www.wikidata.uk-ua.nina.az

Русь У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Ру сь дав рус рѹсь давньоскан Garðaríki ср грец Ῥωσία

Русь

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Русь (значення).

Ру́сь (дав.-рус. рѹсь, давньоскан. Garðaríki, ср.-грец. Ῥωσία, лат. Ruthenia), або Ру́ська земля́ (дав.-рус. рѹсьскаѧ землѧ) — назва держави у Східній Європі з центром у середньому Подніпров'ї. Починаючи з IX століття рускiе землі стали центром Руської землі на чолі з полянським Києвом. У 988 р. Київська Русь прийняла православ'я від Візантії. У XI — XIII століттях позначала так звану Руську землю довкола Києва, Чернігова і Переяслава. З другої половини XIII століття, після розпаду цієї держави, охоплювала всі території, які колись корилися Києву — від Балтійського до Чорного моря. У середньовіччі використовувалася в титулах світських і духовних правителів Руського королівства, Литви, Польщі, Речі Посполитої, Новгородщини, Угорщини, Австрії тощо. У новому часі вживалася як одна із самоназв козацької держави Війська Запорозького та Російської імперії. З XVIII століття — самоназва України, Білорусі. Народ Русі називав себе русинами. Похідна від Русь, на визначення людини, приналежної до Русі, руського роду, засвідчена в угодах Олега з греками 911 р. (7 разів) та Ігоря 945 р. (6 разів) у Київській Русі, згодом у Галицько-Волинській та Литово-Руській державі.

Географічна чи етно-територіальна сутність Руської землі

Проблему етимології слова «Русь», що дотепер залишається дискусійною, не змішують з питанням прив'язки цього імені до відповідної території.

«Руська земля» у вузькому значенні терміну: 1 — за Толочком; 2 — за Насоновим; 3 — за Рибаковим

Більшість авторів вважають, що існувало два основних значення поняття Русь, Руська земля: вузьке — середнє Придніпров'я (Київське, Переяславське і Чернігівське князівства) і широке — всі землі, які увійшли в склад Київської Русі. Дискусійними є лише питання про межі Руської землі у вузькому значенні і характер змін цих меж, а також питання про те, яке із цих понять — вузьке і широке — первинне, а яке похідне.

Рибаков, Тихомиров, Насонов, Кучкін, Федотов, Робінсон, Кузьмін, Мавродін, Рогов, Шаскольський, Моця обґрунтовували первинність вузького значення Руської землі; окремі дослідники вузьке значення вважають привхідним (Ліхачов, Ведюшкіна).

Вживання терміну «Русь» та його похідних у давньоруських писемних пам'ятках дозволило виділити також інші їхні означення: етнічно-територіальне, політичне (династично-територіальне), конфесійне чи етно-конфесійне, соціальне.

«Руська земля» у вузькому значенні

Аналіз більше семисот згадок «Руської землі» в літописних зводах дозволив уточнити значення цього словосполучення, як прийнято говорити, «у вузькому значенні». «Русь» чи «Руська земля» або «вся Руська земля» позначали Київську землю, країну полян, територію Середнього Подніпров'я.

За А. Насоновим, «Русь» або «Руська земля» як політично панівне над деякими слов'янськими племенами територіальне ядро існувало з першої половини X ст. Її межі визначаються територією Переяславської «області», Чернігівської, за винятком північних і північно-східних її частин, і Київської «області», за винятком Деревської та Дреговицької земель.

За Борисом Рибаковим тотожні назви Русь або Руська земля мають два географічних концентри у вузькому значенні:
1) Київ та Поросся (ядро чи «Русь всередині Русі») — область, у межах якої могла існувати якась політична єдність, що укладачами літописів ХІІ-ХІІІ ст. сприймалася як далеке минуле;
2) «вся Руська земля», у межах якої було декілька літописних племен і багато феодальних князівств, для яких політична єдність у ХІІ ст. «лише давня історична традиція» — Київ, Поросся, Чернігів, Переяславль, Сіверська земля, Курськ і, можливо, східна частина Волині, тобто лісостепова смуга від Росі до верхів'їв Сейму і Дінця.

Загалом, у географічне поняття Руської землі або «всієї Руської землі» включалися такі міста: Київ, Чернігів, Переяслав Руський, Вишгород, Білгород, Василів, Треполь. Міста Поросся: Корсунь, Богуслав, Канів, Дверен, Торцьк. Міста «Чернігівської сторони»: Стародуб, Трубеч, Глухів, Курськ, Новгород-Сіверський, Остерський Городець. «Руської землі волості» (міста Погориння): Бужськ, Шумськ, Тихомель, Вигошев, Гнійниця.

На півдні (Іпат. л.), у Новгороді (Новг. 1-й л.), на північному сході (Лавр. л.) «Русь» у географічному аспекті виразно протиставлялася Галичу, Суздалю, Смоленську і Новгороду.

Області та міста, що не входили в поняття «Русь» у вузькому значенні:

Місто Географічне означення Русі Приклади літописних свідчень у наукових працях
Новгород Великий «Поїздки з Новгорода в Київ, Чернігів, Переяслав завжди розглядалися новгородським літописцем як поїздки в Русь». Сухопутну дорогу з Новгорода на південь називали «Руський шлях».

«Новгород не називали ні „Руссю“, ні „Руською землею“ на півдні (Іпат. л., 1141 і 1178 рр..) і в самому Новгороді (Новг. 1 л.)».

«Для новгородця під Руссю розумілася Київська земля… На відміну від жителів південної Русі, яких називали русинами, новгородці називали себе словенами».

Новгородський перший літопис жодного разу не називає населення ані Приладожжя, ані всієї Новгородщини Руссю.

З Новгорода у 1136 р. «в то же лето, на зиму, иде в Русь архиепископ Нифонт с лучьшими мужи и заста князе с церниговьци стояще противу собе, и множество вои»[1] [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.], [2] [ 15 лютого 2019 у Wayback Machine.]

1149 р. — «иде археопископ новгородскыи Нифонтъ въ Русь» [3] [ 15 лютого 2019 у Wayback Machine.]

26.XI.1141 [ 24 березня 2014 у Wayback Machine.]. А коли Святослав (Ольгович) утікав із Новгорода (і) йшов у Русь до брата…[4] [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]

У 1178 р. новгородці прислали до Мстислава Ростиславича, що володів Білгородом Київським, своїх мужів із запрошенням на князювання у них. Він же «… не хотяще ити из Рускои земли». Проте його вмовили, і на прощання князь заявив: «… не могоу никакого же. Рускои земле забыти» [5] [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.].

