www.wikidata.uk-ua.nina.az

Третьяковська галерея Всеросійське музейне об єднання Державна художній музей у Москві належить до найбільших музеїв сві

Третьяковська галерея

Всеросійське музейне об'єднання «Державна Третьяковська галерея» — художній музей у Москві, належить до найбільших музеїв світу.

Третьяковська галерея
рос. Государственная Третьяковская Галерея
55°44′29″ пн. ш. 37°37′15″ сх. д. / 55.74138900002777319° пн. ш. 37.62086400002777253° сх. д. / 55.74138900002777319; 37.62086400002777253Координати: 55°44′29″ пн. ш. 37°37′15″ сх. д. / 55.74138900002777319° пн. ш. 37.62086400002777253° сх. д. / 55.74138900002777319; 37.62086400002777253
Тип художній
Назва на честь Третьяков Павло Михайлович
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Країна  Російська Федерація
Розташування Росія, Москва,
Адреса 238318 Lavrushinsky Ln, 10
Архітектор Васнецов Віктор Михайлович
Засновник Третьяков Павло Михайлович
Засновано заснована 1856 року
Відвідувачі 1 200 000 на рік (2010 р.)
Директор Лебедєва Ірина Володимирівна (з 2009 р.)
Сайт tretyakovgallery.ru
Третьяковська галерея (Росія)
 Третьяковська галерея у Вікісховищі

Заснування Редагувати

На той період найстарішим серед збирачів картин російських художників був Федір Прянишніков 1793 року народження. До цого картини митців-росіян купували хіба що царська родина та невелике коло російських аристократів, переважно власні портрети та портрети своїх родичів. Саме відвідини картинної галереї Прянишнікова і спонукали Павла Третьякова почати збирати картини вітчизняних художників. Федір Прянишніков помер 1867 року і царський уряд того ж року придбав його картинну галерею та передав її у московський Рум'янцевський музей.

Днем заснування Третьяковської галереї прийнято вважати 22 травня 1856 року. Цього дня колекціонер, купець і текстильний фабрикант Павло Третьяков придбав картину художників Миколи Шильдера «Спокуса» і Василя Худякова «Сутичка з фінляндськими контрабандистами». Поставивши собі ще в молоді роки за мету створити музей російської національної школи живопису, Третьяков присвятив цьому понад 40 років життя.

Але на чотири роки раніше Павла Третьякова почав збирати картини російських митців купець і багатій Козьма Солдатьонков (1818—1901). Не обмежений у фінансах (як Третьяков) Козьма Терентійович відвідав Рим і ще застав живого Карла Брюллова, у котрого придбав перший зі своїх шедеврів «Купання Вірсавії». За цим придбанням пішли картини Ореста Кипренського та цілої низки картин вихованців петербурзької Імператорської академії мистецтв. Серед вартісних придбань того періоду — найкращий з ескізів Олександра Іванова «Явлення Христа народу» та сім підготувальних робіт. Саме збірку Козьми Солдатьонкова прикрасили дві картини Павла Федотова (серед них « Сніданок аристократа») та більшість уславлених творів Василя Перова, це «Проповідь в сільській церкві в часи кріпацтва», «Поховання померлого» та навіть сатиричне до російського священства «Чаювання попа у Митіщах», цілком московське за тематикою.

На колекцію суттєво впливають людські якості збирача. Так, Третьяков торгувався з художниками, аби зменшити ціну на картину. Третьякова неможливо було умовити придбати картину на іноземний сюжет, навіть якщо картину з іноземним сюжетом створив російський художник. Його позицію не похитнули навіть зібрані картини іноземних митців, що збирав його молодший брат. Тому картину на сюжет французької буржуазної революції («Дев'яте термідора») пензля Валерія Якобі придбав не Третьяков, в Козьма Солдатьонков. Третьяков погано ставився до скульптури і не вважав її за вартісне мистецтво. Навпаки, Козьма Солдатьонков прихильно ставився до скульптури і охоче купував твори російських скульпторів, чим просто рятував скульптурні твори (непопулярні у нерозвинених колекціонерів) . Старий Содатьонков доріс до того, що в кінці власного життя купував картини Ісаака Левітана чи Леоніда Пастернака, твори котрих абсолютно не були схожі на картини академістів імператорської академії. По смерті старий Солдатьонков заповідав усю збірку картин і скульптур у московський Рум'янцевський музей.

