Стеллецький Борис (*23 серпня 1872, Берестя — †25 лютого 1939, Белград) — начальник Штабу Гетьмана України Павла Скоропадського. Також редактор, військовий історик. Генерал-хорунжий.
| Борис Семенович Стеллецький | |
|---|---|
| Полковник Генерал-хорунжий | |
| Борис Стеллецький | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 23 серпня 1872 Берестя |
| Смерть | 25 лютого 1939 (66 років) Белград |
| Alma Mater | Одеське військове училище |
| Військова служба | |
| Приналежність | Гетьманат |
| Командування | |
| начальник штабу Армія Української Держави | |
| Нагороди та відзнаки | |
Походив зі старовинного козацього роду. Син генерала російської армії. Брат художника-модерниста Дмитра Стеллецького. Мав трьох синів. Православний.
Кар'єра в російський армії Редагувати
Закінчив Варшавську гімназію, Одеське піхотне юнкерське училище (1894), Миколаївську академію Генерального штабу (1920). Проходив службу на посадах командира роти 4-го полку Варшавської фортеці, старшого ад'ютанта штабу Донської кінної дивізії, помічника старшого ад'ютанта офіцера для доручень штабу Київського військового округу, начальника стройового відділу Івангородської фортеці. 3 1907 — старший ад'ютант штабу Київського військового округу, підполковник.
З 1909 по 1911 роки був редактором часопису київського відділу Російського військово-історичного товариства «Военно-исторический вестникъ» (Київ). Автор статей: «Польско-казацкая война с Турцией 1621 г.», «Замок в Клевани», «Родословная владетельных князей дома Рюрика».
У роки Першої світової війни (1914–1918) — начальник військових сполучень Дунайської армії Румунського фронту, полковник (1917).
На службі Українській державі Редагувати
Генеральний хорунжий української служби. З 27 червня до 24 жовтня 1918 року — начальник штабу гетьмана Скоропадського. При ньому структуровано Власну адміністрацію гетьмана; гетьманська Квартира, Штаб отримали ретельніше деталізовані завдання і обов'язки. 3 серпня 1918 року ухвалено напрацьоване ним таємне Положення про головну квартиру гетьмана. Поряд із державним радником Олександром Палтовим, генеральним писарем Іваном Полтавцем, і особистим ад'ютантом Гнатом Зеленевським належав до осіб, які впливали на рішення гетьмана. Разом із Палтовим входив до проросійської групи, яка протистояла антиросійський групі Полтавця і Дорошенка. Для зміцнення своїх впливів запрошував на наради дружину гетьмана.
На еміграції Редагувати
Після падіння Гетьманату в грудні 1918 р. емігрував до Югославії, де з ним жили троє дітей (доньки Тетяна і Ксенія та син Федір).
Помер у Белграді (Сербія) 25 лютого 1939 р. і був похований на белградському Новому цвинтарі (ділянка 80-А).
Джерела Редагувати
- Литвин М. Р., Науменко К. Є. Стелецький Борис Семенович [ 26 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 844. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Лариса Федорова. Стеллецький Борис Семенович — маловідомий діяч пам'яткоохоронного руху в Україні [ 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Гай-Нижник П. Власна канцелярія його світлості ясновельможного пана Гетьмана всієї України[недоступне посилання з липня 2019]
- Гай-Нижник П., Начальники особистого штабу гетьмана П.Скоропадського [ 22 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Стеллецький Борис Семенович — картотека проекту «Російська армія в Першу світову війну» [ 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |