www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рудницький Степан Львович Степа н Стефан 1 2 Льво вич Рудни цький 3 грудня 1877 Перемишль Австро Угорщина 3 листопада 19

Рудницький Степан Львович

Степа́н (Стефан) Льво́вич Рудни́цький (3 грудня 1877, Перемишль, Австро-Угорщина — 3 листопада 1937, урочище Сандармох, Карельська АССР) — український географ, картограф та етнограф, академік ВУАН. Основопорядник української фізичної, політичної та військової географії. До 1997 панувала думка про загибель Степана Рудницького на Соловках. Брат відомого письменника Юліана Опільського, шваґро Станіслава Дністрянського.

Степан Рудницький
Народився 3 грудня 1877(1877-12-03)
Перемишль, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Помер 3 листопада 1937(1937-11-03) (59 років)
Сандармох, Карельська АРСР
·розстріляний
Поховання Сандармох
Країна  Австро-Угорщина →  СРСР
Національність українець
Діяльність географ, етнограф, картограф
Alma mater Львівський університет
Галузь географія
Заклад Львівський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філософії
Членство НАН України
Брати, сестри Софія Львівна Дністрянська
Роботи у Вікіджерелах
 Рудницький Степан Львович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рудницький.

Біографія

Виріс у родині вчителя гімназії Лева Рудницького. Якийсь час проживав у Тернополі, де працював батько. Тут навчався у державній гімназії до 1891 року. Вищу освіту здобув в університетах Львова (де слухав лекції Михайло Грушевського, був його послідовником), Ізидора Шараневича, Людвіка Фінкеля, Антонія Ремана), підвищував кваліфікацію у Відні та Берліні. З 1899 року працював у львівських гімназіях.

У 1901 здобув ступінь доктора філософії, став членом Наукового товариства імені Шевченка. 1904 — брав участь у польових експедиціях Інституту географії А. Пенка та Геологічного інституту В. Уліга. Цього ж року отримав звання професора. 1908 — професор кафедри географії Львівського університету.

Співзасновник «Спортового товариства „Україна“» у 1911 році. Від 1914 року — член Надзірної ради Національного музею у Львові.

У 1919 польська окупаційна влада звільнила його з університету, емігрував до Відня. 1920 — професор економічної географії Академії торгівлі у Відні. 1921 — професор географії та декан філософського факультету у Вищому педагогічному інституті ім. Драгоманова в Празі.

У жовтні 1926 емігрує до УРСР, де очолює кафедру топології і картографії Геодезичного інституту в Харкові. У 1927 — організатор і перший директор Українського науково-дослідного інституту географії і картографії, редактор «Вісника природознавства». Здійснив низку експедицій на Дніпро та Донбас. 1929 — керівник кафедри географії ВУАН, комісії краєзнавства, Музею антропології та етнографії імені Ф. Вовка.

У 1933 заарештований органами НКВД СРСР. Звинувачений у приналежності до контрреволюційної організації, шкідництві та шпигунстві і за постановою судової трійки колегії ДПУ УСРР (23 вересня 1933) засуджений до п'яти років позбавлення волі. Покарання відбував у таборі «Свірлаг» (Вепсляндія), на об'єктах Біломорсько-Балтійського каналу (Республіка Карелія), у Соловецькому таборі особливого призначення (СЛОН ГУЛАГ) на Соловецькому архіпелазі в Білому морі (1934, Архангельська область, РРФСР). В ув'язненні написав дві книги — «Геономія (Астрономічна географія)» (в слідчому ізоляторі Харкова, 1933) і «Ендогенна динаміка земної кори» (у Біломорсько-Балтійському таборі), рукописи яких не збереглися.

9 жовтня 1937 за постановою Особливої трійки УНКВС Ленінградської області засуджений до розстрілу.

3 листопада 1937 розстріляний у числі т. зв. «соловецького етапу». Місце розстрілу — урочище Сандармох, за півтора десятка кілометрів від робітничого селища Медвежа Гора (карельською мовою — Каргумякі, нині Медвеж'єгорськ, Республіка Карелія).

На меморіалі споруджено пам'ятник «Убієнним синам України».

Реабілітований 1965 року. У березні 1990 посмертно поновлений у складі АН України.

Творчий спадок та наукові погляди

Степан Рудницький значною мірою засновник української геоморфології, антропогеографії, фізичної, політичної, соціально-економічної та демографічної географії. Особлива заслуга Рудницького в тому, що він започаткував картографічний напрямок в українській географії. Розробляти географічні карти українською мовою почав у Львові, продовжував на еміграції у Відні, а також у радянській Україні. Завдяки йому Україну чи не вперше було представлено в картографічних працях як цілісну просторову одиницю.

