www.wikidata.uk-ua.nina.az

Урбанізація Урбаніза ція від лат urbanus міський зростання значення міст у розвитку суспільства яке супроводжується рост

Урбанізація

Урбаніза́ція  (від лат. urbanus — міський) — зростання значення міст у розвитку суспільства, яке супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення, поширенням міського способу життя в певному регіоні, країні, світі.

Гуанчжоу, місто з населенням 12 млн осіб, є одним з восьми сусідніх мегаполісів, які перебувають у найбільшій агломерації на Землі.
Мумбаї є найбільш густонаселеним містом в Індії, і четвертим найбільш густонаселеним містом у світі із загальною кількістю населення 20,5млн ос.

За підрахунками вчених господарські втрати від хвороб урбанізації (перш за все шуму, стресу, забруднення) перевищують втрати від страйків.

Характерні риси

Сучасна урбанізація як всесвітнє явище має три спільні риси, притаманні для більшості країн.

Перша риса — швидкі темпи зростання кількості міського населення.

приклад: У 1800 р. в містах проживало близько 14 % населення світу, у 1950 р. — 29 %, а в 1990 р. — 46 %. У середньому міське населення щороку збільшується приблизно на 50 млн осіб.

Друга риса — зосередження населення і господарства переважно у великих містах. Це пояснюється насамперед характером виробництва, ускладненням його зв'язків з наукою, освітою. Крім того, великі міста зазвичай повніше задовольняють духовні потреби людей, краще забезпечують достаток і різноманітність товарів і послуг, доступ до даних.

Приклад: На початку XX сторіччя у світі налічувалося 360 великих міст (із населенням понад 100 тис. мешканців), у яких проживало тільки 5 % усього населення. Наприкінці 80-х рр. таких міст було вже 2,5 тис., а частка їх у світовому населенні перевищила ¼. У Радянському Союзі, за переписом 1959 р., великих міст було 148, а за переписом 1989 р. — близько 300. 3-поміж великих міст прийнято окремо виділяти найбільші міста-«мільйонери» з населенням понад 1 млн мешканців. На початку XX ст. їх було всього 10, на початку 80-х рр. — понад 200.

Третя риса — «розповзання» міст, розширення їхньої території. Для сучасної урбанізації особливо властивим є перехід від простих до групових форм міського розселення — від звичайного «точкового» міста до міських агломерацій — компактних територіальних угруповань міських і сільських поселень. Ядрами найбільших міських агломерацій стають переважно столиці, найважливіші промислові та портові центри.

Рівні та темпи урбанізації

Глобальна карта, що ілюструє першу появу та поширення міських центрів у всьому світі, через землекористування.

Попри спільні риси, урбанізація в різних країнах і регіонах має певні відмінності, зокрема неоднакові рівні та темпи. За рівнем урбанізації всі країни світу можна поділити на три великі групи. Але найбільша різниця помітна між більш і менш розвинутими країнами. У розвинутих країнах рівень урбанізації в середньому становить 71 %, а в країнах, що розвиваються,— 33 %. Темпи урбанізації багато в чому залежать від її рівня. У наші дні міське населення в країнах, що розвиваються, зростає в 3 рази швидше, ніж у розвинутих. На них тепер припадає 1/6 усього щорічного приросту міських мешканців.

Стадії урбанізації

Вважається, що процес урбанізації пройшов три стадії:

  1. Від виникнення міст до XVIII ст.;
  2. Кінець XVIII — початок XX ст., коли відбувалося швидке зростання розмірів і чисельності міст;
  3. Метрополізація, яка характеризується зосередженням людей, багатств, політичних, економічних, культурних установ у містах у XX ст.

Іноді виділяють четверту стадію — дезурбанізацію, тобто зростання передмість, міграцію у сільські райони, планування нових міст тощо.

