www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бантиш Каменський Дмитро Миколайович Дмитро Микола йович Банти ш Ка менський рос Дмитрий Николаевич Бантыш Каменский 5 1

Бантиш-Каменський Дмитро Миколайович

Дмитро́ Микола́йович Банти́ш-Ка́менський (рос. Дмитрий Николаевич Бантыш-Каменский; 5 (16) листопада 1788, Москва — †25 січня (6 лютого) 1850) — російський та український історик і археограф, син Миколи Миколайовича Бантиш-Каменського.

Бантиш-Каменський Дмитро Миколайович
Народився 16 листопада 1788(1788-11-16)
Москва, Російська імперія
Помер 6 лютого 1850(1850-02-06) (61 рік)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання Старий Донський цвинтар
Країна  Російська імперія
Діяльність історик, політик
Alma mater Імператорський Московський університетd
Знання мов російська
Батько Бантиш-Каменський Микола Миколайович
Нагороди Орден Святого Іоанна Єрусалимського (Мальтійський хрест), Орден Червоного орла, Орден Святого Володимира 4-й ступінь

Біографія Редагувати

Син Миколи Миколайовича Бантиш-Каменського. Освіту здобув домашню, в 1800 році поміщений був юнкером в московський архів Іноземної колегії, керівником якого був його батько.

Будучи відряджений в Сербію, Бантиш-Каменський мав можливість оглянути Україну і країни, що лежали на шляху, які й були ним описані у виданому ним «Подорожі в Молдавію, Валахію і Сербію» (М., 1810).

В 1812 році Бантиш-Каменський супроводжував батька в Нижній Новгород, куди на час був вивезений архів. Після повернення в Москву Бантиш-Каменський слухав лекції в університеті, але незабаром за тим, як помер його батько (1814), перейшов на службу в Петербург в Колегію закордонних справ.Він бере участь у підготовці Паризької мирної угоди (1814)

Прекрасне знання мов відкривало перед ним широке поле дипломатичної діяльності, але цим він не скористався, а вступив спочатку чиновником особливих доручень, а потім правителем канцелярії до князя H. Г. Рєпніна, призначеного в 1816 році військовим губернатором ​​України. П'ятирічне перебування тут дало йому можливість знову віддатися улюбленим архівним заняттям, плодом яких є його «Історія Малої Русі від приєднання її до Російської держави до скасування гетьманства, із загальним введенням, додатком матеріалів і портретами» (4 томи, 1822; 2 — е видання, 3 томи, Москва, 1830; 3-е видання, 1842) — праця, розпочата за дорученням князя Рєпніна, який брав навіть безпосередню участь в складанні першого тому. Джерелами для автора послужили рукописна праця його батька з того самого предмета, численні документи московського архіву, матеріали архіву Малоросійської колегії (при губернському правлінні в Чернігові), архів князя Рєпніна і багато місцевих матеріалів. Праця ця, чи не позбавлена недоліків, довгий час залишалася єдиною цільною історією України.

У березні 1825 року Бантиш-Каменський призначений був губернатором в Тобольськ. На цій посаді він багато дбав про благоустрій міста, поліпшення побуту засланців і місцевих інородців (сприяв скасування калима серед диких вогулів), про промисловість краю і т . і.

Незважаючи на таку корисну діяльність, Бантиш-Каменський в 1828 році став жертвою сенаторської ревізії, за яку потягнулися слідство і суд в Петербурзі (по 1834 рік). З приводу цих переслідувань він склав докладну записку під назвою «Шемякін суд в XIX столітті»; частина її була надрукована в Русской старине 1873 року.

Користуючись своїм мимовільним дозвіллям, Бантиш-Каменський знову віддався улюбленим літературним заняттям. На цей час припадає його «Словник достопам'ятних людей російської землі» (5 томів, Москва, 1836, доповнення в 3 томах, СПб., 1847), заснована на безлічі архівних джерел, фамільних документів і усних повідомленнях.

У травні 1836 року Бантиш-Каменський призначений був губернатором Віленської губернії; тут він звернув увагу на поліпшення богоугодних закладів і госпіталів, на пристрій міст, але в 1838 році був відкликаний і зарахований до Міністерства внутрішніх справ. Потім він був членом ради цього міністерства (1839) і членом департаменту уділів (1840), а в 1841 році призначений в таємні радники.

До останнього періоду життя Бантиш-Каменського належать його (4 частини, СПб., 1840–1841), на видання яких імператор Микола I надав йому 2000 рублів.

Бантиш-Каменський помер в Петербургзі 26 січня 1850 року, а похований в Москві, в некрополі Донського монастиря.

Він був одружений тричі і залишив значне сімейство, але ні служба, ні літературні праці його не збагатили, так що на погашення його боргів імператор Микола Павлович віддав 10 000 рублів.

