www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шеклтон кратер Шеклтон ударний кратер що лежить на південному полюсі Місяця Вершини вздовж краю кратера піддаються майже

Шеклтон (кратер)

Шеклтон — ударний кратер, що лежить на південному полюсі Місяця. Вершини вздовж краю кратера піддаються майже безперервному сонячному світлу, тоді як внутрішній простір постійно знаходиться в тіні. Низькотемпературна внутрішня частина цього кратера функціонує як холодна пастка, яка може вловлювати та заморожувати леткі речовини[en], що виділяються під час зіткнення комет з Місяцем. Вимірювання космічного корабля Lunar Prospector показали, що кількість водню в кратері перевищує норму, що може вказувати на наявність водяного льоду. Кратер названий на честь дослідника Антарктики Ернеста Шеклтона.

Характеристики кратера
Шеклтон
Південний полюс Місяця, зображений інструментом Diviner[en] на Lunar Reconnaissance Orbiter НАСА. Шеклтон внизу по центру.
Координати 89°40′12″ пд. ш. 129°46′48″ сх. д. / 89.67000000002778393° пд. ш. 129.78000000002776915° сх. д. / -89.67000000002778393; 129.78000000002776915
Діаметр 21 км
Глибина 4.2 км
Довгота ранкового
термінатора		 0°
Епонім Ернест Шеклтон
Шеклтон

Опис ред.

Мозаїка кратера Шеклтон, створена Lunar Reconnaissance Orbiter і ShadowCam[en]

Вісь обертання Місяця проходить через Шеклтон, біля його краю. Кратер має діаметр 21 км та глибину 4,2 км. Із Землі його видно з краю в районі нерівної місцевості з кратерами. Він розташований у басейні Південний полюс–Ейткен. Обід трохи піднятий щодо навколишньої поверхні, і він має зовнішній вал, який лише злегка постраждав. Ніякі значні кратери не перетинають його край, і він нахилений приблизно на 1,5° в напрямку 50–90° від Землі. Вік кратера близько 3,6 мільярда років, і він перебував поблизу південного полюса Місяця принаймні останні два мільярди років.

Оскільки орбіта Місяця нахилена лише на 1,5° від площини екліптики, всередині цього кратера лежить вічна темрява. Оцінки площі постійної тіні були отримані за допомогою радіолокаційних досліджень з Землі. Вершини вздовж краю кратера майже постійно освітлюються сонячним світлом, протягом близько 80–90 % кожної місячної орбіти, освітленої Сонцем. Постійно освітлені гори називали вершинами вічного світла, і їх існування передбачалося з початку дев'ятнадцятого століття.

Затінену частину кратера було знято камерою Terrain Camera японського космічного корабля SELENE за допомогою сонячного світла, відбитого від краю. Внутрішня частина кратера складається з симетричного схилу 30°, який веде вниз до дна діаметром 6,6 км. Кілька кратерів всередині займають не більше кількох сотень метрів. Дно вкрите нерівним пагорбом від 300 до 400 м завтовшки. Центральна вершина близько 200 м у висоту.

Через суцільні тіні в південних полярних кратерах на дні цих утворень підтримується температура, яка ніколи не перевищує приблизно 100 K (−173 °C; −280 °F). Для Шеклтона середня температура була визначена близько 90 K (−183 °C; −298 °F), досягаючи 88 K на дні кратера. За цих умов розрахункова швидкість втрати від будь-якого льоду всередині становитиме від 10−26 до 10−27 м/с. Будь-яка водяна пара, яка потрапляє сюди після зіткнення комети з Місяцем, буде назавжди заморожена на поверхні або під нею. Однак поверхневе альбедо дна кратера збігається з дальньою стороною Місяця, що свідчить про відсутність відкритого поверхневого льоду.

Цей кратер був названий на честь Ернеста Шеклтона, англо-ірландського дослідника Антарктиди з 1901 року до своєї смерті в 1922 році. Назва була офіційно прийнята Міжнародним астрономічним союзом у 1994 році Серед відомих кратерів неподалік є Шумейкер, Гаворт[en], де Жерлаш, Свердруп[en], Слейтер[en] і Фаустіні[en]. Дещо далі, у східній півкулі ближнього боку Місяця, знаходяться більші кратери Амундсен[en] і Скотт[en], названі на честь двох інших перших дослідників Антарктичного континенту.

Дослідження ред.

Шеклтон у зображенні Клементини

З точки зору Землі, цей кратер розташований уздовж південного краю Місяця, що ускладнює спостереження. Детальне картографування полярних регіонів і зворотного боку Місяця не було зроблено до появи орбітальних космічних кораблів. Шеклтон повністю лежить в межах величезного басейну Південний полюс — Ейткен, який є одним із найбільших відомих ударних утворень у Сонячній системі. Цей басейн має глибину понад 12 кілометрів, і дослідження його властивостей може дати корисну інформацію про місячні надра.

