Суздаль — місто в Росії, адміністративний центр Суздальського району Владимирської області. Населення 10 240 осіб. (2013).
| місто Суздаль | ||
|---|---|---|
| ||
| Країна | Росія | |
| Суб'єкт Російської Федерації | Владимирська область | |
| Муніципальний район | Суздальська міськрада | |
| Код ЗКАТУ: | 17 445 000 | |
| Код ЗКТМО: | 17654101001 | |
| Основні дані | ||
| Час заснування | 999 | |
| Населення | 10 965 особи (2008) | |
| Площа | 15 км² | |
| Поштові індекси | 601291 | |
| Телефонний код | +7 49231 | |
| Географічні координати: | 56°25′16″ пн. ш. 40°26′56″ сх. д. / 56.4211111111387780° пн. ш. 40.44888888891677681° сх. д.Координати: 56°25′16″ пн. ш. 40°26′56″ сх. д. / 56.4211111111387780° пн. ш. 40.44888888891677681° сх. д. | |
| Часовий пояс | +3, влітку +4 | |
| Висота над рівнем моря | 150 м | |
| Водойма | річка Кам'янка | |
| Влада | ||
| Вебсторінка | gorodsuzdal.ru | |
| Міський голова | Годунін Сергій Борисович (рос.) | |
| Мапа | ||
| Суздаль | ||
|
| ||
| Суздаль у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Розташоване на річці Кам'янці, притоці річки Нерлі за 26 км на північ від Владимира.
Суздаль — місто-заповідник, входить в Золоте кільце Росії, в Владимиро-Суздальський історико-художній і архітектурний музей-заповідник.
Історія Редагувати
Точна дата його заснування невідома. Татищев вважав, що Суздаль був засновав 982 року Володимир Святий на болотистому березі Нерлі, там, де зараз розташоване село Кідекша, і лише пізніше його було перенесено на зручніше сучасне місце. Ця теорія поки що не знайшла підтвердження. У письмових джерелах Суздаль вперше згадано під 999 роком.
У 11-12 століттях, до піднесення Москви, Суздаль був одним із центрів Північно-Східної Русі.
На початку XII століття за Юрія Долгорукого був центром Ростово-Суздальського князівства. У 1157 Андрій Боголюбський переніс столицю до Владимира і князівство стало називатися Владимиро-Суздальським. З середини XIII століття — столиця самостійного Суздальського князівства. На початку XIV століття — столиця Суздальсько-Нижньогородського князівства.
У 1392 Суздаль увійшов до Великого Московського князівства.
У 1565 Суздаль попав в число міст, що складали опальну земщину, а після знищення опричнини став «царською вотчиною». У Смутний час суздальці зрадили Шуйському і передали своє місто тушинцям і Лисовському, який укріпив його і протримався в нім близько 8 місяців, попри неодноразові спроби з боку московського війська прогнати його звідти.
У 1612 році поляки брали в облогу Суздаль, але безуспішно.
У 1708 році місто було приписане до Московської губернії як провінційне місто; у 1778 зроблений повітовим містом Владимирського намісництва, в 1796 році — Владимирської губернії.
З XVI століття в Суздалі ведеться будівництво монастирів. Розширюються старі, зводяться нові. До XVI ст існувало 11 монастирів (нині збереглося 5 монастирських комплексів). Суздаль стає одним з релігійних центрів Росії. З середини XVII століття — період економічного підйому.
З другої половини XIX століття Суздаль стає глухим провінційним містом (у місті не розвивалася промисловість — не в останню чергу тому, що Суздаль опинився в стороні від залізниці).
У 1967 ухвалено Генеральний план розвитку Суздаля, згідно з яким він ставав містом-музеєм. З міста вивели виправні установи. Були побудовані Головний туристичний комплекс, розгорнуті музейні експозиції. Проводилися роботи з реставрації пам'ятників і благоустрою міста. У 1978 (?) міжнародна організація ЮНЕСКО включила білокам'яні пам'ятники Суздаля в список об'єктів світової спадщини.
Виробництво цегли в Суздалі Редагувати
Невелике місто Суздаль виділялось поміж поселень навколо Москви і Володимира наявністю цегельних майстерень. Глину брали на берегах місцевої річки Каменки. Неподалік заснували слободу і випалювальні печі. Найдавніша з печей по випалу цегли в Суздалі, розкопана археологами, датована 12 століттям (можливо, виробництво засноване в 11 столітті). Це зумовило відносно велику кількість цегляних споруд в Суздалі, створених у період 16-18 століть і добре зберігшихся до нашого часу. (В сусідньому Володимирі, на відміну від Суздаля, для будівництва якийсь час використовували тесані кам'яні брили, незважаючи на їх дорогу ціну і потребу мати відповідних майстрів. З тесаного каменю в Володимирі побудовані в 12 столітті і Успенський собор (Володимир), і уславлена церква Покрова на Нерлі.)
