мову відчуттів, що приводило їх до сенсуалізму. Для софістів те, що не підпадає під відчуття, було примарою.

Софістам був також властивий скепсис щодо можливостей людини пізнати буття. Так Горгій (483—375, учень Емпедокла), приїхавши в Афіни в 427 до н. е., вразив усіх красномовством, тому що міг висловитись без підготовки на будь-яку тему. У своїх промовах він розвивав скептицизм, основні положення якого зводив до наступних трьох пунктів:

  • зовсім немає ніякого буття;
  • якщо воно і є, то непізнавано;
  • якщо воно є й пізнавано, все-таки істину про буття передати неможливо.

Ставлення до релігії та моралі Редагувати

Протагор говорив таке: «Про богів я не можу знати ні того, що вони існують, ні того, що їх немає. Тому, що багато чого перешкоджає мені: і неясність питання, і стислість людського життя». Відомо, що він був вигнаний афінянами за безвір'я, а його книги відбиралися й спалювалися. Разом з тим не можна назвати софістів атеїстами. Вони переборювали абстрактну мудрість натурфілософії скептично, деструктивно, не бачили у бутті жодних об'єктивних опор для людських культурних цінностей, для моральності, а просто перетворили його в об'єкт довільної, суб'єктивно-ігрової активності свідомості.

Добро є те, вважали софісти, що корисно людям. Душа є почуття і більше нічого. Але, попри цей свій сенсуалізм, софісти віддавали пріоритет внутрішньої моральності перед законом, передбачивши в цьому філософію Сократа. Так Лікофрон вважав, що держава повинна піклуватися не тільки про закон, але і про моральність громадян, тому що непідкріплений внутрішнім переконанням закон перетворюється у простий договір, гарантію особистих прав, зробити ж громадян добрими й справедливими він не може. Гіппій вважав, що наклеп — гірше за все, навіть злодійство, тому що за допомогою нього втрачається найдорожче — ставлення близьких.

Критика Редагувати

Платон вважав, що з діяльності софістів почалася загальна зарозумілість і беззаконня. Всі стали безстрашні, а безбоязність своєчергово породила безсоромність. Софістів він називав найманими мисливцями за багатими юнаками, торговцями наук, борцями, що займаються словесними змаганнями й сперечаннями (Платон. Софіст. 231 D). Так, Протагор одного разу вимагав плати зі свого учня Еватла, а коли той зауважив, що ще не виграв справи у суді, Протагор відповів: «Якщо ми подамо до суду, і справу виграю я, то ти заплатиш, тому що виграв я; якщо виграєш ти, то заплатиш, тому що виграв ти».

Аристотель також вважав, що софістика є мудрість гадана, а не справжня, і софісти – ті, хто вміє наживати гроші від вигаданої, але не справжньої мудрості. По-іншому до своєї діяльності ставилися самі софісти. Протагор говорив своєму учневі: «Пробувши день зі мною, ти повернешся додому, ставши кращим». Протагор вважав, що він очищав юнаків від думок, що перешкоджають засвоєнню наук, які стосуються душі.

Справа в тому, що софістами називали себе багато тих, хто дійсно були знавцями мудрості, так і ті, хто займався лише словесними сперечаннями. Тому неможливо дати однозначну оцінку їхньої діяльности. Хоча із софістів почався занепад філософії як вільної духовно-пізнавальної творчості, тому що вони першими виявили прецедент викладання філософії за гроші.

Позитивні риси Редагувати

Складно перелічити те, що першими відкрили софісти, хоча все це пов'язане не з космосом, математикою й геометрією, а мовою, логікою та життям людини у суспільстві. Протагор першим висловив думку: «Про всяку річ є дві думки, протилежні одна одній». З них він створював діалог. Із цього висловлення видно, що саме софісти дали поштовх розвитку діалектики, поштовх мистецтву не тільки сперечатися, але й доводити, шляхом суперечки пізнавати істину.

Протагор також увів словесні змагання — диспути. Введення діалогічної мови змушувало розвиватися думку, що рухається між протиріччями та шукає з них вихід. Софісти залучали у міркування те, що нині називають «софізмами», і не приділяли належну увагу міркуванню по суті, розвиваючи лише словесне красномовство. Однак цей етап діалогів необхідно було пройти, щоб виховати мову та духовну стійкість.

