www.wikidata.uk-ua.nina.az

Антропометрія Антропоме трія від грец ανθρωπος людина μετρεω міряю один з основних методів антропологічного дослідження

Антропометрія

Антропоме́трія (від грец. ανθρωπος — «людина», μετρεω — «міряю») — один з основних методів антропологічного дослідження, який полягає у вимірюванні тіла людини та його частин з метою встановлення вікових, статевих, расових та інших особливостей фізичної будови. Антропометрія — розділ науки на стику антропології, прикладної математики, геометрії, медицини.

У залежності від об'єкта дослідження розрізняють соматометрію (власне антропометрія), тобто вимірювання живої людини, краніометрію — вимірювання черепа, остеометрію — вимірювання кісток скелета. До антропометрії відносять також антропоскопію — якісну (описову) характеристику форм частин тіла, форми голови, рис обличчя, пігментації шкіри, волосся, райдужної оболонки очей тощо.

Потреба Редагувати

Потреба в антропометричних дослідженнях зумовлюється великою мінливістю розмірів тіла людини. Межі коливання розмірів людей однієї групи, як правило, заходять за межі коливань розмірів людей іншої групи. Це так звана трансгресивна мінливість, яка зумовлює необхідність кількісних визначень. Результати антропометричних вимірювань порівнюються за спеціально розробленими правилами, що ґрунтуються на принципах варіаційної статистики.

Техніки Редагувати

Для антропологічних досліджень користуються спеціальними інструментами: товстотним, ковзним і координатним циркулями, мандибулометром, металевим складаним антропометром Мартіна, спеціальними остеологічними дошками.

Прикладне значення Редагувати

Зібрані в процесі антропометричного обстеження дані піддають варіаційно-статистичній обробці і оформляють у вигляді таблиць, графіків і схем.

Антропометричні методи мають велике значення в прикладній антропології; до широкого впровадження ідентифікації за відбитками пальців антропометрія використовувалась в криміналістиці для ідентифікації людей (так званий «Бетрильонаж»).

Масовість антропометричних досліджень дозволяє оцінювати і порівнювати мінливість ознак різних расових, вікових, професійних, статевих груп на основі вимірів великого числа індивідуумів.

На антропометричних матеріалах засновані також стандартизація предметів масового виробництва (одяг, взуття) і раціональний пристрій робочих місць.

Історія антропометрії Редагувати

Виникнення антропометрії як наукової методики відноситься до 19 ст і пов'язане з ім'ям французького антрополога П. Брока. Значний внесок у її подальший розвиток внесли іноземні (Р.Мартін і ін.) і радянські антропологи (В.Бунак, А.Ярхо і ін.). Розрізняють ознаки: вимірні і описові. Перші визначаються за допомогою антропологічних інструментів (антропометр, ковзаючі циркулі, стрічки і ін.). Вимірювання проводяться між антропометричними точками, що строго локалізуються, які представляють порівняно легко доступні для спостереження елементи зовнішньої будови тіла. Виділяють тотальні (довжина тіла, маса, обхват грудей) і приватні (ширина стопи, довжина кисті і т. д.) розміри тіла. Визначення описових ознак (форми частин тіла, частин лиця, пігментації шкіри, волосся і очей, форми волосся тощо) проводяться за допомогою шкал, муляжів, схем, побудованих на основі точних розмежувальних критеріїв. Наприклад, шкала кольору очей В.Бунака враховує 12 варіантів забарвлення радужіни, шкала забарвлення волосся Фішера — Заллера — 40 відтінків. У антропометрії широко застосовують методи антропологічної фотографії. Для неї характерна тенденція до заміни описових ознак точнішими вимірними і впровадженню сучасних методів аналізу (рентген, ультразвук, мічені сполуки). Вибір антропометричної методики, точок і ознак диктується завданнями конкретного антропологічного дослідження. У расознавстві і етнічній антропології вимірюють голову, обличчя, череп, довжину тіла, користуються шкалами кольору очей, шкіри, волосся та іншими для виділення расових типів. У морфології людини і особливо у вченні про фізичний розвиток враховуються маса, довжина тіла (зростання) тощо. На їх основі побудовані шкали, що дозволяють визначати міру фізичного розвитку в окремих індивідуумів і різних груп населення.

