www.wikidata.uk-ua.nina.az

Белград Белгра д 1 Белґра д 2 3 Білгород 4 серб Београд Beograd столиця та найбільше місто Сербії Розташоване біля злитт

Белград

Белгра́д, Белґра́д, Білгород (серб. Београд, Beograd) — столиця та найбільше місто Сербії. Розташоване біля злиття річок Сави на Дунаю та на стику Тисо-Дунайської низовини й Балканського півострова. Населення — бл. 1,7 млн осіб, що є майже четвертою частиною населення Сербії.

Місто Белград
Герб Белграда Прапор Белграда
Фото-колаж Белграда
Фото-колаж Белграда
Основні дані
Країна  Сербія
Засноване 3 століття до н.е.
Агломерація 1 659 440
Населення 1 233 796 (2014)
Густота населення 556 осіб/км²
Поштові індекси 11000
Часовий пояс UTC+1
Літній час UTC+2
Автомобільний код BG
Географічні координати 44°49′14″ пн. ш. 20°27′44″ сх. д. / 44.82056° пн. ш. 20.46222° сх. д. / 44.82056; 20.46222Координати: 44°49′14″ пн. ш. 20°27′44″ сх. д. / 44.82056° пн. ш. 20.46222° сх. д. / 44.82056; 20.46222
Висота над рівнем моря 116,75 м
Місцева влада
Мер міста Александар Шапич
Вебсторінка http://www.beograd.rs
Карта

Белград

Белград у Вікісховищі

Панорама Белграда з фортеці Калемегдан
Будинок Сербської скупшини в Белграді
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Белград (значення).

Передача назви

На початку XX століття назву міста передавали українською як Беоґра́д. Ще раніше «Руска граматика» радила писати «Білград», що відповідає українській традиції передачі слов'янських топонімів.

Історія міста

Белград веде свою історію з III століття до н. е., коли кельти заснували на місці злиття річок Сава та Дунай своє останнє поселення Сінгідунум. У I столітті до н. е. Белград захопили римляни.

Слов'яни вперше оселилися у фортеці в VII ст. й назвали її Београд. У IX ст. місто захопили болгари, у XII ст. — мадяри, які зруйнували його й побудували нове, що отримало назву Земун. Через деякий час Земун був знищений візантійцями, а на камінні споруджена белградська фортеця.

Сербським місто стає за часів правління короля Драгутина з династії Неманичів у XIII ст., столицею  — за часів деспота Стефана Лазаревича у XV ст.

У 1521 році Белград завоювали турки, і він став одним із важливих центрів Османської імперії на Балканському півострові.

Унаслідок повстання сербів (1806 та 1815) під керівництвом Карагеоргія місто було визволене і знову стало столицею Сербського князівства.

У бурхливому минулому Белград завойовувало 40 армій і 38 разів він був наново відбудований із попелу.[джерело?]

З 1918 року — столиця Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. Югославії).

У роки Другої світової війни Белград був розбомблений та окупований німцями. 20 жовтня 1944 року звільнений частинами Червоної армії та Народно-визвольної армії Югославії.

Див. також: Бомбардування Югославії силами НАТО

Географія та клімат

Белград стоїть на місці, де річка Сава впадає в Дунай. Більша частина міста лежить на правому березі річки Сави, на лівому — новий район.

Клімат — помірно континентальний. Середні температури січня — від −3 до +9 °C, липня — від +18 до +25 °C.

Клімат Белграда
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 18,4 23,9 24,9 31,4 34,2 38,2 43,2 40,2 40,1 33,7 25,0 20,2 43,2.
Середній максимум, °C 4,6 6,0 12,4 19,1 23,3 26,8 29,7 29,3 24,1 18,7 12,5 6,2 17,4
Середня температура, °C 2,2 3,1 8,5 14,3 18,3 21,9 24,3 23,9 19,3 14,5 9,1 4,0 13,6
Середній мінімум, °C −0,1 0,3 4,5 9,6 13,4 17,0 19,0 18,5 14,4 10,0 5,6 1,7 8,5
Абсолютний мінімум, °C −26,5, −25,5 −14,7 −3,4 −0,4 3,8 8,4 6,7 0,6 −13 −14 −19 −26,5
Норма опадів, мм 61 61 57 41 71 94 57 76 46 48 52 58 722
Джерело: Weather Online

Економіка

У Белграді та його передмістях (Земун, Железник, Раковиця тощо) зосереджені важливі економічні й сільськогосподарські потужності, знаходяться підприємства різних галузей машинобудівної, текстильної, шкіряно-взуттєвої, хімічної, деревообробної, поліграфічної та харчової промисловості. Переважають середні та невеликі підприємства. Значно поширене кустарне виробництво.

