5 січня

5 січня — 5-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 360 дні (361 день — у високосні роки).

← січень →
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
1	2	3	4	5	6	7
8	9	10	11	12	13	14
15	16	17	18	19	20	21
22	23	24	25	26	27	28
29	30	31
2024 рік

Цей день в історії: ——

Свята і пам'ятні дні

Міжнародні

Національні

•  Україна: Водохрещенський вечір.
•  Вірменія: Святий Вечір (Різдвяний і Хрещенський).
•  КНР: Харбінський міжнародний фестиваль льодових і снігових скульптур.
•  США: ^[en].
• Японія: Джома Шінджі.

Релігійні

Західне християнство

• Дванадцятий день із Дванадцяти Днів Різдва та ^[en];
• Пам'ять папи Римського Телесфора;
• Пам'ять святих ^[en], Марцеліни Даровської та Яна Ноймана;
• Пам'ять преподобного Симеона Стовпника (Латинська церква).

Східне християнство

• Надвечір'я Богоявлення (Хрещенський вечір);
• Пам'ять священномученик Феопемпта Нікомидійського та мучениці Феони;
• Пам'ять преподобних Синклітикії Олександрійської, Аполлінарії, Фостирія та Мини, Григорія Акритського;
• Пам'ять пророка Міхея.

Іменини

✝  : Марцеліна, Симеон, Телесфор, Чарльз, Ян.

✙ Православні: Аполлінарія, Григорій, Євгенія, Йосип, Лукіан, Матвій, Міна, Міхей, Роман, Саїс, Сергій, Симеон, Синесій, Синклітикия, Тетяна, Тома, Феоїд, Феона, Феопемпт, Фостирій.

Події

• 1585 — засновано львівське Ставропігійне братство, яке до XVIII ст. провадило активну культурно-освітню, релігійну й громадську діяльність.
• 1586 — патріарх Антіохійський Йоаким V підтвердив статут Львівського Успенського (ставропігійного) братства (дата приблизна).
• 1754 — у Петербурзі видано царський указ про скасування в Гетьманщині внутрішніх митних зборів, які поповнювали гетьманський скарб — індукта та евекта.
• 1769 — Джеймс Ватт запатентував ключове технічне рішення своєї парової машини, окрему конденсаційну камеру.
• 1870 — почався страйк львівських друкарів — перший робітничий страйк в Західній Україні.
• 1875 — у Парижі відкрито будівлю театру «Опера Гарньє».
• 1895 — відкриті рентгенівські промені.
• 1905 — після 159-денної облоги під час російсько-японської війни капітулювала російська далекосхідна фортеця Порт-Артур.
• 1911 — князівство Монако — конституційна монархія.
• 1918 — УНР випустила в обіг перші українські банкноти з написами українською, польською мовами та мовою їдиш.
• 1918 — більшовики скликали й розігнали на першому ж засіданні Всеросійські установчі збори.
• 1919 — у Мюнхені заснована Німецька робітнича партія, перетворена рік по тому в Націонал-соціалістичну німецьку робітничу партію.
• 1933 — у Сан-Франциско почалося будівництво одного з найвідоміших у світі мостів Золоті ворота. Завершено будівництво було в 1937 році.
• 1935 — арештовано Бориса Антоненко-Давидовича.
• 1953 — прем'єра п'єси Семюела Бекета «Чекаючи на Ґодо», найвизначнішої англомовної п'єси ХХ століття.
• 1968 — прихід до влади в Чехословаччині Александера Дубчека, який поклав початок «Празькій весні».
• 1972 — початок робіт зі створення в США багаторазового транспортного космічного корабля.
• 1977 — заарештовано лідерів Української Гельсінської Спілки Миколу Руденка і Олексу Тихого.
• 1997 — Росія оголошує про виведення військ з території Чечні, що стало формальною ознакою закінчення дворічної невдалої російсько-чеченської війни.
• 2006 — «Intel» представив перший процесор лінійки «Core».
• 2011 — кількість інтернет-користувачів у світі сягнула 2 мільярдів.
• 2019 — Вселенський патріарх Варфоломій підписав у Стамбулі томос про автокефалію Православної церкви України.

