www.wikidata.uk-ua.nina.az

Прусська армія Армія Пруссії нім Königlich Preußische Armee Preußische Armee збройні сили Королівства Пруссія у 1701 191

Прусська армія

Армія Пруссії (нім. Königlich Preußische Armee, Preußische Armee) — збройні сили Королівства Пруссія у 1701–1919 роках.

Армія Пруссії
Preußische Armee
Прапор єгерського батальйону з гербом королівства
Засновані 1701
Розпущені 1919
Штаб Потсдам
Прусська армія у Вікісховищі
Лінійна піхота йде в атаку. Битва біля Гогенфрідбергу. (Карл Ройхлінг)
Штурм гренадерів. Битва при Лейтені.
Кавалерія Зейдліца біля Росбаха.

Історія Редагувати

Заснування Редагувати

Свій відлік розпочала від заснування однойменного королівства. Фрідріх I, отримавши у спадок 30 тис. військо включно частини гарнізону, у гонитві за розкішним життям та марнотратною спробою наслідувати французький двір Людовика XIV не надто переймався вибудовою армії збільшивши її лише на 5 тисяч. Формуванням потужного війська та держави Пруссія завдячує його наступникам — Фрідріху-Вільгельму та Фрідріху II. Перший із них, витрачаючи 5 із 7 мільйонів талерів державної скарбниці на військо, довів його чисельність з 35 до понад 81 тисячі. Фрідріх II, зміцнивши армію напередодні Семирічної війни, залишив Фрідріху-Вільгельму II 200 тисяч, зокрема 55 піхотних полків. За часів останнього, до поразки під час Наполеонівських воєн, Пруссія утримувала 232 тисячі вояк.

Піхота Редагувати

У середині XVIII ст. складалася з трьох типів — мушкетери, фузилери та гренадери. Другі, попри несуттєву функціональну відмінність від перших, на рівні з останніми вирізнялися митрами. Саме у війську Пруссії вперше були задіяні модифіковані кременеві фузеї з підвищеною швидкострільністю які дозволяли робити три постріли за хвилину. Ще від 1720 року було затверджено бойовий лінійний стрій у «малому» (трилінійному) та «щільному» (лікоть в лікоть) порядках. Вміле маніпулювання зброєю, автоматизм навичок, інтенсивність та безперервність ведення прицільного вогню, включно під час атаки, значно вирізняли тогочасну прусську піхоту від армій решти Європи. Значною мірою цьому сприяло керівництво Леопольда фон Дессау який був розробником відповідної муштри. За часів Фрідріха II було додано косий стрій[ru] тактичні переваги якого особливо яскраво виявили себе під час битві при Лейтені[ru]. Також саме за його часів, на початку другої Сілезької війни, було створено підрозділи єгерів. Під час Семирічної з'явилися добровольчі корпуси, що значно відзначилися під час битви при Фрайберзі[ru]. Опісля посідання престолу Фрідріхом-Вільгельмом II Пруссія брала участь у другому та третьому поділах Речі Посполитої внаслідок чого було додано Ансбах і Байрейт проте скарбниця спорожніла, що значно ускладнило правління його наступнику та, відповідно, спорядження війська.

Кавалерія Редагувати

Перші гусари були сформовані у 1721 році. За правління Фрідріха II зведені у два корпуси — Броніковського[de] та Цитена[ru]. З часом найбільш відомими стали три полки[de] чиї мірлітони[pl] містили «Череп з кістьми» (нім. Totenkopf). Згідно легенди символ походить з мотивів орнаменту савану отриманого під час пограбування єдного з монастирів Сілезії. На озброєнні перебували шаблі, кремнієві пістолети та карабіни з нарізним стволом що були більш дальнобійними і прицільнішими аніж у решти вояк. Ще раніше, від 1714-го, були наявні менш чисельні драгунські частини. Кількість кірасирських полків напротязі тривалого часу була незмінною — 12, і змінилася лише за часів Фрідріха II який додатково сформував Gardes du Corps 1740 року. Улани, на базі польського ескадрону, були задіяні під час війни за австрійську спадщину (від 1741-го) проте на той час не отримали широкого поширення і застосування.

Артилерія Редагувати

Відносно посередня артилерія була посилена з формуванням кінної[ru] за часів Фрідріха II. Творцем її теоретично-тактичної вибудови наприкінці XVIII ст. — поч. XIX ст. вважається Герхард Шарнхорст.

