www.wikidata.uk-ua.nina.az

Берестя Про інші міста під назвою Брест див Брест Бере стя 2 3 Брест 2 3 інколи Бере сть 4 колишні назви Брест Лито вськ

Берестя

Про інші міста під назвою Брест див. Брест.

Бере́стя, Брест (інколи Бере́сть, колишні назви Брест-Лито́вський, Брест-Лито́вськ; біл. Брэст вимовляється [brɛs̪t̪], рос. Брест, біл. тарашк. Берасьце, Bieraście, їд. בריסק‎, пол. Brześć) — місто на південному заході Республіки Білорусь, адміністративний центр Берестейського району та Берестейської області. Лежить у південно-західній частині області, де річка Мухавець вливається в Західний Буг, поряд з державним кордоном з Польщею. Великий залізничний вузол, річковий порт на Мухавці, важливий вузол автошляхів. Історичний центр українського етнічного краю Берестейщини.

місто Берестя
біл. Брэст / Берасьце, Bieraście

Транслітерація назви Brest / Bieraście
Основні дані
52°05′ пн. ш. 23°42′ сх. д. / 52.083° пн. ш. 23.700° сх. д. / 52.083; 23.700Координати: 52°05′ пн. ш. 23°42′ сх. д. / 52.083° пн. ш. 23.700° сх. д. / 52.083; 23.700
Країна  Білорусь
Область Берестейська область
Засновано X століття
Перша згадка 1017
Поділ Ленінський район[d], Московський район[d]
Населення 339 700(2020)
Площа 145 км²
Часовий пояс час у Білорусі
Поштовий індекс 224xxx
Телефонний код +375-162
Висота 280 м.н.р.м.
Водний об'єкт при впаданні річки Мухавець у Західний Буг
Міста-побратими Орел
Біла
Плевен
Транспорт, відстані
Найближча залізнична станція Берестя-Центральний
До Мінська
 - фізична 139 км
До обласного центру
 - фізична 193 км
Місцева влада
Вебсторінка city.brest.by
Голова ради Олександр Рагачук
Берестя
Берестя
Берестя (Берестейська область)
 Берестя у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Берестя.

Згадуване в 1017 як місто деревлян. Відоме головно Берестейською унією 1596 року та Берестейським миром 1918 року.

Назва

Давньоукраїнська літописна назва міста — Берестьє. У ­XVI–XVII століттях через спольщення її витиснула польська назва Brześć Litewski. Відколи місто долучили до Російської імперії 1795 року, воно називалось Брест-Литовськ, а за міжвоєнної Польщі в 1920—1939 роках — Brześć nad Bugiem.

Прадавня назва Берестя — Берестьє. Місто вперше згадується в «Повісті минулих літ» під 1019 роком у зв'язку з боротьбою князя турівського й великого київського Святополка Володимировича з його братом, у той час новгородським князем Ярославом Володимировичем (Ярославом Мудрим) за великокнязівський Київський престол. Жителі міста звалися берестяни. Назва пішла, найімовірніше, від слова «берест». У літописах XII—XIII століть стрічається ще назва Берестий, в історичних документах XVI століття — Бересть (ця назва побутувала в жителів околиць міста донедавна). У XVII столітті — початку XX століття місто мало назву Брест-Литовськ, у 1921—1939 роках — Брест-над-Бугом, із грудня 1939 року — Брест (тобто Берестя).

Географія

Становище

Лежить на правому березі річки Західний Буг, де в нього вливається річка Мухавець, на перехресті водних і залізничних доріг, за 577 км від Києва залізницею (через Ковель), чи 592 км автотрасою. Має водне сполучення з Києвом.

Клімат

Клімат у населеному пункті вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 550 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 27 мм. Найбільша кількість опадів випадає в липні — близько 74 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 47 мм. Пересічна температура січня — -4,7 °C, липня — 18,4 °C. Річна амплітуда температур становить 23,1 °C.

Клімат
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,7 −0,5 4,8 13,2 19,2 22,3 23,9 23,2 18,4 12,3 5,0 0,3 11,7
Середня температура, °C −4,7 −3,7 1,1 8,3 13,7 16,8 18,4 17,8 13,5 8,4 2,6 −2,1 7,5
Середній мінімум, °C −7,6 −6,9 −2,6 3,5 8,2 11,4 12,9 12,4 8,7 4,5 0,2 −4,5 3,4
Годин сонячного сяйва 49 70 134 176 249 259 263 247 174 120 47 34 1822
Норма опадів, мм 34 33 33 37 63 68 76 72 55 37 42 41 591
Днів з дощем 11 9 12 12 16 16 16 12 15 14 14 13 160
Днів зі снігом 16 16 10 3 0,1 0 0 0 0 1 7 14 67
Вологість повітря, % 85 82 75 66 66 69 70 71 78 81 86 87 76
Джерело: Climate-Data.org, Погода и Климат (опади, відносна вологість), Белгідрамет (сонячне сяйво, 1949–1951, 1953–2000)

Історія

Давня історія

Берестя — одне з найдавніших міст Галицько-Волинського князівства. Вперше згадується в Лаврентіївському літописі в 1017 році як місто деревлян. Авторитетний Новгородський перший літопис згадує це місто під роком 1017-м «Ярослав йде в Берестию». Також згадується в «Повісті минулих літ» під 1019 роком: розгромлений Ярославом Володимировичем Святополк через Берестя втік до Польщі. Польський учений Г. Ловм'янський на основі аналізу відомостей із джерел, насамперед руських літописів про боротьбу між синами Володимира Святославича за київський престол, вважає, що місто Берестя існувало до 1016 року і входило до складу удільного князівства Святополка. У період міжусобиці місто зайняв польський гарнізон і утримував його до 1022 чи навіть до 1031 року.

Бувши прикордонним містом, на Берестя часто здійснювали нападали ятвяги, поляки, литовці, тевтонські лицарі. Місто було центром Берестейської землі та одним з найважливіших міст Київської Русі і Галицько-Волинського князівства. Берестя вважалося для Русі «вікном в Європу», опорним пунктом на шляху до Києва.

1020 року Берестя захопив король Польщі Болеслав Хоробрий, проте вже в 1022 році місто відбиває Ярослав Мудрий. 1210 року Берестя захопили Конрад Мазовецький і Лешек Краківський, проте 1213 року руське військо Данила Галицького повертає місто. У 1227—1228 роках поблизу Берестя був розгромлений ятвязький загін Стегута Зібровича, а самого Стегута вбив волинський воєвода Шелв.

1241 року Берестя цілковито спустошене внаслідок нападу татар. Відбудоване заново волинськими князями. За Берестя між собою змагалися князі Мстислав Данилович і Юрій Львович. 1 березня 1280 року біля Берестя відбулася битва над річкою Кросна між русинами, на чолі з берестейським воєводою Титом, та польськими загонами. Поляки зазнали поразки, маючи чисельну перевагу.

У 1320-х роках Берестя захопив литовський князь Гедимин. У 1340-х роках у Бересті управляв литовський князь Кейстут. У 1366 році за договором литовського князя Ольгерда з поляками Берестя з волостю відійшли Кейстутові. 1379 року Берестя спалили тевтонські лицарі. У 1382 році Берестя в облогу взяв польський князь Януш Мазовецький. 1390 року місто отримує Магдебурзьке право. У 1397 році тевтонські лицарі повторно спустошили місто.

У XV—XVI століттях Берестя було важливим торговим пунктом. У 1413—1510 роках місто разом з Берестейським повітом входили до складу Троцького воєводства. У 1463 році Берестя спалило військо кримських татар, очолюване Менглі-Гиреєм. 1491 року в Бересті на кошти місцевих магнатів відкритий шпиталь для калік. 1500 року Менглі-Гирей повторно спустошив місто. 1511 року в Бересті засноване староство. У 1525 році в місті відбулася пожежа.

1553 року в Берестю була заснована перша на українських землях друкарня, яка видала близько 40 видань польською мовою. У середині XVI століття друкарня в Бересті нетривалий час була центром видавництва польсько-литовських протестантів. 1563 року ця друкарня видала Біблію польською мовою.

У 1566 році стає центром новоствореного Берестейського воєводства. 1591 року виданий королівський універсал на відкриття братської школи в Бересті. Того ж року в місті починає діяти при церкві святого Миколая Микільське братство.