Оригінальну концепцію С. Л. Рудницький виклав у працях «Україна з політично-географічного становища» (1916), «Україна і великодержави» (1920), «Українська справа зі становища політичної географії» (1923). Ці праці Степана Рудницького, мабуть, найкращі у всій дотеперішній українській політології, мають і досі актуальне значення для справи державних змагань українського народу, формування його національної ідентичності, усвідомлення його ролі та місця в загальноєвропейському процесі демократичного оновлення. Концепція С. Л. Рудницького з'явилася у той час, коли виникла нагальна потреба інформувати світ про українські проблеми. В ній на оригінальній основі досліджуються і викладаються проблеми України, її національні, політичні, економічні і територіальні інтереси, наводяться докази для країн Західної Європи і світу про користь, яку вони могли б мати від утворення української держави. На основі аналізу політико-географічного розвитку та політичного життя Європи і світу С. Л. Рудницький приходить до висновку, що «тільки національним державам належить будучина. Модерна світова політика повинна підпирати творення винятково національних держав. Цього вчить досвід останніх століть». Стосовно української перспективи С. Л. Рудницький стояв на позиціях української національної державності. Це питання він розглядав у європейському контексті: «Утворення української національної держави в етнографічних границях є одиноким способом, щоб запобігти заколотам і конфліктам у південно-східному куті Європи, так важному для світового господарства й для світової політики. Без національної української держави доживемо в найкоротшому часі до нових тяжких воєнних і революційних катастроф».

Українська національна держава має формуватися у контексті геополітичних зв'язків з іншими державами і народами. Серед цих держав і народів найбільше значення відводилося Росії, Польщі і Німеччині. Після Першої світової війни з'явилась низка так званих «окраїнних держав» в результаті розпаду Австро-Угорської, Османської, Німецької та Російської імперій і постало питання оборони їх національних інтересів. Це стало підставою для створення регіональних дипломатичних і військово-політичних союзів. На той час широко обговорювалося створення «Болто-Чорноморського союзу». Деякі українські діячі того часу, зокрема Рудницький, висловлювалися «за» балтійсько-чорноморську співпрацю.

С. Л. Рудницький вважав, що відсутність власної держави робить націю беззахисною у розв'язанні соціально-економічних, національно-політичних та інтелектуальних проблем. Без незалежної демократичної національної держави виникають умови для політичного, економічного та культурного гноблення одних народів іншими. Свідомість підневільної нації уражена комплексом неповноцінності, меншовартості, байдужості, лукавства до всього сущого «на нашій, не своїй землі». При таких спотворених умовах гідний і чесний представник українського народу не має перспектив для свого розвитку і повинен зникати, в той час як мерзенний і ганебний без докору і каяття множиться і розширює свій ареал. Річ у тому, що деспотія і демократія існують у різних вимірах, і те, що є сутністю першої, неприйнятне для другої. Вільний народ має свою національну школу, і вона виховує патріотів рідного краю, творить духовну й матеріальну основу їхнього гаразду. У народу-раба є чужа школа, яка не сприяє його духовному розвиткові. С. Л. Рудницький підкреслював, що самостійний народ, або нація, є частиною людства, що має лише їй притаманні неповторні «питомі прикмети», які об'єднують «усі індивідуа» в одну своєрідну цілісність:

  1. расова належність (антропологічна відмінність),
  2. окрема мова (з літературою, наукою тощо),
  3. історичні традиції і змагання на культурній, економічній, політичній ниві,
  4. своєрідна культура і прагнення до її збагачення,
  5. суцільна національна територія як передумова і основа національної держави.

Маючи усі «питомі прикмети» самостійної нації, український народ своєї незалежності не зумів відстояти. С. Л. Рудницький вважав, що основна причина цього в слабкій загальній освіті української інтелігенції та у відсутності у неї здорової національної свідомості. Будівництво держави спиралося на «всякі сурогати». «Провідники» ніколи не вірили в державну незалежність України, за національний ідеал не боролися, духу нації не розуміли, до інтересів народу були байдужі. Інтелігенція, що формувалася на бездержавних традиціях, нездатна була виконати функції державної самоорганізації. Ці та інші ідеї С. Л. Рудницького щодо завдань українознавства було покладено в основу сучасної йому концепції. Згідно з цією концепцією, предметом українознавства є генезис, сутність, перспективи розвитку України й українства як природних, історично суб'єктних, всепланетарних феноменів.

