www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вроцлав Вро цлав заст укр Бреславль пол Wrocław чеськ Vratislav лат Wratislavia або пол Vratislavia нім Breslauфайл угор

Вроцлав

Вро́цлав (заст. укр. Бреславль; пол. Wrocław, чеськ. Vratislav, лат. Wratislavia або пол. Vratislavia, нім.  Breslauфайл, угор. Boroszló, до 1945 — Бреслав або Бреслау) — місто в Польщі, у Нижній Сілезії, столиця Сілезії. Одне з найбільших і найстаріших міст Польщі, столиця Нижньосілезького воєводства. У 2016 році місто було культурною столицею Європи. Вроцлав був господарем УЄФА Євро 2012, у 2017 році в місті відбулись Всесвітні Ігри. На 2021 рік, чисельність населення Вроцлава становить 672 929 в зоні міста (1.25 млн. в метрополії Вроцлава), що робить місто третім найбільшим у Польщі.

Вроцлав
Wrocław
coat of arms of Wrocławd Прапор Вроцлава
Вроцлав
Вроцлав
Основні дані
51°06′36″ пн. ш. 17°01′57″ сх. д. / 51.11000000002777455° пн. ш. 17.03250000002777753° сх. д. / 51.11000000002777455; 17.03250000002777753Координати: 51°06′36″ пн. ш. 17°01′57″ сх. д. / 51.11000000002777455° пн. ш. 17.03250000002777753° сх. д. / 51.11000000002777455; 17.03250000002777753
Країна  Польща
Регіон  Нижньосілезьке воєводство
Столиця для Нижньосілезьке воєводство, Вроцлавський повіт, Адміністративний округ Бреслауd, Сілезія, Вроцлавське воєводство (1945—1975)d і Duchy of Wroclawd

Межує з

Девіз Miasto Spotkań (Місто зустрічей)
Засновано X століття
Площа 292,82 км²
Населення 672 929 (2021)
· густота 2161 (2008) осіб/км²
Агломерація 1 150 000
Висота НРМ 155 ± 1 м
Водойма Одра, Шленза, Олава, Відава, Бистшиця
Назва мешканців пол. wrocławianin, пол. wrocławianka, пол. wrocławiak, есп. vroclavano, нім. Breslauer, нім. Breslauer, нім. Breslauerin, нім. Breslauerinnen, нім. Breslauer, нім. Breslauer, нім. Breslauerin, нім. Breslauerinnen, нім. Breslauer, нім. Breslauer, нім. Breslauerin і нім. Breslauerinnen
Міста-побратими В'єнн, Райнікендорф, Бреда (1991), Гвадалахара (1995), Градець-Кралове (16 червня 2003), Дрезден (1959, 1963), Вісбаден (1987), Каунас (18 травня 2003), Шарлотт (1991), Лілль (4 жовтня 2013), Львів (28 листопада 2003), Рамат-Ган (1997), Гродно (2003), Скоп'є, В'єнна (1990), Вільнюс (4 вересня 2014)
Телефонний код (48) 71
Часовий пояс UTC+1, CET і UTC+2
Номери автомобілів DW
GeoNames 7531292
OSM r2805690  ·R
SIMC 0986283
Поштові індекси 50-041 - 54-612
Міська влада
Mayor of Wroclawd Яцек Сутрик
Вебсайт wroclaw.pl
Мапа
Вроцлав
Вроцлав (Польща)
 Вроцлав у Вікісховищі

Історія міста налічує понад тисячу років: у різний час воно було частиною Польського королівства, Королівства Богемії, Угорського королівства, Габсбурзької монархії, Королівства Пруссії та Німеччини.

Походження назви

За легендою місто було засноване чеським князем Вратиславом I (правив у 915—921 роках) і вперше записане під цією назвою в 1000 році. Ранні записи свідчать, що середньовічна назва міста була Vratislav у чеських джерелах і Wrocisław у польських. Пізніше поляки спростили вимову від Wrocisław до Wrocław.

Історія

Вроцлав у 1736

Територія, на якій знаходиться сучасний Вроцлав, вперше була згадана відомим географом Тацитом у 98 році.

Клавдій Птолемей вперше згадує цю землю у 150 році у знаменитій праці Стародавня Германія (лат. Germania Magna).

Пізніше сюди прийшло одне із племен вандалів — сілінги, від якого вірогідно і пішла назва навколишньої місцевості.

Безпосередньо саме місто Вроцлав ймовірно виникло у період з 915 по 921 рік з ініціативи чеського князя Вратислава I. На той час тут мешкало західнослов'янське плем'я слензян, які й заснували поселення на Острові Тумському, у місці злиття трьох приток Одри.

Найстаріша офіційна писемна згадка про Вроцлав міститься у папській буллі, яка датується 1000 роком. У ній Вроцлав визначався як місце перебування вроцлавського єпископа.

З кінця X століття Вроцлав перебував під пануванням Польщі. У 1109 році на околицях міста війська польського князя Болеслава Кривоустого виграли битву, яка в наш час відома як Битва на Псячому полі, у військ німецького короля Генріха V. В наш час, місце, де, ймовірно, відбулася битва, знаходиться на території Вроцлава, а житловий мікрорайон, який там розміщується має назву Псяче поле.

Під час татаро-монгольської навали, у 1241 році, місто зазнало часткових руйнувань. Після цього, домінуючу роль у розбудові міста перейняли німецькі колоністи. У другій половині XIII століття місто вже мало цегляні мури та рів.

У 1261 місто отримало магдебурзьке право.

У 1335 році, після бездітної смерті вроцлавського князя Генріха VI Доброго, містом та князівством заволоділо Чеське королівство. У XV столітті місто переживало розквіт, пов'язаний із торгівлею. У 1474 році Вроцлав було включено до Ганзейської унії.

У 1526 році, після смерті чеського короля Людовика II Ягеллончика, Вроцлав, разом із Сілезією, перейшов під панування Габсбургів.

На межі XV і XVI століть було здійснено чергову перебудову міських фортифікацій.

Під час Реформації, більша частина мешканців міста перейшла у протестантизм. Завдяки підтриманню нейтралітету під час Тридцятилітньої війни місту вдалося уникнути серйозних руйнувань.

Після війни за австрійську спадщину, у 1741 році Вроцлав було приєднано до Пруссії (Австрія відмовилася від прав на нього тільки в 1764 році).

Під час наполеонівських воєн місто стало ареною активних дій. У 1807 році його захопили французькі війська, після чого було знищено міські фортифікації. У цей час місто було одним із центрів німецького патріотичного руху, тут збирався Лютцовський добровольчий корпус, а король Фрідріх Вільгельм III проголосив про оголошення війни Франції в 1813 році.

У XIX столітті посилилося промислове значення Вроцлава і Сілезії у цілому; місто стало текстильною столицею Німеччини і важливим транспортним вузлом. У 1842 році було відкрито першу ділянку залізничної колії (Вроцлав — Олава). Згодом місто отримало залізничне сполучення з низкою інших міст. На межі XIX і XX століть місто стало також важливим річковим портом. У 1877 році у Вроцлаві було запущено перші лінії кінних трамваїв, які починаючи з 90-их років XIX століття, разом з електрифікацією, поступово замінювали на електричні трамваї.

Переважну більшість населення міста в цей час становили німці. Так, у 1904 році з 471 тисяч мешканців міста тільки 6 тис. становили євреїв і ще 20 тис. — поляки.

Під час Першої світової війни місто лежало поодаль від лінії бойових зіткнень, завдяки чому уникнуло серйозних руйнувань.

У Веймарській республіці місто стало адміністративним центром нової провінції Нижня Сілезія (1919). У 1924—1928 роках було розширено адміністративні межі міста.

Під час так званої «Кришталевої ночі», з 9 на 10 листопада 1938 року, в місті було знищено багато будинків та крамниць євреїв, а також спалено Нову Синагогу.

1890–1900

У нацистський період (з 1933) був змінений герб міста, а багато передмість і райони, що носили слов'янські назви, перейменовані. Польська, чеська, єврейська меншини переслідувалися і депортувалися в концтабори.

В ході Другої світової війни, у 1944 році, до міста було евакуйовано значну кількість мирного населення та промислових об'єктів. Так, наприкінці 1944 року тут перебувало близько 1 мільйона осіб.

Із наближенням лінії фронту до міста, німецька влада оголосила його «фортецею». Облога міста радянськими військами розпочалася у лютому 1945 року.

Після Другої світової війни

Місто стало одним з небагатьох, які чинили завзятий опір наступаючим частинам Червоної Армії навесні 1945 року. 4 травня 1945 року натхненник оборони Бреслау ґауляйтер Карл Ганке був евакуйований з міста літаком, щоб зайняти пост рейхсфюрера СС замість зміщеного Гіммлера. Через тиждень він пропав безвісти в районі Праги. 6 травня комендант Бреслау, генерал піхоти Герман Нігофф, підписав акт про капітуляцію.

Після Другої світової війни місто перейшло від Німеччини до Польщі, відповідно до територіальних змін, визначених Потсдамською угодою. Мешканці міста, які не втекли або благополучно повернулися до рідного міста після офіційного закінчення війни, були виселені між 1945 і 1949 роками відповідно до Потсдамської угоди та були поселені в радянській окупаційній зоні або в окупаційних зонах союзників на решті території Німеччини. Остання довоєнна німецька школа в місті була закрита в 1963 році.[87]

Вроцлавський гном

У серпні 1945 у місті було 189 500 німців і лише 17 000 поляків. Між 1945 і 1949 роками більшість німців було виселено до частини Німеччини, яку контролював Радянський Союз. Водночас місто почали заселяти переселенцями-поляками з України (Львів, Волинська область) та Литви (Віленський край). Таким чином на 2010 рік у місті лишилося лише близько 1000 німців (2 % населення), таким чином співвідношення німців до поляків стало прямо протилежним до того, яким було 100 років тому.

Сліди німецького минулого, такі як написи та знаки, були видалені. Зі Львова до Вроцлава було привезено частину важливої ​​для польскої національної колекції Ossolineum та полотно Рацлавицької панорами. Після отримання влади комуністами в 1948 році почалася насильна комунізація суспільства, держави та економіки. У Вроцлаві були організовані великі пропагандистські заходи, такі як виставка відновлених територій (1948 р.) або Всесвітній конгрес інтелектуалів на захист миру, на який прибули делегати з 46 країн. Протягом багатьох років технічні та матеріальні ресурси Вроцлава розглядалися як резервуар для земель центральної Польщі.

Наприкінці 50-их років XX століття Вроцлав відновив свій соціально-економічний потенціал, ставши одним із найважливіших господарських, культурних і наукових центрів Польщі.

У 1980 році на теренах Вроцлава проходили страйки і маніфестації, а вже у 1981 році тут виник рух Помаранчева Альтернатива. Діяльність останнього, у 2000-их роках надихнула мешканців та владу міста встановлювати у місті бронзові статуетки-гномів, які зараз є своєрідною візитівкою міста.

У 1983 році місто відвідав Папа Римський Іван Павло II. У 1985 році у Вроцлаві було відкрито для огляду відреставровану Рацлавицьку панораму.

У 1990 році місту було повернено його історичний герб.

Після системних трансформацій 1989—1990 років місто почало стрімко розвиватися.

В 1997 році У Вроцлаві відбувся 46-ий Міжнародний євхаристичний конгрес, в якому взяв участь Папа Римський Іван Павло II. У тому ж році місто сильно постраждало від повені (повінь тисячоліття), під час якої 56 жителів Польщі втратили своє життя, 7 тисяч - свої домівки і близько 40 тисяч - усе своє майно. Під час повені 40% загальної площі міста Вроцлав опинилося під водою.