Церква святого Миколая у Берестю — місце проголошення Берестейської унії. Малюнок XVIII століття.

1596 року в Берестю на церковному соборі укладена Берестейська унія. У місті 16—20 (6—10 за старим календарем) жовтня 1596 року за дорученням Папи Климентія VIII скликали церковний собор Київської метрополії для офіційного проголошення унії з Римською церквою. На цьому Соборі в соборній церкві святого Миколая 18 (8) жовтня 1596 року більшість ієрархів Київської метрополії прийняли унію.

У 1614 році в Берестю закладений колегіум єзуїтів. У 1633 році отримало дозвіл на діяльність Колядне православне братство в Бересті.

У вересні 1648 року після появи в околицях Берестя невеликого козацького загону в Бересті відбулося повстання, внаслідок якого було повалено шляхту та заявлено про приєднання до Гетьманщини. Повстання в Бересті було придушене лише в січні 1649 року польським військом на чолі з гетьманом литовським Янушем Радзивіллом, місто було захоплене і сильно спустошене. У 1649 році в Бересті відбулося ще одне повстання, під час якого загинуло 2 тис. жителів міста. Після польської окупації міста полковник Війська Запорізького Думинський організовував у Бересті за вказівкою Хмельницького підпільну повстанську мережу доки не був арештований влітку 1651 року та згодом страчений.

15 листопада 1655 року поблизу Берестя московське військо на чолі з князем Урусовим розбило польське військо, очолюване П. Сапігою, проте саме Берестя не захопило. 1657 року місто спустошили війська Ракоці та Карла Густава. У січні 1660 року Берестя взяло московське військо на чолі з Хованським, проте вже в 1661 році польська армія повертає контроль над містом.

У другій половині XVII століття занепадає. У місті діяв василіанський монастир і церква апостолів Петра та Павла.

У 1705 році місто захопило саксонське військо на чолі з Августом II. 1707 року шведські війська спустошують низку населених пунктів Полісся, серед них — Берестя. У 1792 році місто стало центром лідерів Торговицької конфедерації, яка виступала проти польської конституції 1791 року. У 1794 році під Берестям російське військо на чолі з Олександром Суворовим розбило польську армію, очолювану генералами Сєраковським, Красінським і Понятовським.

Берестя в часи повстання Хмельницького (1657)

У 1795 році Берестя разом із західною частиною Берестейського воєводства увійшло до складу Російської імперії. Спочатку входило до складу Литовської губернії. 1801 року стає повітовим містом Гродненської губернії й офіційно починає називатися Брест-Литовськом. 1802 року в Бересті відбулася пожежа, яка знищила 160 домів. Під час французько-російської війни 1812 року біля Берестя і Кобриня відбулася низка боїв. 1822 року та 1828 в місті відбулося ще дві пожежі, внаслідок першої згоріла торгова частина Берестя, а під час пожежі 1828 року — 220 домів, серед яких греко-католицька церква, монастир бригіток, 150 яток і 5 єврейських шкіл.

Російська влада з метою побудови фортеці повністю знищила розташоване між Західним Бугом та рукавами Мухавця старе місто Берестя, у якому містилися давні житлові квартали з ратушею і замком XVII століття, й на його місті в 1830–1840-х роках за проєктом Карла Оппермана були зведені фортифікаційні украплення. Східніше ж 1831 року було засноване нове місто зі старою назвою.

Головний вокзал міста, 1915

У другій половині XIX століття Берестя стає залізничним вузлом, збільшується його торгове значення та зростає населення (до 20 000 осіб у 1880 році). У 1873 та 1882 роках у місті відбулися робітничі страйки. У 1905—1907 роках, під час революційних виступів по всій Російській імперії, відбулися робітничі страйки й у Бересті.

На початку XX століття офіцер фортеці Онопрій Василенко (Охрім Варнак) заснував у місті театральну трупу, організовував зібрання з читанням української класики, мітинги 1905 року та святкування ювілеїв Тараса Шевченка. Трупа ставила в 1902—1914 роках твори Івана Котляревського, Івана Карпенка-Карого, Григорія Квітки-Основ'яненка, Марка Кропивницького. У 1915—1918 роках спочатку в Білій Підляській, згодом у Берестю видавався український тижневик «Рідне слово». У 1916 році в місті був заснований один з перших осередків «Просвіти» на Поліссі.

Українські делегати на переговорах у Бересті. 1918 рік.

У грудні 1917 року в Берестю розпочалися мирні перемови Центральних держав з Українською Народною Республікою та більшовицькою Росією. За Берестейським миром, підписаним 9 лютого 1918 року в Білому палаці Берестейської фортеці, Берестейщина, Холмщина і Підляшшя увійшли до складу УНР. У березні 1918 року в складі УНР утворене Холмське губерніальне староство (губернія), адміністративним центром якого стає Берестя. У місті видавалася українська періодика: «Рідне слово», «Мир», «Вісник Холмського губерніального староства». 1918 року в Бересті місцевою трупою (Василь Дмитріюк, Бігунівна, Г. Дрозд, Прокоп) поставлена «Наталка Полтавка» Івана Котляревського, зібрані кошти пішли дитячому сиротинцю Туркевича. 1 грудня 1918 року в Бересті пройшов установчий з'їзд «Просвіти».

2 лютого 1919 року на Берестейщину увійшли польські війська, які спочатку захопили Берестейську фортецю, а згодом і саме Берестя.

1920 року в місті відбувається створення української дивізії генерала Безручка. У 1920 році Берестя захопили більшовицькі війська, проте того ж року їх вибиває польська армія. На 21 березня 1920 року в Берестю базувалася 6-та Запасна бригада Армії УНР під керівництвом генерала Івана Феденяка-Білинського. З 1920 року в місті діяв табір інтернованих полків УГА, а в 1930—1931 роках — в'язниця для опозиційних депутатів У період входження до міжвоєнної Польщі було утворене Поліське воєводство з центром у Берестю.

У складі Польщі

Статут Українського Кооперативного Банку в Бересті. 1925 рік.

Місто росло коштом прилеглих сіл і передмість.

В 1922—1935 роках на Поліссі активно діяли українські організації. У березні 1923 році в Бересті відновила свою діяльність «Просвіта», котру очолив Василь Дмитріюк . У Бересті працювали осередки Українського народно-демократичного об'єднання, Українського виборчого комітету Холмщини, Підляшшя, Волині та Полісся, Сельсоюзу, Сельробу, Волинського українського об'єднання, Союзу українок, успішно діяла відкрита 1 вересня 1924 року приватна українська семирічна школа імені Олекси Стороженка. 20 лютого 1927 року в Бересті відбулись збори осередків «Просвіти» Поліського воєводства, котрі відвідало 120 делегатів.

Друга світова війна

Берестейська фортеця

14 вересня 1939 року почалася чотириденна битва за Берестейську фортецю між польськими та німецькими військами, внаслідок якої перші відступили на західний берег Бугу. 23 вересня 1939 року в Берестейській фортеці відбувся спільний парад Вермахту та Червоної армії, після якого німці передали фортецю радянському командуванню. Після зайняття міста попри те, що більшість населення Берестейського повіту були українцями, більшовицька влада ухвалила рішення приєднати Берестя разом з повітом і усією Берестейщиною до БРСР. Проти цього рішення в Бересті відбулися демонстрації протесту. У червні 1941 року після нападу Німеччини на СРСР відбулися німецько-більшовицькі бої за Берестейську фортецю, деякі з фортів якої опиралися захопленню німецькими військами до серпня 1941 року. З огляду на це пізніше радянська влада надала Берестейській фортеці почесний статус фортеці-героя поряд із містами-героями колишнього Радянського Союзу.

Після остаточного заволодіння містом німці 1 вересня 1941 року зробили Берестя адміністративним центром Генеральної округи Волинь-Поділля райхскомісаріату Україна, і в цьому статусі місто залишалося до 19 червня 1942 року. Одночасно, і аж до зайняття радянськими військами 28 липня 1944 року місто було центром Берестейського ґебіту (нім. Kreisgebiet Brest Litowsk).

