www.wikidata.uk-ua.nina.az

Війна за австрійську спадщину У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Австрійська війна 1246 1278 1740 1748

Війна за австрійську спадщину

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Австрійська війна (1246—1278).

Війна за австрійську спадщину (1740—1748) — війна між двома великими коаліціями європейських держав, на чолі однієї з яких були Пруссія та Франція, а другої — Австрія та Велика Британія, однак окрім них у війну на різних її етапах було втягнуто і багато інших країн.

Війна за австрійську спадщину
Австрійсько-французькі війни
Едуард Детайль. «Битва при Фонтенуа (1745)»

Едуард Детайль. «Битва при Фонтенуа (1745)»
Сторони
Франція, Пруссія, Баварія, Іспанія, Саксонія, Сицилія, Швеція Австрія, Королівство Великої Британії, Ганновер, Нідерланди, Російська імперія, Сардинія, Саксонія
Командувачі
Фрідріх II Карл Лотаринзький, Георг II

Причини війни Редагувати

Після війни за іспанську спадщину британо-французькі та австро-французькі суперечки та суперництво продовжували загострювалися. Також посилилися Пруссія яка стала суперницею Австрії в Центральній Європі. За таких обставин назрівав конфлікт в якому визначилися суперники та союзники.

В 1740 році помер імператор Священної Римської імперії Карл VI і спадкові права його дочки Марії Терезії всупереч Прагматичної санкції 1713 відкидалися деякими європейськими державами. Серед тих хто не визнав спадкових прав Марії Терезії були й держави гаранти прагматичної санкції — Франція та Пруссія які розпочали війну за розподіл «австрійської спадщини», тобто імперії Габсбургів.

Хід війни Редагувати

Військові дії розпочалися 16 грудня 1740 року вторгненням прусського війська Фрідріха ІІ-ого в Сілезію. В січні 1741 прусси зайняли майже усю Сілезію і в битві при Мольвиці 10 квітня 1741 завдали австрійцям тяжкої поразки. Це прискорило утворення антиавстрійської коаліції основи якої було закладено договорами 1741 року між Францією, Баварією та Іспанією (Німфенбург, 18 та 28 травня) і Францією та Прусією (Бреславль, 5 липня).

Франція прагнула захопити Австрійські Нідерланди, ослабити Австрію та зробити імператором Священної Римської Імперії свою людину — курфюста баварського Карла Альбрехта. Іспанія претендувала на австрійські володіння в Італії. Баварський курфюст претендував не лише не імператорську, але й на чеську корони. До антиавстрійської коаліції приєдналися також Саксонія, Неаполітанське королівство, П'ємонт, Модена.

31 липня баварські війська вторгнулися у Верхню Австрію, 26 листопада баварсько-французькі війська захопили Прагу. 19 грудня 1741 року Карл Альбрехт був оголошений королем Чехії і 24 січня 1742 року обраний імператором під іменем Карла VII. Тим часом Фрідріх ІІ, отримавши згоду Марії Терезії поступитися йому Нижньою Сілезією, уклав 9 жовтня 1742 року в Клейн-Шнеллендорфі перемир'я з Австрією. Наприкінці грудня 1741 року австрійські війська під орудою Ф. Кевенгюллера перейшли в наступ проти баварських військ, вторглися на територію Баварії і зайняли Мюнхен. Фрідріх ІІ заручився обіцянками Карла Альбрехта передати Пруссії Верхню Сілезію та графство Глац і 26 грудня 1741 року поновив військові дії, порушивши перемир'я. 17 травня 1742 року прусські війська розбили австрійців при Чаславлі. Австрія змушена була погодитися на перехід майже усієї Сілезії і Глацу до Пруссії. На цих умовах Пруссія заключила сепаратний мир з Австрією за попереднім Бреславльським (11 червня) і остаточним Берлінським (28 липня) договорами 1742 року.