У 2000 році відбулися урочисті святкування тисячоліття Вроцлава, у 2012 році місто було одним із польських міст, що приймали Чемпіонат Європи з футболу, у 2016 році місто було Культурною столицею Європи.

Географія

Вроцлав розміщений у Центральній Європі, у Нижній Сілезії, на північ від Судетів. Тут протікають п'ять річок — (Одра та 4 її притоки). До Другої світової війни в місті існували 303 мости (відповідно до сучасних критеріїв), на сьогодні їх залишилось 117. У місті 12 островів, на острові Тумському і було засноване місто.

Клімат

Клімат Вроцлава
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 19,7 20,1 25,4 32,0 34,4 38,0 37,9 39,0 35,3 28,1 22,0 19,0 39,0
Середній максимум, °C 3 5 9 14 20 23 25 25 19 14 7 3 14,0
Середній мінімум, °C −4 −3 −1 3 8 11 13 13 9 5 0 −3 5,0
Абсолютний мінімум, °C −30 −29,2 −23,9 −8 −2,1 1,1 5,0 3,4 −2 −6 −15,4 −22,7 −30
Норма опадів, мм 30 32 39 38 54 69 75 65 43 38 41 38 566
Кількість сонячних годин 54 74 125 204 250 251 251 247 166 119 67 47 1855
Кількість днів з опадами 14 12 12 10 13 12 14 13 11 13 15 12 151


Вологість повітря, % 81 84 76 69 66 70 71 71 75 78 83 85 76
Джерело:

Населення

На початку 19 століття в місті проживало 78 тис. осіб (дані 1819 року). У середині століття чисельність населення перевищувала 150 тис., у 1870 р. — 200 тис. Об'єднання Німеччини в 1871 році сприяло швидкому зростанню населення міста. На початку 20 століття у Вроцлаві проживало понад півмільйона людей (за списком Гайнца Рогманна 1937 року, у 1910 році у місті проживало 512 105 осіб, а в додатку до енциклопедії Оргельбранда — 510 929 осіб). Вроцлав став шостим за кількістю населення містом Німецької імперії. Згідно з німецьким переписом 1910 року (польські та деякі німецькі історики вважають цей перепис, як і інші німецькі переписи першої половини 19 століття, неточним і фальшивим) у Вроцлаві було 95,71 % німців, 2,95 % поляків, 0,67 % польсько-німецького змішаного населення, 0,67 % чехів.

Перед Другою світовою війною чисельність жителів досягла майже 630 тис., а на 1 грудня 1940 р. — 638 905; у січні 1945 р. разом з біженцями зі східних територій Рейху вона перевищила 1 млн. осіб. У період із середини січня до початку лютого близько 700 000 людей були примусово евакуйовані на захід за наказом гауляйтера Ханке. Через рік після закінчення війни перепис зафіксував 170 тис. жителів. У 1983 році місто досягло рівня населення 1939 року.

З часів російської агресії та війни на Донбасі, тобто приблизно з 2014 року, кількість українців у Вроцлаві постійно зростала, і у 2017 році українці становили близько 10% населення. Цей відсоток значно зріс після повномасштабного російського вторгнення в Україну. Згідно зі звітом Союзу польських митрополій, у квітні 2022 року українці становили 23% мешканців Вроцлава. У липні того ж року частка українців становила 28%.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 294251 47011 210574 36666
Жінки 335880 44898 203345 87637
Разом 630131 91909 413919 124303

Населення за роками:

Таблиця демографії
1800182918311840185018521880190019101925193319391946
064.500084.904089.500100.000114.000121.100272.900422.700510.000555.200625.200629.600171.000
Таблиця демографії
1956196019651967197019751980199019992003200620082014
400.000431.800475.000487.700526.000579.900617.700640.600650.000638.000635.200632.200633 105

Культура

Вроцлав
Див. також: Старе Місто (Вроцлав) та Квартал чотирьох конфесій

Вроцлав є унікальним європейським містом зі змішаною спадщиною. На архітектуру міста вплинули богемські, австрійські та прусські традиції, такі як сілезька готика та її бароко в стилі Габсбурзької Австрії (Фішер фон Ерлах). У Вроцлаві є багато відомих будівель німецьких архітекторів-модерністів, зокрема знаменита Зала Століття (Hala Stulecia або Jahrhunderthalle; 1911–1913), спроектована Максом Бергом.

У місті з 1991 року виходить щоквартальник «Głos Buczaczan» (редактором був, зокрема,— доктор Владислав Шкляр (†10.10.2013)), у якому, зокрема, публікуються спогади, матеріали з історії галицького міста.

У 1989, 1995 та 2019 роках Вроцлав приймав Європейські молодіжні зустрічі спільноти Тезе, Євхаристійний конгрес у 1997 році та Чемпіонат Європи з футболу 2012 року. У 2016 році місто було культурною столицею Європи та всесвітньою столицею книги. Того ж року у Вроцлаві відбулися Театральна Олімпіада, Всесвітні ігри з бриджу та Європейська кінопремія. У 2017 році місто приймало щорічну конференцію IFLA та Всесвітні ігри. У 2019 році Вроцлав назвали містом літератури ЮНЕСКО.

Вроцлав увійшов до 100 найкращих міст світу за опитуванням Mercer Quality of Living Survey 2015, 2016, 2017, 2019 і до 100 найрозумніших міст світу за звітом IESE Cities in Motion Index 2017 та 2019. У лютому 2021 року fDi Intelligence опублікував звіт «Глобальні міста майбутнього 2021/2022», у якому Вроцлав посідає 1 місце серед усіх середніх і малих міст світу.

Вроцлавська Опера

«Рацлавицька панорама»

Це один з найпопулярніших туристичних об'єктів, ротонда, у якій по колу натягнуте живописне полотно заввишки 15 метрів, завдовжки 114 та діаметром 38 метрів. На ньому зображена битва 4 квітня 1794 року під Рацлавицями (неподалік Кракова), у якій польські повстанці з озброєними косами селянами під проводом національного героя Тадеуша Костюшка розбили царські війська на чолі з генералом Олександром Тормасовим.

Картину створили спеціально до 100-ліття повстання Костюшка. Ініціатором її появи став львівський художник Ян Стика. Він запросив до співпраці художника-баталіста Войцеха Коссака. Полотно для роботи зіткали у Брюсселі, а залізну конструкцію ротонди купили у Відні. Картину малювали з серпня 1893 року до травня 1894. Спочатку робота прикрашала Стрийський парк Львова, а до Вроцлава була вивезена після Другої світової війни. Полотно стало доступним для відвідувачів з 1985 року, тобто через 40 років після перевезення до Вроцлава.

Театри

Музеї

Вроцлав. Острів Тумський
Національний музей
  • Національний музей, заснований у 1947 році.
  • Міський музей Вроцлава, знаходиться у Королівському палаці.
  • Музей природничої історії, заснований в 1814 році і знаходиться в ботанічному саду.
  • Музей медальєрного мистецтва, заснований в 1964 році, філія Міського музею.
  • Архієпископський музей, заснований в 1898 році.
  • Університетський музей ілюструє історію університету з 1702 року і донині, розташований в головній будівлі Вроцлавського університету.
  • Геологічний музей в університеті був заснований в 1866 році.
  • Мінералогічний музей, заснований у 1812 році.
  • Музей людини знаходиться в будівлі факультету антропології Вроцлавського університету і має ще довоєнну колекцію.
  • Етнографічний музей розміщений у колишньому палаці єпископів.
  • Музей Академії мистецтв, що є частиною Академії мистецтв у Вроцлаві.
  • Музей пошти й телекомунікацій.
  • Археологічний музей.
  • Аптека-музей.
  • Музей «Пана Тадеуша»

Спорт

Міський стадіон

Чоловічий спорт

  • Шльонськ Вроцлав (Śląsk Wrocław) - чоловіча футбольна команда, Чемпіонат Польщі з футболу 1977, 2012; Володар Кубка Польщі 1976, 1987; Володар Суперкубка Польщі 1987, 2012; Володар Кубка польської ліги 2009. Зараз у Екстракласі (Польська Прем'єр-ліга)
  • Śląsk Wrocław (також BASCO Śląsk Wrocław, ASCO Śląsk Wrocław, Bergson Śląsk Wrocław, Era Śląsk Wrocław, Deichmann Śląsk Wrocław, Idea Śląsk Wrocław, Zepter Idea Śląsk Wrocław, Zepter Śląsk Wrocław, Śląsk ESKA Wrocław, PCS Śląsk Wrocław, WKS Śląsk Wrocław) - чоловіча команда з баскетболу, 18-кратний чемпіон Польщі, 6-кратний призер, 15 разів посідала третє місце, 12-разовий володар Кубка Польщі.
  • Śląsk Wrocław - чоловіча команда з гандболу, 15-разовий чемпіон Польщі.
  • WTS Sparta Wrocław - мотоспідвейна команда, чотириразовий чемпіон Польщі.
  • Gwardia Wrocław - волейбольна команда, триразовий чемпіон Польщі.
  • KS Rugby Wrocław - команда з регбі.
  • Пантери Вроцлав (Panthers Wrocław) - команда з американського футболу. «Пантери» приєдналися до Європейської футбольної ліги (ELF), професійної ліги з восьми команд, першої ліги в Європі після припинення NFL Europe. "Пантери" почали грати проти команд з Німеччини та Іспанії в червні 2021 року.
  • Динамо (Вроцлав)

Жіночий спорт

  • WKS Śląsk Wrocław (раніше KS AZS Wrocław) - жіноча футбольна команда.
  • AZS AWF Wrocław - жіноча гандбольна команда.
  • AZS AE Wrocław - жіноча команда з настільного тенісу.
  • Ślęza Wrocław - жіноча баскетбольна команда.

Спортивна інфраструктура

Муніципальне управління

Вроцлавом керує мер міста та міська рада. Міська рада складається з 39 радників і обирається прямими виборами жителів міста. Компетенція ради та мера поширюється на всі сфери муніципальної політики та планування розвитку, аж до розвитку місцевої інфраструктури, транспорту та дозволів на планування міста. Однак він не може стягувати податки безпосередньо зі своїх громадян, а натомість отримує свій бюджет від польського національного уряду, який знаходиться у Варшаві.

Нинішнім мером міста є Яцек Сутрік, який обіймає цю посаду з 2018 року. Першим мером Вроцлава після війни був Болеслав Дробнер, призначений на цю посаду 14 березня 1945 року, ще до капітуляції німецьких влад Бреслау (Вроцлава).

Від 4 лютого 2019 року у міській ратуші мешкає кіт Вроцек під опікою мера Яцека Сутріка. Кіт британськрї породи був покинутий на призволяще на вроцлавському автовокзалі сімʼєю, яка не могла його взяти з собою в дорогу згідно з правилами перевізника. Після розголосу в соціальних мережах, мер Вроцлава вирішив адоптувати кота. Назву кота обирали інтернет-користувачі, які мали кілька інших пропозицій на вибір під час онлайн-голосування. Вроцек має свою сторінку в Instagram, де ділиться фотографіями з життя у Вроцлавській ратуші.

Міжнародні відносини

Поточні:

Колишні:

Консульства

Генеральні консульства:

Почесні консульства:

Персоналії

Українці у Вроцлаві

Вроцлав має численні сліди пов'язані з минулим та сучасним перебуванням в ньому українців.

Зображення нагробної плити Петра і Марії Властовичів у костелі св. Вінцента в Олбіні (Вроцлав). Знищена турками

Найдавніші пам'ятки пов'язані з Україною у музеях міста. Зокрема, у природничому музеї Вроцлава експонується копія зліпку краківського шерстистого носорога, знайденого в с. Старуня Івано-Франківської області.