Протагор також першим поділив мовлення на чотири типи: прохання, питання, відповідь, наказ. Ці види він назвав «корінням мовлення» (на відміну від натурфілософічного формулювання — «корінням промов»). Взагалі необхідно відзначити, що софісти вперше приділили належну увагу мові. Їх можна назвати першими мовознавцями та філологами. Софісти вперше почали вживати складені мовні конструкції та вишукані поетичні обороти. Вони значно збагатили лексику не тільки за рахунок створення нових слів, але й повернення із забуття старих.

Софісти й риторика Редагувати

Софісти були першими, хто викладав ораторське мистецтво платно. Для них наука красномовства стала способом заробітку. Заради того, щоб навчити своїх учнів мистецтву переконування й доведення своєї думки, вони наголошували увагу на двох техніках: діалектиці й риториці. Основними засобами, якими навчали софісти своїх учнів, були використання софізмів і контроверсій. Ці два прийоми вирізняли промови софістів від виступів інших ораторів. Контроверсії були важливими для софістів, адже вони вважали, що хороший ритор має вміти обстоювати й власну, і цілком протилежну їй думку. Таким способом розвивалося вміння знаходити чіткі, переконливі аргументи до будь-яких тез. Для софістів основною метою було виграти в суперечці, аби довести свою майстерність у володінні словом. Вони були переконані, що немає однієї істини, а існують різні думки, рівні між собою за значущістю, та «істиною» стає лише та думка, що буде більш переконливо доведена ритором.

Софісти не обмежувались у своїх промовах лише темами, у яких вони були обізнані. Для них не існувало тем, з яких вони не змогли б вступити в суперечку, адже їхня майстерність досягала такого рівня, що їм вдавалось говорити про зовсім невідомі їм речі та однаково переконувати слухачів та противника у своїй рації. Головною метою було підібрати підхід до авдиторії, догодити їй і пристосувати свою промову до неї. На відміну від підходу Платона, ритори-софісти не робили акценту на передачі вищої істини, а найважливішим для них було довести свою рацію.

Першим софістом, промови якого слугують чудовим прикладом софістичного підходу, є Горгій. Одна із найвідоміших його промов – Похвала Гелені, яка стала вагомим внеском у риторичне мистецтво. У цій промові Горгій ставить собі за мету зробити майже неможливе – виправдати Гелену, про яку в народу вже побутувала негативна думка. Методом подвійних опозицій, нанизування повторюваних позитивних якостей і проникливих послідовних аргументів, Горгій Леонтинець поступово очищує заплямовану репутацію жінки. Пізніше засоби, якими послуговувався у своїх промовах Горгій, Арістотель описав як «горгіанські фігури». Усі ці фігури промовляли до слухачів найбільш доступно, варіюючись залежно від типу промови та авдиторії.

Софізми Редагувати

Софізми — це міркування, засновані на навмисному порушенні законів логіки, на вживанні помилкових аргументів. Спочатку софісти вчили прийомам доказу і спростування, відкрили ряд правил логічного мислення, але незабаром відійшли від логічних принципів і всю увагу зосередили на розробці логічних прийомів, заснованих на зовнішній схожості явищ, на тому що подія витягується із взаємозв'язку подій, на багатозначності слів, на підміні понять і так далі. Вважається, що широке використання софізмів характерне молодшим софістам (Фразімах, Критій, Алкідам, Лікофрон, Нолемон, Гіпподам).

Розрізняють такі види софізмів:

  • софізм «учетверіння терміну» — силогічний умовивід, в якому порушено правило простого категоричного силогізму: у кожному силогізмі повинно бути лише три терміни. Зумисне помилкове міркування будується із використанням нетотожних, але зовні схожих понять. Наприклад, «Злодій не бажає придбати нічого поганого. Придбання хорошого є справа добра. Отже, злодій бажає добра».
  • софізм недозволенного процесу — силогічний умовивід, в якому порушено правило простого категоричного силогізму: термін, не розподілений (не узятий у всьому об'ємі) в одній з посилок, не може бути розподілений (узятий у всьому об'ємі) у висновку. наприклад, усі птахи мають крила — деякі яйцеродні мають крила.
  • софізм збірного середнього терміну — силогічний розумовивід, в якому порушено правило простого категоричного силогізму: середній термін має бути розподілений (узятий у всьому об'ємі) принаймні в одній з посилок. Наприклад, деякі люди вміють грати на скрипці — всі дипломати-люди — всі дипломати уміють грати на скрипці.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Див. також Редагувати


Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sofisti davnogrecki mudreci 5 4 stolit do n e yaki buli mandrivnimi ekspertami z riznih predmetiv vklyuchayuchi oratorske mistectvo gramatiku etiku literaturu matematiku ta elementarnu fiziku Voni ne formuvali yakus pevnu shkolu ale mali spilni interesi U filosofiyi voni atakuvali tlumachennya realnosti eleativ i namagalisya poyasniti fenomenalnij svit Yihnya osvitnya programa bazuvalasya na viruvanni sho chesnotam mozhna navchiti Cherez yihnogo protivnika Platona voni nabuli poganoyi slavi filosofskih shahrayiv sho bilshe zacikavleni v groshah i prestizhi anizh u pravdi U rimskij period termin sofist oznachav prosto vchitelya ritoriki Slovo sofizm oznachaye mirkuvannya pobudovani takim chinom sho mistyat navmisne dopushenu pomilku i zvichajno privodyat do hibnih visnovkiv Chasto disputi sofistiv peretvoryuvalisya na bezrezultatni superechki zvidki j odiozne znachennya sofist lyudina orator yaka gotova za dopomogoyu bud yakih prijomiv zahishati pevni tezi ne vrahovuyuchi ob yektivnu istinnist chi hibnist cih tez Zmist 1 Istoriya 1 1 Sofistika ta naturfilosofiya 2 Osoblivosti svitoglyadu sofistiv 2 1 Stavlennya do religiyi ta morali 3 Kritika 4 Pozitivni risi 5 Sofisti j ritorika 6 Sofizmi 7 Literatura 8 Posilannya 9 Div takozhIstoriya RedaguvatiPochatkovo sofist malo znachennya majster hudozhnik mudrec odnak iz drugoyi polovini 5 stolittya do n e termin nabuv specialnogo zmistu sho pov yazane vlasne z diyalnistyu sofistiv Sofisti ce pershi v svitovij istoriyi platni vchiteli mudrosti davnogrecki pedagogi Najvidomishimi sered nih buli Protagor Gorgij Antifont Prodik Gippij Likofron Sofisti takozh buli pershimi v istoriyi suchasnoyi civilizaciyi predstavnikami inteligenciyi Sofizm porodiv novij tip socialnih stosunkiv mizh vchitelem ta uchnem rivnopravne vzayemovigidne spilkuvannya Voni navchali samostijno misliti j perekonuvati inshih lyudej sho nerozrivno pov yazano iz utverdzhennyam demokratiyi u davnogreckih polisah Sofistika ta naturfilosofiya Redaguvati U davnogreckij naturfilosofiyi lyudina niyak yakisno ne vidilyalasya iz prirodi sho ne moglo zadovolniti sofistiv yaki poklali same lyudinu a ne atom yak pochatok usih rechej Okrim togo naturfilosofiya ne virobila niyakogo pridatnogo svitoglyadu sho zabezpechuvav bi svobodu individa vid kolektivu a navpaki povnistyu pidkoryala jogo interesi interesam derzhavi Prote sofisti buli spadkoyemcyami pradavnoyi filosofiyi bagato hto z nih buli uchnyami naturfilosofiv Tak Protagor buv uchnem Demokrita sho sam obrav sobi jogo v uchni pobachivshi yak toj strunkim geometrichnim sposobom zv yazuvav drova koli buv yihnim nosilshikom Sofisti na vidminu vid naturfilosofiv postavili problemu buttya ne yak problemu rechovini a yak problemu svidomosti Voni vpershe visunuli ideyu pro buttya dlya sebe u toj chas yak ranishe mova jshla pro buttya v sobi Yaksho naturfilosofiya bula zasnovana na bezposerednomu sprijnyatti krugoobigu rechovini u sviti to v sofistiv ob yektivnij intuyitivno cej kosmos vidijshov u bik postupivshis miscem sub yektovi i jogo zvilnenomu mislennyu Osoblivosti svitoglyadu sofistiv RedaguvatiSofisti buli sub yektivistami skeptikami racionalistami sensualistami individualistami Osnovoyu yihnogo svitoglyadu buv visliv Protagora Lyudina ye mira vsih rechej Yihnij sub yektivizm proyavlyavsya v tomu sho istina ne mislilasya nimi yak shos yedine dlya vsih Sofisti vvazhali yaksho vsi dumayut po riznomu to j istina v kozhnogo svoya i uyavlennya pro prekrasne