www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лович Ло вич Ловіч пол Łowicz місто в центральній частині Польщі на річці Бзура притоці Вісли Адміністративний центр Лов

Лович

Ло́вич (Ловіч, пол. Łowicz) — місто в центральній частині Польщі, на річці Бзура, притоці Вісли. Адміністративний центр Ловицького повіту Лодзького воєводства. Центр Ловицької дієцезії Римо-Католицької Церкви в Польщі.

Ловіч
Łowicz
Ловіч
Основні дані
52°06′ пн. ш. 19°56′ сх. д. / 52.100° пн. ш. 19.933° сх. д. / 52.100; 19.933Координати: 52°06′ пн. ш. 19°56′ сх. д. / 52.100° пн. ш. 19.933° сх. д. / 52.100; 19.933
Країна  Польща
Регіон Лодзьке воєводство
Столиця для Ловицький повіт і Ґміна Лович
Засновано до 1136
Магдебурзьке право до 1298
Площа 23,42 км²
Населення 29880 (2011)
· густота 1278 (2008) осіб/км²
Міста-побратими Люблінець, Шепетівка
Телефонний код (48) 46
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів ELC
GeoNames 3093066
OSM ↑1403468 ·R (Ловицький повіт)
SIMC 0977031
Поштові індекси 99-400 - 99-402
Міська влада
Вебсайт lowicz.eu
Мапа
 Ловіч у Вікісховищі

Географія Редагувати

Фасад ловицького собору

Місто розташоване на берегах річки Бзури.

Історія Редагувати

Перша звістка про місто походить з 1136 року, а саме в буллі Папи Інокентія ІІ, де, зокрема, зазначено, що Лович є головною резиденцією земель, які належать римо-католицьким архієпископам в Гнезно. Міські права Лович отримав до 1298 року під управлінням династії П'ястів Мазовецького князівства. Близько 1355 року за сприяння аріхєпископа Ярослава Богорія[pl] на місці дерев'яного городища збудували мурований замок, який став центром Ловицької каштеляні та резиденцією архієпископів Гнєзно. 1 березня 1357 року архієпископу вдалося випрохати привілей від польського короля Казимира Великого, який змусив 17 травня 1359 року мазовецького князя Земовита III визнати повен суверенітет над Ловичем та каштеляніями закріплений за архієпископом, а князі зберегли лише право на полювання на цих землях. Все ж суперечки за право володіння землею продовжувався аж до перетворення Мазовецького князівства у воєводство і вступу його до королівства Польського у 1529 році.

1433 року архієпископ Войцех Ястшембець підвищив парафіяльний костел Вознесіння Пресвятої Діви Марії і святого Миколая (пол. pw. Wniebowzięcia NMP i św. Mikołaja) до рангу колегіати. Шведський потоп перервав розвиток міста, коли, зокрема, було знищено місцевий замок та частину забудови.

В першій половині XVII ст. в знак нагороди єпископам від Польської Корони Лович та Скерневіце об'єднують в єдине Ловицьке князівство[pl], яке вперше під таким статусом згадується в латинських джерелах (лат. Ducatus Lovicensis) за 1739 рік. У 1795 році, після третього поділу Польщі, Ловицьке князівство потрапило до складу Прусського королівства. У 1806 році місто захопили наполеонівські війська, а в 1807 році Наполеон Бонапарт в знак пожертви подарував князівство маршалу Луї Даву, де воно увійшло до складу Варшавського герцогства.

У 1815 році, згідно рішення Віденського конгресу, князівство увійшло до складу Конгресового королівства Польща під окупацією Російської імперії, а в 1820 році цар Олександр I подарував його на весіллі великому князю Костянтину та його дружині Жанетті Грудзинській, яка стала княгинею Ловича. Під час Листопадового повстання (1830-1831) в Ловичі була організована Національна гвардія. За останньою волею Жанетти, яка померла в 1831 році, князівство було приєднане до коронної власності, тобто стало номінальною власністю польського короля. У результаті в 1838 р. маєтки Ловича стали власністю царя Миколи I, потім у 1856 р. Олександра II, в 1881 р. Олександра III і в 1894 р. Микола II, куди російські вельможі приїздили на полювання.

