www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гносеологія від грец γνώσις пізнання і λόγος вчення наука теорія пізнання розділ філософії Термін гносеологія був уведен

Гносеологія

Гносеологія (від грец. γνώσις — «пізнання» і λόγος — «вчення, наука») — теорія пізнання, розділ філософії. Термін «гносеологія» був уведений і активно застосовувався у німецькій філософії XVIII ст.

В словнику Джеймса Марка Болдвіна[en] Dictionary of Psychology and Philosophy (1901) є стаття:

Gnosiology [Gr. γνώσις, knowledge, + λόγος, discourse]: Ger. Gnosiologie, Erkenntnisslehre; Fr. gnosidlogie (suggested — Th.F.) ; Ital. gnoseologia. The science of knowledge, its origin, process, and validity. Cf. EPISTEMOLOGY, meaning (2), for which gnosiology is recommended, epistemology being used for the broader inquiry given under meaning (1) of that topic.         (J.M.B.)

Гносіологія [гр. γνώσις , знання, + λόγος , дискурс]: нім. Gnosiologie, Erkenntnisslehre ; О. gnosidlogie (пропонований — Th.F.) ; італ. гносеологія . Наука про знання, його походження, процес і достовірність. Пор. ЕПІСТЕМОЛОГІЯ, в значенні (2), для якої рекомендована гносіологія, епістемологія використовується для ширшого дослідження наведеного в значенні (1) цієї теми.         (Дж.М.Б)

Гносеологія вивчає проблеми природи пізнання і його можливостей, відношення знання до реальності, досліджуються загальні передумови пізнання, виявляються умови його достовірності та істинності. На відміну від психології, фізіології вищої нервової діяльності та інших наук, гносеологія, як філософська дисципліна аналізує не індивідуальні механізми, які діють у психіці, що дозволяють тому або іншому суб'єктові дійти певного пізнавального результату, а загальні підстави, які дають можливість розглядати цей результат як знання, що виражає реальний, дійсний стан речей. Два основні напрями в теорії пізнання — матеріалізм та ідеалізм. Теорія пізнання тісно зв'язана із епістемологією — теорією знання, його будови, структури, функціонування і розвитку.

Пізнання у Рене Декарта

Декарт критикує існуюче пізнання. Він сумнівається у всьому, що до того часу вважалося беззастережним знанням. Він вважає, що ні дані відчуття, ні мислення не дають такого знання. Ілюзії почуттів роблять ненадійними показники відчуттів, помилки суджень ставлять під сумнів висновки розуму. Тому необхідно починати із загального, радикального сумніву. Проте, яким би всеохопним він не був, є в діяльності пізнання дещо, що не підлягає жодному сумніву. Декарт не скептик і не агностик, його сумнів лише попередній прийом, метод встановлення достовірної істини. Достовірним у всякому випадку є те, що сумнів існує. Сумнів — акт мислення, я мислю, значить я існую — лат. cogito ergo sum. Це знамените положення — основа, на якій може будуватися все достовірне знання.

Пізнання у Артура Шопенгауера

Пізнання в Артура Шопенгауера розвивається у двох формах: безпосереднє (інтуїтивне) пізнання або відсторонене (рефлективне) пізнання (пізнання розуму). Основним видом пізнання Шопенгауер вважає інтуїтивне: в кінцевому результаті весь світ рефлексії базується, на його думку, на інтуїції. Шопенгауер стверджує, що наука не стільки діяльність пізнання, скільки діяльність, спрямована на служіння волі. Ціль науки в задоволенні практичних інтересів, які у своїй суті завжди інтереси волі, сліпого хотіння. Досконалим пізнанням може бути тільки споглядання, вільне від всякого відношення до практики і до інтересів волі. Таке споглядання розглядає речі не в якомусь відношенні, а як зміст, який тільки проявляється у відносності, але сам їй не підкоряється.

Споглядальне пізнання, на думку Шопенгауера, недоступне науці, так як вона завжди звертається до інтелекту, який глибоко занурений в інтереси волі. Проте таке пізнання цілком доступне різноманітним видам мистецтва.

Пізнання у християнстві

Пізнання вірою долає межі умоглядних понять, оскільки воно звершується не тільки за законами формальної логіки, але в логіці співпричасності тій істині, яка перевершує іманентну реальність. Святоотцівська гносеологія відповідним чином виводить пізнання за раціональні межі.