j potvorne v kozhnogo svoye i vzagali vsi ponyattya yak filosofiyi tak i moralnosti vidnosni Fakt vidnosnosti vsogo golovna zasada vsogo svitoglyadu sofizmu Yaksho vse vidnosno j zalezhit vid sub yektivnogo smaku sho rozumiyetsya yak yedinij kriterij istinnosti to vihodit sho get use istinne Odnak same sub yektivizm privnesenij u teoriyu piznannya spriyav tomu sho vpershe v istoriyi filosofiyi moglo buti postavlene pitannya yak spivvidnosyatsya iz navkolishnim svitom nashi dumki pro nogo Filosofiya sho stoyala na shabli kosmologichnoyi ob yektivnosti v principi ne zdatna bula zadatisya takim pitannyam tomu sho mislennya vvazhalosya totozhnim iz buttyam Ce privodilo do nerozvinenosti form dokazovosti j logichnih viznachen V oblasti gnoseologiyi sofisti ne virobili pevnoyi teoriyi comu zavazhala yihnya nadto velika uvaga do psihologichnih procesiv cikavist do strokatosti lyudskogo zhittya Voni pragnuli perevesti ob yektivni cinnosti na movu vidchuttiv sho privodilo yih do sensualizmu Dlya sofistiv te sho ne pidpadaye pid vidchuttya bulo primaroyu Sofistam buv takozh vlastivij skepsis shodo mozhlivostej lyudini piznati buttya Tak Gorgij 483 375 uchen Empedokla priyihavshi v Afini v 427 do n e vraziv usih krasnomovstvom tomu sho mig vislovitis bez pidgotovki na bud yaku temu U svoyih promovah vin rozvivav skepticizm osnovni polozhennya yakogo zvodiv do nastupnih troh punktiv zovsim nemaye niyakogo buttya yaksho vono i ye to nepiznavano yaksho vono ye j piznavano vse taki istinu pro buttya peredati nemozhlivo Stavlennya do religiyi ta morali Redaguvati Protagor govoriv take Pro bogiv ya ne mozhu znati ni togo sho voni isnuyut ni togo sho yih nemaye Tomu sho bagato chogo pereshkodzhaye meni i neyasnist pitannya i stislist lyudskogo zhittya Vidomo sho vin buv vignanij afinyanami za bezvir ya a jogo knigi vidbiralisya j spalyuvalisya Razom z tim ne mozhna nazvati sofistiv ateyistami Voni pereboryuvali abstraktnu mudrist naturfilosofiyi skeptichno destruktivno ne bachili u butti zhodnih ob yektivnih opor dlya lyudskih kulturnih cinnostej dlya moralnosti a prosto peretvorili jogo v ob yekt dovilnoyi sub yektivno igrovoyi aktivnosti svidomosti Dobro ye te vvazhali sofisti sho korisno lyudyam Dusha ye pochuttya i bilshe nichogo Ale popri cej svij sensualizm sofisti viddavali prioritet vnutrishnoyi moralnosti pered zakonom peredbachivshi v comu filosofiyu Sokrata Tak Likofron vvazhav sho derzhava povinna pikluvatisya ne tilki pro zakon ale i pro moralnist gromadyan tomu sho nepidkriplenij vnutrishnim perekonannyam zakon peretvoryuyetsya u prostij dogovir garantiyu osobistih prav zrobiti zh gromadyan dobrimi j spravedlivimi vin ne mozhe Gippij vvazhav sho naklep girshe za vse navit zlodijstvo tomu sho za dopomogoyu nogo vtrachayetsya najdorozhche stavlennya blizkih Kritika RedaguvatiPlaton vvazhav sho z diyalnosti sofistiv pochalasya zagalna zarozumilist i bezzakonnya Vsi stali bezstrashni a bezboyaznist svoyechergovo porodila bezsoromnist Sofistiv vin nazivav najmanimi mislivcyami za bagatimi yunakami torgovcyami nauk borcyami sho zajmayutsya slovesnimi zmagannyami j sperechannyami Platon Sofist 231 D Tak Protagor odnogo razu vimagav plati zi svogo uchnya Evatla a koli toj zauvazhiv sho she ne vigrav spravi u sudi Protagor vidpoviv Yaksho mi podamo do sudu i spravu vigrayu ya to ti zaplatish tomu sho vigrav ya yaksho vigrayesh ti to zaplatish tomu sho vigrav ti Aristotel takozh vvazhav sho sofistika ye mudrist gadana a ne spravzhnya i sofisti ti hto vmiye nazhivati