www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лодзинське воєводство Ця стаття містить перелік посилань але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через

Лодзинське воєводство

Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. (липень 2022)

Лодзинське воєводство — одне з 16 воєводств Польщі. Розташоване у центрі країни. Столицею (адміністративним центром) воєводства є місто Лодзь. У місцевості Пйонтек розташований геометричний центр Польщі.

Лодзинське воєводство
województwo łódzkie
Герб Прапор
На мапі Польщі
Адміністративний центр Лодзь
Населення: 2 448 713
Площа: 18 218,95
Густота: 134
Урбанізація: 64,4%
Номери автомобілів: E
TERYT: 10 Код ISO: PL-LD


Адмніністративний поділ
повіти гродські
земські 		3
21
ґміни міські
місько-сільські
сільські 		18
25
134
Влада
Уряд
Воєвода: Тобіаш Бохенський
Маршалок: Гжегож Шрайбер
Адреса: ul. Piotrkowska 104
90-926 Łódź (воєвода)

al. marsz. J. Piłsudskiego 8
90-051 Łódź (маршалок)

Лого воєводства:
Мапа
Офіційна сторінка

Історія

Історія більшості цієї території подібна історії всієї Мазовії. Столицею і головним промисловим центром воєводства є місто Лодзь. Воно отримало міські права в XV столітті і до 1798 року належало вроцлавецьким єпископам.

Після рішення Віденського конгресу у 1815 році Лодзь, як і багато міст Польщі, відійшов до складу російських територій Царства Польського. На початку XIX ст. почали будуватися в Лодзі перші прядильні і ткацькі фабрики.  20 вересня 1820 року указом намісника міста, Лодзь було оголошене фабричним містом — в 1821 році була заснована суконна фабрика Нове Місто, продовженням якої в 1824 році з'явилася ткацька фабрика Лодзь. Пізніше з міста почали експортувати тканини на російський ринок, настав бурхливий розквіт текстильної промисловості і до кінця XIX століття тут вже працювали найбільші в світі текстильні фабрики.

30 липня 1865 року місцева влада отримала дозвіл прокласти залізницю, що сполучатиме Лодзь і Колюшки, яка була пущена в експлуатацію 19 вересня. Пасажирські поїзди почали регулярно курсувати з 1 червня 1866 року.

6 жовтня 1888 року в будівлі готелю «Вікторія» був заснований перший в Лодзі професійний театр. Зараз тут знаходиться сучасний кінотеатр «Полонія». 24 грудня 1898 року в Лодзі був запущений перший електричний трамвай. 20 серпня 1903 року в Лодзі було створено Польське Театральне Товариство. З 1908 року у Лодзі почав діяти найбільший у Польщі банк. У 1919 році було створено Лодзинське воєводство, а його першим воєводою став Антоні Каменських.

Лодзинське гетто

Під час окупації Польщі гітлерівською Німеччиною і утворення на її території Рейсгау Вартеланд, 8 лютого 1940 року було створено одне з найбільших гетто — Лодзинське.

До початку Другої світової війни на території міста проживала велика єврейська громада, яка складала 34 % від усього населення Лодзі. З перших днів окупації почали діяти порядки місцевого райхскомісаріату, які стосувалися насамперед євреїв. Наприкінці 1939 — на початку 1940 року було вирішено про створення Лодзинського гетто для євреїв у трьох районах Лодзі: в Старому Місті (пол. Stare Miasto), в бідному єврейському кварталі Балуті (пол. Baluty) та в передмісті Марисін (пол. Marysin). Офіційну назву «Ліцманштадтське гетто» ця зона відчуження отримала 8 лютого 1940 року. До Лодзинського гетто також були депортовані євреї з Австрії, Богемії та Моравії, Словаччини, Люксембургу. Ізольовані люди розміщувалися на площі 4 км², відокремленій колючим дротом та високим парканом від зовнішнього світу. Загальна кількість людей у зоні складала 200 000 осіб. Постійна нестача їжі, води, теплого одягу, взуття та дрів для опалення призвела до масової смертності серед ув'язнених. Приблизно 40 000 осіб, за час існування гетто, померли.