Бог у своєму надприродному бутті перевершує розум і суще, і тому взагалі не є чимось таким, що пізнається, або чимось таким, що існує, а існує надприродно та надрозумно пізнається… Повне невідання і є пізнання Того, Хто перевершує все те, що пізнається.

Залиш як чуттєву, так і розумову діяльність і взагалі все чуттєве та умоглядне, все не суще та суще, та всі свої сили спрямуй до з’єднання з Тим, Хто вищий за будь-яке буття і пізнання.

— Діонісій Ареопагіт,

Сфера діяльності науки — фізичний світ, який ми перевершуємо і який через це може бути підданий експериментам. Сфера діяльності богослів'я — осягнення Бога, Який перевершує нас і з Яким через це можна намагатися спілкуватись, тільки озброївшись благоговійним страхом і смиренням.

— Джон Полкінхорн,

Пізнання Бога не ґрунтується на логіці мислення чи на раціональному спогляданні, воно ґрунтується на досвіді, який завжди має визначений, локальний, часовий та особистісний характер. Євхаристією та молитвою долаються антиномії розуму, раціональне мислення поступається духовному зору. У святоотцівській гносеології богословське знання не відокремлене від євхаристійного покликання людини.

Бога не можна збагнути розумом, і розуміння Його не може бути виражене словами…

Дійсно, яким іменем назвати Того, Хто не народжений, немає ні відмінностей в собі, ні визначеного вигляду, ні індивідуальності, ні числа, але є істота така, яка не має ніяких у собі акциденцій, і зокрема акциденціальному нічому не підпадає? Ви хочете сказати, що Бог є цілісність? Визначення недосконале, тому що цілісність являє собою кількість, все ж таки, співрозмірну, а Бог є Отець взагалі всього існуючого. Ви хочете увиразнити Його різними складовими частинами? Але цього ви не в змозі зробити, адже в природі своїй ця Єдність неподільна. Ось чому Бог безмежний, безкінечний зовсім не в тому сенсі, як нам це уявляється, — ніби ми просто не можемо Його охопити своєю думкою, — а в тому, що Бог і не підлягає виміру і немає меж у Його сутності. Немає також у Ньому і форм, а також не може Він бути названий. А якщо інколи ми і називаємо Його такими визначеннями, як Єдиний, Благий, Дух, Сущий, Отець, Бог, Творець, Господь, ми застосовуємо їх не як Його ім'я. Ми звертаємось за допомогою до цих чудових слів лише внаслідок сутужного становища (αποριας), щоб застерегтися від інших найменувань, якими міг би бути принижений Вічний. Жодний із цих термінів, взятий окремо, не розкриває поняття про Бога; всі разом говорять про Нього як про Вседержителя. Речі пізнаються або за їх власною природою або за взаємними стосунками їх між собою; до Бога нічого із цього не можна застосувати. Не може також Він бути відкритий і доказами, тому що вони ґрунтуються на попередніх засадах і вищих поняттях, але ніщо не може існувати раніше Істоти не створеної. Для осягнення Істоти незбагненної нічого не залишається, відповідно, крім власної ЇЇ благодаті та одкровення ЇЇ через посередництво Логоса, який перебуває у ЇЇ надрах.

— Климент Олександрійський,

Поняття і питання гносеології

  • Поняття:
  • Основне питання — чи пізнаваний світ у принципі?
  • Відповіді на це питання дає:
    • оптимізм — світ пізнаваний, меж пізнання немає, необхідні лише час і засоби.
    • агностицизм — світ непізнаваний у принципі, людина не пізнає світ, а будує віртуальний світ на основі почуттєвого сприйняття.
    • скептицизм — ми пізнаємо реальний світ, але в силу недосконалості почуттів постійно вводимо себе в оману.

Основні принципи теорії пізнання

Бекон запропонував оригінальну метафору щодо основних методів пізнання: «шлях павука» (здобуття істини із «власної свідомості»); «шлях мурахи» (безсистемне збирання фактичних даних); «шлях бджоли» (поєднання здібностей досвіду — збирання нектару і роботи розуму — перетворення його на мед (знання)).

Сучасна наукова гносеологія ґрунтується на таких основоположеннях.