Нейтронний спектрометр на борту космічного корабля Lunar Prospector виявив підвищені концентрації водню поблизу північного та південного полюсів Місяця, включаючи кратер Шеклтон. Наприкінці цієї місії в липні 1999 року космічний корабель впав у сусідній кратер Шумейкер у надії виявити за допомогою земних телескопів створений ударом шлейф, що містить водяну пару. Під час зіткнення не утворилося водяної пари, яку можна було б виявити, і це може вказувати на те, що водень не зберігається у формі гідратованих мінералів або що місце зіткнення не містило льоду. Крім того, можливо, що зіткнення не зачепило в реголіт достатньо глибоко, щоб вивільнити значну кількість водяної пари.

На знімках краю кратера із земних радарів і космічних кораблів Шеклтон виглядає відносно неушкодженим; він дуже схожий на молодий кратер, який не зазнав суттєвої ерозії від наступних ударів. Це може означати, що внутрішні сторони відносно круті, що може ускладнити проходження сторін для роботизованого автомобіля. Крім того, можливо, що дно могло не зібрати значну кількість летких речовин з моменту утворення. Однак інші кратери поблизу є значно старшими та можуть містити значні поклади водню, можливо, у формі водяного льоду. (Див. Шумейкер (місячний кратер))

Радіолокаційні дослідження, проведені до та після місії Lunar Prospector, демонструють, що внутрішні стіни Шеклтона за характеристиками відбиття подібні до стінок деяких освітлених сонцем кратерів. Зокрема, оточення, здається, містить значну кількість блоків у ковдрі викиду, що свідчить про те, що його радарні властивості є результатом шорсткості поверхні, а не відкладеннями льоду, як раніше було запропоновано в радарному експерименті за участю місії Clementine. Однак таке тлумачення не є загальновизнаним у науковому співтоваристві. Радарні зображення кратера на довжині хвилі 13 см не показують доказів відкладень водяного льоду.

Оптичне зображення всередині кратера було вперше зроблено японським місячним орбітальним кораблем Кагуя в 2007 році. Воно не мало жодних доказів значної кількості водяного льоду, аж до роздільної здатності зображення 10 м на піксель.

15 листопада 2008 року поблизу кратера здійснив жорстку посадку 34-кілограмовий зонд. Зонд Moon Impact Probe (MIP) був запущений з індійського космічного корабля Чандраян-1 і досяг поверхні через 25 хвилин. Зонд мав радарний висотомір, систему відеозйомки та мас-спектрометр, які використовувались у тому числі для пошуку води.

Потенційне використання ред.

Шеклтон на зображенні LRO
Кратер Шеклтон, зображений земним радаром

Деякі ділянки уздовж краю Шеклтона отримують майже постійне освітлення. У цих місцях сонячне світло майже завжди доступне для перетворення в електрику за допомогою сонячних панелей, що потенційно робить їх хорошими місцями для майбутніх висадок на Місяць. Температура на цьому місці також є більш сприятливою, ніж на більш екваторіальних широтах, оскільки тут не спостерігається щоденних екстремальних температур від 100 °C, коли Сонце знаходиться над головою, до −150 °C протягом місячної ночі.

Хоча наукові експерименти, проведені Clementine і Lunar Prospector, можуть свідчити про наявність води в полярних кратерах, поточні докази далекі від остаточних. Серед вчених існують сумніви щодо того, чи є водень у формі льоду, а також щодо концентрації цієї «руди» на глибині під поверхнею. Вирішення цього питання потребує майбутніх місій на Місяць. Потенційна наявність води свідчить про те, що з дна кратера можна «видобути» поклади водню у формі води, товару, який дорого доставляти безпосередньо з Землі.

Цей кратер також запропонований як майбутнє місце для великого інфрачервоного телескопа. Низька температура дна кратера робить його ідеальним для інфрачервоних спостережень, а сонячні батареї, розміщені вздовж краю, можуть забезпечувати майже безперервне живлення обсерваторії. Приблизно за 120 кілометрів від кратера лежить 5-кілометрова гора Малаперт, вершина, яку постійно видно із Землі, і яка може служити радіорелейною станцією, якщо буде обладнана відповідним чином.

У 2006 році НАСА назвало край Шеклтона потенційним кандидатом для свого місячного форпосту[en], який спочатку планувалося запустити до 2020 року та постійно укомплектовувати екіпаж до 2024 року. Розташування сприяло б самоокупності жителів Місяця, оскільки постійне сонячне світло на південному полюсі забезпечувало б енергію для сонячних панелей. Крім того, вважається, що в затінених полярних областях міститься замерзла вода, необхідна для споживання людиною, а також може бути зібрана для виробництва палива. Кратер є основним кандидатом на місце посадки для програми «Артеміда», і його може досліджувати екіпаж, починаючи з 2026 року з можливим першим місячним форпостом у 2028 році

У масовій культурі ред.