Наполеонівські війни — Реформа 1860 року Редагувати

Голчаста гвинтівка

Дотримуючись, на початку Наполеонівських воєн, нейтралітету армія Пруссії приєдналася до конфлікту лише 1806 року. Внаслідок поразки, до якої значно призвела застаріла тактика «ексгумованих» полководців (одному з «наймолодших», Блюхеру, на момент баталій виповнилося 64), Фрідріх-Вільгельм III, до 1813 року, був вимушений підписати з Францією формальний союзний договір. Напередодні поразки сухопутні сили складалися з 60-ти піхотних полків найменованими згідно своїх шефів. З 1808 року кожен з них складався з двох батальйонів мушкетерів та одного легкої піхоти. Гренадери утворювали окремі батальйони. Від 1810 року з'явилися специфічні для вояк Пруссії поперечні ремені на ранцях[ru]. Окремі полки легкої піхоти, споряджені нарізними карабінами, поділялися на єгерські та стрілецькі.

Опісля Калішського договору, до якого зокрема призвела діяльність таких патріотів як Найдгардт фон Гнейзенау і Фрідріх Людвіг Ян, та оголошення війни Великій армії розпочалася реорганізація війська. Нові збройні сили формувалися на основі призову, було створено загальновійськові корпуси до складу яких входили піхота, кавалерія та артилерія. Через труднощі з фінансуванням та рекрутами регулярного війська до військових операцій було долучено 120 тисяч ландверу.

Після перемоги над французами подальші реформи очолив Герман фон Бойен[ru]: було встановлено обов'язкову військову службу протягом трьох років та подальших двох років у територіальній обороні в складі ландверу. 1820-го дієва армія нараховувала 36 піхотних полків та 96 батальйонів ландверу. 1825 року, через значний приріст населення, повинність було замінено службою згідно жеребу. Військо було поділено на 9 корпусів, перший з яких був гвардійським. Уніформа уніфікована під темносиній колір, частини ландверу виокремлювались ландверським хрестом[de] на якому вперше з'явився девіз «З Богом за Короля та Вітчизну». Артилерія, від 1820-го, складала 9 бригад.

За часів Фрідріха-Вільгельма IV армія отримала знамениті пікельгаубе та голчасті гвинтівки Йоганна Дрейзе, брала участь у придушенні революції 1848—1849 років та війні з Данією. Остаточну реорганізацію, за ініціативи Альбрехта фон Роона та участі, зокрема, Гельмута Мольтке, було здійснено 1860 року за правління (регенства через хворобу діючого суверена) Вільгельма I. Невдовзі здобутки цих реформ виявлять себе у перемогах під час Другої Шлезвізької та Австро-прусської воєн, конфлікту 1870—1871 років.

Імперська армія — Перша світова війна Редагувати

Опісля утворення Німецької імперії армії королівств поза межами Північнонімецької конфедерації — Бадену, Баварії, Вюртембергу — залишалися, у мирний час, відносно самостійними. Терміни «німецька армія» та «імперська армія» використовувалися у різних юридичних документах, як-то Воєнний уголовний кодекс, але Прусська, Баварська, Саксонська та Вюртембергська армії мали певні відмінності організації за загального керівництва першої під час військових дій.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Фред Функен, Лилиан Функен «Европа. XVIII век. Франция: королевская свита и пехота. Великобритания и Пруссия: пехота» Астрель 2003 152 с. (128—151 с.) ISBN 5-17-017609-0 (рос.)
  2. Фред Функен, Лилиан Функен «Франция — Великобритания — Пруссия: Кавалерия — Артиллерия.» Астрель 2003 150 с. (58—74 с.) ISBN 5-17-017156-0 (рос.)
  3. Фред Функен, Лилиан Функен «Наполеоновские войны 1805—1815 гг. Французская армия — Британская армия — Прусская армия — Испанская армия» Астрель 2002 146 с. (122—138 с.) ISBN 5-17-012786-3 (рос.)
  4. Фред Функен, Лилиан Функен «Европа, XIX век. 1850—1900. Франция — Великобритания — Германия — Австрия — Россия» Астрель 2002 160 с. (110 с.) ISBN 5-17-013232-8 (рос.)
  5. Свечин А. А. Эволюция военного искусства. // Военная реформа 1860 г. (181—186) Том II. — М.-Л.: Военгиз, 1928 (рос.)
  6. Фред Функен, Лилиан Функен «Европа. XIX век. 1814—1850. Франция — Германия — Великобритания. Пехота — Кавалерия — Артиллерия — Инженерные войска» Астрель 2002 160 с. (136—154 с.) ISBN 5-17-014172-6 (рос.)