Українознавство — шлях до самопізнання й самотворення українства, здійснення ним своєї історичної місії. Українознавство спрямоване на навчання та виховання особистості з високою національною, громадянською самосвідомістю, спроможною бути творцем у полікультурному просторі. Коли нація виборює свободу та право бути вільною серед інших, то ідеї державотворення в усій розмаїтості є конче необхідними для засвоєння кожною свідомою людиною. Важливо підкреслити методологічний внесок С. Л. Рудницького в розширення спектру українознавства.

Його уявлення щодо функцій географічного знання в системі українознавства мали перспективний та концептуальний характер: роль і функції географії необхідно витлумачувати в річищі культурологічного і народознавчого аспектів; вона є одним з найпошанованіших складників людського знання і культури в цілому, зокрема має слугувати важливим дійовим чинником формування самої духовності українського народу; географія є природничою наукою, але, маючи в собі антропогеографічну гілку досліджень, вона опиняється безпосередньо на межі з гуманітарним знанням широкого змісту. Такий підхід значно розширює систему українознавчих досліджень, поєднує соціогуманітарну і природничу методологію. Славнозвісний німецький географ Альбрехт Пенк, у якого С. Л. Рудницький навчався у Віденському університеті, доклав багато зусиль, щоб полегшити долю заарештованого учня, якого він підтримував упродовж усього життя. А. Пенк згадував у листі від 3 листопада 1933 року: «Я пишаюся тим, що підготував справжніх працьовитих учнів, серед яких хотів би назвати Степана Рудницького, про якого я, на жаль, останнім часом нічого не чую». А. Пенк писав у Ленінград з проханням створити можливість С. Л. Рудницькому для наукової праці. Але відповідь з Ленінграда на клопотання А. Пенка так і не надійшла.

У 1904 році в науково-популярному додатку № 12 львівського часопису «Учитель» виходить стаття С. Рудницького «Дещо про Антарктиду». Це була одна з перших в україномовному друці наукових публікацій на тему тоді ще маловивченого материка.

Рудницький створив велику школу українських географів, до якої належали В. Баб'як, В. Буцура, В. Геринович, М. Дольницький, М.Іваничук та інші.

Головні праці

Вшанування вченого

19 квітня 2007 року в Тернополі на честь вченого відкрито меморіальну дошку на будинку № 2 на бульварі Тараса Шевченка. Портрет вченого роботи Б.Ткачика стаціонарно експонується у відділі нової та новітньої історії ТОКМ. Фотопортрет вченого розміщено в історичному коридорі Української антарктичної станції «Академік Вернадський».

За результатами засідання Національної ради з географічних назв від 16.10.2003 р. щодо найменування географічних об'єктів Антарктики було вирішено назвати ім'ям Рудницького острів з архіпелагу Фордж в районі Аргентинських островів (Морська Антарктика, 65° 14.008' S, 64° 16.795' W).

У 2017 році одному з нових видів тихоходів (Tardigrada) з Морської Антарктики надано наукову назву на честь Степана Рудницького — Diphascon rudnickii sp. nov.

Примітки

  1. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 17 липня 2015. 
  2. ↑ Щербак В. (упорядник, автор передмови). Передмова // Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 16. — ISBN 5-319-01072-9.
  3. ↑ Шаблій О., Щербак Л. Рудницький Степан Львович / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 207—208. — ISBN 978-966-528-279-2.
  4. ↑ Парнікоза, Іван. Українці в Антарктиці. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). Микола Жарких. 
  5. Володимир Матвієнко. Балто-Чорноморський союз // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 1 : А — Л. — С. 90. — 760 с. — ISBN 966-316-039-X. (укр.)
  6. Олексій Волович (30 травня 2016). . Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 18 серпня 2020. 
  7. Юрій Дерев'янко, Ольга Галабала. Балто-чорноморський союз – нова геополітична вісь для України // Народна Воля. — 2016. — 19 серпня. (укр.)
  8. Творець географічної науки в Україні — Степан Рудницький [ 17 липня 2015 у Wayback Machine.] / Василь Шендеровський. Нехай не гасне світ науки. Книга перша.
  9. ↑ Парнікоза, Іван (06.02.2017). . http://h.ua/ (українська). http://h.ua/. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 25.03.17. 
  10. Łukasz Kaczmarek, Ivan Parnikoza,• Magdalena Gawlak,• Jan Esefeld,•Hans-Ulrich Peter, Iryna Kozeretska,• Milena Roszkowska (29.09.2017). Tardigrades from Larus dominicanus Lichtenstein, 1823 nests on the Argentine Islands (maritime Antarctic). https://link.springer.com (англійська). https://link.springer.com. Процитовано 29.09.2017. 