Шеклтон грає помітну роль у телевізійному драматичному серіалі про альтернативну історію «Заради всього людства». У програмі астронавти у вигаданій версії місії «Аполлон-15» приземляються біля Шеклтона в 1971 році та виявляють водяний лід у стінках кратера. Пізніше Сполучені Штати та Радянський Союз створюють конкуруючі бази з екіпажами поруч із кратером, щоб використовувати переваги льоду для пиття, кисню та інших цілей.

Шеклтон також був місцем першої місячної бази в Mass Effect. Його було обрано як місце розташування через гіпотетичні поклади водяного льоду.

Pusher[en] у своєму альбомі, опублікованому наприкінці вересня 2023 року під назвою «King of the Moon», багато посилається на місце під назвою «Шеклтон-Хайтс», де відбувається передісторія його альбому.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Haruyama, Junichi; Ohtake, M.; Matsunaga, T.; Morota, T.; Honda, C.; Yokota, Y.; Pieters, C. M.; Hara, S. та ін. (7 листопада 2008). Lack of Exposed Ice Inside Lunar South Pole Shackleton Crater. Science. 322 (5903): 938—939. Bibcode:2008Sci...322..938H. doi:10.1126/science.1164020. PMID 18948501. S2CID 20749838.
  2. ↑ Spudis, Paul D.; Bussey, Ben; Plescia, Jeffrey; Josset, Jean-Luc; Beauvivre, Stéphane (2008). Geology of Shackleton Crater and the south pole of the Moon (PDF). Geophysical Research Letters. 35 (14): L14201. Bibcode:2008GeoRL..3514201S. doi:10.1029/2008GL034468. S2CID 73675688. Процитовано 24 вересня 2009.
  3. SMART-1 view of Shackleton at lunar South Pole. ESA/SMART-1. 13 січня 2006. Процитовано 13 травня 2009.
  4. Quoi, Charles Q.; Dobrijevic, Daisy (23 травня 2023). . Space.com. Архів оригіналу за 13 вересня 2023. Процитовано 19 вересня 2023.
  5. Margot, J. L.; Campbell, D. B.; Jurgens, R. F.; Slade, M. A. (1999). Topography of the Lunar Poles from Radar Interferometry: A Survey of Cold Trap Locations. Science. 284 (5420): 1658—1660. Bibcode:1999Sci...284.1658M. CiteSeerX 10.1.1.485.312. doi:10.1126/science.284.5420.1658. ISSN 0036-8075. PMID 10356393.
  6. Spudis, P. D. та ін. (March 1995). Physical Environment of the Lunar South Pole from Clementine data: Implications for Future Exploration of the Moon. Lunar and Planetary Science Conference. Т. 26. с. 1339—1340. Bibcode:1995LPI....26.1339S.
  7. Haruyama, Junichi (2007). . JAXA. Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 3 січня 2010.
  8. Ingersoll, A. P.; Svitek, T.; Murray, B. C. (1992). Stability of polar frosts in spherical bowl-shaped craters on the moon, Mercury, and Mars. Icarus. 100 (1): 40—47. Bibcode:1992Icar..100...40I. doi:10.1016/0019-1035(92)90016-Z. ISSN 0019-1035.
  9. Blue, Jennifer (25 липня 2007). Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS. Процитовано 5 серпня 2007.
  10. Bussey, Ben; Spudis, Paul (2004). The Clementine Atlas of the Moon. London: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-81528-4.
  11. Pieters, C. M. та ін. (March 17–21, 2003). Science Options for Sampling South Pole-Aitken Basin (PDF). 34th Annual Lunar and Planetary Science Conference. League City, Texas. Процитовано 13 травня 2009.
  12. Feldman, W. C.; Maurice, S; Binder, AB; Barraclough, BL; Elphic, RC; Lawrence, DJ (1998). Fluxes of Fast and Epithermal Neutrons from Lunar Prospector: Evidence for Water Ice at the Lunar Poles. Science. 281 (5382): 1496—1500. Bibcode:1998Sci...281.1496F. doi:10.1126/science.281.5382.1496. PMID 9727973.
  13. Isbell, D.; Morse, D.; Rische, B. (13 жовтня 1999). . Science@NASA. Архів оригіналу за 4 березня 2000. Процитовано 13 травня 2009.
  14. Zakrajsek, J. J. та ін. (March 2005). . NASA. Архів оригіналу за 5 квітня 2009. Процитовано 13 травня 2009.
