Окупáція Пóльщі — окупація території Польщі Третім Рейхом та СРСР під час Другої світової війни. Окупація почалася з вторгнення на територію Польщі німецьких військ 1 вересня 1939 року та військ СРСР 17 вересня 1939 року і закінчилася в лютому 1945 року, коли радянська армія звільнила Польщу від нацистської окупації і Польща де-юре відновила контроль над своїми землями, хоча, фактично, і потрапила під контроль СРСР.
У період окупації загинуло і померло близько 6 млн громадян Польщі або близько 21,4 % від усього населення. Значну частину загиблих становили євреї — понад 3 млн.
Початок німецької окупації Редагувати
31 серпня 1939 року Гітлер підписав секретну директиву № 1 «Про ведення війни», у якій повідомлялося:
На Заході важливо, щоб відповідальність за початок воєнних дій падала повністю на Францію й Англію….
Опівдні 31 серпня штурмбанфюрер СС Альфред Науйокс отримав умовний наказ здійснити під виглядом польських військовослужбовців напад на радіостанцію у прикордонному містечку Гливиці. В ефір передали звернення польською мовою, на місці залишені тіла вбитих ув'язнених у польській уніформі. Тієї ж ночі німецькі новинні служби заявили, що польська армія зробила нічим не спровокований напад на Третій Рейх. 1 вересня 1939 року о 4:00 45 хв, згідно з планом «Вайс», без оголошення війни німецькі війська почали наступ на лінії фронту протяжністю близько 1600 км — по всьому німецько-польському кордоні, а також з території Моравії і Словаччини. Кілька хвилин по тому навчальний лінкор «Шлезвіг-Гольштейн» відкрив вогонь по польській військово-морській базі Вестерплатте в вільному місті Данциг. Цього ж дня вранці, виступаючи в Рейхстазі, Гітлер заявив:
Сьогодні вночі Польща вперше стріляла по нашій території, використовуючи регулярну армію. Ми відповімо вогнем не пізніше 5:45.
У перший день наступу німецька авіація знищила більшу частину польської авіації на аеродромах, створивши умови для стрімкого просування сухопутних військ. Після цього німецька авіація унеможливила організоване завершення мобілізації польських збройних сил і великі оперативні переміщення залізницею, а також серйозно порушила управління і зв'язок противника. На третій день війни польські ВПС припинили будь-який спротив. За іншими джерелами, польське командування зберегло авіацію від першого удару люфтваффе, перекинувши її 31 серпня на польові аеродроми. І хоча німецька авіація завоювала повне панування в повітрі, польські льотчики в ході війни збили понад 130 літаків супротивника.
Тимчасово (формально від 3 до 25 жовтня) влада в окупованій німцями Польщі здійснювалась Верховним командуванням Східного (Ober-Ost) фронту на чолі з генерал-полковником Браухічем, головою цивільної адміністрації від 13 вересня 1939 року був Ганс Франк.
Початок радянської окупації Редагувати
17 вересня 1939 як союзник Третього Рейху проти Польщі виступив СРСР. Напад на Польщу відбувся за попередньою злочинною змовою між СРСР і Третім Рейхом з порушенням низки міжнародних угод, якими було захищено Польщу, в тому числі Договору про ненапад між Польщею та СРСР 1932 року.
Після вступу у війну СРСР становище польських військ різко погіршилося. Так, місто Берестя-над-Бугом (сучасне Берестя, Білорусь) та Берестейську фортецю в результаті боїв 14—17 вересня було частково захоплено військами Вермахту. Один із батальйонів польського гарнізону під командуванням капітана Радзишевського продовжував спротив і 26 вересня був остаточно вибитий із Берестейської фортеці військами Червоної Армії.
Падіння Польщі Редагувати
Під натиском німецьких, а пізніше і радянських військ осередки опору поляків придушувалися один за одним. В умовах нападу СРСР головна тяжкість опору німецьким військам випадала на Центральний фронт Тадеуша Піскора. 17—26 вересня відбулися дві битви під Томашувом-Любельським — найбільші у вересневій кампанії після битви на Бзурі. Армії «Краків» і «Люблін» під загальним командуванням Тадеуша Піскора і основні сили Північного фронту, що перегороджували шлях на Львів, мали завдати поразки силам 7-го німецького корпусу в районі Рави-Руської. У ході запеклих боїв пробити німецьку оборону так і не вдалося, польські війська зазнали важких втрат. 20 вересня 1939 року генерал Тадеуш Піскор оголосив про капітуляцію Центрального фронту.
27 вересня впала Варшава, наступного дня — Модлин. 1 жовтня капітулювала балтійська військово-морська база Гель. 6 жовтня капітулював останній осередок організованого польського опору в Коцьку.
У період з 1 вересня по 26 жовтня 1939 року, поки територія Польщі перебувала під управлінням німецького військового командування, військовослужбовці вермахту здійснили 311 масових страт польських військовослужбовців і цивільних осіб. Надалі, 27 жовтня влада на окупованій території була передана цивільній німецькій адміністрації.
Міжнародна реакція Редагувати
3 вересня 1939 року Велика Британія і Франція оголосили війну Німеччині, однак аж до 17 вересня бойові дії на західному фронті обмежувалися боями місцевого значення. 7 вересня частини 3-ї та 4-ї французьких армій перейшли кордон Німеччини в Саарі і зайняли кілька сіл, не зустрівши опору з боку німецької армії.
Наслідки Редагувати
У результаті поразки Польщі в оборонній війні німці окупували територію площею 188 000 км² (48,2 % від Другої республіки), під німецьку окупацію потрапили 22 млн жителів (близько 63 % населення Другої республіки). 1 вересня, відразу після початку війни, відповідно до законодавства Рейхстагу в Рейх було включено вільне місто Гданськ.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Нюрнберзький процес, с. 349—350.
- Курт фон Тіппельскірх. Історія Другої світової війни. — 1998.
- Дюпюї Р. Е., Дюпюї Т. Н. Всесвітня історія воєн
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 16 жовтня 2015.
Посилання Редагувати
- Okupacja niemiecka ziem polskich [ 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- Краткий курс польской истории [ 19 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)