www.wikidata.uk-ua.nina.az

Венгрув У Вікіпедії є статті про Венґрув Венгрів та Угрів також Ве нгрів пол Węgrów місто в східній Польщі Мазовецьке во

Венгрув

У Вікіпедії є статті про: Венґрув, Венгрів та Угрів.

Венгрув, також Ве́нгрів (пол. Węgrów) — місто в східній Польщі, Мазовецьке воєводство, Венгровський повіт. Адміністративний центр повіту. Розташоване на річці Лівець. Виникло у XIV ст. як оселення Дорогичинської землі на межі Підляшшя і Мазовії. Права міського самоврядування отримало 1441 р. від мазовецького князя Болеслава IV. У 1446—1569 рр. належало Литві. Тривалий час було приватним містом, яким володіли Угровські, Радзівіли, Кішки. З середини XVI ст. стало одним із найбільших польських центрів протестантизму (кальвінізму, лютеранства, неоаріанства) та польського єврейства. У 2-й пол. ХІХ ст. більшість населення становили юдеї.

Венгрув
Węgrów
Основні дані
52°24′ пн. ш. 22°01′ сх. д. / 52.400° пн. ш. 22.017° сх. д. / 52.400; 22.017
Країна  Польща
Регіон Мазовецьке воєводство
Магдебурзьке право 1441
Площа 35,51 км²
Населення 12837 (2011)
· густота 356 (2008) осіб/км²
Водойма Лівець
Міста-побратими Жовква, Рокитне, Сколе  Україна
Телефонний код (48) 25
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів WWE
GeoNames 756046
OSM ↑2703676 ·R (Венгрівський повіт)
SIMC 0975871
Поштові індекси 07-100
Міська влада
Вебсайт wegrow.com.pl
Мапа
 Венгрув у Вікісховищі

Назва Редагувати

  • Венгрув, або Ве́нґрув (пол. Węgrów) — польська назва.
  • Ве́нгрів, або Угрів — українська назва.

Історія Редагувати

Між Польщею і Литвою Редагувати

Венгрів утворився як поселення на кордоні Підляшшя і Мазовії. Він розвинувся в урбаністичний центр у XIV ст. завдяки зусиллям колоністів-мазурів, й тривалий час був яблуком розбрату між Великими князівством Литовським і Мазовецьким князівством. У XV ст. Венгрів перебував під владою останнього, про що свідчить згадка в джерелі 1414 р., де зазначено заснування місцевої парафіяльної церкви.

Розташування Венгріва на торговому шляху до Русі сприяло швидкому процвітанню містечка. Воно входило до складу Дорогичинської землі Підляського воєводства.

1441 року мазовецький князь Болеслав IV дарував Венгріву міське самоврядування на основі кульмського права. Проте 1446 року князь продав місто великому князю литовському Казимиру Ягеллончику, внаслідок чого Венгрів увійшов до складу Литви. Після Люблінської унії 1569 року й передачі Підляського воєводства Польській Короні, Венгрів був приєднаний до Польщі.

Приватне місто. Центр протестантизму Редагувати

Попри міське самоврядування Венгрів був приватним містом. Його першим власником був олмовецький єпископ Станіслав Павловський. 1476 р. місто перейшло до родини Угровських. 1506 р. Венгрів увійшов до посагу Марини Угровської, яка вийшла заміж за вітебського воєводу Януша Костевича. Від їхньої доньки Анни місто перейшло до Радзивілів, а від них до Кішок в 1558 році. 1593 р. Венгрів знову повернувся до Радзивілів, які сприяли заселенню міста емігрантами з різних частих Європи.

Найбільшого розквіту Венгрів пережив у XVI ст., що було пов'язано із ростом торгівлі збіжжям у Речі Посполитій. У XVII ст. тут була закладена купецька факторія, суконні мануфактури. Місто підтримувало тісні стосунки із Гданськом.