15 жовтня 1845 року завершилося прокладання  залізничної лінії за маршрутом Варшава-Лович, яка була введена в експлуатацію 1 листопада. Лович отримав залізничне сполучення із Краковом, Вроцлавом і Віднем. У 1861 році була побудована станція "Лович головна". У 1862 році після введення в експлуатацію лінії Варшава-Бидгощ-Лович , яку було з'єднано з прусською залізничною лінією.

Наприкінці ХІХ ст. в географічному словнику Королівства Польщі місто згадується як повітове місто Варшавської губернії.

У другій половині ХІХ ст. почала розвивалася легка промисловість. Незважаючи на численні репресії за героїчну участь у Січневому повстанні (1863-1864), місто продовжувало  економічно, освітньо та культурно розвиватися.

Поблизу міста у вересні 1939 року відбулася найбільша битва вересневої кампанії, відома як битва при Бзурі. 7 вересня дві польські армії «Помор'я» і «Познань», під час спроби відійти до районів Варшави, опинилися в оточенні. 9 вересня армія «Познань» в районі на південь від Бзури завдала раптового удару по німецьким піхотним дивізіям, що розташувалися в похідних колонах між Лечице й Ловичем, зосередивши основні сили в напрямку Стрикова. Поляки завдали серйозних втрат німецьким частинам 10-ї та 8-ї армій (понад 1500 убитих і поранених) і відкинули їх на 20 км на південь. При цьому були звільнені міста Лечице та Пятек. 11 вересня німецьке командування почало перекидати до Бзури основні сили 10-ї і 4-ї армій, підтягувалися резерви групи армій «Південь», була задіяна більша частина авіації 4-го повітряного флоту. 12 вересня з-під Варшави німці почали висувати 4-ту танкову дивізію. 16 вересня, зупинивши польський наступ, частини 10-ті німецької армії з'єдналися в районі Влодави із частинами групи армій «Північ», оточивши значне угруповання польських військ. 18-20 вересня, після дводенних безперервних боїв, армії «Познань» і «Помор'я» були повністю розбиті. 

У травні 1940 року на території міста було утворено Ловицьке гетто[pl], остаточні межі якого були встановлені восени. Спочатку площа гетто була обгороджена колючим дротом, а згодом побудована цегляна стіна зі зруйнованої синагоги та дерев'яна огорожа з колючим дротом. Головою юденрату було призначено Б. Сазіфо. До Ловіча звозилися євреї з Ловича та його околиць, а також з Александрув-Лодзького, Константинув-Лодзького, Згери, Стрикува та Лодзі. У серпні 1940 року в Ловицькому гетто перебувало 8200 осіб. Мешканці гетто очищували вулиці та виконували  очищувальні роботи на залізничній станції Ловича. У будівлі колишньої єврейської школи була відкрита майстерня. У лютому-березні 1941 року почалася ліквідація гетто, а євреї були перевезені до Варшавського гетто. Однак ремісники залишилися працювати в майстернях. У жовтні 1941 р. майстерні були ліквідовані, а люди, які там працювали, транспортувалися до Варшавського гетто.

23 травня 1943 року перед молочною будівлею "Blich" німці розстріляли 10 партизанів Національної гвардії.

17 січня 1945 року місто було звільнене від німецьких військ радянською армією. 

У післявоєнний період було створено декілька житлових комплексів. На початку утворення народної республіки Лович став агропромисловим центром, а також центром будівельних матеріалів і легкої промисловості. У 1963 році в місті відкрився великий завод з переробки фруктів і овочів, а в 1969 році -- трикотажна фабрика "Syntex".

У 1971 році в місті відбулися Дні барокової музики. 25 березня 1992 року Ловице отримав буллу "Totus tuus Poloniae populus" від Папи Івана Павла ІІ, згідно якої була заснована Ловицька єпархія[pl], таким чином відокремивши її від Лодзинської єпархії, архієпархії Варшави та єпархії Плоцька. У 1999 році, після адміністративного поділу Лович став повітовим містом у складі Лодзинського воєводства.