Джерела

Рекомендована література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Stepa n Stefan 1 2 Lvo vich Rudni ckij 3 grudnya 1877 Peremishl Avstro Ugorshina 3 listopada 1937 urochishe Sandarmoh Karelska ASSR ukrayinskij geograf kartograf ta etnograf akademik VUAN Osnovoporyadnik ukrayinskoyi fizichnoyi politichnoyi ta vijskovoyi geografiyi Do 1997 panuvala dumka pro zagibel Stepana Rudnickogo na Solovkah Brat vidomogo pismennika Yuliana Opilskogo shvagro Stanislava Dnistryanskogo 3 Stepan RudnickijNarodivsya 3 grudnya 1877 1877 12 03 Peremishl Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiyaPomer 3 listopada 1937 1937 11 03 59 rokiv Sandarmoh Karelska ARSR rozstrilyanijPohovannya SandarmohKrayina Avstro Ugorshina SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist geograf etnograf kartografAlma mater Lvivskij universitetGaluz geografiyaZaklad Lvivskij universitetVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor filosofiyiChlenstvo NAN UkrayiniBrati sestri Sofiya Lvivna DnistryanskaRoboti u Vikidzherelah Rudnickij Stepan Lvovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rudnickij Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchij spadok ta naukovi poglyadi 2 1 Golovni praci 3 Vshanuvannya vchenogo 4 Primitki 5 Dzherela 6 Rekomendovana literatura 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiViris u rodini vchitelya gimnaziyi Leva Rudnickogo Yakijs chas prozhivav u Ternopoli de pracyuvav batko Tut navchavsya u derzhavnij gimnaziyi do 1891 roku 3 Vishu osvitu zdobuv v universitetah Lvova de sluhav lekciyi Mihajlo Grushevskogo buv jogo poslidovnikom 2 Izidora Sharanevicha Lyudvika Finkelya Antoniya Remana pidvishuvav kvalifikaciyu u Vidni ta Berlini Z 1899 roku pracyuvav u lvivskih gimnaziyah U 1901 zdobuv stupin doktora filosofiyi stav chlenom Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1904 brav uchast u polovih ekspediciyah Institutu geografiyi A Penka ta Geologichnogo institutu V Uliga Cogo zh roku otrimav zvannya profesora 1908 profesor kafedri geografiyi Lvivskogo universitetu Spivzasnovnik Sportovogo tovaristva Ukrayina u 1911 roci Vid 1914 roku chlen Nadzirnoyi radi Nacionalnogo muzeyu u Lvovi U 1919 polska okupacijna vlada zvilnila jogo z universitetu emigruvav do Vidnya 1920 profesor ekonomichnoyi geografiyi Akademiyi torgivli u Vidni 1921 profesor geografiyi ta dekan filosofskogo fakultetu u Vishomu pedagogichnomu instituti im Dragomanova v Prazi U zhovtni 1926 emigruye do URSR de ocholyuye kafedru topologiyi i kartografiyi Geodezichnogo institutu v Harkovi U 1927 organizator i pershij direktor Ukrayinskogo naukovo doslidnogo institutu geografiyi i kartografiyi redaktor Visnika prirodoznavstva Zdijsniv nizku ekspedicij na Dnipro ta Donbas 1929 kerivnik kafedri geografiyi VUAN komisiyi krayeznavstva Muzeyu antropologiyi ta etnografiyi imeni F Vovka U 1933 zaareshtovanij organami NKVD SRSR Zvinuvachenij u prinalezhnosti do kontrrevolyucijnoyi organizaciyi shkidnictvi ta shpigunstvi i za postanovoyu sudovoyi trijki kolegiyi DPU USRR 23 veresnya 1933 zasudzhenij do p yati rokiv pozbavlennya voli Pokarannya vidbuvav u tabori Svirlag Vepslyandiya na ob yektah Bilomorsko Baltijskogo kanalu Respublika Kareliya u Soloveckomu tabori osoblivogo priznachennya SLON GULAG na Soloveckomu arhipelazi v Bilomu mori 1934 Arhangelska oblast RRFSR V uv yaznenni napisav dvi knigi Geonomiya Astronomichna geografiya v slidchomu izolyatori Harkova 1933 i Endogenna dinamika zemnoyi kori u Bilomorsko Baltijskomu tabori rukopisi yakih ne zbereglisya 9 zhovtnya 