  15. Campbell, B. A.; Campbell, D. B. (2006). Regolith properties in the south polar region of the Moon from 70-cm radar polarimetry. Icarus. 180 (1): 1—7. Bibcode:2006Icar..180....1C. doi:10.1016/j.icarus.2005.08.018.
  16. Spudis, Paul (2006). Ice on the Moon.
  17. Campbell, Donald B.; Campbell, Bruce A.; Carter, Lynn M.; Margot, Jean-Luc; Stacy, Nicholas J. S. (19 жовтня 2006). No evidence for thick deposits of ice at the lunar south pole. Nature. 443 (7113): 835—837. Bibcode:2006Natur.443..835C. doi:10.1038/nature05167. PMID 17051213. S2CID 2346946.
  18. Haruyama, Junichi; Ohtake, M.; Matsunaga, T.; Morota, T.; Honda, C.; Yokota, Y.; Pieters, C. M.; Hara, S. та ін. (23 жовтня 2008). Lack of Exposed Ice Inside Lunar South Pole Shackleton Crater. Science. 322 (5903): 938—939. Bibcode:2008Sci...322..938H. doi:10.1126/science.1164020. PMID 18948501. S2CID 20749838.
  19. 月周回衛星「かぐや（SELENE）」搭載の地形カメラによる南極シャックルトンクレータ内の永久影領域の水氷存在に関する論文のサイエンスへの掲載について (Пресреліз) (яп.). JAXA. 24 жовтня 2008. Процитовано 13 травня 2009.
  20. McDowell, Jonathan (15 листопада 2008). . Jonathan's Space Report. Архів оригіналу за 26 серпня 2009. Процитовано 16 листопада 2008.
  21. . ISRO. Архів оригіналу за 26 October 2008. Процитовано 24 October 2008.
  22. MIP detected water on Moon way back in June: ISRO Chairman. The Hindu. Bangalore. 25 September 2009. Процитовано 9 June 2013.
  23. Bussey, D. B. J.; Robinson, M. S.; Spudis, P. D. (March 15–19, 2004). Ideal Landing Sites near the Lunar Poles. 35th Lunar and Planetary Science Conference. League City, Texas. Bibcode:2004LPI....35.1582F.
  24. Bussey, D. B. J.; Robinson, M. S.; Spudis, P. D. (October 10–19, 2002). Design and Construction of a Lunar South Pole Infrared Telescope (LSPIRT). 34th COSPAR Scientific Assembly, The Second World Space Congress. Houston, Texas. Bibcode:2002cosp...34E.113V.
  25. Sharpe, Burton L.; Schrunk, David G. Malapert Mountain Revisited. Proceedings of Space 2002: The Eighth International Conference And Exposition On Engineering, Construction, Operations, And Business In Space. с. 129—135. Bibcode:2002spro.conf..129S.
  26. Kluger, Jeffry (5 грудня 2006). . CNN. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 13 травня 2009.
  27. NASA delays Artemis 2 and 3 missions. 9 January 2024.
  28. Dunbar, Brian (15 квітня 2019). Moon's South Pole in NASA's Landing Sites. NASA. Процитовано 14 листопада 2019.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sheklton udarnij krater sho lezhit na pivdennomu polyusi Misyacya Vershini vzdovzh krayu kratera piddayutsya majzhe bezperervnomu sonyachnomu svitlu todi yak vnutrishnij prostir postijno znahoditsya v tini Nizkotemperaturna vnutrishnya chastina cogo kratera funkcionuye yak holodna pastka yaka mozhe vlovlyuvati ta zamorozhuvati letki rechovini en sho vidilyayutsya pid chas zitknennya komet z Misyacem Vimiryuvannya kosmichnogo korablya Lunar Prospector pokazali sho kilkist vodnyu v krateri perevishuye normu sho mozhe vkazuvati na nayavnist vodyanogo lodu Krater nazvanij na chest doslidnika Antarktiki Ernesta Shekltona Harakteristiki krateraShekltonPivdennij polyus Misyacya zobrazhenij instrumentom Diviner en na Lunar Reconnaissance Orbiter NASA Sheklton vnizu po centru Koordinati 89 40 12 pd sh 129 46 48 sh d 89 67000000002778393 pd sh 129 78000000002776915 sh d 89 67000000002778393 129 78000000002776915Diametr 21 kmGlibina 4 2 kmDovgota rankovogoterminatora 0 Eponim Ernest ShekltonSheklton Zmist 1 Opis 2 Doslidzhennya 3 Potencijne vikoristannya 4 U masovij kulturi 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaOpis red nbsp Mozayika kratera Sheklton stvorena Lunar Reconnaissance Orbiter i ShadowCam en Vis obertannya Misyacya prohodit cherez Sheklton bilya jogo krayu Krater