www.wikidata.uk-ua.nina.az

Біле море У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Бі ле мо ре рос Белое море внутрішнє шельфове мо

Біле море

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Біле море (значення).

Бі́ле мо́ре (рос. Белое море) — внутрішнє шельфове море Північного Льодовитого океану, у європейській Арктиці між Кольським півостровом (Святий Ніс) та півостровом Канін (Канін ніс). Море відноситься до внутрішніх вод Росії. Глибоко вдається в материковий суходол. Площа акваторії — 90,8 тис. км², глибини до 340 м. Об'єм води 4,4 тис. км³. Високі припливи.

Біле море
Біле море.
65°00′00″ пн. ш. 36°00′00″ сх. д. / 65.00000° пн. ш. 36.00000° сх. д. / 65.00000; 36.00000Координати: 65°00′00″ пн. ш. 36°00′00″ сх. д. / 65.00000° пн. ш. 36.00000° сх. д. / 65.00000; 36.00000
Область Північно-Східна Європа
Розташування Північний Льодовитий океан
Площа 90,8 тис. км²
Найбільша глибина 343 м
Середня глибина 67 м
Довжина берегової лінії 2000 км
Об'єм 4,4 тис. км³
Впадаючі річки Північна Двіна, Онега, Мезень
Біле море у Вікісховищі
Супутникові знімки моря в травні та квітні.
Мапа Білого моря голландського картографа Віллема Янсзона Блау, 1635 рік
Вид з маяку на Святому Носі. Баренцеве море ліворуч, Біле море праворуч.

Фізико-географічне положення

Акваторія моря поділяється на води заток та три частини моря: Басейн, Горло, Воронка. З океаном Біле море з'єднується звуженим гирлом (Горло), гідрологічний режим якого ізолює його від Північного Льодовитого океану. Акваторія моря лежить у межах 63°47' — 68° 40' північної широти.

Глибина центральної частини — 140 — 160  м, Горла — 100 м. Найбільша глибина — 340 м — в Кандалакській губі, середня 67 м.

Узбережжя

Біле море має чотири великих затоки:

Біле море омиває чотири фіно-угорські країни, що входять до складу Російської Федерації:

Береги Білого моря мають назви:

Літній берег врізається в море на північний захід до Соловецьких островів і відокремлює Онезьку затоку від Двінської.

Річки

До Білого моря течуть річки: Північна Двіна, Онега, Мезень, Кем, Кулой, Виг, Ковда, Поной, Стрельна. Річки щорічно вливають в море близько 215 км³ прісної води. Більш 3/4 усього стоку припадає на річки, що впадають в Онежську, Двинську і Мезенську затоки. У багатоводні роки Північна Двіна дає 171 км³, Мезень — 38,5 км³, Онега — 27,0 км³ води за рік. Кем дає 12,5 км³ і Виг 11,5 км³ води за рік. Інші річки дають всього 9 % стоку.

Великою нерівномірністю характеризується і розподіл стоку річок за порами року — річки, що течуть в Онежську, Двинську і Мезенську затоки, навесні скидають 60-70 % води. У зв'язку з природною зарегульованістю озерами багатьох інших річок узбережжя розподіл їх стоку протягом року відбувається більш-менш рівномірно. Максимум стоку спостерігається навесні і становить 40 % річного стоку. У річок, що впадають з південного сходу, весняний паводок різкіший. Для моря в цілому максимальний стік припадає на травень, мінімальний на лютий-березень.

Острови

Багато островів: Соловецькі, Моржовець, Мудьюгський та ін. Біля західних та південно-західних берегів чимало підводного каміння (луд), в середній частині (Басейн) зустрічаються мілини (кошки). Великий Соловецький острів — найбільший на Білому морі (246,9 км²). Інші острови: Анзер (24 км²), Велика Муксалма (17,6 км²), Великий Заєцький (1,25 км²), Малий Заєцький (1,02 км²), Мала Муксалма (0,57 км²).

Клімат

На кліматі акваторії внутрішнього моря відзначається вплив континенту. Море лежить в перехідній зоні від помірного континентального до субарктичного морського кліматичного поясу з надлишковим зволоженням. Переважають помірні повітряні маси із західним переносом. Значні сезонні коливання температури повітря. Цілий рік переважає циклонічна діяльність, погода мінлива, часті шторми. Взимку часті вторгнення арктичного повітря.

Біологія

Акваторія моря утворює власний екорегіон Білого моря арктичної морської зоогеографічної провінції. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу до глибини 200 м відноситься до арктичної циркумполярної області арктичної зони.

Температурний режим та солоність

Солоність води у різних районах коливається: від мінімальної (на півдні 20—26 ‰) — через потужне опріснення заток, до значної (30—33,8 ‰) — у північних частинах моря. Солоність води в районі Соловецьких островів — велика, але гідрологічний режим цієї частини Білого моря має істотні коливання. Пересічна температура липня від +8 до +15 °C; січня від −9 до −14 °C. Температура води дуже низька. Біле море замерзає на 6—7 місяців (з листопада по травень).

Економіка

Промислове значення мають риби: біломорський оселедець, тріска, сьомга, навага, камбала і тюлень, яких традиційно виловлюють фіно-угорські народи. Кількість сигових риб постійно зменшується, особливо після нафтовиливу 1995 року.

Хижацький промисел російських фірм та браконьєрів звели на ніщо кількість сьомги, зменшуються запаси лосося. Перспективу поновлення рибних запасів пов'язують з деколонізацією фіно-угорських країн акваторії моря та відновлення традиційної риболовецької культури карелів, вепсів, помор та саамів.

Промисел водоростей та морських трав у морі переважно ведуть в Онезькій затоці та прибережних зонах Соловецьких островів (зокрема, цим займаються посезонно русини із Закарпаття). Проте найбільші ресурси — у Кандалакській затоці, біля Терського берегу. Запаси ламінарії достатні, але промисел недорозвинений. Ще менше збирають фукоїди. Величезні ресурси ламінарії у Лумбовській затоці (можливий збір до 10 тис. тон) — перспективний економічний резерв фіно-угорських країн регіону. Запаси анфельції — обмежені, збір цієї водорості федеральна влада дозволяє лише після штормових викидів.

Транспорт

Господарське значення і вантажообіг Білого моря дуже зросли в зв'язку з індустріалізацією прилеглих областей, спорудженням Біломорсько-Балтійського каналу, освоєнням Печорського вугільного басейну і Північного морського шляху.

Порти: Архангельськ, Сєверодвінськ, Онега, Біломорськ, Кем, Кандалакша, Мезень, Кардор.

Туризм

Туризм представлений походами на байдарках по Білому морю, релігійним паломництвом до північних православних святинь Соловецького монастиря.

Історія

Біле море було відомо задовго до заснування Архангельська , його освоєння почалося більше тисячоліття тому , але найактивніше освоєння почалося в кінці 19 століття, наступна хвиля його освоєння стала вже радянською . В акваторії моря були розташовані концтабори ГУЛАГу СРСР, де каралися тисячі українців. Саме тому Біле море — частина українського «політзеківського» фольклору:

Міняю чорний хліб і Біле море на білий хліб і Чорне море!

Законодавчий статус :

Вся акваторія Білого моря є територіальними водами РФ . Відповідно судноплавство по ньому також підпорядковується законодавству Російської Федерації.

Див. також

Примітки

  1. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  2. (рос.) Физико-географический атлас мира / под ред. акад. И. П. Герасимова. — М. : Академия наук СССР и ГУГГК ГГК СССР, 1964. — 298 с. — 20 тис. прим.
  3. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  4. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Література