Від 1558 р., під патронатом Радзивілів і Кишок, Венгрів заполонили протестантські мігранти. Місто стало важливим центром Реформації в Польсько-Литовській державі. Парафіяльну церкву перетворили на кальвіністський дім зборів (1630 р. повернута католикам), були засновані лютеранські друкарня і школа. Венгрів став колискою польських братів і залишався осередком цього неоаріанського руху до 1592 р. Сюди переїхала лютеранська парафія Варшави, і саме тут, аж до 1788 р. відбувалися протестантські синоди під протекцією кальвістів-Радзивілів. Так само, в XVI ст. у Венгрові виникла невелика єврейська громада, яка розрослася настільки, що у 2-й половині ХІХ ст. бл. 62 % міщан становили юдеї.

Під час шведського потопу 1657 р. Венгрів зазнав страшних руйнувань. Місто двічі палили трансільванці Юрія Ракоці й шведи.

1886 року вперше в місті зведено православну церкву. У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву.

Населення Редагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 6162 1217 4392 553
Жінки 6675 1257 4047 1371
Разом 12837 2474 8439 1924

Церкви Редагувати

  • Базиліка Внебовзяття (Церква св. Петра і Павла) — католицька
  • Цервка св. Трійці — католицька
  • Стара лютеранська церква — XVII ст.
  • Цервка св. Антонія Падуанського

Відомі люди Редагувати

Уродженці Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. . Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 18 квітня 2020. 
  4. Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
  5. Гаврилюк, Юрій. . Союз українців Підляшшя. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 17 квітня 2020. 
  6. ↑ Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 137.
  7. Грушевський М. Історія України-Руси [2] [ 27 січня 2020 у Wayback Machine.]. Том IV. Розділ V. Стор. 4.
  8. Kazimierski 1970, S. 268.
  9. Maroszek 1976, S. 97.
  10. Gruszecki 1976, S. 318—322.
  11. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 

Джерела Редагувати

  • Węgrów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 256. (пол.)— S. 256—259. (пол.)
  • Ґурчик, Войчєх Єжи, ШЛЯХ МОНАСТИРІВ ПОСТРЕФОРМАЦІЙНИХ [ 29 вересня 2021 у Wayback Machine.] Видавництво: Римсько-католицька парафія Святого Петра Алькантарійського і Святого Антонія Падуанського в Венгрув 2020.
  • Górczyk Wojciech Jerzy, KRÓTKA HISTORIA KOŚCIOŁA I KLASZTORU POREFORMACKIEGO W WĘGROWIE [ 15 вересня 2021 у Wayback Machine.], Węgrów 2020.
  • Грушевський М. Історія України-Руси. Том IV. Розділ V. С. 4.
  • Gruszecki, S. Węgrów kolebką arianizmu polskiego // Rocznik Mazowiecki, T. 6, 1976, S. 318—322.
  • Kazimierski, J. Z dziejów Węgrowa w XV—XVII wieku // Rocznik Mazowiecki, № 3, Mazowieckie Towarzystwo Naukowe, 1970.
  • Maroszek, J. Rzemiosło w miastach podlaskich // Studia nad produkcją rzemieślniczą w Polsce (XIV—XVIII w.). Wrocław 1976.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Венгрув