Пам'ятки Редагувати

  • Латинський собор (давніше колегіата)
  • Костел Бернардинців
  • Костел Домініканців
  • Костел євангелістів
  • Костел піярів
  • Костел маріавитів (старокатолицький)
  • Костел святого Леонарда
  • Ратуша

Транспорт Редагувати

У місті починаються:

  • краєві дороги № 4 (Łowicz — Łódź — Sieradz — Złoczew/(Wieluń) — Walichnowy) і № 70 (Łowicz — Skierniewice — Zawady).
  • Воєводські дорогои № 584 (Łowicz — Sanniki) та № 703 (Łowicz — Łęczyca — Poddębice)

Через місто проходять краєва дорога № 92 (Rzepin — Świebodzin — Pniewy — Poznań — Konin — Łowicz — Warszawa). Неподалік міста пролягає Автомагістраль A2.

Демографія Редагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 14126 2659 10036 1431
Жінки 15754 2587 9467 3700
Разом 29880 5246 19503 5131

Культура і фольклор Редагувати

Танець пари в ловицькому одязі, 2006

Ловіч відомий своєю неповторною і яскравою культурою. В цьому краї виробляють багато сувенірів в яскравих кольорах.

Відомі люди Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [недоступне посилання — відсутня історія]
  3. ↑ [[https://web.archive.org/web/20180527202135/http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_V/753 Архівовано 27 травня 2018 у Wayback Machine.] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich t. V, hasło "Łowicz". nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1884. s. 753.
  4. [. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 3 лютого 2019.  Łowicz. W: turystyka.org.pl [on-line](пол.)(пол.)]
  5. Marek Wojtylak. [[https://web.archive.org/web/20170621104831/http://www.lowiczturystyczny.eu/O-miescie-Dzieje-miasta,58 Архівовано 21 червня 2017 у Wayback Machine.] [ 21 червня 2017 у Wayback Machine.] [ 21 червня 2017 у Wayback Machine.] [ 21 червня 2017 у Wayback Machine.] Dzieje miasta](пол.)
  6. Jan Warężak: Osadnictwo kasztelanii łowickiej: 1136-1847, Prace Wydziału II--Nauk Historycznych i Społecznych. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1961.(пол.)
  7. ↑ [. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 3 лютого 2019.  Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich t. V, hasło "Księstwo Łowickie". nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1884. s. 759(пол.)]
  8. Jerczyński Michał, Roszak Tomasz, Szlakiem łódzkiej kolei. Łódź 2004. Wyd. Piątek Trzynastego.(пол.)
  9. [. Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 3 лютого 2019.  Rekonstrukcja historycznej Bitwy nad Bzurą 1939(пол.)]
  10. [. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 3 лютого 2019.  Getto w Łowiczu. Wirtualny Sztetl, 2009-12-06.(пол.)]
  11. Zespół redakcyjny, przewod. Czesław Pilichowski: Obozy hitlerowskie na ziemiach polskich 1939-1945. Informator encyklopedyczny. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1979, s. 291. ISBN 83-01-00065-1.(пол.)
  12. Edward Kopówka: Plan kamieni symbolicznych. Treblinka: Muzeum Walki i Męczeństwa w Treblince-Oddział Muzeum Regionalnego w Siedlcach, 2014, s. 15. ISBN 978-83-88761-46-1.(пол.)
  13. ↑ Rada Ochrony Pomników Walki i Męczeństwa ”Przewodnik po upamiętnionych miejscach walk i męczeństwa lata wojny 1939- 1945", Sport i Turystyka 1988, ​ISBN 83-217-2709-3​, str. 672(пол.)
  14. Wojciech Jankowski, Mały przewodnik po Polsce, Wydawnictwo Sport i Turystyk Warszawa 1983 ​ISBN 83-217-2329-2​ s. 187(пол.)
  15. Nastiuszonek W., Skierniewice i okolice, Warszawa: Sport i Turystyka, 1985, s. 90–92, ISBN 83-217-2488-4, OCLC 830220840.(пол.)
  16. Konferencja Episkopatu Polski, Informator 2017, Biblos 2017, ​ISBN 978-83-7793-478-4​(пол.)
  17. [. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 31 жовтня 2008.  Urząd Miejski w Łowiczu(пол.)]
  18. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 
  19. World's Strongest Man
  20. World Strongman Super Series
  21. World Strongman Cup Federation