  • (рос.) Визе В. Ю. Моря Советской Арктики. — М.-Л. : Гидрометеоиздат, 1948.
  • (рос.) Воскресенский С. С., Леонтьев О. К., Спиридонов А. И. и др. Геоморфологическое районирование СССР и прилегающих морей : Учебное пособие. — М. : Высшая школа, 1980. — 343 с.
  • (рос.) Геоморфология СССР. Дальний Восток и берега морей, омывающих территорию СССР / Под ред. А. А. Асеева, С. С. Коржуева. — М. : Наука, 1982. — 277 с.
  • (рос.) Геоэкология шельфа и берегов морей России / Под ред. Н. А. Айбулатова. — М. : Ноосфера, 2001. — 427 с.
  • (рос.) Добровольский А. Д., Залогин Б. С. Моря СССР. — М. : Изд-во МГУ, 1982.
  • (рос.) Зенкевич Л. А. Биология морей СССР. — М. : Изд-во АН СССР, 1963. — 739 с.
  • (рос.) Кондрин А. Т., Косарев А. Н., Полякова А. В. Экологическое состояние морей России. — М. : Изд-во МГУ, 1993.
  • (рос.) Леонов А. К. Региональная океанография. — Л. : Гидрометеоиздат, 1960.
  • (рос.) Обзор экологического состояния морей СССР и отдельных районов Мирового океана за 1989 г. — Л. : Гидрометеоиздат, 1990. — 174 с.
  • (рос.) Фауна беспозвоночных Карского, Баренцева и Белого морей (информатика, экология, биогеография). — Апатиты : Кольский научный центр РАН, 2003. — 387 с.
  • (рос.) Новиков М. А. Эколого-рыбохозяйственное картографирование акваторий Баренцева и Белого морей: теоретические основы и методические подходы. — Мурманск : Изд-во ПИНРО, 2002. — 91 с.
  • (рос.) Шамраев Ю. И., Шишкина Л. А. Океанология. — Л. : Гидрометеоиздат, 1980.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Біле море
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bile more znachennya Bi le mo re ros Beloe more vnutrishnye shelfove more Pivnichnogo Lodovitogo okeanu u yevropejskij Arktici mizh Kolskim pivostrovom Svyatij Nis ta pivostrovom Kanin Kanin nis More vidnositsya do vnutrishnih vod Rosiyi Gliboko vdayetsya v materikovij suhodol Plosha akvatoriyi 90 8 tis km glibini do 340 m Ob yem vodi 4 4 tis km Visoki priplivi Bile moreBile more 65 00 00 pn sh 36 00 00 sh d 65 00000 pn sh 36 00000 sh d 65 00000 36 00000 Koordinati 65 00 00 pn sh 36 00 00 sh d 65 00000 pn sh 36 00000 sh d 65 00000 36 00000Oblast Pivnichno Shidna YevropaRoztashuvannya Pivnichnij Lodovitij okeanPlosha 90 8 tis km Najbilsha glibina 343 mSerednya glibina 67 mDovzhina beregovoyi liniyi 2000 kmOb yem 4 4 tis km Vpadayuchi richki Pivnichna Dvina Onega MezenBile more u VikishovishiSuputnikovi znimki morya v travni ta kvitni Mapa Bilogo morya gollandskogo kartografa Villema Yanszona Blau 1635 rik Valentin Syerov Bile more 1894 Tretyakovska galereya Vid z mayaku na Svyatomu Nosi Barenceve more livoruch Bile more pravoruch Zmist 1 Fiziko geografichne polozhennya 1 1 Uzberezhzhya 2 Richki 3 Ostrovi 4 Klimat 5 Biologiya 6 Temperaturnij rezhim ta solonist 7 Ekonomika 8 Transport 9 Turizm 10 Istoriya 11 Zakonodavchij status 12 Div takozh 13 Primitki 14 Literatura 15 PosilannyaFiziko geografichne polozhennya RedaguvatiAkvatoriya morya podilyayetsya na vodi zatok ta tri chastini morya Basejn Gorlo Voronka Z okeanom Bile more z yednuyetsya zvuzhenim girlom Gorlo gidrologichnij rezhim yakogo izolyuye jogo vid Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Akvatoriya morya lezhit u mezhah 63 47 68 40 pivnichnoyi shiroti Glibina centralnoyi chastini 140 160 m Gorla 100 m Najbilsha glibina 340 m v Kandalakskij gubi serednya 67 m Uzberezhzhya Redaguvati Bile more maye chotiri velikih zatoki Mezenska na shodi Dvinska na pivdni Onezka na pivdni Kandalakska na pivnichnomu zahodi Bile more omivaye chotiri fino ugorski krayini sho vhodyat do skladu Rosijskoyi Federaciyi Kareliya zahid Pomor ya pivdennij zahid i pivden Vepslyandiya