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro Vengruv Vengriv ta Ugriv Vengruv takozh Ve ngriv pol Wegrow misto v shidnij Polshi Mazovecke voyevodstvo Vengrovskij povit Administrativnij centr povitu Roztashovane na richci Livec Viniklo u XIV st yak oselennya Dorogichinskoyi zemli na mezhi Pidlyashshya i Mazoviyi Prava miskogo samovryaduvannya otrimalo 1441 r vid mazoveckogo knyazya Boleslava IV U 1446 1569 rr nalezhalo Litvi Trivalij chas bulo privatnim mistom yakim volodili Ugrovski Radzivili Kishki Z seredini XVI st stalo odnim iz najbilshih polskih centriv protestantizmu kalvinizmu lyuteranstva neoarianstva ta polskogo yevrejstva U 2 j pol HIH st bilshist naselennya stanovili yudeyi VengruvWegrowGerbOsnovni dani52 24 pn sh 22 01 sh d 52 400 pn sh 22 017 sh d 52 400 22 017Krayina PolshaRegion Mazovecke voyevodstvoMagdeburzke pravo 1441Plosha 35 51 km Naselennya 12837 2011 1 gustota 356 2008 2 osib km Vodojma LivecMista pobratimi Zhovkva Rokitne Skole UkrayinaTelefonnij kod 48 25Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv WWEGeoNames 756046OSM 2703676 R Vengrivskij povit SIMC 0975871Poshtovi indeksi 07 100Miska vladaVebsajt wegrow com plMapa Vengruv u Vikishovishi Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 2 1 Mizh Polsheyu i Litvoyu 2 2 Privatne misto Centr protestantizmu 3 Naselennya 4 Cerkvi 5 Vidomi lyudi 5 1 Urodzhenci 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaNazva RedaguvatiVengruv abo Ve ngruv pol Wegrow 3 polska nazva Ve ngriv 4 5 6 abo Ugriv 7 ukrayinska nazva Istoriya RedaguvatiMizh Polsheyu i Litvoyu Redaguvati Vengriv utvorivsya yak poselennya na kordoni Pidlyashshya i Mazoviyi Vin rozvinuvsya v urbanistichnij centr u XIV st zavdyaki zusillyam kolonistiv mazuriv j trivalij chas buv yablukom rozbratu mizh Velikimi knyazivstvom Litovskim i Mazoveckim knyazivstvom U XV st Vengriv perebuvav pid vladoyu ostannogo pro sho svidchit zgadka v dzhereli 1414 r de zaznacheno zasnuvannya miscevoyi parafiyalnoyi cerkvi 8 Roztashuvannya Vengriva na torgovomu shlyahu do Rusi spriyalo shvidkomu procvitannyu mistechka Vono vhodilo do skladu Dorogichinskoyi zemli Pidlyaskogo voyevodstva 9 1441 roku mazoveckij knyaz Boleslav IV daruvav Vengrivu miske samovryaduvannya na osnovi kulmskogo prava Prote 1446 roku knyaz prodav misto velikomu knyazyu litovskomu Kazimiru Yagellonchiku vnaslidok chogo Vengriv uvijshov do skladu Litvi Pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 roku j peredachi Pidlyaskogo voyevodstva Polskij Koroni Vengriv buv priyednanij do Polshi Privatne misto Centr protestantizmu Redaguvati Popri miske samovryaduvannya Vengriv buv privatnim mistom Jogo pershim vlasnikom buv olmoveckij yepiskop Stanislav Pavlovskij 1476 r misto perejshlo do rodini Ugrovskih 1506 r Vengriv uvijshov do posagu Marini Ugrovskoyi yaka vijshla zamizh za vitebskogo voyevodu Yanusha Kostevicha Vid yihnoyi donki Anni misto perejshlo do Radziviliv a vid nih do Kishok v 1558 roci 1593 r Vengriv znovu povernuvsya do Radziviliv yaki spriyali zaselennyu mista emigrantami z riznih chastih Yevropi Najbilshogo rozkvitu Vengriv perezhiv u XVI st sho bulo pov yazano iz rostom torgivli zbizhzhyam u Rechi Pospolitij U XVII st tut bula zakladena kupecka faktoriya sukonni manufakturi Misto pidtrimuvalo tisni stosunki iz Gdanskom Vid 1558 r pid patronatom Radziviliv i Kishok Vengriv zapolonili protestantski migranti Misto stalo vazhlivim centrom Reformaciyi v Polsko Litovskij derzhavi Parafiyalnu cerkvu peretvorili na kalvinistskij dim zboriv 1630 r povernuta katolikam buli zasnovani lyuteranski drukarnya i shkola Vengriv stav koliskoyu polskih brativ i zalishavsya oseredkom cogo neoarianskogo ruhu do 1592 r 10 Syudi pereyihala lyuteranska parafiya Varshavi i same tut azh do 1788 r vidbuvalisya protestantski sinodi pid protekciyeyu kalvistiv Radziviliv Tak samo v XVI st u Vengrovi vinikla nevelika yevrejska gromada yaka rozroslasya nastilki sho u 2 j polovini HIH st bl 62 mishan stanovili yudeyi Pid chas shvedskogo potopu 1657 r Vengriv zaznav strashnih rujnuvan Misto dvichi palili transilvanci Yuriya Rakoci j shvedi 1886 roku vpershe v misti zvedeno pravoslavnu cerkvu 6 U mizhvoyenni 1918 1939 roki polska vlada v ramkah velikoyi akciyi rujnuvannya ukrayinskih hramiv na Holmshini i Pidlyashshi znishila miscevu pravoslavnu cerkvu 6 Naselennya RedaguvatiDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku 1 11 Zagalom Dopracezdatnijvik Pracezdatnijvik PostpracezdatnijvikCholoviki 6162 1217 4392 553Zhinki 6675 1257 4047 1371Razom 12837 2474 8439 1924Cerkvi RedaguvatiBazilika Vnebovzyattya Cerkva sv Petra i Pavla katolicka Cervka sv Trijci katolicka Stara lyuteranska cerkva XVII st Cervka sv Antoniya Paduanskogo nbsp Sv Petra i Pavla nbsp Sv Trijci nbsp Lyuteranska nbsp Sv Antoniya PaduanskogoVidomi lyudi RedaguvatiUrodzhenci Redaguvati Anhel Rozenblat venesuelsko yevrejskij filolog ispanist Kosior Stanislav 1889 1939 bilshovickij diyach Primitki Redaguvati a b GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 18 kvitnya 2020 Rudnickij S L Karta Ukrayini Viden Frejtag i Berndt 1918 Gavrilyuk Yurij Pidlyashshya Pivnichne i Pivdenne shtrihi do portretu ukrayinstva Soyuz ukrayinciv Pidlyashshya Arhiv originalu za 3 listopada 2018 Procitovano 17 kvitnya 2020 a b v Krip yakevich I Krip yakevich R Materiali do istoriyi cerkov Holmshini i Pidlyashshya Holmshina i Pidlyashshya ist etnogr doslidzh Kiyiv Rodovid 1997 S 137 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi 2 Arhivovano 27 sichnya 2020 u Wayback Machine Tom IV Rozdil V Stor 4 Kazimierski 1970 S 268 Maroszek 1976 S 97 Gruszecki 1976 S 318 322 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Dzherela RedaguvatiWegrow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 256 pol S 256 259 pol Gurchik Vojchyeh Yezhi ShLYaH MONASTIRIV POSTREFORMACIJNIH Arhivovano 29 veresnya 2021 u Wayback Machine Vidavnictvo Rimsko katolicka parafiya Svyatogo Petra Alkantarijskogo i Svyatogo Antoniya Paduanskogo v Vengruv 2020 Gorczyk Wojciech Jerzy KRoTKA HISTORIA KOSCIOLA I KLASZTORU POREFORMACKIEGO W WeGROWIE Arhivovano 15 veresnya 2021 u Wayback Machine Wegrow 2020 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi Tom IV Rozdil V S 4 Gruszecki S Wegrow kolebka arianizmu polskiego Rocznik Mazowiecki T 6 1976 S 318 322 Kazimierski J Z dziejow Wegrowa w XV XVII wieku Rocznik Mazowiecki 3 Mazowieckie Towarzystwo Naukowe 1970 Maroszek J Rzemioslo w miastach podlaskich Studia nad produkcja rzemieslnicza w Polsce XIV XVIII w Wroclaw 1976 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vengruv Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vengruv amp oldid 38165181