Соціологічний та демографічний підхід до урбанізації

За спостереженнями міжвоєнного періоду було міркування, що у соціологічному плані місто трактується як місце, яке протиставляється сільській місцевості, що зумовлено стилем життя та такими ознаками, як: просторова сегрегація мешканців, знеособлені соціальні відносини, раціональність дій та виникнення аномії (безладдя). Судження були введені Луїсом Віртом, побудовані на дослідженні американських міст, а потім прийняті як універсальні.

Ідеї ​​будинку-комуни з повним усуспільненням побуту архітектор М. Я. Гінзбург запропонував свій «комунальний будинок перехідного типу» у Москві — будинок Наркомфіну (будувався у 1928—30). Наприкінці 1929 року відмову від сімейної квартири було декларовано Раднарком(ом) РСФРР і житло з «узагальненим побутом» почало в ідеологічному сенсі офіційно набувати характеру єдино можливого. Будинок Наркомфіну став «експериментальним комунальним будинком перехідного типу». За словами архітектора М. Я. Гінзбурга, «комунальний будинок» повинен «сприяти якнайшвидшому безболісному переходу до вищих форм господарства» нового колективного способу життя.

Коли пристосування до зміни умов набуло ознак, визначилось що не тільки в сільській місцевості, а й у великих містах, первинні групи відіграють важливу роль у суспільному житті.

Стан на кінець XX ст.

У 1990 р. у містах світу мешкало близько 45 % населення світу. У середньому міське населення щорічно збільшувалося приблизно на 50 млн осіб. Наприкінці 1980-х рр. у світі було 2,5 тис. великих міст, а частка їх у світовому населенні перевищувала 1/3. Більше ніж 200 з них мали населення понад 1 млн осіб. Відбувався перехід від компактного міста до міських агломерацій — територіальних угруповань міських і сільських поселень. Ядрами найбільших міських агломерацій найчастіше ставали столиці, найважливіші промислові та портові центри. Найбільші міські агломерації склалися навколо Мехіко, Токіо, Сан-Паулу та Нью-Йорку, з чисельністю населення по 16-20 млн осіб.

Див. також

Література

  1. Голіков А. П. та ін. Вступ до економічної і соціальної географії. — К.: Либідь, 1996.
  2. Паламарчук М. М., Паламарчук О. М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. — К.: Знання, 1998.
  3. Топчієв О. Г. Основи суспільної географії — Одеса: Астропринт, 2001.