Під час німецької окупації міста тільки в червні 1941 року підрозділом «Айнзацгрупа „В“» разом з частинами вермахту було розстріляно від 4 до 5 тисяч євреїв. У грудні 1941 року єврейське населення Бреста було зібране в Берестейському гетто. У жовтні 1942 року близько 17 тисяч євреїв Бреста були вивезені на залізничну станцію Бронная гора і розстріляні.

У 1941—1943 роках у Бересті працював Український допомоговий комітет, виходила українська газета «Наше слово». Під час Другої світової війни місто належало до Берестейського надрайону («Круча») Берестейського окружного проводу ОУН. У 1943 році в Бересті німці розстріляли українських діячів Гайового, Тарасюка, В. Пантелевича.

Післявоєнний період

Пам'ятник Тарасу Шевченку у Бересті.

18 лютого 1990 року в Бересті засноване Українське громадсько-культурне об'єднання Берестейської області, яке виступало за надання українцям краю статусу національної меншини та збереження української культури. З 1994 року почав діяти берестейський осередок громадської організації «Просвіта Берестейщини», яка з 1996 року видавала в Бересті українську газету «Берестейський край». 7 квітня 1999 року президент Білорусі Олександр Лукашенко на телебаченні заявив, що в Бересті начебто відбудеться українсько-польський з'їзд, на якому буцімто буде висунута вимога надати Берестейщині автономію, після чого білоруська влада заборонила на Берестейщині низку українських організацій та видань.

У 2002 році в Бересті було встановлено пам'ятник Тарасові Шевченкові. 12 травня 2008 року в Бересті на території Берестейської фортеці на честь українського князя Василя Острозького встановлено пам'ятного хреста.

Республіка Білорусь

З 1991 року Берестя є одним із шести регіональних центрів незалежної Білорусі. Тут розташовані Генеральні консульства Республіки Польща, Російської Федерації та України. Митниця «Західний Буг» діє з 1991 року. У 1996 році була утворена вільна економічна зона «Берестя».

Берестя стало одним із центрів протестів у 2020–2021 роках. 10 серпня 2020 року тут проходили зіткнення співробітників ОМОНу з протестуючими, під час яких карателі використовували світлошумові гранати. 11 серпня протестуючий Геннадій Шутов був поранений у Бересті. У важкому стані його перевели до лікарні Міністерства оборони, де він помер 19 серпня. 16 серпня 2020 року у Бересті відбувся Марш за свободу[be-x-old].

Населення

Див. також: Берестейщина

За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення міста становило 309 764 особи.

Самоназва та історична назва жителів Берестя та Берестейської землі — берестяни.

Населення міста інтенсивно росло в період після закінчення Другої світової війни. Дані про динаміку чисельності населення — див. у таблиці:

Період кінець XIV століття 1825 1861 1897 1959 1970 1979 1985 1998 2004 2006 2007 2009
Тис. ос. бл. 2 бл. 11 20,9 46,6 73,6 121,6 171,0 230,0 297,0 298,3 301,4 313,0 318,0

Населення міста складають представники 61 національності, у тому числі білоруси — понад 82 %, росіяни — 10,7 %, українці — понад 4 %, поляки  — близько 1 %, євреї — 0,07 %.

У 1766 р. в Бересті проживало 3175 євреїв, в 1847 р. — 8136, у 1860 р. — 7900 (41 % від усього населення), в 1897 р. — 30 608 (65,8 % від усього населення). У 1921 р. єврейське населення Берестя становило 15 630 осіб (53 % від усього населення), в 1929 р. — 21 769 осіб (47 %), у 1938 р. — 25 000 осіб (43,7 %). За переписом 1936 р., у Бересті було зареєстровано 21 518 євреїв (41 % від усього населення); згідно з переписом 1939 року в місті було 26 000 євреїв (50,9 % загальної кількості населення).

Під час Першої світової війни євреїв двічі виселяли з Берестя. З переходом Берестя до Польщі (1919) життя єврейської громади відновилося. Поряд із релігійною активністю значне місце приділялося світській культурній діяльності. У місті були дві єврейські гімназії, чотири синагоги, близько 30 молитовних будинків, єврейські профспілки, жіночі та молодіжні організації; 12 з 44 членів міської ради (у тому числі й віцемер Берестя) були євреями.

Див. також: Євреї Берестя (музей)

Українські пам'ятки

Хрест на честь руського князя Василя Острозького

Могили вояків, старшин і громадян УНР на Тришинському кладовищі Берестя вирізняються типовими петлюрівськими або козацькими хрестами.

Влада міста

Міським головою є голова міськвиконкому.

Економіка та соціальна інфраструктура

Берестя — один з найважливіших транспортних вузлів Білорусі, промисловий центр. У місті розташовані електромеханічний та електроламповий заводи, підприємство «Цветотрон», підприємства легкої та харчової промисловості, виробництво побутової хімії, будматеріалів, меблів. 2 вищих навчальних заклади (Берестейський державний технічний університет та Берестейський державний університет імені Олександра Пушкіна), 2 театри (Берестейський обласний театр драми та музики й Театр ляльок). Берестя є одним з культурно-історичних центрів Республіки Білорусь, зокрема, у місті розташований меморіальний комплекс «Берестейська фортеця-герой». Діє краєзнавчий музей. Головна вулиця міста — проспект імені П.Машерова.

ЗМІ

Газети: «Брестский курьер», «Брестская газета» (входять до складу «Асоціація видавців регіональної преси Білорусі» «біл. Аб’яднаныя Масмедыі»), «Брестский вестник», «Вечерний Брест», «Народная трыбуна», «Заря», «Духовный вестник» (державні видання). Радіо: Радіо «Рація» (99,2 FM), Берестейське радіо (104,8 FM). Телебачення: Берестейська телерадіокомпанія (ТРК-Берестя), «Буг-ТВ» (комерційний канал).

Туризм

Символом міста є меморіальний комплекс «Берестейська фортеця-герой», урочисте відкриття якої відбулося 25 вересня 1971 року. Будівництво меморіалу здійснювалося під керівництвом народного архітектора СРСР У. А. Караля.

У середмісті є пішохідна зона — вул. Радянська. Довкола у доброму стані збереглась історична забудова. Поблизу — декілька музеїв та церков, а також костел 1856 року. Біля Берестейської фортеці, у декількох метрах від прикордонної смуги, розташований археологічний музей «Берестя», де зберігаються рештки городища XIII століття.

Відомі особи

Головна категорія: Персоналії:Берестя
Панорама Берестя у XVII столітті. Під літерою D — греко-католицький собор.