1937 za postanovoyu Osoblivoyi trijki UNKVS Leningradskoyi oblasti zasudzhenij do rozstrilu 3 listopada 1937 rozstrilyanij u chisli t zv soloveckogo etapu Misce rozstrilu urochishe Sandarmoh za pivtora desyatka kilometriv vid robitnichogo selisha Medvezha Gora karelskoyu movoyu Kargumyaki nini Medvezh yegorsk Respublika Kareliya Na memoriali sporudzheno pam yatnik Ubiyennim sinam Ukrayini Reabilitovanij 1965 roku U berezni 1990 posmertno ponovlenij u skladi AN Ukrayini Tvorchij spadok ta naukovi poglyadi RedaguvatiStepan Rudnickij znachnoyu miroyu zasnovnik ukrayinskoyi geomorfologiyi antropogeografiyi fizichnoyi politichnoyi socialno ekonomichnoyi ta demografichnoyi geografiyi Osobliva zasluga Rudnickogo v tomu sho vin zapochatkuvav kartografichnij napryamok v ukrayinskij geografiyi Rozroblyati geografichni karti ukrayinskoyu movoyu pochav u Lvovi prodovzhuvav na emigraciyi u Vidni a takozh u radyanskij Ukrayini Zavdyaki jomu Ukrayinu chi ne vpershe bulo predstavleno v kartografichnih pracyah yak cilisnu prostorovu odinicyu Originalnu koncepciyu S L Rudnickij viklav u pracyah Ukrayina z politichno geografichnogo stanovisha 1916 Ukrayina i velikoderzhavi 1920 Ukrayinska sprava zi stanovisha politichnoyi geografiyi 1923 Ci praci Stepana Rudnickogo mabut najkrashi u vsij doteperishnij ukrayinskij politologiyi mayut i dosi aktualne znachennya dlya spravi derzhavnih zmagan ukrayinskogo narodu formuvannya jogo nacionalnoyi identichnosti usvidomlennya jogo roli ta miscya v zagalnoyevropejskomu procesi demokratichnogo onovlennya Koncepciya S L Rudnickogo z yavilasya u toj chas koli vinikla nagalna potreba informuvati svit pro ukrayinski problemi V nij na originalnij osnovi doslidzhuyutsya i vikladayutsya problemi Ukrayini yiyi nacionalni politichni ekonomichni i teritorialni interesi navodyatsya dokazi dlya krayin Zahidnoyi Yevropi i svitu pro korist yaku voni mogli b mati vid utvorennya ukrayinskoyi derzhavi Na osnovi analizu politiko geografichnogo rozvitku ta politichnogo zhittya Yevropi i svitu S L Rudnickij prihodit do visnovku sho tilki nacionalnim derzhavam nalezhit buduchina Moderna svitova politika povinna pidpirati tvorennya vinyatkovo nacionalnih derzhav Cogo vchit dosvid ostannih stolit Stosovno ukrayinskoyi perspektivi S L Rudnickij stoyav na poziciyah ukrayinskoyi nacionalnoyi derzhavnosti Ce pitannya vin rozglyadav u yevropejskomu konteksti Utvorennya ukrayinskoyi nacionalnoyi derzhavi v etnografichnih granicyah ye odinokim sposobom shob zapobigti zakolotam i konfliktam u pivdenno shidnomu kuti Yevropi tak vazhnomu dlya svitovogo gospodarstva j dlya svitovoyi politiki Bez nacionalnoyi ukrayinskoyi derzhavi dozhivemo v najkorotshomu chasi do novih tyazhkih voyennih i revolyucijnih katastrof Ukrayinska nacionalna derzhava maye formuvatisya u konteksti geopolitichnih zv yazkiv z inshimi derzhavami i narodami Sered cih derzhav i narodiv najbilshe znachennya vidvodilosya Rosiyi Polshi i Nimechchini 4 Pislya Pershoyi svitovoyi vijni z yavilas nizka tak zvanih okrayinnih derzhav v rezultati rozpadu Avstro Ugorskoyi Osmanskoyi Nimeckoyi ta Rosijskoyi imperij i postalo pitannya oboroni yih nacionalnih interesiv Ce stalo pidstavoyu dlya stvorennya regionalnih diplomatichnih i vijskovo politichnih soyuziv Na toj chas shiroko obgovoryuvalosya stvorennya Bolto Chornomorskogo soyuzu 5 Deyaki ukrayinski diyachi togo chasu zokrema Rudnickij vislovlyuvalisya za baltijsko chornomorsku spivpracyu 6 7 S L Rudnickij vvazhav sho vidsutnist vlasnoyi derzhavi robit naciyu bezzahisnoyu u rozv yazanni socialno