Джерела Редагувати

  • Дельбрюк Г. Г. «История военного искусства в рамках политической истории. Новое время.» Том 4 Спб; «Ювента», 1996 (170—188 с.) 370 с. ISBN 5-87399-011-5 (рос.)
  • Eike Mohr: Bibliographie zur Heeres- und Truppengeschichte des Deutschen Reiches und seiner Länder 1806 bis 1933. Biblio-Verlag, Bissendorf 2004, ISBN 3-7648-2331-3.
  • Peter Baumgart, Bernhard R. Kroener, Heinz Stübig (Hrsg.): Die Preußische Armee zwischen Ancien Régime und Reichsgründung. Schöningh, Paderborn 2008, ISBN 978-3-506-75660-2. (Rezension [ 20 серпня 2014 у Wayback Machine.])
  • Hans Bleckwenn: Unter dem Preußen-Adler. Das brandenburgisch-preußische Heer 1640—1807. Bertelsmann, 1978, ISBN 3-570-00522-4.
  • Otto Büsch, W. Neugebauer: Moderne Preußische Geschichte 1648—1947. Band 2, 4.Teil. Militärsystem und Gesellschaftsordnung. Verlag de Gruyter, 1981, ISBN 3-11-008324-8, S. 749—871.
  • Martin Guddat: Handbuch zur preußischen Militärgeschichte 1701—1786. Verlag Mittler, Hamburg 2001, ISBN 3-8132-0732-3.
  • Frank Bauer: Fehrbellin 1675 Brandenburg-Preußens Aufbruch zur Großmacht. Kurt Vowinckel Verlag, Potsdam 1998, ISBN 3-921655-86-2.
  • Karl-Volker Neugebauer: Grundzüge der deutschen Militärgeschichte. Band 1: Historischer Überblick. (Hrsg.; im Auftrag des Militärgeschichtlichen Forschungsamtes) Rombach Verlag, Freiburg 1993, Шаблон:Falsche ISBN.
  • Cordon A. Craig: Die preußisch-deutsche Armee 1640—1945. Staat im Staate. Droste Verlag, Düsseldorf 1960.
  • Emilio Willems: Der preußisch-deutsche Militarismus. Ein Kulturkomplex im sozialen Wandel. Verlag Wissenschaft und Politik, Köln 1984, ISBN 3-8046-8630-3.
  • Hans-Joachim Neumann: Friedrich-Wilhelm der Große Kurfürst. Der Sieger von Fehrbellin. edition q Verlag, Berlin 1995, ISBN 3-86124-293-1.
  • Heinz Stübig: Zwischen Reformzeit und Reichsgründung. Studien zur Entwicklung der preußisch-deutschen Armee im 19. Jahrhundert. Berlin: BWV Berliner Wissenschafts-Verlag 2012, ISBN 978-3-8305-3140-1
  • Klaus Neitmann, Jürgen Theil: Die Herkunft der Brandenburger. Verlag für Berlin-Brandenburg, Potsdam, ISBN 3-935035-11-X.
  • Ulrich Bräker: Lebensgeschichte und Natürliche Ebenteuer des Armen Mannes im Tockenburg. Reclam, Stuttgart 1993, ISBN 3-15-002601-6.
  • Verlust-Listen der Königlich-Preußischen Armee. Kgl. Geh. Ober-Hofbuchdr., Berlin: Nr. [1.]1866 — 12.1866[?] (Digitalisierte Ausgabe der Universitäts- und Landesbibliothek Düsseldorf)
  • Verlust-Listen der Königlich Preußischen Armee und der Grossherzoglich Badischen Division aus dem Feldzuge 1870—1871 : 1 — 248. (Digitalisierte Ausgabe)
  • Hans Bleckwenn [Hrsg.]: Das altpreußische Heer: Erscheinungsbild und Wesen. 1713—1807, 8 Teile in 16 Bänden, Osnabrück 1973ff, ISBN 3-7648-0187-5.
  • Jörg Muth: Flucht aus dem militärischen Alltag. Rombach Verlag, Freiburg i. Br. 2003, ISBN 3-7930-9338-7 (auch für den Bereich Lebensumstände).
  • Olaf Groehler: Das Heerwesen in Brandenburg und Preußen von 1640 bis 1806. Das Heerwesen. 1. Auflage. Brandenburgisches Verlagshaus, Berlin 1993, ISBN 3-89488-013-9.
  • Martin Guddat: Kürassiere Dragoner Husaren. Die Kavallerie Friedrichs des Großen. Verlag Mittler & Sohn, Bonn 1989, ISBN 3-8132-0324-7.
