www.wikidata.uk-ua.nina.az

Арчибальд Райс Рудольф серб Арчибалд Рајс нім Rudolph Archibald Reiss 8 липня 1875 Гаузах Велике герцогство Баден Німець

Арчибальд Райс

Рудольф Арчибальд Райс (серб. Арчибалд Рајс, нім. Rudolph Archibald Reiss; *8 липня 1875, Гаузах, Велике герцогство Баден, Німецька імперія — 7 серпня 1929, Белград, Королівство Югославія) — швейцарський судово-медичний експерт, публіцист і фотограф, доктор хімічних наук, професор в Університеті Лозанни. Криміналіст, піонер у судово-медичній експертизі, засновник Інституту кримінальної поліції в університеті Лозанни, першої наукової поліцейської школи в світі.

Арчибальд Райс
Арчибалд Рајс
Рудольф Арчибальд Райс
Рудольф Арчибальд Райс
Народився 8 липня 1875(1875-07-08)
Гаузах
Велике герцогство Баден
Німецька імперія
Помер 7 серпня 1929(1929-08-07) (54 роки)
Белград
Королівство Югославія
Поховання
 : 

Країна  Німеччина
 Швейцарія
Діяльність викладач університету, публіцист, кримінолог
Alma mater Лозанський університет
Галузь хімія
Заклад Лозанський університет
Науковий ступінь доктор хімічних наук
Нагороди
 Арчибальд Райс у Вікісховищі
Пам'ятник Арчибальдові Райсу. Топчидерський парк. Белград

Біографія Редагувати

Рудольф А. Рейсс народився у Гехтсберзі (Hechtsberg), сьогодні частина Гаузаха, у великій сім'ї винороба, де було 10 дітей, а він був восьмим. Його юнацькі роки пройшли в Карлсруе. У 1893—1897 роках навчався на факультеті природничих наук у Лозанському університеті в Швейцарії. У 1898 захистив докторську дисертацію з хімії на тему: «Дія лужних персульфатів» (L'action des persulfates alcalins). У тому ж році він став асистентом Лозанського університету.

Арчибальд Райс. 1914

Ще навчаючись Рейсс захопився фотографією, яка зайняла пізніше центральне місце у всіх його проектах з судово-медичної експертизи. У 1899 році Рудольфу доручили створення університетської фотографічної лабораторії, а у 1902—1906 роках він був викладачем фотографічної справи в університеті.

Рудольф також стажувався у відомого франзуцького криміналіста та кримінального антрополога Альфонса Бертійона (Alphonse Bertillon), що дало йому можливість дослідити можливості фотографії в кримінальних розслідуваннях поліції та ознайомитися з системою ідентифікації злочинців за їх антропометричними даними.

У 1902—1907 роках він був головним редактором журналів «Швейцарський огляд фотографії» (Revue suisse de photographie) і «Швейцарський журнал фотографів» (Journal suisse des photographes). У 1903 році організував конгрес Міжнародного союзу фотографії в Лозанні.

Урна з серцем Арчибальда Райса
на горі Каймакчалан

1902 року Райс у Лозанському університеті ввів лекційний курс «Судова фотографія», а з 17 липня 1906 року став екстраординарним професором криміналістики (police scientifique). У 1909 році він заснував Інститут криміналістики (Institut de police scientifique) Лозанського університету. Керуючи інститутом, Рейсс досяг значних успіхів у розвитку криміналістики, підготовці фахівців в різних частинах світу (Бразилії, Греції, Люксембургу, Російської імперії, Румунії, Сербії). Був одним із засновників словесного портрета, який допомагав в ідентифікації особи.