У гетто була двошарова система керування. Охороною периметру та виходу із зони гетто займалися німецький райхскомісаріат та поліція. Усі рішення приймалися також райхскомісаріатом. У самій зоні, підпорядковуючись адміністрації райхскомісаріату, керувало єврейське самоуправління Юденрат (нім. Judenrat). Головою старійшин Юденрату був Мордехай Хаїм Румковський, який за свою жорстокість до власного народу мав прізвисько Хаїм Грозний. Юденратом контролювалася їжа, керування школами, лікарнями, розподілом житла. Голови старійшин мали повноваження над економічною, юридичною та адміністративною структурами в зоні гетто. У поліції гетто служило 1 200 осіб. Голови старійшин мали також повноваження створювати нові підприємства, на яких євреї часто працювали за їжу. Здебільшого на цих підприємствах виробляли військову продукцію на потреби німецької армії.

Марка лодзинського гетто

Див. Марка лодзинського гетто

Післявоєнний період

Наприкінці Другої світової війни у Лодзі залишилось менше ніж 300 000 жителів.  Під час адміністративного поділу 18 серпня 1945 регіон Лодзь отримав статус воєводства. Першим післявоєнним воєводою став Ян Дуб-Коціол. В післявоєнний час до 1948 року Лодзь виконувало функції столиці Польщі.

На початку комуністичного режиму в Польщі багато підприємців та промисловців втратили свій вплив і керування на маси, завдяки націоналізації приватних компаній. З 1960 по 1990 рр. було побудовано ряд великих панельних житлових будинків в районах Реткінії, Теофіліва, Відзева, Радогоща і Хойни, що охоплюють площу майже 30 км².

1 січня 1999 року внаслідок нової адміністративної реформи колишні Лодзьке та Серадзьке воєводства, а також частини колишніх Пйотрковського, Скерневицького, Плоцького, Каліського, Ченстоховського, Конінського та Радомського воєводств утворили єдине Лодзинське воєводство.

Лодзинське воєводство в часи Другої Речі Посполитої

У 1945—1975 рр.

У 1975—1998 рр.

Чисельність населення по роках

  • 1975 — 1 079 200
  • 1980 — 1 127 800
  • 1985 — 1 149 100
  • 1990 — 1 139 500
  • 1995 — 1 116 300
  • 1998 — 1 099 700

Географія

Площа — 18 218,95 км². Лісистість Лодзького воєводства найнижча у всій Польщі — 21,2 %, що пояснюється високим розвитком міських зручностей.

Розміщення

Лодзьке воєводство розташоване у південно-центральній Польщі. Межує:

Топографія

З півночі на південь область простягнулася на 172 км або на 1°33'03". Зі сходу на захід — на 179 км або 2°35'05".

Координати крайніх точок:

  • Північна 52° 23'38 "
  • Південна 50° 50'35 "
  • Західна: 18° 04'28 "
  • Східна: 20° 39'33 "

Міста

Dawna przędzalnia Poznańskiego, dzisiaj hotel andel’s
Centrum Manufaktura
Centrum Manufaktura
Pałac Izraela Poznańskiego
Pałac Poznańskich
Przędzalnia Karola Scheiblera na Księżym Młynie
Remiza na Księżym Młynie
Osiedle robotnicze na Księżym Młynie
Pałac Scheiblera – obecnie Muzeum Kinematografii
Pałac Scheiblerów przy Piotrkowskiej
Pałac Edwarda Herbsta
Beczki Grohmana
Dworek i pałac Grohmana
Biała Fabryka
Fabryka Fryderyka Schweikerta
Nowoczesne centrum Łodzi
Łódzki Manhattan
Plac Wolności
Piotrkowska
Piotrkowska
повітові міста лодзького воєводства
вулиця Замкова в центрі Паб'яниць
стара фарика Krusche&Ender в Паб'яницях
Вілла Родего в Томашеві Мазовецькому
Копальня брунатного вугілля i електронні в Белхатові
Kościół św. Katarzyny w Zgierzu
Скерневиці - залізничний вокзал
Поща Ринок в Скерневицях
Радомська ратуша
Ратуша в Кутні
вулиця Ласка в Здунській волі – осьова вулиця міста
Dom urodzin Maksymiliana Marii Kolbego w Zduńskiej Woli
Kolegiata w Sieradzu
Sieradzki rynek
Bazylika katedralna w Łowiczu
Klasycystyczny ratusz łowicki
Ратуш і Красовська брала в Велюні
Опочнянський замок
Gotycki tył kolegiaty w Łasku
Kościół i były zakon jezuitów w Rawie Mazowieckiej