  • Martin Guddat: Kanoniere Bombardiere Pontoniere. Die Artillerie Friedrich des Großen. Verlag Mittler & Sohn, Bonn 1992, ISBN 3-8132-0383-2.
  • Martin Guddat: Grenadiere Musketiere Füsiliere. Die Infanterie Friedrichs des Grossen. Edition Nikol, Verlag E. S. Mittler & Sohn GmbH Hamburg, ISBN 3-930656-38-8
  • Curt Jany, Eberhard Jany (Hrsg.): Geschichte der Preußischen Armee vom 15. Jahrhundert bis 1914. Biblio Verlag, Osnabrück 1967 (Erweitere Auflage der Originalausgabe von 1928). 3 Bände.
  • Philip Haythornthwaite: Die Armee Friedrich des Großen. Infanterie & Kavallerie. Siegler Verlag, Sankt Augustin 2004, ISBN 3-87748-641-X.
  • Dirk Oetting: Auftragstaktik. Frankfurt am Main/Bonn 1993.
  • Heiger Ostertag: Bildung, Ausbildung und Erziehung. Eliteideal, Anspruch und Wirklichkeit im Offizierkorps im Kaiserreich 1871—1918. Paris/New York 1990, 374 S. ISBN 3-631-42489-2 (3-631-42489-2)
  • Siegfried Fiedler: «Heerwesen der Neuzeit» — Kriegswesen und Kriegsgührung im Zeitalter der Kabinettskriege, ISBN 3-7637-5478-4
  • Hans Bleckwenn: Die friderizianischen Uniformen 1753—1786. 4 Bände. Hardenberg, Dortmund 1984; Band I: ISBN 3-88379-444-9.
  • Der bunte Rock in Preußen. Militär- und Ziviluniformen 17. bis 20. Jahrhundert in Zeichnungen, Stichen und Photographien aus dem Bestand der Kunstbibliothek Berlin. Ausgewählt u.- bearb. v. Ekhart Berckenhagen u. Gretel Wagner. Ausstellungskatalog Berlin 1981 u. Celle und Bonn-Bad Godesberg 1982. Staatliche Museen Preußischer Kulturbesitz, Berlin 1981, ISBN 3-88609-029-9.
  • Werner Eckardt, Otto Morawietz: Die Handwaffen des brandenburg-preußisch deutschen Heeres — 1640—1945. 2. Auflage. Hamburg 1973.
  • Hans Dieter Götz: Die deutschen Militärgewehre und Maschinenpistolen 1871—1945. 4. Auflage. Stuttgart 1985.
  • Hans Dieter Götz: Militärgewehre und Pistolen der deutschen Staaten 1800—1870. Stuttgart 1978.
  • A. Mila: Geschichte der Bekleidung und Ausrüstung der Königlich Preußischen Armee in den Jahren 1808 bis 1878. Zugleich eine Ergänzungsschrift der Uniformirungs-Liste des Deutschen Reichs-Heeres. Reprographischer Nachdruck der Ausgabe Berlin: Mittler 1878. «Heere der Vergangenheit» J. Olmes, Krefeld 1970.
  • Heinrich Müller: Das Heerwesen in Brandenburg und Preußen von 1640 bis 1806. Die Bewaffnung. Brandenburgisches Verlagshaus, Berlin 1991, ISBN 3-327-01072-2.
  • Paul Pietsch: Die Formations- und Uniformirungs-Geschichte des preußischen Heeres. 1808—1910. Band I: Fußtruppen (Infanterie, Jäger, Schützen, Pioniere) und deren Landwehr. Verlag für nationale Literatur, Berlin 1911.
  • Paul Pietsch: Die Formations- und Uniformirungs-Geschichte des preußischen Heeres. 1808—1912. Band II: Kavallerie, Artillerie, Train, generalität usw. Verlag für nationale Literatur, Berlin 1913.
  • Carmen Winkel: Distinktion und Repräsentation: Deutung und Bedeutung von militärischen Uniformen im 18. Jahrhundert. In: Sandro Wiggerich, Steven Kensy (Hrsg.): Staat Macht Uniform. Uniformen als Zeichen staatlicher Macht im Wandel? (= Studien zur Geschichte des Alltags 29). Franz Steiner Verlag, Stuttgart 2011, ISBN 978-3-515-09933-2, S. 127—145.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прусська армія