За іронією долі 1924 року влада більшовиків цілком ліквідувала московський Рум'янцевський музей. Всі картини та скульптури російських митців передали до Третьякоської галереї, чим суттєво виправили її недоліки років попереднього комплектування. Імена ж Прянишнікова та Солдатьонкова старанно стирали з пам'яті радянсьих людей.

Подарунок місту Редагувати

У 1881 році галерея була відкрита для широкого загалу. У серпні 1892 року Третьяков віддав своє зібрання в дар Москві. На той час до складу колекції входило 1287 живописних творів, 518 малюнків і 9 скульптур. Пізніше до них додалися картини, що належали його братові Сергію Третьякову (1834—1892) (російська частина колекції пішла в Третьяковську галерею, західноєвропейські картини передали пізніше у Рум'янцевський музей, нині Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна.

Галерея в часи СРСР Редагувати

Іван Акімов, «Сатурн»

До 1918 року галерея мала назву — Московська міська художня галерея П. і С. Третьякових. 3 червня 1918 року вийшов декрет про націоналізацію галереї і вона отримала найменування Державної Третьяковської галереї.

На початку XX століття Третьяковська галерея стала одним з найбільших художніх музеїв Росії і Європи. У її склад влилися низка малих приватних московських музеїв, привласнених новою більшовицькою владою:

  • Цветковська галерея,
  • Музей іконопису і живопису імені І. С. Остроухова,
  • Картинна галерея Рум'янцевського публічного музею (російська її частина).

Будівлі галереї Редагувати

Галерея розташована в побудованій в 1851 будівлі в Лаврушинському провулку, до якого в 1872-1876 прибудували двоповерхові крила, а пізніше і окремий зал у дворі.

У 1900—1904 будівля галереї була значно реконструйована. У ній з'явилися нові виставкові зали. Зараз історичне ядро галереї являє собою красивий ансамбль з своєю примітною домінантою — стрункою дзвіницею церкви Святителя Миколи, домового храму галереї.

Інтер'єри залів галереї Редагувати

Музейні колекції Редагувати

Матвєєв. «Портрет віце-канцлера Г. І. Головіна», 1720-ті рр.

Тут знаходяться унікальне зібрання російських ікон, представлені роботами Андрія Рубльова, Феофана Грека і Діонісія. Найкращими творами Ореста Кипренського, Василя Тропініна, Віктора Васнецова, Олександра Іванова, Карла Брюллова представлений російський живопис початку XIX століття. У колекції галереї — найкращі твори передвижників Крамського, Перова, Маковського, Ге, Саврасова. Прикрасою зборів є зали Рєпіна, Сурикова, Левітана, Сєрова, Шишкіна, Верещагіна.

Крім того, галерея має в своїй структурі меморіально-художні музеї: музей-квартира Ап. М. Васнецова, будинок-музей В. М. Васнецова, музей майстерню А. С. Голубкіної, музей-квартиру Коріна Павла Дмитровича, будинок-музей Н. С. Гончаровоі і М. Ф. Ларіонова.

За часів СРСР межі музейної колекції розширені за рахунок придбання та передач малюнків, театральних ескізів, графічних творів, монументальних панно Віктора Васнецова, Врубеля тощо. Для демонстрації монументальних творів створені відповідні зали великого розміру.

Монографічна зала Рокотова Редагувати

Серед світських жанрів провідні позиції в російському мистецтві 18 століття посів портрет. Серед найкращих портретистів доби — українці Левицький Дмитро Григорович, Боровиковський Володимир Лукич і росіянин Рокотов Федір Степанович. Останній, на відміну від двох попередніх, був єдиним з трійці портретистів, що не мав власної монографічної зали. Таку залу нарешті створили, де можна побачити твори митця, що перебрався на житло з Петербурга в Москву.