Транспорт

Белград має першорядне транспортне значення як важливий залізничний вузол і місце перетину основних автомагістралей. Тут міститься міжнародний річковий порт, аеропорт і телекомунікаційний центр. Планують будівництво метро.

Освіта

Основні наукові й освітні заклади столиці: Сербська академія наук, Белградський університет (1808), Вища технічна школа, ряд інститутів, Народна бібліотека (300 тис. томів).

Культура

Давні стіни міста бачили кельтів і римлян, готів і франків, слов'ян і турків. Так тут виникла химерна суміш східної та західної культур.

Наразі Белград — столиця сербської культури, освіти й науки. У місті сконцентрована найбільша кількість установ національного значення з галузі науки та мистецтва. Тут розташовані Сербська академія наук і мистецтв, заснована в 1886 році як Сербська королівська академія, Національна бібліотека Сербії, що з'явилася в 1832  році, Національний музей, заснований в 1841 р., Національний театр, заснований у 1869  році, Музей Ніколи Тесли.

Пам'ятник Арчибальдові Райсу. Топчидерський парк

У Белграді знаходяться найважливіші пам'ятки сербської архітектури (Храм Святого Сави, Калемегдан із Белградською фортецею тощо), пам'ятки культури та інші нерухомі культурні цінності, а також численні археологічні розкопки зі зразками матеріальної культури, що свідчать про високорозвинену цивілізацію та культуру на території Белграда від праісторії дотепер.

У місті багато парків, найвідоміший із них  — Топчидер[sr], у якому розміщена Резиденція князя Милоша. У центрі Белграда зосереджені визначні споруди XIX—XX ст. — будинок Народної Скупщини, Національний театр, ратуша, готель «Метрополь» та інші.

Одним із найвідоміших сербських реп-гуртів є «Београдски синдикат».

Персоналії

українці

Галерея

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 16 січня 2018. 
  2. Белґрад [ 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
  3. Белґрад [ 17 січня 2018 у Wayback Machine.] // Універсальний словник-енциклопедія
  4. Діло [ 13 березня 2022 у Wayback Machine.]. — 1884. — С. 3.
  5. беоґрад // Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов).
  6. беоґрад // Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич).
  7. . Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 9 березня 2019. 
  8. Думки з приводу появи «Українського правопису» (3-тє вид. випр. і доп.) — К., 1990 //Записки наукового товариства ім. Т. Шевченка. Праці філологічної секції – Т. CCXXIV — Львів, 1992 – С. 422
  9. Ірина Фаріон. Правопис — корсет мови?. — Львів : Свічадо, 2004. — С. 102. — ISBN 966-561-328-6.
  10. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Белград