У воєводстві 44 міста, зокрема 3 міста на правах повітів. Ось найбільші міста воєводства станом на 30 червня 2014:

Місто Населення Площа
Лодзь 708.554 293,25
Пйотркув Трибунальський 75.732 67,24
Паб'яніце 67.462 32,99
Томашів Мазовецький 64.712 41,3
Белхатув 59.469 34,64
Згеж 57.458 42,33
Скерневиці 48.693 36,08
Кутно 48.123 33,59
Радомсько 47.560 51,43
Здунська Воля 43.430 24,57
Сєрадз 43.195 51,22
Лович 29.280 23,42
Велюнь 23.451 16,87
Опочно 22.100 24,75
Олександрів Лодзький 21.257 13,82
Озорків 20.136 15,46

Демографія

Згідно з даними від 30 червня 2014 року воєводство мало 2 508 464 мешканців.

Відомості від 30 червня 2014:

Опис Загалом Жінки Чоловіки
одиниця осіб % осіб % осіб %
населення 2 508 464 100 1 312 958 52 1 195 506 48
поверхня 18 218,96 km²
густота залюднення
(душ/км²)		 138 72 66
  • Вікова піраміда мешканців лодзького воєводства на 2014 рік.


(синім кольором - жінки, чорним - чоловіки)

Адміністративний поділ

Ludność i powierzchnia
(dane GUS, stan: 30 czerwca 2014)
п/п Герб Повіт Головне місто Плща
[км²]		 Людність
(30 червня 2014)		 Густота залюднення
[осіб/км²]
1 Белхатівський Белхатув 967,60 113.157 117
2 Брезинський Бжезіни 358,56 30.909 86
3 Кутнівський Кутно 886,86 100.194 113
4 Ласький Ласьк 618,23 50.670 82
5 Ленчицький Ленчиця 772,75 51.469 67
6 Ловицький Лович 988,17 80.144 81
7 Східнолодзький Лодзь (Łódź) 499,76 69.991 140
8 Опочинський Опочно 1040,19 77.919 75
9 Паб'яницький Паб'яніце 492,18 119.596 243
10 Паєнчанський Паєнчно 803,82 52.390 65
11 Пйотрковський Пйотркув Трибунальський 1428,74 91.568 64
12 Поддембицький Поддембіце 881,21 41.836 47
13 Радомщанський Радомсько 1442,57 116.039 80
14 Равський Рава-Мазовецька 646,20 49.499 77
15 Серадзький Сєрадз 1490,83 119.847 80
16 Скерневицький Скерневиці 753,57 38.249 51
17 Томашовський Томашів-Мазовецький 1024,79 119.492 117
18 Велюнський Велюнь 926,48 77.542 84
19 Верушовський Верушув 577,13 42.227 73
20 Здунськовольський Здунська Воля 369,23 67.834 184
21 Згерський Згеж 855,18 164.916 193
22 Лодзь (Łódź) – 293,25 708.554 2416
23 Пйотркув Трибунальський – 67,24 75.732 1126
24 Скерневиці – 34,41 48.693 1415
Разом – 24 21 18 218,95 2 508 464 138

Наука й освіта

Сполучення

Залізничні перевезення

У воєводстві діють залізниці:

  • залізнична лінія № 1 Варшава-Центральна → Катовіце
  • залізнична лінія № 3 Варшава-Західна → Франкфурт-над-Одрою
  • залізнична лінія № 4 Гродзиськ-Мазовецький → Заверче
  • залізнична лінія № 11 Скерневиці → Лович-Головний
  • залізнична лінія № 12 Скерневиці → Луків
  • залізнична лінія № 14 Лодзь-Каліська → Борщ
  • залізнична лінія № 15 Беднари → Лодзь-Каліська
  • залізнична лінія № 16 Лодзь-Видзів → Кутно
  • залізнична лінія № 17 Лодзь-Фабрична → Колюшки
  • залізнична лінія № 18 Кутно → Пила-Головна
  • залізнична лінія № 22 Томашів-Мазовецький → Радом
  • залізнична лінія № 24 Пйотркув-Трибунальський → Белхатув → Заріччя
  • залізнична лінія № 25 Лодзь-Каліська → Дембиця
  • залізнична лінія № 33 Кутно → Бродниця
  • залізнична лінія № 53 Томашів-Мазовецький → Спала
  • залізнична лінія № 131 Хоржув-Батори → Тчев
  • залізнична лінія 181 Нові Герби → Олешниця
  • залізнична лінія No. 458 Лодзь-Фабрична → Лодзь-Видзів
  • Вузькоколійка Рогів — Рава — Біла

Повітряні перевезення

Діють такі летовища:

  • Летовище Горщанів — з багатофункціональною трав'яною поверхнею
  • Летовище Каменськ-Орла Гора — промислове з асфальто-бетонним покривом
  • Летовище Ленчиця-Велика Лежниця — військова повітряна база
  • Аеропорт Лодзь Люблинек — щоденно приймає та відправляє літаки у внутрішньому та міжнародному сполученнях
  • Ласк — військовий повітряна база, що може приймати громадянські літаки
  • Пйотркув Трибунальський — багатофункціональний з асфальтобетонною поверхнею
  • Томашів Мазовецький — військова повітряна база