  • Sammlung Bleckwenn [ 12 березня 2009 у Wayback Machine.] im Militärgeschichtlichen Forschungsamt Potsdam
  • Seite [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] von der Deutschen Gesellschaft für Heereskunde e.V. — gegründet 1898.
  • von Willibald Alexis, 1815.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Armiya Prussiyi nim Koniglich Preussische Armee Preussische Armee zbrojni sili Korolivstva Prussiya u 1701 1919 rokah Armiya PrussiyiPreussische ArmeePrapor yegerskogo bataljonu z gerbom korolivstvaZasnovani 1701Rozpusheni 1919Shtab PotsdamPrusska armiya u VikishovishiLinijna pihota jde v ataku Bitva bilya Gogenfridbergu Karl Rojhling Shturm grenaderiv Bitva pri Lejteni Kavaleriya Zejdlica bilya Rosbaha Zmist 1 Istoriya 1 1 Zasnuvannya 1 1 1 Pihota 1 1 2 Kavaleriya 1 1 3 Artileriya 1 2 Napoleonivski vijni Reforma 1860 roku 1 3 Imperska armiya Persha svitova vijna 2 Div takozh 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiZasnuvannya Redaguvati Svij vidlik rozpochala vid zasnuvannya odnojmennogo korolivstva Fridrih I otrimavshi u spadok 30 tis vijsko vklyuchno chastini garnizonu u gonitvi za rozkishnim zhittyam ta marnotratnoyu sproboyu nasliduvati francuzkij dvir Lyudovika XIV ne nadto perejmavsya vibudovoyu armiyi zbilshivshi yiyi lishe na 5 tisyach Formuvannyam potuzhnogo vijska ta derzhavi Prussiya zavdyachuye jogo nastupnikam Fridrihu Vilgelmu ta Fridrihu II Pershij iz nih vitrachayuchi 5 iz 7 miljoniv taleriv derzhavnoyi skarbnici na vijsko doviv jogo chiselnist z 35 do ponad 81 tisyachi Fridrih II zmicnivshi armiyu naperedodni Semirichnoyi vijni zalishiv Fridrihu Vilgelmu II 200 tisyach zokrema 55 pihotnih polkiv Za chasiv ostannogo do porazki pid chas Napoleonivskih voyen Prussiya utrimuvala 232 tisyachi voyak Pihota Redaguvati U seredini XVIII st skladalasya z troh tipiv mushketeri fuzileri ta grenaderi Drugi popri nesuttyevu funkcionalnu vidminnist vid pershih na rivni z ostannimi viriznyalisya mitrami Same u vijsku Prussiyi vpershe buli zadiyani modifikovani kremenevi fuzeyi z pidvishenoyu shvidkostrilnistyu yaki dozvolyali robiti tri postrili za hvilinu She vid 1720 roku bulo zatverdzheno bojovij linijnij strij u malomu trilinijnomu ta shilnomu likot v likot poryadkah Vmile manipulyuvannya zbroyeyu avtomatizm navichok intensivnist ta bezperervnist vedennya pricilnogo vognyu vklyuchno pid chas ataki znachno viriznyali togochasnu prussku pihotu vid armij reshti Yevropi Znachnoyu miroyu comu spriyalo kerivnictvo Leopolda fon Dessau yakij buv rozrobnikom vidpovidnoyi mushtri Za chasiv Fridriha II bulo dodano kosij strij ru taktichni perevagi yakogo osoblivo yaskravo viyavili sebe pid chas bitvi pri Lejteni ru Takozh same za jogo chasiv na pochatku drugoyi Silezkoyi vijni bulo stvoreno pidrozdili yegeriv Pid chas Semirichnoyi z yavilisya dobrovolchi korpusi sho znachno vidznachilisya pid chas bitvi pri Frajberzi ru Opislya posidannya prestolu Fridrihom Vilgelmom II Prussiya brala uchast u drugomu ta tretomu podilah Rechi Pospolitoyi vnaslidok chogo bulo dodano Ansbah i Bajrejt prote skarbnicya sporozhnila sho znachno uskladnilo pravlinnya jogo nastupniku ta vidpovidno sporyadzhennya vijska 1 Kavaleriya Redaguvati Pershi gusari buli sformovani u 1721 roci Za pravlinnya Fridriha II zvedeni u dva korpusi Bronikovskogo de ta Citena ru Z chasom najbilsh vidomimi stali tri polki de chiyi mirlitoni pl mistili Cherep z kistmi nim Totenkopf Zgidno legendi simvol pohodit z motiviv ornamentu savanu otrimanogo pid chas pograbuvannya yednogo z monastiriv Sileziyi Na ozbroyenni perebuvali shabli kremniyevi pistoleti ta karabini z nariznim stvolom sho buli bilsh dalnobijnimi i pricilnishimi anizh u reshti voyak She ranishe vid 1714 