Джерела та література

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Belgrade
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Belgra d 1 Belgra d 2 3 Bilgorod 4 serb Beograd Beograd stolicya ta najbilshe misto Serbiyi Roztashovane bilya zlittya richok Savi na Dunayu ta na stiku Tiso Dunajskoyi nizovini j Balkanskogo pivostrova Naselennya bl 1 7 mln osib sho ye majzhe chetvertoyu chastinoyu naselennya Serbiyi Misto BelgradGerb Belgrada Prapor BelgradaFoto kolazh BelgradaFoto kolazh BelgradaOsnovni daniKrayina SerbiyaZasnovane 3 stolittya do n e Aglomeraciya 1 659 440Naselennya 1 233 796 2014 Gustota naselennya 556 osib km Poshtovi indeksi 11000Chasovij poyas UTC 1Litnij chas UTC 2Avtomobilnij kod BGGeografichni koordinati 44 49 14 pn sh 20 27 44 sh d 44 82056 pn sh 20 46222 sh d 44 82056 20 46222 Koordinati 44 49 14 pn sh 20 27 44 sh d 44 82056 pn sh 20 46222 sh d 44 82056 20 46222Visota nad rivnem morya 116 75 mMisceva vladaMer mista Aleksandar ShapichVebstorinka http www beograd rsKartaBelgradBelgrad u VikishovishiPanorama Belgrada z forteci KalemegdanBudinok Serbskoyi skupshini v BelgradiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Belgrad znachennya Zmist 1 Peredacha nazvi 2 Istoriya mista 3 Geografiya ta klimat 4 Ekonomika 5 Transport 6 Osvita 7 Kultura 8 Personaliyi 8 1 ukrayinci 9 Galereya 10 Div takozh 11 Primitki 12 Posilannya 13 Dzherela ta literatura 13 1 LiteraturaPeredacha nazvi RedaguvatiNa pochatku XX stolittya nazvu mista peredavali ukrayinskoyu yak Beogra d 5 6 She ranishe Ruska gramatika radila pisati Bilgrad 7 sho vidpovidaye ukrayinskij tradiciyi peredachi slov yanskih toponimiv 8 9 Istoriya mista RedaguvatiBelgrad vede svoyu istoriyu z III stolittya do n e koli kelti zasnuvali na misci zlittya richok Sava ta Dunaj svoye ostannye poselennya Singidunum U I stolitti do n e Belgrad zahopili rimlyani Slov yani vpershe oselilisya u forteci v VII st j nazvali yiyi Beograd U IX st misto zahopili bolgari u XII st madyari yaki zrujnuvali jogo j pobuduvali nove sho otrimalo nazvu Zemun Cherez deyakij chas Zemun buv znishenij vizantijcyami a na kaminni sporudzhena belgradska fortecya Serbskim misto staye za chasiv pravlinnya korolya Dragutina z dinastiyi Nemanichiv u XIII st stoliceyu za chasiv despota Stefana Lazarevicha u XV st U 1521 roci Belgrad zavoyuvali turki i vin stav odnim iz vazhlivih centriv Osmanskoyi imperiyi na Balkanskomu pivostrovi Unaslidok povstannya serbiv 1806 ta 1815 pid kerivnictvom Karageorgiya misto bulo vizvolene i znovu stalo stoliceyu Serbskogo knyazivstva Dokladnishe KarageorgijU burhlivomu minulomu Belgrad zavojovuvalo 40 armij i 38 raziv vin buv nanovo vidbudovanij iz popelu dzherelo Z 1918 roku stolicya Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv z 1929 r Yugoslaviyi U roki Drugoyi svitovoyi vijni Belgrad buv rozbomblenij ta okupovanij nimcyami 20 zhovtnya 1944 roku zvilnenij chastinami Chervonoyi armiyi ta Narodno vizvolnoyi armiyi Yugoslaviyi Div takozh Bombarduvannya Yugoslaviyi silami NATOGeografiya ta klimat RedaguvatiBelgrad stoyit na misci de richka Sava vpadaye v Dunaj Bilsha chastina mista lezhit na pravomu berezi richki Savi na livomu novij rajon Klimat pomirno kontinentalnij Seredni temperaturi sichnya vid 3 do 9 C lipnya vid 18 do 25 C Klimat BelgradaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 18 4 23 9 24 9 31 4 34 2 38 2 43 2 40 2 40 1 33 7 25 0 20 2 43 2 Serednij maksimum C 4 6 6 0 12 4 19 1 23 3 26 8 29 7 29 3 24 1 18 7 12 5 6 2 17 4Serednya temperatura C 2 2 3 1 8 5 14 3 18 3 21 9 24 3 23 9 19 3 14 5 9 1 4 0 13 6Serednij minimum C 0 1 0 3 4 5 9 6 13 4 17 0 19 0 18 5 14 4 10 0 5 6 1 7 8 5Absolyutnij minimum C 26 5 25 5 14 7 3 4 0 4 3 8 8 4 6 7 0 6 13 14 19 26 5Norma opadiv mm 61 61 57 41 71 94 57 76 46 48 52 58 722Dzherelo Weather OnlineEkonomika RedaguvatiU Belgradi ta jogo peredmistyah Zemun Zheleznik Rakovicya tosho zoseredzheni vazhlivi ekonomichni j silskogospodarski potuzhnosti znahodyatsya pidpriyemstva riznih galuzej mashinobudivnoyi tekstilnoyi shkiryano vzuttyevoyi himichnoyi derevoobrobnoyi poligrafichnoyi ta harchovoyi promislovosti Perevazhayut seredni ta neveliki pidpriyemstva Znachno