Прилу́ки — місто Чернігівської області, залізничний вузол. Розташоване на півдні Чернігівської області на берегах річки Удай, є адміністративним, економічним і культурним центром Прилуцького району. Територія Прилук — 42 км². Має зручне автомобільне та залізничне сполучення з іншими регіонами України; розташоване на відстані 135 км від столиці України м. Києва.
| Прилуки | ||||
|---|---|---|---|---|
| Основні дані | ||||
| Країна | Україна | |||
| Регіон | Чернігівська область | |||
| Район | Прилуцький район | |||
| Громада | Прилуцька міська громада | |||
| Рада | Прилуцька міська рада | |||
| Засноване | — | |||
| Перша згадка | 1085 | |||
| Магдебурзьке право | 1582 | |||
| Статус міста | від 1924 року | |||
| Населення | 51 637 (2022) | |||
| - повне | 51 637 (2022) | |||
| Площа | 42 км² | |||
| Поштові індекси | 17500—17511 | |||
| Телефонний код | +380-4637 | |||
| Координати | 50°35′21″ пн. ш. 32°23′08″ сх. д. / 50.58917° пн. ш. 32.38556° сх. д. | |||
| Водойма | р. Удай | |||
| Назва мешканців | прилуча́нин, прилуча́нка, прилуча́ни | |||
| Міста-побратими | див. тут | |||
| День міста | 18 вересня святкування — перша субота після 17 вересня | |||
| Відстань | ||||
| Найближча залізнична станція | Прилуки | |||
| До обл./респ. центру | ||||
| - залізницею | 150 км | |||
| - автошляхами | 165 км | |||
| До Києва | ||||
| - фізична | 135 км | |||
| - автошляхами | 127 км | |||
| Міська влада | ||||
| Адреса | вул. Незалежності, 82 | |||
| Вебсторінка | pryluky.org | |||
| Міський голова | Попенко Ольга Михайлівна | |||
| Прилуки у Вікісховищі
|
Населення Редагувати
Населення Прилук зменшується в результаті механічного й природного руху.
1999 року в суспільному виробництві було зайнято 34,9 тис. осіб, що становить 49,4 % від усього населення. Розподілені трудові ресурси так:
- у промисловості зайнято 10,1 тис. осіб;
- у будівництві 1,3 тис. осіб;
- у галузях невиробничої сфери 14,5 тис. осіб.
Національний склад м. Прилуки (2001):
українці — 92.3 %
росіяни — 6.5 %
білоруси — 0.3 %.
Чисельність Редагувати
| 1781 | 1802 | 1833 | 1840 | 1859 | 1897 | 1926 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 7 500 | 5 471 | 5 493 | 8 118 | 10 261 | 18 532 | 28 624 |
| 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2017 | 2022 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 36 881 | 43 719 | 57 474 | 65 303 | 71 954 | 64 861 | 56 270 | 51 637 |
Мова Редагувати
| українська мова | російська | білоруська |
|---|---|---|
| 92.91 % | 6.77 % | 0.12 % |
Історія Редагувати
Руська доба Редагувати
На території міста є чимало архітектурних та історичних пам'яток, що становлять своєрідний літопис Прилук. Попередні покоління залишили нам цінну культурну спадщину, ці надбання — гордість нащадків, які творять нове, світле, прекрасне місто.
На територію правого берега річки Удай люди прийшли ще у сиву давнину, в часи, коли формувалася східнослов'янська або праукраїнська народність на обширах Придніпров'я, Побужжя й Придністров'я. Археологи назвали їх черняхівцями та визначили умовний вік існування: 2-5 століття нової ери. Залишки поселення черняхівської культури в Прилуках, неподалік від міських валів, дослідили чернігівські археологи у 1990 році.
Як повідомляє літописець, у 988 році великий князь київський Володимир починає будівництво й заселення укріплених міст по берегах річок Десни, Остра, Трубежа, Стугни і Сули. І хоча в літописі не згадується Прилуки й річка, але за припущенням археологів, можливо, що саме тоді воно й було засноване під іменням Прилук-город[джерело?]. Про це свідчать археологічні знахідки на території давнього прилуцького Валу, на Опанасівському узвозі та на старовинному Квашинському посаді.
Першу письмову згадку про Прилук-город залишив нащадкам київський князь Володимир Мономах. У своєму знаменитому «Повчанні» дітям, князь-воїн розповів про те, як 1085 року вирушив із дружиною зі стін княжого столичного Переяслава назустріч половецькій орді. Зустрівшись зненацька з ординцями у полі, князь уникнув сутички й увійшов у Прилук-город під захист стін фортеці. Зібравшись із силами, він виступив із дружиною і прилучанами проти нападників і винищив їх у кривавій битві під Білими Вежами. Про це свідчить величний пам'ятник на Валу — чотириметрова бронзова скульптура старого князя Мономаха.
1092 року половці напали на Київщину під час великої літньої засухи і взяли міста Пісочен, Переволоку і Прилуки, спустошили багато сіл.