Методи пізнання

Див. також

Примітки

  1. https://archive.org/details/dictionaryphilo01baldgoog/page/414/mode/2up?ref=ol&q=Gnosiology
  2. Дионисий Ареопагит. Письмо Гаю Монаху // Мистическое богословие Восточной Церкви: Пер. с древнегреч. / Сост. и предисл. Л. С. Кукушкина. — М.: ООО «Издательство АСТ». Харьков: «Филио», 2001. — 592 с.
  3. Дионисий Ареопагит. О мистическом богословии // Мистическое богословие Восточной Церкви: Пер. с древнегреч. / Сост. и предисл. Л. С. Кукушкина. — М.: ООО «Издательство АСТ». Харьков: «Филио», 2001. — 592 с.
  4. Полкинхорн Джон. Наука и Богословие. Введение. — М.: Библейско-богословский институт св. апостола Андрея, 2004. — 158 с.
  5. Василий Великий, архиеп. Письма. — М.: Издательство Московского Подворья Свято-Троицкой Лавры, 2007. — 560 с.
  6. Надольний, І.В.; Губерський, Л.В. (2008). Філософія: Навч. посіб. Київ: Вікар. ISBN 978-966-7131-97-5. 

Література

Посилання

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (лютий 2014)
Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gnoseologiya vid grec gnwsis piznannya i logos vchennya nauka teoriya piznannya rozdil filosofiyi Termin gnoseologiya buv uvedenij i aktivno zastosovuvavsya u nimeckij filosofiyi XVIII st V slovniku Dzhejmsa Marka Boldvina en Dictionary of Psychology and Philosophy 1901 ye stattya Gnosiology Gr gnwsis knowledge logos discourse Ger Gnosiologie Erkenntnisslehre Fr gnosidlogie suggested Th F Ital gnoseologia The science of knowledge its origin process and validity Cf EPISTEMOLOGY meaning 2 for which gnosiology is recommended epistemology being used for the broader inquiry given under meaning 1 of that topic J M B 1 Gnosiologiya gr gnwsis znannya logos diskurs nim Gnosiologie Erkenntnisslehre O gnosidlogie proponovanij Th F ital gnoseologiya Nauka pro znannya jogo pohodzhennya proces i dostovirnist Por EPISTEMOLOGIYa v znachenni 2 dlya yakoyi rekomendovana gnosiologiya epistemologiya vikoristovuyetsya dlya shirshogo doslidzhennya navedenogo v znachenni 1 ciyeyi temi Dzh M B Gnoseologiya vivchaye problemi prirodi piznannya i jogo mozhlivostej vidnoshennya znannya do realnosti doslidzhuyutsya zagalni peredumovi piznannya viyavlyayutsya umovi jogo dostovirnosti ta istinnosti Na vidminu vid psihologiyi fiziologiyi vishoyi nervovoyi diyalnosti ta inshih nauk gnoseologiya yak filosofska disciplina analizuye ne individualni mehanizmi yaki diyut u psihici sho dozvolyayut tomu abo inshomu sub yektovi dijti pevnogo piznavalnogo rezultatu a zagalni pidstavi yaki dayut mozhlivist rozglyadati cej rezultat yak znannya sho virazhaye realnij dijsnij stan rechej Dva osnovni napryami v teoriyi piznannya materializm ta idealizm Teoriya piznannya tisno zv yazana iz epistemologiyeyu teoriyeyu znannya jogo budovi strukturi funkcionuvannya i rozvitku Zmist 1 Piznannya u Rene Dekarta 2 Piznannya u Artura Shopengauera 3 Piznannya u hristiyanstvi 4 Ponyattya i pitannya gnoseologiyi 5 Osnovni principi teoriyi piznannya 6 Metodi piznannya 7 Div takozh 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaPiznannya u Rene Dekarta RedaguvatiDekart kritikuye isnuyuche piznannya Vin sumnivayetsya u vsomu sho do togo chasu vvazhalosya bezzasterezhnim znannyam Vin vvazhaye sho ni dani vidchuttya ni mislennya ne dayut takogo znannya Ilyuziyi pochuttiv roblyat nenadijnimi pokazniki vidchuttiv pomilki sudzhen stavlyat pid sumniv visnovki rozumu Tomu neobhidno pochinati iz zagalnogo radikalnogo sumnivu Prote yakim bi vseohopnim vin ne buv ye v diyalnosti piznannya desho sho ne pidlyagaye zhodnomu sumnivu Dekart ne skeptik i ne agnostik jogo sumniv lishe poperednij prijom metod vstanovlennya