Народились

Головна категорія: Уродженці Берестя

Проживали

Поховані

Головна категорія: Поховані в Бересті

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 16 січня 2021. 
  2. ↑ Берестя // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955. — Кн. 2, [т. 1] : А — Головна Руська Рада. — С. 118.
  3. ↑ Леонюк, 1996, с. 65-66.
  4. Хміль І. Українське Полісся. Етнографічні нариси. — Чікаго : Видавництво Товариств колишніх вояків УПА в ЗСА і Канаді, 1976. — С. 217.
  5. Брест-Литовський [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.].
  6. ↑ Юрій Гаврилюк. . Український тиждень (укр.) (21(81)). Архів оригіналу за 13 січня 2020. 
  7. ↑ Brest climate: Average Temperature, weather by month, Brest weather averages. Climate-Data.org. оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 17 січня 2020.  (англ.)
  8. . Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 17 січня 2020.  (англ.)
  9. . Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 21 лютого 2021. 
  10. . Архів оригіналу за 26 квітня 2017. 
  11. Леонюк, 1996, с. 347.
  12. Леонюк, 1996, с. 348.
  13. Леонюк, 1996, с. 10.
  14. Леонюк, 1996, с. 13.
  15. ↑ Леонюк, 1996, с. 349.
  16. Сергійчук, 2008, с. 493.
  17. Леонюк, 1996, с. 65-66, 349.
  18. ↑ Леонюк, 1996, с. 350.
  19. Леонюк, 1996, с. 19.
  20. Леонюк, 1996, с. 20.
  21. ↑ Леонюк, 1996, с. 351.
  22. Леонюк, 1996, с. 60.
  23. Леонюк, 1996, с. 21.
  24. ↑ Леонюк, 1996, с. 17.
  25. Леонюк, 1996, с. 18, 351.
  26. ↑ Леонюк, 1996, с. 352.
  27. ↑ Леонюк, 1996, с. 353.
  28. ↑ Леонюк, 1996, с. 59-60.
  29. ↑ Леонюк, 1996, с. 354.
  30. Леонюк, 1996, с. 308-309.
  31. ↑ Гриценко Галина (2018). . Проблеми гуманітарних наук. Серія «Історія» (укр.) (42): 36–42. Архів оригіналу за 21 січня 2022. 
  32. ↑ Олександр Вабіщевич. . Таварыства ўкраінскай літаратуры пры СБП. Архів оригіналу за 19 січня 2021. 
  33. Леонюк, 1996, с. 26, 354.
  34. ↑ Леонюк, 1996, с. 355.
  35. Леонюк, 1996, с. 309, 355.
  36. ↑ Леонюк, 1996, с. 27.
  37. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016. 
  38. Архів оригіналу за 12 червня 2012. Процитовано 22 жовтня 2016. 
  39. Архів оригіналу за 12 червня 2012. Процитовано 22 жовтня 2016. 
  40. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016. 
  41. Леонюк, 1996, с. 27, 355.
  43. territorial.de [ 29 жовтня 2012 у Wayback Machine.](нім.)
  44. Леонюк, 1996, с. 29-30.
  45. Володимир Сергійчук (17/2008). . Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність (укр.): 384–389. Архів оригіналу за 13 січня 2020. 
  46. Леонюк, 1996, с. 29-30, 357.
  47. Леонюк, 1996, с. 357.
  48. Берестейщина // Довідник з історії України : у 3 т. / за ред. І. Підкови та Р. Шуста — К. : Генеза, 1993. — Т. I : А−И. — С. 37.
  49. Берестейська земля // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  50. ↑ Ісаєвич Я. Д., Леонюк В. Берестейщина // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 516—517. — ISBN 966-02-2681-0.
  51. Леонюк, 2010, с. 22.
  52. Леонюк, 2010, с. 109.
  53. Кого и за что судят в Бресте после протестов [ 16 березня 2021 у Wayback Machine.], Deutsche Welle, 28.08.2020 г.
  54. Belarus. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.  (англ.)
  55. Леонюк, 1996, с. 67.
  56. Після розширення кордонів міста
  57. В 14 містах Білорусі чисельність населення перевищує 100 тис. чоловік [ 6 квітня 2009 у Wayback Machine.] // «Наша Ніва», 26 березня 2009 р.
  58. Национальный статистический комитет Республики Беларусь. Перепись населения — 2009(рос.)
  59. Артем Свиридов. Могили УНР-івців. // Ukrainian Places. [Архівовано 10 липня 2016 у Archive.is]
  60. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 214 с. ISBN 966-8201-26-4
  61. . Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 10 квітня 2017. 