Будинок Арчибальда Райса у Белграді, де він помер

У 1914 році за запрошенням Уряду Сербії бере участь в розслідуванні злочинів австро-угорської, німецької та болгарської армії під час Першої світової війни. Через швейцарську пресу повідомляв світові про воєнні та військові злочини, вчинені в Сербії проти цивільного населення та військовослужбовців. Його робота (фактично судово-експертний висновок) «Report Upon the Atrocities Committed by the Austro-Hungarian Army During the First Invasion of Serbia» стала основою для засудження дій австро-угорської, німецької та болгарської армії під час Першої світової війни, але в Болгарії результати розслідувань Райса відкидають на аргументи, що він не зробив жодних фотографій жертв «болгарських звірств», роблячи їх для австро-угорських та німецьких — більше того, що він був одним із піонерів судова фотографія та той факт, що він воював у лавах сербської армії під час війни, ставить під сумнів його неупередженість як експерта. Саме через свої заслуги Р. А. Рейсс став членом делегації югославського уряду на мирній конференції в Парижі (1919). У 1919 році після завершення війни, Р. А. Рейсс був вимушений залишитися в створеному Королівстві Югославії, урядом якої він був нагороджений та де одержав будинок для проживання. Р. А. Рейсс продовжив свої дослідження криміналістики в Белграді, де було утворено Поліцейську академію, яка згодом одержала ім'я Р. А. Рейсса.

Р. А. Рейсс не був задоволений розвитком суспільних відносин та корупцією в Королівстві Югославія, саме тому перед своєю смертю видав роботу-заклик «Чујте Срби!» до народу Королівства.

7 серпня 1929 року Р. А. Рейсс «помер несподівано» у Топчидері[sr] в своєму будинку[sr] «Добре поле» (Добро поље) у віці 54 роки і був похований за його бажанням на Топчидерському кладовищі в Белграді. Серце Р. А. Рейсса за його заповітом не було поховане з тілом, а в урні розміщене в каплиці на горі Каймакчалан на кордоні Сербії та Греції, де він брав участь у бойових діях.

У серпні 1931 року в Топчидерському парку був встановлений бюст Р. А. Рейсса, який створив скульптор Марко Брежанин.

Рейсс був добрим фотографом, він знав, як використовувати освітлення. Його фотографії не тільки відображають події кримінального характеру (судова фотографія) та воєнного часу, але цікаві з естетичної точки зору. Професор Ерік Сапен привіз з Лозанни до Белграду близько його 10 000 фотографій. Деякі з цих фотографій показані у документальному фільмі «Чујте Срби!» Горана Вукчевича за роботою Р. А. Рейсса з цією назвою.