Згадується місто і 1138 року в числі зруйнованих міст Переяславщини у смутні часи міжусобних воєн між чернігівськими князями й синами Мономаха. Татаро-монгольська навала 1239 року знищила місто, після чого воно відбудувалося лише у 15 столітті українськими князями Глинськими і згадується в історичних літописах 1459 року. Та проіснувало місто всього лише сорок літ і знову страшна руїна 1482 року від кримської орди хана Менглі-Гирея.
Річ Посполита Редагувати
Після Люблінської унії 1569 року, яка об'єднала Королівство Польщі і Велике князівство Литвовське, Руське і Жематійське, Прилуки увійшли до Речі Посполитої і перебували в її складі до серпня 1648 року.
1582 року король Сигізмунд III особливим привілеєм надав прилуцьку маєтність князям Вишневецьким. Водночас місто отримало магдебурзьке право, яке було дароване Прилукам, як зазначалося у привілеї, в такій самій мірі, як і Кракову та Львову. Герб міста, затверджений королем тоді ж, являв собою частину великого родового герба князів Вишневецьких — видозмінений шляхетський герб «Пом'ян» із зображенням пробитої шаблею бичачої голови на блакитному тлі.
1592 року, князі Вишневецькі почали «ставити слободу». Місто-красень виросло дуже швидко і через 10-12 років було досить значним і великим. У 1604 році місто зненацька захопило військо московського царя Годунова. Як повідомляють тогочасні літописи: «…людей многих мужской і женскої плоті, на остаток і діток на смерть побили й помордовали…»
Козацька держава Редагувати
У середині 17 століття в Прилуках постала неприступна козацька фортеця з валами й ровами, стінами й вежами, церквами й палацами, громадськими будівлями, будинками козацької старшини, купців і ремісників. Тут у 1648 році прилуцьке козацтво було об'єднане у Прилуцький козацький полк, який уписав немало славних сторінок в історію Визвольної війни українського народу.
З 1692 по 1708 рік Прилуцький полк очолював полковник Дмитро Горленко. Він значно розбудував місто й посад, укріпив фортецю, заселив навколишні степи хуторами, сприяв розвитку ремесел і торгівлі, опікувався церквами, школами, притулками, побудував у Прилуках новий собор Різдва в 1697 році, Петропавлівську та Миколаївську церкви з мурами в Густині, заснував у Прилуках два щорічні ярмарки: Іванівський літній та Дмитрівський — осінній. Горленко за свої кошти побудував церкву, названу на честь гетьмана Мазепи Іванівською.
Прилуки, як і кожне місто тієї пори, мало свої символи: герб і прапор. Герб, наданий місту князями Вишневецькими наприкінці 16 століття, являв собою геральдичний щит блакитного кольору, на якому зображена золота голова бика, проткнута кривою козацькою шаблею.
Від козацької доби збереглися до наших часів і безцінні архітектурні пам'ятки міста, які пов'язані з розквітом українського бароко й правлінням Прилуцьким полком полковників Гната та Григорія Галаганів.
У складі Російської імперії Редагувати
За даними на 1859 рік, у місті мешкала 10261 особа (5165 чоловічої статі та 5096 — жіночої), налічувалось 1551 дворове господарства, існували 6 православних церков, 2 єврейських молитовних будинки, лікарня, повітове та приходське училища, поштова станція та завод, відбувалось 4 ярмарків на рік. 1886 року телеграфна станція (відкрита в серпні 1880 року) та поштова контора для пересилки листів і грошових повідомлень були об'єднані в одну установу. Тоді стійловий пункт земських поштових коней у Прилуках налічував 15 особин.
У першій половині 19 століття стали широко відомі імена двох уродженців Прилук педагогів і письменників Антонського-Прокоповича та Білецького-Носенка. Професор Антон Антонович Антонський-Прокопович (1762—1848) видатний український педагог, випускник знаменитої Київської Академії, ректор Московського університету, автор 26 томів наукових праць. Павло Павлович Білецький-Носенко (1774—1856) — людина феноменальних знань з усіх галузей науки, талановитий педагог, письменник, філолог, етнограф, фольклорист, художник, автор одного з найперших українських словників, повістей, романів, поем, байок, наукових досліджень і розвідок. З Прилуками пов'язані імена двох перших почесних громадян міста Галагана й Скоропадського. Григорій Павлович Галаган (1819—1888) видатний діяч української культури, меценат, громадський і державний діяч, засновник одного з найвідоміших навчальних закладів України — Колегії Павла Галагана. Іван Михайлович Скоропадський (1804—1887) український меценат засновник всесвітньо-відомого Тростянецького дендрологічного парку. З Прилуками і Прилуччиною тісно пов'язане життя й творчість видатних українців Тараса Шевченка, Панаса Мирного, Остапа Вересая. Край завжди славився народними майстрами, співцями, музиками, не перевелися вони й нині. Деякий час у Прилуках проживала відома українська актриса Ганна Затиркевич-Карпинська, подекуди вона виступала під псевдонімом Прилуцька.
У складі УНР Редагувати
Місто було важливим центром влади Української Народної Республіки, яка мала постійну загрозу з боку комуністичної Росії. Починаючи з 1918 року, влада у місті кілька разів переходить із рук в руки. Відповідно до закону про новий адміністративний поділ України, який ухвалила Мала Рада 6 березня 1918 року, Прилуки ставали центром землі під назвою Переяславщина. Остаточна комуністична окупація встановлена у 1920 році.