go buli nayavni mensh chiselni dragunski chastini Kilkist kirasirskih polkiv naprotyazi trivalogo chasu bula nezminnoyu 12 i zminilasya lishe za chasiv Fridriha II yakij dodatkovo sformuvav Gardes du Corps 1740 roku Ulani na bazi polskogo eskadronu buli zadiyani pid chas vijni za avstrijsku spadshinu vid 1741 go prote na toj chas ne otrimali shirokogo poshirennya i zastosuvannya Artileriya Redaguvati Vidnosno poserednya artileriya bula posilena z formuvannyam kinnoyi ru za chasiv Fridriha II Tvorcem yiyi teoretichno taktichnoyi vibudovi naprikinci XVIII st poch XIX st vvazhayetsya Gerhard Sharnhorst 2 nbsp Gusarskij Totenkopf nbsp Gvardijska pihota nbsp Gessenci pri Krefeldi nbsp Mitra grenaderaNapoleonivski vijni Reforma 1860 roku Redaguvati nbsp Golchasta gvintivkaDotrimuyuchis na pochatku Napoleonivskih voyen nejtralitetu armiya Prussiyi priyednalasya do konfliktu lishe 1806 roku Vnaslidok porazki do yakoyi znachno prizvela zastarila taktika eksgumovanih polkovodciv odnomu z najmolodshih Blyuheru na moment batalij vipovnilosya 64 Fridrih Vilgelm III do 1813 roku buv vimushenij pidpisati z Franciyeyu formalnij soyuznij dogovir Naperedodni porazki suhoputni sili skladalisya z 60 ti pihotnih polkiv najmenovanimi zgidno svoyih shefiv Z 1808 roku kozhen z nih skladavsya z dvoh bataljoniv mushketeriv ta odnogo legkoyi pihoti Grenaderi utvoryuvali okremi bataljoni Vid 1810 roku z yavilisya specifichni dlya voyak Prussiyi poperechni remeni na rancyah ru Okremi polki legkoyi pihoti sporyadzheni nariznimi karabinami podilyalisya na yegerski ta strilecki Opislya Kalishskogo dogovoru do yakogo zokrema prizvela diyalnist takih patriotiv yak Najdgardt fon Gnejzenau i Fridrih Lyudvig Yan ta ogoloshennya vijni Velikij armiyi rozpochalasya reorganizaciya vijska Novi zbrojni sili formuvalisya na osnovi prizovu bulo stvoreno zagalnovijskovi korpusi do skladu yakih vhodili pihota kavaleriya ta artileriya Cherez trudnoshi z finansuvannyam ta rekrutami regulyarnogo vijska do vijskovih operacij bulo dolucheno 120 tisyach landveru 3 Pislya peremogi nad francuzami podalshi reformi ocholiv German fon Bojen ru bulo vstanovleno obov yazkovu vijskovu sluzhbu protyagom troh rokiv ta podalshih dvoh rokiv u teritorialnij oboroni v skladi landveru 1820 go diyeva armiya narahovuvala 36 pihotnih polkiv ta 96 bataljoniv landveru 1825 roku cherez znachnij pririst naselennya povinnist bulo zamineno sluzhboyu zgidno zherebu Vijsko bulo podileno na 9 korpusiv pershij z yakih buv gvardijskim Uniforma unifikovana pid temnosinij kolir chastini landveru viokremlyuvalis landverskim hrestom de na yakomu vpershe z yavivsya deviz Z Bogom za Korolya ta Vitchiznu Artileriya vid 1820 go skladala 9 brigad Za chasiv Fridriha Vilgelma IV armiya otrimala znameniti pikelgaube ta golchasti gvintivki Joganna Drejze brala uchast u pridushenni revolyuciyi 1848 1849 rokiv ta vijni z Daniyeyu Ostatochnu reorganizaciyu za iniciativi Albrehta fon Roona ta uchasti zokrema Gelmuta Moltke 4 bulo zdijsneno 1860 roku 5 za pravlinnya regenstva cherez hvorobu diyuchogo suverena Vilgelma I Nevdovzi zdobutki cih reform viyavlyat sebe u peremogah pid chas Drugoyi Shlezvizkoyi ta Avstro prusskoyi voyen konfliktu 1870 1871 rokiv 6 Imperska armiya Persha svitova vijna Redaguvati Dokladnishe Imperska armiya NimechchiniOpislya utvorennya Nimeckoyi imperiyi armiyi korolivstv poza mezhami Pivnichnonimeckoyi konfederaciyi Badenu Bavariyi Vyurtembergu zalishalisya u mirnij chas vidnosno samostijnimi Termini nimecka armiya ta imperska armiya vikoristovuvalisya u riznih yuridichnih dokumentah yak to Voyennij ugolovnij kodeks ale Prusska Bavarska Saksonska ta Vyurtembergska armiyi mali pevni vidminnosti organizaciyi za zagalnogo