Диспут (від лат. Disputare міркувати, сперечатися) — різновид дискусії, публічне обговорення тієї чи іншої важливої для присутніх проблеми, яке, як правило, завчасно готується і пов'язане з реальним життям, власним досвідом учасників.
Диспут — це спеціально організоване подання, в ході якого відбувається демонстративне зіткнення думок з будь-якого питання (проблеми). Взагалі диспут трактується в словниках — вид діалогічного мовлення, публічний спір на злободенну наукову або розмовно-побутову тему. З приводу цієї проблеми учасники диспуту висловлюють різні думки і судження.
Розгортається диспут завдяки оцінкам, аргументаціям, смисловим зв'язкам із реальним життям, опорі на особистий досвід, яким користуються учасники спору. У диспуті є елементи монологу та діалогу. Діалогічні елементи надають емоційне забарвлення дискусії, а монологічні служать для вираження її логічного змісту. Як виховних потенціалів диспуту можуть бути названі вміння доказово, аргументовано викладати свої погляди, зберігати витримку і спокій, сприймати критику, з повагою ставитися до думки опонента. Г. Плоткін пропонує правила для учасника диспуту:
- Кожен має право висловити свою думку. Якщо у тебе є що сказати слухачам, нехай вони дізнаються про це.
- Говори, що думаєш, думай, що говориш! Висловлюйся ясно і чітко. Чи не стверджуй того, в чому не розібрався сам.
- Постарайся, як можна більш переконливо викласти свою точку зору. Спирайся тільки на достовірні факти.
- Не повторюй того, що до тебе було сказано.
- Поважай чужу думку. Постарайся зрозуміти його. Умій вислухати точку зору, з якою не згоден. Будь витриманим. Не перебивай виступаючого. Не давай особистісних оцінок. Правоту доводь доводами, а не криком. Намагайся не нав'язувати своєї думки.
- Якщо доведено помилковість твоїй позиції, май мужність визнати свою неправоту.
- Нехай головним підсумком диспуту стане твоє просування по нелегкому шляху осягнення істини.
Починати диспут доцільно з пропозиції прокоментувати будь-який факт, висловлювання, відео (кіно) фрагмент.
Активність учасників диспуту, їхня творча діяльність, яка призводить до самостійного вирішення обговорюваних питань, може стимулюватися евристичними прийомами провідного диспуту або навчального (навідні запитання, оцінні і спонукаючи репліки).
Можна користуватися такими мовними трафаретами:
- Я згоден (згодна), тому що …
- Я не згоден (не згодна), тому що …
- Я висловлюю окрему думку, адже …
Посилання Редагувати
- Диспут // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 284.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (вересень 2011) |