Джерела Редагувати

  • Gawarecki Wincenty Hipolit (1788—1852). Pamiątki historyczne Łowicza. — 232 s. (пол.)
  • Łowicz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 753. (пол.)
  • Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich t. V, hasło "Łowicz", opublikowany nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, Warszawa, 1884.(пол.)
  • Kołodziejczyk R. (red.): Łowicz. Dzieje miasta. Warszawa 1986(пол.)
  • Kołodziejczyk R.: Warszawsko-Wiedeńska Droga Żelazna. Państwowe Zakłady Wydawnictw Szkolnych, Warszawa 1961(пол.)
  • Sterner W.: Narodziny kolei. Książka i Wiedza, Warszawa 1964(пол.)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лович


Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lo vich Lovich pol Lowicz misto v centralnij chastini Polshi na richci Bzura pritoci Visli Administrativnij centr Lovickogo povitu Lodzkogo voyevodstva Centr Lovickoyi diyeceziyi Rimo Katolickoyi Cerkvi v Polshi LovichLowiczGerb PraporLovichOsnovni dani52 06 pn sh 19 56 sh d 52 100 pn sh 19 933 sh d 52 100 19 933 Koordinati 52 06 pn sh 19 56 sh d 52 100 pn sh 19 933 sh d 52 100 19 933Krayina PolshaRegion Lodzke voyevodstvoStolicya dlya Lovickij povit i Gmina LovichZasnovano do 1136Magdeburzke pravo do 1298Plosha 23 42 km Naselennya 29880 2011 1 gustota 1278 2008 2 osib km Mista pobratimi Lyublinec ShepetivkaTelefonnij kod 48 46Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv ELCGeoNames 3093066OSM 1403468 R Lovickij povit SIMC 0977031Poshtovi indeksi 99 400 99 402Miska vladaVebsajt lowicz euMapa Lovich u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Pam yatki 4 Transport 5 Demografiya 6 Kultura i folklor 7 Vidomi lyudi 8 Primitki 9 Dzherela 10 PosilannyaGeografiya Redaguvati nbsp Fasad lovickogo soboruMisto roztashovane na beregah richki Bzuri Istoriya RedaguvatiPersha zvistka pro misto pohodit z 1136 roku a same v bulli Papi Inokentiya II de zokrema zaznacheno sho Lovich ye golovnoyu rezidenciyeyu zemel yaki nalezhat rimo katolickim arhiyepiskopam v Gnezno 3 Miski prava Lovich otrimav do 1298 roku pid upravlinnyam dinastiyi P yastiv Mazoveckogo knyazivstva Blizko 1355 roku za spriyannya arihyepiskopa Yaroslava Bogoriya pl na misci derev yanogo gorodisha zbuduvali murovanij zamok yakij stav centrom Lovickoyi kashtelyani ta rezidenciyeyu arhiyepiskopiv Gnyezno 3 1 bereznya 1357 roku arhiyepiskopu vdalosya viprohati privilej vid polskogo korolya Kazimira Velikogo yakij zmusiv 17 travnya 1359 roku mazoveckogo knyazya Zemovita III viznati poven suverenitet nad Lovichem ta kashtelyaniyami zakriplenij za arhiyepiskopom a knyazi zberegli lishe pravo na polyuvannya na cih zemlyah Vse zh superechki za pravo volodinnya zemleyu prodovzhuvavsya azh do peretvorennya Mazoveckogo knyazivstva u voyevodstvo i vstupu jogo do korolivstva Polskogo u 1529 roci 4 1433 roku arhiyepiskop Vojceh Yastshembec pidvishiv parafiyalnij kostel Voznesinnya Presvyatoyi Divi Mariyi i svyatogo Mikolaya pol pw Wniebowziecia NMP i sw Mikolaja do rangu kolegiati Shvedskij potop perervav rozvitok mista koli zokrema bulo znisheno miscevij zamok ta chastinu zabudovi 5 V pershij polovini XVII st v znak nagorodi yepiskopam vid Polskoyi Koroni Lovich ta Skernevice ob yednuyut v yedine Lovicke knyazivstvo pl yake vpershe pid takim statusom zgaduyetsya v latinskih dzherelah lat Ducatus Lovicensis za 1739 rik 6 U 1795 roci pislya tretogo podilu Polshi Lovicke knyazivstvo potrapilo do skladu Prusskogo