З середини 1742 року військова ініціатива перейшла до Австрії до якої приєдналася Велика Британія (з Ганновером), Голландія, а також П'ємонт і пізніше Саксонія які вийшли з антиавстрійської коаліції. В жовтні-грудні 1742 головні сили франко-баварських військ були витиснені з Чехії. 27 червня 1743 року британо-ганноверсько-голландська так звана «прагматична» армія під командуванням Георга II розбила французів під Деттінгемом на річці Майн. Влітку 1744 австрійські війська увійшли в Ельзас та Неаполітанське королівство. 22 травня 1744 року у Франкфурті-на-Майні за ініціативою французької дипломатії було укладено союз між Прусією, Баварією, Гессен-Касселем і Пфальцом — так звана Франкфуртська унія. 5 червня 1744 року Пруссія якій була обіцяна частина Чехії уклала у Версалі нову союзницьку угоду з Францією. В серпні 1744 прусські війська вторгнулися в Саксонію та Чехію. Французи зайняли Баварію та австрійську Швабію. В Італії 11 серпня 1744 австрійці зазнали поразки при Веллетрі від іспано-неаполітанських військ. В 1745 році іспанські та французькі війська зайняли майже усю Ломбардію та більшу частину П'ємонту. Війна між Великою Британією та Францією велася також в Індії, Америці та на морі. У 1745 британський флот досяг переваги на морі, що призвело до отримання переваги в обох Америках та Індії. Витіснення британцями французів з їхніх давніх плацдармів у теперішній Канаді відоме як Війна короля Георга (англ. King George's War).

Австрії, війська якої в березні 1745 вторглися в Баварію, вдалося досягти зречення баварського курфюста Максиміліана Йосифа, наступника померлого в січні 1745 року Карла VII, від претензій на австрійські володіння та імператорську корону (Фюссенський мир 22 квітня 1745). Імператором у вересні 1745 був обраний чоловік та співправитель Марії Терезії Франц Стефан Лотаринзький (Франц І). Тим часом воєнний стан Австрії знову погіршився. 4 червня 1745 Фрідріх ІІ розбив австро-саксонське військо при Гогенфрідеберзі. За цією перемогою пруссів слідували інші — 30 вересня при Зоргау, 23 листопада при Хеннерсдорфі, 15 грудня при Кессельдорфі. 18 грудня прусські війська зайняли Дрезден. Лише остерігаючися вступу у війну Росії, яка зосередила війська в Курляндії, Фрідріх ІІ уклав мир з Австрією та Саксонією. Під тиском Великої Британії та Голландії Австрія погодилася залишити Сілезію Пруссії в обмін на визнання Франца І імператором. В Італії австро-п'ємонтські війська, отримавши перемогу над франко-іспанською армією при П'яченці в червні 1746 зайняли усю північну частину країни.

Головним театром військових дій в останні роки війни стали Австрійські Нідерланди, куди вторглася французька армія під орудою Моріца Саксонського. Після перемог під Фонтенуа 11 травня 1745 і при Року 11 жовтня 1746 французи захопили Австрійські Нідерланди, а в 1747 і майже усю Голландію (перемога під Лауфельде 2 липня). В цей час до австро-британської коаліції приєдналася занепокоєна ростом могутності Пруссії Росія. 2 червня 1746 року був підписаний австро-російський союзний договір, а в 1747 так звані «субсидні конвенції» з Великою Британією. В січні 1748 року російське військо посунуло на допомогу союзникам. Побачивши загрозу появи російських військ на Рейні Франція погодилася на перемовини. 18 жовтня 1748 року був підписаний Другий Ахенський мир, за яким Габсбурги зберегли більшу частину своїх володінь, а права Марії Терезії були всіма визнані, але втрачали майже всю Сілезію, яка відійшла до Пруссії, та частину італійських володінь. Однак мир не розв'язав суперечностей між Європейськими державами і був по суті лише перервою між війною за австрійську спадщину та Семирічною Війною (1756—1763).