Населення Редагувати
| Чисельність населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1784 | 1856 | 1859 | 1870 | 1897 | 1913 | 1920 |
| 2962 | ↗6100 | ↗6145 | ↗7047 | ↘6412 | ↗7700 | ↘4357 |
| 1923 | 1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 |
| ↗7092 | ↘6642 | ↘6567 | ↗9012 | ↗10 179 | ↗11 529 | ↗12 063 |
| 1992 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2005 | 2006 |
| ↗12 100 | ↘12 000 | ↘11 900 | ↘11 357 | ↗11 400 | ↘11 200 | →11 200 |
| 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 |
| ↘10 965 | ↘10 535 | ↗10 553 | ↘10 409 | ↘10 240 | ↘10 061 | ↘9978 |
| 2016 | 2017 | 2018 | ||||
| ↘9865 | ↘9749 | ↘9618 |
| На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Архітектурні пам'ятки Редагувати
Суздаль зберіг велику кількість архітектурних пам'яток різних століть і стилів:
- Суздальський кремль
- Монастирські ансамблі
- Спасо-Євфімієв монастир
- Покровський монастир
- Александровський монастир
- Ризоположенський монастир
- Васильєвський монастир
- Ансамбль Торгової площі
- Торгові ряди (1806—1811, арх. А. Вершинський)
- Церква Воскресіння (1732)
- Церква Казанської ікони Божої Матері (1739)
- Церква Костянтина і Олени (Цареконстантіновська) (1707)
- Церква Всіх Скорботних (1750—1787)
- Церква Входу Господня до Єрусалиму (1702—1707)
- Церква Параскеви П'ятниці (1772)
- Пам'ятники Посаду
- Церква Успіння Божої Матері (1750)
- Церква Іоанна Передтечі (1720)
- Церква Святого Антіпія (1745)
- Церква Святого Лазаря (1667)
- Церква Кресто-Никольська (1770)
- Церква Косьми і Даміана на Яруновій горі (1725)
- Пам'ятники Зарічної сторони
- Церква Знамення на Мжарі (1749)
- Церква Ризположення на Мжарі (1777)
- Церква Бориса і Гліба (Суздаль) на Борисовій стороні (1747)
- Церква Іллі Пророка на Івановій горі (1758)
- Церква Богоявлення в Шкіряній слободі (1775)
- Церква Іоанна Передтечі в Шкіряній слободі (1703)
- Церква Тихвинської ікони Божої Матері (кінець XVII ст.)
- Церква Святого Миколая у Покровського монастиря (1712)
- Церква Петра і Павла у Покровського монастиря (1699)
- Пам'ятники слободи Скучилихи
- Церква Смоленської ікони Божої Матері (1696—1707)
- Церква Сімеона Столпника (1749)
- Церква Михайла Архангела (початок XVIII ст.)
- Кам'яний посадський будинок (кінець XVII ст.)
- Пам'ятники довколишніх сіл
- Церква Боголюбської ікони Божої Матері в Корівниках (1696)
- Церква Флора і Лавра в Михалях (1803)
- Церква Михайла Архангела в Михалях (початок XVIII ст.)
- Церква Михайла Архангела в Івановському (середина XVIII ст.)
- Пам'ятники музею дерев'яної архітектури
- Церква Воскресіння (Патакіно), (1776)
- Будинок з села Ількино (XIX в.)
- Будинок з села Балка (XIX в.)
- Вітряні млини (XIX ст.)
- Комори (XIX в.)
- Церква святого Миколая (Глотово), (1766)
- Церква Преображення (Козлятьєво), (1756)
Економіка Редагувати
Основу економічної активності в місті складають галузі, орієнтовані на прийом і обслуговування туристів: готельний бізнес, громадське харчування тощо.
У місті є промислові підприємства: швейна фабрика, підприємства харчової промисловості, з виробництва товарів культурно-побутового і господарського призначення. Розвинене городництво.
Джерела Редагувати
- Новгородський кодекс
- ↑ Предварительные итоги переписи по Владимирской губернии. Выпуск 2-й // Всесоюзная перепись населения 1926 года. (рос.)
- ↑ Народная энциклопедия «Мой город». Суздаль. Архів оригіналу за 26 червня 2014. Процитовано 26 червня 2014. (рос.)
- Списки населённых мест Российской империи. VI. Владимирская губерния. По сведениям 1859 года. (рос.)
- Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность городского населения СССР по городским поселениям и внутригородским районам. Архів оригіналу за 30 листопада 2013. Процитовано 30 листопада 2013. (рос.)
- Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
- Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
- Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
- Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения по населённым пунктам Владимирской области. Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 21 липня 2014. (рос.)
- Владимирская область. Оценка численности населения на 1 января 2009-2016 годов (рос.)
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. (рос.)
- Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. (рос.)
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. (рос.)
- Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
- Список наводиться за книгою: Воронин Н. Н. Владимир, Боголюбово, Суздаль, Юрьев-Польской. Москва, 1974. С. 151—231
Література Редагувати
- (рос.) Атлас автомобильных дорог. Золотое кольцо России. — М. : Книжное издательство «За рулём», 2007. — 160 с.
- (рос.) Золотое кольцо. Справочник. — М. : Вокруг света, 2006. — 256 с.
- (рос.) Михайлов К. П. Золотое кольцо России. Летопись разрушений и утрат. — М. : Эксмо; Яуза-Пресс; Лепта-Книга, 2008. — 464 с. — (На руинах Небесной России)
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Суздаль |
- Суздаль — офіційний сайт міста [ 6 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Суздаль — гостиниці, ресторани, архітектура, монастирі і пам'ятники [ 3 липня 2008 у Wayback Machine.]
- Суздаль [ 12 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Історія Суздаля і фотогалерея [ 16 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Фотографії Суздаля [ 14 червня 2018 у Wayback Machine.]