Зв'язки Нижньої Сілезії та Вроцлава з Руссю сягають ще тих часів коли ця територія належала польській династії пястів. Зокрема, варто згадати одного з найвищих діячів Сілезії часів Болеслава Кривоустого – Петра Властовича. За однією з версій він був родом з Русі. Коли померла дружина князя Болеслава, той послав Петра Властовича сватом до Марії, дочки чернігівського князя Олега Михайла, але Петро сам одружився з княжною Марією. Завдяки цьому Петро став однією з перших осіб у державі і дядьком спадкоємця престолу — Владислава II. Шлюб дав йому також право на отримання найвищої посади після князя — палатина (лат. comes palatinus).

Після осліплення за наказом Владислава ІІ Вигнанця колишній палатин виїхав на Русь, де намовляв київського князя до війни з Польщею.

Петро і Марія заклали на сучасному вроцлавському Олбіні абатство бенедиктинців в 1139 р., яке, на жаль, не зберіглося. Проте, його архітектурні елементи збереглися. Зокрема, романський портал вмурований у південну стіну кафедрального костелу Марії Магдалени.

У 1289 році в околицях Вроцлав з'являється князь Лев Данилович. Ось як це описує М. Грушевський:

«В боротьбі за краківський стіл, що розпочала ся по смерти Лєшка (Чорного – авт) і потягнула ся на кількадесять лїт, Лев брав дїяльну участь, підтримуючи вибраного малопольською шляхтою Болєслава Зємовитовича кн. плоцького (з мазовецької лїнїї) в його боротьбі з Генрихом вроцлавським (т. зв. Честним, Probus), підтримуваного нїмецькими міщанами Малопольщі). В інтересах Болєслава Лев ходив походом на Краків (1289 р.), а коли облога не повела ся, і Болєслав, що в сїй кампанїї досить слабо підтримував Льва, зовсїм вирік ся претензій на краківський стіл, Лев з під Кракова рушив на Шлезк і пограбив землї Генриха та з величезною здобичею вернувся на Русь».

Головний корпус Вроцлавської політехніки. Фото 2021 р.

Пізніше руські князі вступили в договірні стосунки з Краковом, про що свідчить звістка Галицько-Волинського літопису, яка датується 1273 р.:

«Помирились (Романовичі – авт.) з поляками і з Болеславом князем. Болеслав тоді ж розпочав війну з князем воротиславським (вроцлавським – авт.). Пішли йому на допомогу Лев і Мстислав, а Володимир сам не пішов, а послав свою рать…».

Восени 1884 р. на правничих студіях у Вроцлавському університеті [ 23 липня 2021 у Wayback Machine.] перебували Роман та Олександр Шептицькі. Восени 1884 р. Роман та Олександр Шептицькі разом поїхали до Німеччини (Вроцлав) на правничі студії у Вроцлавському університеті. 15 листопада 2018 р. в приміщенні головного корпусу Вроцлавського університету вібулося урочисте відкриття меморіальної дошки Митрополита Андрея Шептицького, який вчився тут в 1884-87 рр.

Пізніше у німецькому тоді Вроцлаві (Бреслау) здобували технічну освіту українці з Галичини. Юрій Шухевич, зокрема згадував про навчання тут своєї матері. Політехніка [ 23 липня 2021 у Wayback Machine.] розбудована в німецький час була місцем навчання українського діяча з Буковини — Степана Петрівського.

У місті наявні два радянських військових цвинтарі: на Skowroniej Górze [ 1 серпня 2021 у Wayback Machine.] та цвинтар радянських офіцерів [ 1 серпня 2021 у Wayback Machine.]. Скільки тут поховано українців поки що ніким, на жаль, не встановлено.

В ПНР серед легально-діючих греко-католицьких осередків лишався зокрема, монастир служебниць у Вроцлаві. Українська Греко-католицька парафія у Вроцлаві відновлена у 1956 році. Належить до Вроцлавсько — Гданської єпархії. Як свідчить вмурована в стіну вроцлавського костелу св. Хреста [ 3 квітня 2022 у Wayback Machine.], бронзова дошка на честь 1000-ліття хрещення Русі, першим місцем греко-католицьких богослужінь був нижній костел цієї пам'ятки.

Пам'ятна дошка 1988 р. на честь 1000-ліття хрещення Русі. Костел св. Хреста, Вроцлав. Фото 2021 р.

Кафедральний храм Воздвиження (він же собор св Вінцента і св Якуба) [ 3 квітня 2022 у Wayback Machine.] був переданий єпархії Вроцлавсько-Гданській УГКЦ у 1997 р. коли проходив Євхаристійний Конгрес. Папа Римський Іоанн Павло II і кардинал Генрик Гульбіновіч передали костел для собору Вроцлавсько-Гданській Єпархії Української Греко-Католицької Церкви. У 1997—1999 роках парафіянами закінчено ремонт, перекрито дах. В катедрі можна побачити ікони Юрія Новосельського, Віталія Садовського та інших. Щонеділі та по святах ведуться служби українською мовою. При церкві діє українське просвітянське товариство, класи для молоді.

Православний кафедральний собор розміщується на вул. Świętego Mikołaja 40 [ 3 квітня 2022 у Wayback Machine.]. Ще одна православна парафія у Вроцлаві розміщується у храмі на острові Пясек [ 3 квітня 2022 у Wayback Machine.].

Офіційного представництва України у Вроцлаві донедавна не було. Було тільки Почесне консульство України у Вроцлаві [ 23 липня 2021 у Wayback Machine.]. Функції консула виконує Гжегож Дзік. Всі свої справи українці з Вроцлава вимушені були вирішувати у Кракові. У 2021 р. прийнято рішення відкрити у Вроцлаві генеральне консульство України з приміщенням навпроти Української Греко-католицької церкви за адресою plac Nankiera 7. 17 січня 2022 р. консульство почало роботу.

В 2018 р. у Вроцлаві створено рондо імені Генерала Марка Безручка [ 23 липня 2021 у Wayback Machine.]. Рондо знаходиться на Stabłowicach, на перетині вул. Augusta Emila Fieldorfa та Wojanowskiej. Рондо було офіційно відкрито 23 червня 2018 р. У відкритті взяли представники міської влади Вроцлава та Львова, віце-президент міста Adam Grehl і посол України в Польщі Андрій Дещиця. Під час урочистості співали гімни України та Польщі.

Діє також Центр української культури та розвитку у Вроцлаві, вул. Ruska 46A/201 [ 24 липня 2021 у Wayback Machine.]. Наразі багато українців прибуває до міста на роботу, а також на навчання, зокрема, до Вроцлавського університету природничих наук.

Кафедральний собор Воздвиження св. Хреста Вроцлавсько-Гданської єпархії УГКЦ, Вроцлав. Фото 2021 р.

У Вроцлавському університеті при Інституті слов'янської філології (вул. Поштова, 9) [ 3 квітня 2022 у Wayback Machine.] діють напрямки українська філологія з англійською мовою та україністика.

Згідно статистиці станом на 2018 р. у місті проживало було від 60 до 100 тис. українців. Не усі ці люди — емігранти останнього періоду. Кілька тисяч українців мешкає у Нижній Сілезії з давніших часів. Про це, зокрема, свідчать українські могили. Зокрема, на Особовицькому кладовищі (Cmentarz Osobowicki) [ 3 квітня 2022 у Wayback Machine.] знаходиться поховання Антона Ярмака [ 8 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (1900—1986), офіцера Армії УНР, згодом контрактного поручника Війська польського, учасника Вересневої кампанії 1939 р.; могила сотника Армії УНР Івана Дегтяренка (1892—1969); 14.08.2019 р. в рамках акції «Полум'я Братерства» було вшановано могили вояків УНР на Особовицькому цвинтарі.

У Вроцлаві діє коло Об'єднання українців в Польщі, головою якого на 2021 р. був Ігор Саламон. На вулиці Лацярська 32 [ 23 липня 2021 у Wayback Machine.] є світлиця — осередок зустрічей української громади, після недільної служби УГКЦ.

Міська влада Вроцлава зробила багато для українців. Зокрема, у кінотеатрі DCF [ 23 липня 2021 у Wayback Machine.] деякі фільми показують з українським дубляжем. Вроцлав перше місто в Польщі, де є класи в школах з українською мовою, а в бібліотеках Вроцлава є книги українською мовою.

Вроцлав є партнерським містом зі Львовом. У місті є також вулиці Українська [ 24 липня 2021 у Wayback Machine.] та Руська [ 24 липня 2021 у Wayback Machine.].

Після початку збройної інвазії Росії до України 24.02.2022 р. у Вроцлаві опинилося багато українців-біженців. З благодійним виступом місто відвідав славетний український хор "Журавлі". Хор виступав на Ринку у Вроцлаві та у греко-католицькій кафедрі. 24 травня 2022 р. у костелі св. Михаїла Архангела у Вроцлаві відбулося богослужіння єпископа РК церкви Віталія Кривицького та його зустріч з українцями у приміщенні Селезіанського Ліцею. Костел та ліцей розміщені по вул. Bolesława Prusa 78 [ 26 травня 2022 у Wayback Machine.].