Антропометричний метод дослідження Редагувати

Цим методом можна вимірювати тотальні і парціальні розміри тіла. До тотальних відносять ріст, вагу тіла, обвід та екскурсію грудної клітки. Парціальні розміри — це розміри окремих частин тіла, наприклад, довжина плеча чи кисті, обвід стегна, тощо.

Розміри тіла поділяють також на поздовжні, поперечні та обводи. До поздовжніх відноситься довжина тіла стоячи, сидячи, довжина голови та шиї, тулуба, верхньої та нижньої кінцівок і їх частин.

Поперечні розміри тіла — це діаметри грудної клітки, акроміальний, тазовогребеневий.

Антропометричні точки Редагувати

При антропометричних вимірюваннях як орієнтири використовують основні антропометричні точки, які визначають за виступами кісток, хрящів, а також за постійними складками шкіри.

Антропометричні точки голови Редагувати

  1. Верхівкова (vertex) — найвища точка тім'яної кістки за прямого положення голови
  2. Назіон (nasion) — точка перетину носо-лобного шва з медіально-сагітальною площиною
  3. Козелкова (tragion) — точка над верхнім краєм козелка вуха, лежить на перетині двох дотичних, проведених до верхнього і переднього краю козелка
  4. Глабела (glabella) — найбільш виступаюча вперед точка між бровами в медіально-сагітальній площині
  5. Офріон (ophryon) — точка, що лежить на перетині медіально-сагітальної площини голови з дотичної до найбільш високих точок брів
  6. Трихіон (trichion) — точка на лобі, що лежить на перетині медіальної площини з межею волосся голови
  7. Тім'яна (euryon) — найбільш виступаюча назовні точка бокової частини голови; між тім'яними точками вимірюється ширина голови
  8. Підборідна (gnathion) — найнижча точка підборіддя в медіально-сагітальній площині
  9. Вилична (zygion) — найбільш виступаюча назовні точка виличної дуги. Між виличними точками вимірюють ширину вилиць.
  10. Нижньощелепна (gonion) — найбільш виступаюча назовні точка на куті нижньої щелепи

Антропометричні точки тулуба Редагувати

  1. Шийна (cervicale) — точка на вершині остистого відростка сьомого шийного хребця
  2. Верхньогрудинна (suprasternale) — найглибша точка яремної вирізки груднини
  3. Середньогрудинна (mesosternale) — при основі мечоподібного відростка груднини
  4. Соскова (thelion) — точка в центрі соска, визначається зазвичай тільки в чоловіків і дітей
  5. Пупкова (omphalion) — точка центру пупка
  6. Лобкова (symphysion) — найвища точка лобкового симфізу
  7. Вертлюгова (trochanlerion) — найвища, найбільш виступаюча назовні точка великого вертлюга

Антропометричні точки кінцівок Редагувати

  1. Акроміальна або плечова (akromion) — найбільш виступаюча вбік точка акроміального відростка лопатки
  2. Променева (radiale) — найвища точка головки променевої кістки
  3. Шилоподібна (stylion) — найнижча точка на шилоподібному відростку променевої кістки
  4. Пальцева (daktylion) — найнижча точка на м'якоті дистальної фаланги 3-го пальця кисті
  5. Фалангова (phalangion) — верхня точка основи основної фаланги третього пальця з тильної поверх­ні
  6. Клубова передня (iliospinale anterius) — найбільш виступаюча вперед точка верхньої передньої осі клубової кістки
  7. Верхньогомілкова внутрішня (tibiale) — найвища точка медіального виростка великогомілкової кістки
  8. Нижньогомілкова (sphyrion) — найнижча точка медіальної кістки
  9. П'яткова (pterion) — найбільш виступаюча назад точка п'яткової кістки
  10. Кінцева (akropodion) — найбільш виступаюча вперед точка на м'якоті дистальної фаланги 1-го або 2-го пальця стопи.
  11. Плеснова внутрішня (metatarsale tibiale) — найбільш виступаюча убік точка внутрішнього краю стопи (у ділянці головки першої плеснової кістки)
  12. Плеснова зовнішня (metatarsale fibulare) — точка на зовнішньому краю стопи (у ділянці головки п'ятої плеснової кістки).

Вимірювання поздовжніх розмірів тіла Редагувати

  1. Вимірювання висоти розміщення над опорою антропометричних точок антропометром.
  2. Розрахунок поздовжніх розмірів тіла шляхом поступового віднімання висоти різних точок.

Подовжні розміри тіла включають: довжину тіла (ріст) (вимірюється від висоти верхівкової точки над площею опори); довжину тулуба (визначається різницею висот верхньогрудинної і лобкової точок); довжину верхньої кінцівки (визначають з урахуванням різниці висот акроміальної та пальцевої точок); довжину плеча — різниця висот плечової і променевої точок (визначається як проєкційна відстань між акроміальною та променевою точками); довжина передпліччя (різниця висот променевої та шиловидної точок); довжину кисті (різниця висот шиловидної та пальцевої точок); довжину нижньої кінцівки (обчисляють як напівсуму висот передньої клубово-остистої і лобкової точок); довжину стегна (довжина нижньої кінцівки за відрахуванням висоти верхньогомілкової точки); довжину гомілки (обчисляють як різницю висот верхньогомілкової та нижньогомілкової точок); довжину стопи (відстань між п'ятковою і кінцевою точками); ширину стопи (відстань між плюсневими точками); ширину кисті (відстань по прямій лінії між голівками 2-ї та 5-ї п'ясткових кісток).

Вимірювання діаметрів частин тіла Редагувати

Вимірювання діаметрів тіла проводиться великим циркулем. За його допомогою вимірюються: акроміальний діаметр (ширина плечей) — відстань між правою і лівою акроміальними точками; вертикальний діаметр — відстань між найбільш виступаючими точками великих вертелів стегнових кісток.

Так звані обхватні розміри тіла людини вимірюються сантиметровою стрічкою, площина якої розташовується паралельно площині тіла, а її нульова поділка знаходиться попереду випробуваного. Вимірюються обхват голови, грудей, талії, таза (через сідниці), стегна, гомілки, плеча, передпліччя.

Одним із найважливіших показників, що характеризують фізичний розвиток, вважають площу поверхні тіла. Серед множини методів її визначення найпопулярніші аналітичні методи, що передбачають використання формул Boyd і Jssakson.

Для осіб, у яких сума ваги і довжини тіла більша 160 одиниць, формула Jssakson може мати такий вигляд:

S=(100 + W + (h — 160)) : 100 = (м2). (1)

Для низькорослих людей із сумою ваги й довжини тіла менше 160 одиниць може бути використана формула Boyd:

S = 3,207 x H 0,3 x W 0,7285 — 0,0188logW, (2)

де S — площа тіла в см2, Н — довжина тіла в см, W — вага тіла в кг.

На думку багатьох дослідників, площу поверхні тіла як ознаку фізичного розвитку доцільно розглядати не в абсолютних значеннях, а у відносних, у співвідношенні з вагою тіла (при цьому визначається розмір ваги, що припадає на одиницю поверхні). У фізично слабких осіб на одиницю площі поверхні тіла припадає менше ваги, ніж у фізично сильних.

У 1964 Л. К. Щекочихіна на підставі ретельного аналізу парних і множинних кореляцій тотальних розмірів тіла з площами поверхонь сегментів тіла, розрахованих на великих вибірках чоловіків і жінок, установила залежність площі поверхні окремих частин тіла від довжини й ваги тіла одночасно. Виявлена залежність дозволила їй розрахувати рівняння множинної регресії для визначення площ поверхонь окремих частин тіла за двома тотальними розмірами тіла, а також розробити номограми. Рівняння мають такий вигляд:

1) поверхня голови із шиєю — S.

S = 0,050 x L + 0,074 x P + 3,41  0,71m; (3)

S = 0,042 x L + 0,083 x P + 3,01  0,71ж.

2) поверхня тулуба — S2.

S2 = 0,215 x L + 0,270 x P + 8,25  1,49m;(4)

S2 = 0,142 x L + 0,266 x P + 3,94  1,49ж.