poshirene kustarne virobnictvo Transport RedaguvatiDokladnishe Transport BelgradaBelgrad maye pershoryadne transportne znachennya yak vazhlivij zaliznichnij vuzol i misce peretinu osnovnih avtomagistralej Tut mistitsya mizhnarodnij richkovij port aeroport i telekomunikacijnij centr Planuyut budivnictvo metro Osvita RedaguvatiOsnovni naukovi j osvitni zakladi stolici Serbska akademiya nauk Belgradskij universitet 1808 Visha tehnichna shkola ryad institutiv Narodna biblioteka 300 tis tomiv Kultura RedaguvatiDavni stini mista bachili keltiv i rimlyan gotiv i frankiv slov yan i turkiv Tak tut vinikla himerna sumish shidnoyi ta zahidnoyi kultur Narazi Belgrad stolicya serbskoyi kulturi osviti j nauki U misti skoncentrovana najbilsha kilkist ustanov nacionalnogo znachennya z galuzi nauki ta mistectva Tut roztashovani Serbska akademiya nauk i mistectv zasnovana v 1886 roci yak Serbska korolivska akademiya Nacionalna biblioteka Serbiyi sho z yavilasya v 1832 roci Nacionalnij muzej zasnovanij v 1841 r Nacionalnij teatr zasnovanij u 1869 roci Muzej Nikoli Tesli Pam yatnik Archibaldovi Rajsu Topchiderskij parkU Belgradi znahodyatsya najvazhlivishi pam yatki serbskoyi arhitekturi Hram Svyatogo Savi Kalemegdan iz Belgradskoyu forteceyu tosho pam yatki kulturi ta inshi neruhomi kulturni cinnosti a takozh chislenni arheologichni rozkopki zi zrazkami materialnoyi kulturi sho svidchat pro visokorozvinenu civilizaciyu ta kulturu na teritoriyi Belgrada vid praistoriyi doteper U misti bagato parkiv najvidomishij iz nih Topchider sr u yakomu rozmishena Rezidenciya knyazya Milosha U centri Belgrada zoseredzheni viznachni sporudi XIX XX st budinok Narodnoyi Skupshini Nacionalnij teatr ratusha gotel Metropol ta inshi Odnim iz najvidomishih serbskih rep gurtiv ye Beogradski sindikat Personaliyi RedaguvatiMilan Rakich 1876 1938 serbskij poet ta diplomat Olivera Markovich 1925 2011 yugoslavska ta serbska aktorka Milorad Pavich 1929 2009 serbskij poet prozayik literaturoznavec perekladach Mileta Prodanovich 1959 serbskij prozayik poet i hudozhnik profesor Akademiyi mistectv u Belgradi Zoran Chalich 1931 2014 serbskij rezhiser Milena Dravich 1940 2018 serbska aktrisa Indira Aradinovich 1986 serbska spivachka Lejla Hot 1986 serbska spivachka Novak Dzhokovich 1987 serbskij tenisist Goran Markovich 1946 serbskij kinorezhiser ukrayinci Redaguvati Gerngross Boris Volodimirovich generalnij horunzhij armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Pohovanij u misti Yeshenko Mikola Dmitrovich general horunzhij Armiyi UNR Galereya Redaguvati Plosha respubliki ta Nacionalnij teatr Serbiyi Hram svyatogo Savi Belgradska fortecya Stadion Crvena Zvezda Div takozh Redaguvati1517 Beograd asteroyid nazvanij na chest mista 10 Primitki Redaguvati 114 Pravopis skladnih i skladenih geografichnih nazv Arhiv originalu za 18 listopada 2016 Procitovano 16 sichnya 2018 Belgrad Arhivovano 29 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Belgrad Arhivovano 17 sichnya 2018 u Wayback Machine Universalnij slovnik enciklopediya Dilo Arhivovano 13 bereznya 2022 u Wayback Machine 1884 S 3 beograd Rosijsko ukrayinskij slovnik 1930r O Izyumov beograd Pravopisnij slovnik 1929r G Goloskevich Ukrainian Language Stack Exchange Arhiv originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 9 bereznya 2019 Dumki z privodu poyavi Ukrayinskogo pravopisu 3 tye vid vipr i dop K 1990 Zapiski naukovogo tovaristva im T Shevchenka Praci filologichnoyi sekciyi T CCXXIV Lviv 1992 S 422 Irina Farion Pravopis korset movi Lviv Svichado 2004 S 102 ISBN 966 561 328 6 Lutz D Schmadel International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg New York Springer Verlag 2003 992 s ISBN 3 540 00238 3 Posilannya RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro BelgradGrad Beograd Arhivovano 22 lyutogo 2011 u Wayback Machine serb angl nim Dzherela ta literatura RedaguvatiPlahotnyuk S O Be lgrad Arhivovano 29 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2003 T 2 B Bio 872 s ISBN 966 02 2681 0 Literatura Redaguvati Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BelgradeUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Belgrad amp oldid 39437321