Світлини

Старе місто

Прилеглі місця

Див. також

Примітки

  1. ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. https://sjp.pwn.pl/so/wroclawianin;4532363.html
  4. https://sjp.pwn.pl/so/wroclawianka;4532364.html
  5. https://sjp.pwn.pl/so/wroclawiak;4532362.html
  6. ↑ Duden K. Die Deutsche Rechtschreibung — 1880.
    d:Track:Q511823d:Track:Q65340
  7. ↑ Duden K. Die Deutsche Rechtschreibung — 1880.
    d:Track:Q511823d:Track:Q65340
  8. ↑ https://visitwroclaw.eu/miasta-partnerskie-wroclawia
  9. https://www.hradeckralove.org/wroclaw-polsko/d-64472/p1=22578
  10. http://www.kaunas.lt/apie-kauna/miesto-partneriai/
  11. Голоскевич, Григорій, ред. (1929). . Харків. с. 45. Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 6 червня 2022. 
  12. GUS: Wrocław stał się trzecim największym miastem Polski, wyprzedzając Łódź. www.wroclaw.pl (пол.). Процитовано 1 січня 2023. 
  13. ↑ Historia Wrocławia. VisitWroclaw.eu (пол.). Процитовано 1 січня 2023. 
  14. ↑ . WrocławDzisiaj.pl. 14 вересня 2011. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 10 січня 2021. 
  15. ↑ . VisitWroclaw.eu (пол.). Архів оригіналу за 31 грудня 2020. Процитовано 10 січня 2021. 
  16. . Ntkswroclaw.vdg.pl. Архів оригіналу за 4 жовтня 2010. Процитовано 28 серпня 2010. 
  17. Zybura, Von Marek. Breslau wird Wrocław - Über die Wandlung(en) eines Stadtnamens : literaturkritik.de. literaturkritik.de (de-DE). Процитовано 1 січня 2023. 
  18. Повінь 1997 р. Минає 25 років, коли нищівна стихія увірвалася до Вроцлава і на околиці міста. www.wroclaw.pl (укр.). Процитовано 1 січня 2023. 
  19. ↑ . Przewodnik Miejski Wrocław (pl-PL). Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 10 січня 2021. 
  20. Польська Венеція [ 12 січня 2017 у Wayback Machine.] // «Український тиждень» 13.03.2011
  21. . tutiempo.net. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016. 
  22. . Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 25 вересня 2015. 
  23. Redakcja (19 квітня 2017). Co dziesiąty mieszkaniec Wrocławia to Ukrainiec. Są tu bardziej niż mile widziani. Gazeta Wrocławska (pl-PL). Процитовано 1 січня 2023. 
  24. Miejska gościnność: wielki wzrost, wyzwania i szanse - Raport o uchodźcach z Ukrainy w największych polskich miastach. metropolie.pl (pl-PL). Процитовано 1 січня 2023. 
  25. FM (27 липня 2022). Co trzeci mieszkaniec Wrocławia to obywatel Ukrainy. W stolicy Dolnego Śląska mieszka już ćwierć miliona Ukraińców. Wrocławskie Fakty (pl-PL). Процитовано 1 січня 2023. 
  26. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 29 грудня 2014. 
  27. . Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 29 грудня 2014. 
  28. / Cracovia Leopolis [ 29 грудня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
  29. CNN, By Joe Minihane. 20 beautiful European cities with hardly any tourists. CNN (англ.). Процитовано 1 січня 2023. 
  30. Quality of Living City Ranking | Mercer. mobilityexchange.mercer.com. Процитовано 1 січня 2023. 
  31. Wrocław w setce najbardziej inteligentnych miast świata. www.wroclaw.pl (пол.). Процитовано 1 січня 2023. 
  32. Bałajewicz, Konrad (16 лютого 2021). Wrocław bardzo wysoko w rankingu miast przyszłości. Co oceniano?. Gazeta Wrocławska (pl-PL). Процитовано 1 січня 2023. 
  33. . Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020. 
  34. Hamburg, Hamburger Abendblatt- (17 лютого 2021). Neues Hamburger Footballteam spielt im Stadion Hoheluft. www.abendblatt.de (de-DE). Процитовано 1 січня 2023. 
  35. Prezydent Wrocławia - Prezydent - Biuletyn Informacji Publicznej Urzędu Miejskiego Wrocławia. bip.um.wroc.pl. Процитовано 1 січня 2023. 
  36. Bolesław Drobner, pierwszy po wojnie prezydent Wrocławia, rządził tylko 36 dni | DolnySlask.pl (pl-PL). Процитовано 1 січня 2023. 
  37. Zawistowska, Klaudia (4 лютого 2019). Wrocław: Kot Wrocek w ratuszu. Prezydent miasta Jacek Sutryk przygarnął porzuconego kota. wiadomosci.wp.pl (пол.). Процитовано 1 січня 2023. 
  38. Matejuk, Tomasz (4 квітня 2019). Kto prowadzi profil kota Wrocka i ile to kosztuje?. archiwum Wroclife.pl (pl-PL). Процитовано 1 січня 2023. 
  39. . visitwroclaw.eu (пол.). Wrocław. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 28 лютого 2020. 
  40. . leismunicipais.com.br (pt-br). Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 13 травня 2020. 
  41. . www.wroclaw.pl (пол.). Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 13 травня 2020. 
  42. Wysocki, Tomasz. . www.wroclaw.pl (пол.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 13 травня 2020. 
  43. . bip.um.wroc.pl. Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 13 травня 2020. 
  44. . VisitWroclaw.eu (пол.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020. 
  45. ↑ Парнікоза, Іван (23.07.2021 р.). (українська). Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 23 липня 2021. 
  46. Архів оригіналу за 14 травня 2008. Процитовано 4 вересня 2021. 
  47. Галицько-Волинський літопис // Літопис руський –Київ. -1989-с. 432.
  48. . Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 4 вересня 2021. 
  49. . Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 26 травня 2022. 
  50. Парнікоза, Іван. . Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 04.08.2020. 

Джерела

Англійською

  • Davies, Norman (2002). Microcosm: Portrait of a Central European City. London: Jonathan Cape. ISBN 978-0-224-06243-5. 
  • Till van Rahden, Jews and Other Germans: Civil Society, Religious Diversity, and Urban Politics in Breslau, 1860—1925 (2008. Madison, WI: The University of Wisconsin Press [ 7 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Gregor Thum, Uprooted. How Breslau Became Wrocław During the Century of Expulsions (2011. Princeton: Princeton University Press [ 1 квітня 2017 у Wayback Machine.]
  • Strauchold, Grzegorz; Eysymontt, Rafał (2016). Wrocław/Breslau. Historical-Topographical Atlas of Silesian Towns. Volume 5. Marburg: Herder Institute for Historical Research on East Central Europe. ISBN 978-3-87969-411-2. 

Польською

  • Harasimowicz, Jan; Suleja, Włodzimierz (2006). Encyklopedia Wrocławia. Wrocław: Wydawnictwo Dolnośląskie. ISBN 978-83-7384-561-9. 
  • Kulak, Teresa (2006). Wrocław. Przewodnik historyczny (A to Polska właśnie). Wrocław: Wydawnictwo Dolnośląskie. ISBN 978-83-7384-472-8. 
  • Gregor Thum, Obce miasto: Wrocław 1945 i potem, Wrocław: Via Nova, 2006

Німецькою

  • Scheuermann, Gerhard (1994). Das Breslau-Lexikon (2 vols.). Dülmen: Laumann n. BidVerlagsgesellschaft. ISBN 978-3-89960-132-9. 
  • van Rahden, Till (2000). Judenbiskupln nund andere Breslauer: Die Beziehungen zwischen Juden, Protestanten und Katholiken in einer deutschen Großstadt von 1860 bis 1925. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht. ISBN 978-3-525-35732-3. 
  • Thum, Gregor (2002). Die fremde Stadt: Breslau 1945. Berlin: Siedler. ISBN 978-3-88680-795-6. 
  • Weczerka, Hugo (2003). Handbuch der historischen Stätten: Schlesien. Stuttgart: Alfred Kröner Verlag. ISBN 978-3-520-31602-8. 