1179 р. — "Тъгда же новгородьци послашася по брата его по Мьстислава въ Русь, и въниде Мьстиславъ въ Новъгородъ… [6] [ 31 жовтня 2007 у Wayback Machine.]

1221 р. — «Показаша путь новгородци князю Всеволоду: „не хощемъ тебе; поиди, камо хочеши“; иде къ отцеви в Русь» [7] [ 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]

Володимир-на-Клязьмі, Ростов, Суздаль, Рязань «Ростово-Суздальська земля, а рівно і Рязань, протиставляються „Русі“ і в південному літописі і в північно-східному». Лавр. л. за 1152 р. [ 15 квітня 2013 у Wayback Machine.] «В то же лето поиде Гюрги с сынми своими и с ростовцы с суждальци и с рязанци и со князи рязаньскыми в Русь…»[8] [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]

Березень 1181 [ 30 липня 2009 у Wayback Machine.]. «Святослав же, ідучи із землі Суздальської, попалив город Дмитров. А коли вийшов він із Суздальської землі, то одпустив брата свого Всеволода (Святославича), і Олега, сина свого, і Ярополка (Ростиславича) в Русь, а сам (із) сином з Володимиром пішов до Новгорода Великого»[9] [ 8 грудня 2009 у Wayback Machine.].

Після смерті Андрія Боголюбського на нараді у Володимирі говорилося: «…князь наш убьен, а детей у него нету, сынок его в Новегороде, а братья его в Руси…»[10] [ 8 грудня 2009 у Wayback Machine.]

Смоленськ Смоленськ не вважали ані «Руссю», ані «Руською землею». В Смоленську «Ізяслав дав дари Ростиславу, котрі (були) од Руської землі і од усіх цесарських земель, а Ростислав дав дари Ізяславу, котрі (були) од верхніх земель і од Варягів»[11] [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]

Смоленський князь Давид Ростиславич «сина свого Костянтина в Русь посла, братові своєму Рюрикови на руце». Рюрик в цей час був князем Київським[12] [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]

Галич Галич був за межами власне Русі. 1152 р., коли об'єднані поволзькі сили рушили відновлювати на Середньому Дніпрі владу Юрія Долгорукого, до них знову вирішив приєднатися й володар Галича Володимирко Володаревич: «Володимиръ же слышавъ оже идеть сватъ его Дюрги в Русь. поиде из Калича Киеву. Изяславъ же поиде противу Володимеру. Володимиръ же возвратися в Галич. Гюргеви же идущю в Русь. пришедъ и ста оу Глухова» [13] [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.].

«Руська земля» в широкому значенні

Проблема географічних рамок поняття «Руська земля» в широкому значенні при всій показній ясності її продовжує залишатися невирішеною.

Як «найбільш систематичне джерело», яке залучають для визначення меж Руської землі в широкому значенні, визнають «Список руських міст далеких та близьких» (1375—1381 рр.), в який потрапили не тільки власне руські, але також болгарські, волоські, польські та литовські міста. На думку дослідників таке розуміння пов'язано з тим, що під терміном «руські» середньовічний книжник мав на увазі швидше за все етно-конфесійну спільність, близьку до того, що зараз іменується терміном «православний». Також, на думку М. М. Тихомирова, «в основу визначення того, що вважати руськими містами, був покладений принцип мови» — мови книжково-письмової, яку в сучасній славістиці прийнято називати церковнослов'янською.

Етно-територіальні означення Русі в дипломатичних документах, літературі, картографії

Згадки в дипломатичних документах

Згадки в літературі

У середньовічному кастильському гербовнику «Книзі знань про всі королівства», написаному анонімним автором близько 1350 року, Русь згадується під назвою великої країни «Роксія» (Roxia). Землі Русі лежать на захід від Танаїса (Дону). Столицею цієї країни є місто Ксорман (Xorman), що одночасно є столицею окремого королівства Ксорман. Окремо від Русі згадуються Львівське королівство, Новгородська держава та Московія.

Глава про Русь в «Трактаті про дві Сарматії».

Русь раннього нового часу описується в «Трактаті про дві Сарматії» (1517), що був складений краківським каноніком Матвієм із Міхова. Під Руссю (лат. Russia) він розуміє південно-західну складову Європейської Сарматії, терени сучасної України, які також називає Роксоланією (лат. Roxolania). Згідно з «Трактатом» Русь розташована між татарським Танаїсом (Доном), Сарматськими горами (Карпатами) та Таврійським островом (Кримом). На північ від неї лежить Литва, на заході — Польща, на півдні — Крим та Молдова, а на сході — Московія та Скіфія (Татарія). По центру Русі протікає її головна річка — Борисфен (Дніпро). Біля Сарматських гір мешкають русини, на чолі яких стоять поляки. Столицею Русі є Львів. Руські землі багаті на хліб, мед, пиво, домашню худобу, хутра, рибу, рослинні барвники. На заході Русі видобувають сіль та крейду. В країні представлені 4 конфесії — католицизм, православ'я, юдаїзм та вірменське християнство. Найбільшою з них є друга конфесія, що також називається руською вірою. Русини слідують грекам у моді й обрядах, мають власне письмо, подібне до грецького, але в церквах на службі читають і співають сербською мовою. На чолі їх стоїть митрополит, що сидить у Києві, колишній столиці Русі. Руські пани і князі підпорядковуються великому князеві литовському. Руська мова побутує як в Русі, так і за її межами — в Литві, Новгородщині, Псковщині та Московії.

За Гваньїні (1578) Руська земля називалася раніше Роксоланія і поділена була на Русь Білу, біля Києва, Смоленська, Вітебська, землі Сіверської; Русь Чорну в землях північно-західної Білорусі і Червону Русь біля Бескидів (Карпат) і простягається вона від Дністра до Дону, від Криму і до Литовського князівства. Жителів Руської землі називали старі автори роксоланами або слов'янами. Як синонім Русі Червоної вживалося також термін Поділля.

У праці «Книжка» 1600 року православного полеміста Івана Вишенського, Русь згадується не як країна, а як одна із самобутніх православних націй, поряд із греками, албанцями, сербами, болгарами, москвою та іншими.