Дослідження історії України Редагувати

Перебуваючи в Україні, зібрав і систематизував цінний історичний матеріал, опублікований у:

  • «История Малой России со времен присоединения оной к Российскому государству при царе Алексее Михайловиче»(I—IV, 1822)
  • «Словарь достопамятных людей русской земли» (1836)
  • «Источники малороссийской истории» (1858–1859)

Як історик Дмитро Бантиш-Каменський не відділяв історію України від історії Київської Русі, вважав українське козацтво визначальним чинником розвитку українського народу. Як зазначає сам автор у передмові до «Истории Малой России», при написанні історичних праць він користувався «малоросійськими» літописами, «Історією Русів», матеріалами Андріяна Чепи.

Література Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Бантыш-Каменский Дмитрий Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Замлинський, Володимир (1995). Історія України в особах (українська). Київ: Україна. с. 25. ISBN 5-319-00882-1. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dmitro Mikola jovich Banti sh Ka menskij ros Dmitrij Nikolaevich Bantysh Kamenskij 5 16 listopada 1788 Moskva 25 sichnya 6 lyutogo 1850 rosijskij ta ukrayinskij istorik i arheograf sin Mikoli Mikolajovicha Bantish Kamenskogo Bantish Kamenskij Dmitro MikolajovichNarodivsya 16 listopada 1788 1788 11 16 Moskva Rosijska imperiya 1 Pomer 6 lyutogo 1850 1850 02 06 61 rik Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 Pohovannya Starij Donskij cvintarKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist istorik politikAlma mater Imperatorskij Moskovskij universitetdZnannya mov rosijskaBatko Bantish Kamenskij Mikola MikolajovichNagorodi Orden Svyatogo Ioanna Yerusalimskogo Maltijskij hrest Orden Chervonogo orla Orden Svyatogo Volodimira 4 j stupinRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Doslidzhennya istoriyi Ukrayini 3 Literatura 4 Primitki 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiSin Mikoli Mikolajovicha Bantish Kamenskogo Osvitu zdobuv domashnyu v 1800 roci pomishenij buv yunkerom v moskovskij arhiv Inozemnoyi kolegiyi kerivnikom yakogo buv jogo batko Buduchi vidryadzhenij v Serbiyu Bantish Kamenskij mav mozhlivist oglyanuti Ukrayinu i krayini sho lezhali na shlyahu yaki j buli nim opisani u vidanomu nim Podorozhi v Moldaviyu Valahiyu i Serbiyu M 1810 V 1812 roci Bantish Kamenskij suprovodzhuvav batka v Nizhnij Novgorod kudi na chas buv vivezenij arhiv Pislya povernennya v Moskvu Bantish Kamenskij sluhav lekciyi v universiteti ale nezabarom za tim yak pomer jogo batko 1814 perejshov na sluzhbu v Peterburg v Kolegiyu zakordonnih sprav Vin bere uchast u pidgotovci Parizkoyi mirnoyi ugodi 1814 2 Prekrasne znannya mov vidkrivalo pered nim shiroke pole diplomatichnoyi diyalnosti ale cim vin ne skoristavsya a vstupiv spochatku chinovnikom osoblivih doruchen a potim pravitelem kancelyariyi do knyazya H G Ryepnina priznachenogo v 1816 roci vijskovim gubernatorom Ukrayini P yatirichne perebuvannya tut dalo jomu mozhlivist znovu viddatisya ulyublenim arhivnim zanyattyam plodom yakih ye jogo Istoriya Maloyi Rusi vid priyednannya yiyi do Rosijskoyi derzhavi do skasuvannya getmanstva iz zagalnim vvedennyam dodatkom materialiv i portretami 4 tomi 1822 2 e vidannya 3 tomi Moskva 1830 3 e vidannya 1842 pracya rozpochata za doruchennyam knyazya Ryepnina yakij brav navit bezposerednyu uchast v skladanni pershogo tomu Dzherelami dlya avtora posluzhili rukopisna pracya jogo batka z togo samogo predmeta chislenni dokumenti moskovskogo arhivu materiali arhivu Malorosijskoyi kolegiyi pri gubernskomu pravlinni v Chernigovi arhiv knyazya Ryepnina i bagato miscevih materialiv Pracya cya chi ne pozbavlena nedolikiv dovgij chas zalishalasya yedinoyu cilnoyu istoriyeyu Ukrayini U berezni 1825 roku Bantish Kamenskij priznachenij buv gubernatorom v Tobolsk Na cij posadi vin bagato dbav pro blagoustrij mista polipshennya pobutu zaslanciv i miscevih inorodciv spriyav skasuvannya kalima sered dikih voguliv pro promislovist krayu i t i Nezvazhayuchi na taku korisnu diyalnist Bantish Kamenskij v 1828 roci stav zhertvoyu senatorskoyi reviziyi za yaku potyagnulisya slidstvo i sud v Peterburzi po 1834 rik Z privodu cih