pivdennij shid Saamiya pivnich Beregi Bilogo morya mayut nazvi Terskij Kandalakskij ta Karelskij na pivnichnomu zahodi Pomorskij rajon vid Kemi do Onegi Litnij na pivdni Zimovij na shodi Litnij bereg vrizayetsya v more na pivnichnij zahid do Soloveckih ostroviv i vidokremlyuye Onezku zatoku vid Dvinskoyi Richki RedaguvatiDo Bilogo morya techut richki Pivnichna Dvina Onega Mezen Kem Kuloj Vig Kovda Ponoj Strelna Richki shorichno vlivayut v more blizko 215 km prisnoyi vodi Bilsh 3 4 usogo stoku pripadaye na richki sho vpadayut v Onezhsku Dvinsku i Mezensku zatoki U bagatovodni roki Pivnichna Dvina daye 171 km Mezen 38 5 km Onega 27 0 km vodi za rik Kem daye 12 5 km i Vig 11 5 km vodi za rik Inshi richki dayut vsogo 9 stoku Velikoyu nerivnomirnistyu harakterizuyetsya i rozpodil stoku richok za porami roku richki sho techut v Onezhsku Dvinsku i Mezensku zatoki navesni skidayut 60 70 vodi U zv yazku z prirodnoyu zaregulovanistyu ozerami bagatoh inshih richok uzberezhzhya rozpodil yih stoku protyagom roku vidbuvayetsya bilsh mensh rivnomirno Maksimum stoku sposterigayetsya navesni i stanovit 40 richnogo stoku U richok sho vpadayut z pivdennogo shodu vesnyanij pavodok rizkishij Dlya morya v cilomu maksimalnij stik pripadaye na traven minimalnij na lyutij berezen Ostrovi RedaguvatiBagato ostroviv Solovecki Morzhovec Mudyugskij ta in Bilya zahidnih ta pivdenno zahidnih beregiv chimalo pidvodnogo kaminnya lud v serednij chastini Basejn zustrichayutsya milini koshki Velikij Soloveckij ostriv najbilshij na Bilomu mori 246 9 km Inshi ostrovi Anzer 24 km Velika Muksalma 17 6 km Velikij Zayeckij 1 25 km Malij Zayeckij 1 02 km Mala Muksalma 0 57 km Klimat RedaguvatiNa klimati akvatoriyi vnutrishnogo morya vidznachayetsya vpliv kontinentu More lezhit v perehidnij zoni vid pomirnogo kontinentalnogo do subarktichnogo morskogo klimatichnogo poyasu z nadlishkovim zvolozhennyam 1 Perevazhayut pomirni povitryani masi iz zahidnim perenosom Znachni sezonni kolivannya temperaturi povitrya Cilij rik perevazhaye ciklonichna diyalnist pogoda minliva chasti shtormi Vzimku chasti vtorgnennya arktichnogo povitrya 2 Biologiya RedaguvatiAkvatoriya morya utvoryuye vlasnij ekoregion Bilogo morya arktichnoyi morskoyi zoogeografichnoyi provinciyi 3 U zoogeografichnomu vidnoshenni donna fauna kontinentalnogo shelfu do glibini 200 m vidnositsya do arktichnoyi cirkumpolyarnoyi oblasti arktichnoyi zoni 4 Temperaturnij rezhim ta solonist RedaguvatiSolonist vodi u riznih rajonah kolivayetsya vid minimalnoyi na pivdni 20 26 cherez potuzhne oprisnennya zatok do znachnoyi 30 33 8 u pivnichnih chastinah morya Solonist vodi v rajoni Soloveckih ostroviv velika ale gidrologichnij rezhim ciyeyi chastini Bilogo morya maye istotni kolivannya Peresichna temperatura lipnya vid 8 do 15 C sichnya vid 9 do 14 C Temperatura vodi duzhe nizka Bile more zamerzaye na 6 7 misyaciv z listopada po traven Ekonomika RedaguvatiPromislove znachennya mayut ribi bilomorskij oseledec triska somga navaga kambala i tyulen yakih tradicijno vilovlyuyut fino ugorski narodi Kilkist sigovih rib postijno zmenshuyetsya osoblivo pislya naftovilivu 1995 roku Hizhackij promisel rosijskih firm ta brakonyeriv zveli na nisho kilkist somgi zmenshuyutsya zapasi lososya Perspektivu ponovlennya ribnih zapasiv pov yazuyut z dekolonizaciyeyu fino ugorskih krayin akvatoriyi morya ta vidnovlennya tradicijnoyi riboloveckoyi kulturi kareliv vepsiv pomor ta saamiv Promisel vodorostej ta morskih trav u mori perevazhno vedut v Onezkij zatoci ta priberezhnih zonah Soloveckih ostroviv zokrema cim zajmayutsya posezonno rusini iz Zakarpattya Prote najbilshi resursi u Kandalakskij