maye diametr 21 km ta glibinu 4 2 km 1 Iz Zemli jogo vidno z krayu v rajoni nerivnoyi miscevosti z kraterami Vin roztashovanij u basejni Pivdennij polyus Ejtken 2 Obid trohi pidnyatij shodo navkolishnoyi poverhni i vin maye zovnishnij val yakij lishe zlegka postrazhdav Niyaki znachni krateri ne peretinayut jogo kraj i vin nahilenij priblizno na 1 5 v napryamku 50 90 vid Zemli 1 3 Vik kratera blizko 3 6 milyarda rokiv i vin perebuvav poblizu pivdennogo polyusa Misyacya prinajmni ostanni dva milyardi rokiv 2 Oskilki orbita Misyacya nahilena lishe na 1 5 vid ploshini ekliptiki 4 vseredini cogo kratera lezhit vichna temryava Ocinki ploshi postijnoyi tini buli otrimani za dopomogoyu radiolokacijnih doslidzhen z Zemli 5 Vershini vzdovzh krayu kratera majzhe postijno osvitlyuyutsya sonyachnim svitlom protyagom blizko 80 90 kozhnoyi misyachnoyi orbiti osvitlenoyi Soncem 6 Postijno osvitleni gori nazivali vershinami vichnogo svitla i yih isnuvannya peredbachalosya z pochatku dev yatnadcyatogo stolittya Zatinenu chastinu kratera bulo znyato kameroyu Terrain Camera yaponskogo kosmichnogo korablya SELENE za dopomogoyu sonyachnogo svitla vidbitogo vid krayu Vnutrishnya chastina kratera skladayetsya z simetrichnogo shilu 30 yakij vede vniz do dna diametrom 6 6 km Kilka krateriv vseredini zajmayut ne bilshe kilkoh soten metriv Dno vkrite nerivnim pagorbom vid 300 do 400 m zavtovshki Centralna vershina blizko 200 m u visotu 1 7 Cherez sucilni tini v pivdennih polyarnih kraterah na dni cih utvoren pidtrimuyetsya temperatura yaka nikoli ne perevishuye priblizno 100 K 173 C 280 F Dlya Shekltona serednya temperatura bula viznachena blizko 90 K 183 C 298 F dosyagayuchi 88 K na dni kratera Za cih umov rozrahunkova shvidkist vtrati vid bud yakogo lodu vseredini stanovitime vid 10 26 do 10 27 m s Bud yaka vodyana para yaka potraplyaye syudi pislya zitknennya kometi z Misyacem bude nazavzhdi zamorozhena na poverhni abo pid neyu Odnak poverhneve albedo dna kratera zbigayetsya z dalnoyu storonoyu Misyacya sho svidchit pro vidsutnist vidkritogo poverhnevogo lodu 1 8 Cej krater buv nazvanij na chest Ernesta Shekltona anglo irlandskogo doslidnika Antarktidi z 1901 roku do svoyeyi smerti v 1922 roci 9 Nazva bula oficijno prijnyata Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom u 1994 roci Sered vidomih krateriv nepodalik ye Shumejker Gavort en de Zherlash Sverdrup en Slejter en i Faustini en Desho dali u shidnij pivkuli blizhnogo boku Misyacya znahodyatsya bilshi krateri Amundsen en i Skott en nazvani na chest dvoh inshih pershih doslidnikiv Antarktichnogo kontinentu 10 Doslidzhennya red nbsp Sheklton u zobrazhenni Klementini Z tochki zoru Zemli cej krater roztashovanij uzdovzh pivdennogo krayu Misyacya sho uskladnyuye sposterezhennya Detalne kartografuvannya polyarnih regioniv i zvorotnogo boku Misyacya ne bulo zrobleno do poyavi orbitalnih kosmichnih korabliv Sheklton povnistyu lezhit v mezhah velicheznogo basejnu Pivdennij polyus Ejtken yakij ye odnim iz najbilshih vidomih udarnih utvoren u Sonyachnij sistemi Cej basejn maye glibinu ponad 12 kilometriv i doslidzhennya jogo vlastivostej mozhe dati korisnu informaciyu pro misyachni nadra 11 Nejtronnij spektrometr na bortu kosmichnogo korablya Lunar Prospector viyaviv pidvisheni koncentraciyi vodnyu poblizu pivnichnogo ta pivdennogo polyusiv Misyacya vklyuchayuchi krater Sheklton 12 Naprikinci ciyeyi misiyi v lipni 1999 roku kosmichnij korabel vpav u susidnij krater Shumejker u nadiyi viyaviti za dopomogoyu zemnih teleskopiv stvorenij udarom shlejf sho mistit vodyanu paru Pid chas zitknennya ne utvorilosya vodyanoyi pari yaku mozhna bulo b viyaviti i ce mozhe vkazuvati na te sho voden ne zberigayetsya u formi