Народились

Дивись також

• 1592 — Шах Джахан, 5-й могольський падишах, за часів правління якого було збудовано мавзолей Тадж Махал.
• 1679 — , італійський композитор, органіст і хормейстер. Старший з дітей Алессандро Скарлатті, брат композитора Доменіко Скарлатті.
• 1762 — Констанція Моцарт (Марія Констанція Чечилія Йозефа Йоганна Алоізія, уроджена Вебер), співачка, мемуарист, дружина композитора Вольфганга Амадея Моцарта, двоюрідна сестра німецького композитора Карла Марії фон Вебера, мати синів Моцарта — Карла Томаса і Франца Ксавера.
• 1838 — Каміль Жордан, французький математик.
• 1855 — Кінґ Кемп Жилетт, винахідник безпечної бритви.
• 1876 — Конрад Аденауер, німецький політик, перший канцлер Федеративної республіки Німеччина.
• 1876 — Люсьєн Булл, ірландський винахідник.
• 1880 — Василь Верховинець, український композитор, мистецтвознавець, дослідник українського танцю († 1938).
• 1881 — , каталонський скульптор, близький до кубізму.
• 1900 — Ів Тангі, французький художник-сюрреаліст.
• 1909 — Стівен Коул Кліні, американський логік і математик, праці якого заклали основи теоретичної інформатики.
• 1921 — Фрідріх Дюрренматт, швейцарський романіст і драматург.
• 1923 — Мирослав Симчич, український військовий діяч, командир сотні УПА, політв'язень, який провів у радянських тюрмах і таборах більш як 32 роки.
• 1932 — Умберто Еко, італійський письменник, філософ, історик-медієвіст (романи «Ім'я рози», «Маятник Фуко», «Бавдоліно», «Таємниче полум'я цариці Лоани»).
• 1938 — Хуан Карлос I, король Іспанії (1975—2014)
• 1941 — Хаяо Міядзакі, японський режисер анімаційних фільмів, автор численної манґи.
• 1942 — Наталя Земна (Зубицька), українська фітотерапевт.
• 1943 — Вадим Чупрун, український управлінець та енергетик, із 2008-го — заступник голови правління НАК «Нафтогаз України».
• 1946 — Даян Кітон, американська кіноактриса, продюсер і режисер, лауреат премії «Оскар» («Енні-холл», «Клуб покинутих дружин», «Батько нареченої», «Хрещений батько»).
• 1960 — Микола Вересень (Ситник), український журналіст, громадський та політичний діяч, актор.
• 1962 — Наталія Лігачова-Чернолуцька, українська журналістка, голова правління громадської організації «Телекритика», шеф-редактор інтернет-видання та журналу «Телекритика» (з 2001).
• 1968 — Анджей Ґолота, польський боксер-професіонал, що виступає у суперважкій ваговій категорії.
• 1969 — Мерілін Менсон (Браян Г'ю Ворнер), американський музикант, художник і колишній музичний журналіст, засновник і лідер рок-гурту «Marilyn Manson».
• 1986 — Яна Шемякіна, українська фехтувальниця, шпажистка, чемпіонка Європи 2009 року в індивідуальних змаганнях, володарка двох бронзових нагород ЧЄ — 2009 в команді, і 2009 року — індивідуально.
• 2001 — Михайло Мудрик, український футболіст, лівий вінгер лондонського «Челсі» і збірної України.
• 2003 — Валерій Ваховський, професійний український кіберспортсмен.

Померли

Дивись також

• 1477 — Карл I Сміливий, герцог Бургундії. Представник бургундської лінії Валуа. Син Філіпа III Доброго.
• 1589 — Катерина Медічі, французька королева-мати, дружина короля Франції, Генріха II, одна з найвпливовіших осіб Франції періоду війн між католиками і гугенотами.
• 1679 — Остап Гоголь, гетьман України на польській території.
• 1882 — , економіст, журналіст, державний і освітній діяч, був переконаним противником кріпацтва і прибічником ідеї його скасування.
• 1970 — Макс Борн, німецький фізик, один із зачинателів квантової механіки, лауреат Нобелівської премії з фізики (…).
• 1979 — Чарльз Мінгус, американський джазовий контрабасист, композитор і правозахисник. Посмертний лауреат премії Греммі в номінації «за життєві досягнення» (1997).
• 1981 — Гарольд Клейтон Юрі, американський хімік, лавреат Нобелівської премії з хімії (1934).
• 1992 — Дарія Ребет, українська політична і громадська діячка, голова Проводу ОУНЗ, журналістка, правниця, діячка жіночого руху в українській діаспорі.
• 2003 — Массімо Джиротті, італійський актор.
• 2012 — Олександр Сизоненко, радянський баскетболіст українського походження. В 1991 році зі зростом у 2,45 м (8 футів) дістав звання найвищої людини світу за даними Світових рекордів Гіннеса. 
• 2014 — Еусебіу, португальський футболіст