Львівський літопис

Льві́вський літо́пис — український літопис 30-40-х років XVII століття.

Основні відомості про Львівський літопис

Львівський літопис являє собою не тільки історичне джерело, але й пам'ятку української мови і літератури. Назва літопису є умовною, яка була надана першими видавцями. Це джерело є важливим для історії України, як і інші — Літописи Самовидця, Самійло Величко, Грабянки тощо. Літопис був складовою частиною збірника різних матеріалів, упорядкованного М. Гунашевським і скомпонованого у вигляді книги розміром 20 на 30 см. Папір книги має філігрань із зображенням мисливського ріжка на щитку — знаком, характерним для паперу, що виготовлявся у другій чверті XVII століття на паперових млинах у Польщі. Літопис писано одним, характерним для упорядника збірника почерком, українським (південноруським) зв'язаним скорописом. Палеографічні ознаки рукопису показують, що Львівський літопис написано наприкінці 30-40 років XVII століття. Текст літопису виявив на початку XIX ст. історик Д. Зубрицький. Вперше опубліковано у Москві (1839 р.), друге видання — у Львові (1867—1868 рр.).

Події у літописі

Літопис відображає події в Україні-Русі з 1498 по 1649 року включно. Однак перед основним текстом літопису ми знаходимо дві вставки польською мовою. Одна — про взяття польським королем Казимиром III міста Львова 1339 року з посиланням на Кромера. Друга — про перетворення 1471 року литовським великим князем і польським королем Казимиром IV Ягеллончиком Київського князівства у воєводство. Львівський літопис подає цінні відомості про зовнішньополітичне та економічне становище України, взаємини з Польщею, Московією, Кримським ханством. Багато уваги приділяє козацьким повстанням 30-х років XVII століття, національно-визвольній війні українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648—1654 рр., наводить ряд фактів з її історії, яких немає в інших джерелах.

Видання літопису

• Львовская русская летопись [ 2 липня 2019 у Wayback Machine.] // Русский исторический сборник, издаваемый обществом истории и древностей российских. — М., 1839. — Т. III, Кн. 3. — С. 233—267.
• Львовская летопись // Науковый сборник, издаваемый литературным обществом Галицко-русской матицы. — Львів, 1867—1868. — Вып. I—IV. — С. 255—294.
• Полное собраніе русских лѣтописей изданное по высочайшему повелѣнію Императорскою археографическою коммиссіею. — Санкт-Петербургъ: Типографія М. А. Александрова, 1910. — Т. 20, I половина: Львовская лѣтопись, ч. I. — IV, 418 с.
• Львівський літопис [ 19 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець: Джерелознавче дослідження. — К.: Наукова думка, 1971. — С. 99-124.

Див. також

• Історія Русів
• Літопис Самовидця
• Літопис Самійла Величка
• Літопис Григорія Грабянки

Джерела та література

• А. Б. Гречило. Львівський літопис // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 356. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.

Література

• Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець: Джерелознавче дослідження. — К.: Наукова думка, 1971. — 199 с. [ 7 липня 2019 у Wayback Machine.]
• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
• Довідник з історії України / За ред. І.Підкови та Р.Шуста. — К.: Генеза, 1993. [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]

Посилання

• Львівський літопис [ 7 липня 2019 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• Львівський літопис // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 587.