gidratovanih mineraliv abo sho misce zitknennya ne mistilo lodu 13 Krim togo mozhlivo sho zitknennya ne zachepilo v regolit dostatno gliboko shob vivilniti znachnu kilkist vodyanoyi pari Na znimkah krayu kratera iz zemnih radariv i kosmichnih korabliv Sheklton viglyadaye vidnosno neushkodzhenim vin duzhe shozhij na molodij krater yakij ne zaznav suttyevoyi eroziyi vid nastupnih udariv Ce mozhe oznachati sho vnutrishni storoni vidnosno kruti sho mozhe uskladniti prohodzhennya storin dlya robotizovanogo avtomobilya 14 Krim togo mozhlivo sho dno moglo ne zibrati znachnu kilkist letkih rechovin z momentu utvorennya Odnak inshi krateri poblizu ye znachno starshimi ta mozhut mistiti znachni pokladi vodnyu mozhlivo u formi vodyanogo lodu Div Shumejker misyachnij krater Radiolokacijni doslidzhennya provedeni do ta pislya misiyi Lunar Prospector demonstruyut sho vnutrishni stini Shekltona za harakteristikami vidbittya podibni do stinok deyakih osvitlenih soncem krateriv Zokrema otochennya zdayetsya mistit znachnu kilkist blokiv u kovdri vikidu sho svidchit pro te sho jogo radarni vlastivosti ye rezultatom shorstkosti poverhni a ne vidkladennyami lodu yak ranishe bulo zaproponovano v radarnomu eksperimenti za uchastyu misiyi Clementine 15 Odnak take tlumachennya ne ye zagalnoviznanim u naukovomu spivtovaristvi 16 Radarni zobrazhennya kratera na dovzhini hvili 13 sm ne pokazuyut dokaziv vidkladen vodyanogo lodu 17 Optichne zobrazhennya vseredini kratera bulo vpershe zrobleno yaponskim misyachnim orbitalnim korablem Kaguya v 2007 roci Vono ne malo zhodnih dokaziv znachnoyi kilkosti vodyanogo lodu azh do rozdilnoyi zdatnosti zobrazhennya 10 m na piksel 18 19 15 listopada 2008 roku poblizu kratera zdijsniv zhorstku posadku 34 kilogramovij zond 20 Zond Moon Impact Probe MIP buv zapushenij z indijskogo kosmichnogo korablya Chandrayan 1 i dosyag poverhni cherez 25 hvilin Zond mav radarnij visotomir sistemu videozjomki ta mas spektrometr yaki vikoristovuvalis u tomu chisli dlya poshuku vodi 21 22 Potencijne vikoristannya red nbsp Sheklton na zobrazhenni LRO nbsp Krater Sheklton zobrazhenij zemnim radarom Deyaki dilyanki uzdovzh krayu Shekltona otrimuyut majzhe postijne osvitlennya U cih miscyah sonyachne svitlo majzhe zavzhdi dostupne dlya peretvorennya v elektriku za dopomogoyu sonyachnih panelej sho potencijno robit yih horoshimi miscyami dlya majbutnih visadok na Misyac 23 Temperatura na comu misci takozh ye bilsh spriyatlivoyu nizh na bilsh ekvatorialnih shirotah oskilki tut ne sposterigayetsya shodennih ekstremalnih temperatur vid 100 C koli Sonce znahoditsya nad golovoyu do 150 C protyagom misyachnoyi nochi Hocha naukovi eksperimenti provedeni Clementine i Lunar Prospector mozhut svidchiti pro nayavnist vodi v polyarnih kraterah potochni dokazi daleki vid ostatochnih Sered vchenih isnuyut sumnivi shodo togo chi ye voden u formi lodu a takozh shodo koncentraciyi ciyeyi rudi na glibini pid poverhneyu Virishennya cogo pitannya potrebuye majbutnih misij na Misyac Potencijna nayavnist vodi svidchit pro te sho z dna kratera mozhna vidobuti pokladi vodnyu u formi vodi tovaru yakij dorogo dostavlyati bezposeredno z Zemli Cej krater takozh zaproponovanij yak majbutnye misce dlya velikogo infrachervonogo teleskopa 24 Nizka temperatura dna kratera robit jogo idealnim dlya infrachervonih sposterezhen a sonyachni batareyi rozmisheni vzdovzh krayu mozhut zabezpechuvati majzhe bezperervne zhivlennya observatoriyi Priblizno za 120 kilometriv vid kratera lezhit 5 kilometrova gora Malapert vershina yaku postijno vidno iz Zemli i yaka mozhe sluzhiti radiorelejnoyu stanciyeyu yaksho bude obladnana vidpovidnim chinom 25 U 2006 roci NASA nazvalo kraj Shekltona potencijnim