Посилання

  1. Stephens, Lucas; Fuller, Dorian; Boivin, Nicole; Rick, Torben; Gauthier, Nicolas; Kay, Andrea; Marwick, Ben; Armstrong, Chelsey Geralda та ін. (30 серпня 2019). Archaeological assessment reveals Earth's early transformation through land use [Археологічна оцінка показує ранню трансформацію Землі через землекористування]. Science (англ.) 365 (6456): 897–902. Bibcode:2019Sci...365..897S. ISSN 0036-8075. PMID 31467217. doi:10.1126/science.aax1192. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Urbaniza ciya vid lat urbanus miskij zrostannya znachennya mist u rozvitku suspilstva yake suprovodzhuyetsya rostom i rozvitkom miskih poselen zrostannyam pitomoyi vagi miskogo naselennya poshirennyam miskogo sposobu zhittya v pevnomu regioni krayini sviti Guanchzhou misto z naselennyam 12 mln osib ye odnim z vosmi susidnih megapolisiv yaki perebuvayut u najbilshij aglomeraciyi na Zemli Mumbayi ye najbilsh gustonaselenim mistom v Indiyi i chetvertim najbilsh gustonaselenim mistom u sviti iz zagalnoyu kilkistyu naselennya 20 5mln os Za pidrahunkami vchenih gospodarski vtrati vid hvorob urbanizaciyi persh za vse shumu stresu zabrudnennya perevishuyut vtrati vid strajkiv Zmist 1 Harakterni risi 2 Rivni ta tempi urbanizaciyi 3 Stadiyi urbanizaciyi 4 Sociologichnij ta demografichnij pidhid do urbanizaciyi 5 Stan na kinec XX st 6 Div takozh 7 Literatura 8 PosilannyaHarakterni risi RedaguvatiSuchasna urbanizaciya yak vsesvitnye yavishe maye tri spilni risi pritamanni dlya bilshosti krayin Persha risa shvidki tempi zrostannya kilkosti miskogo naselennya priklad U 1800 r v mistah prozhivalo blizko 14 naselennya svitu u 1950 r 29 a v 1990 r 46 U serednomu miske naselennya shoroku zbilshuyetsya priblizno na 50 mln osib Druga risa zoseredzhennya naselennya i gospodarstva perevazhno u velikih mistah Ce poyasnyuyetsya nasampered harakterom virobnictva uskladnennyam jogo zv yazkiv z naukoyu osvitoyu Krim togo veliki mista zazvichaj povnishe zadovolnyayut duhovni potrebi lyudej krashe zabezpechuyut dostatok i riznomanitnist tovariv i poslug dostup do danih Priklad Na pochatku XX storichchya u sviti nalichuvalosya 360 velikih mist iz naselennyam ponad 100 tis meshkanciv u yakih prozhivalo tilki 5 usogo naselennya Naprikinci 80 h rr takih mist bulo vzhe 2 5 tis a chastka yih u svitovomu naselenni perevishila U Radyanskomu Soyuzi za perepisom 1959 r velikih mist bulo 148 a za perepisom 1989 r blizko 300 3 pomizh velikih mist prijnyato okremo vidilyati najbilshi mista miljoneri z naselennyam ponad 1 mln meshkanciv Na pochatku XX st yih bulo vsogo 10 na pochatku 80 h rr ponad 200 Tretya risa rozpovzannya mist rozshirennya yihnoyi teritoriyi Dlya suchasnoyi urbanizaciyi osoblivo vlastivim ye perehid vid prostih do grupovih form miskogo rozselennya vid zvichajnogo tochkovogo mista do miskih aglomeracij kompaktnih teritorialnih ugrupovan miskih i silskih poselen Yadrami najbilshih miskih aglomeracij stayut perevazhno stolici najvazhlivishi promislovi ta portovi centri Rivni ta tempi urbanizaciyi Redaguvati Globalna karta sho ilyustruye pershu poyavu ta poshirennya miskih centriv u vsomu sviti cherez zemlekoristuvannya 1 Popri spilni risi urbanizaciya v riznih krayinah i regionah maye pevni vidminnosti zokrema neodnakovi rivni ta tempi Za rivnem urbanizaciyi vsi krayini svitu mozhna podiliti na tri veliki grupi Ale najbilsha riznicya pomitna mizh bilsh i mensh rozvinutimi krayinami U rozvinutih krayinah riven urbanizaciyi v serednomu stanovit 71 a v krayinah sho rozvivayutsya 33 Tempi urbanizaciyi bagato v chomu zalezhat vid yiyi rivnya U nashi dni miske naselennya v krayinah sho rozvivayutsya zrostaye v 3 razi shvidshe nizh u rozvinutih Na nih teper pripadaye 1 6 usogo shorichnogo prirostu miskih meshkanciv Stadiyi urbanizaciyi