zatoci bilya Terskogo beregu Zapasi laminariyi dostatni ale promisel nedorozvinenij She menshe zbirayut fukoyidi Velichezni resursi laminariyi u Lumbovskij zatoci mozhlivij zbir do 10 tis ton perspektivnij ekonomichnij rezerv fino ugorskih krayin regionu Zapasi anfelciyi obmezheni zbir ciyeyi vodorosti federalna vlada dozvolyaye lishe pislya shtormovih vikidiv Transport RedaguvatiGospodarske znachennya i vantazhoobig Bilogo morya duzhe zrosli v zv yazku z industrializaciyeyu prileglih oblastej sporudzhennyam Bilomorsko Baltijskogo kanalu osvoyennyam Pechorskogo vugilnogo basejnu i Pivnichnogo morskogo shlyahu Porti Arhangelsk Syeverodvinsk Onega Bilomorsk Kem Kandalaksha Mezen Kardor Turizm RedaguvatiTurizm predstavlenij pohodami na bajdarkah po Bilomu moryu religijnim palomnictvom do pivnichnih pravoslavnih svyatin Soloveckogo monastirya Istoriya RedaguvatiBile more bulo vidomo zadovgo do zasnuvannya Arhangelska jogo osvoyennya pochalosya bilshe tisyacholittya tomu ale najaktivnishe osvoyennya pochalosya v kinci 19 stolittya nastupna hvilya jogo osvoyennya stala vzhe radyanskoyu V akvatoriyi morya buli roztashovani konctabori GULAGu SRSR de karalisya tisyachi ukrayinciv Same tomu Bile more chastina ukrayinskogo politzekivskogo folkloru Minyayu chornij hlib i Bile more na bilij hlib i Chorne more Zakonodavchij status RedaguvatiVsya akvatoriya Bilogo morya ye teritorialnimi vodami RF Vidpovidno sudnoplavstvo po nomu takozh pidporyadkovuyetsya zakonodavstvu Rosijskoyi Federaciyi Div takozh RedaguvatiSolovecki ostrovi ArhangelskPrimitki Redaguvati Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach Skuratovich O Ya K DNVP Kartografiya 2008 ros Fiziko geograficheskij atlas mira pod red akad I P Gerasimova M Akademiya nauk SSSR i GUGGK GGK SSSR 1964 298 s 20 tis prim angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas BioScience Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Literatura Redaguvati ros Vize V Yu Morya Sovetskoj Arktiki M L Gidrometeoizdat 1948 ros Voskresenskij S S Leontev O K Spiridonov A I i dr Geomorfologicheskoe rajonirovanie SSSR i prilegayushih morej Uchebnoe posobie M Vysshaya shkola 1980 343 s ros Geomorfologiya SSSR Dalnij Vostok i berega morej omyvayushih territoriyu SSSR Pod red A A Aseeva S S Korzhueva M Nauka 1982 277 s ros Geoekologiya shelfa i beregov morej Rossii Pod red N A Ajbulatova M Noosfera 2001 427 s ros Dobrovolskij A D Zalogin B S Morya SSSR M Izd vo MGU 1982 ros Zenkevich L A Biologiya morej SSSR M Izd vo AN SSSR 1963 739 s ros Kondrin A T Kosarev A N Polyakova A V Ekologicheskoe sostoyanie morej Rossii M Izd vo MGU 1993 ros Leonov A K Regionalnaya okeanografiya L Gidrometeoizdat 1960 ros Obzor ekologicheskogo sostoyaniya morej SSSR i otdelnyh rajonov Mirovogo okeana za 1989 g L Gidrometeoizdat 1990 174 s ros Fauna bespozvonochnyh Karskogo Barenceva i Belogo morej informatika ekologiya biogeografiya Apatity Kolskij nauchnyj centr RAN 2003 387 s ros Novikov M A Ekologo rybohozyajstvennoe kartografirovanie akvatorij Barenceva i Belogo morej teoreticheskie osnovy i metodicheskie podhody Murmansk Izd vo PINRO 2002 91 s ros Shamraev Yu I Shishkina L A Okeanologiya L Gidrometeoizdat 1980 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bile moreBSE Beloe more Arhivovano 9 bereznya 2012 u Wayback Machine ros Morya SSSR Beloe more Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Encyclopedia Britannica White Sea Arhivovano 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine angl Collier s New Encyclopedia 1921 White Sea Arhivovano 4 travnya 2021 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bile more amp oldid 38312106