Россика Редагувати

Імператриця Єлизавета верхи, Мейсенська мануфактура, порцеляна, бл. 1748

Своє місце в музейних колекціях посіла і так звана «россика» — твори іноземних майстрів, що працювали або за замовленнями російського царського двору, або іноземці, що працювали в столичних містах. Це не тільки портрети олійним фарбами, а й скульптурні погруддя і рельєфи, а також порцеляна.

Колекції россіки почали формуватися ще в 18 столітті. Цьому сприяли як моди, так і ширші зв'язки вельмож Російської імперії з країнами Західної Європи — освітні, родинні, туристичні тощо. Досить широкою була і практика запрошень іноземних майстрів на працю в імперію, здебільшого в Санкт-Петербург. Россіка — мистецтво аристократичне, бо культура тої доби обслуговувала привілейований стан дворянство. В Петербурзі роками працювали іноземні сценографи (Джузеппе Валеріані), скульптори (Карло Бартоломео Растреллі, Йоган Дункер, Етьєн Моріс Фальконе, Жан Домінік Рашетт), художники (Георг Гроот, П'єтро Ротарі, Річард Бромптон, Йоган Лампі старший, Стефано Тореллі). Декілька творів Стефано Тореллі має і Третьяковська галерея. Велике за розмірами полотно Тореллі «Апофеоз Катерини ІІ», створене після перемоги в російсько-турецькій війні, повернуто в експозицію.

Збірки скульптур Редагувати

Карло Бартоломео Растреллі. Погруддя невідомого, до 1740

Значно розширено зібрання скульптур доби капіталістичної Російської імперії та СРСР, скульптур митців зниклих нині радянських республік. Так, в музейну збірку увійшли твори скульпторів, серед яких -

В даний час колекція Третьяковської галереї налічує понад 100 тисяч витворів мистецтва. Все це різноманіття вже не міг вміщати особняк, куплений Третьяковим і кілька разів перебудовуваний під потреби зростаючої колекції. Зараз експонати музею розміщуються не тільки в комплексі в Лаврушинському провулку, але і в будівлі на Кримському валу, яка було передано галереї в 1986 році.

Мистецтво імперії 19 ст Редагувати

Олексій Венеціанов. «Заснування Санкт-Петербурга»

Прийшли зміни і в концепцію показу мистецтва Російської імперії 19 століття. Очільники галереї після реконструкції 1995 р. створили три нових зали, де показують тільки академічне і салонне мистецтво. Одна зала відведена під академічний пейзаж, друга — під академічний історичний живопис, третя — під салонні картини побутового жанру. Мистецтвознавці йдуть від концепції пандану мистецьких стилів минулого. Так, в мистецтві 17 ст. антиподами були бароко і класицизм, в 18-му — бароко і рококо. Для 19 ст. в Росії запропоновані антиподи — критичний реалізм передвижників і салонне мистецтво, хоча мистецька ситуація була значно складнішою і не вичерпувалась тільки панданом двох стилів). Плутанину вносить і творча діяльність Костянтина Маковського, твори якого найменше відповідають настановам критичного реалізму, але виставляв він картини разом з передвижниками, залишаючись знаковою фігурою національного салонного мистецтва Росії. Серед представлених в експозиції:

Представники стилю академізм Редагувати

Указом президента РФ від 24 січня 1995 Третьяковська галерея віднесена до найцінніших об'єктів російської культури.