3) поверхня однієї руки — S3.

S3 = 0,046 x L + 0,190 x P + 2,56  0,89m; (5)

S3 = 0,068 x L + 0,161 x P + 0,62  0,82ж.

4) поверхня однієї ноги — S4.

S4 = 0,156 x L + 0,276 x P — 9,53  1,2m; (6)

S4 = 0,231 x L + 0,238 x P — 17,32  1,3ж.

де L — довжина тіла (см), Р — вага тіла (кг).

Поряд із цими рівняннями Л. К. Щекочихіна виводить у своїй роботі середні розміри площ поверхонь частин тіла.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Antropome triya vid grec an8rwpos lyudina metrew miryayu odin z osnovnih metodiv antropologichnogo doslidzhennya yakij polyagaye u vimiryuvanni tila lyudini ta jogo chastin z metoyu vstanovlennya vikovih statevih rasovih ta inshih osoblivostej fizichnoyi budovi Antropometriya rozdil nauki na stiku antropologiyi prikladnoyi matematiki geometriyi medicini U zalezhnosti vid ob yekta doslidzhennya rozriznyayut somatometriyu vlasne antropometriya tobto vimiryuvannya zhivoyi lyudini kraniometriyu vimiryuvannya cherepa osteometriyu vimiryuvannya kistok skeleta Do antropometriyi vidnosyat takozh antroposkopiyu yakisnu opisovu harakteristiku form chastin tila formi golovi ris oblichchya pigmentaciyi shkiri volossya rajduzhnoyi obolonki ochej tosho Zmist 1 Potreba 2 Tehniki 3 Prikladne znachennya 4 Istoriya antropometriyi 5 Antropometrichnij metod doslidzhennya 6 Antropometrichni tochki 6 1 Antropometrichni tochki golovi 6 2 Antropometrichni tochki tuluba 6 3 Antropometrichni tochki kincivok 7 Vimiryuvannya pozdovzhnih rozmiriv tila 8 Vimiryuvannya diametriv chastin tila 9 Literatura 10 PosilannyaPotreba RedaguvatiPotreba v antropometrichnih doslidzhennyah zumovlyuyetsya velikoyu minlivistyu rozmiriv tila lyudini Mezhi kolivannya rozmiriv lyudej odniyeyi grupi yak pravilo zahodyat za mezhi kolivan rozmiriv lyudej inshoyi grupi Ce tak zvana transgresivna minlivist yaka zumovlyuye neobhidnist kilkisnih viznachen Rezultati antropometrichnih vimiryuvan porivnyuyutsya za specialno rozroblenimi pravilami sho gruntuyutsya na principah variacijnoyi statistiki Tehniki RedaguvatiDlya antropologichnih doslidzhen koristuyutsya specialnimi instrumentami tovstotnim kovznim i koordinatnim cirkulyami mandibulometrom metalevim skladanim antropometrom Martina specialnimi osteologichnimi doshkami Prikladne znachennya RedaguvatiZibrani v procesi antropometrichnogo obstezhennya dani piddayut variacijno statistichnij obrobci i oformlyayut u viglyadi tablic grafikiv i shem Antropometrichni metodi mayut velike znachennya v prikladnij antropologiyi do shirokogo vprovadzhennya identifikaciyi za vidbitkami palciv antropometriya vikoristovuvalas v kriminalistici dlya identifikaciyi lyudej tak zvanij Betrilonazh Masovist antropometrichnih doslidzhen dozvolyaye ocinyuvati i porivnyuvati minlivist oznak riznih rasovih vikovih profesijnih statevih grup na osnovi vimiriv velikogo chisla individuumiv Na antropometrichnih materialah zasnovani takozh standartizaciya predmetiv masovogo virobnictva odyag vzuttya i racionalnij pristrij robochih misc Istoriya antropometriyi RedaguvatiViniknennya antropometriyi yak naukovoyi metodiki vidnositsya do 19 st i pov yazane z im yam francuzkogo antropologa P Broka Znachnij vnesok u yiyi podalshij rozvitok vnesli inozemni R Martin i in i radyanski antropologi