ekonomichnih nacionalno politichnih ta intelektualnih problem Bez nezalezhnoyi demokratichnoyi nacionalnoyi derzhavi vinikayut umovi dlya politichnogo ekonomichnogo ta kulturnogo gnoblennya odnih narodiv inshimi Svidomist pidnevilnoyi naciyi urazhena kompleksom nepovnocinnosti menshovartosti bajduzhosti lukavstva do vsogo sushogo na nashij ne svoyij zemli Pri takih spotvorenih umovah gidnij i chesnij predstavnik ukrayinskogo narodu ne maye perspektiv dlya svogo rozvitku i povinen znikati v toj chas yak merzennij i ganebnij bez dokoru i kayattya mnozhitsya i rozshiryuye svij areal Rich u tomu sho despotiya i demokratiya isnuyut u riznih vimirah i te sho ye sutnistyu pershoyi neprijnyatne dlya drugoyi Vilnij narod maye svoyu nacionalnu shkolu i vona vihovuye patriotiv ridnogo krayu tvorit duhovnu j materialnu osnovu yihnogo garazdu U narodu raba ye chuzha shkola yaka ne spriyaye jogo duhovnomu rozvitkovi S L Rudnickij pidkreslyuvav sho samostijnij narod abo naciya ye chastinoyu lyudstva sho maye lishe yij pritamanni nepovtorni pitomi prikmeti yaki ob yednuyut usi individua v odnu svoyeridnu cilisnist rasova nalezhnist antropologichna vidminnist okrema mova z literaturoyu naukoyu tosho istorichni tradiciyi i zmagannya na kulturnij ekonomichnij politichnij nivi svoyeridna kultura i pragnennya do yiyi zbagachennya sucilna nacionalna teritoriya yak peredumova i osnova nacionalnoyi derzhavi Mayuchi usi pitomi prikmeti samostijnoyi naciyi ukrayinskij narod svoyeyi nezalezhnosti ne zumiv vidstoyati S L Rudnickij vvazhav sho osnovna prichina cogo v slabkij zagalnij osviti ukrayinskoyi inteligenciyi ta u vidsutnosti u neyi zdorovoyi nacionalnoyi svidomosti Budivnictvo derzhavi spiralosya na vsyaki surogati Providniki nikoli ne virili v derzhavnu nezalezhnist Ukrayini za nacionalnij ideal ne borolisya duhu naciyi ne rozumili do interesiv narodu buli bajduzhi Inteligenciya sho formuvalasya na bezderzhavnih tradiciyah nezdatna bula vikonati funkciyi derzhavnoyi samoorganizaciyi Ci ta inshi ideyi S L Rudnickogo shodo zavdan ukrayinoznavstva bulo pokladeno v osnovu suchasnoyi jomu koncepciyi Zgidno z ciyeyu koncepciyeyu predmetom ukrayinoznavstva ye genezis sutnist perspektivi rozvitku Ukrayini j ukrayinstva yak prirodnih istorichno sub yektnih vseplanetarnih fenomeniv Ukrayinoznavstvo shlyah do samopiznannya j samotvorennya ukrayinstva zdijsnennya nim svoyeyi istorichnoyi misiyi Ukrayinoznavstvo spryamovane na navchannya ta vihovannya osobistosti z visokoyu nacionalnoyu gromadyanskoyu samosvidomistyu spromozhnoyu buti tvorcem u polikulturnomu prostori Koli naciya viboryuye svobodu ta pravo buti vilnoyu sered inshih to ideyi derzhavotvorennya v usij rozmayitosti ye konche neobhidnimi dlya zasvoyennya kozhnoyu svidomoyu lyudinoyu Vazhlivo pidkresliti metodologichnij vnesok S L Rudnickogo v rozshirennya spektru ukrayinoznavstva Jogo uyavlennya shodo funkcij geografichnogo znannya v sistemi ukrayinoznavstva mali perspektivnij ta konceptualnij harakter rol i funkciyi geografiyi neobhidno vitlumachuvati v richishi kulturologichnogo i narodoznavchogo aspektiv vona ye odnim z najposhanovanishih skladnikiv lyudskogo znannya i kulturi v cilomu zokrema maye sluguvati vazhlivim dijovim chinnikom formuvannya samoyi duhovnosti ukrayinskogo narodu geografiya ye prirodnichoyu naukoyu ale mayuchi v sobi antropogeografichnu gilku doslidzhen vona opinyayetsya bezposeredno na mezhi z gumanitarnim znannyam shirokogo zmistu Takij pidhid znachno rozshiryuye sistemu ukrayinoznavchih doslidzhen poyednuye sociogumanitarnu i prirodnichu