Частина Русі в старих авторів називалася Сарматією Азійською (Sarmatia asiatica) на відміну від Русі, яка належала до Польського Королівства і називалася Сарматією Європейською. Пізніше цю Сарматію Азійську називали Чорною Русю і нові автори називали її Московією. Границя проходила до витоків Дніпра (біля Смоленська) та Дону (біля Новомосковська, Тульської об-ті). Власне Польща називалася в ті часи — Вандалія. Біла Русь обмежувалася — Великим Князівством Литовським. І до Червоної Русі, яка власне Королівською називалася, входили: Київщина, Волинь, Поділля, Брацлавщина, Холмська, Белзька та Галицька землі, Львівська земля, яка називалася також Малою Русю або Південною Русю (Russia Australis), сюди входило також місто Ярослав.

Русь на географічних картах

Руські землі у складі Речі Посполитої

У Речі Посполитій 1569–1795 років Руссю називали українські етнічні та білоруські землі, що перебували під владою Корони Польської. Вони входили до складу провінції Великого князівства Литовського та Малопольської провінції.
Малопольська провінція поділялися на такі воєводства:

Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2016)

У поп-культурі

Див. також

Примітки

  1. Борщак Ілько. Ідея Соборної України в Европі в минулому: по невиданих документах і стародавніх працях / Ілько Борщак, Генеральний Секретар Українського Дієвого Комітету в Парижі, Дійсний Член Ліги Української Культури.— Париж: «Український друкар», 1923.— С. 6.
  2. ↑ Данилевский 1998.
  3. ↑ Толочко 2012:4-17.
  4. . Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 29 січня 2014. 
  5. ↑ . Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 13 січня 2014. 
  6. ↑ Кузьмин А. Г. Ипатьевская летопись и «Слово о полку Игореве»: (По поводу статьи А. А. Зимина) // История СССР. — 1968. — № 6. — С. 85.
  7. Рыбаков Б. А. 1) Древние Русы // Сов. археология. — 1953. — Вып. 17. — С. 30—39, 72, 103; 2) «Слово» и его современники. — С. 157—159;. 3) Киевская Русь и русские княжества XII—XIII вв. — М., 1982. — С. 55—56, 285—286, 483—564
  8. ↑ Тихомиров 1947:60—80, 1979:22-48.
  9. Насонов 1951
  10. ↑ Федотов 1837:104—121.
  11. Робинсон А. Н. «Русская земля» в «Слове о полку Игореве» // ТОДРЛ. — 1976. — Т. 31. — С. 123—136.
  12. Мавродин В. В. Происхождение русского народа. — Л., 1978. — С. 148—169.
  13. ↑ Рогов 1981:151—156.
  14. Шаскольский И. П. 1) Вопрос о происхождении имени Русь в современной буржуазной науке: Критика новейшей буржуазной историографии. — М., 1967; 2) Известия Бертинских анналов в свете данных современной науки // Летописи и хроники: 1980. — М., 1981. — С. 43—55
  15. ↑ Моця 2009:7-16.
  16. Лихачев Д. С. Комментарии // Повесть временных лет. — М.; Л., 1950. — Т. 2. — С. 239—240, 252—253.
  17. Генсьорський 1962:16—30.
  18. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 13 січня 2014. 
  19. «Самé слово Русь у давньоруських писемних пам'ятках має чотири основних значення: етнічне — народ, плем'я, рід тощо; соціальне — суспільний прошарок, верства або стан; географічне — територія чи земля; політичне — держава», див.: Котляр М. Ф. Духовний світ літописання. — К. : Інститут історії України НАН України, 2011. — С. 13-14. [ 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Рыбаков 198:55—67, 73, 85—90.
  21. ↑ Моця 2007.
  22. ↑ Насонов 1951:41−42.
  23. Кучкин 1995:74-100.
  24. Мавродін В. В. Образование Древнерусского государства. — Л. : Изд. Лен. ун-та, 1945. — 432 с.
  25. Янин В. Л. О начале Новгорода // У истоков русской государственности. Историко-археологический сборник. — Санкт-Петербург, 2007. — С. 211.
    Місцезнаходження та історія Поозер'я. Історична справка [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  26. Залізняк Л. Л. Археологія України. Курс лекцій. — К., 2005.
  27. Дана теза чудово підтверджується рідко цитованим фрагментом Тверського літописного збірника: «Того же лета [6961/1453] взят был Царьград от царя турскаго от салтана, а веры рускыа не преставил, а патриарха не свел, но один в граде звон отнял у Софии Премудрости Божия, и по всем церквам служат литергию божественную, а Русь к церквам ходят, а пениа слушают, а крещение русское есть». Данилевский И. Н. Древняя Русь глазами современников и потомков (IX—XII вв.). Лекция 6. «Руська земля» [ 20 березня 2013 у Wayback Machine.]
  28. «болгаре, басани, словяне, сербяне, русь во всех сих един язык». Данилевский И. Н. Древняя Русь глазами современников и потомков (IX—XII вв.). Лекция 6. «Руська земля» [ 20 березня 2013 у Wayback Machine.]
  29. «наиболее древним, основным значением „Русь“ и „русьский“ является значение общее, обращенное ко всем русским землям и ко всему русскому народу в целом»; див.: Д. С. Ліхачов, коментар до «Повісті минулих літ». — М.; Л., 1950, — ч. II. — Додатки, с. 241.
  30. Грушевський 1907:IV:444—445.
  31. Book of the Knowledge… 1912:60.
  32. ↑ Book of the Knowledge… 1912:61.
  33. Book of the Knowledge… 1912:9.
  34. ↑ Mathiae de Mechovia. Tractatus de duabus Sarmatiis… 1517.
  35. Іван Вишенський. Книжка [ 2013-02-04 у Wayback Machine.] // Українська література XIV—XVI ст. — Київ: Наукова думка" 1988.
  36. Theatrum Cosmographico-Historicum .. — 2.,76 S., 1688
  37. Gloger, Zygmunt. Geografia historyczna ziem dawnej Polski [ 17 липня 2013 у Wayback Machine.]. — Kraków, 1903.

Бібліографія

Джерела

  • Book of the Knowledge of All the Kingdoms, Lands, and Lordships that are in the World /translated by C. Markham. London, 1912. [14]
  • Mathiae de Mechovia. Tractatus de duabus Sarmatiis… Cracoviae: Ioannis Haller, 1517 (De Russia, de districtibus eius, de abundantia et contentis in ea); Меховский Матвей. Трактат о двух Сарматиях… М.-Л., 1936. (О Руссии… [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] C. 94—99).

Монографії

  • Грушевський, М. С. Історія України-Руси. Київ-Львів, 1907. Т. 4.
  • Данилевский И. Н. Древняя Русь глазами современников и потомков (IX—XII вв.): Курс лекций. М., 1998. [15] [ 20 березня 2013 у Wayback Machine.]
  • Древняя Русь в свете зарубежных источников: Хрестоматия. Т. I: Античные источники. Москва, 2009. ISBN 978-5-91244-004-5
  • Купранець О. Походження назви «Русь» в «Хроніці Руської землі» Олександра Гванінуса з 1611 року. Рим-Торонто, 1977.
  • Моця О. П. Південна «Руська земля». К., 2007.
  • Насонов, А. Н. «Русская земля» и образование территории древнерусского государства. Москва, 1951. С. 27-44.[16] [ 15 грудня 2019 у Wayback Machine.]
  • Рыбаков Б. А. Происхождение Руси // Киевская Русь и русские княжества XII—XIII вв. М., 1982. С. 55-67, 73, 85-90. [17] [ 24 липня 2020 у Wayback Machine.]
  • Тихомиров М. Н. Русское летописание. М., 1979. С. 22-48. [18] [ 8 грудня 2009 у Wayback Machine.]

Статті

  • Войтович Л. Русь: поморські слов'яни чи варяги? [ 13 липня 2021 у Wayback Machine.] // ПС. — Львів, 2011. — Вип. 60. — С. 33–46.
  • Генсьорський А. І. Термін «Русь» (та похідні) в Древній Русі… [ 1 серпня 2009 у Wayback Machine.] // Дослідження і матеріали з української мови. — К., 1962. — Т. V. — С. 16—30.
  • Жиленко І. В. До історії використання топоніму «Русь», «Рóссія» в українській історіографії до XVIII ст. та, зокрема, автором «Синопсиса» // Синопсис Київський. — К., 2002. [19] [ 1 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
  • Кучкин В. А. «Русская земля» по летописным данным XI — первой трети XIII в // Древнейшие государства Восточной Европы : материалы и исследования : 1992—1993 годы / Российская Академия наук, Институт российской истории ; отв. ред. А. П. Новосельцев. — Москва : Наука, 1995. — С. 74—100. — ISBN 5-02-009784-5.
  • Моця О. П. «Руська» термінологія в Київському та Галицько-Волинському літописних зводах // Археологія. — 2009. — № 1. — С. 7-16. [20] [ 14 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  • Рогов А. И. О понятии «Русь» и «Русская земля» (по памятникам письменности XI — начала XII вв.) // Формирование раннефеодальных народностей / Академия наук СССР, Институт славяноведения и балканистики ; ред. коллегия (отв. ред. В. Д. Королюк). — Москва : Наука, 1981. — С. 151—156.
  • Стех М. Р. «Очима культури» 16. Про Русь і руську спадщину [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.]
  • Толочко П. П. Где находилась изначальная Русь? [ 21 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років. Матеріали міжнародної наукової конференції. — Чернігів : Вера и Жизнь; Луцьк : Терен, 2012. — С. 4-17.
  • Тихомиров М. Н. Происхождение названий «Русь» и «Русская земля» // Советская этнография. — 1947. — № 6—7. — С. 60—80 (перевид.: Тихомиров М. Н. Русское летописание. — М., 1979. — С. 22—48).
  • Федотов А. О значении слова Русь в наших летописях // Русский исторический сборник. — М., 1837. — Т. 1. — С. 104—121.

Довідники

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Русь

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rus znachennya Ru s dav rus rѹs davnoskan Gardariki sr grec Ῥwsia lat Ruthenia abo Ru ska zemlya dav rus rѹsskaѧ zemlѧ nazva derzhavi u Shidnij Yevropi z centrom u serednomu Podniprov yi Pochinayuchi z IX stolittya ruskie zemli stali centrom Ruskoyi zemli na choli z polyanskim Kiyevom U 988 r Kiyivska Rus prijnyala pravoslav ya vid Vizantiyi U XI XIII stolittyah poznachala tak zvanu Rusku zemlyu dovkola Kiyeva Chernigova i Pereyaslava Z drugoyi polovini XIII stolittya pislya rozpadu ciyeyi derzhavi ohoplyuvala vsi teritoriyi yaki kolis korilisya Kiyevu vid Baltijskogo do Chornogo morya U serednovichchi vikoristovuvalasya v titulah svitskih i duhovnih praviteliv Ruskogo korolivstva Litvi Polshi Rechi Pospolitoyi Novgorodshini Ugorshini Avstriyi tosho U novomu chasi vzhivalasya yak odna iz samonazv kozackoyi derzhavi Vijska Zaporozkogo ta Rosijskoyi imperiyi Z XVIII stolittya samonazva Ukrayini Bilorusi Narod Rusi nazivav sebe rusinami Pohidna vid Rus na viznachennya lyudini prinalezhnoyi do Rusi ruskogo rodu zasvidchena v ugodah Olega z grekami 911 r 7 raziv ta Igorya 945 r 6 raziv u Kiyivskij Rusi zgodom u Galicko Volinskij ta Litovo Ruskij derzhavi 1 Zmist 1 Geografichna chi etno teritorialna sutnist Ruskoyi zemli 1 1 Ruska zemlya u vuzkomu znachenni 1 2 Ruska zemlya v shirokomu znachenni 2 Etno teritorialni oznachennya Rusi v diplomatichnih dokumentah literaturi kartografiyi 2 1 Zgadki v diplomatichnih dokumentah 2 2 Zgadki v literaturi 2 3 Rus na geografichnih kartah 3 Ruski zemli u skladi Rechi Pospolitoyi 4 U pop kulturi 5 Div takozh 6 Primitki 7 Bibliografiya 7 1 Dzherela 7 2 Monografiyi 7 3 Statti 7 4 Dovidniki 8 PosilannyaGeografichna chi etno teritorialna sutnist Ruskoyi zemliProblemu etimologiyi slova Rus sho doteper zalishayetsya diskusijnoyu ne zmishuyut z pitannyam priv yazki cogo imeni do vidpovidnoyi teritoriyi 2 Ruska zemlya u vuzkomu znachenni terminu 1 za Tolochkom 2 za Nasonovim 3 za Ribakovim Bilshist avtoriv vvazhayut sho isnuvalo dva osnovnih znachennya ponyattya Rus Ruska zemlya vuzke serednye Pridniprov ya Kiyivske Pereyaslavske i Chernigivske knyazivstva i shiroke vsi zemli yaki uvijshli v sklad Kiyivskoyi Rusi 3 2 4 5 Diskusijnimi ye lishe pitannya pro mezhi Ruskoyi zemli u vuzkomu znachenni i harakter zmin cih mezh a takozh pitannya pro te yake iz cih ponyat vuzke i shiroke pervinne a yake pohidne 5 6 Ribakov 7 Tihomirov 8 Nasonov 9 Kuchkin Fedotov 10 Robinson 11 Kuzmin 6 Mavrodin 12 Rogov 13 Shaskolskij 14 Mocya obgruntovuvali pervinnist vuzkogo znachennya Ruskoyi zemli 15 okremi doslidniki vuzke znachennya vvazhayut privhidnim Lihachov 16 Vedyushkina 2 5 Vzhivannya terminu Rus ta jogo pohidnih u davnoruskih pisemnih pam yatkah dozvolilo vidiliti takozh inshi yihni oznachennya etnichno teritorialne politichne dinastichno teritorialne 17 konfesijne chi etno konfesijne 18 socialne 19 Ruska zemlya u vuzkomu znachenni Analiz bilshe semisot zgadok Ruskoyi zemli v litopisnih zvodah dozvoliv utochniti znachennya cogo slovospoluchennya yak prijnyato govoriti u vuzkomu znachenni Rus chi Ruska zemlya abo vsya Ruska zemlya poznachali Kiyivsku zemlyu krayinu polyan teritoriyu Serednogo Podniprov ya 8 20 3 21 22 23 24 13 Za A Nasonovim 22 Rus abo Ruska zemlya yak politichno panivne nad deyakimi slov yanskimi plemenami teritorialne yadro isnuvalo z pershoyi polovini X st Yiyi mezhi viznachayutsya teritoriyeyu Pereyaslavskoyi oblasti Chernigivskoyi za vinyatkom pivnichnih i pivnichno shidnih yiyi chastin i Kiyivskoyi oblasti za vinyatkom Derevskoyi ta Dregovickoyi zemel Za Borisom Ribakovim totozhni nazvi Rus abo Ruska zemlya mayut dva geografichnih koncentri u vuzkomu znachenni 1 Kiyiv ta Porossya yadro chi Rus vseredini Rusi oblast u mezhah yakoyi mogla isnuvati yakas politichna yednist sho ukladachami litopisiv HII HIII st sprijmalasya yak daleke minule 2 vsya Ruska zemlya u mezhah yakoyi bulo dekilka litopisnih plemen i bagato feodalnih knyazivstv dlya yakih politichna yednist u HII st lishe davnya istorichna tradiciya Kiyiv Porossya Chernigiv Pereyaslavl Siverska zemlya Kursk i mozhlivo shidna chastina Volini tobto lisostepova smuga vid Rosi do verhiv yiv Sejmu i Dincya 20 Zagalom u geografichne ponyattya Ruskoyi zemli abo vsiyeyi Ruskoyi zemli vklyuchalisya taki mista Kiyiv Chernigiv Pereyaslav Ruskij Vishgorod Bilgorod Vasiliv Trepol Mista Porossya Korsun Boguslav Kaniv Dveren Torck Mista Chernigivskoyi storoni Starodub Trubech Gluhiv Kursk Novgorod Siverskij Osterskij Gorodec Ruskoyi zemli volosti mista Pogorinnya Buzhsk Shumsk Tihomel Vigoshev Gnijnicya 20 Na pivdni Ipat l u Novgorodi Novg 1 j l na pivnichnomu shodi Lavr l Rus u geografichnomu aspekti virazno protistavlyalasya Galichu Suzdalyu Smolensku i Novgorodu 3 20 8 22 21 Oblasti ta mista sho ne vhodili v ponyattya Rus u vuzkomu znachenni Misto Geografichne oznachennya Rusi Prikladi litopisnih svidchen u naukovih pracyahNovgorod Velikij Poyizdki z Novgoroda v Kiyiv Chernigiv Pereyaslav zavzhdi rozglyadalisya novgorodskim litopiscem yak poyizdki v Rus 20 Suhoputnu dorogu z Novgoroda na pivden nazivali Ruskij shlyah 25 Novgorod ne nazivali ni Russyu ni Ruskoyu zemleyu na pivdni Ipat l 1141 i 1178 rr i v samomu Novgorodi Novg 1 l 22 Dlya novgorodcya pid Russyu rozumilasya Kiyivska zemlya Na vidminu vid zhiteliv pivdennoyi Rusi yakih nazivali rusinami novgorodci nazivali sebe slovenami 8 Novgorodskij pershij litopis zhodnogo razu ne nazivaye naselennya ani Priladozhzhya ani vsiyeyi Novgorodshini Russyu 26 Z Novgoroda u 1136 r v to zhe leto na zimu ide v Rus arhiepiskop Nifont s luchshimi muzhi i zasta knyaze s cernigovci stoyashe protivu sobe i mnozhestvo voi 1 Arhivovano 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine 2 Arhivovano 15 lyutogo 2019 u Wayback Machine 1149 r ide arheopiskop novgorodskyi Nifont v Rus 3 Arhivovano 15 lyutogo 2019 u Wayback Machine 26 XI 1141 Arhivovano 24 bereznya 2014 u Wayback Machine A koli Svyatoslav Olgovich utikav iz Novgoroda i jshov u Rus do brata 4 Arhivovano 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine U 1178 r novgorodci prislali do Mstislava Rostislavicha sho volodiv Bilgorodom Kiyivskim svoyih muzhiv iz zaproshennyam na knyazyuvannya u nih Vin zhe ne hotyashe iti iz Ruskoi zemli Prote jogo vmovili i na proshannya knyaz zayaviv ne mogou nikakogo zhe Ruskoi zemle zabyti 5 Arhivovano 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine 1179 r Tgda zhe novgorodci poslashasya po brata ego po Mstislava v Rus i vnide Mstislav v Novgorod 6 Arhivovano 31 zhovtnya 2007 u Wayback Machine 1221 r Pokazasha put novgorodci knyazyu Vsevolodu ne hoshem tebe poidi kamo hocheshi ide k otcevi v Rus 7 Arhivovano 3 veresnya 2014 u Wayback Machine Volodimir na Klyazmi Rostov Suzdal Ryazan Rostovo Suzdalska zemlya a rivno i Ryazan protistavlyayutsya Rusi i v pivdennomu litopisi i v pivnichno shidnomu 22 15 Lavr l za 1152 r Arhivovano 15 kvitnya 2013 u Wayback Machine V to zhe leto poide Gyurgi s synmi svoimi i s rostovcy s suzhdalci i s ryazanci i so knyazi ryazanskymi v Rus 8 Arhivovano 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine Berezen 1181 Arhivovano 30 lipnya 2009 u Wayback Machine Svyatoslav zhe iduchi iz zemli Suzdalskoyi popaliv gorod Dmitrov A koli vijshov vin iz Suzdalskoyi zemli to odpustiv brata svogo Vsevoloda Svyatoslavicha i Olega sina svogo i Yaropolka Rostislavicha v Rus a sam iz sinom z Volodimirom pishov do Novgoroda Velikogo 9 Arhivovano 8 grudnya 2009 u Wayback Machine Pislya smerti Andriya Bogolyubskogo na naradi u Volodimiri govorilosya knyaz nash uben a detej u nego netu synok ego v Novegorode a bratya ego v Rusi 10 Arhivovano 8 grudnya 2009 u Wayback Machine Smolensk Smolensk ne vvazhali ani Russyu ani Ruskoyu zemleyu 22 V Smolensku Izyaslav dav dari Rostislavu kotri buli od Ruskoyi zemli i od usih cesarskih zemel a Rostislav dav dari Izyaslavu kotri buli od verhnih zemel i od Varyagiv 11 Arhivovano 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine Smolenskij knyaz David Rostislavich sina svogo Kostyantina v Rus posla bratovi svoyemu Ryurikovi na ruce Ryurik v cej chas buv knyazem Kiyivskim 12 Arhivovano 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine Galich Galich buv za mezhami vlasne Rusi 15 1152 r koli ob yednani povolzki sili rushili vidnovlyuvati na Serednomu Dnipri vladu Yuriya Dolgorukogo do nih znovu virishiv priyednatisya j volodar Galicha Volodimirko Volodarevich Volodimir zhe slyshav ozhe idet svat ego Dyurgi v Rus poide iz Kalicha Kievu Izyaslav zhe poide protivu Volodimeru Volodimir zhe vozvratisya v Galich Gyurgevi zhe idushyu v Rus prished i sta ou Gluhova 13 Arhivovano 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine Ruska zemlya v shirokomu znachenni Problema geografichnih ramok ponyattya Ruska zemlya v shirokomu znachenni pri vsij pokaznij yasnosti yiyi prodovzhuye zalishatisya nevirishenoyu 2 Yak najbilsh sistematichne dzherelo yake zaluchayut dlya viznachennya mezh Ruskoyi zemli v shirokomu znachenni viznayut Spisok ruskih mist dalekih ta blizkih 1375 1381 rr v yakij potrapili ne tilki vlasne ruski ale takozh bolgarski voloski polski ta litovski mista 2 Na dumku doslidnikiv take rozuminnya pov yazano z tim sho pid terminom ruski serednovichnij knizhnik mav na uvazi shvidshe za vse etno konfesijnu spilnist blizku do togo sho zaraz imenuyetsya terminom pravoslavnij 27 Takozh na dumku M M Tihomirova v osnovu viznachennya togo sho vvazhati ruskimi mistami buv pokladenij princip movi movi knizhkovo pismovoyi yaku v suchasnij slavistici prijnyato nazivati cerkovnoslov yanskoyu 28 Rus davnya nazva Kiyivskoyi zemli krayini polyan teritoriyi Serednogo Podniprov ya Vidoma z seredini IX stolittya do prihodu Olega Olg v Kiyiv Fedotov 1837 10 Nasonov 1951 22 Tihomirov 1979 8 Rus nazva usih zemel yaka u svoyemu najbilsh davnomu ta osnovnomu znachenni ye ponyattyam zagalnim zvernenim do vsih ruskih rosijskih zemel i do vsogo ruskogo rosijskogo narodu zagalom Lihachov 1950 29 Cej poglyad zaperechuvav doslidzhennya litopisnih danih provedenih M M Tihomirovim ta jogo poperednikami 20 i za B O Ribakovim absolyutno pozbavlenij istorichnogo pidhodu v pitanni utvorennya narodnosti 20 U XI XIII stolittyah nazva Serednoyi Naddnipryanshini Kiyivske Chernigivske ta Pereyaslavske knyazivstva U XIII XIV stolittyah nazva poshiryuyetsya na vsyu Kiyivsku Rus Etno teritorialni oznachennya Rusi v diplomatichnih dokumentah literaturi kartografiyiZgadki v diplomatichnih dokumentah U litovsko polskomu dogovori 1352 roku pro rozpodil zemel kolishnoyi Galicko Volinskoyi derzhavi vona nazvana Ruskoyu zemleyu Galichina figuruye yak Rus sho korolya sluhaye a Volin Rus sho Litvi sluhaye 30 Zgadki v literaturi U serednovichnomu kastilskomu gerbovniku Knizi znan pro vsi korolivstva napisanomu anonimnim avtorom blizko 1350 roku Rus zgaduyetsya pid nazvoyu velikoyi krayini Roksiya Roxia 31 Zemli Rusi lezhat na zahid vid Tanayisa Donu Stoliceyu ciyeyi krayini ye misto Ksorman Xorman sho odnochasno ye stoliceyu okremogo korolivstva Ksorman 32 Okremo vid Rusi zgaduyutsya Lvivske korolivstvo 33 Novgorodska derzhava ta Moskoviya 32 Glava pro Rus v Traktati pro dvi Sarmatiyi Rus rannogo novogo chasu opisuyetsya v Traktati pro dvi Sarmatiyi 1517 sho buv skladenij krakivskim kanonikom Matviyem iz Mihova Pid Russyu lat Russia vin rozumiye pivdenno zahidnu skladovu Yevropejskoyi Sarmatiyi tereni suchasnoyi Ukrayini yaki takozh nazivaye Roksolaniyeyu lat Roxolania 34 Zgidno z Traktatom Rus roztashovana mizh tatarskim Tanayisom Donom Sarmatskimi gorami Karpatami ta Tavrijskim ostrovom Krimom Na pivnich vid neyi lezhit Litva na zahodi Polsha na pivdni Krim ta Moldova a na shodi Moskoviya ta Skifiya Tatariya 34 Po centru Rusi protikaye yiyi golovna richka Borisfen Dnipro Bilya Sarmatskih gir meshkayut rusini na choli yakih stoyat polyaki 34 Stoliceyu Rusi ye Lviv 34 Ruski zemli bagati na hlib med pivo domashnyu hudobu hutra ribu roslinni barvniki 34 Na zahodi Rusi vidobuvayut sil ta krejdu V krayini predstavleni 4 konfesiyi katolicizm pravoslav ya yudayizm ta virmenske hristiyanstvo 34 Najbilshoyu z nih ye druga konfesiya sho takozh nazivayetsya ruskoyu viroyu Rusini sliduyut grekam u modi j obryadah mayut vlasne pismo podibne do greckogo ale v cerkvah na sluzhbi chitayut i spivayut serbskoyu movoyu 34 Na choli yih stoyit mitropolit sho sidit u Kiyevi kolishnij stolici Rusi Ruski pani i knyazi pidporyadkovuyutsya velikomu knyazevi litovskomu Ruska mova pobutuye yak v Rusi tak i za yiyi mezhami v Litvi Novgorodshini Pskovshini ta Moskoviyi 34 Za Gvanyini 1578 Ruska zemlya nazivalasya ranishe Roksolaniya i podilena bula na Rus Bilu bilya Kiyeva Smolenska Vitebska zemli Siverskoyi Rus Chornu v zemlyah pivnichno zahidnoyi Bilorusi i Chervonu Rus bilya Beskidiv Karpat i prostyagayetsya vona vid Dnistra do Donu vid Krimu i do Litovskogo knyazivstva Zhiteliv Ruskoyi zemli nazivali stari avtori roksolanami abo slov yanami Yak sinonim Rusi Chervonoyi vzhivalosya takozh termin Podillya U praci Knizhka 1600 roku pravoslavnogo polemista Ivana Vishenskogo Rus zgaduyetsya ne yak krayina a yak odna iz samobutnih pravoslavnih nacij poryad iz grekami albancyami serbami bolgarami moskvoyu ta inshimi 35 Chastina Rusi v starih avtoriv nazivalasya Sarmatiyeyu Azijskoyu Sarmatia asiatica na vidminu vid Rusi yaka nalezhala do Polskogo Korolivstva i nazivalasya Sarmatiyeyu Yevropejskoyu Piznishe cyu Sarmatiyu Azijsku nazivali Chornoyu Rusyu i novi avtori nazivali yiyi Moskoviyeyu Granicya prohodila do vitokiv Dnipra bilya Smolenska ta Donu bilya Novomoskovska Tulskoyi ob ti Vlasne Polsha nazivalasya v ti chasi Vandaliya Bila Rus obmezhuvalasya Velikim Knyazivstvom Litovskim I do Chervonoyi Rusi yaka vlasne Korolivskoyu nazivalasya vhodili Kiyivshina Volin Podillya Braclavshina Holmska Belzka ta Galicka zemli Lvivska zemlya yaka nazivalasya takozh Maloyu Rusyu abo Pivdennoyu Rusyu Russia Australis syudi vhodilo takozh misto Yaroslav 36 Rus na geografichnih kartahRuski zemli u skladi Rechi PospolitoyiU Rechi Pospolitij 1569 1795 rokiv Russyu nazivali ukrayinski etnichni ta biloruski zemli sho perebuvali pid vladoyu Koroni Polskoyi Voni vhodili do skladu provinciyi Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Malopolskoyi provinciyi Malopolska provinciya podilyalisya na taki voyevodstva 37 Voyevodstvo Centr Pidlyaske voyevodstvo Dorogochin Ruske voyevodstvo Lviv Belzke voyevodstvo Belz Volinske voyevodstvo Luck Podilske voyevodstvo Kam yanec Kiyivske voyevodstvo Kiyiv Braclavske voyevodstvo Braclav Chernigivske voyevodstvo ChernigivCej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2016 U pop kulturiRusi prisvyacheno odnojmennij virsh Vasilya Simonenka 38 Albom Dub Buk Rus ponad use Div takozhKiyivska Rus Davnoruska etnokulturna spilnistPrimitki Borshak Ilko Ideya Sobornoyi Ukrayini v Evropi v minulomu po nevidanih dokumentah i starodavnih pracyah Ilko Borshak Generalnij Sekretar Ukrayinskogo Diyevogo Komitetu v Parizhi Dijsnij Chlen Ligi Ukrayinskoyi Kulturi Parizh Ukrayinskij drukar 1923 S 6 a b v g d Danilevskij 1998 a b v Tolochko 2012 4 17 Kotlyar M F Duhovnij svit litopisannya K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2011 S 13 14 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2014 Procitovano 29 sichnya 2014 a b v Russkaya zemlya Enciklopediya Slova o polku Igoreve Arhiv originalu za 16 sichnya 2014 Procitovano 13 sichnya 2014 a b Kuzmin A G Ipatevskaya letopis i Slovo o polku Igoreve Po povodu stati A A Zimina Istoriya SSSR 1968 6 S 85 Rybakov B A 1 Drevnie Rusy Sov arheologiya 1953 Vyp 17 S 30 39 72 103 2 Slovo i ego sovremenniki S 157 159 3 Kievskaya Rus i russkie knyazhestva XII XIII vv M 1982 S 55 56 285 286 483 564 a b v g d Tihomirov 1947 60 80 1979 22 48 Nasonov 1951 a b Fedotov 1837 104 121 Robinson A N Russkaya zemlya v Slove o polku Igoreve TODRL 1976 T 31 S 123 136 Mavrodin V V Proishozhdenie russkogo naroda L 1978 S 148 169 a b Rogov 1981 151 156 Shaskolskij I P 1 Vopros o proishozhdenii imeni Rus v sovremennoj burzhuaznoj nauke Kritika novejshej burzhuaznoj istoriografii M 1967 2 Izvestiya Bertinskih annalov v svete dannyh sovremennoj nauki Letopisi i hroniki 1980 M 1981 S 43 55 a b v Mocya 2009 7 16 Lihachev D S Kommentarii Povest vremennyh let M L 1950 T 2 S 239 240 252 253 Gensorskij 1962 16 30 Kotyshev D M Russkaya zemlya v pervoj polovine HII veka iz nablyudenij nad tekstom Ipatevskoj letopisi za 1110 1150 gody Istoriya 2006 7 Arhiv originalu za 30 travnya 2013 Procitovano 13 sichnya 2014 Same slovo Rus u davnoruskih pisemnih pam yatkah maye chotiri osnovnih znachennya etnichne narod plem ya rid tosho socialne suspilnij prosharok verstva abo stan geografichne teritoriya chi zemlya politichne derzhava div Kotlyar M F Duhovnij svit litopisannya K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2011 