www.wikidata.uk-ua.nina.az

Насонов Арсеній Миколайович У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Насонов Арсе ній Микола йович Насо нов

Насонов Арсеній Миколайович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Насонов.

Арсе́ній Микола́йович Насо́нов (рос. Арсений Николаевич Насонов; 27 серпня 1898(18980827) —23 квітня 1965) — російський радянський історик, археограф, джерелознавець. Спеціаліст з історії Русі та літописання. Народився в Євпаторії, в родині науковців. Випускник Петроградського університету (1922). Арештований за антирадянську діяльність (1929—1930). Доктор історичних наук (1944). Науковий співробітник Ермітажу (1924—1927), Інституту історії АН СРСР (1935—1965, з перервами). Член Археографічної ради Інституту історії (1951—1956) і Археографічної комісії при АН СРСР (1956—1965). Дослідив межі Руської землі і описав процес формування Давньоруської держави. Відкрив понад 1000 нових рукописів пов'язаних із літописанням. Здійснив академічну публікацію Псковських літописів, Новгородського першого літопису тощо. Помер у Москві, СРСР. Похований на Новодівичому цвинтарі. Посмертно реабілітований (1997).

Біографія Редагувати

Арсеній Насонов народився 27 серпня 1898 року в Євпаторії, Таврійська губернія, Російська імперія, в родині російських науковців. Його батьком був зоолог Миколай Насонов, матір — Катерина Корнілова, дворянка, донька російського урядовця Олександра Корнілова, сестра російського історика Олександра Корнілова. Братами Арсенія були біолог Дмитро Миколайович Насонов та інженер Всеволод Насонов.

У лютому-грудні 1920 років Насонов служив у РККА.

1922 року Насонов закінчив історичне відділення факультету суспільних наук 1-го Петроградського університету. Вчителями Насонова були Михайло Присьолков, Олександр Заозерський, Сергій Рождественський.

Насонов працював науковим співробітником Історичного інституту Петроградського університету (1922—1923) й помічником хранителя Відділу нумізмантики Державного Ермітажу (1924—1927). Він займався вивченням історії розвитку великого землеволодіння в Росії ХІХ ст., на прикладі володінь князів Юсупових.

У квітні 1929 року Насонова арештували за підозрою в участі антирадянської групи, що була пов’язана із закордонною еміграцією. Його звинуватили у поширенні антирадянської літератури і антирадянській агітації. У вересні того ж року колегія ОГПУ засудила Насонова до 3 років тюрми. У квітні 1930 року його достроково звільнили «через хворобу».

Незважаючи на судимість, Насонов відновився на науковій роботі: був співробітником Історично-археографічного інституту АН СРСР (1935—1942, 1945—1965), який 1936 року перейменували на Інститут історії АН СРСР. У 1941—1942 роках, під час радянсько-німецької війни, він перебував у евакуації в Ашхабаді, де завідував сектором історії Інституту історії, мови і літератури Туркменського філіалу АН СРСР. У 1942—1945 роках Насонов перебував на військовій службі, займався пропагандистською роботою в Червоній армії.

У 1930-ті роки Насонов став першим в російській історіографії дослідником, який на основі аналізу різноманітних джерел (руських літописів, грамот, іноземних хронік, агіографічних пам’яток) предметно висвітлив період монгольського панування в Русі. 1941 року він захистив дисертацію кандидата історичних наук на тему «Монголи і Русь», а 1944 року — дисертацію доктора історичних наук на тему «Нариси з історії давньоруського літописання».

У 1940-х роках Насонов вивчав історію формування території Руської землі та Давньоруської держави. Він локалізував Русь у Середньому Подніпров’ї, між Києвом, Черніговом і Переяславом. Насонов показав, що об’єднання Руської землі із Новгородом дало початок Давньоруській державі — Київській Русі. Дослідник вважав її поліетнічною державою, наголошуючи що державні кордони виходили за межі розселеня східнослов’янських племен. Результати Насонова по цій темі були опубліковані в монографії «Руська земля і утворення території Давньоруської держави» (1951).

Насонов був членом Археограчної ради Інституту історії АН СРСР (1951—1956) і Археографічної комісії при АН СРСР (1956—1965).

Основною темою робіт пізнього Насонова була історія літописання. Він вивчав і опублікував Псковські літописи (1941—1955), Новгородський перший літопис (1950), Ніканоровський літопис та інші. Він з'ясував, що тверське літописання виникло в останній чверті ХІІІ ст. і розвивалося до кінця XV ст. Також, Насонов віднайшов у Центральному державному архіві СРСР книгу Водської п'ятнини 1568 року.

У 1950-х роках Насонов здійснив величезну роботу з дослідження рукописів, що містили літописні тексти, виявивши в архівах понад 1000 таких рукописів (до цього вважалося, що їх лише 200). Підсумком цієї праці стала «Історія руського літописання ХІ — початку XVIII ст.», яка вийшла посмертно в 1969 році. Насонов показав, що традиція літописання проіснувала в Московії до Петра І, а її розквіт припав на XV ст. Дослідник також удосконалив методологію вивчення літописів, зокрема, спосіб відновлення первісного тексту.

Арсеній Насонов помер у 23 квітня 1965 року в Москві. Його поховали на Новодівичому цвинтарі. 9 жовтня 1997 року Насонова реабілітували посмертно.

Праці Редагувати

Дисертації Редагувати

  • Монголы и Русь, 1941 (кандидатська дисертація)
  • Очерки по истории древнерусского летописания, 1944 (докторська дисертація)

Видання джерел Редагувати

  • Псковские летописи, вып. I. Москва—Ленинград:, 1941, 147 с.
  • Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов / АН СССР, Институт истории; отв. ред. М. Н. Тихомиров; под ред. и с предисл. А. Н. Насонова. Москва—Ленинград: Издательство АН СССР, 1950.
  • Псковские летописи, вып. ІІ. Москва, 1955, 326 с.
  • Полное собрание русских летописей, Т. XXVII. Никаноровская летопись. Сокращенные летописные своды конца XV века. Москва—Ленинград, 1962, 417 с.
  • Правда Русская, Т. III. Москва, 1963.

Монографії Редагувати

  • Насонов А. Н. Монголы и Русь: История татарской политики на Руси. Москва—Ленинград: Академия наук СССР. Институт истории, 1940. 178 с.
  • Псковские летописи. Вып. 1 / Публикация А. Н. Насонова. Москва, Ленинград, 1941.
  • Насонов А. Н. «Русская земля» и образование территории Древнерусского государства. Историко-географическое исследование. Москва, 1951, 260 с. (фрагмент: Глава II. С. 27-44. [ 15 грудня 2019 у Wayback Machine.])
  • Насонов А. Н. История русского летописания XI — начала XVIII века. Очерки и исследования / Отв. ред. академик Б. А. Рыбаков. Москва: Наука, 1969. 555 с. (посмертне видання)

Статті Редагувати

  • Насонов А. Н. Князь и город в Ростово-Суздальской земле // Века. Исторический сборник, вып. 1. Петроград., 1924, C. 3—27.
  • Насонов А. Н. Юсуповские вотчины в XIX веке // Доклады АН СССР, серия В, январь — февраль 1926, Ленинград, C. 1—4.
  • Насонов А. Н. Из истории крепостной вотчины XIX века в России // Известия АН СССР, VI серия, 15 апреля — 1 мая, № 7—8. Ленинград, 1926, С. 499—526.
  • Насонов А. Н. Летописные своды Тверского княжества // Доклады АН СССР, серия В, ноябрь — декабрь 1926, Ленинград, C. 125—128.
  • Насонов А. Н. Хозяйство крупной вотчины накануне освобождения крестьян в России // Известия АН СССР, серия VII, № 4—7. Ленинград, 1928, C. 343—374.
  • Насонов А. Н. Летописные памятники Тверского княжества // Известия АН СССР. VII серия, , Отделение гуманитарных наук. Ленинград, 1930, № 9. С. 709—738; № 10, С. 739—773.
  • Насонов А. Н. О неизданной рукописи А. А. Шахматова: Обозрение летописных сводов // Проблемы источниковедения, сб. II. Москва—Ленинград, 1936, С. 279—298.
  • Насонов А. Н. Летописные памятники Пскова // Историк-марксист, 1937, № 5—6, С. 271—272.
  • Насонов А. Н. Полководец Димитрий Донской (Из истории нашей Родины) // Вечерняя Москва, 27 мая 1939.
  • Насонов А. Н. Татарское иго на Руси в освещении М. Н. Покровского // Против антимарксистской концепции Покровского, ч. 2. Москва—Ленинград, 1940, С. 59—90.
  • Насонов А. Н. Тмуторокань в истории Восточной Европы X века // Исторические записки, Т. 6, 1940, С. 79—99.
  • Насонов А. Н. О русском областном летописании // Известия АН СССР. Серия истории и философии, 1945, Т. 2, № 4, С. 290—292.
  • Насонов А. Н. Из истории псковского летописания // Исторические записки. Т. 18, 1946, С. 255—294.
  • Насонов А. Н., Зимин А. А. О так называемом Троицком списке Новгородской первой летописи // Вопросы истории, № 2, 1951, С. 89—91.
  • Насонов А. Н. К вопросу об образовании древнерусской государственной территории (Ответ на рецензию В. Т. Пашуто. — «Вопросы истории», 1953, № 8). // Вопросы истории, 1954, № 12, С. 111—113.
  • Насонов А. Н. Летописный свод XV века (по двум спискам) // Материалы по истории СССР, вып. 2. Москва, 1955, С. 273—321.
  • Насонов А. Н. Летописные памятники хранилищ Москвы (новые материалы) // Проблемы источниковедения, вып. IV. Москва, 1955, С. 243—285.
  • Насонов А. Н. Материалы и исследования по истории русского летописания // Проблемы источниковедения, вып. VI. Москва, 1958, С. 235—274.
  • Насонов А. Н. О тверском летописном материале в рукописях XVII в. // Археографический ежегодник за 1957 год. Москва, 1958, С. 26—40.
  • Насонов А. Н. Начальные этапы киевского летописания в связи с развитием Древнерусского государства // Проблемы источниковедения, вып. VII. Москва, 1959, С. 416—462.
  • Насонов А. Н. Об отношении летописания Переяславля Русского к киевскому (XII в.) // Проблемы источниковедения, вып. VIII. Москва, 1959, С. 466—494.
  • Насонов А. Н. Московский свод 1479 г. и его южнорусский источник // Проблемы источниковедения, вып. IX. Москва, 1961, С. 350—385.
  • Насонов А. Н. Московский свод 1479 г. и Ермолинская летопись // Вопросы социально-экономической истории и источниковедения периода феодализма в России. Москва, 1961, С. 218—222.
  • Насонов А. Н. Малоисследованные вопросы ростово-суздальского летописания XII века // Проблемы источниковедения, вып. X. Москва, 1962, С. 349—392.
  • Насонов А. Н. Новые источники по истории Казанского взятия // Археографический ежегодник за 1960 год. Москва, 1962, С. 3—26.
  • Насонов А. Н. Лаврентьевская летопись и владимирское великокняжеское летописание первой половины XIII в. // Проблемы источниковедения, вып. XI. Москва, 1963, С. 429—480.

Рецензії Редагувати

  • Насонов А. Н. Рецензия на книги Ф. В. Баллода: «Старый и Новый Сарай, столицы Золотой Орды» и «Приволжские «Помпеи»» // Zeitschrift für slawische Philologies Leipzig, 1929, Bd. V, Doppelheft 3/4, S. 494—498.

У книгах Редагувати

  • Насонов А. Н. Владимиро-Суздальское княжество // Очерки истории СССР. Период феодализма. IX—XIII вв. Москва, 1953, гл. 3, § 4а, C. 320—334.
  • Насонов А. Н. Знание и просвещение // Очерки истории СССР. Период феодализма. IX—XIII вв. Москва, 1953, гл. 3, § 56, С. 463—471.
  • Насонов А. Н. Образование феодальных княжеств и республик и судьба Киевской земли (раздел о территории княжеств) // Очерки истории СССР. Период феодализма. IX—XIII вв. М, 1953, гл. 3, § 3, С. 310—320.
  • Насонов А. Н., Бахрушин С. В., Данилова Л. В., Кочин Г. Е. Новгородская и Псковская феодальные республики в XIV—XV вв. (текст о Пскове) // Очерки истории СССР. Период феодализма. XIV—XV вв. Москва, 1953, гл. 1, § 7, С. 167—191.
  • Насонов А. Н., Бахрушин С. В., Черепнин Л. В., Кочин Г. Е. Образование территории Русского централизованного государства // Очерки истории СССР. Период феодализма. XIV—XV вв. Москва, 1953, гл. 1, § 5, с. 132—143.
  • Насонов А. Н., Бахрушин С. В., Черепнин Л. В., Будовшщ И. У., Померанцева Э. В., Базилевич К. В., Бакланова Н. А. Русская культура и быт XIV—XV вв. // Очерки истории СССР. Период феодализма. XIV—XV вв. Москва, 1953, гл. 3, с. 334—409.
  • Насонов А. Н. Завоевание Туркмении Монгольским государством и установление монгольского ига // Очерки из истории туркменского народа и Туркменистана в VIII—XIX вв. Ашхабад, 1954, С. 134—160.
  • Насонов А. Н. Рост общественного разделения труда и развитие внутреннего рынка // Очерки истории СССР. Период феодализма. Конец XV в. — начало XVII в. Москва, 1955, гл. I, § 4, С. 62-80.
  • Насонов А. Н. Углубление процесса общественного разделения труда и складывание предпосылок всероссийского рынка // Очерки истории СССР. Период феодализма. Конец XV в. — начало XVII в. Москва, 1955, гл. II, § 4, С. 249-261.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Насонов Арсений Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. ↑ Насонов Арсений Николаевич [ 17 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Всемирная история.
  3. Насонов Арсений Николаевич 3-40-6 // Алфавитный список захоронений Новодевичьего кладбища г. Москвы.

Бібліографія Редагувати

  • Буганов В. И. Труды А. Н. Насонова о русском летописании // Археографический ежегодник за 1974 г. Москва, 1975
  • Кучкин В. А. Памяти Арсения Николаевича Насонова // История СССР. 1965. № 6. С. 225.
  • Кучкин В. А. Арсений Николаевич Насонов: Биография и творческий путь // Летописи и хроники: Сборник статей. 1973 г. Москва: Наука, 1974.
  • Кучкин В. А. А. Н. Насонов как археограф // Археографический ежегодник за 1974 г. Москва, 1975
  • Станиславский А. Л. Личный фонд А. Н. Насонова в архиве Академии наук СССР // Археографический ежегодник за 1974 г. Москва: Наука, 1975.
  • Насонов Арсений Николаевич [ 17 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Большая советская энциклопедия. Москва, 1969—1978.
  • Насонов Арсений Николаевич // Историки России XX века: Биобиблиографический словарь. Саратов, 2005. Т. 2, С. 98—99.
  • Кривошеев Ю. В., Мандрик М. В. Арсений Николаевич Насонов и его труды по истории Руси // Насонов А. Н. «Русская земля» и образование территории древнерусского государства. Монголы и Русь. Изд. 2-е, стереотипное. Санкт-Петербург.: Наука, 2006. С. 346—364.
  • Потин В. М., Щукина Е. С. Отдел нумизматики // Эрмитаж: История и современность: 1764—1988. Москва: Искусство, 1990. С. 206.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Насонов Арсеній Миколайович

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nasonov Arse nij Mikola jovich Naso nov ros Arsenij Nikolaevich Nasonov 27 serpnya 1898 18980827 23 kvitnya 1965 rosijskij radyanskij istorik arheograf dzhereloznavec Specialist z istoriyi Rusi ta litopisannya Narodivsya v Yevpatoriyi v rodini naukovciv Vipusknik Petrogradskogo universitetu 1922 Areshtovanij za antiradyansku diyalnist 1929 1930 Doktor istorichnih nauk 1944 Naukovij spivrobitnik Ermitazhu 1924 1927 Institutu istoriyi AN SRSR 1935 1965 z perervami Chlen Arheografichnoyi radi Institutu istoriyi 1951 1956 i Arheografichnoyi komisiyi pri AN SRSR 1956 1965 Doslidiv mezhi Ruskoyi zemli i opisav proces formuvannya Davnoruskoyi derzhavi Vidkriv ponad 1000 novih rukopisiv pov yazanih iz litopisannyam Zdijsniv akademichnu publikaciyu Pskovskih litopisiv Novgorodskogo pershogo litopisu tosho Pomer u Moskvi SRSR Pohovanij na Novodivichomu cvintari Posmertno reabilitovanij 1997 Nasonov Arsenij MikolajovichNarodivsya 15 27 serpnya 1898 Yevpatoriya RosiyaPomer 23 kvitnya 1965 1965 04 23 1 66 rokiv Moskva SRSR 1 Pohovannya Novodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist naukovecAlma mater Petrogradskij universitetGaluz istoriyaZaklad Institut istoriyi AN SRSRNaukovij stupin doktor istorichnih naukVchiteli Petrushevskij Dmitro Mojsejovich Zmist 1 Biografiya 2 Praci 2 1 Disertaciyi 2 2 Vidannya dzherel 2 3 Monografiyi 2 4 Statti 2 5 Recenziyi 2 6 U knigah 3 Primitki 4 Bibliografiya 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiArsenij Nasonov narodivsya 27 serpnya 1898 roku v Yevpatoriyi Tavrijska guberniya Rosijska imperiya v rodini rosijskih naukovciv Jogo batkom buv zoolog Mikolaj Nasonov matir Katerina Kornilova dvoryanka donka rosijskogo uryadovcya Oleksandra Kornilova sestra rosijskogo istorika Oleksandra Kornilova 2 Bratami Arseniya buli biolog Dmitro Mikolajovich Nasonov ta inzhener Vsevolod Nasonov U lyutomu grudni 1920 rokiv Nasonov sluzhiv u RKKA 2 1922 roku Nasonov zakinchiv istorichne viddilennya fakultetu suspilnih nauk 1 go Petrogradskogo universitetu Vchitelyami Nasonova buli Mihajlo Prisolkov Oleksandr Zaozerskij Sergij Rozhdestvenskij 2 Nasonov pracyuvav naukovim spivrobitnikom Istorichnogo institutu Petrogradskogo universitetu 1922 1923 j pomichnikom hranitelya Viddilu numizmantiki Derzhavnogo Ermitazhu 1924 1927 2 Vin zajmavsya vivchennyam istoriyi rozvitku velikogo zemlevolodinnya v Rosiyi HIH st na prikladi volodin knyaziv Yusupovih 2 U kvitni 1929 roku Nasonova areshtuvali za pidozroyu v uchasti antiradyanskoyi grupi sho bula pov yazana iz zakordonnoyu emigraciyeyu Jogo zvinuvatili u poshirenni antiradyanskoyi literaturi i antiradyanskij agitaciyi 2 U veresni togo zh roku kolegiya OGPU zasudila Nasonova do 3 rokiv tyurmi 2 U kvitni 1930 roku jogo dostrokovo zvilnili cherez hvorobu 2 Nezvazhayuchi na sudimist Nasonov vidnovivsya na naukovij roboti buv spivrobitnikom Istorichno arheografichnogo institutu AN SRSR 1935 1942 1945 1965 yakij 1936 roku perejmenuvali na Institut istoriyi AN SRSR 2 U 1941 1942 rokah pid chas radyansko nimeckoyi vijni vin perebuvav u evakuaciyi v Ashhabadi de zaviduvav sektorom istoriyi Institutu istoriyi movi i literaturi Turkmenskogo filialu AN SRSR U 1942 1945 rokah Nasonov perebuvav na vijskovij sluzhbi zajmavsya propagandistskoyu robotoyu v Chervonij armiyi 2 U 1930 ti roki Nasonov stav pershim v rosijskij istoriografiyi