V Bunak A Yarho i in Rozriznyayut oznaki vimirni i opisovi Pershi viznachayutsya za dopomogoyu antropologichnih instrumentiv antropometr kovzayuchi cirkuli strichki i in Vimiryuvannya provodyatsya mizh antropometrichnimi tochkami sho strogo lokalizuyutsya yaki predstavlyayut porivnyano legko dostupni dlya sposterezhennya elementi zovnishnoyi budovi tila Vidilyayut totalni dovzhina tila masa obhvat grudej i privatni shirina stopi dovzhina kisti i t d rozmiri tila Viznachennya opisovih oznak formi chastin tila chastin licya pigmentaciyi shkiri volossya i ochej formi volossya tosho provodyatsya za dopomogoyu shkal mulyazhiv shem pobudovanih na osnovi tochnih rozmezhuvalnih kriteriyiv Napriklad shkala koloru ochej V Bunaka vrahovuye 12 variantiv zabarvlennya raduzhini shkala zabarvlennya volossya Fishera Zallera 40 vidtinkiv U antropometriyi shiroko zastosovuyut metodi antropologichnoyi fotografiyi Dlya neyi harakterna tendenciya do zamini opisovih oznak tochnishimi vimirnimi i vprovadzhennyu suchasnih metodiv analizu rentgen ultrazvuk micheni spoluki Vibir antropometrichnoyi metodiki tochok i oznak diktuyetsya zavdannyami konkretnogo antropologichnogo doslidzhennya U rasoznavstvi i etnichnij antropologiyi vimiryuyut golovu oblichchya cherep dovzhinu tila koristuyutsya shkalami koloru ochej shkiri volossya ta inshimi dlya vidilennya rasovih tipiv U morfologiyi lyudini i osoblivo u vchenni pro fizichnij rozvitok vrahovuyutsya masa dovzhina tila zrostannya tosho Na yih osnovi pobudovani shkali sho dozvolyayut viznachati miru fizichnogo rozvitku v okremih individuumiv i riznih grup naselennya Antropometrichnij metod doslidzhennya RedaguvatiCim metodom mozhna vimiryuvati totalni i parcialni rozmiri tila Do totalnih vidnosyat rist vagu tila obvid ta ekskursiyu grudnoyi klitki Parcialni rozmiri ce rozmiri okremih chastin tila napriklad dovzhina plecha chi kisti obvid stegna tosho Rozmiri tila podilyayut takozh na pozdovzhni poperechni ta obvodi Do pozdovzhnih vidnositsya dovzhina tila stoyachi sidyachi dovzhina golovi ta shiyi tuluba verhnoyi ta nizhnoyi kincivok i yih chastin Poperechni rozmiri tila ce diametri grudnoyi klitki akromialnij tazovogrebenevij Antropometrichni tochki RedaguvatiPri antropometrichnih vimiryuvannyah yak oriyentiri vikoristovuyut osnovni antropometrichni tochki yaki viznachayut za vistupami kistok hryashiv a takozh za postijnimi skladkami shkiri Antropometrichni tochki golovi Redaguvati Dokladnishe Kraniometriya ta Kraniometrichni tochkiVerhivkova vertex najvisha tochka tim yanoyi kistki za pryamogo polozhennya golovi Nazion nasion tochka peretinu noso lobnogo shva z medialno sagitalnoyu ploshinoyu Kozelkova tragion tochka nad verhnim krayem kozelka vuha lezhit na peretini dvoh dotichnih provedenih do verhnogo i perednogo krayu kozelka Glabela glabella najbilsh vistupayucha vpered tochka mizh brovami v medialno sagitalnij ploshini Ofrion ophryon tochka sho lezhit na peretini medialno sagitalnoyi ploshini golovi z dotichnoyi do najbilsh visokih tochok briv Trihion trichion tochka na lobi sho lezhit na peretini medialnoyi ploshini z mezheyu volossya golovi Tim yana euryon najbilsh vistupayucha nazovni tochka bokovoyi chastini golovi mizh tim yanimi tochkami vimiryuyetsya