Борис Володимирович Гернгросс (29 квітня 1878, Полтавська губернія — 4 липня 1943, м. Белград, Сербія) — генеральний хорунжий армії Української Держави.
| Борис Володимирович Гернгросс | |
|---|---|
| Генерал-майор генеральний хорунжий | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 29 квітня 1878 Полтавська губернія |
| Смерть | 4 липня 1943 (65 років) м. Белград, Сербія |
| Поховання | Новий цвинтар |
| Alma Mater | Петровський Полтавський кадетський корпус |
| Військова служба | |
| Приналежність | Гетьманат |
| Війни / битви | Перша світова війна |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Закінчив Полтавський кадетський корпус (1896), згодом Михайлівське артилерійське училище, а в 1906 році Миколаївську академію Генерального штабу.
Учасник Першої світової війни. Служив у 12-му Донському козачому полку в 1915 році. Згодом виконувач обов'язків начальника штабу 3-ї Донської козачої дивізії. Потім командир 14-го гусарського Митавського полку (07.02. – 16.09.1917). Наприкінці 1917 – генерал-майор. В грудні 1917-го командир українізованої частини.
У 1918 в армії Української Держави, начальник Єлисаветградського кавалерійського училища (з 24.09.1918). На 21 листопада 1918 в Загальному списку офіцерів генштабу Української Держави, член комісії з побудови армії, генеральний хорунжий.
Після падіння влади гельмана Павла Скоропадського у ЗСПР, командир 14-го гусарського Митавського полку. Евакуювався на кораблі «Аю-Даг» з Криму до Галліполі.
На еміграції в Югославії. Помер та похований у Белграді.
Джерела ред.
- Литвин М. Р., Науменко К. Є. Збройні сили України першої половини XX ст. Генерали і адмірали / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів; Харків: «Видавництво Сага», 2007. — 244 с. Стор.179-180