Макс Борн (нім. Max Born; 11 грудня 1882 — 5 січня 1970) — німецький фізик-теоретик.
Член Лондонського королівського товариства, член Геттінгенської академії наук. Іноземний член AH СРСР (з 1934). З 1921 — професор теоретичної фізики Геттінгенського університету. 1933 року емігрував до Англії, де спочатку очолював кафедру теоретичної фізики в Кембриджському, а з 1936 року — в Единбурзькому університетах. Основні праці Борна присвячені динаміці кристалічних ґраток, квантовій механіці (Нобелівська премія, 1954), теорії будови атома і теорії відносності.
Біографія Редагувати
Народився в м. Бреслау (Королівство Пруссія) (зараз Вроцлав, Польща). Батько, Густав Борн, працював викладачем анатомії та займався дослідженнями з ембріології та механіки розвитку. Батьки померли ще до того, як Макс закінчив гімназію.
Перші роки в університеті Бреслау Макс Борн, окрім природничих наук (що стали основою його подальшої кар'єри), вивчає філософію та історію мистецтв. Два літніх семестри Макс проводить в університетах Гейдельберга та Цюриха (в останньому відвідує лекції видатного математика А. Гурвіца). Далі настає черга Геттінгенського університету — тодішньої «Мекки німецьких математиків» — де працювали «три пророки»: Фелікс Клейн, Давид Гільберт та Герман Мінковський. Невдовзі Гільберт запропонував Борну посаду свого приватного асистента, яка не оплачувалася, проте давала можливість «щоденно бачити та чути» видатного математика. Гільберт та Мінковський (які були дуже близькими друзями) запрошували Макса приєднатися до їхніх прогулянок місцевими лісами, під час яких «я вчився в них не тільки сучасній математиці, але й важливішим речам: критичному ставленню до традиційних державних та суспільних інститутів, яке зберіг на все життя».
В 1907 році Макс Борн отримав ступінь доктора, після чого рік відбув на військовій службі (кавалерійські війська в Берліні). Наступні шість місяців Макс провів у Кембриджі з метою більш глибоко вивчити фундаментальні проблеми фізики. Невдовзі після повернення в Бреслау Мінковський, у відповідь на надісланий Борном новий розв'язок задачі про обчислення власної електромагнітної маси електрона, запрошує Макса повернутися до Гетінгену. Через кілька тижнів (у січні 1909 року) Мінковський помер, проте робота Борна не залишилася непоміченою, і професор Фогт запропонував йому посаду приват-доцента.
| Цей розділ потребує доповнення. (березень 2018) |
Помер Макс Борн у Геттінгені й був похований на одному кладовищі з Вальтером Нернстом, Вільгельмом Вебером, Максом фон Лауе, Максом Планком та Давидом Гільбертом.
Книги (видані в перекладі в СРСР) Редагувати
- Борн М. Атомная физика. — М. : Мир, 1965. — 508 с.
- Борн М. Лекции по атомной механике. — Х.-К. : ГНТИ Украины, 1934. — 312 с.
- Борн М. Моя жизнь и взгляды. — М. : Прогресс, 1973. — 176 с.
- Борн М. Оптика. — Х.-К. : ГНТИ Украины, 1937. — 796 с.
- Борн М. Размышления и воспоминания физика. — М. : Наука, 1977. — 280 с.
- Борн М. Современная физика. — Л.-М. : ОНТИ, 1935. — 264 с.
- Борн М. Теория относительности Эйнштейна и ее физические основы. — Л.-М. : ОНТИ, 1938. — 268 с.
- Борн М. Физика в жизни моего поколения. — М. : ИЛ, 1963. — 536 с.
- Борн М. Эйнштейновская теория относительности. — М. : Мир, 1964. — 456 с.
- Борн М., Вольф Э. Основы оптики. — М. : Наука, 1970. — 720 с.
- Борн М., Гепперт-Майер М. Теория твердого тела. — Л.-М. : ОНТИ, 1938. — 268 с.
- Борн М., Хуан Кунь. Динамическая теория кристаллических решеток. — М. : ИЛ, 1958. — 488 с.
Див. також Редагувати
- 13954 Борн — астероїд, названий на честь вченого.
- Цикл Борна — Габера
- Сили Борна
Примітки Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118513621 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Архів історії математики Мактьютор
- Z. Czapla Linear Birefringence in Diisopropylammonium Bromide Crystal // Ferroelectrics — Taylor & Francis, 2014. — Vol. 462, Iss. 1. — P. 70–73. — ISSN 0015-0193; 1563-5112; 1026-7484 — doi:10.1080/00150193.2014.890878
- Gilman S. L. Are jews smarter than everyone else? // Mens Sana Monogr. / A. R. Singh — Medknow, 2008. — Vol. 6, Iss. 1. — P. 41–47. — ISSN 0973-1229; 1998-4014 — doi:10.4103/0973-1229.34526
- Deltete R. J. The End of the Certain World: The Life and Science of Max Born, the Nobel Scientist who Ignited the Quantum Revolution // Ann. Sci. — Taylor & Francis, 2009. — Vol. 66, Iss. 3. — P. 433–436. — ISSN 0003-3790; 1464-505X — doi:10.1080/00033790801919629
- M. Born Über Quantenmechanik // Zeitschrift für Physik — Springer Science+Business Media, 1924. — Vol. 26. — S. 379–395. — ISSN 0044-3328 — doi:10.1007/BF01327341
- Find a Grave — 1996.
- https://www.nndb.com/people/507/000071294/
- ↑ Czech National Authority Database
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- База даних малих космічних тіл JPL: Макс Борн (англ.).
Джерела Редагувати
- Борн М. Размышления и воспоминания физика. — М. : Наука, 1977. — 280 с.
- Храмов Ю. А. Борн Макс // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 41—42. — 400 с.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Література Редагувати
- Борн, Макс // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |