www.wikidata.uk-ua.nina.az

Літопис історико літературний твір у Русі пізніше в Україні Польщі Білорусі та інших країн слов янського походження в як

Літопис

Літопис — історико-літературний твір у Русі, пізніше в Україні, Польщі, Білорусі, та інших країн слов'янського походження в якому оповідь велася за роками (хронологія). Писали переважно церковнослов'янською мовою, з численними вкрапленнями місцевої лексики. В інших християнських країнах подібні давні твори мають назву «хроніки», які писалися, як правило, латиною.

«1000 років літописанню і книжковій справі в Україні». Худ. О. В. Штанко. Марка Укрпошти, 1998

Назва «літопис» походить від структури літопису, де твори починались зі слів «в літо». Літописи — важливі пам'ятки літератури, цінні джерела для дослідження слов'янської історії з давніх часів до XVIII століття включно. У них розповідається про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини між собою та з іншими народами, тощо. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до церковнослов'янської, а у період XV—XVIII ст. частина литовських літописів пишеться латиною. Україна має давні власні літописні традиції, які закладені ще на світанку виникнення писемності на Русі. Створювалися вони в Києві, Переяславі, Володимирі-Волинському, Галичі, Львові, Чернігові та інших містах. При цьому в різні часи виникло кілька різновидів літописів:

  • княжі літописи, що укладалися, як правило, у центрі князівств;
  • місцеві літописи, які створювалися в інших містах та монастирях;
  • козацькі літописи, що виникли як своєрідні хроніки визвольних змагань

Початки літописання

Зародженню літописної творчості сприяв ряд чинників: діяльність могутньої Київської держави, відносно високий рівень матеріальної і духовної культури в давньокиївський період, заснування Київської митрополії, спорудження Софійського собору та ін. Літописання почалося у Києві. Вважають, що найдавніше зведення літописних матеріалів різного характеру і походження (короткі порічні записи, княжі літописи, народні перекази) належить до кін. X ст. Його склала, мабуть, група світських і духовних осіб з оточення Великого князя Володимира Святославича.
В XI ст. були складені Літописне зведення 1037, Києво-Печерське літописне зведення 1072–73 (автор книжник Никон), Новгородське зведення 1079, Початкове зведення 1093–95, складене ігуменом Печерського монастиря Іоанном. Останнє стало основою для складання першої редакції «Повісті минулих літ». Безпосереднім продовженням її в Іпатіївському списку був Київський літопис, складений у Видубицькому монастирі на підставі літописних зведень, які до нас не дійшли. Є відомості про чернігівський, переяславський, галицький літописи XII ст., однак вони не збереглися, уривки з них ввійшли до інших літописних зведень.

Перші оригінальні літописи не збереглися, до цього часу дійшли зроблені на їх основі літописні зведення. Перші історичні описи не мали датувань (роки проставлені пізнішими літописцями-переписувачами в ХІІ–ХІІІ ст.), тому найдавніший пласт вітчизняного літописання називається «Повістю». Автори зведень, переважно ченці, брали за основу один з літописів, додаючи до нього виписки з інших, не завжди маючи змогу їх правильно узгодити хронологічно. Крім того, літописи складалися на замовлення правлячої династії Рюриковичів, тому історична думка вже з ранньої доби потрапляла під вплив політичної кон'юнктури, зміна якої зумовлювала внесення правок до текстів літописних зведень. При зміні політичного курсу чи під впливом певних ситуацій літописи повністю переписувалися — ґрунтовно чи поспішно. А за умов частої зміни влади, що почалася в період міжусобиць з кінця 30-х рр. XII ст., внесення змін до літописів стало буденною справою. Конкуруючі князівські роди «мономаховичів» та «ольговичів», що виступали замовниками літописних редакцій, наполягали на виправданні та ідеалізації своєї династичної гілки. Однак, попри зміни політичного характеру, традиційним для давньоруського літописання залишалося прагнення опертися на Біблію, як на стабільну частину історичного передання, незалежну від суспільних змін.

З 2-ї пол. XIII ст. у зв'язку із занепадом Києва літописання зосереджується в Галицько-Волинському князівстві. Видатною пам'яткою XIII ст., головним джерелом для вивчення історії України цієї доби є Галицько-Волинський літопис, що охоплює події 1201–92 рр.

Від XIV ст. літописання увійшло в нову добу — складання зведень і списків. До нашого часу дійшло декілька сотень списків. Так виникли Лаврентїївський літопис (1377), Іпатський (Іпатіївський) літопис (поч. XV ст.), Радзивіллівський список (кін. XV ст.), Хлєбниківський список (XVI ст.), Погодінський список (кін. XVI ст.) та ряд інших, що переважно були опубліковані в «Полном собрании русских летописей» (т. 1 — 42, СПб. — М. — Ленинград, 1841—2004). Деякі літописи збереглися лише в одному списку, деякі мають десяток копій. Давньокиївська літописна традиція у XIV—XVI ст. продовжувалася у Московській державі та Литовсько-Руській державі. Цінністю фактичного матеріалу відзначаються Новгородські та Владимиро-Суздальський літописи.

Літописи XV—XVII ст

До часу перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського належить виникнення (XV—XVI ст.) литовських (їх ще називають західноруськими або білорусько-литовськими) літописів. Це літописи Баркулабівський, Биховця, Авраамки, Красинського, Рачинського, Румянцевський, Короткий Київський (Супрасльський) та ін. Серед українських літописів XVI — поч. XVII ст. особливу наукову цінність становлять Густинський літопис, частково «Літописці Волині і України». Густинський літопис, складений, на думку дослідників, у Густинському монастирі біля Прилук на Чернігівщині, ймовірно, Захарією Копистенським між 1623 і 1627 на основі багатьох давніх літописів та польських джерел. Літопис містить цілісний виклад історії України від часів Київської Русі до Берестейської унії включно.
Протягом XVII ст. складено ряд інших літописів: Львівський літопис (названий так за місцем, де його знайшли), що описує події 1498—1649 переважно на Київщині, Поділлі, в Галичині; Острозький літописець з описом подій 1500—1636; Межигірський літопис (знайдений у Межигірському монастирі на Київщині), в якому розповідається про події 1393—1620, а також з історії козацтва; Хмільницький літопис, який описує події з історії України 1636 — 50, пов'язані переважно з містом Хмільником. У 1672-73 рр. Теодосій Софонович уклав «Кройнику», в якій розповідається про події в Україні до 1289, історію Литви до 1529 і Польщі до 1693.

На XVII ст. припадає складення значної кількості коротких монастирських літописів, які описують переважно внутрішні й господарські справи монастирів, подають важливі матеріали для місцевої історії. Це Густинський монастирський літопис (1600 — 40), Межигірський монастирський літопис (1608—1700), Добромильський літопис (1648—1700), Підгорецький літопис (1583—1715), Мгарський літопис (1682—1775) та ін.

Козацькі літописи

Особливе значення серед літописів 2-ї половини XVII — початку XVIII століття мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси їх умовна назва — «козацькі», «козацько-старшинські» літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються.

До наших днів дійшли три найвизначніші козацькі літописи — Самовидця (про події 1648–1702 років, вірогідний автор — Роман Ракушка-Романовський), Грабянки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648–1700 років).

В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648–1654 років, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, факти з історії Московського царства, Речі Посполитої, Угорського королівства, Швеції, Молдовського князівства, Османської імперії та інших держав.

Джерелами козацьких літописів були давні українські літописи, власні спостереження, спогади сучасників, документальні матеріали (урядові офіційні і приватні листи, акти, грамоти, універсали), твори чужоземних істориків, народні легенди, перекази тощо.

У 30-х pp. XVIII ст. невідомий автор склав «Короткий опис Малоросії» (рос. мовою) про події від Київської Русі до скасування гетьманства в 1734 році.

У 1765 році Петро Симоновський скомпонував «Краткое описание о козацьком народЂ» з описом подій від найдавніших часів до 1751 року.

Автором «Летописца или описання краткого знатнЂйших дЂйств и случаев» про події в Україні з 1506 по 1737 рік був, імовірно, Яків Лизогуб.

В 1770 у Прилуках полковий обозний Степан Лукомський склав «Зібрання історичне» з описом подій в Україні у XIV — XVI столітті.

Літописно-історичні праці про Україну писали також зарубіжні автори — Гійом Боплан, К. Гаммердерфер, Йоган Енгель, С. Зарульський, О. Рігельман та інші.

Інші літописи

За характером, до літописів належать також пам'ятки мемуарної літератури — щоденники-діаріуші Атанасія Филиповича, Миколи Ханенка, Я. Марковича та інших.

Анонімна «История русов», написана у кінці XVIII або на початку XIX століття (опублікована в 1846 О. Бодянським) з викладом подій від найдавніших часів до 1769 року, завершує давню літописно-повістеву традицію і є містком до нової української історичної науки, розпочатої «Історією Малої Росії» Д. М. Бантиша-Каменського (тт. 1-4).

Молдавські літописи

Див. також

Примітки

  1. Тарапон О. Літописи // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015. — С. 453—454. — 912 с.

Джерела та література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Літопис
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Litopis istoriko literaturnij tvir u Rusi piznishe v Ukrayini Polshi Bilorusi ta inshih krayin slov yanskogo pohodzhennya v yakomu opovid velasya za rokami hronologiya Pisali perevazhno cerkovnoslov yanskoyu movoyu z chislennimi vkraplennyami miscevoyi leksiki V inshih hristiyanskih krayinah podibni davni tvori mayut nazvu hroniki yaki pisalisya yak pravilo latinoyu 1000 rokiv litopisannyu i knizhkovij spravi v Ukrayini Hud O V Shtanko Marka Ukrposhti 1998 Nazva litopis pohodit vid strukturi litopisu de tvori pochinalis zi sliv v lito Litopisi vazhlivi pam yatki literaturi cinni dzherela dlya doslidzhennya slov yanskoyi istoriyi z davnih chasiv do XVIII stolittya vklyuchno U nih rozpovidayetsya pro pohodzhennya shidnih slov yan zarodzhennya u nih derzhavnoyi vladi pro politichni ekonomichni ta kulturni vzayemini mizh soboyu ta z inshimi narodami tosho Velike znachennya litopisi mayut dlya vivchennya istoriyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi Mova bilshosti litopisiv knizhna blizka do cerkovnoslov yanskoyi a u period XV XVIII st chastina litovskih litopisiv pishetsya latinoyu Ukrayina maye davni vlasni litopisni tradiciyi yaki zakladeni she na svitanku viniknennya pisemnosti na Rusi Stvoryuvalisya voni v Kiyevi Pereyaslavi Volodimiri Volinskomu Galichi Lvovi Chernigovi ta inshih mistah Pri comu v rizni chasi viniklo kilka riznovidiv litopisiv knyazhi litopisi sho ukladalisya yak pravilo u centri knyazivstv miscevi litopisi yaki stvoryuvalisya v inshih mistah ta monastiryah kozacki litopisi sho vinikli yak svoyeridni hroniki vizvolnih zmaganZmist 1 Pochatki litopisannya 2 Litopisi XV XVII st 3 Kozacki litopisi 4 Inshi litopisi 5 Moldavski litopisi 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela ta literatura 9 PosilannyaPochatki litopisannya RedaguvatiZarodzhennyu litopisnoyi tvorchosti spriyav ryad chinnikiv diyalnist mogutnoyi Kiyivskoyi derzhavi vidnosno visokij riven materialnoyi i duhovnoyi kulturi v davnokiyivskij period zasnuvannya Kiyivskoyi mitropoliyi sporudzhennya Sofijskogo soboru ta in Litopisannya pochalosya u Kiyevi Vvazhayut sho najdavnishe zvedennya litopisnih materialiv riznogo harakteru i pohodzhennya korotki porichni zapisi knyazhi litopisi narodni perekazi nalezhit do kin X st Jogo sklala mabut grupa svitskih i duhovnih osib z otochennya Velikogo knyazya Volodimira Svyatoslavicha V XI st buli skladeni Litopisne zvedennya 1037 Kiyevo Pecherske litopisne zvedennya 1072 73 avtor knizhnik Nikon Novgorodske zvedennya 1079 Pochatkove zvedennya 1093 95 skladene igumenom Pecherskogo monastirya Ioannom Ostannye stalo osnovoyu dlya skladannya pershoyi redakciyi Povisti minulih lit Bezposerednim prodovzhennyam yiyi v Ipatiyivskomu spisku buv Kiyivskij litopis skladenij u Vidubickomu monastiri na pidstavi litopisnih zveden yaki do nas ne dijshli Ye vidomosti pro chernigivskij pereyaslavskij galickij litopisi XII st odnak voni ne zbereglisya urivki z nih vvijshli do inshih litopisnih zveden Pershi originalni litopisi ne zbereglisya do cogo chasu dijshli zrobleni na yih osnovi litopisni zvedennya Pershi istorichni opisi ne mali datuvan roki prostavleni piznishimi litopiscyami perepisuvachami v HII HIII st tomu najdavnishij plast vitchiznyanogo litopisannya nazivayetsya Povistyu Avtori zveden perevazhno chenci brali za osnovu odin z litopisiv dodayuchi do nogo vipiski z inshih ne zavzhdi mayuchi zmogu yih pravilno uzgoditi hronologichno Krim togo litopisi skladalisya na zamovlennya pravlyachoyi dinastiyi Ryurikovichiv tomu istorichna dumka vzhe z rannoyi dobi potraplyala pid vpliv politichnoyi kon yunkturi zmina yakoyi zumovlyuvala vnesennya pravok do tekstiv litopisnih zveden Pri zmini politichnogo kursu chi pid vplivom pevnih situacij litopisi povnistyu perepisuvalisya gruntovno chi pospishno A za umov chastoyi zmini vladi sho pochalasya v period mizhusobic z kincya 30 h rr XII st vnesennya zmin do litopisiv stalo budennoyu spravoyu Konkuruyuchi knyazivski rodi monomahovichiv ta olgovichiv sho vistupali zamovnikami litopisnih redakcij napolyagali na vipravdanni ta idealizaciyi svoyeyi dinastichnoyi gilki Odnak popri zmini politichnogo harakteru tradicijnim dlya davnoruskogo litopisannya zalishalosya pragnennya opertisya na Bibliyu yak na stabilnu chastinu istorichnogo peredannya nezalezhnu vid suspilnih zmin 1 Z 2 yi pol XIII st u zv yazku iz zanepadom Kiyeva litopisannya zoseredzhuyetsya v Galicko Volinskomu knyazivstvi Vidatnoyu pam yatkoyu XIII st golovnim dzherelom dlya vivchennya istoriyi Ukrayini ciyeyi dobi ye Galicko Volinskij litopis sho ohoplyuye podiyi 1201 92 rr Vid XIV st litopisannya uvijshlo v novu dobu skladannya zveden i spiskiv Do nashogo chasu dijshlo dekilka soten spiskiv Tak vinikli Lavrentyiyivskij litopis 1377 Ipatskij Ipatiyivskij litopis poch XV st Radzivillivskij spisok kin XV st Hlyebnikivskij spisok XVI st Pogodinskij spisok kin XVI st ta ryad inshih sho perevazhno buli opublikovani v Polnom sobranii russkih letopisej t 1 42 SPb M Leningrad 1841 2004 Deyaki litopisi zbereglisya lishe v odnomu spisku deyaki mayut desyatok kopij Davnokiyivska litopisna tradiciya u XIV XVI st prodovzhuvalasya u Moskovskij derzhavi ta Litovsko Ruskij derzhavi Cinnistyu faktichnogo materialu vidznachayutsya Novgorodski ta Vladimiro Suzdalskij litopisi Litopisi XV XVII st RedaguvatiDo chasu perebuvannya ukrayinskih zemel u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo nalezhit viniknennya XV XVI st litovskih yih she nazivayut zahidnoruskimi abo bilorusko litovskimi litopisiv Ce litopisi Barkulabivskij Bihovcya Avraamki Krasinskogo Rachinskogo Rumyancevskij Korotkij Kiyivskij Supraslskij ta in Sered ukrayinskih litopisiv XVI poch XVII st osoblivu naukovu cinnist stanovlyat Gustinskij litopis chastkovo Litopisci Volini i Ukrayini Gustinskij litopis skladenij na dumku doslidnikiv u Gustinskomu monastiri bilya Priluk na Chernigivshini jmovirno Zahariyeyu Kopistenskim mizh 1623 i 1627 na osnovi bagatoh davnih litopisiv ta polskih dzherel Litopis mistit cilisnij viklad istoriyi Ukrayini vid chasiv Kiyivskoyi Rusi do Berestejskoyi uniyi vklyuchno Protyagom XVII st skladeno ryad inshih litopisiv Lvivskij litopis nazvanij tak za miscem de jogo znajshli sho opisuye podiyi 1498 1649 perevazhno na Kiyivshini Podilli v Galichini Ostrozkij litopisec z opisom podij 1500 1636 Mezhigirskij litopis znajdenij u Mezhigirskomu monastiri na Kiyivshini v yakomu rozpovidayetsya pro podiyi 1393 1620 a takozh z istoriyi kozactva Hmilnickij litopis yakij opisuye podiyi z istoriyi Ukrayini 1636 50 pov yazani perevazhno z mistom Hmilnikom U 1672 73 rr Teodosij Sofonovich uklav Krojniku v yakij rozpovidayetsya pro podiyi v Ukrayini do 1289 istoriyu Litvi do 1529 i Polshi do 1693 Na XVII st pripadaye skladennya znachnoyi kilkosti korotkih monastirskih litopisiv yaki opisuyut perevazhno vnutrishni j gospodarski spravi monastiriv podayut vazhlivi materiali dlya miscevoyi istoriyi Ce Gustinskij monastirskij litopis 1600 40 Mezhigirskij monastirskij litopis 1608 1700 Dobromilskij litopis 1648 1700 Pidgoreckij litopis 1583 1715 Mgarskij litopis 1682 1775 ta in Kozacki litopisi RedaguvatiDokladnishe Kozacki litopisiOsoblive znachennya sered litopisiv 2 yi polovini XVII pochatku XVIII stolittya mayut istorichni tvori prisvyacheni kozackim vijnam Zvidsi yih umovna nazva kozacki kozacko starshinski litopisi hoch vid litopisiv u tradicijnomu rozuminni voni znachno vidriznyayutsya