RedaguvatiVvazhayetsya sho proces urbanizaciyi projshov tri stadiyi Vid viniknennya mist do XVIII st Kinec XVIII pochatok XX st koli vidbuvalosya shvidke zrostannya rozmiriv i chiselnosti mist Metropolizaciya yaka harakterizuyetsya zoseredzhennyam lyudej bagatstv politichnih ekonomichnih kulturnih ustanov u mistah u XX st Inodi vidilyayut chetvertu stadiyu dezurbanizaciyu tobto zrostannya peredmist migraciyu u silski rajoni planuvannya novih mist tosho Sociologichnij ta demografichnij pidhid do urbanizaciyi RedaguvatiZa sposterezhennyami mizhvoyennogo periodu bulo mirkuvannya sho u sociologichnomu plani misto traktuyetsya yak misce yake protistavlyayetsya silskij miscevosti sho zumovleno stilem zhittya ta takimi oznakami yak prostorova segregaciya meshkanciv zneosobleni socialni vidnosini racionalnist dij ta viniknennya anomiyi bezladdya Sudzhennya buli vvedeni Luyisom Virtom pobudovani na doslidzhenni amerikanskih mist a potim prijnyati yak universalni Ideyi budinku komuni z povnim ususpilnennyam pobutu arhitektor M Ya Ginzburg zaproponuvav svij komunalnij budinok perehidnogo tipu u Moskvi budinok Narkomfinu buduvavsya u 1928 30 Naprikinci 1929 roku vidmovu vid simejnoyi kvartiri bulo deklarovano Radnarkom om RSFRR i zhitlo z uzagalnenim pobutom pochalo v ideologichnomu sensi oficijno nabuvati harakteru yedino mozhlivogo Budinok Narkomfinu stav eksperimentalnim komunalnim budinkom perehidnogo tipu Za slovami arhitektora M Ya Ginzburga komunalnij budinok povinen spriyati yaknajshvidshomu bezbolisnomu perehodu do vishih form gospodarstva novogo kolektivnogo sposobu zhittya Koli pristosuvannya do zmini umov nabulo oznak viznachilos sho ne tilki v silskij miscevosti a j u velikih mistah pervinni grupi vidigrayut vazhlivu rol u suspilnomu zhitti Stan na kinec XX st RedaguvatiU 1990 r u mistah svitu meshkalo blizko 45 naselennya svitu U serednomu miske naselennya shorichno zbilshuvalosya priblizno na 50 mln osib Naprikinci 1980 h rr u sviti bulo 2 5 tis velikih mist a chastka yih u svitovomu naselenni perevishuvala 1 3 Bilshe nizh 200 z nih mali naselennya ponad 1 mln osib Vidbuvavsya perehid vid kompaktnogo mista do miskih aglomeracij teritorialnih ugrupovan miskih i silskih poselen Yadrami najbilshih miskih aglomeracij najchastishe stavali stolici najvazhlivishi promislovi ta portovi centri Najbilshi miski aglomeraciyi sklalisya navkolo Mehiko Tokio San Paulu ta Nyu Jorku z chiselnistyu naselennya po 16 20 mln osib Div takozh RedaguvatiUrbanizacijni procesi v Ukrayini Vsesvitnij den Habitat Vsesvitnij den mistLiteratura RedaguvatiGolikov A P ta in Vstup do ekonomichnoyi i socialnoyi geografiyi K Libid 1996 Palamarchuk M M Palamarchuk O M Ekonomichna i socialna geografiya Ukrayini z osnovami teoriyi K Znannya 1998 Topchiyev O G Osnovi suspilnoyi geografiyi Odesa Astroprint 2001 Posilannya RedaguvatiUrbanizaciya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Urbanizaciya Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 180 181 angl Top Ten Cities Through History Arhivovano 4 sichnya 2013 u Archive is 10 najbilshih mist planeti u rizni istorichni epohi angl Open History Arhivovano 17 listopada 2015 u Wayback Machine rozmiri mist svitu vid 3000 do n e do sogodennya na interaktivnij karti Stephens Lucas Fuller Dorian Boivin Nicole Rick Torben Gauthier Nicolas Kay Andrea Marwick Ben Armstrong Chelsey Geralda ta in 30 serpnya 2019 Archaeological assessment reveals Earth s early transformation through land use Arheologichna ocinka pokazuye rannyu transformaciyu Zemli cherez zemlekoristuvannya Science angl 365 6456 897 902 Bibcode 2019Sci 365 897S ISSN 0036 8075 PMID 31467217 doi 10 1126 science aax1192 rekomenduyetsya displayauthors dovidka Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Urbanizaciya amp oldid 39512572