dostovirnoyi istini Dostovirnim u vsyakomu vipadku ye te sho sumniv isnuye Sumniv akt mislennya ya mislyu znachit ya isnuyu lat cogito ergo sum Ce znamenite polozhennya osnova na yakij mozhe buduvatisya vse dostovirne znannya Piznannya u Artura Shopengauera RedaguvatiPiznannya v Artura Shopengauera rozvivayetsya u dvoh formah bezposerednye intuyitivne piznannya abo vidstoronene reflektivne piznannya piznannya rozumu Osnovnim vidom piznannya Shopengauer vvazhaye intuyitivne v kincevomu rezultati ves svit refleksiyi bazuyetsya na jogo dumku na intuyiciyi Shopengauer stverdzhuye sho nauka ne stilki diyalnist piznannya skilki diyalnist spryamovana na sluzhinnya voli Cil nauki v zadovolenni praktichnih interesiv yaki u svoyij suti zavzhdi interesi voli slipogo hotinnya Doskonalim piznannyam mozhe buti tilki spoglyadannya vilne vid vsyakogo vidnoshennya do praktiki i do interesiv voli Take spoglyadannya rozglyadaye rechi ne v yakomus vidnoshenni a yak zmist yakij tilki proyavlyayetsya u vidnosnosti ale sam yij ne pidkoryayetsya Spoglyadalne piznannya na dumku Shopengauera nedostupne nauci tak yak vona zavzhdi zvertayetsya do intelektu yakij gliboko zanurenij v interesi voli Prote take piznannya cilkom dostupne riznomanitnim vidam mistectva Piznannya u hristiyanstvi RedaguvatiPiznannya viroyu dolaye mezhi umoglyadnih ponyat oskilki vono zvershuyetsya ne tilki za zakonami formalnoyi logiki ale v logici spivprichasnosti tij istini yaka perevershuye imanentnu realnist Svyatootcivska gnoseologiya vidpovidnim chinom vivodit piznannya za racionalni mezhi Bog u svoyemu nadprirodnomu butti perevershuye rozum i sushe i tomu vzagali ne ye chimos takim sho piznayetsya abo chimos takim sho isnuye a isnuye nadprirodno ta nadrozumno piznayetsya Povne nevidannya i ye piznannya Togo Hto perevershuye vse te sho piznayetsya Zalish yak chuttyevu tak i rozumovu diyalnist i vzagali vse chuttyeve ta umoglyadne vse ne sushe ta sushe ta vsi svoyi sili spryamuj do z yednannya z Tim Hto vishij za bud yake buttya i piznannya Dionisij Areopagit 2 3 Sfera diyalnosti nauki fizichnij svit yakij mi perevershuyemo i yakij cherez ce mozhe buti piddanij eksperimentam Sfera diyalnosti bogosliv ya osyagnennya Boga Yakij perevershuye nas i z Yakim cherez ce mozhna namagatisya spilkuvatis tilki ozbroyivshis blagogovijnim strahom i smirennyam Dzhon Polkinhorn 4 Piznannya Boga ne gruntuyetsya na logici mislennya chi na racionalnomu spoglyadanni vono gruntuyetsya na dosvidi yakij zavzhdi maye viznachenij lokalnij chasovij ta osobistisnij harakter Yevharistiyeyu ta molitvoyu dolayutsya antinomiyi rozumu racionalne mislennya postupayetsya duhovnomu zoru U svyatootcivskij gnoseologiyi bogoslovske znannya ne vidokremlene vid yevharistijnogo poklikannya lyudini Boga ne mozhna zbagnuti rozumom i rozuminnya Jogo ne mozhe buti virazhene slovami Dijsno yakim imenem nazvati Togo Hto ne narodzhenij nemaye ni vidminnostej v sobi ni viznachenogo viglyadu ni individualnosti ni chisla ale ye istota taka yaka ne maye niyakih u sobi akcidencij i zokrema akcidencialnomu nichomu ne pidpadaye Vi hochete skazati sho Bog ye cilisnist Viznachennya nedoskonale tomu sho cilisnist yavlyaye soboyu kilkist vse zh taki spivrozmirnu a Bog ye Otec vzagali vsogo isnuyuchogo Vi hochete uvirazniti Jogo riznimi skladovimi chastinami Ale cogo vi ne v zmozi zrobiti adzhe v prirodi svoyij cya Yednist nepodilna Os chomu Bog bezmezhnij bezkinechnij zovsim ne v tomu sensi yak nam ce uyavlyayetsya nibi mi prosto ne mozhemo Jogo ohopiti svoyeyu dumkoyu a v tomu sho Bog i ne pidlyagaye vimiru i nemaye mezh u Jogo sutnosti Nemaye takozh u Nomu i form a takozh ne mozhe Vin buti nazvanij A yaksho inkoli mi i nazivayemo Jogo takimi viznachennyami yak Yedinij Blagij Duh Sushij Otec Bog Tvorec Gospod mi zastosovuyemo yih ne yak Jogo im ya Mi zvertayemos za dopomogoyu do cih chudovih sliv lishe vnaslidok sutuzhnogo stanovisha aporias shob zasteregtisya vid inshih najmenuvan yakimi mig bi buti prinizhenij Vichnij Zhodnij iz cih terminiv vzyatij okremo ne rozkrivaye ponyattya pro Boga vsi razom govoryat pro Nogo yak pro Vsederzhitelya Rechi piznayutsya abo za yih vlasnoyu prirodoyu abo za vzayemnimi stosunkami yih mizh soboyu do Boga nichogo iz cogo ne mozhna zastosuvati Ne mozhe takozh Vin buti vidkritij i dokazami tomu sho voni gruntuyutsya na poperednih zasadah i vishih ponyattyah ale nisho ne mozhe isnuvati ranishe Istoti ne stvorenoyi Dlya osyagnennya Istoti nezbagnennoyi nichogo ne zalishayetsya vidpovidno krim vlasnoyi YiYi blagodati ta odkrovennya YiYi cherez poserednictvo Logosa yakij perebuvaye u YiYi nadrah Kliment Oleksandrijskij 5 Ponyattya i pitannya gnoseologiyi RedaguvatiPonyattya piznannya svidomist vidchuttya rozum istina Osnovne pitannya chi piznavanij svit u principi Vidpovidi na ce pitannya daye optimizm svit piznavanij mezh piznannya nemaye neobhidni lishe chas i zasobi agnosticizm svit nepiznavanij u principi lyudina ne piznaye svit a buduye virtualnij svit na osnovi pochuttyevogo sprijnyattya skepticizm mi piznayemo realnij svit ale v silu nedoskonalosti pochuttiv postijno vvodimo sebe v omanu Osnovni principi teoriyi piznannya RedaguvatiBekon zaproponuvav originalnu metaforu shodo osnovnih metodiv piznannya shlyah pavuka zdobuttya istini iz vlasnoyi svidomosti shlyah murahi bezsistemne zbirannya faktichnih danih shlyah bdzholi poyednannya zdibnostej dosvidu zbirannya nektaru i roboti rozumu peretvorennya jogo na med znannya Suchasna naukova gnoseologiya gruntuyetsya na takih osnovopolozhennyah 6 Princip ob yektivnosti Princip piznavannosti Princip aktivnogo tvorchogo vidobrazhennya Princip dialektiki Princip praktiki Princip istorizmu Princip konkretnosti istiniMetodi piznannya RedaguvatiDiv takozh RedaguvatiPiznannya istorichne GnosticizmPrimitki Redaguvati https archive org details dictionaryphilo01baldgoog page 414 mode 2up ref ol amp q Gnosiology Dionisij Areopagit Pismo Gayu Monahu Misticheskoe bogoslovie Vostochnoj Cerkvi Per s drevnegrech Sost i predisl L S Kukushkina M OOO Izdatelstvo AST Harkov Filio 2001 592 s Dionisij Areopagit O misticheskom bogoslovii Misticheskoe bogoslovie Vostochnoj Cerkvi Per s drevnegrech Sost i predisl L S Kukushkina M OOO Izdatelstvo AST Harkov Filio 2001 592 s Polkinhorn Dzhon Nauka i Bogoslovie Vvedenie M Biblejsko bogoslovskij institut sv apostola Andreya 2004 158 s Vasilij Velikij arhiep Pisma M Izdatelstvo Moskovskogo Podvorya Svyato Troickoj Lavry 2007 560 s Nadolnij I V Guberskij L V 2008 Filosofiya Navch posib Kiyiv Vikar ISBN 978 966 7131 97 5 Literatura RedaguvatiP Jolon Piznavalni zdatnosti Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 479 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X P Jolon Teoriya piznannya FES s 634Posilannya RedaguvatiTeoriya piznannya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Gnoseologiya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 231 Teoriya piznannya v suchasnij filosofiyi vstup Anna Laktionova na YouTube Gnoseologiya ta epistemologiya yak filosofski nauki pro piznannya Viktor Petrushenko na YouTube zokrema pro istoriyu terminiv pochinayuchi z 21 hv 50 sek Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2014 Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gnoseologiya amp oldid 39568605