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Берестя
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pro inshi mista pid nazvoyu Brest div Brest Bere stya 2 3 Brest 2 3 inkoli Bere st 4 kolishni nazvi Brest Lito vskij 5 Brest Lito vsk 3 bil Brest vimovlyayetsya brɛs t ros Brest bil tarashk Berasce Bierascie yid בריסק pol Brzesc misto na pivdennomu zahodi Respubliki Bilorus administrativnij centr Berestejskogo rajonu ta Berestejskoyi oblasti 3 Lezhit u pivdenno zahidnij chastini oblasti de richka Muhavec vlivayetsya v Zahidnij Bug poryad z derzhavnim kordonom z Polsheyu Velikij zaliznichnij vuzol richkovij port na Muhavci vazhlivij vuzol avtoshlyahiv Istorichnij centr ukrayinskogo etnichnogo krayu Berestejshini 3 misto Berestyabil Brest Berasce BierascieTransliteraciya nazvi Brest BierascieGerb Berestya Prapor BerestyaOsnovni dani52 05 pn sh 23 42 sh d 52 083 pn sh 23 700 sh d 52 083 23 700 Koordinati 52 05 pn sh 23 42 sh d 52 083 pn sh 23 700 sh d 52 083 23 700Krayina BilorusOblast Berestejska oblastZasnovano X stolittyaPersha zgadka 1017 1 Podil Leninskij rajon d Moskovskij rajon d Naselennya 339 700 2020 Plosha 145 km Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 224xxxTelefonnij kod 375 162Visota 280 m n r m Vodnij ob yekt pri vpadanni richki Muhavec u Zahidnij BugMista pobratimi Orel Bila PlevenTransport vidstaniNajblizhcha zaliznichna stanciya Berestya CentralnijDo Minska fizichna 139 kmDo oblasnogo centru fizichna 193 kmMisceva vladaVebstorinka city brest byGolova radi Oleksandr RagachukBerestyaBerestyaBerestya Berestejska oblast Berestya u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Berestya Zgaduvane v 1017 yak misto derevlyan 2 3 Vidome golovno Berestejskoyu uniyeyu 1596 roku ta Berestejskim mirom 1918 roku Zmist 1 Nazva 2 Geografiya 2 1 Stanovishe 2 2 Klimat 3 Istoriya 3 1 Davnya istoriya 3 2 U skladi Polshi 3 3 Druga svitova vijna 3 4 Pislyavoyennij period 3 5 Respublika Bilorus 4 Naselennya 5 Ukrayinski pam yatki 6 Vlada mista 7 Ekonomika ta socialna infrastruktura 8 ZMI 9 Turizm 10 Vidomi osobi 10 1 Narodilis 10 2 Prozhivali 10 3 Pohovani 11 Div takozh 12 Primitki 13 DzherelaNazva RedaguvatiDavnoukrayinska litopisna nazva mista Berestye U XVI XVII stolittyah cherez spolshennya yiyi vitisnula polska nazva Brzesc Litewski 6 Vidkoli misto doluchili do Rosijskoyi imperiyi 1795 roku vono nazivalos Brest Litovsk a za mizhvoyennoyi Polshi v 1920 1939 rokah Brzesc nad Bugiem 2 Pradavnya nazva Berestya Berestye Misto vpershe zgaduyetsya v Povisti minulih lit pid 1019 rokom u zv yazku z borotboyu knyazya turivskogo j velikogo kiyivskogo Svyatopolka Volodimirovicha z jogo bratom u toj chas novgorodskim knyazem Yaroslavom Volodimirovichem Yaroslavom Mudrim za velikoknyazivskij Kiyivskij prestol Zhiteli mista zvalisya berestyani Nazva pishla najimovirnishe vid slova berest U litopisah XII XIII stolit strichayetsya she nazva Berestij v istorichnih dokumentah XVI stolittya Berest cya nazva pobutuvala v zhiteliv okolic mista donedavna U XVII stolitti pochatku XX stolittya misto malo nazvu Brest Litovsk u 1921 1939 rokah Brest nad Bugom iz grudnya 1939 roku Brest tobto Berestya Geografiya RedaguvatiStanovishe Redaguvati Lezhit na pravomu berezi richki Zahidnij Bug de v nogo vlivayetsya richka Muhavec na perehresti vodnih i zaliznichnih dorig 2 3 za 577 km vid Kiyeva zalizniceyu cherez Kovel chi 592 km avtotrasoyu 3 Maye vodne spoluchennya z Kiyevom 3 Klimat Redaguvati Klimat u naselenomu punkti vologij kontinentalnij Dfb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena 7 Opadiv 550 mm na rik 7 Najmensha kilkist opadiv sposterigayetsya v lyutomu j syagaye u serednomu 27 mm 7 Najbilsha kilkist opadiv vipadaye v lipni blizko 74 mm 7 Riznicya v opadah mizh suhimi ta vologimi misyacyami stanovit 47 mm 7 Peresichna temperatura sichnya 4 7 C lipnya 18 4 C 7 Richna amplituda temperatur stanovit 23 1 C 7 KlimatPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 1 7 0 5 4 8 13 2 19 2 22 3 23 9 23 2 18 4 12 3 5 0 0 3 11 7Serednya temperatura C 4 7 3 7 1 1 8 3 13 7 16 8 18 4 17 8 13 5 8 4 2 6 2 1 7 5Serednij minimum C 7 6 6 9 2 6 3 5 8 2 11 4 12 9 12 4 8 7 4 5 0 2 4 5 3 4Godin sonyachnogo syajva 49 70 134 176 249 259 263 247 174 120 47 34 1822Norma opadiv mm 34 33 33 37 63 68 76 72 55 37 42 41 591Dniv z doshem 11 9 12 12 16 16 16 12 15 14 14 13 160Dniv zi snigom 16 16 10 3 0 1 0 0 0 0 1 7 14 67Vologist povitrya 85 82 75 66 66 69 70 71 78 81 86 87 76Dzherelo Climate Data org 8 Pogoda i Klimat opadi vidnosna vologist 9 Belgidramet sonyachne syajvo 1949 1951 1953 2000 10 Istoriya RedaguvatiDavnya istoriya Redaguvati Berestya odne z najdavnishih mist Galicko Volinskogo knyazivstva Vpershe zgaduyetsya v Lavrentiyivskomu litopisi v 1017 roci yak misto derevlyan 2 3 Avtoritetnij Novgorodskij pershij litopis zgaduye ce misto pid rokom 1017 m Yaroslav jde v Berestiyu Takozh zgaduyetsya v Povisti minulih lit pid 1019 rokom rozgromlenij Yaroslavom Volodimirovichem Svyatopolk cherez Berestya vtik do Polshi Polskij uchenij G Lovm yanskij na osnovi analizu vidomostej iz dzherel nasampered ruskih litopisiv pro borotbu mizh sinami Volodimira Svyatoslavicha za kiyivskij prestol vvazhaye sho misto Berestya isnuvalo do 1016 roku i vhodilo do skladu udilnogo knyazivstva Svyatopolka U period mizhusobici misto zajnyav polskij garnizon i utrimuvav jogo do 1022 chi navit do 1031 roku Buvshi prikordonnim mistom na Berestya chasto zdijsnyuvali napadali yatvyagi polyaki litovci tevtonski licari 2 3 Misto bulo centrom Berestejskoyi zemli ta odnim z najvazhlivishih mist Kiyivskoyi Rusi i Galicko Volinskogo knyazivstva 2 3 Berestya vvazhalosya dlya Rusi viknom v Yevropu opornim punktom na shlyahu do Kiyeva 6 3 1020 roku Berestya zahopiv korol Polshi Boleslav Horobrij prote vzhe v 1022 roci misto vidbivaye Yaroslav Mudrij 11 1210 roku Berestya zahopili Konrad Mazoveckij i Leshek Krakivskij prote 1213 roku ruske vijsko Danila Galickogo povertaye misto 12 U 1227 1228 rokah poblizu Berestya buv rozgromlenij yatvyazkij zagin Steguta Zibrovicha a samogo Steguta vbiv volinskij voyevoda Shelv 13 1241 roku Berestya cilkovito spustoshene vnaslidok napadu tatar 3 Vidbudovane zanovo volinskimi knyazyami 3 Za Berestya mizh soboyu zmagalisya knyazi Mstislav Danilovich i Yurij Lvovich 3 1 bereznya 1280 roku bilya Berestya vidbulasya bitva nad richkoyu Krosna mizh rusinami na choli z berestejskim voyevodoyu Titom ta polskimi zagonami Polyaki zaznali porazki mayuchi chiselnu perevagu U 1320 h rokah Berestya zahopiv litovskij knyaz Gedimin 3 U 1340 h rokah u Beresti upravlyav litovskij knyaz Kejstut 14 U 1366 roci za dogovorom litovskogo knyazya Olgerda z polyakami Berestya z volostyu vidijshli Kejstutovi 15 1379 roku Berestya spalili tevtonski licari 15 16 U 1382 roci Berestya v oblogu vzyav polskij knyaz Yanush Mazoveckij 15 1390 roku misto otrimuye Magdeburzke pravo 17 U 1397 roci tevtonski licari povtorno spustoshili misto 15 U XV XVI stolittyah Berestya bulo vazhlivim torgovim punktom 2 U 1413 1510 rokah misto razom z Berestejskim povitom vhodili do skladu Trockogo voyevodstva 15 U 1463 roci Berestya spalilo vijsko krimskih tatar ocholyuvane Mengli Gireyem 15 1491 roku v Beresti na koshti miscevih magnativ vidkritij shpital dlya kalik 18 1500 roku Mengli Girej povtorno spustoshiv misto 18 1511 roku v Beresti zasnovane starostvo 18 U 1525 roci v misti vidbulasya pozhezha 18 1553 roku v Berestyu bula zasnovana persha na ukrayinskih