Великогомі́лко́ва кі́стка (лат. tibia), заст. суре́ля — найбільша і основна з двох кісток гомілки, розташована зі сторони, ближчої до осі тіла. Латинська назва первісно означала «дудка, флейта, авлос».
| Великогомілкова кістка | |
|---|---|
| Великогомілкова кістка (позначена червоним) | |
| Деталі | |
| Артикуляції | коліно, щиколотка, верхній і нижній гомілковий суглоб |
| Ідентифікатори | |
| Латина | os tibia |
| Анатомія Грея | subject #61 |
| MeSH | D013977 |
| TA98 | A02.5.06.001 |
| TA2 | 1397 |
| FMA | 24476 |
| Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих] |
Опис Редагувати
Великогомілкова кістка це трубчаста кістка, що має тіло та два наростки. Проксимальний кінець розширений у поперечному напрямку і закінчується присереднім та бічним виростками. На задньо-нижній поверхні бічного виростка є малогомілкова суглобова поверхня для з'єднання з головкою малогомілкової кістки. Зверху кожний виросток має ввігнуту верхню суглобову поверхню для з'єднання з відповідним виростком стегнової кістки. По середині суглобової поверхні є міжвиросткове підвищення, а на ньому — присередній та бічний міжвиросткові горбки. Спереду і ззаду від міжвиросткового підвищення розміщені переднє і заднє міжвиросткові поля, до яких прикріплюються хрестоподібні зв'язки колінного суглоба. До передньо-медіальної поверхні проксимального кінця кріпляться сужожилки кравецького, тонкого і півсухожилкового м'язів, утворюючи так звану гусячу лапку.
За формою тіло кістки нагадує видовжену тригранну призму, що поступово звужується донизу. На ньому розрізняють три поверхні: присередню, задню і бічну, що відділяються одна від одної присереднім, переднім і міжкістковими краями. Передній край у верхньому відділі кістки починається від горбистості великої гомілкової кістки, до якої прикріплюється сухожилок чотириголового м'яза стегна.
Дистальний кінець кістки має майже чотирикутну форму, на його присередньому краї є спрямований донизу відросток — присередня кісточка, на внутрішній поверхні якої розміщується суглобова поверхня кісточки, що продовжується в нижню суглобову поверхню. бічна поверхня дистального кінця кістки має невелику вирізку з суглобовою поверхнею для з'єднання з малою гомілковою кісткою — малогомілкову вирізку.
Цікаві факти Редагувати
- Великогомілкова кістка не старої людини при точному осьовому навантаженні витримує масу невеликого легкового автомобіля.
- Щоб відрізнити праву великогомілкову кістку від лівої, необхідно проксимальний кінець зорієнтувати догори, дистальний — донизу. Горбистисть і передній край — наперед. Тоді присередня кісточка відходитиме від присереднього краю дистального кінця кістки. У такому положенні кістки міжкістковий край на її тілі завжди буде обернений назовні: правої — праворуч, лівої — ліворуч.
Примітки Редагувати
- Черкасов В. Г. та ін. Кістки нижньої кінцівки // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010.
- Суреля // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Суреля // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- tibia. www.etymonline.com. Online etymological dictionary. Процитовано 23 серпня 2019.
Література Редагувати
- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
- «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.
Посилання Редагувати
- http://www.aofoundation.org/wps/portal/surgeryskully [ 9 серпня 2011 у Wayback Machine.]