groshi vid vigadanoyi ale ne spravzhnoyi mudrosti Po inshomu do svoyeyi diyalnosti stavilisya sami sofisti Protagor govoriv svoyemu uchnevi Probuvshi den zi mnoyu ti poverneshsya dodomu stavshi krashim Protagor vvazhav sho vin ochishav yunakiv vid dumok sho pereshkodzhayut zasvoyennyu nauk yaki stosuyutsya dushi Sprava v tomu sho sofistami nazivali sebe bagato tih hto dijsno buli znavcyami mudrosti tak i ti hto zajmavsya lishe slovesnimi sperechannyami Tomu nemozhlivo dati odnoznachnu ocinku yihnoyi diyalnosti Hocha iz sofistiv pochavsya zanepad filosofiyi yak vilnoyi duhovno piznavalnoyi tvorchosti tomu sho voni pershimi viyavili precedent vikladannya filosofiyi za groshi Pozitivni risi RedaguvatiSkladno perelichiti te sho pershimi vidkrili sofisti hocha vse ce pov yazane ne z kosmosom matematikoyu j geometriyeyu a movoyu logikoyu ta zhittyam lyudini u suspilstvi Protagor pershim visloviv dumku Pro vsyaku rich ye dvi dumki protilezhni odna odnij Z nih vin stvoryuvav dialog Iz cogo vislovlennya vidno sho same sofisti dali poshtovh rozvitku dialektiki poshtovh mistectvu ne tilki sperechatisya ale j dovoditi shlyahom superechki piznavati istinu Protagor takozh uviv slovesni zmagannya disputi Vvedennya dialogichnoyi movi zmushuvalo rozvivatisya dumku sho ruhayetsya mizh protirichchyami ta shukaye z nih vihid Sofisti zaluchali u mirkuvannya te sho nini nazivayut sofizmami i ne pridilyali nalezhnu uvagu mirkuvannyu po suti rozvivayuchi lishe slovesne krasnomovstvo Odnak cej etap dialogiv neobhidno bulo projti shob vihovati movu ta duhovnu stijkist Protagor takozh pershim podiliv movlennya na chotiri tipi prohannya pitannya vidpovid nakaz Ci vidi vin nazvav korinnyam movlennya na vidminu vid naturfilosofichnogo formulyuvannya korinnyam promov Vzagali neobhidno vidznachiti sho sofisti vpershe pridilili nalezhnu uvagu movi Yih mozhna nazvati pershimi movoznavcyami ta filologami Sofisti vpershe pochali vzhivati skladeni movni konstrukciyi ta vishukani poetichni oboroti Voni znachno zbagatili leksiku ne tilki za rahunok stvorennya novih sliv ale j povernennya iz zabuttya starih Sofisti j ritorika RedaguvatiSofisti buli pershimi hto vikladav oratorske mistectvo platno Dlya nih nauka krasnomovstva stala sposobom zarobitku Zaradi togo shob navchiti svoyih uchniv mistectvu perekonuvannya j dovedennya svoyeyi dumki voni nagoloshuvali uvagu na dvoh tehnikah dialektici j ritorici Osnovnimi zasobami yakimi navchali sofisti svoyih uchniv buli vikoristannya sofizmiv i kontroversij Ci dva prijomi viriznyali promovi sofistiv vid vistupiv inshih oratoriv Kontroversiyi buli vazhlivimi dlya sofistiv adzhe voni vvazhali sho horoshij ritor maye vmiti obstoyuvati j vlasnu i cilkom protilezhnu yij dumku Takim sposobom rozvivalosya vminnya znahoditi chitki perekonlivi argumenti do bud yakih tez Dlya sofistiv osnovnoyu metoyu bulo vigrati v superechci abi dovesti svoyu majsternist u volodinni slovom Voni buli perekonani sho nemaye odniyeyi istini a isnuyut rizni dumki rivni mizh soboyu za znachushistyu ta istinoyu staye lishe ta dumka sho bude bilsh perekonlivo dovedena ritorom Sofisti ne obmezhuvalis u svoyih promovah lishe temami u yakih voni buli obiznani Dlya nih ne isnuvalo tem z yakih voni ne zmogli b vstupiti v superechku adzhe yihnya majsternist dosyagala takogo rivnya sho yim vdavalos govoriti pro zovsim nevidomi yim rechi ta odnakovo perekonuvati sluhachiv ta protivnika u svoyij raciyi Golovnoyu metoyu bulo pidibrati pidhid do avditoriyi dogoditi yij i pristosuvati svoyu