Примітки Редагувати

  1. На початку війни Саксонія підтримувала антигабсбурзьку коаліцію, проте з часом перейшла до іншого табору
  2. Швеція брала участь у війні під час російсько-шведської війни 1740—1741, яка була спровокована політикою Франції проти Росії — союзниці Австрії
  3. так звана Перша Сілезька війна 1740—1742 року, іноді її виділяють з війни за австрійську спадщину і тоді останню датують 1741—1748 роками
  4. так звана Друга Силезька війна 1744—1745 років
  5. Drake, Samuel Gardner. A Particular History of the Five Years French and Indian War in New England

Джерела Редагувати

  • В. М. Вдовенко. Австрійська спадщина // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
  • Меринг Ф. Очерки по истории войн и военного искуства / Франц Меринг. — М.: Воениздат, 1941. — 340 с.
  • Ненахов Ю. Войны и кампании Фридриха Великого / Под общ. ред. А. Е. Тараса. — Мн.: Харвест, 2002. — 816 с.
  • Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Avstrijska vijna 1246 1278 Vijna za avstrijsku spadshinu 1740 1748 vijna mizh dvoma velikimi koaliciyami yevropejskih derzhav na choli odniyeyi z yakih buli Prussiya ta Franciya a drugoyi Avstriya ta Velika Britaniya odnak okrim nih u vijnu na riznih yiyi etapah bulo vtyagnuto i bagato inshih krayin Vijna za avstrijsku spadshinuAvstrijsko francuzki vijniEduard Detajl Bitva pri Fontenua 1745 Eduard Detajl Bitva pri Fontenua 1745 Data 1740 1748Misce Yevropa Nimechchina Pivnichna Amerika IndiyaRezultat Drugij Aahenskij mir StoroniFranciya Prussiya Bavariya Ispaniya Saksoniya 1 Siciliya Shveciya 2 Avstriya Korolivstvo Velikoyi Britaniyi Gannover Niderlandi Rosijska imperiya Sardiniya SaksoniyaKomanduvachiFridrih II Karl Lotarinzkij Georg II Zmist 1 Prichini vijni 2 Hid vijni 3 Primitki 4 Dzherela 5 LiteraturaPrichini vijni RedaguvatiPislya vijni za ispansku spadshinu britano francuzki ta avstro francuzki superechki ta supernictvo prodovzhuvali zagostryuvalisya Takozh posililisya Prussiya yaka stala superniceyu Avstriyi v Centralnij Yevropi Za takih obstavin nazrivav konflikt v yakomu viznachilisya superniki ta soyuzniki V 1740 roci pomer imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karl VI i spadkovi prava jogo dochki Mariyi Tereziyi vsuperech Pragmatichnoyi sankciyi 1713 vidkidalisya deyakimi yevropejskimi derzhavami Sered tih hto ne viznav spadkovih prav Mariyi Tereziyi buli j derzhavi garanti pragmatichnoyi sankciyi Franciya ta Prussiya yaki rozpochali vijnu za rozpodil avstrijskoyi spadshini tobto imperiyi Gabsburgiv Hid vijni RedaguvatiVijskovi diyi rozpochalisya 16 grudnya 1740 roku vtorgnennyam prusskogo vijska Fridriha II ogo v Sileziyu 3 V sichni 1741 prussi zajnyali majzhe usyu Sileziyu i v bitvi pri Molvici 10 kvitnya 1741 zavdali avstrijcyam tyazhkoyi porazki Ce priskorilo utvorennya antiavstrijskoyi koaliciyi osnovi yakoyi bulo zakladeno dogovorami 1741 roku mizh Franciyeyu Bavariyeyu ta Ispaniyeyu Nimfenburg 18 ta 28 travnya i Franciyeyu ta Prusiyeyu Breslavl 5 lipnya Franciya pragnula zahopiti Avstrijski Niderlandi oslabiti Avstriyu ta zrobiti imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi svoyu lyudinu kurfyusta bavarskogo Karla Albrehta Ispaniya pretenduvala na avstrijski volodinnya v Italiyi Bavarskij kurfyust pretenduvav ne lishe ne imperatorsku ale j na chesku koroni Do antiavstrijskoyi koaliciyi priyednalisya takozh Saksoniya Neapolitanske korolivstvo P yemont Modena 31 lipnya bavarski vijska vtorgnulisya u Verhnyu Avstriyu 26 listopada bavarsko francuzki vijska zahopili Pragu 19 grudnya 1741 roku Karl Albreht buv ogoloshenij korolem Chehiyi i 24 sichnya 1742 roku obranij imperatorom pid imenem Karla VII Tim chasom Fridrih II otrimavshi zgodu Mariyi Tereziyi postupitisya jomu Nizhnoyu Sileziyeyu uklav 9 zhovtnya 1742 roku v Klejn Shnellendorfi peremir ya z Avstriyeyu Naprikinci grudnya 1741 roku avstrijski vijska pid orudoyu F Kevengyullera perejshli v nastup proti bavarskih vijsk vtorglisya na teritoriyu Bavariyi i zajnyali Myunhen Fridrih II zaruchivsya obicyankami Karla Albrehta peredati Prussiyi Verhnyu Sileziyu ta grafstvo Glac i 26 grudnya 1741 roku ponoviv vijskovi diyi porushivshi peremir ya 17 travnya 1742 roku prusski vijska rozbili avstrijciv pri Chaslavli Avstriya zmushena bula pogoditisya na perehid majzhe usiyeyi Sileziyi i Glacu do Prussiyi Na cih umovah Prussiya zaklyuchila separatnij mir z Avstriyeyu za poperednim Breslavlskim 11 chervnya i ostatochnim Berlinskim 28 lipnya dogovorami 1742 roku Z seredini 1742 roku vijskova iniciativa perejshla do Avstriyi do yakoyi priyednalasya Velika Britaniya z Gannoverom Gollandiya a takozh P yemont i piznishe Saksoniya yaki vijshli z antiavstrijskoyi koaliciyi V zhovtni grudni 1742 golovni sili franko bavarskih vijsk buli vitisneni z Chehiyi 27 chervnya 1743 roku britano gannoversko gollandska tak zvana pragmatichna armiya pid komanduvannyam Georga II rozbila francuziv pid Dettingemom na richci Majn Vlitku 1744 avstrijski vijska uvijshli v Elzas ta Neapolitanske korolivstvo 22 travnya 1744 roku u Frankfurti na Majni za iniciativoyu francuzkoyi diplomatiyi bulo ukladeno soyuz mizh Prusiyeyu Bavariyeyu Gessen Kasselem i Pfalcom tak zvana Frankfurtska uniya 5 chervnya 1744 roku Prussiya yakij bula obicyana chastina Chehiyi uklala u Versali novu soyuznicku ugodu z Franciyeyu V serpni 1744 prusski vijska vtorgnulisya v Saksoniyu ta Chehiyu 4 Francuzi zajnyali Bavariyu ta avstrijsku Shvabiyu V Italiyi 11 serpnya 1744 avstrijci zaznali porazki pri Velletri vid ispano neapolitanskih vijsk V 1745 roci ispanski ta francuzki vijska zajnyali majzhe usyu Lombardiyu ta bilshu chastinu P yemontu Vijna mizh Velikoyu Britaniyeyu ta Franciyeyu velasya takozh v Indiyi Americi ta na mori U 1745 britanskij flot dosyag perevagi na mori sho prizvelo do otrimannya perevagi v oboh Amerikah ta Indiyi Vitisnennya britancyami francuziv z yihnih davnih placdarmiv u teperishnij Kanadi vidome yak Vijna korolya Georga angl King George s War 5 Avstriyi vijska yakoyi v berezni 1745 vtorglisya v Bavariyu vdalosya dosyagti zrechennya bavarskogo kurfyusta Maksimiliana Josifa nastupnika pomerlogo v sichni 1745 roku Karla VII vid pretenzij na avstrijski volodinnya ta