Експонати зібрання галереї Редагувати

Домонгольські ікони Редагувати

Портрети 18 століття Редагувати

Твори 19 століття Редагувати

Твори 20 століття Редагувати

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Булгаков Ф. «Наши художники», СПб., 1890 (переиздание)
  • Альбом «Гос. Третьяковская галерея. Рисунок. Акварель», авт.-составители Азаркович В. Гусарова А. Плотникова Е., М, 1966
  • Дмитренко А. Ф. и др., «50 биографий мастеров русского искусства», Л, «Аврора», 1971
  • Безрукова Д, « Третьяков и история создания его галереи», М, «Просвещение», 1970

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Третьяковська галерея

Примітки Редагувати

  1. Що таке ТРЕТЬЯКОВСЬКА ГАЛЕРЕЯ У МОСКВІ - УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) - Словники - Словопедія
  2. ГАЛЕРЕЯ ТРЕТЬЯКОВСЬКА - Лексика - українські енциклопедії та словники
  3. Постановление Совета Министров РСФСР № 624 от 04.12.1974
  4. https://www.britannica.com/biography/Viktor-Mikhaylovich-Vasnetsov
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vserosijske muzejne ob yednannya Derzhavna Tretyakovska galereya hudozhnij muzej u Moskvi nalezhit do najbilshih muzeyiv svitu Tretyakovska galereya 1 2 ros Gosudarstvennaya Tretyakovskaya Galereya55 44 29 pn sh 37 37 15 sh d 55 74138900002777319 pn sh 37 62086400002777253 sh d 55 74138900002777319 37 62086400002777253 Koordinati 55 44 29 pn sh 37 37 15 sh d 55 74138900002777319 pn sh 37 62086400002777253 sh d 55 74138900002777319 37 62086400002777253Tip hudozhnijNazva na chest Tretyakov Pavlo MihajlovichStatus spadshini ob yekt kulturnoyi spadshini RF federalnogo znachennyad 3 Krayina Rosijska FederaciyaRoztashuvannya Rosiya Moskva Adresa 238318 Lavrushinsky Ln 10Arhitektor Vasnecov Viktor Mihajlovich 4 Zasnovnik Tretyakov Pavlo Mihajlovich 5 Zasnovano zasnovana 1856 rokuVidviduvachi 1 200 000 na rik 2010 r Direktor Lebedyeva Irina Volodimirivna z 2009 r Sajt tretyakovgallery ruTretyakovska galereya Rosiya Tretyakovska galereya u Vikishovishi Zmist 1 Zasnuvannya 2 Podarunok mistu 3 Galereya v chasi SRSR 4 Budivli galereyi 5 Inter yeri zaliv galereyi 6 Muzejni kolekciyi 7 Monografichna zala Rokotova 8 Rossika 9 Zbirki skulptur 10 Mistectvo imperiyi 19 st 11 Predstavniki stilyu akademizm 12 Eksponati zibrannya galereyi 12 1 Domongolski ikoni 12 2 Portreti 18 stolittya 12 3 Tvori 19 stolittya 12 4 Tvori 20 stolittya 13 Div takozh 14 Dzherela 15 Posilannya 16 PrimitkiZasnuvannya RedaguvatiNa toj period najstarishim sered zbirachiv kartin rosijskih hudozhnikiv buv Fedir Pryanishnikov 1793 roku narodzhennya Do cogo kartini mitciv rosiyan kupuvali hiba sho carska rodina ta nevelike kolo rosijskih aristokrativ perevazhno vlasni portreti ta portreti svoyih rodichiv Same vidvidini kartinnoyi galereyi Pryanishnikova i sponukali Pavla Tretyakova pochati zbirati kartini vitchiznyanih hudozhnikiv Fedir Pryanishnikov pomer 1867 roku i carskij uryad togo zh roku pridbav jogo kartinnu galereyu ta peredav yiyi u moskovskij Rum yancevskij muzej Dnem zasnuvannya Tretyakovskoyi galereyi prijnyato vvazhati 22 travnya 1856 roku Cogo dnya kolekcioner kupec i tekstilnij fabrikant Pavlo