Місце викопної фауни біля села Калфа (молд./рум. Amplasamentul de faună de lângă satul Calfa) — пам'ятка природи геологічного або палеонтологічного типу в Аненій-Нойському районі Молдови. Розташоване на північний захід від села Калфа, на схід від мосту через залізницю, на правому березі річки Бик. Має площу 35 га, або 11,79 га за деякими пізнішими оцінками. Об'єкт перебуває у віданні сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вієрул».
| 46°54′44″ пн. ш. 29°22′01″ сх. д. / 46.91230200002777195° пн. ш. 29.367102000027777819° сх. д.Координати: 46°54′44″ пн. ш. 29°22′01″ сх. д. / 46.91230200002777195° пн. ш. 29.367102000027777819° сх. д. | |
| Країна | Молдова |
|---|---|
| Розташування | Аненій-Нойський район |
| Площа | 35 га |
| Статус: | геологічна та палеонтологічна пам'ятка природи в Молдовіd |
| Місце викопної фауни біля села Калфа (Молдова) | |
Місце викопної фауни біля села Калфа у Вікісховищі |
Опис ред.
Скам'янілий пункт Калфа відкритий на початку XX століття російським геологом Володимиром Ласкарєвим. У другій половині XX століття стоянка вивчена більш ретельно, в тому числі палеонтологом Александру Лунгу.
На стоянці знайдено скелетні останки ссавців, птахів, рептилій, риб, молюсків і деяких рослин, накопичених в основі сарматської скелі. Колекція є однією з найбагатших, найрізноманітніших і найдавніших середньосарматських у Європі.
Більшість виявлених тварин були ссавцями ( Hemisorex suhovi, Proochotona calfense, Neocricetodon (Kowalskia) moldavica, Mahairodus lascarevi, Hippotherium sarmaticum, Lagomeryx flerovi, Schizochoerus vallezensis), менше рептиліями (Sarmatemys lungui, Vipera sarmatica) та іншими.
Стратиграфічний розріз ред.
Стратиграфія стоянки Калфа представлена такими розділами:
| Немає. | Товщина (м) | Назва |
|---|---|---|
| 1 | 0,3 | чорнозем |
| 2 | 2.5 | глина |
| 3 | 1.5 | викопний ґрунт |
| 4 | 1.4 | діагонально розташовані піщані лінзи |
| 5 | 1.7 | гравій різного розміру |
| 6 | 1.7 | вапнякова глина з скам'янілістю тварин і гравій |
| 7 | 0,7 | вапняк із скам'янілостями тварин |
| 8 | 0,2 | вапняк з гравієм |
| 9 | 0,3-1,2 | піщана глина |
| 10 | 1.3 | вапняк з валунами |
| 11 | 0,2-0,3 | вапняна глина з валунами |
| 12 | 0,5-0,6 | вапняк з валунами та викопною фауною |
| 13 | 0,2 | |
| 14 | 0,6-0,7 | |
| 15 | вапняк з ерозіями в основі |
Статус охорони ред.
Постановою Ради Міністрів Молдавської РСР від 13.03.1962 р. № 111 об'єкт взято під охорону держави. Охоронний статус підтверджено Постановою Ради Міністрів Молдавської РСР від 8 січня 1975 р. № 5 та Законом № 1538 від 25 лютого 1998 року про фонд природних територій, що охороняються державою. Землевласником пам'ятки природи є сільськогосподарський виробничий кооператив "Вієрул".
Палеонтологічна стоянка становить особливий інтерес для вивчення еволюції верхньоміоценової наземної фауни хребетних у Молдові та на всьому континенті.
Станом на 2016 рік природна територія не розмежована, немає жодного інформаційного табло чи будь-якого попередження про охоронний статус. На території заповідної території видобувають камінь.
Бібліографія ред.
- Postolache, Gheorghe; David, Anatolie; Pascari, Viorica; Nicora, Igor (2016). Ariile protejate din Moldova. Т. Vol. 1: Monumente ale naturii: geologice, paleontologice, hidrologice, pedologice. Știința. с. 80-81. ISBN 978-9975-85-058-2.
Примітки ред.
- http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=311614&lang=1
- ↑ Postolache та ін., 2016, с. 80.
- ↑ Legea nr. 1538 din 25.02.1998 privind fondul ariilor naturale protejate de stat. Parlamentul Republicii Moldova. Monitorul Oficial. Процитовано 7 серпня 2017.
- ↑ Postolache та ін., 2016, с. 81.