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вроцлав
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vro clav zast ukr Breslavl pol Wroclaw chesk Vratislav lat Wratislavia abo pol Vratislavia nim Breslaufajl ugor Boroszlo do 1945 Breslav 11 abo Breslau misto v Polshi u Nizhnij Sileziyi stolicya Sileziyi Odne z najbilshih i najstarishih mist Polshi stolicya Nizhnosilezkogo voyevodstva U 2016 roci misto bulo kulturnoyu stoliceyu Yevropi Vroclav buv gospodarem UYeFA Yevro 2012 u 2017 roci v misti vidbulis Vsesvitni Igri Na 2021 rik chiselnist naselennya Vroclava stanovit 672 929 v zoni mista 1 25 mln v metropoliyi Vroclava sho robit misto tretim najbilshim u Polshi 12 VroclavWroclawcoat of arms of Wroclawd Prapor VroclavaVroclavVroclavOsnovni dani51 06 36 pn sh 17 01 57 sh d 51 11000000002777455 pn sh 17 03250000002777753 sh d 51 11000000002777455 17 03250000002777753 Koordinati 51 06 36 pn sh 17 01 57 sh d 51 11000000002777455 pn sh 17 03250000002777753 sh d 51 11000000002777455 17 03250000002777753Krayina PolshaRegion Nizhnosilezke voyevodstvoStolicya dlya Nizhnosilezke voyevodstvo Vroclavskij povit Administrativnij okrug Breslaud Sileziya Vroclavske voyevodstvo 1945 1975 d i Duchy of WroclawdMezhuye z susidni nas punktiGmina Vishnya Mala Gmina Chernicya Gmina Dlugolenka Gmina Konti Vroclavski Gmina Kobezhice Gmina M yenkinya Gmina Oborniki Shlonski Gmina Sehnice Deviz Miasto Spotkan Misto zustrichej Zasnovano X stolittyaPlosha 292 82 km Naselennya 672 929 2021 1 gustota 2161 2008 2 osib km Aglomeraciya 1 150 000Visota NRM 155 1 mVodojma Odra Shlenza Olava Vidava BistshicyaNazva meshkanciv pol wroclawianin 3 pol wroclawianka 4 pol wroclawiak 5 esp vroclavano nim Breslauer 6 nim Breslauer 6 nim Breslauerin 7 nim Breslauerinnen 7 nim Breslauer 6 nim Breslauer 6 nim Breslauerin 7 nim Breslauerinnen 7 nim Breslauer 6 nim Breslauer 6 nim Breslauerin 7 i nim Breslauerinnen 7 Mista pobratimi V yenn Rajnikendorf Breda 1991 8 Gvadalahara 1995 8 Gradec Kralove 16 chervnya 2003 8 9 Drezden 1959 1963 8 Visbaden 1987 8 Kaunas 18 travnya 2003 8 10 Sharlott 1991 8 Lill 4 zhovtnya 2013 8 Lviv 28 listopada 2003 8 Ramat Gan 1997 8 Grodno 2003 Skop ye V yenna 1990 8 Vilnyus 4 veresnya 2014 8 Telefonnij kod 48 71Chasovij poyas UTC 1 CET i UTC 2Nomeri avtomobiliv DWGeoNames 7531292OSM r2805690 RSIMC 0986283Poshtovi indeksi 50 041 54 612Miska vladaMayor of Wroclawd Yacek SutrikVebsajt wroclaw plMapaVroclavVroclav Polsha Vroclav u VikishovishiIstoriya mista nalichuye ponad tisyachu rokiv u riznij chas vono bulo chastinoyu Polskogo korolivstva Korolivstva Bogemiyi Ugorskogo korolivstva Gabsburzkoyi monarhiyi Korolivstva Prussiyi ta Nimechchini 13 Zmist 1 Pohodzhennya nazvi 2 Istoriya 2 1 Pislya Drugoyi svitovoyi vijni 3 Geografiya 3 1 Klimat 4 Naselennya 4 1 Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku 1 4 2 Naselennya za rokami 5 Kultura 5 1 Raclavicka panorama 5 2 Teatri 5 3 Muzeyi 6 Sport 6 1 Cholovichij sport 6 2 Zhinochij sport 6 3 Sportivna infrastruktura 7 Municipalne upravlinnya 8 Mizhnarodni vidnosini 8 1 Konsulstva 9 Personaliyi 10 Ukrayinci u Vroclavi 11 Svitlini 12 Prilegli miscya 13 Div takozh 14 Primitki 15 Dzherela 15 1 Anglijskoyu 15 2 Polskoyu 15 3 Nimeckoyu 16 PosilannyaPohodzhennya nazvi RedaguvatiZa legendoyu misto bulo zasnovane cheskim knyazem Vratislavom I praviv u 915 921 rokah i vpershe zapisane pid ciyeyu nazvoyu v 1000 roci Ranni zapisi svidchat sho serednovichna nazva mista bula Vratislav u cheskih dzherelah i Wrocislaw u polskih Piznishe polyaki sprostili vimovu vid Wrocislaw do Wroclaw Istoriya Redaguvati Vroclav u 1736Teritoriya na yakij znahoditsya suchasnij Vroclav vpershe bula zgadana vidomim geografom Tacitom u 98 roci Klavdij Ptolemej vpershe zgaduye cyu zemlyu u 150 roci u znamenitij praci Starodavnya Germaniya lat Germania Magna Piznishe syudi prijshlo odne iz plemen vandaliv silingi vid yakogo virogidno i pishla nazva navkolishnoyi miscevosti Bezposeredno same misto Vroclav jmovirno viniklo u period z 915 po 921 rik z iniciativi cheskogo knyazya Vratislava I 14 Na toj chas tut meshkalo zahidnoslov yanske plem ya slenzyan yaki j zasnuvali poselennya na Ostrovi Tumskomu u misci zlittya troh pritok Odri Najstarisha oficijna pisemna zgadka pro Vroclav mistitsya u papskij bulli yaka datuyetsya 1000 rokom 15 U nij Vroclav viznachavsya yak misce perebuvannya vroclavskogo yepiskopa Z kincya X stolittya Vroclav perebuvav pid panuvannyam Polshi U 1109 roci na okolicyah mista vijska polskogo knyazya Boleslava Krivoustogo vigrali bitvu yaka v nash chas vidoma yak Bitva na Psyachomu poli u vijsk nimeckogo korolya Genriha V 14 V nash chas misce de jmovirno vidbulasya bitva znahoditsya na teritoriyi Vroclava a zhitlovij mikrorajon yakij tam rozmishuyetsya maye nazvu Psyache pole Pid chas tataro mongolskoyi navali u 1241 roci misto zaznalo chastkovih rujnuvan 15 Pislya cogo dominuyuchu rol u rozbudovi mista perejnyali nimecki kolonisti U drugij polovini XIII stolittya misto vzhe malo ceglyani muri ta riv 15 U 1261 misto otrimalo magdeburzke pravo 15 U 1335 roci pislya bezditnoyi smerti vroclavskogo knyazya Genriha VI Dobrogo mistom ta knyazivstvom zavolodilo Cheske korolivstvo 15 U XV stolitti misto perezhivalo rozkvit pov yazanij iz torgivleyu U 1474 roci Vroclav bulo vklyucheno do Ganzejskoyi uniyi 14 U 1526 roci pislya smerti cheskogo korolya Lyudovika II Yagellonchika Vroclav razom iz Sileziyeyu perejshov pid panuvannya Gabsburgiv 15 Na mezhi XV i XVI stolit bulo zdijsneno chergovu perebudovu miskih fortifikacij 15 Pid chas Reformaciyi bilsha chastina meshkanciv mista perejshla u protestantizm Zavdyaki pidtrimannyu nejtralitetu pid chas Tridcyatilitnoyi vijni mistu vdalosya uniknuti serjoznih rujnuvan 15 Pislya vijni za avstrijsku spadshinu u 1741 roci Vroclav bulo priyednano do Prussiyi Avstriya vidmovilasya vid prav na nogo tilki v 1764 roci Pid chas napoleonivskih voyen misto stalo arenoyu aktivnih dij U 1807 roci jogo zahopili francuzki vijska 14 pislya chogo bulo znisheno miski fortifikaciyi 15 U cej chas misto bulo odnim iz centriv nimeckogo patriotichnogo ruhu tut zbiravsya Lyutcovskij dobrovolchij korpus a korol Fridrih Vilgelm III progolosiv pro ogoloshennya vijni Franciyi v 1813 roci U XIX stolitti posililosya promislove znachennya Vroclava i Sileziyi u cilomu misto stalo tekstilnoyu stoliceyu Nimechchini i vazhlivim transportnim vuzlom U 1842 roci bulo vidkrito pershu dilyanku zaliznichnoyi koliyi Vroclav Olava 15 Zgodom misto otrimalo zaliznichne spoluchennya z nizkoyu inshih mist Na mezhi XIX i XX stolit misto stalo takozh vazhlivim richkovim portom U 1877 roci u Vroclavi bulo zapusheno pershi liniyi kinnih tramvayiv yaki pochinayuchi z 90 ih rokiv XIX stolittya razom z elektrifikaciyeyu postupovo zaminyuvali na elektrichni tramvayi 15 Perevazhnu bilshist naselennya mista v cej chas stanovili nimci Tak u 1904 roci z 471 tisyach meshkanciv mista tilki 6 tis stanovili yevreyiv i she 20 tis polyaki Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni misto lezhalo poodal vid liniyi bojovih zitknen zavdyaki chomu uniknulo serjoznih rujnuvan 15 U Vejmarskij respublici misto stalo administrativnim centrom novoyi provinciyi Nizhnya Sileziya 1919 U 1924 1928 rokah bulo rozshireno administrativni mezhi mista 15 Pid chas tak zvanoyi Krishtalevoyi nochi z 9 na 10 listopada 1938 roku v misti bulo znisheno bagato budinkiv ta kramnic yevreyiv a takozh spaleno Novu Sinagogu 14 1890 1900U nacistskij period z 1933 buv zminenij gerb mista a bagato peredmist i rajoni sho nosili slov yanski nazvi perejmenovani Polska cheska yevrejska menshini peresliduvalisya i deportuvalisya v konctabori V hodi Drugoyi svitovoyi vijni u 1944 roci do mista bulo evakujovano znachnu kilkist mirnogo naselennya ta promislovih ob yektiv Tak naprikinci 1944 roku tut perebuvalo blizko 1 miljona osib 15 Iz nablizhennyam liniyi frontu do mista nimecka vlada ogolosila jogo forteceyu Obloga mista radyanskimi vijskami rozpochalasya u lyutomu 1945 roku 15 Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Redaguvati Misto stalo odnim z nebagatoh yaki chinili zavzyatij opir nastupayuchim chastinam Chervonoyi Armiyi navesni 1945 roku 4 travnya 1945 roku nathnennik oboroni Breslau gaulyajter Karl Ganke buv evakujovanij z mista litakom shob zajnyati post rejhsfyurera SS zamist zmishenogo Gimmlera Cherez tizhden vin propav bezvisti v rajoni Pragi 6 travnya komendant Breslau general pihoti German Nigoff pidpisav akt pro kapitulyaciyu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni misto perejshlo vid Nimechchini do Polshi vidpovidno do teritorialnih zmin viznachenih Potsdamskoyu ugodoyu Meshkanci mista yaki ne vtekli abo blagopoluchno povernulisya do ridnogo mista pislya oficijnogo zakinchennya vijni buli viseleni mizh 1945 i 1949 rokami vidpovidno do Potsdamskoyi ugodi ta buli poseleni v radyanskij okupacijnij zoni abo v okupacijnih zonah soyuznikiv na reshti teritoriyi Nimechchini Ostannya dovoyenna nimecka shkola v misti bula zakrita v 1963 roci 87 Vroclavskij gnomU serpni 1945 u misti bulo 189 500 nimciv i lishe 17 000 polyakiv Mizh 1945 i 1949 rokami bilshist nimciv bulo viseleno do chastini Nimechchini yaku kontrolyuvav Radyanskij Soyuz Vodnochas misto pochali zaselyati pereselencyami polyakami z Ukrayini Lviv Volinska oblast ta Litvi Vilenskij kraj Takim chinom na 2010 rik u misti lishilosya lishe blizko 1000 nimciv 2 naselennya takim chinom spivvidnoshennya nimciv do polyakiv stalo pryamo protilezhnim do togo yakim bulo 100 rokiv tomu 16 Slidi nimeckogo minulogo taki yak napisi ta znaki buli vidaleni 17 Zi Lvova do Vroclava bulo privezeno chastinu vazhlivoyi dlya polskoyi nacionalnoyi kolekciyi Ossolineum ta polotno Raclavickoyi panorami Pislya otrimannya vladi komunistami v 1948 roci pochalasya nasilna komunizaciya suspilstva derzhavi ta ekonomiki U Vroclavi buli organizovani veliki propagandistski zahodi taki yak vistavka vidnovlenih teritorij 1948 r abo Vsesvitnij kongres intelektualiv na zahist miru na yakij pribuli delegati z 46 krayin Protyagom bagatoh rokiv tehnichni ta materialni resursi Vroclava rozglyadalisya yak rezervuar dlya zemel centralnoyi Polshi 13 Naprikinci 50 ih rokiv XX stolittya Vroclav vidnoviv svij