Tretyakov pridbav kartinu hudozhnikiv Mikoli Shildera Spokusa i Vasilya Hudyakova Sutichka z finlyandskimi kontrabandistami Postavivshi sobi she v molodi roki za metu stvoriti muzej rosijskoyi nacionalnoyi shkoli zhivopisu Tretyakov prisvyativ comu ponad 40 rokiv zhittya Ale na chotiri roki ranishe Pavla Tretyakova pochav zbirati kartini rosijskih mitciv kupec i bagatij Kozma Soldatonkov 1818 1901 Ne obmezhenij u finansah yak Tretyakov Kozma Terentijovich vidvidav Rim i she zastav zhivogo Karla Bryullova u kotrogo pridbav pershij zi svoyih shedevriv Kupannya Virsaviyi Za cim pridbannyam pishli kartini Oresta Kiprenskogo ta ciloyi nizki kartin vihovanciv peterburzkoyi Imperatorskoyi akademiyi mistectv Sered vartisnih pridban togo periodu najkrashij z eskiziv Oleksandra Ivanova Yavlennya Hrista narodu ta sim pidgotuvalnih robit Same zbirku Kozmi Soldatonkova prikrasili dvi kartini Pavla Fedotova sered nih Snidanok aristokrata ta bilshist uslavlenih tvoriv Vasilya Perova ce Propovid v silskij cerkvi v chasi kripactva Pohovannya pomerlogo ta navit satirichne do rosijskogo svyashenstva Chayuvannya popa u Mitishah cilkom moskovske za tematikoyu Na kolekciyu suttyevo vplivayut lyudski yakosti zbiracha Tak Tretyakov torguvavsya z hudozhnikami abi zmenshiti cinu na kartinu Tretyakova nemozhlivo bulo umoviti pridbati kartinu na inozemnij syuzhet navit yaksho kartinu z inozemnim syuzhetom stvoriv rosijskij hudozhnik Jogo poziciyu ne pohitnuli navit zibrani kartini inozemnih mitciv sho zbirav jogo molodshij brat Tomu kartinu na syuzhet francuzkoyi burzhuaznoyi revolyuciyi Dev yate termidora penzlya Valeriya Yakobi pridbav ne Tretyakov v Kozma Soldatonkov Tretyakov pogano stavivsya do skulpturi i ne vvazhav yiyi za vartisne mistectvo Navpaki Kozma Soldatonkov prihilno stavivsya do skulpturi i ohoche kupuvav tvori rosijskih skulptoriv chim prosto ryatuvav skulpturni tvori nepopulyarni u nerozvinenih kolekcioneriv Starij Sodatonkov doris do togo sho v kinci vlasnogo zhittya kupuvav kartini Isaaka Levitana chi Leonida Pasternaka tvori kotrih absolyutno ne buli shozhi na kartini akademistiv imperatorskoyi akademiyi Po smerti starij Soldatonkov zapovidav usyu zbirku kartin i skulptur u moskovskij Rum yancevskij muzej Za ironiyeyu doli 1924 roku vlada bilshovikiv cilkom likviduvala moskovskij Rum yancevskij muzej Vsi kartini ta skulpturi rosijskih mitciv peredali do Tretyakoskoyi galereyi chim suttyevo vipravili yiyi nedoliki rokiv poperednogo komplektuvannya Imena zh Pryanishnikova ta Soldatonkova staranno stirali z pam yati radyansih lyudej Podarunok mistu RedaguvatiU 1881 roci galereya bula vidkrita dlya shirokogo zagalu U serpni 1892 roku Tretyakov viddav svoye zibrannya v dar Moskvi Na toj chas do skladu kolekciyi vhodilo 1287 zhivopisnih tvoriv 518 malyunkiv i 9 skulptur Piznishe do nih dodalisya kartini sho nalezhali jogo bratovi Sergiyu Tretyakovu 1834 1892 rosijska chastina kolekciyi pishla v Tretyakovsku galereyu zahidnoyevropejski kartini peredali piznishe u Rum yancevskij muzej nini Muzej obrazotvorchih mistectv imeni Pushkina Galereya v chasi SRSR Redaguvati Ivan Akimov Saturn Do 1918 roku galereya mala