kandidatom dlya svogo misyachnogo forpostu en yakij spochatku planuvalosya zapustiti do 2020 roku ta postijno ukomplektovuvati ekipazh do 2024 roku Roztashuvannya spriyalo b samookupnosti zhiteliv Misyacya oskilki postijne sonyachne svitlo na pivdennomu polyusi zabezpechuvalo b energiyu dlya sonyachnih panelej Krim togo vvazhayetsya sho v zatinenih polyarnih oblastyah mistitsya zamerzla voda neobhidna dlya spozhivannya lyudinoyu a takozh mozhe buti zibrana dlya virobnictva paliva 26 Krater ye osnovnim kandidatom na misce posadki dlya programi Artemida i jogo mozhe doslidzhuvati ekipazh pochinayuchi z 2026 roku 27 z mozhlivim pershim misyachnim forpostom u 2028 roci 28 U masovij kulturi red Sheklton graye pomitnu rol u televizijnomu dramatichnomu seriali pro alternativnu istoriyu Zaradi vsogo lyudstva U programi astronavti u vigadanij versiyi misiyi Apollon 15 prizemlyayutsya bilya Shekltona v 1971 roci ta viyavlyayut vodyanij lid u stinkah kratera Piznishe Spolucheni Shtati ta Radyanskij Soyuz stvoryuyut konkuruyuchi bazi z ekipazhami poruch iz kraterom shob vikoristovuvati perevagi lodu dlya pittya kisnyu ta inshih cilej Sheklton takozh buv miscem pershoyi misyachnoyi bazi v Mass Effect Jogo bulo obrano yak misce roztashuvannya cherez gipotetichni pokladi vodyanogo lodu Pusher en u svoyemu albomi opublikovanomu naprikinci veresnya 2023 roku pid nazvoyu King of the Moon bagato posilayetsya na misce pid nazvoyu Sheklton Hajts de vidbuvayetsya peredistoriya jogo albomu Div takozh red Kolonizaciya Misyacya Misyachnij lid Pivdennij polyus MisyacyaPrimitki red a b v g Haruyama Junichi Ohtake M Matsunaga T Morota T Honda C Yokota Y Pieters C M Hara S ta in 7 listopada 2008 Lack of Exposed Ice Inside Lunar South Pole Shackleton Crater Science 322 5903 938 939 Bibcode 2008Sci 322 938H doi 10 1126 science 1164020 PMID 18948501 S2CID 20749838 a b Spudis Paul D Bussey Ben Plescia Jeffrey Josset Jean Luc Beauvivre Stephane 2008 Geology of Shackleton Crater and the south pole of the Moon PDF Geophysical Research Letters 35 14 L14201 Bibcode 2008GeoRL 3514201S doi 10 1029 2008GL034468 S2CID 73675688 Procitovano 24 veresnya 2009 SMART 1 view of Shackleton at lunar South Pole ESA SMART 1 13 sichnya 2006 Procitovano 13 travnya 2009 Quoi Charles Q Dobrijevic Daisy 23 travnya 2023 The moon Everything you need to know about Earth s companion Space com Arhiv originalu za 13 veresnya 2023 Procitovano 19 veresnya 2023 Margot J L Campbell D B Jurgens R F Slade M A 1999 Topography of the Lunar Poles from Radar Interferometry A Survey of Cold Trap Locations Science 284 5420 1658 1660 Bibcode 1999Sci 284 1658M CiteSeerX 10 1 1 485 312 doi 10 1126 science 284 5420 1658 ISSN 0036 8075 PMID 10356393 Spudis P D ta in March 1995 Physical Environment of the Lunar South Pole from Clementine data Implications for Future Exploration of the Moon Lunar and Planetary Science Conference T 26 s 1339 1340 Bibcode 1995LPI 26 1339S Haruyama Junichi 2007 The First Global Stereo Imaging of the Moon JAXA Arhiv originalu za 10 kvitnya 2013 Procitovano 3 sichnya 2010 Ingersoll A P Svitek T Murray B C 1992 Stability of polar frosts in spherical bowl shaped craters on the moon Mercury and Mars Icarus 100 1 40 47 Bibcode 1992Icar 100 40I doi 10 1016 0019 1035 92 90016 Z ISSN 0019 1035 Blue Jennifer 25 lipnya 2007 Gazetteer of Planetary Nomenclature USGS Procitovano 5 serpnya 2007 Bussey Ben Spudis Paul 2004 The Clementine Atlas of the Moon London Cambridge University Press ISBN 978 0 521 81528 4 Pieters C M ta in March 17 21 2003 Science Options for Sampling South Pole Aitken Basin PDF 34th Annual Lunar and Planetary Science Conference League City Texas Procitovano 13 travnya 2009 Feldman W C