socialno ekonomichnij potencial stavshi odnim iz najvazhlivishih gospodarskih kulturnih i naukovih centriv Polshi 15 U 1980 roci na terenah Vroclava prohodili strajki i manifestaciyi a vzhe u 1981 roci tut vinik ruh Pomarancheva Alternativa 15 Diyalnist ostannogo u 2000 ih rokah nadihnula meshkanciv ta vladu mista vstanovlyuvati u misti bronzovi statuetki gnomiv yaki zaraz ye svoyeridnoyu vizitivkoyu mista U 1983 roci misto vidvidav Papa Rimskij Ivan Pavlo II 14 U 1985 roci u Vroclavi bulo vidkrito dlya oglyadu vidrestavrovanu Raclavicku panoramu 15 U 1990 roci mistu bulo poverneno jogo istorichnij gerb 15 Pislya sistemnih transformacij 1989 1990 rokiv misto pochalo strimko rozvivatisya V 1997 roci U Vroclavi vidbuvsya 46 ij Mizhnarodnij yevharistichnij kongres v yakomu vzyav uchast Papa Rimskij Ivan Pavlo II U tomu zh roci misto silno postrazhdalo vid poveni povin tisyacholittya pid chas yakoyi 56 zhiteliv Polshi vtratili svoye zhittya 7 tisyach svoyi domivki i blizko 40 tisyach use svoye majno Pid chas poveni 40 zagalnoyi ploshi mista Vroclav opinilosya pid vodoyu 18 19 U 2000 roci vidbulisya urochisti svyatkuvannya tisyacholittya Vroclava 15 u 2012 roci misto bulo odnim iz polskih mist sho prijmali Chempionat Yevropi z futbolu u 2016 roci misto bulo Kulturnoyu stoliceyu Yevropi 19 Geografiya RedaguvatiVroclav rozmishenij u Centralnij Yevropi u Nizhnij Sileziyi na pivnich vid Sudetiv Tut protikayut p yat richok Odra ta 4 yiyi pritoki Do Drugoyi svitovoyi vijni v misti isnuvali 303 mosti vidpovidno do suchasnih kriteriyiv na sogodni yih zalishilos 117 U misti 12 ostroviv na ostrovi Tumskomu i bulo zasnovane misto 20 Klimat Redaguvati Klimat VroclavaPokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikAbsolyutnij maksimum C 19 7 20 1 25 4 32 0 34 4 38 0 37 9 39 0 35 3 28 1 22 0 19 0 39 0Serednij maksimum C 3 5 9 14 20 23 25 25 19 14 7 3 14 0Serednij minimum C 4 3 1 3 8 11 13 13 9 5 0 3 5 0Absolyutnij minimum C 30 29 2 23 9 8 2 1 1 1 5 0 3 4 2 6 15 4 22 7 30Norma opadiv mm 30 32 39 38 54 69 75 65 43 38 41 38 566Kilkist sonyachnih godin 54 74 125 204 250 251 251 247 166 119 67 47 1855Kilkist dniv z opadami 14 12 12 10 13 12 14 13 11 13 15 12 151Vologist povitrya 81 84 76 69 66 70 71 71 75 78 83 85 76Dzherelo 21 22 Naselennya RedaguvatiNa pochatku 19 stolittya v misti prozhivalo 78 tis osib dani 1819 roku U seredini stolittya chiselnist naselennya perevishuvala 150 tis u 1870 r 200 tis Ob yednannya Nimechchini v 1871 roci spriyalo shvidkomu zrostannyu naselennya mista Na pochatku 20 stolittya u Vroclavi prozhivalo ponad pivmiljona lyudej za spiskom Gajnca Rogmanna 1937 roku u 1910 roci u misti prozhivalo 512 105 osib a v dodatku do enciklopediyi Orgelbranda 510 929 osib Vroclav stav shostim za kilkistyu naselennya mistom Nimeckoyi imperiyi Zgidno z nimeckim perepisom 1910 roku polski ta deyaki nimecki istoriki vvazhayut cej perepis yak i inshi nimecki perepisi pershoyi polovini 19 stolittya netochnim i falshivim u Vroclavi bulo 95 71 nimciv 2 95 polyakiv 0 67 polsko nimeckogo zmishanogo naselennya 0 67 chehiv Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu chiselnist zhiteliv dosyagla majzhe 630 tis a na 1 grudnya 1940 r 638 905 u sichni 1945 r razom z bizhencyami zi shidnih teritorij Rejhu vona perevishila 1 mln osib U period iz seredini sichnya do pochatku lyutogo blizko 700 000 lyudej buli primusovo evakujovani na zahid za nakazom gaulyajtera Hanke Cherez rik pislya zakinchennya vijni perepis zafiksuvav 170 tis zhiteliv U 1983 roci misto dosyaglo rivnya naselennya 1939 roku Z chasiv rosijskoyi agresiyi ta vijni na Donbasi tobto priblizno z 2014 roku kilkist ukrayinciv u Vroclavi postijno zrostala i u 2017 roci ukrayinci stanovili blizko 10 naselennya 23 Cej vidsotok znachno zris pislya povnomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu Zgidno zi zvitom Soyuzu polskih mitropolij u kvitni 2022 roku ukrayinci stanovili 23 meshkanciv Vroclava 24 U lipni togo zh roku chastka ukrayinciv stanovila 28 25 Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku 1 Redaguvati Zagalom Dopracezdatnijvik Pracezdatnijvik PostpracezdatnijvikCholoviki 294251 47011 210574 36666Zhinki 335880 44898 203345 87637Razom 630131 91909 413919 124303Naselennya za rokami Redaguvati Tablicya demografiyi 18001829183118401850185218801900191019251933193919460 64 5000 84 9040 89 500100 000114 000121 100272 900422 700510 000555 200625 200629 600171 000Tablicya demografiyi 1956196019651967197019751980199019992003200620082014400 000431 800475 000487 700526 000579 900617 700640 600650 000638 000635 200632 200633 105Kultura Redaguvati VroclavDiv takozh Stare Misto Vroclav ta Kvartal chotiroh konfesij Vroclav ye unikalnim yevropejskim mistom zi zmishanoyu spadshinoyu Na arhitekturu mista vplinuli bogemski avstrijski ta prusski tradiciyi taki yak silezka gotika ta yiyi baroko v stili Gabsburzkoyi Avstriyi Fisher fon Erlah U Vroclavi ye bagato vidomih budivel nimeckih arhitektoriv modernistiv zokrema znamenita Zala Stolittya Hala Stulecia abo Jahrhunderthalle 1911 1913 sproektovana Maksom Bergom U misti z 1991 roku 26 vihodit shokvartalnik Glos Buczaczan redaktorom buv zokrema doktor Vladislav Shklyar 10 10 2013 27 28 u yakomu zokrema publikuyutsya spogadi materiali z istoriyi galickogo mista U 1989 1995 ta 2019 rokah Vroclav prijmav Yevropejski molodizhni zustrichi spilnoti Teze Yevharistijnij kongres u 1997 roci ta Chempionat Yevropi z futbolu 2012 roku U 2016 roci misto bulo kulturnoyu stoliceyu Yevropi ta vsesvitnoyu stoliceyu knigi 29 Togo zh roku u Vroclavi vidbulisya Teatralna Olimpiada Vsesvitni igri z bridzhu ta Yevropejska kinopremiya U 2017 roci misto prijmalo shorichnu konferenciyu IFLA ta Vsesvitni igri U 2019 roci Vroclav nazvali mistom literaturi YuNESKO Vroclav uvijshov do 100 najkrashih mist svitu za opituvannyam Mercer Quality of Living Survey 2015 2016 2017 2019 i do 100 najrozumnishih mist svitu za zvitom IESE Cities in Motion Index 2017 ta 2019 30 31 U lyutomu 2021 roku fDi Intelligence opublikuvav zvit Globalni mista majbutnogo 2021 2022 u yakomu Vroclav posidaye 1 misce sered usih serednih i malih mist svitu 32 Vroclavska Opera Raclavicka panorama Redaguvati Ce odin z najpopulyarnishih turistichnih ob yektiv rotonda u yakij po kolu natyagnute zhivopisne polotno zavvishki 15 metriv zavdovzhki 114 ta diametrom 38 metriv Na nomu zobrazhena bitva 4 kvitnya 1794 roku pid Raclavicyami nepodalik Krakova u yakij polski povstanci z ozbroyenimi kosami selyanami pid provodom nacionalnogo geroya Tadeusha Kostyushka rozbili carski vijska na choli z generalom Oleksandrom Tormasovim Kartinu stvorili specialno do 100 littya povstannya Kostyushka Iniciatorom yiyi poyavi stav lvivskij hudozhnik Yan Stika Vin zaprosiv do spivpraci hudozhnika batalista Vojceha Kossaka Polotno dlya roboti zitkali u Bryusseli a zaliznu konstrukciyu rotondi kupili u Vidni Kartinu malyuvali z serpnya 1893 roku do travnya 1894 Spochatku robota prikrashala Strijskij park Lvova a do Vroclava bula vivezena pislya Drugoyi svitovoyi vijni Polotno stalo dostupnim dlya vidviduvachiv z 1985 roku tobto cherez 40 rokiv pislya perevezennya do Vroclava Teatri Redaguvati Vroclavska Opera Vroclavskij teatr lyalok tosho Muzeyi Redaguvati Vroclav Ostriv Tumskij Nacionalnij muzejNacionalnij muzej zasnovanij u 1947 roci Miskij muzej Vroclava znahoditsya u Korolivskomu palaci Muzej prirodnichoyi istoriyi zasnovanij v 1814 roci i znahoditsya v botanichnomu sadu Muzej medalyernogo mistectva zasnovanij v 1964 roci filiya Miskogo muzeyu Arhiyepiskopskij muzej zasnovanij v 1898 roci Universitetskij muzej ilyustruye istoriyu universitetu z 1702 roku i donini roztashovanij v golovnij budivli Vroclavskogo universitetu Geologichnij muzej v universiteti buv zasnovanij v 1866 roci Mineralogichnij muzej zasnovanij u 1812 roci Muzej lyudini znahoditsya v budivli fakultetu antropologiyi Vroclavskogo universitetu i maye she dovoyennu kolekciyu Etnografichnij muzej rozmishenij u kolishnomu palaci yepiskopiv Muzej Akademiyi mistectv sho ye chastinoyu Akademiyi mistectv u Vroclavi Muzej poshti j telekomunikacij Arheologichnij muzej Apteka muzej Muzej Pana Tadeusha 33 Sport Redaguvati Miskij stadionCholovichij sport Redaguvati Shlonsk Vroclav Slask Wroclaw cholovicha futbolna komanda Chempionat Polshi z futbolu 1977 2012 Volodar Kubka Polshi 1976 1987 Volodar Superkubka Polshi 1987 2012 Volodar Kubka polskoyi ligi 2009 Zaraz u Ekstraklasi Polska Prem yer liga Slask Wroclaw takozh BASCO Slask Wroclaw ASCO Slask Wroclaw Bergson Slask Wroclaw Era Slask Wroclaw Deichmann Slask Wroclaw Idea Slask Wroclaw Zepter Idea Slask Wroclaw Zepter Slask Wroclaw Slask ESKA Wroclaw PCS Slask Wroclaw WKS Slask Wroclaw cholovicha komanda z basketbolu 18 kratnij chempion Polshi 6 kratnij prizer 15 raziv posidala tretye misce 12 razovij volodar Kubka Polshi Slask Wroclaw cholovicha komanda z gandbolu 15 razovij chempion Polshi WTS Sparta Wroclaw motospidvejna komanda chotirirazovij chempion Polshi Gwardia Wroclaw volejbolna komanda trirazovij chempion Polshi KS Rugby Wroclaw komanda z regbi Panteri Vroclav Panthers Wroclaw komanda z amerikanskogo futbolu Panteri priyednalisya do Yevropejskoyi futbolnoyi ligi ELF profesijnoyi ligi z vosmi komand pershoyi ligi v Yevropi pislya pripinennya NFL Europe Panteri pochali grati proti komand z Nimechchini ta Ispaniyi v chervni 2021 roku 34 Dinamo Vroclav Zhinochij sport Redaguvati WKS Slask Wroclaw ranishe KS AZS Wroclaw zhinocha futbolna komanda AZS AWF Wroclaw zhinocha gandbolna komanda AZS AE Wroclaw zhinocha komanda z nastilnogo tenisu Sleza Wroclaw zhinocha basketbolna komanda Sportivna infrastruktura Redaguvati Miskij stadion Vroclav Vroclavskij ipodrom PartiniceMunicipalne upravlinnya RedaguvatiVroclavom keruye mer mista ta miska rada Miska rada skladayetsya z 39 radnikiv i obirayetsya pryamimi viborami zhiteliv mista Kompetenciya radi ta mera poshiryuyetsya na vsi sferi municipalnoyi politiki ta planuvannya rozvitku azh do rozvitku miscevoyi infrastrukturi transportu ta dozvoliv na planuvannya mista Odnak vin ne mozhe styaguvati podatki bezposeredno zi svoyih gromadyan a natomist otrimuye svij byudzhet vid polskogo nacionalnogo uryadu yakij znahoditsya u Varshavi Ninishnim