shirina golovi Pidboridna gnathion najnizhcha tochka pidboriddya v medialno sagitalnij ploshini Vilichna zygion najbilsh vistupayucha nazovni tochka vilichnoyi dugi Mizh vilichnimi tochkami vimiryuyut shirinu vilic Nizhnoshelepna gonion najbilsh vistupayucha nazovni tochka na kuti nizhnoyi shelepiAntropometrichni tochki tuluba Redaguvati Shijna cervicale tochka na vershini ostistogo vidrostka somogo shijnogo hrebcya Verhnogrudinna suprasternale najglibsha tochka yaremnoyi virizki grudnini Serednogrudinna mesosternale pri osnovi mechopodibnogo vidrostka grudnini Soskova thelion tochka v centri soska viznachayetsya zazvichaj tilki v cholovikiv i ditej Pupkova omphalion tochka centru pupka Lobkova symphysion najvisha tochka lobkovogo simfizu Vertlyugova trochanlerion najvisha najbilsh vistupayucha nazovni tochka velikogo vertlyugaAntropometrichni tochki kincivok Redaguvati Akromialna abo plechova akromion najbilsh vistupayucha vbik tochka akromialnogo vidrostka lopatki Promeneva radiale najvisha tochka golovki promenevoyi kistki Shilopodibna stylion najnizhcha tochka na shilopodibnomu vidrostku promenevoyi kistki Palceva daktylion najnizhcha tochka na m yakoti distalnoyi falangi 3 go palcya kisti Falangova phalangion verhnya tochka osnovi osnovnoyi falangi tretogo palcya z tilnoyi poverh ni Klubova perednya iliospinale anterius najbilsh vistupayucha vpered tochka verhnoyi perednoyi osi klubovoyi kistki Verhnogomilkova vnutrishnya tibiale najvisha tochka medialnogo virostka velikogomilkovoyi kistki Nizhnogomilkova sphyrion najnizhcha tochka medialnoyi kistki P yatkova pterion najbilsh vistupayucha nazad tochka p yatkovoyi kistki Kinceva akropodion najbilsh vistupayucha vpered tochka na m yakoti distalnoyi falangi 1 go abo 2 go palcya stopi Plesnova vnutrishnya metatarsale tibiale najbilsh vistupayucha ubik tochka vnutrishnogo krayu stopi u dilyanci golovki pershoyi plesnovoyi kistki Plesnova zovnishnya metatarsale fibulare tochka na zovnishnomu krayu stopi u dilyanci golovki p yatoyi plesnovoyi kistki Vimiryuvannya pozdovzhnih rozmiriv tila RedaguvatiVimiryuvannya visoti rozmishennya nad oporoyu antropometrichnih tochok antropometrom Rozrahunok pozdovzhnih rozmiriv tila shlyahom postupovogo vidnimannya visoti riznih tochok Podovzhni rozmiri tila vklyuchayut dovzhinu tila rist vimiryuyetsya vid visoti verhivkovoyi tochki nad plosheyu opori dovzhinu tuluba viznachayetsya rizniceyu visot verhnogrudinnoyi i lobkovoyi tochok dovzhinu verhnoyi kincivki viznachayut z urahuvannyam riznici visot akromialnoyi ta palcevoyi tochok dovzhinu plecha riznicya visot plechovoyi i promenevoyi tochok viznachayetsya yak proyekcijna vidstan mizh akromialnoyu ta promenevoyu tochkami dovzhina peredplichchya riznicya visot promenevoyi ta shilovidnoyi tochok dovzhinu kisti riznicya visot shilovidnoyi ta palcevoyi tochok dovzhinu nizhnoyi kincivki obchislyayut yak napivsumu visot perednoyi klubovo ostistoyi i lobkovoyi tochok dovzhinu stegna dovzhina nizhnoyi kincivki za vidrahuvannyam visoti verhnogomilkovoyi tochki dovzhinu gomilki obchislyayut yak riznicyu visot verhnogomilkovoyi ta nizhnogomilkovoyi tochok dovzhinu stopi vidstan mizh p yatkovoyu i kincevoyu tochkami shirinu stopi vidstan mizh plyusnevimi tochkami