kerivnictva pershoyi pid chas vijskovih dij Div takozh RedaguvatiArmiya Brandenburg PrussiyiPrimitki Redaguvati Fred Funken Lilian Funken Evropa XVIII vek Franciya korolevskaya svita i pehota Velikobritaniya i Prussiya pehota Astrel 2003 152 s 128 151 s ISBN 5 17 017609 0 ros Fred Funken Lilian Funken Franciya Velikobritaniya Prussiya Kavaleriya Artilleriya Astrel 2003 150 s 58 74 s ISBN 5 17 017156 0 ros Fred Funken Lilian Funken Napoleonovskie vojny 1805 1815 gg Francuzskaya armiya Britanskaya armiya Prusskaya armiya Ispanskaya armiya Astrel 2002 146 s 122 138 s ISBN 5 17 012786 3 ros Fred Funken Lilian Funken Evropa XIX vek 1850 1900 Franciya Velikobritaniya Germaniya Avstriya Rossiya Astrel 2002 160 s 110 s ISBN 5 17 013232 8 ros Svechin A A Evolyuciya voennogo iskusstva Voennaya reforma 1860 g 181 186 Tom II M L Voengiz 1928 ros Fred Funken Lilian Funken Evropa XIX vek 1814 1850 Franciya Germaniya Velikobritaniya Pehota Kavaleriya Artilleriya Inzhenernye vojska Astrel 2002 160 s 136 154 s ISBN 5 17 014172 6 ros Dzherela RedaguvatiIstoriyaDelbryuk G G Istoriya voennogo iskusstva v ramkah politicheskoj istorii Novoe vremya Tom 4 Spb Yuventa 1996 170 188 s 370 s ISBN 5 87399 011 5 ros Eike Mohr Bibliographie zur Heeres und Truppengeschichte des Deutschen Reiches und seiner Lander 1806 bis 1933 Biblio Verlag Bissendorf 2004 ISBN 3 7648 2331 3 Peter Baumgart Bernhard R Kroener Heinz Stubig Hrsg Die Preussische Armee zwischen Ancien Regime und Reichsgrundung Schoningh Paderborn 2008 ISBN 978 3 506 75660 2 Rezension Arhivovano 20 serpnya 2014 u Wayback Machine Hans Bleckwenn Unter dem Preussen Adler Das brandenburgisch preussische Heer 1640 1807 Bertelsmann 1978 ISBN 3 570 00522 4 Otto Busch W Neugebauer Moderne Preussische Geschichte 1648 1947 Band 2 4 Teil Militarsystem und Gesellschaftsordnung Verlag de Gruyter 1981 ISBN 3 11 008324 8 S 749 871 Martin Guddat Handbuch zur preussischen Militargeschichte 1701 1786 Verlag Mittler Hamburg 2001 ISBN 3 8132 0732 3 Frank Bauer Fehrbellin 1675 Brandenburg Preussens Aufbruch zur Grossmacht Kurt Vowinckel Verlag Potsdam 1998 ISBN 3 921655 86 2 Karl Volker Neugebauer Grundzuge der deutschen Militargeschichte Band 1 Historischer Uberblick Hrsg im Auftrag des Militargeschichtlichen Forschungsamtes Rombach Verlag Freiburg 1993 Shablon Falsche ISBN Cordon A Craig Die preussisch deutsche Armee 1640 1945 Staat im Staate Droste Verlag Dusseldorf 1960 Emilio Willems Der preussisch deutsche Militarismus Ein Kulturkomplex im sozialen Wandel Verlag Wissenschaft und Politik Koln 1984 ISBN 3 8046 8630 3 Hans Joachim Neumann Friedrich Wilhelm der Grosse Kurfurst Der Sieger von Fehrbellin edition q Verlag Berlin 1995 ISBN 3 86124 293 1 Heinz Stubig Zwischen Reformzeit und Reichsgrundung Studien zur Entwicklung der preussisch deutschen Armee im 19 Jahrhundert Berlin BWV Berliner Wissenschafts Verlag 2012 ISBN 978 3 8305 3140 1Umovi zhittyaKlaus Neitmann Jurgen Theil Die Herkunft der Brandenburger Verlag fur Berlin Brandenburg Potsdam ISBN 3 935035 11 X Ulrich Braker Lebensgeschichte und Naturliche Ebenteuer des Armen Mannes im Tockenburg Reclam Stuttgart 1993 ISBN 3 15 002601 6 Verlust Listen der Koniglich Preussischen Armee Kgl Geh Ober Hofbuchdr Berlin Nr 1 1866 12 1866 Digitalisierte Ausgabe der Universitats und Landesbibliothek Dusseldorf Verlust Listen der Koniglich Preussischen Armee und der Grossherzoglich Badischen Division aus dem Feldzuge 1870 1871 1 248 Digitalisierte Ausgabe OrganizaciyaHans Bleckwenn Hrsg Das altpreussische Heer Erscheinungsbild und Wesen 1713 1807 8 Teile in 16 Banden Osnabruck 1973ff ISBN 3 7648 0187 5 Jorg Muth Flucht aus dem militarischen Alltag Rombach Verlag Freiburg i Br 2003 ISBN 3 7930 9338 7 auch