metodologiyu Slavnozvisnij nimeckij geograf Albreht Penk u yakogo S L Rudnickij navchavsya u Videnskomu universiteti doklav bagato zusil shob polegshiti dolyu zaareshtovanogo uchnya yakogo vin pidtrimuvav uprodovzh usogo zhittya A Penk zgaduvav u listi vid 3 listopada 1933 roku Ya pishayusya tim sho pidgotuvav spravzhnih pracovitih uchniv sered yakih hotiv bi nazvati Stepana Rudnickogo pro yakogo ya na zhal ostannim chasom nichogo ne chuyu A Penk pisav u Leningrad z prohannyam stvoriti mozhlivist S L Rudnickomu dlya naukovoyi praci Ale vidpovid z Leningrada na klopotannya A Penka tak i ne nadijshla U 1904 roci v naukovo populyarnomu dodatku 12 lvivskogo chasopisu Uchitel vihodit stattya S Rudnickogo Desho pro Antarktidu Ce bula odna z pershih v ukrayinomovnomu druci naukovih publikacij na temu todi she malovivchenogo materika 4 Rudnickij stvoriv veliku shkolu ukrayinskih geografiv do yakoyi nalezhali V Bab yak V Bucura V Gerinovich M Dolnickij M Ivanichuk ta inshi Golovni praci Redaguvati Kozacko polska vijna r 1625 Zapiski Nauk Tov im Shevchenka t 17 1897 Nove zherelo do istoriyi Hmelnichchini 1898 Ukrayinski kozaki v 1625 30 rr 8 Zapiski Nauk Tov im Shevchenka t 31 32 1899 Ruski zemli polskoyi koroni pri kinci XV v Vorozhi napadi j organizaciya pogranichnoyi oboroni Zapiski Nauk Tov im Shevchenka t 31 32 1899 Ninishnya geografiya 1905 Nacherk geografichnoyi terminologiyi 1908 Korotka geografiya Ukrayini 1910 1914 Ukraina Land und Volk Ukrayina Krayi i narid 1916 Ukrayina zemlya i narod 1916 Ukrayina z politichno geografichnogo stanovisha 1916 Ukrayina z poglyadu polyitichnoyi geografiyi Dyilo 1916 25 05 20 06 Ukrayina nash ridnij kraj 1917 Pochatkova geografiya dlya narodnih shkil 1919 Ukrayina i velikoderzhavi 1920 Galichina ta Soborna Ukrayina 1921 Galichina j novi derzhavi Evropi 1921 Ekonomichni osnovi galickoyi derzhavnosti 1921 Oglyad nacionalnoyi teritoriyi Ukrayini 1923 Ukrayina nash ridnij kraj Korotka geografiya 1923 Do osnov ukrayinskogo nacionalizmu 1923 Ukrayinska sprava zi stanovisha politichnoyi geografiyi 1923 Osnovi zemleznannya Ukrayini 1923 Osnovi zemleznavstva Ukrayini 1924 1926 Osnovi geologiyi j morfologiyi Zakarpattya 1925 1926 Zavdannya geografichnoyi nauki na ukrayinskih zemlyah 1927 Ukrayinski kozaki 2 Vshanuvannya vchenogo Redaguvati19 kvitnya 2007 roku v Ternopoli na chest vchenogo vidkrito memorialnu doshku na budinku 2 na bulvari Tarasa Shevchenka Portret vchenogo roboti B Tkachika stacionarno eksponuyetsya u viddili novoyi ta novitnoyi istoriyi TOKM Fotoportret vchenogo rozmisheno v istorichnomu koridori Ukrayinskoyi antarktichnoyi stanciyi Akademik Vernadskij 9 Za rezultatami zasidannya Nacionalnoyi radi z geografichnih nazv vid 16 10 2003 r shodo najmenuvannya geografichnih ob yektiv Antarktiki bulo virisheno nazvati im yam Rudnickogo ostriv z arhipelagu Fordzh v rajoni Argentinskih ostroviv Morska Antarktika 65 14 008 S 64 16 795 W 9 U 2017 roci odnomu z novih vidiv tihohodiv Tardigrada z Morskoyi Antarktiki nadano naukovu nazvu na chest Stepana Rudnickogo Diphascon rudnickii sp nov 10 Primitki Redaguvati Publikaciyi Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka do 1939 r Arhiv originalu za 21 lipnya 2015 Procitovano 17 lipnya 2015 a b v Sherbak V uporyadnik avtor peredmovi Peredmova Koli zemlya stognala K Naukova dumka 1995 S 16 ISBN 5 319 01072 9 a b Shablij O Sherbak L Rudnickij Stepan Lvovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 207 208 ISBN 978 966 528 279 2 a b Parnikoza Ivan Ukrayinci v Antarktici Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska Mikola Zharkih Volodimir Matviyenko Balto Chornomorskij soyuz Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 A L S 90 760 s ISBN 966 316 039 X ukr Oleksij Volovich 30 travnya 2016 Balto Chornomorskij Soyuz perspektivi realizaciyi chastina 1 Nezalezhnij analitichnij centr geopolitichnih doslidzhen Borisfen Intel ukr Arhiv originalu za 28 sichnya 2020 Procitovano 18 serpnya 2020 Yurij Derev yanko Olga Galabala Balto chornomorskij soyuz nova geopolitichna vis dlya Ukrayini Narodna Volya 2016 19 serpnya ukr Tvorec geografichnoyi nauki v Ukrayini Stepan Rudnickij Arhivovano 17 lipnya 2015 u Wayback Machine Vasil Shenderovskij Nehaj ne gasne svit nauki Kniga persha a b Parnikoza Ivan 06 02 2017 Ukrayinska Antarktida Chastina 4 Vidkrittya ta vivchennya Ukrayinskoyi Antarktiki http h ua ukrayinska http h ua Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 25 03 17 Lukasz Kaczmarek Ivan Parnikoza Magdalena Gawlak Jan Esefeld Hans Ulrich Peter Iryna Kozeretska Milena Roszkowska 29 09 2017 Tardigrades from Larus dominicanus Lichtenstein 1823 nests on the Argentine Islands maritime Antarctic https link springer com anglijska https link springer com Procitovano 29 09 2017 Dzherela RedaguvatiD r Gerinovich V Geografiya Ukrayini St Rudnickogo Dyilo 1916 22 bereznya Pelenska O Viznanij vinnim u lyubovi do Batkivshini Radio Svoboda 2016 23 chervnya Pidkova I Z Rudnickij Stepan Lvovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 353 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Sigidin M Rudnickij Stepan Lvovich Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 3 P S Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2020 S 290 293 ISBN 978 966 2067 65 1 Sigal S Etnichne mapuvannya yak ideologiya prostoru Zbruch 2015 25 listopada Sigal S Mapi yak dzherelo znan i prostir politichnoyi borotbi Zbruch 2015 29 listopada Stavnichij T Geografiya Ukrayini recenziya na S Rudnickij docent Lvivskogo unyiversitetu Korotka geografiya Ukrayini Ch II z 48 malyunkami Lviv 1914 Nakl Ukr Ped Tov 221 s Dyilo 1914 23 24 lipnya Shablij O Sherbak L Rudnickij Stepan Lvovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 207 208 ISBN 978 966 528 279 2 Rekomendovana literatura RedaguvatiA Blanuca Rudnickij Stepan Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 644 ISBN 978 966 611 818 2 Kotik L Z malovidomih ekonomiko geografichnih prac Akademika Stepana Rudnickogo Nafta Shidnoyi Galichini Mizhdisciplinarni integracijni procesi u sistemi geografichnoyi turizmologichnoyi ta ekologichnoyi nauki mater konf Ternopil 2020 S 119 133 Kotik L Ekonomiko geografichni ideyi u pracyah i listuvanni akademika Stepana Rudnickogo L Kotik Istoriya ukrayinskoyi geografiyi Vseukrayinskij naukovo teoretichnij chasopis 2017 Vip 36 S 45 53 Shablij O I Akademik Stepan Rudnickij fundator ukrayinskoyi geografiyi O I Shablij Lviv Myunhen Red vid viddil Lviv derzh un tu 1993 223 Rudnickij Stepan Lvovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 161 163 Rudnickij Stepan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1635 1636 1000 ekz Shenderovskij V Tvorec geografichnoyi nauki v Ukrayini Stepan Rudnickij Vasil Shenderovskij Nehaj ne gasne svit nauki Kniga persha 23 lipnya i 17 veresnya 2000 roku Rudnickij Stepan Ukrayina nash ridnij kraj napisav Stepan Rudnickij Vid 2 ge Lviv Nakladom fondu Uchitesya brati moyi 1921 128 s s Posilannya RedaguvatiRudnytsky Stepan 1877 1937 knigi S Rudnickogo v Internet arhivi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rudnickij Stepan Lvovich amp oldid 39431313