peresliduvan vin sklav dokladnu zapisku pid nazvoyu Shemyakin sud v XIX stolitti chastina yiyi bula nadrukovana v Russkoj starine 1873 roku Koristuyuchis svoyim mimovilnim dozvillyam Bantish Kamenskij znovu viddavsya ulyublenim literaturnim zanyattyam Na cej chas pripadaye jogo Slovnik dostopam yatnih lyudej rosijskoyi zemli 5 tomiv Moskva 1836 dopovnennya v 3 tomah SPb 1847 zasnovana na bezlichi arhivnih dzherel familnih dokumentiv i usnih povidomlennyah U travni 1836 roku Bantish Kamenskij priznachenij buv gubernatorom Vilenskoyi guberniyi tut vin zvernuv uvagu na polipshennya bogougodnih zakladiv i gospitaliv na pristrij mist ale v 1838 roci buv vidklikanij i zarahovanij do Ministerstva vnutrishnih sprav Potim vin buv chlenom radi cogo ministerstva 1839 i chlenom departamentu udiliv 1840 a v 1841 roci priznachenij v tayemni radniki Do ostannogo periodu zhittya Bantish Kamenskogo nalezhat jogo html Biografiyi rosijskih generalisimusiv i general feldmarshaliv 4 chastini SPb 1840 1841 na vidannya yakih imperator Mikola I nadav jomu 2000 rubliv Bantish Kamenskij pomer v Peterburgzi 26 sichnya 1850 roku a pohovanij v Moskvi v nekropoli Donskogo monastirya Vin buv odruzhenij trichi i zalishiv znachne simejstvo ale ni sluzhba ni literaturni praci jogo ne zbagatili tak sho na pogashennya jogo borgiv imperator Mikola Pavlovich viddav 10 000 rubliv Doslidzhennya istoriyi Ukrayini RedaguvatiPerebuvayuchi v Ukrayini zibrav i sistematizuvav cinnij istorichnij material opublikovanij u Istoriya Maloj Rossii so vremen prisoedineniya onoj k Rossijskomu gosudarstvu pri care Aleksee Mihajloviche I IV 1822 Slovar dostopamyatnyh lyudej russkoj zemli 1836 Istochniki malorossijskoj istorii 1858 1859 Yak istorik Dmitro Bantish Kamenskij ne viddilyav istoriyu Ukrayini vid istoriyi Kiyivskoyi Rusi vvazhav ukrayinske kozactvo viznachalnim chinnikom rozvitku ukrayinskogo narodu Yak zaznachaye sam avtor u peredmovi do Istorii Maloj Rossii pri napisanni istorichnih prac vin koristuvavsya malorosijskimi litopisami Istoriyeyu Rusiv materialami Andriyana Chepi Literatura RedaguvatiShevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Vitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Atamanenko A Dmitro Bantish Kamenskij yak istorik Ukrayini Naukovi zapiski Istorichni nauki Ostrog Vid vo Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya 2008 Vip 12 300 s Arhivovano 12 veresnya 2014 u Wayback Machine Palienko M Sribnyak I Dmitrij Bantysh Kamenskij 1788 1850 portret istorika v kontekste epohi Rusin International Historical Journal Chisinau Moldova 2018 Vol 52 Issue 2 C 221 237 http elibrary kubg edu ua id eprint 24163 Arhivovano 3 listopada 2018 u Wayback Machine Palienko M Sribnyak I Vklad Dmitriya Bantysh Kamenskogo v razvitie istoricheskoj biografistiki po ocenkam sovremennikov Rusin International Historical Journal Chisinau Moldova 2019 55 S 68 83 http elibrary kubg edu ua id eprint 27631 Arhivovano 5 listopada 2019 u Wayback Machine Chepa M L A P yat velikih tayemnic istorichnoyi psihologiyi K 2005 128 s ISBN 966 8356 50 0 Primitki Redaguvati a b Bantysh Kamenskij Dmitrij Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Zamlinskij Volodimir 1995 Istoriya Ukrayini v osobah ukrayinska Kiyiv Ukrayina s 25 ISBN 5 319 00882 1 Posilannya RedaguvatiP T Tronko BANTISh KAMENSKIJ Dmitro Mikolajovich Arhivovano 27 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 179 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Yas O V Svij sered chuzhih chuzhij sered svoyih Istoriya Maloj Rossii D Bantisha Kamenskogo u svitli ukrayinsko rosijskogo kulturnogo perehrestya do 220 richchya Dmitra Bantisha Kamenskogo Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2009 2 S 160 194 https www academia edu 21625998 Yas O V Istoriografichna diskusiya 1823 r recenziya O Martosa ta list D Bantisha Kamenskogo do vidavcya zhurnalu Syn Otechestva vstupna stattya Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2015 5 S 186 191 https www academia edu 21618441 Dmitriĭ Nikolaevich Bantysh Kamenskiĭ knigi D Bantish Kamenskogo v Internet arhivi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bantish Kamenskij Dmitro Mikolajovich amp oldid 39952389