zemlyah drukarnya yaka vidala blizko 40 vidan polskoyu movoyu 18 U seredini XVI stolittya drukarnya v Beresti netrivalij chas bula centrom vidavnictva polsko litovskih protestantiv 19 1563 roku cya drukarnya vidala Bibliyu polskoyu movoyu 18 U 1566 roci staye centrom novostvorenogo Berestejskogo voyevodstva 3 1591 roku vidanij korolivskij universal na vidkrittya bratskoyi shkoli v Beresti 20 Togo zh roku v misti pochinaye diyati pri cerkvi svyatogo Mikolaya Mikilske bratstvo 21 Cerkva svyatogo Mikolaya u Berestyu misce progoloshennya Berestejskoyi uniyi Malyunok XVIII stolittya 1596 roku v Berestyu na cerkovnomu sobori ukladena Berestejska uniya 2 22 U misti 16 20 6 10 za starim kalendarem zhovtnya 1596 roku za doruchennyam Papi Klimentiya VIII sklikali cerkovnij sobor Kiyivskoyi metropoliyi dlya oficijnogo progoloshennya uniyi z Rimskoyu cerkvoyu Na comu Sobori v sobornij cerkvi svyatogo Mikolaya 18 8 zhovtnya 1596 roku bilshist iyerarhiv Kiyivskoyi metropoliyi prijnyali uniyu U 1614 roci v Berestyu zakladenij kolegium yezuyitiv 23 U 1633 roci otrimalo dozvil na diyalnist Kolyadne pravoslavne bratstvo v Beresti 21 U veresni 1648 roku pislya poyavi v okolicyah Berestya nevelikogo kozackogo zagonu v Beresti vidbulosya povstannya vnaslidok yakogo bulo povaleno shlyahtu ta zayavleno pro priyednannya do Getmanshini 24 Povstannya v Beresti bulo pridushene lishe v sichni 1649 roku polskim vijskom na choli z getmanom litovskim Yanushem Radzivillom misto bulo zahoplene i silno spustoshene 24 U 1649 roci v Beresti vidbulosya she odne povstannya pid chas yakogo zaginulo 2 tis zhiteliv mista 21 Pislya polskoyi okupaciyi mista polkovnik Vijska Zaporizkogo Duminskij organizovuvav u Beresti za vkazivkoyu Hmelnickogo pidpilnu povstansku merezhu doki ne buv areshtovanij vlitku 1651 roku ta zgodom strachenij 25 15 listopada 1655 roku poblizu Berestya moskovske vijsko na choli z knyazem Urusovim rozbilo polske vijsko ocholyuvane P Sapigoyu prote same Berestya ne zahopilo 26 1657 roku misto spustoshili vijska Rakoci ta Karla Gustava 26 U sichni 1660 roku Berestya vzyalo moskovske vijsko na choli z Hovanskim prote vzhe v 1661 roci polska armiya povertaye kontrol nad mistom 26 U drugij polovini XVII stolittya zanepadaye 2 U misti diyav vasilianskij monastir i cerkva apostoliv Petra ta Pavla 2 U 1705 roci misto zahopilo saksonske vijsko na choli z Avgustom II 26 1707 roku shvedski vijska spustoshuyut nizku naselenih punktiv Polissya sered nih Berestya 26 U 1792 roci misto stalo centrom lideriv Torgovickoyi konfederaciyi yaka vistupala proti polskoyi konstituciyi 1791 roku 27 U 1794 roci pid Berestyam rosijske vijsko na choli z Oleksandrom Suvorovim rozbilo polsku armiyu ocholyuvanu generalami Syerakovskim Krasinskim i Ponyatovskim 27 Berestya v chasi povstannya Hmelnickogo 1657 U 1795 roci Berestya razom iz zahidnoyu chastinoyu Berestejskogo voyevodstva uvijshlo do skladu Rosijskoyi imperiyi 2 6 Spochatku vhodilo do skladu Litovskoyi guberniyi 27 1801 roku staye povitovim mistom Grodnenskoyi guberniyi j oficijno pochinaye nazivatisya Brest Litovskom 2 1802 roku v Beresti vidbulasya pozhezha yaka znishila 160 domiv 27 Pid chas francuzko rosijskoyi vijni 1812 roku bilya Berestya i Kobrinya vidbulasya nizka boyiv 27 1822 roku ta 1828 v misti vidbulosya she dvi pozhezhi vnaslidok pershoyi zgorila torgova chastina Berestya a pid chas pozhezhi 1828 roku 220 domiv sered yakih greko katolicka cerkva monastir brigitok 150 yatok i 5 yevrejskih shkil 27 Rosijska vlada z metoyu pobudovi forteci povnistyu znishila roztashovane mizh Zahidnim Bugom ta rukavami Muhavcya stare misto Berestya u yakomu mistilisya davni zhitlovi kvartali z ratusheyu i zamkom XVII stolittya j na jogo misti v 1830 1840 h rokah za proyektom Karla Oppermana buli zvedeni fortifikacijni ukraplennya 6 28 Shidnishe zh 1831 roku bulo zasnovane nove misto zi staroyu nazvoyu 6 28 2 Golovnij vokzal mista 1915U drugij polovini XIX stolittya Berestya staye zaliznichnim vuzlom zbilshuyetsya jogo torgove znachennya ta zrostaye naselennya do 20 000 osib u 1880 roci 2 U 1873 ta 1882 rokah u misti vidbulisya robitnichi strajki 29 U 1905 1907 rokah pid chas revolyucijnih vistupiv po vsij Rosijskij imperiyi vidbulisya robitnichi strajki j u Beresti 29 Na pochatku XX stolittya oficer forteci Onoprij Vasilenko Ohrim Varnak zasnuvav u misti teatralnu trupu organizovuvav zibrannya z chitannyam ukrayinskoyi klasiki mitingi 1905 roku ta svyatkuvannya yuvileyiv Tarasa Shevchenka 28 Trupa stavila v 1902 1914 rokah tvori Ivana Kotlyarevskogo Ivana Karpenka Karogo Grigoriya Kvitki Osnov yanenka Marka Kropivnickogo 30 U 1915 1918 rokah spochatku v Bilij Pidlyaskij zgodom u Berestyu vidavavsya ukrayinskij tizhnevik Ridne slovo 29 U 1916 roci v misti buv zasnovanij odin z pershih oseredkiv Prosviti na Polissi 31 32 Ukrayinski delegati na peregovorah u Beresti 1918 rik U grudni 1917 roku v Berestyu rozpochalisya mirni peremovi Centralnih derzhav z Ukrayinskoyu Narodnoyu Respublikoyu ta bilshovickoyu Rosiyeyu 6 Za Berestejskim mirom pidpisanim 9 lyutogo 1918 roku v Bilomu palaci Berestejskoyi forteci Berestejshina Holmshina i Pidlyashshya uvijshli do skladu UNR 33 U berezni 1918 roku v skladi UNR utvorene Holmske gubernialne starostvo guberniya administrativnim centrom yakogo staye Berestya 34 28 U misti vidavalasya ukrayinska periodika Ridne slovo Mir Visnik Holmskogo gubernialnogo starostva 28 1918 roku v Beresti miscevoyu trupoyu Vasil Dmitriyuk Bigunivna G Drozd Prokop postavlena Natalka Poltavka Ivana Kotlyarevskogo zibrani koshti pishli dityachomu sirotincyu Turkevicha 35 1 grudnya 1918 roku v Beresti projshov ustanovchij z yizd Prosviti 32 2 lyutogo 1919 roku na Berestejshinu uvijshli polski vijska 36 yaki spochatku zahopili Berestejsku fortecyu a zgodom i same Berestya 34 1920 roku v misti vidbuvayetsya stvorennya ukrayinskoyi diviziyi generala Bezruchka 34 U 1920 roci Berestya zahopili bilshovicki vijska prote togo zh roku yih vibivaye polska armiya 34 Na 21 bereznya 1920 roku v Berestyu bazuvalasya 6 ta Zapasna brigada Armiyi UNR pid kerivnictvom generala Ivana Fedenyaka Bilinskogo Z 1920 roku v misti diyav tabir internovanih polkiv UGA a v 1930 1931 rokah v yaznicya dlya opozicijnih deputativ 2 U period vhodzhennya do mizhvoyennoyi Polshi bulo utvorene Poliske voyevodstvo z centrom u Berestyu 36 U skladi Polshi Redaguvati Statut Ukrayinskogo Kooperativnogo Banku v Beresti 1925 rik Misto roslo koshtom prileglih sil i peredmist 37 38 39 40 V 1922 1935 rokah na Polissi aktivno diyali ukrayinski organizaciyi 36 U berezni 1923 roci v Beresti vidnovila svoyu diyalnist Prosvita kotru ocholiv Vasil Dmitriyuk 34 31 32 U Beresti pracyuvali oseredki Ukrayinskogo narodno demokratichnogo ob yednannya Ukrayinskogo viborchogo komitetu Holmshini Pidlyashshya Volini ta Polissya Selsoyuzu Selrobu Volinskogo ukrayinskogo ob yednannya Soyuzu ukrayinok uspishno diyala vidkrita 1 veresnya 1924 roku privatna ukrayinska semirichna shkola imeni Oleksi Storozhenka 41 31 20 lyutogo 1927 roku v Beresti vidbulis zbori oseredkiv Prosviti Poliskogo voyevodstva kotri vidvidalo 120 delegativ 34 Druga svitova vijna Redaguvati Berestejska fortecya14 veresnya 1939 roku pochalasya chotiridenna bitva za Berestejsku fortecyu mizh polskimi ta nimeckimi vijskami vnaslidok yakoyi pershi vidstupili na zahidnij bereg Bugu 6 23 veresnya 1939 roku v Berestejskij forteci vidbuvsya spilnij parad Vermahtu ta Chervonoyi armiyi pislya yakogo