Промисловість

  • Лодзький промисловий округ
  • Петриківсько-Белхатівський промисловий округ

Примітки

  1. Wyniki badań bieżących – Baza Demografia – Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 25 листопада 2020. 
  2. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Польщі. Міністерство екології та природних ресурсів України. 2001. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 30 квітня 2013. 
  3. Словники України on-line. Український мовно-інформаційний фонд НАН України. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 29 квітня 2013. 
  4. http://www.polskawliczbach.pl/lodzkie [ 2 лютого 2016 у Wayback Machine.], спираючись на відомості GUS.
Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki lipen 2022 Lodzinske voyevodstvo 2 3 odne z 16 voyevodstv Polshi Roztashovane u centri krayini Stoliceyu administrativnim centrom voyevodstva ye misto Lodz U miscevosti Pjontek roztashovanij geometrichnij centr Polshi Lodzinske voyevodstvowojewodztwo lodzkieGerb PraporNa mapi PolshiAdministrativnij centr LodzNaselennya 2 448 713 1 Plosha 18 218 95Gustota 134Urbanizaciya 64 4 Nomeri avtomobiliv ETERYT 10 Kod ISO PL LDAdmninistrativnij podilpoviti grodskizemski 321gmini miskimisko silskisilski 1825134VladaUryadVoyevoda Tobiash BohenskijMarshalok Gzhegozh ShrajberAdresa ul Piotrkowska 10490 926 Lodz voyevoda al marsz J Pilsudskiego 890 051 Lodz marshalok Logo voyevodstva MapaOficijna storinka Zmist 1 Istoriya 1 1 Lodzinske getto 1 2 Marka lodzinskogo getto 1 2 1 Pislyavoyennij period 1 3 Lodzinske voyevodstvo v chasi Drugoyi Rechi Pospolitoyi 1 4 U 1945 1975 rr 1 5 U 1975 1998 rr 1 5 1 Chiselnist naselennya po rokah 2 Geografiya 2 1 Rozmishennya 2 2 Topografiya 3 Mista 4 Demografiya 5 Administrativnij podil 6 Nauka j osvita 7 Spoluchennya 7 1 Zaliznichni perevezennya 7 2 Povitryani perevezennya 8 Promislovist 9 PrimitkiIstoriya RedaguvatiIstoriya bilshosti ciyeyi teritoriyi podibna istoriyi vsiyeyi Mazoviyi Stoliceyu i golovnim promislovim centrom voyevodstva ye misto Lodz Vono otrimalo miski prava v XV stolitti i do 1798 roku nalezhalo vroclaveckim yepiskopam Pislya rishennya Videnskogo kongresu u 1815 roci Lodz yak i bagato mist Polshi vidijshov do skladu rosijskih teritorij Carstva Polskogo Na pochatku XIX st pochali buduvatisya v Lodzi pershi pryadilni i tkacki fabriki 20 veresnya 1820 roku ukazom namisnika mista Lodz bulo ogoloshene fabrichnim mistom v 1821 roci bula zasnovana sukonna fabrika Nove Misto prodovzhennyam yakoyi v 1824 roci z yavilasya tkacka fabrika Lodz Piznishe z mista pochali eksportuvati tkanini na rosijskij rinok nastav burhlivij rozkvit tekstilnoyi promislovosti i do kincya XIX stolittya tut vzhe pracyuvali najbilshi v sviti tekstilni fabriki 30 lipnya 1865 roku misceva vlada otrimala dozvil proklasti zaliznicyu sho spoluchatime Lodz i Kolyushki yaka bula pushena v ekspluataciyu 19 veresnya Pasazhirski poyizdi pochali regulyarno kursuvati z 1 chervnya 1866 roku 6 zhovtnya 1888 roku v budivli gotelyu Viktoriya buv zasnovanij pershij v Lodzi profesijnij teatr Zaraz tut znahoditsya suchasnij kinoteatr Poloniya 24 grudnya 1898 roku v Lodzi buv zapushenij pershij elektrichnij tramvaj 20 serpnya 1903 roku v Lodzi bulo stvoreno Polske Teatralne Tovaristvo Z 1908 roku u Lodzi pochav diyati najbilshij u Polshi bank U 1919 roci bulo stvoreno Lodzinske voyevodstvo a jogo pershim voyevodoyu stav Antoni Kamenskih Lodzinske