fur den Bereich Lebensumstande Olaf Groehler Das Heerwesen in Brandenburg und Preussen von 1640 bis 1806 Das Heerwesen 1 Auflage Brandenburgisches Verlagshaus Berlin 1993 ISBN 3 89488 013 9 Martin Guddat Kurassiere Dragoner Husaren Die Kavallerie Friedrichs des Grossen Verlag Mittler amp Sohn Bonn 1989 ISBN 3 8132 0324 7 Martin Guddat Kanoniere Bombardiere Pontoniere Die Artillerie Friedrich des Grossen Verlag Mittler amp Sohn Bonn 1992 ISBN 3 8132 0383 2 Martin Guddat Grenadiere Musketiere Fusiliere Die Infanterie Friedrichs des Grossen Edition Nikol Verlag E S Mittler amp Sohn GmbH Hamburg ISBN 3 930656 38 8 Curt Jany Eberhard Jany Hrsg Geschichte der Preussischen Armee vom 15 Jahrhundert bis 1914 Biblio Verlag Osnabruck 1967 Erweitere Auflage der Originalausgabe von 1928 3 Bande Philip Haythornthwaite Die Armee Friedrich des Grossen Infanterie amp Kavallerie Siegler Verlag Sankt Augustin 2004 ISBN 3 87748 641 X Dirk Oetting Auftragstaktik Frankfurt am Main Bonn 1993 Heiger Ostertag Bildung Ausbildung und Erziehung Eliteideal Anspruch und Wirklichkeit im Offizierkorps im Kaiserreich 1871 1918 Paris New York 1990 374 S ISBN 3 631 42489 2 3 631 42489 2 Siegfried Fiedler Heerwesen der Neuzeit Kriegswesen und Kriegsguhrung im Zeitalter der Kabinettskriege ISBN 3 7637 5478 4OsnashennyaHans Bleckwenn Die friderizianischen Uniformen 1753 1786 4 Bande Hardenberg Dortmund 1984 Band I ISBN 3 88379 444 9 Der bunte Rock in Preussen Militar und Ziviluniformen 17 bis 20 Jahrhundert in Zeichnungen Stichen und Photographien aus dem Bestand der Kunstbibliothek Berlin Ausgewahlt u bearb v Ekhart Berckenhagen u Gretel Wagner Ausstellungskatalog Berlin 1981 u Celle und Bonn Bad Godesberg 1982 Staatliche Museen Preussischer Kulturbesitz Berlin 1981 ISBN 3 88609 029 9 Werner Eckardt Otto Morawietz Die Handwaffen des brandenburg preussisch deutschen Heeres 1640 1945 2 Auflage Hamburg 1973 Hans Dieter Gotz Die deutschen Militargewehre und Maschinenpistolen 1871 1945 4 Auflage Stuttgart 1985 Hans Dieter Gotz Militargewehre und Pistolen der deutschen Staaten 1800 1870 Stuttgart 1978 A Mila Geschichte der Bekleidung und Ausrustung der Koniglich Preussischen Armee in den Jahren 1808 bis 1878 Zugleich eine Erganzungsschrift der Uniformirungs Liste des Deutschen Reichs Heeres Reprographischer Nachdruck der Ausgabe Berlin Mittler 1878 Heere der Vergangenheit J Olmes Krefeld 1970 Heinrich Muller Das Heerwesen in Brandenburg und Preussen von 1640 bis 1806 Die Bewaffnung Brandenburgisches Verlagshaus Berlin 1991 ISBN 3 327 01072 2 Paul Pietsch Die Formations und Uniformirungs Geschichte des preussischen Heeres 1808 1910 Band I Fusstruppen Infanterie Jager Schutzen Pioniere und deren Landwehr Verlag fur nationale Literatur Berlin 1911 Paul Pietsch Die Formations und Uniformirungs Geschichte des preussischen Heeres 1808 1912 Band II Kavallerie Artillerie Train generalitat usw Verlag fur nationale Literatur Berlin 1913 Carmen Winkel Distinktion und Reprasentation Deutung und Bedeutung von militarischen Uniformen im 18 Jahrhundert In Sandro Wiggerich Steven Kensy Hrsg Staat Macht Uniform Uniformen als Zeichen staatlicher Macht im Wandel Studien zur Geschichte des Alltags 29 Franz Steiner Verlag Stuttgart 2011 ISBN 978 3 515 09933 2 S 127 145 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Prusska armiya Sammlung Bleckwenn Arhivovano 12 bereznya 2009 u Wayback Machine im Militargeschichtlichen Forschungsamt Potsdam Seite Arhivovano 7 kvitnya 2014 u Wayback Machine von der Deutschen Gesellschaft fur Heereskunde e V gegrundet 1898 Als Kriegsfreiwilliger nach Frankreich 1815 von Willibald Alexis 1815 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Prusska armiya amp oldid 37817077