nimci peredali fortecyu radyanskomu komanduvannyu 6 Pislya zajnyattya mista popri te sho bilshist naselennya Berestejskogo povitu buli ukrayincyami bilshovicka vlada uhvalila rishennya priyednati Berestya razom z povitom i usiyeyu Berestejshinoyu do BRSR 2 3 Proti cogo rishennya v Beresti vidbulisya demonstraciyi protestu 3 U chervni 1941 roku pislya napadu Nimechchini na SRSR vidbulisya nimecko bilshovicki boyi za Berestejsku fortecyu deyaki z fortiv yakoyi opiralisya zahoplennyu nimeckimi vijskami do serpnya 1941 roku 6 42 Z oglyadu na ce piznishe radyanska vlada nadala Berestejskij forteci pochesnij status forteci geroya poryad iz mistami geroyami kolishnogo Radyanskogo Soyuzu Pislya ostatochnogo zavolodinnya mistom nimci 1 veresnya 1941 roku zrobili Berestya administrativnim centrom Generalnoyi okrugi Volin Podillya rajhskomisariatu Ukrayina i v comu statusi misto zalishalosya do 19 chervnya 1942 roku Odnochasno i azh do zajnyattya radyanskimi vijskami 28 lipnya 1944 roku misto bulo centrom Berestejskogo gebitu nim Kreisgebiet Brest Litowsk 43 Pid chas nimeckoyi okupaciyi mista tilki v chervni 1941 roku pidrozdilom Ajnzacgrupa V razom z chastinami vermahtu bulo rozstrilyano vid 4 do 5 tisyach yevreyiv U grudni 1941 roku yevrejske naselennya Bresta bulo zibrane v Berestejskomu getto U zhovtni 1942 roku blizko 17 tisyach yevreyiv Bresta buli vivezeni na zaliznichnu stanciyu Bronnaya gora i rozstrilyani U 1941 1943 rokah u Beresti pracyuvav Ukrayinskij dopomogovij komitet 3 vihodila ukrayinska gazeta Nashe slovo 44 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni misto nalezhalo do Berestejskogo nadrajonu Krucha Berestejskogo okruzhnogo provodu OUN 45 U 1943 roci v Beresti nimci rozstrilyali ukrayinskih diyachiv Gajovogo Tarasyuka V Pantelevicha 46 Pislyavoyennij period Redaguvati Pam yatnik Tarasu Shevchenku u Beresti 18 lyutogo 1990 roku v Beresti zasnovane Ukrayinske gromadsko kulturne ob yednannya Berestejskoyi oblasti yake vistupalo za nadannya ukrayincyam krayu statusu nacionalnoyi menshini ta zberezhennya ukrayinskoyi kulturi 47 48 Z 1994 roku pochav diyati berestejskij oseredok gromadskoyi organizaciyi Prosvita Berestejshini yaka z 1996 roku vidavala v Beresti ukrayinsku gazetu Berestejskij kraj 49 50 51 7 kvitnya 1999 roku prezident Bilorusi Oleksandr Lukashenko na telebachenni zayaviv sho v Beresti nachebto vidbudetsya ukrayinsko polskij z yizd na yakomu bucimto bude visunuta vimoga nadati Berestejshini avtonomiyu pislya chogo biloruska vlada zaboronila na Berestejshini nizku ukrayinskih organizacij ta vidan 52 U 2002 roci v Beresti bulo vstanovleno pam yatnik Tarasovi Shevchenkovi 50 12 travnya 2008 roku v Beresti na teritoriyi Berestejskoyi forteci na chest ukrayinskogo knyazya Vasilya Ostrozkogo vstanovleno pam yatnogo hresta Respublika Bilorus Redaguvati Z 1991 roku Berestya ye odnim iz shesti regionalnih centriv nezalezhnoyi Bilorusi Tut roztashovani Generalni konsulstva Respubliki Polsha Rosijskoyi Federaciyi ta Ukrayini Mitnicya Zahidnij Bug diye z 1991 roku U 1996 roci bula utvorena vilna ekonomichna zona Berestya Berestya stalo odnim iz centriv protestiv u 2020 2021 rokah 53 10 serpnya 2020 roku tut prohodili zitknennya spivrobitnikiv OMONu z protestuyuchimi pid chas yakih karateli vikoristovuvali svitloshumovi granati 11 serpnya protestuyuchij Gennadij Shutov buv poranenij u Beresti U vazhkomu stani jogo pereveli do likarni Ministerstva oboroni de vin pomer 19 serpnya 16 serpnya 2020 roku u Beresti vidbuvsya Marsh za svobodu be x old Naselennya RedaguvatiDiv takozh Berestejshina Za perepisom naselennya Bilorusi 2009 roku chiselnist naselennya mista stanovilo 309 764 osobi 54 Samonazva ta istorichna nazva zhiteliv Berestya ta Berestejskoyi zemli berestyani 55 Naselennya mista intensivno roslo v period pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Dani pro dinamiku chiselnosti naselennya div u tablici Period kinec XIV stolittya 1825 1861 1897 1959 1970 1979 1985 1998 2004 2006 2007 2009Tis os bl 2 bl 11 20 9 46 6 73 6 121 6 171 0 230 0 297 0 298 3 301 4 313 0 56 318 0 57 Naselennya mista skladayut predstavniki 61 nacionalnosti u tomu chisli bilorusi ponad 82 rosiyani 10 7 ukrayinci ponad 4 polyaki blizko 1 yevreyi 0 07 58 U 1766 r v Beresti prozhivalo 3175 yevreyiv v 1847 r 8136 u 1860 r 7900 41 vid usogo naselennya v 1897 r 30 608 65 8 vid usogo naselennya U 1921 r yevrejske naselennya Berestya stanovilo 15 630 osib 53 vid usogo naselennya v 1929 r 21 769 osib 47 u 1938 r 25 000 osib 43 7 Za perepisom 1936 r u Beresti bulo zareyestrovano 21 518 yevreyiv 41 vid usogo naselennya zgidno z perepisom 1939 roku v misti bulo 26 000 yevreyiv 50 9 zagalnoyi kilkosti naselennya Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni yevreyiv dvichi viselyali z Berestya Z perehodom Berestya do Polshi 1919 zhittya yevrejskoyi gromadi vidnovilosya Poryad iz religijnoyu aktivnistyu znachne misce pridilyalosya svitskij kulturnij diyalnosti U misti buli dvi yevrejski gimnaziyi chotiri sinagogi blizko 30 molitovnih budinkiv yevrejski profspilki zhinochi ta molodizhni organizaciyi 12 z 44 chleniv miskoyi radi u tomu chisli j vicemer Berestya buli yevreyami Div takozh Yevreyi Berestya muzej Ukrayinski pam yatki Redaguvati Hrest na chest ruskogo knyazya Vasilya OstrozkogoMogili voyakiv starshin i gromadyan UNR na Trishinskomu kladovishi Berestya viriznyayutsya tipovimi petlyurivskimi abo kozackimi hrestami 59 Vlada mista RedaguvatiMiskim golovoyu ye golova miskvikonkomu Ekonomika ta socialna infrastruktura RedaguvatiBerestya odin z najvazhlivishih transportnih vuzliv Bilorusi promislovij centr U misti roztashovani elektromehanichnij ta elektrolampovij zavodi pidpriyemstvo Cvetotron pidpriyemstva legkoyi ta harchovoyi promislovosti virobnictvo pobutovoyi himiyi budmaterialiv mebliv 2 vishih navchalnih zakladi Berestejskij derzhavnij tehnichnij universitet ta Berestejskij derzhavnij universitet imeni Oleksandra Pushkina 2 teatri Berestejskij oblasnij teatr drami ta muziki j Teatr lyalok Berestya ye odnim z kulturno istorichnih centriv Respubliki Bilorus zokrema u misti roztashovanij memorialnij kompleks Berestejska fortecya geroj Diye krayeznavchij muzej Golovna vulicya mista prospekt imeni P Masherova ZMI RedaguvatiGazeti Brestskij kurer Brestskaya gazeta vhodyat do skladu Asociaciya vidavciv regionalnoyi presi Bilorusi bil Ab yadnanyya Masmedyi Brestskij vestnik Vechernij Brest Narodnaya trybuna Zarya Duhovnyj vestnik derzhavni vidannya Radio Radio Raciya 99 2 FM Berestejske radio 104 8 FM Telebachennya Berestejska teleradiokompaniya TRK Berestya Bug TV komercijnij kanal Turizm RedaguvatiSimvolom mista ye memorialnij kompleks Berestejska fortecya geroj urochiste vidkrittya yakoyi vidbulosya 25 veresnya 1971 roku Budivnictvo memorialu zdijsnyuvalosya pid kerivnictvom narodnogo arhitektora SRSR U A Karalya U seredmisti ye pishohidna zona vul Radyanska Dovkola u dobromu stani zbereglas istorichna zabudova Poblizu dekilka muzeyiv ta cerkov a takozh kostel 1856 roku Bilya Berestejskoyi forteci u dekilkoh metrah vid prikordonnoyi smugi roztashovanij arheologichnij muzej Berestya de zberigayutsya reshtki gorodisha XIII stolittya Kostel Vozdvizhennya Sv Hresta Svyato Simeonivskij sobor Arheologichnij muzej Berestya Mikolayivska cerkva Muzej uryatovanih koshtovnostej Pishohidna vulicya v oseredku Cerkva Sv Mikolaya U seredmistiVidomi osobi RedaguvatiGolovna kategoriya Personaliyi Berestya Do 1588 roku