merom mista ye Yacek Sutrik yakij obijmaye cyu posadu z 2018 roku 35 Pershim merom Vroclava pislya vijni buv Boleslav Drobner priznachenij na cyu posadu 14 bereznya 1945 roku she do kapitulyaciyi nimeckih vlad Breslau Vroclava 36 Vid 4 lyutogo 2019 roku u miskij ratushi meshkaye kit Vrocek pid opikoyu mera Yaceka Sutrika Kit britanskryi porodi buv pokinutij na prizvolyashe na vroclavskomu avtovokzali simʼyeyu yaka ne mogla jogo vzyati z soboyu v dorogu zgidno z pravilami pereviznika Pislya rozgolosu v socialnih merezhah mer Vroclava virishiv adoptuvati kota Nazvu kota obirali internet koristuvachi yaki mali kilka inshih propozicij na vibir pid chas onlajn golosuvannya 37 Vrocek maye svoyu storinku v Instagram de dilitsya fotografiyami z zhittya u Vroclavskij ratushi 38 Mizhnarodni vidnosini RedaguvatiPotochni 39 40 41 42 43 Breda Niderlandi Visbaden Nimechchina Gvadalahara Meksika Meksika Gradec Kralove Chehiya Drezden Nimechchina Kaunas Litva Lviv Ukrayina Ramat Gan Izrayil Sharlot SShA Kolishni Grodno Bilorus do 2005Konsulstva Redaguvati Generalni konsulstva 44 Nimechchina Ugorshina UkrayinaPochesni konsulstva Avstriya Bolgariya Chehiya Chili Daniya Gruziya Estoniya Franciya Finlyandiya Ispaniya Indiya Kazahstan Pivdenna Koreya Lyuksemburg Litva Latviya Malta Meksika Norvegiya Slovachchina Shveciya Turechchina ItaliyaPersonaliyi RedaguvatiFilip Adamski vesluvalnik Dzhordzhe Andreyevich Kun hudozhnik Konrad Alberti pismennik Aloyiz Alcgejmer psihiatr i nevropatolog Adolf Andersen majster shahiv Genrih Alberc burgomistr Berlina Ditrih Bonheffer teolog antinacistskij disident Maks Born fizik teoretik i matematik laureat Nobelivskoyi premiyi German fon Ajhhorn prusskij feldmarshal Artur Ekert fizik Vladislav Frasinyuk politik Adolf Fridrih Gesse kompozitor Yezhi Grotovskij teatralnij rezhiser Fric Gaber himik i laureat Nobelivskoyi premiyi Feliks Hausdorf matematik Miroslav Germashevskij kosmonavt Gubert Gurkach tenisist Karl Gottard Langgans arhitektor Agneshka Dzyem yanovich Bonk politichna diyachka Marta Dimek shef kuhar Klara Immervar himik Urshulya Kozol poetesa Marek Krayevskij pismennik i lingvist Olaf Lyubashenko aktor i kinorezhiser Inga Lej spivachka Olga Malinkevich fizik Adolf fon Mencel zhivopisec Mateush Moraveckij politik prem yer ministr Polshi Oleksandr Moshkovskij satirik pismennik i filosof Moric Moshkovskij kompozitor pianist i pedagog Tomash Motika fehtuvalnik Rut Nojdek kerivnik nimeckih taboriv smerti SS i vijskovij zlochinec Zepp Piontek futbolnij menedzher Mihael Rabin teoretik Manfred fon Rihtgofen lotchik vinishuvach Tadeush Ruzhevich poet i dramaturg Vanda Rutkevich alpinistka Maks Zimon oficer Vaffen SS Edit Stajn filosof i rimo katolicka muchenicya Charlz Proteus Shtajnmec inzhener elektrik Ezhen Shyufftan francuzkij i amerikanskij kinooperator nimeckogo pohodzhennya Vilyam Shtern psiholog Olga Tokarchuk pismennicya laureatka Nobelivskoyi premiyi z literaturi Dagmara Voznyak polsko amerikanska olimpijska fehtuvalnikka na shablyah Robert Vine rezhiser Ervin fon Vicleben nimeckij voyenachalnik chasiv Tretogo Rejhu general feldmarshal 1940 Vermahtu Ukrayinci u Vroclavi RedaguvatiVroclav maye chislenni slidi pov yazani z minulim ta suchasnim perebuvannyam v nomu ukrayinciv Zobrazhennya nagrobnoyi pliti Petra i Mariyi Vlastovichiv u kosteli sv Vincenta v Olbini Vroclav Znishena turkamiNajdavnishi pam yatki pov yazani z Ukrayinoyu u muzeyah mista Zokrema u prirodnichomu muzeyi Vroclava eksponuyetsya kopiya zlipku krakivskogo sherstistogo nosoroga znajdenogo v s Starunya Ivano Frankivskoyi oblasti 45 Zv yazki Nizhnoyi Sileziyi ta Vroclava z Russyu syagayut she tih chasiv koli cya teritoriya nalezhala polskij dinastiyi pyastiv Zokrema varto zgadati odnogo z najvishih diyachiv Sileziyi chasiv Boleslava Krivoustogo Petra Vlastovicha Za odniyeyu z versij vin buv rodom z Rusi Koli pomerla druzhina knyazya Boleslava toj poslav Petra Vlastovicha svatom do Mariyi dochki chernigivskogo knyazya Olega Mihajla ale Petro sam odruzhivsya z knyazhnoyu Mariyeyu Zavdyaki comu Petro stav odniyeyu z pershih osib u derzhavi i dyadkom spadkoyemcya prestolu Vladislava II Shlyub dav jomu takozh pravo na otrimannya najvishoyi posadi pislya knyazya palatina lat comes palatinus Pislya osliplennya za nakazom Vladislava II Vignancya kolishnij palatin viyihav na Rus de namovlyav kiyivskogo knyazya do vijni z Polsheyu Petro i Mariya zaklali na suchasnomu vroclavskomu Olbini abatstvo benediktinciv v 1139 r yake na zhal ne zberiglosya Prote jogo arhitekturni elementi zbereglisya Zokrema romanskij portal vmurovanij u pivdennu stinu kafedralnogo kostelu Mariyi Magdaleni 45 U 1289 roci v okolicyah Vroclav z yavlyayetsya knyaz Lev Danilovich Os yak ce opisuye M Grushevskij V borotbi za krakivskij stil sho rozpochala sya po smerti Lyeshka Chornogo avt i potyagnula sya na kilkadesyat lyit Lev brav dyiyalnu uchast pidtrimuyuchi vibranogo malopolskoyu shlyahtoyu Bolyeslava Zyemovitovicha kn plockogo z mazoveckoyi lyinyiyi v jogo borotbi z Genrihom vroclavskim t zv Chestnim Probus pidtrimuvanogo nyimeckimi mishanami Malopolshi V interesah Bolyeslava Lev hodiv pohodom na Krakiv 1289 r a koli obloga ne povela sya i Bolyeslav sho v syij kampanyiyi dosit slabo pidtrimuvav Lva zovsyim virik sya pretenzij na krakivskij stil Lev z pid Krakova rushiv na Shlezk i pograbiv zemlyi Genriha ta z velicheznoyu zdobicheyu vernuvsya na Rus 46 Golovnij korpus Vroclavskoyi politehniki Foto 2021 r Piznishe ruski knyazi vstupili v dogovirni stosunki z Krakovom pro sho svidchit zvistka Galicko Volinskogo litopisu yaka datuyetsya 1273 r Pomirilis Romanovichi avt z polyakami i z Boleslavom knyazem Boleslav todi zh rozpochav vijnu z knyazem vorotislavskim vroclavskim avt Pishli jomu na dopomogu Lev i Mstislav a Volodimir sam ne pishov a poslav svoyu rat 45 47 Voseni 1884 r na pravnichih studiyah u Vroclavskomu universiteti Arhivovano 23 lipnya 2021 u Wayback Machine perebuvali Roman ta Oleksandr Shepticki Voseni 1884 r Roman ta Oleksandr Shepticki razom poyihali do Nimechchini Vroclav na pravnichi studiyi u Vroclavskomu universiteti 15 listopada 2018 r v primishenni golovnogo korpusu Vroclavskogo universitetu vibulosya urochiste vidkrittya memorialnoyi doshki Mitropolita Andreya Sheptickogo yakij vchivsya tut v 1884 87 rr 48 Piznishe u nimeckomu todi Vroclavi Breslau zdobuvali tehnichnu osvitu ukrayinci z Galichini Yurij Shuhevich zokrema zgaduvav pro navchannya tut svoyeyi materi Politehnika Arhivovano 23 lipnya 2021 u Wayback Machine rozbudovana v nimeckij chas bula miscem navchannya ukrayinskogo diyacha z Bukovini Stepana Petrivskogo U misti nayavni dva radyanskih vijskovih cvintari na Skowroniej Gorze Arhivovano 1 serpnya 2021 u Wayback Machine ta cvintar radyanskih oficeriv Arhivovano 1 serpnya 2021 u Wayback Machine Skilki tut pohovano ukrayinciv poki sho nikim na zhal ne vstanovleno V PNR sered legalno diyuchih greko katolickih oseredkiv lishavsya zokrema monastir sluzhebnic u Vroclavi Ukrayinska Greko katolicka parafiya u Vroclavi vidnovlena u 1956 roci Nalezhit do Vroclavsko Gdanskoyi yeparhiyi Yak svidchit vmurovana v stinu vroclavskogo kostelu sv Hresta Arhivovano 3 kvitnya 2022 u Wayback Machine bronzova doshka na chest 1000 littya hreshennya Rusi pershim miscem greko katolickih bogosluzhin buv nizhnij kostel ciyeyi pam yatki Pam yatna doshka 1988 r na chest 1000 littya hreshennya Rusi Kostel sv Hresta Vroclav Foto 2021 r Kafedralnij hram Vozdvizhennya vin zhe sobor sv Vincenta i sv Yakuba Arhivovano 3 kvitnya 2022 u Wayback Machine buv peredanij yeparhiyi Vroclavsko Gdanskij UGKC u 1997 r koli prohodiv Yevharistijnij Kongres Papa Rimskij Ioann Pavlo II i kardinal Genrik Gulbinovich peredali kostel dlya soboru Vroclavsko Gdanskij Yeparhiyi Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi U 1997 1999 rokah parafiyanami zakincheno remont perekrito dah V katedri mozhna pobachiti ikoni Yuriya Novoselskogo Vitaliya Sadovskogo ta inshih Shonedili ta po svyatah vedutsya sluzhbi ukrayinskoyu movoyu Pri cerkvi diye ukrayinske prosvityanske tovaristvo klasi dlya molodi Pravoslavnij kafedralnij sobor rozmishuyetsya na vul Swietego Mikolaja 40 Arhivovano 3 kvitnya 2022 u Wayback Machine She odna pravoslavna parafiya u Vroclavi rozmishuyetsya u hrami na ostrovi Pyasek Arhivovano 3 kvitnya 2022 u Wayback Machine Oficijnogo predstavnictva Ukrayini u Vroclavi donedavna ne bulo Bulo tilki Pochesne konsulstvo Ukrayini u Vroclavi Arhivovano 23 lipnya 2021 u Wayback Machine Funkciyi konsula vikonuye Gzhegozh Dzik Vsi svoyi spravi ukrayinci z Vroclava vimusheni buli virishuvati u Krakovi U 2021 r prijnyato rishennya vidkriti u Vroclavi generalne konsulstvo Ukrayini z primishennyam navproti Ukrayinskoyi Greko katolickoyi cerkvi za adresoyu plac Nankiera 7 17 sichnya 2022 r konsulstvo pochalo robotu 49 V 2018 r u Vroclavi stvoreno rondo imeni Generala Marka Bezruchka Arhivovano 23 lipnya 2021 u Wayback Machine Rondo znahoditsya na Stablowicach na peretini vul Augusta Emila Fieldorfa ta Wojanowskiej Rondo bulo oficijno vidkrito 23 chervnya 2018 r U vidkritti vzyali predstavniki miskoyi vladi Vroclava ta Lvova vice prezident mista Adam Grehl i posol Ukrayini v Polshi Andrij Deshicya Pid chas urochistosti spivali gimni Ukrayini ta Polshi Diye takozh Centr ukrayinskoyi kulturi ta rozvitku u Vroclavi vul Ruska 46A 201 Arhivovano 24 lipnya 2021 u Wayback Machine Narazi bagato ukrayinciv pribuvaye do mista na robotu a takozh na navchannya zokrema do Vroclavskogo universitetu prirodnichih nauk Kafedralnij sobor Vozdvizhennya sv Hresta Vroclavsko Gdanskoyi yeparhiyi UGKC Vroclav Foto 2021 r U Vroclavskomu universiteti pri Instituti slov yanskoyi filologiyi vul Poshtova 9 Arhivovano 3 kvitnya 2022 u Wayback Machine diyut napryamki ukrayinska filologiya z anglijskoyu movoyu ta ukrayinistika 45 Zgidno statistici stanom na 2018 r u misti prozhivalo bulo vid 60 do 100 tis ukrayinciv Ne usi ci lyudi emigranti ostannogo periodu Kilka tisyach ukrayinciv meshkaye u Nizhnij Sileziyi z davnishih chasiv Pro ce zokrema svidchat ukrayinski mogili Zokrema na Osobovickomu kladovishi Cmentarz Osobowicki Arhivovano 3 kvitnya 2022 u Wayback Machine znahoditsya pohovannya Antona Yarmaka Arhivovano 8 