korolivstva 7 U 1806 roci misto zahopili napoleonivski vijska a v 1807 roci Napoleon Bonapart v znak pozhertvi podaruvav knyazivstvo marshalu Luyi Davu de vono uvijshlo do skladu Varshavskogo gercogstva 7 U 1815 roci zgidno rishennya Videnskogo kongresu knyazivstvo uvijshlo do skladu Kongresovogo korolivstva Polsha pid okupaciyeyu Rosijskoyi imperiyi a v 1820 roci car Oleksandr I podaruvav jogo na vesilli velikomu knyazyu Kostyantinu ta jogo druzhini Zhanetti Grudzinskij yaka stala knyagineyu Lovicha 7 Pid chas Listopadovogo povstannya 1830 1831 v Lovichi bula organizovana Nacionalna gvardiya 7 Za ostannoyu voleyu Zhanetti yaka pomerla v 1831 roci knyazivstvo bulo priyednane do koronnoyi vlasnosti tobto stalo nominalnoyu vlasnistyu polskogo korolya 7 U rezultati v 1838 r mayetki Lovicha stali vlasnistyu carya Mikoli I potim u 1856 r Oleksandra II v 1881 r Oleksandra III i v 1894 r Mikola II kudi rosijski velmozhi priyizdili na polyuvannya 7 15 zhovtnya 1845 roku zavershilosya prokladannya zaliznichnoyi liniyi za marshrutom Varshava Lovich yaka bula vvedena v ekspluataciyu 1 listopada Lovich otrimav zaliznichne spoluchennya iz Krakovom Vroclavom i Vidnem U 1861 roci bula pobudovana stanciya Lovich golovna U 1862 roci pislya vvedennya v ekspluataciyu liniyi Varshava Bidgosh Lovich yaku bulo z yednano z prusskoyu zaliznichnoyu liniyeyu 8 Naprikinci HIH st v geografichnomu slovniku Korolivstva Polshi misto zgaduyetsya yak povitove misto Varshavskoyi guberniyi 7 U drugij polovini HIH st pochala rozvivalasya legka promislovist Nezvazhayuchi na chislenni represiyi za geroyichnu uchast u Sichnevomu povstanni 1863 1864 misto prodovzhuvalo ekonomichno osvitno ta kulturno rozvivatisya 7 Poblizu mista u veresni 1939 roku vidbulasya najbilsha bitva veresnevoyi kampaniyi vidoma yak bitva pri Bzuri 7 veresnya dvi polski armiyi Pomor ya i Poznan pid chas sprobi vidijti do rajoniv Varshavi opinilisya v otochenni 9 veresnya armiya Poznan v rajoni na pivden vid Bzuri zavdala raptovogo udaru po nimeckim pihotnim diviziyam sho roztashuvalisya v pohidnih kolonah mizh Lechice j Lovichem zoseredivshi osnovni sili v napryamku Strikova Polyaki zavdali serjoznih vtrat nimeckim chastinam 10 yi ta 8 yi armij ponad 1500 ubitih i poranenih i vidkinuli yih na 20 km na pivden Pri comu buli zvilneni mista Lechice ta Pyatek 11 veresnya nimecke komanduvannya pochalo perekidati do Bzuri osnovni sili 10 yi i 4 yi armij pidtyaguvalisya rezervi grupi armij Pivden bula zadiyana bilsha chastina aviaciyi 4 go povitryanogo flotu 12 veresnya z pid Varshavi nimci pochali visuvati 4 tu tankovu diviziyu 16 veresnya zupinivshi polskij nastup chastini 10 ti nimeckoyi armiyi z yednalisya v rajoni Vlodavi iz chastinami grupi armij Pivnich otochivshi znachne ugrupovannya polskih vijsk 18 20 veresnya pislya dvodennih bezperervnih boyiv armiyi Poznan i Pomor ya buli povnistyu rozbiti 9 U travni 1940 roku na teritoriyi mista bulo utvoreno Lovicke getto pl ostatochni mezhi yakogo buli vstanovleni voseni Spochatku plosha getto bula obgorodzhena kolyuchim drotom a zgodom pobudovana ceglyana stina zi zrujnovanoyi sinagogi ta derev yana ogorozha z kolyuchim drotom Golovoyu yudenratu bulo priznacheno B Sazifo Do Lovicha zvozilisya yevreyi z Lovicha ta jogo okolic a takozh z Aleksandruv Lodzkogo Konstantinuv Lodzkogo Zgeri Strikuva ta Lodzi U serpni 1940 roku v Lovickomu getto perebuvalo 8200 osib 10 Meshkanci getto ochishuvali vulici ta vikonuvali ochishuvalni