doslidnikom yakij na osnovi analizu riznomanitnih dzherel ruskih litopisiv gramot inozemnih hronik agiografichnih pam yatok predmetno visvitliv period mongolskogo panuvannya v Rusi 2 1941 roku vin zahistiv disertaciyu kandidata istorichnih nauk na temu Mongoli i Rus a 1944 roku disertaciyu doktora istorichnih nauk na temu Narisi z istoriyi davnoruskogo litopisannya 2 U 1940 h rokah Nasonov vivchav istoriyu formuvannya teritoriyi Ruskoyi zemli ta Davnoruskoyi derzhavi 2 Vin lokalizuvav Rus u Serednomu Podniprov yi mizh Kiyevom Chernigovom i Pereyaslavom Nasonov pokazav sho ob yednannya Ruskoyi zemli iz Novgorodom dalo pochatok Davnoruskij derzhavi Kiyivskij Rusi Doslidnik vvazhav yiyi polietnichnoyu derzhavoyu nagoloshuyuchi sho derzhavni kordoni vihodili za mezhi rozselenya shidnoslov yanskih plemen Rezultati Nasonova po cij temi buli opublikovani v monografiyi Ruska zemlya i utvorennya teritoriyi Davnoruskoyi derzhavi 1951 2 Nasonov buv chlenom Arheograchnoyi radi Institutu istoriyi AN SRSR 1951 1956 i Arheografichnoyi komisiyi pri AN SRSR 1956 1965 2 Osnovnoyu temoyu robit piznogo Nasonova bula istoriya litopisannya Vin vivchav i opublikuvav Pskovski litopisi 1941 1955 Novgorodskij pershij litopis 1950 Nikanorovskij litopis ta inshi Vin z yasuvav sho tverske litopisannya viniklo v ostannij chverti HIII st i rozvivalosya do kincya XV st 2 Takozh Nasonov vidnajshov u Centralnomu derzhavnomu arhivi SRSR knigu Vodskoyi p yatnini 1568 roku 2 U 1950 h rokah Nasonov zdijsniv velicheznu robotu z doslidzhennya rukopisiv sho mistili litopisni teksti viyavivshi v arhivah ponad 1000 takih rukopisiv do cogo vvazhalosya sho yih lishe 200 Pidsumkom ciyeyi praci stala Istoriya ruskogo litopisannya HI pochatku XVIII st yaka vijshla posmertno v 1969 roci 2 Nasonov pokazav sho tradiciya litopisannya proisnuvala v Moskoviyi do Petra I a yiyi rozkvit pripav na XV st Doslidnik takozh udoskonaliv metodologiyu vivchennya litopisiv zokrema sposib vidnovlennya pervisnogo tekstu 2 Arsenij Nasonov pomer u 23 kvitnya 1965 roku v Moskvi 2 Jogo pohovali na Novodivichomu cvintari 3 9 zhovtnya 1997 roku Nasonova reabilituvali posmertno 2 Praci RedaguvatiDisertaciyi Redaguvati Mongoly i Rus 1941 kandidatska disertaciya Ocherki po istorii drevnerusskogo letopisaniya 1944 doktorska disertaciya Vidannya dzherel Redaguvati Pskovskie letopisi vyp I Moskva Leningrad 1941 147 s Novgorodskaya pervaya letopis starshego i mladshego izvodov AN SSSR Institut istorii otv red M N Tihomirov pod red i s predisl A N Nasonova Moskva Leningrad Izdatelstvo AN SSSR 1950 Pskovskie letopisi vyp II Moskva 1955 326 s Polnoe sobranie russkih letopisej T XXVII Nikanorovskaya letopis Sokrashennye letopisnye svody konca XV veka Moskva Leningrad 1962 417 s Pravda Russkaya T III Moskva 1963 Monografiyi Redaguvati Nasonov A N Mongoly i Rus Istoriya tatarskoj politiki na Rusi Moskva Leningrad Akademiya nauk SSSR Institut istorii 1940 178 s Pskovskie letopisi Vyp 1 Publikaciya A N Nasonova Moskva Leningrad 1941 Nasonov A N Russkaya zemlya i obrazovanie territorii Drevnerusskogo gosudarstva Istoriko geograficheskoe issledovanie Moskva 1951 260 s fragment Glava II S 27 44 Arhivovano 15 grudnya 2019 u Wayback Machine Nasonov A N Istoriya russkogo letopisaniya XI nachala XVIII veka Ocherki i issledovaniya Otv red akademik B A Rybakov Moskva Nauka 1969 555 s posmertne vidannya Statti Redaguvati Nasonov A N Knyaz i gorod v Rostovo Suzdalskoj zemle Veka Istoricheskij sbornik vyp 1 Petrograd 1924 C 3 27 Nasonov A N Yusupovskie votchiny v XIX veke Doklady AN SSSR seriya V yanvar fevral 1926 Leningrad C 1 4 Nasonov A N Iz istorii krepostnoj votchiny XIX veka v Rossii Izvestiya AN SSSR VI seriya 15 aprelya 1 maya 7 8 Leningrad 1926 S 499 526 Nasonov A N Letopisnye svody Tverskogo knyazhestva Doklady AN SSSR seriya V noyabr dekabr 1926 Leningrad C 125 128 Nasonov A N Hozyajstvo krupnoj votchiny nakanune osvobozhdeniya krestyan v Rossii Izvestiya AN SSSR seriya VII 4 7 Leningrad 1928 C 343 374 Nasonov A N Letopisnye pamyatniki Tverskogo knyazhestva Izvestiya AN SSSR VII seriya Otdelenie gumanitarnyh nauk Leningrad 1930 9 S 709 738 10 S 739 773 Nasonov A N O neizdannoj rukopisi A A Shahmatova Obozrenie letopisnyh svodov Problemy istochnikovedeniya sb II Moskva Leningrad 1936 S 279 298 Nasonov A N Letopisnye pamyatniki Pskova Istorik marksist 1937 5 6 S 271 272 Nasonov A N Polkovodec Dimitrij Donskoj Iz istorii nashej Rodiny Vechernyaya Moskva 27 maya 1939 Nasonov A N Tatarskoe igo na Rusi v osveshenii M N Pokrovskogo Protiv antimarksistskoj koncepcii Pokrovskogo ch 2 Moskva Leningrad 1940 S 59 90 Nasonov A N Tmutorokan v istorii Vostochnoj Evropy X veka Istoricheskie zapiski T 6 1940 S 79 99 Nasonov A N O russkom oblastnom letopisanii Izvestiya AN SSSR Seriya istorii i filosofii 1945 T 2 4 S 290 292 Nasonov A N Iz istorii pskovskogo letopisaniya Istoricheskie zapiski T 18 1946 S 255 294 Nasonov A N Zimin A A O tak nazyvaemom Troickom spiske Novgorodskoj pervoj letopisi Voprosy istorii 2 1951 S 89 91 Nasonov A N K voprosu ob obrazovanii drevnerusskoj gosudarstvennoj territorii Otvet na recenziyu V T Pashuto Voprosy istorii 1953 8 Voprosy istorii 1954 12 S 111 113 Nasonov A N Letopisnyj svod XV veka po dvum spiskam Materialy po istorii SSSR vyp 2 Moskva 1955 S 273 321 Nasonov A N Letopisnye pamyatniki hranilish Moskvy novye materialy Problemy istochnikovedeniya vyp IV Moskva 1955 S 243 285 Nasonov A N Materialy i issledovaniya po istorii russkogo letopisaniya Problemy istochnikovedeniya vyp VI Moskva 1958 S 235 274 Nasonov A N O tverskom letopisnom materiale v rukopisyah XVII v Arheograficheskij ezhegodnik za 1957 god Moskva 1958 S 26 40 Nasonov A N Nachalnye etapy kievskogo letopisaniya v svyazi s razvitiem Drevnerusskogo gosudarstva Problemy istochnikovedeniya vyp VII Moskva 1959 S 416 462 Nasonov A N Ob otnoshenii letopisaniya Pereyaslavlya Russkogo k kievskomu XII v Problemy istochnikovedeniya vyp VIII Moskva 1959 S 466 494 Nasonov A N Moskovskij svod 1479 g i ego yuzhnorusskij istochnik Problemy istochnikovedeniya vyp IX Moskva 1961 S 350 385 Nasonov A N Moskovskij svod 1479 g i Ermolinskaya letopis Voprosy socialno ekonomicheskoj istorii i istochnikovedeniya perioda feodalizma v Rossii Moskva 1961 S 218 222 Nasonov A N Maloissledovannye voprosy rostovo suzdalskogo letopisaniya XII veka Problemy istochnikovedeniya vyp X Moskva 1962 S 349 392 Nasonov A N Novye istochniki po istorii Kazanskogo vzyatiya Arheograficheskij ezhegodnik za 1960 god Moskva 1962 S 3 26 Nasonov A N Lavrentevskaya letopis i vladimirskoe velikoknyazheskoe letopisanie pervoj poloviny XIII v Problemy istochnikovedeniya vyp XI Moskva 1963 S 429 480 Recenziyi Redaguvati Nasonov A N Recenziya na knigi F V Balloda Staryj i Novyj Saraj stolicy Zolotoj Ordy i Privolzhskie Pompei Zeitschrift fur slawische