Голодомор 1932—1933 Редагувати
Місто постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933.
Секретар Прилуцького РПК (Чернігівська область) Робенко повідомляє 19 березня 1933 p.: «… важкий продовольчий стан в районі, особливо в колгоспах, охоплює чим далі більшу кількість колгоспників… Ми провели вибіркове обслідування стану колгоспників по 20-ти сільрадам, причому виявлено сімей, що потребують негайної допомоги — 797. В цих сім'ях налічується дорослих 1050 чоловік і дітей 1800 чоловік…Стан харчування в місті теж надзвичайно поганий… на підприємствах кустарно-промислової кооперації робітники зовсім не одержують хліба і серед цих робітників… є 41 опухлий і більше 50-ти чоловік хворих на ґрунті голоду, що на роботу зовсім не виходять…».
До міста стікалися десятки тисяч селян, яких тероризували голодом. Проте самі Прилуки як місто суто українське також було в харчовій облозі, тож навіть заводські їдальні не могли зменшити ці масові убивства.
Друга світова війна Редагувати
20 травня 1942 року в рамках «очистки Чернігівської області від євреїв» зондеркоманда СД «Плат» в Прилуках знищила 1290 євреїв.
Прилуки були одним із центрів комплектування Азербайджанського легіону (азерб. Azərbaycan Legionu, нім. Der Aserbaidschanische Legion) — з'єднання, що складалося з колишніх полонених червоноармійців-азербайджанців. Азербайджанський легіон входив до складу Вермахту.
Російсько-українська війна Редагувати
28 лютого ліквідовано танкову роту російських окупантів. 7 березня під Прилуками ЗСУ розбили російську колону бензовозів.
13 червня 2022 року о 13:15 в Прилуках були зафіксовані ракетні обстріли з боку російських військ. Удар російських ракет прийшовся по об'єкту, що розташований поблизу Прилук. Здетонували боєприпаси. Пожежу вдалось того ж дня локалізувати.
Економіка Редагувати
Прилуки є важливим промисловим центром Чернігівської області, де розвинені такі галузі, як нафтогазовидобувна, машинобудування, хімічна, деревообробна, легка, харчова промисловість, виробництво будівельних матеріалів.
Промисловий комплекс міста представлений такими провідними підприємствами:
- АТ Тютюнова компанія «В. А. Т. — Прилуки» (вул. Незалежності, 21) — «Бритіш Американ Тобакко Україна» має багатий та різноманітний асортимент сигарет. До нього належать такі міжнародні марки, як Kent, Vogue, Pall Mall, Viceroy, Lucky Strike, Dunhill, Rothmans, Alliance, а також національні марки — «Прилуки», «Прилуки Особливі», «Козак», «Отаман»;
- НГВУ «Чернігівнафтогаз» ВАТ «Укрнафта» (вул. Вокзальна, 1) — здійснює експлуатацію нафтових та газових родовищ;
- Прилуцьке управління бурових робіт (вул. Київська, 200) — здійснює буріння свердловин;
- Прилуцька нафтогазорозвідувальна експедиція (НГРЕ; вул. Пирятинська, 131) — організація і проведення геологічної розвідки нових нафтових та газових родовищ;
- ВАТ "Прилуцький завод «Білкозин» (вул. Дружби народів, 44) — є єдиним в Україні і одним з нечисленних в Європі підприємством, яке спеціалізується на виготовленні штучних колагенових оболонок для використання у виробництві ковбасних виробів, сосисок та інших харчових продуктів; продукцію експортує до Росії, Білорусі, Бразилії, Китаю, Австралії, США, Туреччини, Греції, Іспанії.
- Агропромислове об'єднання ім. І. Супруненка ВАТ «Прилуцький хлібозавод» (вул. Пирятинська, 45) — потужне підприємство харчової галузі Прилуччини, яке має статус агропромислового комплексу, у асортименті — понад 40 найменувань хлібобулочних виробів;
- ВАТ «Будмаш» (вул. Юрія Коптєва, 59) — засноване у 1907 році нині підприємство випускає будівельні машини, чавунне лиття, напівпричепи автоцементовоза, цистерни-контейнери, установки для набризку бетонної суміші, вапногасилки, розчинонасоси, компресорне устаткування, підіймачі щоглові, контейнери для будівельного сміття і побутових відходів, замково-залізні вироби і фурнітуру для кортежного будівництва.