nazvu Moskovska miska hudozhnya galereya P i S Tretyakovih 3 chervnya 1918 roku vijshov dekret pro nacionalizaciyu galereyi i vona otrimala najmenuvannya Derzhavnoyi Tretyakovskoyi galereyi Na pochatku XX stolittya Tretyakovska galereya stala odnim z najbilshih hudozhnih muzeyiv Rosiyi i Yevropi U yiyi sklad vlilisya nizka malih privatnih moskovskih muzeyiv privlasnenih novoyu bilshovickoyu vladoyu Cvetkovska galereya Muzej ikonopisu i zhivopisu imeni I S Ostrouhova Kartinna galereya Rum yancevskogo publichnogo muzeyu rosijska yiyi chastina Budivli galereyi RedaguvatiGalereya roztashovana v pobudovanij v 1851 budivli v Lavrushinskomu provulku do yakogo v 1872 1876 pribuduvali dvopoverhovi krila a piznishe i okremij zal u dvori U 1900 1904 budivlya galereyi bula znachno rekonstrujovana U nij z yavilisya novi vistavkovi zali Zaraz istorichne yadro galereyi yavlyaye soboyu krasivij ansambl z svoyeyu primitnoyu dominantoyu strunkoyu dzviniceyu cerkvi Svyatitelya Mikoli domovogo hramu galereyi Inter yeri zaliv galereyi Redaguvati Zali mistectva 18 stolittya Guashi i malyunki Valentina Syerova Zala z tvorami Ivana Shishkina Zala z tvorami Marka Antokolskogo Zala mistectva visimnadcyatogo stolittya Zala de eksponuyut Sv Trijcyu roboti Andriya RublovaMuzejni kolekciyi Redaguvati Matvyeyev Portret vice kanclera G I Golovina 1720 ti rr Tut znahodyatsya unikalne zibrannya rosijskih ikon predstavleni robotami Andriya Rublova Feofana Greka i Dionisiya Najkrashimi tvorami Oresta Kiprenskogo Vasilya Tropinina Viktora Vasnecova Oleksandra Ivanova Karla Bryullova predstavlenij rosijskij zhivopis pochatku XIX stolittya U kolekciyi galereyi najkrashi tvori peredvizhnikiv Kramskogo Perova Makovskogo Ge Savrasova Prikrasoyu zboriv ye zali Ryepina Surikova Levitana Syerova Shishkina Vereshagina Krim togo galereya maye v svoyij strukturi memorialno hudozhni muzeyi muzej kvartira Ap M Vasnecova budinok muzej V M Vasnecova muzej majsternyu A S Golubkinoyi muzej kvartiru Korina Pavla Dmitrovicha budinok muzej N S Goncharovoi i M F Larionova Za chasiv SRSR mezhi muzejnoyi kolekciyi rozshireni za rahunok pridbannya ta peredach malyunkiv teatralnih eskiziv grafichnih tvoriv monumentalnih panno Viktora Vasnecova Vrubelya tosho Dlya demonstraciyi monumentalnih tvoriv stvoreni vidpovidni zali velikogo rozmiru Monografichna zala Rokotova RedaguvatiSered svitskih zhanriv providni poziciyi v rosijskomu mistectvi 18 stolittya posiv portret Sered najkrashih portretistiv dobi ukrayinci Levickij Dmitro Grigorovich Borovikovskij Volodimir Lukich i rosiyanin Rokotov Fedir Stepanovich Ostannij na vidminu vid dvoh poperednih buv yedinim z trijci portretistiv sho ne mav vlasnoyi monografichnoyi zali Taku zalu nareshti stvorili de mozhna pobachiti tvori mitcya sho perebravsya na zhitlo z Peterburga v Moskvu F Rokotov Nevidoma pani v rozhevomu 1770 r F Rokotov Agrafena Pisaryeva 1794 r F Rokotov Pani Strujska v maskaradnomu vbranni Rossika Redaguvati Imperatricya Yelizaveta verhi Mejsenska manufaktura porcelyana bl 1748Svoye misce v muzejnih kolekciyah posila i tak zvana rossika tvori inozemnih majstriv sho pracyuvali abo za zamovlennyami