Philologies Leipzig 1929 Bd V Doppelheft 3 4 S 494 498 U knigah Redaguvati Nasonov A N Vladimiro Suzdalskoe knyazhestvo Ocherki istorii SSSR Period feodalizma IX XIII vv Moskva 1953 gl 3 4a C 320 334 Nasonov A N Znanie i prosveshenie Ocherki istorii SSSR Period feodalizma IX XIII vv Moskva 1953 gl 3 56 S 463 471 Nasonov A N Obrazovanie feodalnyh knyazhestv i respublik i sudba Kievskoj zemli razdel o territorii knyazhestv Ocherki istorii SSSR Period feodalizma IX XIII vv M 1953 gl 3 3 S 310 320 Nasonov A N Bahrushin S V Danilova L V Kochin G E Novgorodskaya i Pskovskaya feodalnye respubliki v XIV XV vv tekst o Pskove Ocherki istorii SSSR Period feodalizma XIV XV vv Moskva 1953 gl 1 7 S 167 191 Nasonov A N Bahrushin S V Cherepnin L V Kochin G E Obrazovanie territorii Russkogo centralizovannogo gosudarstva Ocherki istorii SSSR Period feodalizma XIV XV vv Moskva 1953 gl 1 5 s 132 143 Nasonov A N Bahrushin S V Cherepnin L V Budovshsh I U Pomeranceva E V Bazilevich K V Baklanova N A Russkaya kultura i byt XIV XV vv Ocherki istorii SSSR Period feodalizma XIV XV vv Moskva 1953 gl 3 s 334 409 Nasonov A N Zavoevanie Turkmenii Mongolskim gosudarstvom i ustanovlenie mongolskogo iga Ocherki iz istorii turkmenskogo naroda i Turkmenistana v VIII XIX vv Ashhabad 1954 S 134 160 Nasonov A N Rost obshestvennogo razdeleniya truda i razvitie vnutrennego rynka Ocherki istorii SSSR Period feodalizma Konec XV v nachalo XVII v Moskva 1955 gl I 4 S 62 80 Nasonov A N Uglublenie processa obshestvennogo razdeleniya truda i skladyvanie predposylok vserossijskogo rynka Ocherki istorii SSSR Period feodalizma Konec XV v nachalo XVII v Moskva 1955 gl II 4 S 249 261 Primitki Redaguvati a b Nasonov Arsenij Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh Nasonov Arsenij Nikolaevich Arhivovano 17 grudnya 2019 u Wayback Machine Vsemirnaya istoriya Nasonov Arsenij Nikolaevich 3 40 6 Alfavitnyj spisok zahoronenij Novodevichego kladbisha g Moskvy Bibliografiya RedaguvatiBuganov V I Trudy A N Nasonova o russkom letopisanii Arheograficheskij ezhegodnik za 1974 g Moskva 1975 Kuchkin V A Pamyati Arseniya Nikolaevicha Nasonova Istoriya SSSR 1965 6 S 225 Kuchkin V A Arsenij Nikolaevich Nasonov Biografiya i tvorcheskij put Letopisi i hroniki Sbornik statej 1973 g Moskva Nauka 1974 Kuchkin V A A N Nasonov kak arheograf Arheograficheskij ezhegodnik za 1974 g Moskva 1975 Stanislavskij A L Lichnyj fond A N Nasonova v arhive Akademii nauk SSSR Arheograficheskij ezhegodnik za 1974 g Moskva Nauka 1975 Nasonov Arsenij Nikolaevich Arhivovano 17 grudnya 2019 u Wayback Machine Bolshaya sovetskaya enciklopediya Moskva 1969 1978 Nasonov Arsenij Nikolaevich Istoriki Rossii XX veka Biobibliograficheskij slovar Saratov 2005 T 2 S 98 99 Krivosheev Yu V Mandrik M V Arsenij Nikolaevich Nasonov i ego trudy po istorii Rusi Nasonov A N Russkaya zemlya i obrazovanie territorii drevnerusskogo gosudarstva Mongoly i Rus Izd 2 e stereotipnoe Sankt Peterburg Nauka 2006 S 346 364 Potin V M Shukina E S Otdel numizmatiki Ermitazh Istoriya i sovremennost 1764 1988 Moskva Iskusstvo 1990 S 206 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nasonov Arsenij Mikolajovich Nasonov Arsenij Nikolaevich Arhivovano 17 grudnya 2019 u Wayback Machine Vsemirnaya istoriya Spisok nauchnyh trudov A N Nasonova Arhivovano 15 veresnya 2019 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nasonov Arsenij Mikolajovich amp oldid 38197857