- ДП «Пластмас» ТОВ «ТД Пластмас-Прилуки» (вул. Козача, 56) — продукцією підприємства є тара поліетиленова, труби поліетиленові для питного водопостачання та каналізації, плівка парникова, господарчі вироби, спорттовари, іграшки, кабельний пластикат, хімічна сировина, блоки ПП-45 полівінілхлоридні, фенопласт;
- ЗАТ «Прилуцька швейна фабрика» (вул. Київська, 299) — підприємство (рік заснування — 1943) випускає куртки, штани, костюми, жакети, пальто, спецодяг, постільну білизну. Підприємство працює на давальницькій сировині;
- Колективна виробничо-торгова фабрика головних уборів «Корона» (пров. Андріївський, 12) — засноване в 1967 році підприємство виготовляє головні убори та швейні вироби;
- ТОВ «Укратекс» (в/м-12, буд. 1/47) — підприємство, засноване у 2003 році, займається пошиттям трикотажних виробів, а також верхнього жіночого та робочого одягу із легкої тканини на давальницьких умовах;
- ТОВ «Алітоні» (вул. Костянтинівська, 62) — здійснює виготовлення заготовок взуття з давальницької сировини, працює від 2004 року;
- ЗАТ «Вербена» (вул. Вокзальна, 35) — продукція підприємства — шкіргалантерейні вироби, шкільна галантерея, чохли для сноубордів, велосипедні сумки, рюкзаки, барсетки, теки, чохли, тенти, пакувальні мішки для спальників, намети, косметички тощо. Підприємство почало діяти ще в 1934 році.
- ПП «Прилучанка» (вул. Вокзальна, 35) — продукція виробника: постільна білизна, ковдри, матраци, дитячий асортимент, спецодяг, сукні, халати, карнавальні костюми, одяг для силових відомств, машинна та автоматична вишивка;
- ТОВ ВТФ «Керамік-Прилуки» (вул. Київська, 250) — засноване у 1999 році підприємство здійснює випуск керамічної цегли;
- ТОВ «Промсільгторг» (вул. Іванівська, 79) — підприємство, засноване 2004 року, випускає близько 40 найменувань опалювальних побутових котлів ТМ «Велгас» парапетних та димохідних;
- ВАТ «Граніт» (вул. Індустріальна, 6) — на підприємстві, заснованому в 1994 році, здійснюється виробництво бетонних та залізобетонних виробів;
- КП «Прилуцька міська друкарня» (вул. Ярмаркова, 47) — продукція: бланки, аркуші в 2-3 кольори, газети в 1-2 фарби, книги, журнали, паспорти, інструкції, виготовлення палітурок, переплетення книг, журналів, дипломних робіт, виготовлення вітальних адрес, виготовлення афіш, візитних карток, збірок правового змісту тощо;
- ВАТ «Прилуцький м'ясокомбінат» (вул. Дружби народів, 34) — підприємство випускає ковбасні вироби, копченості;
- ТОВ ВКП «Прилуки-Агропереробка» (вул. Дружби народів, 34А) — виробляє м'ясо та субпродукти;
- ПрАТ «Прилуцький Птахокомбінат» (вул. Житня, 132) — підприємство випускає понад 50 видів ковбасних виробів, копченостей, паштетів і напівфабрикатів;
- ВАТ конструкторське бюро «Пожспецмаш» (вул. Костянтинівська, 199-А) — здійснює виробництво пожежних та спеціальних машин;
- ТОВ «АІР-Поліграф» (вул. Пирятинська, 129) — виготовлення різноманітної рекламної продукції: буклети, календарі, плакати, журнали, книги, газети, повнокольоровий друк на всіх видах паперу та картону, виготовлення етикеток, картонних пакувань, оздоблення поліграфічної продукції;
- ВАТ «Шляховик» (вул. Київська, 313-А) — здійснює ремонт та будівництво доріг, діє з 1996 року;
- ТОВ «БУ-1 Прилуки» (вул. Київська, 307) — спеціалізується на будівництві й монтажі магістральних нафто- та газопроводів, продуктопроводів; реконструкції магістральних нафто- і газопроводів; будівництві та монтажі спеціальних трубопроводів; облаштуванні газових родовищ, монтажі установок комплексної підготовки родовищ; облаштуванні нафтових родовищ; будівництві магістральних насосних перекачувальних і компресорних станцій на нафто- і газопроводах; будівництві об'єктів промислового призначення; будівництві сучасних виробничих котелень теплопровідністю 1,8 МВт; житловому багатоповерховому будівництві; ремонтно-оздоблювальних роботах житлових будинків та інженерних споруд.
- ТОВ "Телерадіокомпанія «ТІМ» — інтернет сервіс провайдер.
- ТОВ «Янг Україна [ 25 червня 2021 у Wayback Machine.]» (вул. Індустріальна, 10) — виробник офісних крісел та стільців, активний експортер власної продукції до країн Західної Європи.
Освіта Редагувати
Заклади освіти міста Прилук:
- 8 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів;
- спеціалізована ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 з поглибленим вивченням інформаційних технологій;
- 2 гімназії;
- 1 навчально-виховний комплекс «Школа І ступеня-дошкільний навчальний заклад»;
- 14 дошкільних навчальних закладів;
- 4 позашкільні навчальні заклади — Центр творчості дітей та юнацтва, Дитячо-юнацька спортивна школа, Центр науково-технічної творчості молоді, Школа Мистецтв.