getto Redaguvati Pid chas okupaciyi Polshi gitlerivskoyu Nimechchinoyu i utvorennya na yiyi teritoriyi Rejsgau Varteland 8 lyutogo 1940 roku bulo stvoreno odne z najbilshih getto Lodzinske Do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi mista prozhivala velika yevrejska gromada yaka skladala 34 vid usogo naselennya Lodzi Z pershih dniv okupaciyi pochali diyati poryadki miscevogo rajhskomisariatu yaki stosuvalisya nasampered yevreyiv Naprikinci 1939 na pochatku 1940 roku bulo virisheno pro stvorennya Lodzinskogo getto dlya yevreyiv u troh rajonah Lodzi v Staromu Misti pol Stare Miasto v bidnomu yevrejskomu kvartali Baluti pol Baluty ta v peredmisti Marisin pol Marysin Oficijnu nazvu Licmanshtadtske getto cya zona vidchuzhennya otrimala 8 lyutogo 1940 roku Do Lodzinskogo getto takozh buli deportovani yevreyi z Avstriyi Bogemiyi ta Moraviyi Slovachchini Lyuksemburgu Izolovani lyudi rozmishuvalisya na ploshi 4 km vidokremlenij kolyuchim drotom ta visokim parkanom vid zovnishnogo svitu Zagalna kilkist lyudej u zoni skladala 200 000 osib Postijna nestacha yizhi vodi teplogo odyagu vzuttya ta driv dlya opalennya prizvela do masovoyi smertnosti sered uv yaznenih Priblizno 40 000 osib za chas isnuvannya getto pomerli U getto bula dvosharova sistema keruvannya Ohoronoyu perimetru ta vihodu iz zoni getto zajmalisya nimeckij rajhskomisariat ta policiya Usi rishennya prijmalisya takozh rajhskomisariatom U samij zoni pidporyadkovuyuchis administraciyi rajhskomisariatu keruvalo yevrejske samoupravlinnya Yudenrat nim Judenrat Golovoyu starijshin Yudenratu buv Mordehaj Hayim Rumkovskij yakij za svoyu zhorstokist do vlasnogo narodu mav prizvisko Hayim Groznij Yudenratom kontrolyuvalasya yizha keruvannya shkolami likarnyami rozpodilom zhitla Golovi starijshin mali povnovazhennya nad ekonomichnoyu yuridichnoyu ta administrativnoyu strukturami v zoni getto U policiyi getto sluzhilo 1 200 osib Golovi starijshin mali takozh povnovazhennya stvoryuvati novi pidpriyemstva na yakih yevreyi chasto pracyuvali za yizhu Zdebilshogo na cih pidpriyemstvah viroblyali vijskovu produkciyu na potrebi nimeckoyi armiyi Marka lodzinskogo getto Redaguvati Div Marka lodzinskogo getto Pislyavoyennij period Redaguvati Naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni u Lodzi zalishilos menshe nizh 300 000 zhiteliv Pid chas administrativnogo podilu 18 serpnya 1945 region Lodz otrimav status voyevodstva Pershim pislyavoyennim voyevodoyu stav Yan Dub Kociol V pislyavoyennij chas do 1948 roku Lodz vikonuvalo funkciyi stolici Polshi Na pochatku komunistichnogo rezhimu v Polshi bagato pidpriyemciv ta promislovciv vtratili svij vpliv i keruvannya na masi zavdyaki nacionalizaciyi privatnih kompanij Z 1960 po 1990 rr bulo pobudovano ryad velikih panelnih zhitlovih budinkiv v rajonah Retkiniyi Teofiliva Vidzeva Radogosha i Hojni sho ohoplyuyut ploshu majzhe 30 km 1 sichnya 1999 roku vnaslidok novoyi administrativnoyi reformi kolishni Lodzke ta Seradzke voyevodstva a takozh chastini kolishnih Pjotrkovskogo Skernevickogo Plockogo Kaliskogo Chenstohovskogo Koninskogo ta Radomskogo voyevodstv utvorili yedine Lodzinske voyevodstvo Lodzinske voyevodstvo v chasi Drugoyi Rechi Pospolitoyi Redaguvati Dokladnishe Lodzinske voyevodstvo II Rich Pospolita U 1945 1975 rr Redaguvati Dokladnishe pl Wojewodztwo lodzkie 1945 1975 U 1975 1998 rr Redaguvati Dokladnishe pl Wojewodztwo lodzkie 1945 1975 