zhovtnya 2021 u Wayback Machine 1900 1986 oficera Armiyi UNR zgodom kontraktnogo poruchnika Vijska polskogo uchasnika Veresnevoyi kampaniyi 1939 r mogila sotnika Armiyi UNR Ivana Degtyarenka 1892 1969 14 08 2019 r v ramkah akciyi Polum ya Braterstva bulo vshanovano mogili voyakiv UNR na Osobovickomu cvintari 50 U Vroclavi diye kolo Ob yednannya ukrayinciv v Polshi golovoyu yakogo na 2021 r buv Igor Salamon Na vulici Lacyarska 32 Arhivovano 23 lipnya 2021 u Wayback Machine ye svitlicya oseredok zustrichej ukrayinskoyi gromadi pislya nedilnoyi sluzhbi UGKC Miska vlada Vroclava zrobila bagato dlya ukrayinciv Zokrema u kinoteatri DCF Arhivovano 23 lipnya 2021 u Wayback Machine deyaki filmi pokazuyut z ukrayinskim dublyazhem Vroclav pershe misto v Polshi de ye klasi v shkolah z ukrayinskoyu movoyu a v bibliotekah Vroclava ye knigi ukrayinskoyu movoyu 45 Vroclav ye partnerskim mistom zi Lvovom U misti ye takozh vulici Ukrayinska Arhivovano 24 lipnya 2021 u Wayback Machine ta Ruska Arhivovano 24 lipnya 2021 u Wayback Machine Pislya pochatku zbrojnoyi invaziyi Rosiyi do Ukrayini 24 02 2022 r u Vroclavi opinilosya bagato ukrayinciv bizhenciv Z blagodijnim vistupom misto vidvidav slavetnij ukrayinskij hor Zhuravli Hor vistupav na Rinku u Vroclavi ta u greko katolickij kafedri 24 travnya 2022 r u kosteli sv Mihayila Arhangela u Vroclavi vidbulosya bogosluzhinnya yepiskopa RK cerkvi Vitaliya Krivickogo ta jogo zustrich z ukrayincyami u primishenni Selezianskogo Liceyu Kostel ta licej rozmisheni po vul Boleslawa Prusa 78 Arhivovano 26 travnya 2022 u Wayback Machine 45 Svitlini Redaguvati Stare misto Centr Vroclava Vroclavskij sobor Panorama centra Ratusha Zala Stolittya Vroclavskij universitet Torgovij kompleks Vodonapirna vezha Mist Gryunvaldskij Mist Rendzhinskij Sizifki V yazen na vikni staroyi miskoyi v yaznici Rastaman Pozhezhniki Dialogomir gnom iz mobilnim telefonom Papa Het Vroclav Golovnij vokzal Vroclavskij fontan Tumskij mist Potyag do neba Prilegli miscya RedaguvatiGmina Chernicya Gmina Dlugolenka Gmina Konti Vroclavski Gmina Kobezhice Gmina M yenkinya Gmina Oborniki Shlonski Gmina Sehnice Gmina Vishnya MalaDiv takozh RedaguvatiVroclavski gnomi 690 Vratislaviya asteroyid nazvanij na chest mista Breslav Vroclavskij aeroport imeni Kopernika Afrikarium KobezhiciPrimitki Redaguvati a b GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 https sjp pwn pl so wroclawianin 4532363 html https sjp pwn pl so wroclawianka 4532364 html https sjp pwn pl so wroclawiak 4532362 html a b v g d e Duden K Die Deutsche Rechtschreibung 1880 d Track Q511823d Track Q65340 a b v g d e Duden K Die Deutsche Rechtschreibung 1880 d Track Q511823d Track Q65340 a b v g d e zh i k l m n https visitwroclaw eu miasta partnerskie wroclawia https www hradeckralove org wroclaw polsko d 64472 p1 22578 http www kaunas lt apie kauna miesto partneriai Goloskevich Grigorij red 1929 Pravopisnij slovnik za normami ukrayinskogo pravopisu Vseukrayinskoyi Akademiyi Nauk Harkiv s 45 Arhiv originalu za 22 grudnya 2010 Procitovano 6 chervnya 2022 GUS Wroclaw stal sie trzecim najwiekszym miastem Polski wyprzedzajac Lodz www wroclaw pl pol Procitovano 1 sichnya 2023 a b Historia Wroclawia VisitWroclaw eu pol Procitovano 1 sichnya 2023 a b v g d e Historia Wroclawia WroclawDzisiaj pl 14 veresnya 2011 Arhiv originalu za 19 sichnya 2021 Procitovano 10 sichnya 2021 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c Historia Wroclawia VisitWroclaw eu pol Arhiv originalu za 31 grudnya 2020 Procitovano 10 sichnya 2021 NTKS Wroclaw Ntkswroclaw vdg pl Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2010 Procitovano 28 serpnya 2010 Zybura Von Marek Breslau wird Wroclaw Uber die Wandlung en eines Stadtnamens literaturkritik de literaturkritik de de DE Procitovano 1 sichnya 2023 Povin 1997 r Minaye 25 rokiv koli nishivna stihiya uvirvalasya do Vroclava i na okolici mista www wroclaw pl ukr Procitovano 1 sichnya 2023 a b wycieczki po Wroclawiu z przewodnikiem zwiedzanie Wroclawia Przewodnik Miejski Wroclaw pl PL Arhiv originalu za 12 sichnya 2021 Procitovano 10 sichnya 2021 Polska Veneciya Arhivovano 12 sichnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden 13 03 2011 Climate Wroclaw Ii Climate data 1939 2016 tutiempo net Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 28 lyutogo 2016 Averages Arhiv originalu za 25 veresnya 2015 Procitovano 25 veresnya 2015 Redakcja 19 kvitnya 2017 Co dziesiaty mieszkaniec Wroclawia to Ukrainiec Sa tu bardziej niz mile widziani Gazeta Wroclawska pl PL Procitovano 1 sichnya 2023 Miejska goscinnosc wielki wzrost wyzwania i szanse Raport o uchodzcach z Ukrainy w najwiekszych polskich miastach metropolie pl pl PL Procitovano 1 sichnya 2023 FM 27 lipnya 2022 Co trzeci mieszkaniec Wroclawia to obywatel Ukrainy W stolicy Dolnego Slaska mieszka juz cwierc miliona Ukraincow Wroclawskie Fakty pl PL Procitovano 1 sichnya 2023 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 29 grudnya 2014 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 29 grudnya 2014 Procitovano 29 grudnya 2014 Cracovia Leopolis Arhivovano 29 grudnya 2014 u Wayback Machine pol CNN By Joe Minihane 20 beautiful European cities with hardly any tourists CNN angl Procitovano 1 sichnya 2023 Quality of Living City Ranking Mercer mobilityexchange mercer com Procitovano 1 sichnya 2023 Wroclaw w setce najbardziej inteligentnych miast swiata www wroclaw pl pol Procitovano 1 sichnya 2023 Balajewicz Konrad 16 lyutogo 2021 Wroclaw bardzo wysoko w rankingu miast przyszlosci Co oceniano Gazeta Wroclawska pl PL Procitovano 1 sichnya 2023 Muzeum Pana Tadeusza juz otwarte Arhiv originalu za 26 chervnya 2020 Procitovano 24 chervnya 2020 Hamburg Hamburger Abendblatt 17 lyutogo 2021 Neues Hamburger Footballteam spielt im Stadion Hoheluft www abendblatt de de DE Procitovano 1 sichnya 2023 Prezydent Wroclawia Prezydent Biuletyn Informacji Publicznej Urzedu Miejskiego Wroclawia bip um wroc pl Procitovano 1 sichnya 2023 Boleslaw Drobner pierwszy po wojnie prezydent Wroclawia rzadzil tylko 36 dni DolnySlask pl pl PL Procitovano 1 sichnya 2023 Zawistowska Klaudia 4 lyutogo 2019 Wroclaw Kot Wrocek w ratuszu Prezydent miasta Jacek Sutryk przygarnal porzuconego kota wiadomosci wp pl pol Procitovano 1 sichnya 2023 Matejuk Tomasz 4 kvitnya 2019 Kto prowadzi profil kota Wrocka i ile to kosztuje archiwum Wroclife pl pl PL Procitovano 1 sichnya 2023 Miasta partnerskie visitwroclaw eu pol Wroclaw Arhiv originalu za 21 kvitnya 2019 Procitovano 28 lyutogo 2020 Lei Ordinaria 1629 2006 de Araucaria PR leismunicipais com br pt br Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2020 Procitovano 13 travnya 2020 Batumi miastem partnerskim Wroclawia www wroclaw pl pol Arhiv originalu za 22 kvitnya 2020 Procitovano 13 travnya 2020 Wysocki Tomasz Oxford miastem partnerskim Wroclawia www wroclaw pl pol Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2020 Procitovano 13 travnya 2020 Miasta partnerskie Biuletyn Informacji Publicznej Urzedu Miejskiego Wroclawia bip um wroc pl Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2020 Procitovano 13 travnya 2020 Konsulaty VisitWroclaw eu pol Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2020 Procitovano 7 zhovtnya 2020 a b v g d e Parnikoza Ivan 23 07 2021 r Ukrayinci v Vroclavi ukrayinska Arhiv originalu za 23 lipnya 2021 Procitovano 23 lipnya 2021 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T III Arhiv originalu za 14 travnya 2008 Procitovano 4 veresnya 2021 Galicko Volinskij litopis Litopis ruskij Kiyiv 1989 s 432 Pam yatna doshka mitropolita Andriya Sheptickogo v golovomu korpusi Vroclavskogo universitetu 2018 r Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 Procitovano 4 veresnya 2021 Generalne konsulstvo Ukrayini u Vroclavi pochalo robotu 2022 r Arhiv originalu za 3 kvitnya 2022 Procitovano 26 travnya 2022 Parnikoza Ivan Osobovicke kladovishe pohovannya voyakiv UNR Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska M Zharkih Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 04 08 2020 Dzherela RedaguvatiAnglijskoyu Redaguvati Davies Norman 2002 Microcosm Portrait of a Central European City London Jonathan Cape ISBN 978 0 224 06243 5 Till van Rahden Jews and Other Germans Civil Society Religious Diversity and Urban Politics in Breslau 1860 1925 2008 Madison WI The University of Wisconsin Press Arhivovano 7 veresnya 2020 u Wayback Machine Gregor Thum Uprooted How Breslau Became Wroclaw During the Century of Expulsions 2011 Princeton Princeton University Press Arhivovano 1 kvitnya 2017 u Wayback Machine Strauchold Grzegorz Eysymontt Rafal 2016 Wroclaw Breslau Historical Topographical Atlas of Silesian Towns Volume 5 Marburg Herder Institute for Historical Research on East Central Europe ISBN 978 3 87969 411 2 Polskoyu Redaguvati Harasimowicz Jan Suleja Wlodzimierz 2006 Encyklopedia Wroclawia Wroclaw Wydawnictwo Dolnoslaskie ISBN 978 83 7384 561 9 Kulak Teresa 2006 Wroclaw Przewodnik historyczny A to Polska wlasnie Wroclaw Wydawnictwo Dolnoslaskie ISBN 978 83 7384 472 8 Gregor Thum Obce miasto Wroclaw 1945 i potem Wroclaw Via Nova 2006Nimeckoyu Redaguvati Scheuermann Gerhard 1994 Das Breslau Lexikon 2 vols Dulmen Laumann n BidVerlagsgesellschaft ISBN 978 3 89960 132 9 van Rahden Till 2000 Judenbiskupln nund andere Breslauer Die Beziehungen zwischen Juden Protestanten und Katholiken in einer deutschen Grossstadt von 1860 bis 1925 Gottingen Vandenhoeck amp Ruprecht ISBN 978 3 525 35732 3 Thum Gregor 2002 Die fremde Stadt Breslau 1945 Berlin Siedler ISBN 978 3 88680 795 6 Weczerka Hugo 2003 Handbuch der historischen Statten Schlesien Stuttgart Alfred Kroner Verlag ISBN 978 3 520 31602 8 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu VroclavOficijnij sajt mista Arhivovano 2 lyutogo 2006 u Wayback Machine pol Vroclav 10 obov yazkovih misc u Vroclavi Arhivovano 31 bereznya 2022 u Wayback Machine Galereya ukrayinskih misc Vroclava Arhivovano 25 lipnya 2021 u Wayback Machine Anna Legerska Mosti Vroclava Virtualna progulyanka Pivnichnoyu Veneciyeyu Arhivovano 22 kvitnya 2021 u Wayback Machine Yevgen Klimakin Vroclav U poshukah gnomiv Arhivovano 22 chervnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vroclav amp oldid 39616191