- гімназія № 5 імені В. А. Затолокіна
У місті Прилуки функціонують 4 вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації та один професійний ліцей:
- Прилуцький гуманітарно-педагогічний коледж імені І. Я. Франка — у 2010 році святкує своє 95-річчя. Цей заклад відомий не лише своїми давніми традиціями, а й славиться своїми випускниками;
- Прилуцький агротехнічний коледж — заснований у 1931 році і пройшов багато етапів реорганізації у своєму становленні, від 2007 року — агротехнічний технікум, від 2009 року — агротехнічний коледж;
- Прилуцьке медичне училище — за понад 80 років свого існування (відкрите в 1927 році) підготувало понад 7 тисяч медичних працівників для лікувально-профілактичних закладів України та країн СНД;
- Прилуцький фінансово-правовий коледж — єдиний у Чернігівській області вищий навчальний заклад І рівня акредитації недержавної форми власності. Це наймолодший вищий заклад нашого міста, який заснований у 2001 році.
- Прилуцький професійний ліцей Чернігівської області — веде свою історію з 1920 року під первинною назвою Індустріальна професійно-технічна школа. Нині здійснює підготовку робітників під конкретного роботодавця.
На території міста за адресою вул. Київська, 220, розміщена GPS/GNSS-станція «Прилуки» PRYL — одна з 12 станцій Української мережі перманентних GPS-станцій.
Культура Редагувати
Прилуки є культурним осередком Чернігівщини — тут працює декілька клубних і музейних установ, 2 школи естетичного виховання, бібліотеки, діють аматорські самодіяльні мистецькі колективи.
Клубні заклади культури Прилук:
- Міський Будинок культури (вул. Юрія Коптєва, 28);
- Філія міського Будинку культури (військове містечко № 12).
У місті діють дитяча музична школа (вул. Земська, 11), школа мистецтв (вул. Київська, 176), Центр творчості дітей та юнацтва (вул. 1 Травня, 80).
Прилуцькі музеї:
- Краєзнавчий музей імені В. І. Маслова (вул. Київська, 277);
- Філія краєзнавчого музею — Музей Олега Кошового (вул. Київська, 255).
Бібліотеки міста:
- Міська центральна бібліотека імені Любові Забашти (вул. Котляревського, 65);
- Міська дитяча бібліотека (вул. Іванівська, 57);
- Міська бібліотека № 2 (вул. Садова, 114);
- Міська бібліотека № 3 (вул. Київська, 78, корпус ІІ);
- Міська бібліотека № 4 (військове містечко № 12, філія міського Будинку культури).
З кількох кінотеатрів міста, що функціонували ще за СРСР наприкінці 1980-х років, не залишилося жодного. У найбільшому Червоному залі колишнього міського кінотеатру з травня 1997 року по теперішній час функціонує нічний диско-клуб.
Найбільш значущою подією в сучасному культурному житті міста є Міжнародний молодіжний фестиваль «Мистецькі барви». Він був заснований в 2002 році як регіональний. У 2005 році фестиваль набув статусу Всеукраїнського, а вже в 2006 став міжнародним — у ньому вперше взяли участь виконавці з Росії. У наступні роки у фестивалі «Мистецькі барви» брали участь конкурсанти з Росії, Білорусі, Китаю, Болгарії, Туреччини. У 2012 році з 3 по 6 січня проходив XI Міжнародний молодіжний фестиваль «Мистецькі барви — 2012».
З 2002 в місті діє «Культурно-просвітницька спілка поляків міста Прилуки».
Архітектура Редагувати
Серед монументальних мурованих споруд міста Прилук найстарішою є полкова скарбниця. Вона була побудована для зберігання полкового скарбу, клейнодів і зброї. Стіни цієї зовсім невеликої за розмірами споруди сягають метрової товщини, торці увінчані барочними фронтонами, фасади декоровані пілястрами, профільованим карнизом. Реставрована вона 1989 року. 1720 року в Прилуках на кошти Гната Галагана звели полкову Спаську церкву й високу муровану дзвіницю, яка одночасно слугувала й брамою-проїздом на територію замку. Ця гарна, ошатна споруда, разом із невеличкою однонефною церквою Святого Миколая-Чудотворця побудована у стилі бароко.
На початку 19 століття, після пожежі, пам'ятку дещо перебудували у модному тоді стилі ампір. Ця чудова архітектурна пам'ятка була дуже пошкоджена. Реставрована і повністю відновлена у 1986 році. Усі ці три споруди і утворюють єдиний архітектурний ансамбль неповторної краси.
Загадковою й романтичною спорудою є ще одна кам'яниця в центрі старого міста, що раніше нагадувала середньовічний шляхетський замок із баштою та вузькими вікнами-бійницями, збудований у старовинній родовій садибі знаменитого козацько-старшинського роду Скоропадських. Ця двоповерхова споруда, за багато років свого існування, декілька разів перебудовувалась, але й нині зберігає елементи барокової архітектури 18 століття.
Ось так, у 18 столітті, старовинні Прилуки, прикрасилися чудовими архітектурними пам'ятками козацької доби, які й нині, майже через три століття, викликають захоплення й повагу до майстрів-будівничих тієї давньої пори.