S 13 14 Arhivovano 3 lyutogo 2014 u Wayback Machine a b v g d e zh Rybakov 198 55 67 73 85 90 a b Mocya 2007 a b v g d e zh Nasonov 1951 41 42 Kuchkin 1995 74 100 Mavrodin V V Obrazovanie Drevnerusskogo gosudarstva L Izd Len un ta 1945 432 s Yanin V L O nachale Novgoroda U istokov russkoj gosudarstvennosti Istoriko arheologicheskij sbornik Sankt Peterburg 2007 S 211 Misceznahodzhennya ta istoriya Poozer ya Istorichna spravka Arhivovano 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Zaliznyak L L Arheologiya Ukrayini Kurs lekcij K 2005 Dana teza chudovo pidtverdzhuyetsya ridko citovanim fragmentom Tverskogo litopisnogo zbirnika Togo zhe leta 6961 1453 vzyat byl Cargrad ot carya turskago ot saltana a very ruskya ne prestavil a patriarha ne svel no odin v grade zvon otnyal u Sofii Premudrosti Bozhiya i po vsem cerkvam sluzhat litergiyu bozhestvennuyu a Rus k cerkvam hodyat a penia slushayut a kreshenie russkoe est Danilevskij I N Drevnyaya Rus glazami sovremennikov i potomkov IX XII vv Lekciya 6 Ruska zemlya Arhivovano 20 bereznya 2013 u Wayback Machine bolgare basani slovyane serbyane rus vo vseh sih edin yazyk Danilevskij I N Drevnyaya Rus glazami sovremennikov i potomkov IX XII vv Lekciya 6 Ruska zemlya Arhivovano 20 bereznya 2013 u Wayback Machine naibolee drevnim osnovnym znacheniem Rus i russkij yavlyaetsya znachenie obshee obrashennoe ko vsem russkim zemlyam i ko vsemu russkomu narodu v celom div D S Lihachov komentar do Povisti minulih lit M L 1950 ch II Dodatki s 241 Grushevskij 1907 IV 444 445 Book of the Knowledge 1912 60 a b Book of the Knowledge 1912 61 Book of the Knowledge 1912 9 a b v g d e zh i Mathiae de Mechovia Tractatus de duabus Sarmatiis 1517 Ivan Vishenskij Knizhka Arhivovano 2013 02 04 u Wayback Machine Ukrayinska literatura XIV XVI st Kiyiv Naukova dumka 1988 Theatrum Cosmographico Historicum 2 76 S 1688 Gloger Zygmunt Geografia historyczna ziem dawnej Polski Arhivovano 17 lipnya 2013 u Wayback Machine Krakow 1903 Vasil Simonenko RusBibliografiyaDzherela Book of the Knowledge of All the Kingdoms Lands and Lordships that are in the World translated by C Markham London 1912 14 Mathiae de Mechovia Tractatus de duabus Sarmatiis Cracoviae Ioannis Haller 1517 De Russia de districtibus eius de abundantia et contentis in ea Mehovskij Matvej Traktat o dvuh Sarmatiyah M L 1936 O Russii Arhivovano 27 veresnya 2013 u Wayback Machine C 94 99 Monografiyi Grushevskij M S Istoriya Ukrayini Rusi Kiyiv Lviv 1907 T 4 Danilevskij I N Drevnyaya Rus glazami sovremennikov i potomkov IX XII vv Kurs lekcij M 1998 15 Arhivovano 20 bereznya 2013 u Wayback Machine Drevnyaya Rus v svete zarubezhnyh istochnikov Hrestomatiya T I Antichnye istochniki Moskva 2009 ISBN 978 5 91244 004 5 Kupranec O Pohodzhennya nazvi Rus v Hronici Ruskoyi zemli Oleksandra Gvaninusa z 1611 roku Rim Toronto 1977 Mocya O P Pivdenna Ruska zemlya K 2007 Nasonov A N Russkaya zemlya i obrazovanie territorii drevnerusskogo gosudarstva Moskva 1951 S 27 44 16 Arhivovano 15 grudnya 2019 u Wayback Machine Rybakov B A Proishozhdenie Rusi Kievskaya Rus i russkie knyazhestva XII XIII vv M 1982 S 55 67 73 85 90 17 Arhivovano 24 lipnya 2020 u Wayback Machine Tihomirov M N Russkoe letopisanie M 1979 S 22 48 18 Arhivovano 8 grudnya 2009 u Wayback Machine Statti Vojtovich L Rus pomorski slov yani chi varyagi Arhivovano 13 lipnya 2021 u Wayback Machine PS Lviv 2011 Vip 60 S 33 46 Gensorskij A I Termin Rus ta pohidni v Drevnij Rusi Arhivovano 1 serpnya 2009 u Wayback Machine Doslidzhennya i materiali z ukrayinskoyi movi K 1962 T V S 16 30 Zhilenko I V Do istoriyi vikoristannya toponimu Rus Rossiya v ukrayinskij istoriografiyi do XVIII st ta zokrema avtorom Sinopsisa Sinopsis Kiyivskij K 2002 19 Arhivovano 1 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Kuchkin V A Russkaya zemlya po letopisnym dannym XI pervoj treti XIII v Drevnejshie gosudarstva Vostochnoj Evropy materialy i issledovaniya 1992 1993 gody Rossijskaya Akademiya nauk Institut rossijskoj istorii otv red A P Novoselcev Moskva Nauka 1995 S 74 100 ISBN 5 02 009784 5 Mocya O P Ruska terminologiya v Kiyivskomu ta Galicko Volinskomu litopisnih zvodah Arheologiya 2009 1 S 7 16 20 Arhivovano 14 grudnya 2013 u Wayback Machine Rogov A I O ponyatii Rus i Russkaya zemlya po pamyatnikam pismennosti XI nachala XII vv Formirovanie rannefeodalnyh narodnostej Akademiya nauk SSSR Institut slavyanovedeniya i balkanistiki red kollegiya otv red V D Korolyuk Moskva Nauka 1981 S 151 156 Steh M R Ochima kulturi 16 Pro Rus i rusku spadshinu Arhivovano 2 travnya 2014 u Wayback Machine Tolochko P P Gde nahodilas iznachalnaya Rus Arhivovano 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine Hristiyanizacijni vplivi v Kiyivskij Rusi za chasiv knyazya Oskolda 1150 rokiv Materiali mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Chernigiv Vera i Zhizn Luck Teren 2012 S 4 17 Tihomirov M N Proishozhdenie nazvanij Rus i Russkaya zemlya Sovetskaya etnografiya 1947 6 7 S 60 80 perevid Tihomirov M N Russkoe letopisanie M 1979 S 22 48 Fedotov A O znachenii slova Rus v nashih letopisyah Russkij istoricheskij sbornik M 1837 T 1 S 104 121 Dovidniki Kotlyar M F Rus Arhivovano 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 388 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Kotlyar M F Ruska zemlya Arhivovano 9 lipnya 2016 u Wayback Machine tam zhe s 389 Rus Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1647 1649 1000 ekz Posilannya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rus VIDEOEKSKURSIYa Shidni slov yani Derzhava Rus vid Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rus amp oldid 39806882