Водяна помпа на згадку про доктора Арчибальда Райса в Крупані

Нагороди Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119088320 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Школа кримінології в Лозанні [ 25 березня 2017 у Wayback Machine.] police-scientifique.com (фр.)
  4. Історія науково-технічної поліції [ 25 березня 2017 у Wayback Machine.] police-scientifique.com (фр.)
  5. ↑ Родольф Арчибальд Райс: криміналістика понад усе [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] criminalistique.org (фр.)
  6. СРЪБСКИЯТ СЛУГА И НЬОЙСКИ ФАЛШИФИКАТОР РУДОЛФ АРЧИБАЛД РАЙС
  7. Велика втрата, невеликий підйом [ 11 серпня 2017 у Wayback Machine.] politika.rs 08.08.2009 (серб.)
  8. Пам'ятник Арчибальдові Райсу [ 12 жовтня 2017 у Wayback Machine.] beogradskonasledje.rs (англ.) (серб.)
  9. Д-р Рудольф Арчибальд Райс [ 6 березня 2018 у Wayback Machine.] criminalistique.org (фр.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rudolf Archibald Rajs serb Archibald Raјs nim Rudolph Archibald Reiss 8 lipnya 1875 Gauzah Velike gercogstvo Baden Nimecka imperiya 7 serpnya 1929 Belgrad Korolivstvo Yugoslaviya shvejcarskij sudovo medichnij ekspert publicist i fotograf doktor himichnih nauk profesor v Universiteti Lozanni Kriminalist pioner u sudovo medichnij ekspertizi zasnovnik Institutu kriminalnoyi policiyi 3 v universiteti Lozanni pershoyi naukovoyi policejskoyi shkoli v sviti 4 Archibald RajsArchibald RaјsRudolf Archibald Rajs Rudolf Archibald RajsNarodivsya 8 lipnya 1875 1875 07 08 1 2 Gauzah Velike gercogstvo BadenNimecka imperiyaPomer 7 serpnya 1929 1929 08 07 1 54 roki Belgrad Korolivstvo YugoslaviyaPohovannya Krayina Nimechchina ShvejcariyaDiyalnist vikladach universitetu publicist kriminologAlma mater Lozanskij universitetGaluz himiyaZaklad Lozanskij universitetNaukovij stupin doktor himichnih naukNagorodi orden Pochesnogo legionu Archibald Rajs u Vikishovishi Pam yatnik Archibaldovi Rajsu Topchiderskij park BelgradZmist 1 Biografiya 2 Nagorodi 3 Primitki 4 PosilannyaBiografiya RedaguvatiRudolf A Rejss narodivsya u Gehtsberzi Hechtsberg 5 sogodni chastina Gauzaha u velikij sim yi vinoroba de bulo 10 ditej a vin buv vosmim Jogo yunacki roki projshli v Karlsrue U 1893 1897 rokah navchavsya na fakulteti prirodnichih nauk u Lozanskomu universiteti v Shvejcariyi U 1898 zahistiv doktorsku disertaciyu z himiyi na temu Diya luzhnih persulfativ L action des persulfates alcalins U tomu zh roci vin stav asistentom Lozanskogo universitetu nbsp Archibald Rajs 1914She navchayuchis Rejss zahopivsya fotografiyeyu yaka zajnyala piznishe centralne misce u vsih jogo proektah z sudovo medichnoyi ekspertizi U 1899 roci Rudolfu doruchili stvorennya universitetskoyi fotografichnoyi laboratoriyi a u 1902 1906 rokah vin buv vikladachem fotografichnoyi spravi v universiteti 5 Rudolf takozh stazhuvavsya u vidomogo franzuckogo kriminalista ta kriminalnogo antropologa Alfonsa Bertijona Alphonse Bertillon sho dalo jomu mozhlivist dosliditi mozhlivosti fotografiyi v kriminalnih rozsliduvannyah policiyi ta oznajomitisya z sistemoyu identifikaciyi zlochinciv za yih antropometrichnimi danimi U 1902 1907 rokah vin buv golovnim redaktorom zhurnaliv Shvejcarskij oglyad fotografiyi Revue suisse de photographie i Shvejcarskij zhurnal fotografiv Journal suisse des photographes U 1903 roci organizuvav kongres Mizhnarodnogo soyuzu fotografiyi v Lozanni nbsp Urna z sercem Archibalda Rajsa na gori Kajmakchalan1902 roku Rajs u Lozanskomu universiteti vviv lekcijnij kurs Sudova fotografiya a z 17 lipnya 1906 roku stav ekstraordinarnim profesorom kriminalistiki police scientifique U 1909 roci vin zasnuvav Institut kriminalistiki Institut de police scientifique Lozanskogo universitetu 5 Keruyuchi institutom Rejss dosyag znachnih uspihiv u rozvitku kriminalistiki pidgotovci fahivciv v riznih chastinah svitu Braziliyi Greciyi Lyuksemburgu Rosijskoyi imperiyi Rumuniyi Serbiyi Buv odnim iz zasnovnikiv slovesnogo portreta yakij dopomagav v identifikaciyi osobi nbsp Budinok Archibalda Rajsa u Belgradi de vin pomerU 1914 roci za zaproshennyam Uryadu