promovu do neyi Na vidminu vid pidhodu Platona ritori sofisti ne robili akcentu na peredachi vishoyi istini a najvazhlivishim dlya nih bulo dovesti svoyu raciyu Pershim sofistom promovi yakogo sluguyut chudovim prikladom sofistichnogo pidhodu ye Gorgij Odna iz najvidomishih jogo promov Pohvala Geleni yaka stala vagomim vneskom u ritorichne mistectvo U cij promovi Gorgij stavit sobi za metu zrobiti majzhe nemozhlive vipravdati Gelenu pro yaku v narodu vzhe pobutuvala negativna dumka Metodom podvijnih opozicij nanizuvannya povtoryuvanih pozitivnih yakostej i proniklivih poslidovnih argumentiv Gorgij Leontinec postupovo ochishuye zaplyamovanu reputaciyu zhinki Piznishe zasobi yakimi poslugovuvavsya u svoyih promovah Gorgij Aristotel opisav yak gorgianski figuri Usi ci figuri promovlyali do sluhachiv najbilsh dostupno variyuyuchis zalezhno vid tipu promovi ta avditoriyi Sofizmi RedaguvatiSofizmi ce mirkuvannya zasnovani na navmisnomu porushenni zakoniv logiki na vzhivanni pomilkovih argumentiv Spochatku sofisti vchili prijomam dokazu i sprostuvannya vidkrili ryad pravil logichnogo mislennya ale nezabarom vidijshli vid logichnih principiv i vsyu uvagu zoseredili na rozrobci logichnih prijomiv zasnovanih na zovnishnij shozhosti yavish na tomu sho podiya vityaguyetsya iz vzayemozv yazku podij na bagatoznachnosti sliv na pidmini ponyat i tak dali Vvazhayetsya sho shiroke vikoristannya sofizmiv harakterne molodshim sofistam Frazimah Kritij Alkidam Likofron Nolemon Gippodam Rozriznyayut taki vidi sofizmiv sofizm uchetverinnya terminu silogichnij umovivid v yakomu porusheno pravilo prostogo kategorichnogo silogizmu u kozhnomu silogizmi povinno buti lishe tri termini Zumisne pomilkove mirkuvannya buduyetsya iz vikoristannyam netotozhnih ale zovni shozhih ponyat Napriklad Zlodij ne bazhaye pridbati nichogo poganogo Pridbannya horoshogo ye sprava dobra Otzhe zlodij bazhaye dobra sofizm nedozvolennogo procesu silogichnij umovivid v yakomu porusheno pravilo prostogo kategorichnogo silogizmu termin ne rozpodilenij ne uzyatij u vsomu ob yemi v odnij z posilok ne mozhe buti rozpodilenij uzyatij u vsomu ob yemi u visnovku napriklad usi ptahi mayut krila deyaki yajcerodni mayut krila sofizm zbirnogo serednogo terminu silogichnij rozumovivid v yakomu porusheno pravilo prostogo kategorichnogo silogizmu serednij termin maye buti rozpodilenij uzyatij u vsomu ob yemi prinajmni v odnij z posilok Napriklad deyaki lyudi vmiyut grati na skripci vsi diplomati lyudi vsi diplomati umiyut grati na skripci Literatura RedaguvatiIstoriya filosofiyi enciklopediya Makovelskij A O Sofisty Nizhnikov S A Kurs lekcij Istoriya filosofii Yacenko S S Parasofizmi K Vidavnichij dim Ruske slovo 2011 84 s Yacenko S S Sofistika S S Yacenko K TOV Sik Grup Ukrayina 2016 208 s ISBN 978 617 7092 95 6 Kucheruk O A Istoriya krasnomovstva kriz prizmu pedagogichnoyi ritoriki yevropejskij dosvid Kunch Z Gorodilovska G Shmilik I Ritorika L Vidavnictvo Lvivskoyi politehniki 2016 31 34 s Pohvala Geleni Perekladacka shkola UKU Lviv gotuyetsya do druku 2019 Posilannya RedaguvatiSofizm Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 594 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Sofisti Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 548 ISBN 966 7492 05 2 V Sviridenko Sofistika FES s 595 Sofisti Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 420 Div takozh RedaguvatiAporiya Matematichnij sofizm Paralogizm nbsp Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sofisti amp oldid 39448639 Sofizmi