roboti na zaliznichnij stanciyi Lovicha U budivli kolishnoyi yevrejskoyi shkoli bula vidkrita majsternya U lyutomu berezni 1941 roku pochalasya likvidaciya getto a yevreyi buli perevezeni do Varshavskogo getto Odnak remisniki zalishilisya pracyuvati v majsternyah 11 U zhovtni 1941 r majsterni buli likvidovani a lyudi yaki tam pracyuvali transportuvalisya do Varshavskogo getto 12 23 travnya 1943 roku pered molochnoyu budivleyu Blich nimci rozstrilyali 10 partizaniv Nacionalnoyi gvardiyi 13 17 sichnya 1945 roku misto bulo zvilnene vid nimeckih vijsk radyanskoyu armiyeyu 13 U pislyavoyennij period bulo stvoreno dekilka zhitlovih kompleksiv Na pochatku utvorennya narodnoyi respubliki Lovich stav agropromislovim centrom a takozh centrom budivelnih materialiv i legkoyi promislovosti U 1963 roci v misti vidkrivsya velikij zavod z pererobki fruktiv i ovochiv a v 1969 roci trikotazhna fabrika Syntex 14 U 1971 roci v misti vidbulisya Dni barokovoyi muziki 15 25 bereznya 1992 roku Lovice otrimav bullu Totus tuus Poloniae populus vid Papi Ivana Pavla II zgidno yakoyi bula zasnovana Lovicka yeparhiya pl takim chinom vidokremivshi yiyi vid Lodzinskoyi yeparhiyi arhiyeparhiyi Varshavi ta yeparhiyi Plocka 16 U 1999 roci pislya administrativnogo podilu Lovich stav povitovim mistom u skladi Lodzinskogo voyevodstva 17 Pam yatki RedaguvatiLatinskij sobor davnishe kolegiata Kostel Bernardinciv Kostel Dominikanciv Kostel yevangelistiv Kostel piyariv Kostel mariavitiv starokatolickij Kostel svyatogo Leonarda RatushaTransport RedaguvatiU misti pochinayutsya krayevi dorogi 4 Lowicz Lodz Sieradz Zloczew Wielun Walichnowy i 70 Lowicz Skierniewice Zawady Voyevodski dorogoi 584 Lowicz Sanniki ta 703 Lowicz Leczyca Poddebice Cherez misto prohodyat krayeva doroga 92 Rzepin Swiebodzin Pniewy Poznan Konin Lowicz Warszawa Nepodalik mista prolyagaye Avtomagistral A2 Demografiya RedaguvatiDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku 1 18 Zagalom Dopracezdatnijvik Pracezdatnijvik PostpracezdatnijvikCholoviki 14126 2659 10036 1431Zhinki 15754 2587 9467 3700Razom 29880 5246 19503 5131Kultura i folklor Redaguvati nbsp Tanec pari v lovickomu odyazi 2006Lovich vidomij svoyeyu nepovtornoyu i yaskravoyu kulturoyu V comu krayi viroblyayut bagato suveniriv v yaskravih kolorah Vidomi lyudi RedaguvatiAndzhej Lyeshinskij buv pohovanij u katedralnij bazilici Stefan Shimon Aleksander Voroneckij lovickij kanonik RKC Mariush Pudzyanovskij polskij sportsmen lomus vazhkoatlet regbist i boyec zmishanogo stilyu bagatorazovij chempion svitu z silovogo ekstrimu p yatirazovij volodar titulu Najsilnisha lyudina svitu za versiyeyu WSM 19 Peremozhec serij WSSS 20 ta WSCF 21 Vidbuvav uv yaznennya v misti Daniyel Olbrihskij 1945 polskij aktor teatru i kino pismennik Primitki Redaguvati a b GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 nedostupne posilannya vidsutnya istoriya a b https web archive org web 20180527202135 http dir icm edu pl pl Slownik geograficzny Tom V 753 Arhivovano27 travnya 2018 u Wayback Machine Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich t V haslo Lowicz nakl Filipa Sulimierskiego i Wladyslawa Walewskiego 1884 s 753 Lowicz W turystyka org pl on line Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 3 lyutogo 2019 Lowicz W turystyka org pl on line pol pol Marek Wojtylak https web archive org web 20170621104831 http www lowiczturystyczny eu O miescie Dzieje miasta 58 Arhivovano21 chervnya 2017 