rosijskogo carskogo dvoru abo inozemci sho pracyuvali v stolichnih mistah Ce ne tilki portreti olijnim farbami a j skulpturni pogruddya i relyefi a takozh porcelyana Kolekciyi rossiki pochali formuvatisya she v 18 stolitti Comu spriyali yak modi tak i shirshi zv yazki velmozh Rosijskoyi imperiyi z krayinami Zahidnoyi Yevropi osvitni rodinni turistichni tosho Dosit shirokoyu bula i praktika zaproshen inozemnih majstriv na pracyu v imperiyu zdebilshogo v Sankt Peterburg Rossika mistectvo aristokratichne bo kultura toyi dobi obslugovuvala privilejovanij stan dvoryanstvo V Peterburzi rokami pracyuvali inozemni scenografi Dzhuzeppe Valeriani skulptori Karlo Bartolomeo Rastrelli Jogan Dunker Etyen Moris Falkone Zhan Dominik Rashett hudozhniki Georg Groot P yetro Rotari Richard Brompton Jogan Lampi starshij Stefano Torelli Dekilka tvoriv Stefano Torelli maye i Tretyakovska galereya Velike za rozmirami polotno Torelli Apofeoz Katerini II stvorene pislya peremogi v rosijsko tureckij vijni povernuto v ekspoziciyu Ezhen Plyushar grafinya Mariya Olsuf yeva 1839 Lampi Starshij knyaginya T V Yusupova 1797 Oleksandr Roslin Grafinya Katerina Chernishova 1776Zbirki skulptur Redaguvati Karlo Bartolomeo Rastrelli Pogruddya nevidomogo do 1740Znachno rozshireno zibrannya skulptur dobi kapitalistichnoyi Rosijskoyi imperiyi ta SRSR skulptur mitciv zniklih nini radyanskih respublik Tak v muzejnu zbirku uvijshli tvori skulptoriv sered yakih Karlo Bartolomeo Rastrelli Shubin Fedot Ivanovich 1740 1805 Kozlovskij Mihajlo Ivanovich Martos Ivan Petrovich 1754 1835 Antokolskij Marko Matvijovich 1843 1902 Kononkov Sergij Timofijovich 1874 1971 Erzya Stepan Dmitrovich 1876 1959 Muhina Vira Gnativna 1889 1953 Vuchetich Yevgen Viktorovich 1908 1974 Volnuhin Sergij Mihajlovich 1859 1921 ta inshi V danij chas kolekciya Tretyakovskoyi galereyi nalichuye ponad 100 tisyach vitvoriv mistectva Vse ce riznomanittya vzhe ne mig vmishati osobnyak kuplenij Tretyakovim i kilka raziv perebudovuvanij pid potrebi zrostayuchoyi kolekciyi Zaraz eksponati muzeyu rozmishuyutsya ne tilki v kompleksi v Lavrushinskomu provulku ale i v budivli na Krimskomu valu yaka bulo peredano galereyi v 1986 roci Marko Antokolskij Hristos pered natovpom marmurMistectvo imperiyi 19 st Redaguvati Oleksij Venecianov Zasnuvannya Sankt Peterburga Prijshli zmini i v koncepciyu pokazu mistectva Rosijskoyi imperiyi 19 stolittya Ochilniki galereyi pislya rekonstrukciyi 1995 r stvorili tri novih zali de pokazuyut tilki akademichne i salonne mistectvo Odna zala vidvedena pid akademichnij pejzazh druga pid akademichnij istorichnij zhivopis tretya pid salonni kartini pobutovogo zhanru Mistectvoznavci jdut vid koncepciyi pandanu misteckih stiliv minulogo Tak v mistectvi 17 st antipodami buli baroko i klasicizm v 18 mu baroko i rokoko Dlya 19 st v Rosiyi zaproponovani antipodi kritichnij realizm peredvizhnikiv i salonne mistectvo hocha mistecka situaciya bula znachno skladnishoyu i ne vicherpuvalas tilki pandanom dvoh stiliv Plutaninu vnosit i tvorcha diyalnist Kostyantina Makovskogo tvori yakogo najmenshe vidpovidayut nastanovam kritichnogo realizmu ale vistavlyav vin kartini razom