Serbiyi bere uchast v rozsliduvanni zlochiniv avstro ugorskoyi nimeckoyi ta bolgarskoyi armiyi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Cherez shvejcarsku presu povidomlyav svitovi pro voyenni ta vijskovi zlochini vchineni v Serbiyi proti civilnogo naselennya ta vijskovosluzhbovciv Jogo robota faktichno sudovo ekspertnij visnovok Report Upon the Atrocities Committed by the Austro Hungarian Army During the First Invasion of Serbia stala osnovoyu dlya zasudzhennya dij avstro ugorskoyi nimeckoyi ta bolgarskoyi armiyi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni ale v Bolgariyi rezultati rozsliduvan Rajsa vidkidayut na argumenti sho vin ne zrobiv zhodnih fotografij zhertv bolgarskih zvirstv roblyachi yih dlya avstro ugorskih ta nimeckih bilshe togo sho vin buv odnim iz pioneriv sudova fotografiya ta toj fakt sho vin voyuvav u lavah serbskoyi armiyi pid chas vijni stavit pid sumniv jogo neuperedzhenist yak eksperta 6 Same cherez svoyi zaslugi R A Rejss stav chlenom delegaciyi yugoslavskogo uryadu na mirnij konferenciyi v Parizhi 1919 U 1919 roci pislya zavershennya vijni R A Rejss buv vimushenij zalishitisya v stvorenomu Korolivstvi Yugoslaviyi uryadom yakoyi vin buv nagorodzhenij ta de oderzhav budinok dlya prozhivannya R A Rejss prodovzhiv svoyi doslidzhennya kriminalistiki v Belgradi de bulo utvoreno Policejsku akademiyu yaka zgodom oderzhala im ya R A Rejssa R A Rejss ne buv zadovolenij rozvitkom suspilnih vidnosin ta korupciyeyu v Korolivstvi Yugoslaviya same tomu pered svoyeyu smertyu vidav robotu zaklik Chuјte Srbi do narodu Korolivstva 7 serpnya 1929 roku R A Rejss pomer nespodivano 7 u Topchideri sr v svoyemu budinku sr Dobre pole Dobro poљe u vici 54 roki i buv pohovanij za jogo bazhannyam na Topchiderskomu kladovishi v Belgradi Serce R A Rejssa za jogo zapovitom ne bulo pohovane z tilom a v urni rozmishene v kaplici na gori Kajmakchalan na kordoni Serbiyi ta Greciyi de vin brav uchast u bojovih diyah U serpni 1931 roku v Topchiderskomu parku buv vstanovlenij byust R A Rejssa yakij stvoriv skulptor Marko Brezhanin 8 Rejss buv dobrim fotografom vin znav yak vikoristovuvati osvitlennya Jogo fotografiyi ne tilki vidobrazhayut podiyi kriminalnogo harakteru sudova fotografiya ta voyennogo chasu ale cikavi z estetichnoyi tochki zoru Profesor Erik Sapen priviz z Lozanni do Belgradu blizko jogo 10 000 fotografij Deyaki z cih fotografij pokazani u dokumentalnomu filmi Chuјte Srbi Gorana Vukchevicha za robotoyu R A Rejssa z ciyeyu nazvoyu nbsp Vodyana pompa na zgadku pro doktora Archibalda Rajsa v KrupaniNagorodi RedaguvatiMedal Yansena Francuzka akademiya nauk Orden Pochesnogo legionu Franciya Tabatiere imperiale Rosijska imperiya Pochesnij gromadyanin mista Krupan Serbiya Pochesnij kapitan 1 klasu pihoti Armiyi Korolivstva SHS Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv Kvebeckoyu asociaciyeyu kriminalistiki u 2013 roci vpisanij do spisku frankofonnogo Panteonu u galuzi sudovo medichnoyi ekspertizi 9 Primitki Redaguvati a b Deutsche Nationalbibliothek Record 119088320 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Shkola kriminologiyi v Lozanni Arhivovano 25 bereznya 2017 u Wayback Machine police scientifique com fr Istoriya naukovo tehnichnoyi policiyi Arhivovano 25 bereznya 2017 u Wayback Machine police scientifique com fr a b v Rodolf Archibald Rajs kriminalistika ponad use Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine criminalistique org fr SRBSKIYaT SLUGA I NOJSKI FALShIFIKATOR RUDOLF ARChIBALD RAJS Velika vtrata nevelikij pidjom Arhivovano 11 serpnya 2017 u Wayback Machine politika rs 08 08 2009 serb Pam yatnik Archibaldovi Rajsu Arhivovano 12 zhovtnya 2017 u Wayback Machine beogradskonasledje rs angl serb D r Rudolf Archibald Rajs Arhivovano 6 bereznya 2018 u Wayback Machine criminalistique org fr Posilannya RedaguvatiRejs Arhivovano 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 nbsp Cujte Srbi Arcibald Rajs u Srbiji 1914 2014 2014 na sajti IMDb angl Film pro Archibalda Rajsa Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Archibald Rajs amp oldid 40203387