Мазовецьке воєводство — адміністративно-територіальна одиниця Польщі найвищого рівня. Столиця Мазовії — Варшава, визнається нарівні з Гельсінкі найзеленішою серед європейських столиць.
Мазовецьке воєводство | |
---|---|
województwo mazowieckie | |
Герб | Прапор |
На мапі Польщі | |
Адміністративний центр | Варшава |
Населення: | 5 423 168 |
Площа: | 35 558,47 |
Густота: | 152,5 |
Номери автомобілів: | W |
TERYT: 14 | Код ISO: PL-MZ |
| |
Адмніністративний поділ | |
Влада | |
Уряд | |
Воєвода: | Тобіаш Бохенський |
Маршалок: | Адам Струзик |
Адреса: | pl. Bankowy 3/5 00-950 Warszawa (воєвода) ul. Jagiellońska 26 |
Лого воєводства: | |
Мапа | |
Офіційна сторінка |
Найбільше польське воєводство розташоване майже в самому центрі країни в оточенні шести інших воєводств. Його рівнинна територія з лісами, садами і доглянутими полями переділена мереживом плавних річок, на яких можна навіть плавати на байдарках.
За декілька кілометрів від околиць столиці починається Кампіноська Пуща, яку називають природними легенями Варшави. Ця пуща — другий у світі і єдиний в Європі національний парк поблизу метрополії, другий подібний розташований у Нігерії.
Через схід воєводства простягається Курп'євська пуща, в якій і нині проживає етнічна група курпів — «лісових людей». Обов'язково варто спробувати виготовлений ними питний мед, адже вони знамениті бортники. Тут же готують і «фафернухи» — традиційні тістечка і унікальне козине пиво, що пахне ялівцем.
Уряд
Уряд Мазовецького воєводства очолює воєвода (губернатор), якого призначає прем'єр-міністр Польщі. Воєводі у виконанні його обов'язків допомагає маршалок воєводства, який призначається спікером виконавчої влади воєводства і обирається сеймиком (місцевим парламентом). Нинішній воєвода Мазовії — Константи Радзивілл.
Сеймик Мазовії складається з 51 депутата.
Міста з населенням від 50 000
Історія
З 1919 року до вторгнення гітлерівських військ в 1939 року було утворене Варшавське воєводство. Воєводство включало такі повіти: Блонський (адміністративний центр — Гродзиськ-Мазовецький), Варшавський, Венгровський (з 1939 р.), Влоцлавський (1938), Гарволінський (з 1939 року), Гостинінський, Груєцький, Дзялдовський (1938), Кутновський (1939), Ліпнівський (1938), Ломжинський (з 1939 р.), Ловицький (1939), Маковський, Мінський, Млавський, Нешавський повіт (центр — Александрув-Куявський; у 1938 р.), Остроленцький (з 1939 р.), Островський (з 1939 р.), Плоцький, Пшасниський, Пултуський, Радзимінський, Равський, Рипінський (1938), Серпецький, Скерневицький (1939), Соколовський (з 1939 р.), Сохачевський і Цехановський (до 1938 р.). Після війни воєводство було відновлене, також продовжувало існувати після адміністративного розподілу у 1975 році. Після адміністративної реформи 1998 року воєводство припинило своє існування і з 1 січня 1999 року його територія повністю відійшла до Мазовецького воєводства.
Адміністративний поділ Мазовецького воєводства
- міста з правами повіту (міські повіти):
- сільські повіти:
- Бялобжезький повіт => Бялобжегі
- Цєхановський повіт => Цеханув
- Гарволінський повіт => Гарволін
- Гостинінський повіт => Гостинін
- Гродзиський повіт => Гродзиськ-Мазовецький
- Груєцький повіт => Груєць
- Козєніцкий повіт => Козєніце
- Легіоновський повіт => Легіоново
- Ліпський повіт => Ліпсько
- Лосицький повіт => Лосиці
- Маковський повіт => Макув Мазовецький
- Мінський повіт => Мінськ Мазовецький
- Млавський повіт => Млава
- Новодворський повіт => Новий Двір Мазовецький
- Остроленцький повіт => Остроленка
- Островський повіт => Острув Мазовецька
- Отвоцький повіт => Отвоцьк
- Пясечинський повіт => Пясечно
- Плоцький повіт => Плоцьк
- Плонський повіт => Плонськ
- Прушковський повіт => Прушкув
- Пшасниський повіт => Пшасниш
- Пшисуський повіт => Пшисуха
- Пултуський повіт => Пултуськ
- Радомський повіт => Радом
- Сєдлецький повіт => Седльце
- Серпецький повіт => Серпць
- Сохачевський повіт => Сохачев
- Соколовський повіт => Соколув Підляський
- Шидловецький повіт => Шидловець
- Західний Варшавський повіт => Ожарув Мазовецький
- Венгровський повіт => Венгрув
- Воломінський повіт => Воломін
- Вишковський повіт => Вишкув
- Зволенський повіт => Зволень
- Журомінський повіт => Журомін
- Жирардовський повіт => Жирардув
Транспорт
Через воєводство проходять три основні шляхи: Корк–Берлін–Познань–Варшава–Мінськ–Москва–Омськ, Прага–Вроцлав–Варшава–Білосток–Гельсінкі та Псков–Гданськ–Варшава–Краків–Будапешт.
Зараз у цьому районі є різні ділянки автостради, причому автострада A2 з'єднує регіон, а отже, і столицю, з рештою Європи. Автострада проходить прямо через воєводство із заходу на схід, з'єднуючи його з Білоруссю та Німеччиною. Швидка дорога S8 з'єднує Варшаву з Білостоком у сусідній східній провінції.
Залізнична система базується на Мазовецьких залізницях та PKP Intercity.
Головний міжнародний аеропорт регіону — Варшавський аеропорт імені Фредерика Шопена.
Примітки
- Wyniki badań bieżących - Baza Demografia - Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 20 травня 2020.