u Wayback Machine Arhivovano 21 chervnya 2017 u Wayback Machine Arhivovano 21 chervnya 2017 u Wayback Machine Arhivovano 21 chervnya 2017 u Wayback Machine Dzieje miasta pol Jan Warezak Osadnictwo kasztelanii lowickiej 1136 1847 Prace Wydzialu II Nauk Historycznych i Spolecznych Wroclaw Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1961 pol a b v g d e zh i Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich t V haslo Ksiestwo Lowickie nakl Filipa Sulimierskiego i Wladyslawa Walewskiego 1884 s 759 pol Arhiv originalu za 22 grudnya 2021 Procitovano 3 lyutogo 2019 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich t V haslo Ksiestwo Lowickie nakl Filipa Sulimierskiego i Wladyslawa Walewskiego 1884 s 759 pol Jerczynski Michal Roszak Tomasz Szlakiem lodzkiej kolei Lodz 2004 Wyd Piatek Trzynastego pol Rekonstrukcja historycznej Bitwy nad Bzura 1939 pol Arhiv originalu za 12 serpnya 2017 Procitovano 3 lyutogo 2019 Rekonstrukcja historycznej Bitwy nad Bzura 1939 pol Getto w Lowiczu Wirtualny Sztetl 2009 12 06 pol Arhiv originalu za 17 grudnya 2014 Procitovano 3 lyutogo 2019 Getto w Lowiczu Wirtualny Sztetl 2009 12 06 pol Zespol redakcyjny przewod Czeslaw Pilichowski Obozy hitlerowskie na ziemiach polskich 1939 1945 Informator encyklopedyczny Warszawa Panstwowy Instytut Wydawniczy 1979 s 291 ISBN 83 01 00065 1 pol Edward Kopowka Plan kamieni symbolicznych Treblinka Muzeum Walki i Meczenstwa w Treblince Oddzial Muzeum Regionalnego w Siedlcach 2014 s 15 ISBN 978 83 88761 46 1 pol a b Rada Ochrony Pomnikow Walki i Meczenstwa Przewodnik po upamietnionych miejscach walk i meczenstwa lata wojny 1939 1945 Sport i Turystyka 1988 ISBN 83 217 2709 3 str 672 pol Wojciech Jankowski Maly przewodnik po Polsce Wydawnictwo Sport i Turystyk Warszawa 1983 ISBN 83 217 2329 2 s 187 pol Nastiuszonek W Skierniewice i okolice Warszawa Sport i Turystyka 1985 s 90 92 ISBN 83 217 2488 4 OCLC 830220840 pol Konferencja Episkopatu Polski Informator 2017 Biblos 2017 ISBN 978 83 7793 478 4 pol Urzad Miejski w Lowiczu pol Arhiv originalu za 8 kvitnya 2020 Procitovano 31 zhovtnya 2008 Urzad Miejski w Lowiczu pol Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 World s Strongest Man World Strongman Super Series World Strongman Cup FederationDzherela RedaguvatiGawarecki Wincenty Hipolit 1788 1852 Pamiatki historyczne Lowicza 232 s pol Lowicz Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 753 pol Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich t V haslo Lowicz opublikowany nakl Filipa Sulimierskiego i Wladyslawa Walewskiego Warszawa 1884 pol Kolodziejczyk R red Lowicz Dzieje miasta Warszawa 1986 pol Kolodziejczyk R Warszawsko Wiedenska Droga Zelazna Panstwowe Zaklady Wydawnictw Szkolnych Warszawa 1961 pol Sterner W Narodziny kolei Ksiazka i Wiedza Warszawa 1964 pol Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu LovichUrzad Miejski w Lowiczu Arhivovano 8 kvitnya 2020 u Wayback Machine pol galeria zdjec Arhivovano 8 serpnya 2018 u Wayback Machine pol Lokalna encyklopedia o Lowiczu i regionie lowickim Arhivovano 5 travnya 2017 u Wayback Machine pol Wirtualny spacer po miescie Lowicz pol http www ciekawe miejsca net pliki lowicz pdf Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Lokalna encyklopedia o Lowiczu i regionie lowickim Arhivovano 5 travnya 2017 u Wayback Machine pol Wirtualny spacer po miescie Lowicz pol nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lovich amp oldid 37311912