Maurice S Binder AB Barraclough BL Elphic RC Lawrence DJ 1998 Fluxes of Fast and Epithermal Neutrons from Lunar Prospector Evidence for Water Ice at the Lunar Poles Science 281 5382 1496 1500 Bibcode 1998Sci 281 1496F doi 10 1126 science 281 5382 1496 PMID 9727973 Isbell D Morse D Rische B 13 zhovtnya 1999 Moon Water Still a Mystery Science NASA Arhiv originalu za 4 bereznya 2000 Procitovano 13 travnya 2009 Zakrajsek J J ta in March 2005 Exploration Rover Concepts and Development Challenges NASA Arhiv originalu za 5 kvitnya 2009 Procitovano 13 travnya 2009 Campbell B A Campbell D B 2006 Regolith properties in the south polar region of the Moon from 70 cm radar polarimetry Icarus 180 1 1 7 Bibcode 2006Icar 180 1C doi 10 1016 j icarus 2005 08 018 Spudis Paul 2006 Ice on the Moon Campbell Donald B Campbell Bruce A Carter Lynn M Margot Jean Luc Stacy Nicholas J S 19 zhovtnya 2006 No evidence for thick deposits of ice at the lunar south pole Nature 443 7113 835 837 Bibcode 2006Natur 443 835C doi 10 1038 nature05167 PMID 17051213 S2CID 2346946 Haruyama Junichi Ohtake M Matsunaga T Morota T Honda C Yokota Y Pieters C M Hara S ta in 23 zhovtnya 2008 Lack of Exposed Ice Inside Lunar South Pole Shackleton Crater Science 322 5903 938 939 Bibcode 2008Sci 322 938H doi 10 1126 science 1164020 PMID 18948501 S2CID 20749838 月周回衛星 かぐや SELENE 搭載の地形カメラによる南極シャックルトンクレータ内の永久影領域の水氷存在に関する論文のサイエンスへの掲載について Presreliz yap JAXA 24 zhovtnya 2008 Procitovano 13 travnya 2009 McDowell Jonathan 15 listopada 2008 Jonathan s Space Report No 603 Jonathan s Space Report Arhiv originalu za 26 serpnya 2009 Procitovano 16 listopada 2008 Moon Impact Probe MIP ISRO Arhiv originalu za 26 October 2008 Procitovano 24 October 2008 MIP detected water on Moon way back in June ISRO Chairman The Hindu Bangalore 25 September 2009 Procitovano 9 June 2013 Bussey D B J Robinson M S Spudis P D March 15 19 2004 Ideal Landing Sites near the Lunar Poles 35th Lunar and Planetary Science Conference League City Texas Bibcode 2004LPI 35 1582F Bussey D B J Robinson M S Spudis P D October 10 19 2002 Design and Construction of a Lunar South Pole Infrared Telescope LSPIRT 34th COSPAR Scientific Assembly The Second World Space Congress Houston Texas Bibcode 2002cosp 34E 113V Sharpe Burton L Schrunk David G Malapert Mountain Revisited Proceedings of Space 2002 The Eighth International Conference And Exposition On Engineering Construction Operations And Business In Space s 129 135 Bibcode 2002spro conf 129S Kluger Jeffry 5 grudnya 2006 Promising the Moon CNN Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 13 travnya 2009 NASA delays Artemis 2 and 3 missions 9 January 2024 Dunbar Brian 15 kvitnya 2019 Moon s South Pole in NASA s Landing Sites NASA Procitovano 14 listopada 2019 Posilannya red Vizualizaciya topografiyi kratera Sheklton vid NASA LRO Best site for Moonbase revealed BBC News 16 bereznya 1999 Procitovano 13 travnya 2009 Morring F Jr 11 kvitnya 2006 NASA Sending Piggyback Impactors With Lunar Reconnaissance Orbiter Aviation Week Procitovano 13 travnya 2009 Foing Bernard H Josset Jean Luc 20 zhovtnya 2006 Shackleton crater SMART 1 s search for light shadow and ice at lunar South Pole ESA SMART 1 Procitovano 15 bereznya 2012 Wood Chuck 14 listopada 2007 A View of Our Future Lunar Photo of the Day Procitovano 3 listopada 2015 Koschny Detlef Grieger Bjorn Taking a SMART sidelong look at Peak of Eternal Light Europlanet Research Infrastructure Arhiv originalu za 29 veresnya 2011 Procitovano 24 veresnya 2009 Diviner lunar south pole image UCLA August 2009 Arhiv originalu za 2 serpnya 2010 Procitovano 3 bereznya 2010 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sheklton krater amp oldid 42433647