Chiselnist naselennya po rokah Redaguvati 1975 1 079 200 1980 1 127 800 1985 1 149 100 1990 1 139 500 1995 1 116 300 1998 1 099 700Geografiya RedaguvatiPlosha 18 218 95 km Lisistist Lodzkogo voyevodstva najnizhcha u vsij Polshi 21 2 sho poyasnyuyetsya visokim rozvitkom miskih zruchnostej Rozmishennya Redaguvati Lodzke voyevodstvo roztashovane u pivdenno centralnij Polshi Mezhuye na zahodi z Velikopolskim voyevodstvom na pivdni z Opolskim Silezkim ta Sventokshiskim voyevodstvami na shodi z Mazoveckim voyevodstvom na pivnochi z Kuyavsko Pomorskim voyevodstvom Topografiya Redaguvati Z pivnochi na pivden oblast prostyagnulasya na 172 km abo na 1 33 03 Zi shodu na zahid na 179 km abo 2 35 05 Koordinati krajnih tochok Pivnichna 52 23 38 Pivdenna 50 50 35 Zahidna 18 04 28 Shidna 20 39 33 Mista RedaguvatiLodz Dawna przedzalnia Poznanskiego dzisiaj hotel andel s Centrum Manufaktura Centrum Manufaktura Palac Izraela Poznanskiego Palac Poznanskich Przedzalnia Karola Scheiblera na Ksiezym Mlynie Remiza na Ksiezym Mlynie Osiedle robotnicze na Ksiezym Mlynie Palac Scheiblera obecnie Muzeum Kinematografii Palac Scheiblerow przy Piotrkowskiej Palac Edwarda Herbsta Beczki Grohmana Dworek i palac Grohmana Biala Fabryka Fabryka Fryderyka Schweikerta Nowoczesne centrum Lodzi Lodzki Manhattan Plac Wolnosci Piotrkowska Piotrkowska povitovi mista lodzkogo voyevodstva Pjotrkuv Tribunalskij budivlya okruzhnogo sudu vulicya Zamkova v centri Pab yanic stara farika Krusche amp Ender v Pab yanicyah Villa Rodego v Tomashevi Mazoveckomu Kopalnya brunatnogo vugillya i elektronni v Belhatovi Kosciol sw Katarzyny w Zgierzu Skernevici zaliznichnij vokzal Posha Rinok v Skernevicyah Radomska ratusha Ratusha v Kutni vulicya Laska v Zdunskij voli osova vulicya mista Dom urodzin Maksymiliana Marii Kolbego w Zdunskiej Woli Kolegiata w Sieradzu Sieradzki rynek Bazylika katedralna w Lowiczu Klasycystyczny ratusz lowicki Ratush i Krasovska brala v Velyuni Opochnyanskij zamok Gotycki tyl kolegiaty w Lasku Kosciol i byly zakon jezuitow w Rawie Mazowieckiej U voyevodstvi 44 mista zokrema 3 mista na pravah povitiv Os najbilshi mista voyevodstva stanom na 30 chervnya 2014 Misto Naselennya Plosha Lodz 708 554 293 25 Pjotrkuv Tribunalskij 75 732 67 24 Pab yanice 67 462 32 99 Tomashiv Mazoveckij 64 712 41 3 Belhatuv 59 469 34 64 Zgezh 57 458 42 33 Skernevici 48 693 36 08 Kutno 48 123 33 59 Radomsko 47 560 51 43 Zdunska Volya 43 430 24 57 Syeradz 43 195 51 22 Lovich 29 280 23 42 Velyun 23 451 16 87 Opochno 22 100 24 75 Oleksandriv Lodzkij 21 257 13 82 Ozorkiv 20 136 15 46Demografiya RedaguvatiZgidno z danimi vid 30 chervnya 2014 roku voyevodstvo malo 2 508 464 meshkanciv Vidomosti vid 30 chervnya 2014 Opis Zagalom Zhinki Cholovikiodinicya osib osib osib naselennya 2 508 464 100 1 312 958 52 1 195 506 48poverhnya 18 218 96 km gustota zalyudnennya dush km 138 72 66Vikova piramida meshkanciv lodzkogo voyevodstva na 2014 rik 4 sinim kolorom zhinki chornim choloviki Administrativnij podil RedaguvatiDokladnishe Administrativnij podil Lodzinskogo voyevodstvaLudnosc i powierzchnia dane GUS stan 30 czerwca 2014 p p Gerb Povit Golovne misto Plsha km Lyudnist 30 chervnya 2014 Gustota zalyudnennya osib km 1 Belhativskij Belhatuv 967 60 113 157 1172 Brezinskij Bzhezini 358 56 30 909 863 Kutnivskij Kutno 886 86 100 194 1134 Laskij Lask 618 23 50 670 825 Lenchickij Lenchicya 772 75 51 469 676 Lovickij Lovich 988 17 80 144 