imperatorsku koronu Fyussenskij mir 22 kvitnya 1745 Imperatorom u veresni 1745 buv obranij cholovik ta spivpravitel Mariyi Tereziyi Franc Stefan Lotarinzkij Franc I Tim chasom voyennij stan Avstriyi znovu pogirshivsya 4 chervnya 1745 Fridrih II rozbiv avstro saksonske vijsko pri Gogenfrideberzi Za ciyeyu peremogoyu prussiv sliduvali inshi 30 veresnya pri Zorgau 23 listopada pri Hennersdorfi 15 grudnya pri Kesseldorfi 18 grudnya prusski vijska zajnyali Drezden Lishe osterigayuchisya vstupu u vijnu Rosiyi yaka zoseredila vijska v Kurlyandiyi Fridrih II uklav mir z Avstriyeyu ta Saksoniyeyu Pid tiskom Velikoyi Britaniyi ta Gollandiyi Avstriya pogodilasya zalishiti Sileziyu Prussiyi v obmin na viznannya Franca I imperatorom V Italiyi avstro p yemontski vijska otrimavshi peremogu nad franko ispanskoyu armiyeyu pri P yachenci v chervni 1746 zajnyali usyu pivnichnu chastinu krayini Golovnim teatrom vijskovih dij v ostanni roki vijni stali Avstrijski Niderlandi kudi vtorglasya francuzka armiya pid orudoyu Morica Saksonskogo Pislya peremog pid Fontenua 11 travnya 1745 i pri Roku 11 zhovtnya 1746 francuzi zahopili Avstrijski Niderlandi a v 1747 i majzhe usyu Gollandiyu peremoga pid Laufelde 2 lipnya V cej chas do avstro britanskoyi koaliciyi priyednalasya zanepokoyena rostom mogutnosti Prussiyi Rosiya 2 chervnya 1746 roku buv pidpisanij avstro rosijskij soyuznij dogovir a v 1747 tak zvani subsidni konvenciyi z Velikoyu Britaniyeyu V sichni 1748 roku rosijske vijsko posunulo na dopomogu soyuznikam Pobachivshi zagrozu poyavi rosijskih vijsk na Rejni Franciya pogodilasya na peremovini 18 zhovtnya 1748 roku buv pidpisanij Drugij Ahenskij mir za yakim Gabsburgi zberegli bilshu chastinu svoyih volodin a prava Mariyi Tereziyi buli vsima viznani ale vtrachali majzhe vsyu Sileziyu yaka vidijshla do Prussiyi ta chastinu italijskih volodin Odnak mir ne rozv yazav superechnostej mizh Yevropejskimi derzhavami i buv po suti lishe perervoyu mizh vijnoyu za avstrijsku spadshinu ta Semirichnoyu Vijnoyu 1756 1763 Primitki Redaguvati Na pochatku vijni Saksoniya pidtrimuvala antigabsburzku koaliciyu prote z chasom perejshla do inshogo taboru Shveciya brala uchast u vijni pid chas rosijsko shvedskoyi vijni 1740 1741 yaka bula sprovokovana politikoyu Franciyi proti Rosiyi soyuznici Avstriyi tak zvana Persha Silezka vijna 1740 1742 roku inodi yiyi vidilyayut z vijni za avstrijsku spadshinu i todi ostannyu datuyut 1741 1748 rokami tak zvana Druga Silezka vijna 1744 1745 rokiv Drake Samuel Gardner A Particular History of the Five Years French and Indian War in New EnglandDzherela RedaguvatiV M Vdovenko Avstrijska spadshina Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 H Mering F Ocherki po istorii vojn i voennogo iskustva Franc Mering M Voenizdat 1941 340 s Nenahov Yu Vojny i kampanii Fridriha Velikogo Pod obsh red A E Tarasa Mn Harvest 2002 816 s Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961Literatura RedaguvatiV M Vdovenko Vijna za avstrijsku spadshinu 1740 48 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vijna za avstrijsku spadshinu amp oldid 39630355