Do nashih dniv dijshli tri najviznachnishi kozacki litopisi Samovidcya pro podiyi 1648 1702 rokiv virogidnij avtor Roman Rakushka Romanovskij Grabyanki 1710 pro podiyi vid viniknennya kozactva do 1709 ta Samijla Velichka 1720 pro podiyi v Ukrayini 1648 1700 rokiv V usih cih litopisah ne lishe dokladno rozpovidayetsya pro Vizvolnu vijnu ukrayinskogo narodu 1648 1654 rokiv a j podayetsya ekonomichna politichna i kulturna harakteristika krayini fakti z istoriyi Moskovskogo carstva Rechi Pospolitoyi Ugorskogo korolivstva Shveciyi Moldovskogo knyazivstva Osmanskoyi imperiyi ta inshih derzhav Dzherelami kozackih litopisiv buli davni ukrayinski litopisi vlasni sposterezhennya spogadi suchasnikiv dokumentalni materiali uryadovi oficijni i privatni listi akti gramoti universali tvori chuzhozemnih istorikiv narodni legendi perekazi tosho U 30 h pp XVIII st nevidomij avtor sklav Korotkij opis Malorosiyi ros movoyu pro podiyi vid Kiyivskoyi Rusi do skasuvannya getmanstva v 1734 roci U 1765 roci Petro Simonovskij skomponuvav Kratkoe opisanie o kozackom narodЂ z opisom podij vid najdavnishih chasiv do 1751 roku Avtorom Letopisca ili opisannya kratkogo znatnЂjshih dЂjstv i sluchaev pro podiyi v Ukrayini z 1506 po 1737 rik buv imovirno Yakiv Lizogub V 1770 u Prilukah polkovij oboznij Stepan Lukomskij sklav Zibrannya istorichne z opisom podij v Ukrayini u XIV XVI stolitti Litopisno istorichni praci pro Ukrayinu pisali takozh zarubizhni avtori Gijom Boplan K Gammerderfer Jogan Engel S Zarulskij O Rigelman ta inshi Inshi litopisi RedaguvatiZa harakterom do litopisiv nalezhat takozh pam yatki memuarnoyi literaturi shodenniki diariushi Atanasiya Filipovicha Mikoli Hanenka Ya Markovicha ta inshih Anonimna Istoriya rusov napisana u kinci XVIII abo na pochatku XIX stolittya opublikovana v 1846 O Bodyanskim z vikladom podij vid najdavnishih chasiv do 1769 roku zavershuye davnyu litopisno povistevu tradiciyu i ye mistkom do novoyi ukrayinskoyi istorichnoyi nauki rozpochatoyi Istoriyeyu Maloyi Rosiyi D M Bantisha Kamenskogo tt 1 4 Moldavski litopisi RedaguvatiDokladnishe Moldavski litopisiSlov yano moldavskij litopis 1359 1504 XVI st Div takozh RedaguvatiHronika Annali Berestyana gramota Litopis Nikonovskij Litopis podij u Pivdennij RusiPrimitki Redaguvati Tarapon O Litopisi Enciklopedichnij slovnik simvoliv kulturi Ukrayini Za zag red V P Kocura O I Potapenka V V Kujbidi 5 e vid Korsun Shevchenkivskij FOP Gavrishenko V M 2015 S 453 454 912 s Dzherela ta literatura RedaguvatiV Yu Franchuk Litopis litopisannya litopisoznavstvo Arhivovano 13 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 237 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Litopisi Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1962 Kn 2 t 4 Krushelnickij Misto pochatok S 1369 1371 Studiyi nad ukrayinskimi litopisami zb nauk pr Mihajlo Voznyak uporyad Nazar Fedorak Lviv nac un t im I Franka L LNU im I Franka 2011 595 s 500 pr ISBN 978 966 613 837 1Litopisi Arhivovano 13 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Litopis Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 853 854 1000 ekz Litopisannya Kultura Ukrayini Grinchishin D G Litopisi Arhivovano 3 lyutogo 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Posilannya RedaguvatiDobirka ukrayinskih litopisiv na sajti Izbornik Arhivovano 10 grudnya 2012 u Wayback Machine Litopis Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 579 580 Litopis Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 306 307 634 s Mikola Zharkih Dvi tradiciyi litopisannya Velikogo knyazivstva Litovskogo Arhivovano 21 sichnya 2022 u Wayback Machine Kiyiv 2016 467 s Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Litopis Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Litopis amp oldid 39452492