zemskim suddeyu piznishe berestejskim kashtelyanom buv Adam Potij majbutnij mitropolit Unijnoyi cerkvi v Rechi Pospolitij Ipatij Potij Panorama Berestya u XVII stolitti Pid literoyu D greko katolickij sobor Narodilis Redaguvati Golovna kategoriya Urodzhenci Berestya Bilov Solomon Hayimovich 1888 1949 istorik yevrejskoyi literaturi ta teatru Korolchuk Viktor Andrijovich nar 1933 ukrayinskij hudozhnik Konstantiniv Volodimir Gnatovich pidpolkovnik Armiyi UNR 60 Mikolskij Yurij golova sekretariatu Antibilshovickogo bloku narodiv Levchuk Petro Mihajlovich polkovnik Diyevoyi Armiyi UNR Zbrojnih sil Pivdnya Rosiyi Priluckij Sergij biloruskij poet prozayik perekladach Stelleckij Boris general horunzhij u 1918 nachalnik shtabu Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Shubskij Anton starshina Diyevoyi Armiyi UNR Lejtes Oleksandr Mihajlovich literaturoznavec kritik perekladach Menahem Begin prem yer ministr Izrayilyu ministr zakordonnih sprav laureat Nobelivskoyi premiyi miru 1978 roku Timashuk Lidiya Feodosiyivna likar kardiolog nagorodzhena ordenom Lenina 1953 i ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 1954 Cherkashin Oleksandr Mikolajovich boyec taktichnoyi grupi Bilorus 1 yi shturmovoyi roti 5 go okremogo bataljonu Dobrovolchogo ukrayinskogo korpusu Pravij sektor 61 Prozhivali Redaguvati Sigariv Vasil Opanasovich general horunzhij armiyi UNR Pohovani Redaguvati Golovna kategoriya Pohovani v Beresti Bazilevich Oleksandr Mihajlovich pidpolkovnik Armiyi UNR Storozhenko Oleksa ukrayinskij pismennik etnograf Div takozh RedaguvatiBerestejska zustrich 3232 Berestya asteroyid nazvanij na chest mista Berestejski drukarni Ukrayinskij dopomogovij komitet u BerestiPrimitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 16 sichnya 2021 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f Berestya Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 Kn 2 t 1 A Golovna Ruska Rada S 118 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh Leonyuk 1996 s 65 66 Hmil I Ukrayinske Polissya Etnografichni narisi Chikago Vidavnictvo Tovaristv kolishnih voyakiv UPA v ZSA i Kanadi 1976 S 217 Brest Litovskij Arhivovano 20 sichnya 2022 u Wayback Machine a b v g d e zh i k Yurij Gavrilyuk Prip yatij kraj Ukrayinskij tizhden ukr 21 81 Arhiv originalu za 13 sichnya 2020 a b v g d e zh Brest climate Average Temperature weather by month Brest weather averages Climate Data org Arhiv originalu za 20 serpnya 2020 Procitovano 17 sichnya 2020 angl Climate Data org Arhiv originalu za 20 serpnya 2020 Procitovano 17 sichnya 2020 angl Pogoda i Klimat Arhiv originalu za 17 grudnya 2018 Procitovano 21 lyutogo 2021 POGODA BY Spravochnik po klimatu Arhiv originalu za 26 kvitnya 2017 Leonyuk 1996 s 347 Leonyuk 1996 s 348 Leonyuk 1996 s 10 Leonyuk 1996 s 13 a b v g d e Leonyuk 1996 s 349 Sergijchuk 2008 s 493 Leonyuk 1996 s 65 66 349 a b v g d e Leonyuk 1996 s 350 Leonyuk 1996 s 19 Leonyuk 1996 s 20 a b v Leonyuk 1996 s 351 Leonyuk 1996 s 60 Leonyuk 1996 s 21 a b Leonyuk 1996 s 17 Leonyuk 1996 s 18 351 a b v g d Leonyuk 1996 s 352 a b v g d e Leonyuk 1996 s 353 a b v g d Leonyuk 1996 s 59 60 a b v Leonyuk 1996 s 354 Leonyuk 1996 s 308 309 a b v Gricenko Galina 2018 Kulturno prosvitnicka diyalnist ukrayinciv i bilorusiv u mizhvoyennij period Problemi gumanitarnih nauk Seriya Istoriya ukr 42 36 42 Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 a b v Oleksandr Vabishevich Ukrayinskij kulturno prosvitnickij ruh na Polissi 1920 30 ti rr Tavarystva ykrainskaj litaratury pry SBP Arhiv originalu za 19 sichnya 2021 Leonyuk 1996 s 26 354 a b v g d e Leonyuk 1996 s 355 Leonyuk 1996 s 309 355 a b v Leonyuk 1996 s 27 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 27 marca 1929 r o rozszerzeniu granic miasta Brzescia n B w powiecie brzeskim wojewodztwie poleskiem Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2016 Procitovano 22 zhovtnya 2016 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 31 maja 1929 r o rozszerzeniu granic miasta Brzescia n Bugiem w powiecie brzeskim wojewodztwie poleskiem Arhiv originalu za 12 chervnya 2012 Procitovano 22 zhovtnya 2016 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 15 listopada 1933 r o rozszerzeniu granic miasta Brzescia n Bugiem w powiecie brzeskim wojewodztwie poleskiem Arhiv originalu za 12 chervnya 2012 Procitovano 22 zhovtnya 2016 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 listopada 1933 r o zmianie granic wojewodztw lubelskiego i poleskiego Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2016 Procitovano 22 zhovtnya 2016 Leonyuk 1996 s 27 355 https web archive org web 20150810135338 http brest fortress by kniga pamyat html territorial de Arhivovano 29 zhovtnya 2012 u Wayback Machine nim Leonyuk 1996 s 29 30 Volodimir Sergijchuk 17 2008 Rozvitok ukrayinskogo vizvolnogo ruhu na Berestejshini v roki Drugoyi svitovoyi vijni yak viyav nacionalnogo vidrodzhennya Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist ukr 384 389 Arhiv originalu za 13 sichnya 2020 Leonyuk 1996 s 29 30 357 Leonyuk 1996 s 357 Berestejshina Dovidnik z istoriyi Ukrayini u 3 t za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 T I A I S 37 Berestejska zemlya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5 a b Isayevich Ya D Leonyuk V Berestejshina Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2003 T 2 B Bio S 516 517 ISBN 966 02 2681 0 Leonyuk 2010 s 22 Leonyuk 2010 s 109 Kogo i za chto sudyat v Breste posle protestov Arhivovano 16 bereznya 2021 u Wayback Machine Deutsche Welle 28 08 2020 g Belarus pop stat mashke org Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 24 grudnya 2019 angl Leonyuk 1996 s 67 Pislya rozshirennya kordoniv mista V 14 mistah Bilorusi chiselnist naselennya perevishuye 100 tis cholovik Arhivovano 6 kvitnya 2009 u Wayback Machine Nasha Niva 26 bereznya 2009 r Nacionalnyj statisticheskij komitet Respubliki Belarus Perepis naseleniya 2009 ros Artem Sviridov Mogili UNR ivciv Ukrainian Places Arhivovano 10 lipnya 2016 u Archive is Tinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Naukove vidannya K Tempora 2007 214 s ISBN 966 8201 26 4 Cherkashin Oleksandr Mikolajovich Arhiv originalu za 22 serpnya 2017 Procitovano 10 kvitnya 2017 Dzherela RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BerestyaLeonyuk V Slovnik Berestejshini Lviv Vidavnicha firma Afisha 1996 T 1 360 s ISBN 966 95063 0 1 Leonyuk V Slovnik Berestejshini Lviv Vidavnicha firma Afisha 2010 T 2 248 s ISBN 978 966 325 135 6 Sergijchuk V I Etnichni mezhi i derzhavnij kordon Ukrayini Vid 3 ye K PP Sergijchuk M I 2008 560 s ISBN 978 966 2911 24 4 Kristian Gancer rukovoditel gruppy avtorov sostavitelej Irina Elenskaya Elena Pashkovich i dr Brest Leto 1941 goda Dokumenty materialy fotografii Smolensk Inbelkult 2016 ISBN 978 5 00076 030 7 1 Arhivovano 30 veresnya 2019 u Wayback Machine Jurkau kutoczak Yurkay kutochak Yury s Corner Fartecyya y Berasci 1836 1842 gg Arhivovano 14 sichnya 2018 u Wayback Machine Yurij Gavrilyuk Prip yatij kraj Arhivovano 4 veresnya 2014 u Wayback Machine Komu nalezhalo Berestya u 1918 roci Dmitro Kisil Stanislav Korshunov Brestskaya gazeta Arhivovano 24 travnya 2011 u Wayback Machine Znimki Arhivovano 20 kvitnya 2008 u Wayback Machine na Radzima org Moye kohane Berestya fotoalbom Valeriya Kravchuka Arhivovano 7 bereznya 2012 u Wayback Machine Istoriya Berestya ros Brest Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Berestya amp oldid 40094086