817 Shidnolodzkij Lodz Lodz 499 76 69 991 1408 Opochinskij Opochno 1040 19 77 919 759 Pab yanickij Pab yanice 492 18 119 596 24310 Payenchanskij Payenchno 803 82 52 390 6511 Pjotrkovskij Pjotrkuv Tribunalskij 1428 74 91 568 6412 Poddembickij Poddembice 881 21 41 836 4713 Radomshanskij Radomsko 1442 57 116 039 8014 Ravskij Rava Mazovecka 646 20 49 499 7715 Seradzkij Syeradz 1490 83 119 847 8016 Skernevickij Skernevici 753 57 38 249 5117 Tomashovskij Tomashiv Mazoveckij 1024 79 119 492 11718 Velyunskij Velyun 926 48 77 542 8419 Verushovskij Verushuv 577 13 42 227 7320 Zdunskovolskij Zdunska Volya 369 23 67 834 18421 Zgerskij Zgezh 855 18 164 916 19322 Lodz Lodz 293 25 708 554 241623 Pjotrkuv Tribunalskij 67 24 75 732 112624 Skernevici 34 41 48 693 1415Razom 24 21 18 218 95 2 508 464 138Nauka j osvita RedaguvatiUniversitet narodnogo gospodarstva v Kutni Muzichna akademiya v Lodzi Akademiya obrazotvorchih mistectv u LodziSpoluchennya RedaguvatiZaliznichni perevezennya Redaguvati U voyevodstvi diyut zaliznici zaliznichna liniya 1 Varshava Centralna Katovice zaliznichna liniya 3 Varshava Zahidna Frankfurt nad Odroyu zaliznichna liniya 4 Grodzisk Mazoveckij Zaverche zaliznichna liniya 11 Skernevici Lovich Golovnij zaliznichna liniya 12 Skernevici Lukiv zaliznichna liniya 14 Lodz Kaliska Borsh zaliznichna liniya 15 Bednari Lodz Kaliska zaliznichna liniya 16 Lodz Vidziv Kutno zaliznichna liniya 17 Lodz Fabrichna Kolyushki zaliznichna liniya 18 Kutno Pila Golovna zaliznichna liniya 22 Tomashiv Mazoveckij Radom zaliznichna liniya 24 Pjotrkuv Tribunalskij Belhatuv Zarichchya zaliznichna liniya 25 Lodz Kaliska Dembicya zaliznichna liniya 33 Kutno Brodnicya zaliznichna liniya 53 Tomashiv Mazoveckij Spala zaliznichna liniya 131 Horzhuv Batori Tchev zaliznichna liniya 181 Novi Gerbi Oleshnicya zaliznichna liniya No 458 Lodz Fabrichna Lodz Vidziv Vuzkokolijka Rogiv Rava BilaPovitryani perevezennya Redaguvati Diyut taki letovisha Letovishe Gorshaniv z bagatofunkcionalnoyu trav yanoyu poverhneyu Letovishe Kamensk Orla Gora promislove z asfalto betonnim pokrivom Letovishe Lenchicya Velika Lezhnicya vijskova povitryana baza Aeroport Lodz Lyublinek shodenno prijmaye ta vidpravlyaye litaki u vnutrishnomu ta mizhnarodnomu spoluchennyah Lask vijskovij povitryana baza sho mozhe prijmati gromadyanski litaki Pjotrkuv Tribunalskij bagatofunkcionalnij z asfaltobetonnoyu poverhneyu Tomashiv Mazoveckij vijskova povitryana bazaPromislovist RedaguvatiLodzkij promislovij okrug Petrikivsko Belhativskij promislovij okrugPrimitki Redaguvati Wyniki badan biezacych Baza Demografia Glowny Urzad Statystyczny demografia stat gov pl Procitovano 25 listopada 2020 Instrukciya z peredachi ukrayinskoyu movoyu geografichnih nazv i terminiv Polshi Ministerstvo ekologiyi ta prirodnih resursiv Ukrayini 2001 Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 30 kvitnya 2013 Slovniki Ukrayini on line Ukrayinskij movno informacijnij fond NAN Ukrayini Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 29 kvitnya 2013 http www polskawliczbach pl lodzkie Arhivovano 2 lyutogo 2016 u Wayback Machine spirayuchis na vidomosti GUS Velikopolske voyevodstvo Kuyavsko Pomorske voyevodstvo Mazovecke voyevodstvo Velikopolske voyevodstvo Mazovecke voyevodstvo Opolske voyevodstvo Silezke voyevodstvo Sventokshiske voyevodstvo Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lodzinske voyevodstvo amp oldid 38023117