z peredvizhnikami zalishayuchis znakovoyu figuroyu nacionalnogo salonnogo mistectva Rosiyi Sered predstavlenih v ekspoziciyi Genrik Semiradskij Bronnikov Fedir Andrijovich Klever Yulij Yulijovich Gun Karlis Fridrihovich Smirnov Vasil Sergijovich Leman Yurij Yakovlevich Yakobi Valerij Ivanovich Tyutryumov Nikanor Leontijovich Sverchkov Mikola Yegorovich Zommer Rihard Karl KarlovichPredstavniki stilyu akademizm Redaguvati Vasil Vereshagin Nich na Golgofi Vasil Vereshagin Vidvidini v yaznya jogo rodinoyu v Italiyi Genrik Semiradskij Tanok povz mechi Anton Losenko Proshannya Gektora z Andromahoyu Troyanska vijna Ukazom prezidenta RF vid 24 sichnya 1995 Tretyakovska galereya vidnesena do najcinnishih ob yektiv rosijskoyi kulturi Novij korpus galereyi na Krimskomu valu Monument Rosiya moloda Eksponati zibrannya galereyi RedaguvatiDomongolski ikoni Redaguvati Vishgorodska ikona Bozhoyi Materi Volodimirivska Spas Yare Oko Ustyuzke blagovishennya Velika Panagiya Kiyivska ikonna shkolaPortreti 18 stolittya Redaguvati Ivan Vishnyakov Imperatricya Yelizaveta Petrivna 1743 Ivan Argunov Nevidoma v rosijskomu vbranni 1784 Volodimir Borovikovskij Portret Mariyi Lopuhinoyi Anton Losenko Aktor VolkovTvori 19 stolittya Redaguvati Vasil Vereshagin Apofeoz vijni Illya Ryepin Arhidiyakon Maksimov Vasil Maksimovich Use v minulomu Vasil Polyenov Portik z kariatidami Afini Tvori 20 stolittya Redaguvati Valentin Syerov vikradennya Yevropi Zevsom 1910 Mihajlo Nyestyerov Filosofi 1917 Boris Kustodiyev Bilshovik 1920 Grekov Persha Kinna armiya bilshovikiv 1934Div takozh RedaguvatiIkonopis Zvenigorodskij chin nepovnij Paradnij portret Akademizm Kritichnij realizm Socialistichnij realizm Radyanske mistectvo Pogruddya Spisok muzeyiv MoskviDzherela RedaguvatiBulgakov F Nashi hudozhniki SPb 1890 pereizdanie Albom Gos Tretyakovskaya galereya Risunok Akvarel avt sostaviteli Azarkovich V Gusarova A Plotnikova E M 1966 Dmitrenko A F i dr 50 biografij masterov russkogo iskusstva L Avrora 1971 Bezrukova D Tretyakov i istoriya sozdaniya ego galerei M Prosveshenie 1970Posilannya Redaguvati Portal Mistectvo Portal Muzeyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tretyakovska galereyaOficijnij sajt Derzhavnoyi Tretyakovskoyi Galereyi Arhivovano 24 bereznya 2018 u Wayback Machine Ikoni iz zibrannya Tretyakovskoyi galereyi Arhivovano 20 kvitnya 2009 u Wayback Machine Kartini iz zibrannya Derzhavnoyi Tretyakovskoyi galereyi na listivkah Tretyakovska galereya reprodukciyi kartin Arhivovano 23 bereznya 2009 u Wayback Machine Eksponati muzeyu na googleartproject com Arhivovano 1 kvitnya 2012 u Wayback Machine Progulyanka muzeyem na googleartproject com Arhivovano 15 bereznya 2011 u Wayback Machine Primitki Redaguvati Sho take TRETYaKOVSKA GALEREYa U MOSKVI USE Universalnij slovnik enciklopediya Slovniki Slovopediya GALEREYa TRETYaKOVSKA Leksika ukrayinski enciklopediyi ta slovniki Postanovlenie Soveta Ministrov RSFSR 624 ot 04 12 1974 https www britannica com biography Viktor Mikhaylovich Vasnetsov https www britannica com topic Tretyakov Gallery Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tretyakovska galereya amp oldid 40033484