shirinu kisti vidstan po pryamij liniyi mizh golivkami 2 yi ta 5 yi p yastkovih kistok Vimiryuvannya diametriv chastin tila RedaguvatiVimiryuvannya diametriv tila provoditsya velikim cirkulem Za jogo dopomogoyu vimiryuyutsya akromialnij diametr shirina plechej vidstan mizh pravoyu i livoyu akromialnimi tochkami vertikalnij diametr vidstan mizh najbilsh vistupayuchimi tochkami velikih verteliv stegnovih kistok Tak zvani obhvatni rozmiri tila lyudini vimiryuyutsya santimetrovoyu strichkoyu ploshina yakoyi roztashovuyetsya paralelno ploshini tila a yiyi nulova podilka znahoditsya poperedu viprobuvanogo Vimiryuyutsya obhvat golovi grudej taliyi taza cherez sidnici stegna gomilki plecha peredplichchya Odnim iz najvazhlivishih pokaznikiv sho harakterizuyut fizichnij rozvitok vvazhayut ploshu poverhni tila Sered mnozhini metodiv yiyi viznachennya najpopulyarnishi analitichni metodi sho peredbachayut vikoristannya formul Boyd i Jssakson Dlya osib u yakih suma vagi i dovzhini tila bilsha 160 odinic formula Jssakson mozhe mati takij viglyad S 100 W h 160 100 m2 1 Dlya nizkoroslih lyudej iz sumoyu vagi j dovzhini tila menshe 160 odinic mozhe buti vikoristana formula Boyd S 3 207 x H 0 3 x W 0 7285 0 0188logW 2 de S plosha tila v sm2 N dovzhina tila v sm W vaga tila v kg Na dumku bagatoh doslidnikiv ploshu poverhni tila yak oznaku fizichnogo rozvitku docilno rozglyadati ne v absolyutnih znachennyah a u vidnosnih u spivvidnoshenni z vagoyu tila pri comu viznachayetsya rozmir vagi sho pripadaye na odinicyu poverhni U fizichno slabkih osib na odinicyu ploshi poverhni tila pripadaye menshe vagi nizh u fizichno silnih U 1964 L K Shekochihina na pidstavi retelnogo analizu parnih i mnozhinnih korelyacij totalnih rozmiriv tila z ploshami poverhon segmentiv tila rozrahovanih na velikih vibirkah cholovikiv i zhinok ustanovila zalezhnist ploshi poverhni okremih chastin tila vid dovzhini j vagi tila odnochasno Viyavlena zalezhnist dozvolila yij rozrahuvati rivnyannya mnozhinnoyi regresiyi dlya viznachennya plosh poverhon okremih chastin tila za dvoma totalnimi rozmirami tila a takozh rozrobiti nomogrami Rivnyannya mayut takij viglyad 1 poverhnya golovi iz shiyeyu S S 0 050 x L 0 074 x P 3 41 0 71m 3 S 0 042 x L 0 083 x P 3 01 0 71zh 2 poverhnya tuluba S2 S2 0 215 x L 0 270 x P 8 25 1 49m 4 S2 0 142 x L 0 266 x P 3 94 1 49zh 3 poverhnya odniyeyi ruki S3 S3 0 046 x L 0 190 x P 2 56 0 89m 5 S3 0 068 x L 0 161 x P 0 62 0 82zh 4 poverhnya odniyeyi nogi S4 S4 0 156 x L 0 276 x P 9 53 1 2m 6 S4 0 231 x L 0 238 x P 17 32 1 3zh de L dovzhina tila sm R vaga tila kg Poryad iz cimi rivnyannyami L K Shekochihina vivodit u svoyij roboti seredni rozmiri plosh poverhon chastin tila Literatura RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Antropologiya Richnik Kabinetu im F K Vovka v 1 4 K 1928 30 Pidoplichko I G Pohodzhennya lyudini v svitli nauki K 1958 Bunak V V Nesturh M F Roginskij Ya Ya Antropologiya M 1941 Roginskij Ya Ya Levin M G Osnovy antropologij M 1955 Posilannya RedaguvatiP D Bilenchuk A V Starushkevich Antropometriya Arhivovano 22 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Gabitoskopiya Arhivovano 10 bereznya 2022 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Antropometriya amp oldid 38256181