Лишило по собі сліди в Прилуках і наступне 19 століття, яке в архітектурі вважається епохою класицизму, тобто, класичного або ампірного стилю. Найзначнішою й найкращою спорудою ампірного стилю є собор Різдва Пресвятої Богородиці, побудований у 1806—1817 роках, на місці двох старовинних прилуцьких церков. Новий храм із трьома престолами на честь Різдва Пресвятої Богородиці, Варвари Великомучениці та Святого Олександра Невського освячений у 1817 році. Усередині, на стінах збереглися залишки олійного розпису початку 19 століття.
У цей же період побудовані й храми у колишніх передмістях, які збереглися до наших днів і є оригінальними архітектурними пам'ятками міста. 1865 року побудована Іванівська мурована церква з дзвіницею, її стрункий силует чудово вписався в панораму старовинного міста. Без сумніву, вона була тоді, та й нині є однією з найкращих архітектурних споруд у місті. Нині храм відновлено у первісному вигляді. Така ж мурована, одноверха, разом із дзвіницею, Миколаївська церква, побудована у стилі українського модерну на Сорочинцях. У так званому «парафіяльному» стилі споруджено 1878 року, на місці старовинної церкви, дерев'яний п'ятибанний храм в ім'я Трьох Святителів на Кустівцях.
Починаючи з другої половини 19 століття Прилуки інтенсивно забудовувалися будинками-особняками і громадськими спорудами з оригінально й самобутньо трактованими фасадами. В основному це були дерев'яні рублені будинки обкладені цеглою, прикрашені дерев'яним різьбленням, керамічними кахлями, вазами, ліпниною
Досить цікавими, загалом унікальними є архітектурні ансамблі заїжджого двору Густинського монастиря з Пантелеймонівською церквою, готелем для ченців і притулком для бідних.
На зміну класицизму, наприкінці 19 — на початку 20 століть у європейській архітектурі запанував стиль модерн. У Прилуках збереглися лише три пам'ятки, побудовані у цьому стилі, але трактовані дещо стримано й самобутньо. Це — невеликий садибний будинок Льодіна на Лапинцях (вул. Густинська), будинок-особняк купця Косицького, в якому містився Російсько-Азійський банк, а нині міститься ресторан «Удай» і магазини на Київській вулиці. Найкраще зберігся модерновий особняк колишнього міського голови купця Кисловського (міський відділ земельних ресурсів) на центральній вулиці, але й він утратив оригінальний парковий фасад із сходами.
Однією з найпомітніших споруд у панорамі старовинного міста є Стрітенський мурований собор на Галаганівській вулиці, побудований 1889 року в пам'ять про загиблого російського імператора Олександра ІІ. Це досить рідкісна споруда, за типом — тринефна базиліка з трьома куполами (не збереглися) над головним входом. З 1930 року в храмі розмістився краєзнавчий музей, заснований в 1919 році. Колись музей мав велику і надзвичайно цінну художню колекцію, яка складалася із шедеврів українського, російського та західноєвропейського мистецтва 17-19 століття. Нині собор відновлений і діючий.
У місті близько 2 десятків пам'ятників.
Природно-заповідний фонд Прилук Редагувати
Ботанічні пам'ятки природи Редагувати
Багатовіковий дуб, Два вікових дуби, Віковий дуб, Чотири вікові дуби.
Дендрологічний парк Редагувати
Медіа Редагувати
Телебачення Редагувати
- КП Телекомпанія «Прилуки», вул. Київська, 190
- ТОВ ТРК «ТІМ», телеканал «ТІМ-ТБ», вул. Пирятинська, 72
Радіо Редагувати
- Комунальне радіомовлення, вул. Київська, 257;
- Радіо "Планета" 102,8 FM, вул. Пирятинська, 129;
- Радіо «Галактика плюс» 102,0 FM, вул. Пирятинська, 12;
- Хіт FM 97,0 FM;
- Радіо Байрактар 100,3 FM.
- Країна FM 104,8 FM
Газети Редагувати
- Прилуччина, вул. Київська, 220
- АИР, вул. Вокзальна, 8
- Град Прилуки, вул. Незалежності, 78
- Відомості Чернігівщини. Виходить з 15 лютого 2012 року.
- В двух словах
- Світанок над Удаєм
Журнали Редагувати
- Часопис «Прилуки. Фортеця»
- Альманах «Рідний берег»
Інтернет Редагувати
- Інформаційно-розважальний портал Прилуки.інфо — новини, фотогалерея, 360° панорамні фото міста, форум, каталог підприємств та організацій міста, безкоштовні оголошення, довідкова інформація
- Знаю.org. Що цікавить прилучан, чим живуть Прилуки? Альтернативна точка зору на проблеми міста. Сайт дає змогу подати факти, які офіційно не висвітлюються і висловити точку зору на них.
- Інформаційний сайт міста Карта Прилук — каталог послуг, товарів та підприємств Прилук. Панорамні знімки міста, свіжа прилуцька преса он-лайн, довідкова інформація
Видатні люди Редагувати
- Прокопович-Антонський Антон Антонович (1762, Прилуки —†06.07.1848, Москва) — вітчизняний учений, педагог, просвітитель, видавець і літератор;
- Білецький-Носенко Павло Павлович (* 16 (27 серпня) 1774, Прилуки — †11 червня 1856, Прилуки) — український письменник, педагог і лексикограф;
- Бодянський Ілля Гаврилович — прилуцький протоієрей;
- Ігнатенко Ганна Георгіївна (11 листопада 1924 — 16 лютого 2008) — поетеса, прозаїк, літературознавець, перекладач, педагог, кандидат філологічних наук, доцент, член НСПУ;
- Кисловський Анатолій Іванович — (приблизно 1894 — 20 січня 1919) — вояк Чорноморського коша Армії УНР, 19 січня/1 лютого 1919 року під час бою проти більшовиків за містечко Літки на підступах до Києва був поранений. Помер наступного дня. Похований у братській могилі у с. Літки Броварського району Київської області.
- Кошовий Олег Васильович (1926—1943) один з керівників підпільної організації «Молода гвардія» у місті Краснодон Луганської області під час Другої світової війни, Герой Радянського Союзу;
- Ліхтарьов Ілля Аронович (1935—2017) — український біофізик, засновник Української наукової школи радіологічного захисту, фундатор і перший керівник «Науково-дослідного інституту радіаційного захисту» Академії технологічних наук УкраїниМіжнародної комісії з радіологічного захисту [ 25 вересня 2006 у Wayback Machine.], доктор фізико-математичних наук, Заслужений діяч науки і техніки України.
- Лойков Василь Григорович (1901 — 1988) — радянський партійний діяч, завідувач кафедри політекономії Вінницького медичного інституту;
- Міщенко Федір Герасимович (14 червня 1848 — 23 жовтня 1906) — український історик, професор античної історії;
- Самійленко Степан Сергійович — (1896 — † ?) підполковник Армії УНР;
- Самойлович Віктор Петрович (1911 — 2000) — дослідник української архітектури, педагог, зодчий;
- Совачів Василь Якович — (1876—1924), громадський діяч, військовий лікар, генерал-хорунжий Армії УНР;
- Тираспольська Надія Львівна (9 травня 1872 — 30 травня1962) - російсько-радянська акторка, Заслужений діяч мистецтв РРФСР, (1931)
- Хургін Ісай Якович — член Української Центральної Ради;
- Ченчик Таїсія Пилипівна — радянська легкоатлетка, стрибунка у висоту, бронзова призерка Олімпійських ігор, чемпіонка та призерка чемпіонатів Європи, заслужений майстер спорту СРСР;
- Чеславський Василь Володимирович — генерал-хорунжий армії Української Держави
- Щербина Костянтин Мусійович (1864–1946) — український математик;
- Яковченко Микола Федорович (1900, Прилуки — †1974) — український актор театру й кіно на характерних ролях. Народний артист УРСР. В Прилуках встановлено пам'ятник — актор сидить на лавці, поруч з улюбленим собакою, у лівій руці тримає парасольку, а правою спирається на лавку.
- Білоцвіт Олеся Миколаївна — поетеса;
- Бойко Валентин Анатолійович (1979—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Бойко Володимир Іванович — співак, соліст хору ім. Верьовки, заслужений артист України (1976), народний артист України (1987), лауреат багатьох Всесвітніх фестивалів мистецтв, Почесний громадянин Прилук (вересень 2001);
- Бойко Наталія Василівна — учителька Прилуцької гімназії № 5, заслужений вчитель України.
- Верещак Вадим Семенович — кінооператор, заслужений діяч мистецтв України;
- Затолокін Віктор Андрійович (1928—2004) — директор Прилуцької гімназії № 5, відмінник народної освіти, нагороджений медаллю ім. Макаренка.
- Коптєв Юрій Вікторович — російський і український підприємець у будівельній галузі, великий патріот і меценат Прилук. Його іменем у 2011 році названа одна з центральних вулиць міста (колишня Переяславська);
- Маслов Віктор Олегович (1968—2017) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Матяш Григорій Володимирович (1989—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Матяш Ірина Борисівна (1961, Прилуки) — український науковець у галузі архівознавства, біографістики, джерелознавства;
- Сич Олена Сергіївна — українська волейболістка;
- Цербе-Несіна Валентина Адамівна — біатлоністка, завоювала першу олімпійську медаль незалежної України;
- Ярошевський Олександер — інженер-будівельник;
- Хотин Ростислав Георгійович — редактор української служби BBC;
- Моляр Ігор Валерійович — журналіст, засновник автомобільної тележурналістики як такої на українському ТБ;
- Кривошеєнко Іван — український футболіст;
- Боровик Євген — український футболіст, воротар;
- Соколов Сергій — заслужений майстер спорту, чемпіон Європи 1982 року з легкої атлетики, дванадцятиразовий чемпіон Радянського Союзу в бігу на 100, 200 метрів та естафеті 4 по 100 м;
- Рогова Катерина — майстер спорту України з боксу, віце-чемпіонка світу 2015 року з боксу серед дівчат;
- Кіктєв Олександр — бас-гітарист гурту «Табула Раса» у 1995—1998 роках;
- Кіктєв Віктор — жонглер-еквілібрист, соліст найвідомішого цирку у світі Cirque du Soleil (Канада);
- Касатов Олександр — атлет-мнемоніст, Чемпіон України зі спортивного запам'ятовування 2016 року.
- Єгоров Валерій Ігорович (1979—2018) — сержант, командир розвідувального відділення розвідувального взводу 57-ї ОМПБр, Збройних сил України, загинув при виконанні обов'язків, під час війни на сході України поблизу с-ща Піски. Навчався у Прилуцькому гуманітарно-педагогічному коледжі імені І. Я. Франка
- Дубіль Валерій Олександрович — український політик, народний депутат України, член партії ВО «Батьківщина».
- Долган Катерина Андріївна — українська спортсменка (легкоатлетка). Кандидатка в майстри спорту з легкої атлетики та призерка чемпіонатів України.
Міста-партнери Редагувати
Прилуки мають партнерські відносини з 3-ма закордонними містами:
- Польща, Остроленка — місто-центр повіту у Мазовецькому воєводстві;
- Польща, Косьцежина — місто-центр повіту у Поморському воєводстві.
184 гвардійський ВБАП Редагувати
З весни 1946 року по листопад 2000 року на південний захід від міста базувався 184 гвардійський Полтавсько-Берлінський ордена Леніна Червонопрапорний важкий бомбардувальний авіаційний полк. Був елітним, одним з найбільш досвідчених та боєздатних авіаційних полків у Дальній авіації Радянського Союзу, саме цей полк був основною базою найновіших стратегічних авіаційних комплексів СРСР — Ту-160.
Після розформування полку військове містечко № 12 гарнізону було передане в комунальну власність міста. Військовий аеродром на момент написання статті (2013) законсервований, не діє.
Світлини Редагувати
Див. також Редагувати
Виноски Редагувати
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- . Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 13 вересня 2009.
- Літопис руський… С. 131.
- Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 25 лютого 2014.
- рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 13)
- http://novgadm.cg.gov.ua/index.php?id=24791&tp=1
- . Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 20 травня 2013.
- Рамиз Абуталыбов «Свои среди чужих, чужие среди своих» История.№ 1 (25), 2007
- Під Прилуками знищена танкова рота РФ [ 3 березня 2022 у Wayback Machine.] // РБК-Україна. — 2022. — 27 лютого.
- Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022.
- росія вдарила ракетами по Прилуках. Укрінформ. 13 червня 2022.
- Під Прилуками від ракетного удару здетонували боєприпаси - пожежу локалізували. Укрінформ. 13 червня 2022.
- Основні підприємства міста [ 21 липня 2011 у Wayback Machine.] на Прилуки — Офіційний сайт міста [ 25 жовтня 2005 у Wayback Machine.]
- Галузь освіти міста Прилуки [ 3 вересня 2011 у Wayback Machine.] на Прилуки — Офіційний сайт міста [ 25 жовтня 2005 у Wayback Machine.]
- Вищі навчальні заклади міста Прилуки [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] на Прилуки — Офіційний сайт міста [ 25 жовтня 2005 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2009. Процитовано 26 жовтня 2008.
- Український центр визначення параметрів обертання Землі Головної астрономічної обсерваторії Національної Академії наук України — Українська перманентна GPS-мережа.
- Культура [ 28 лютого 2011 у Wayback Machine.] на Прилуки — Офіційний сайт міста [ 7 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Чернігівщина: Енциклопедичний довідник., К.: УРЕ, 1990, стор. 658 (стаття «Прилуки»)
- . Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 25 лютого 2012.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 6 листопада 2019.
- Загиблі Герої лютого 2018-го [ 1 березня 2018 у Wayback Machine.] матеріал інтернет-видання Gazeta.ua, 1 березня 2018 р.
- Міста-партнери [ 21 листопада 2010 у Wayback Machine.] на pryluky.org (Прилуки. Офіційний портал) [ 3 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Джерела та література Редагувати
- Літопис руський [ 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.] / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989.
- Я. В. Верменич, Д. Я. Вортман. Прилуки [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 7. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Прилуччина: Енциклопед. довід. / Д.О. Шкоропад, О.А. Савон. – Ніжин: Аспект-Поліграф, 2007. – 560 с., фото.
Посилання Редагувати
- Відеоекскурсія по архітектурі Прилук
- Прилуки // Шевченківська енциклопедія: — Т. 5: Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 321-323.
- Прилука // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1492. — 1000 екз.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прилуки |
- Pryłuka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 114. (пол.)
- Інформаційно-розважальний портал — новини, фотогалерея, 360° панорамні фото міста, форум, каталог підприємств та організацій міста, безкоштовні оголошення [ 4 березня 2007 у Wayback Machine.]
- ПРИЛУКИ. Офіційний вебсайт управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації [ 15 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Прилуцький район. Загальна інформація про район [ 11 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Прилуки — місто старовинне [ 24 березня 2016 у Wayback Machine.]
- JewUa.org [ 22 вересня 2013 у Wayback Machine.] — Історія єврейської громади Прилук (англійською мовою)
- http://priluki.in.ua [ 1 липня 2018 у Wayback Machine.] - Інформаційний довідник — товари, послуги, підприємства, оголошення