www.wikidata.uk-ua.nina.az

Берестейська земля Земля королівства РусьX століття 1566 Столиця БерестяМови РуськаРелігії Православ яФорма правління Мо

Берестейська земля

Берестейська земля (Берестейщина, Берестейська волость, Берестійщина) — руська земля в середній течії річки Західний Буг (басейн Вісли) між річками Бугом, Прип'яттю, Ясьолдою та Нарвою. Входила до складу Київської Русі, належала до Турово-Пинського, згодом до Волинського князівства. Територія дулібів-волинян. Центром було Берестя. Інші чільні міста: Дорогичин, Більськ, Кобринь, Мельник, Воїнь, а також Кам'янець. Сьогодні Берестейська земля є складовою частиною українського етнокультурного краю Берестейщини.

Історія Редагувати

Передісторія Редагувати

У V столітті до н. е. на території майбутньої Берестейщини була поширена тщинецька культура, у V—IV століттях до н. е. — лужицька культура, в III—II століттях до н. е. — балто-слов'янська зарубинецька культура. Час та обставини появи на терені волинян у різних дослідників різняться. За одними, волиняни з'являються в регіоні в IV—VI століттях й входили до дулібсько-волинянського племінного об'єднання. За Ярославом Ісаєвичем у VII—IX століттях тут мешкало плем'я дулібів. За Володимиром Сергійчуком з VIII століття на заході Берестейщини проживали племена волинян, а на сході — деревляни. За іншими дослідниками, на Берестейщині до IX століття мешкало племінне об'єднання ятвягів, проте пізніше тут почали освоюватися спочатку дреговичі, потім, в IX—XII століттях і значно інтенсивніше, волиняни, північна межа колонізації яких обмежувалася Біловезькою Пущею, річкою Ясельдою та Пинськими болотами.

Київська Русь Редагувати

Кам'янецька вежа — один з символів давнього Волинського князівства та сучасної Берестейщини.

З X століття входила до складу Київської Русі. Саме тоді виникає назва Берестейська земля, якою називали волость з містами Берестям і Дорогичином. Під час першого поділу держави на удільні князівства Володимиром Великим Берестейська земля відійшла до Турово-Пинського князівства, яке саме підпорядковувалося київським князям. 1020 року Берестя захопив король Польщі Болеслав Хоробрий, проте вже в 1022 році місто відбиває Ярослав Мудрий.

У 1087—1157 роках Берестейська земля входила до складу Турово-Пинського та, пізніше, Волинського князівства. Удільні князівства Берестейськлї землі в 1087—1142 роках через Пинськ і Володимир були залежними від Києва. У 1120-х роках на Берестейщині відбувалися бойові дії між руським військом Володимира Мономаха і ятвягами. Зі зростанням феодальної роздробленості Берестейське та Дорогичинське князівства стають незалежними чи напівзалежними від Володимира. Ними правлять власні князі: Ярослав Ярополчич, Святополк Мстиславич, Мстислав Ізяславич, Василько Ярополчич. З другої половини XII століття належала до Волинського князівства.

Галицько-Волинське князівство Редагувати

У 1199 році князь волинський Роман Мстиславич утворює Галицько-Волинське князівство, до якого крім Волині та Галичини входить Берестейська та Дорогичиська землі, а Турово-Пинське князівство потрапляє під його протекторат. Таким чином у 1199—1316 роках Берестейська земля входила до Галицько-Волинського князівства.

1210 року Берестя захопили Конрад Мазовецький і Лешек Краківський, проте 1213 року руське військо Данила Галицького повертає місто. У Галицько-Волинському літописі щодо Берестейської землі в 1213 році вжита паралельна назва Україна: «Даниїлу же возвратившуся к домови і єха з братом, і прия Берестій, і Угровеськ, в Верещин, і Комов, і всю Україну». У цей час на Полісся та Підляшшя стали активно здійснювати напади лицарі-хрестоносці, які припинилися після розгрому їхнього війська Данилом Галицьким у 1237—1238 роках під Дорогичином. Почастішали також напади на Полісся ятвягів та литовців. У 1227—1228 роках поблизу Берестя був розгромлений ятвязький загін Стегута Зібровича, а самого Стегута вбив волинський воєвода Шелв.

ГВК
у середині 13 ст.
Приєднання ГВК
(роки приєднання)
Інші руські
князівства
Межі земель
і удільних
князівств
Головні
торговельні
шляхи
Кордони
руських
князівств
«Стольні гради»
Горчевськ
(1230—1240)
(1230-ті)
(1252—1254)
(1280—1320)
(1289—1302)
(1251—1252)
(1254)


У 1251—1253 роках руський король Данило Галицький дарував половцям хана Тегака землі на Берестейщині, для захисту північної Волині від нападів ятвягів та литовців. Кочовики заснували там 40 поселень й зберігали свою ідентичність до початку XVI століття. Після занепаду Руського королівства і приєднання Волині в XIV столітті ці поселення утворили окрему Половецьку волость у складі Берестейського повіту. У 1270—1288 роках Берестейська земля входила до володінь князя Володимира Васильковича, у 1288—1992 роках — князя Мстислава Даниловича. У 1280 році польський збройний загін пограбував десять сіл у Берестейській землі, проте був розбитий утричі меншим загоном воєводи Тита.

З міркувань захисту регіону на Поліссі та Підляшші проводилося активне будівництво та відновлення оборонних укріплень — у Бересті, Дорогичині, Мельнику, Більську, за наказом волинського князя Володимира Васильковича будівничим Олексою засноване нове місто Кам'янець.

У складі Великого князівства Литовського Редагувати

Взимку 1315—1316 років литовська армія на чолі з Гедимином пішла походом на Галицько-Волинське князівство, який закінчився приєднанням частини Берестейської землі до складу Великого князівства Литовського. У 1320 році князь Гедимин знову йде війною на Галицько-Волинське князівство, під час якої гине князь Володимир. Берестейська земля увійшла до складу Литви ймовірно в 1320-х роках, за правління в останній Витеня, або ж Гедимина. Точна дата приєднання Берестейщини до Литви невідома й у різних дослідників різниться, проте є свідчення, що берестейські воєводи припинили згадуватися серед інших волинських воєвод з 1318 року.

Таким чином з 1320-х років входило до складу Троцького, а з 1513—1520 років — до Підляського воєводства Великого князівства Литовського.

1349 року під час польсько-литовської війни за галицько-волинську спадщину Берестейщину ненадовго окуповує польський король Казимир III. 1351 року польсько-угорське військо здійснює ще один безуспішний похід на Берестейщину. У 1366 році за договором литовського князя Ольгерда з поляками Берестя з волостю відійшли Кейстутові. 1379 року Берестя спалили тевтонські лицарі. У 1382 році Берестя в облогу взяв польський князь Януш Мазовецький. 1390 року Берестя отримує Магдебурзьке право. У 1397 році Берестя спустошують тевтонські лицарі. У 1404—1519 роках у складі Великого князівства Литовського існувало удільне Кобринське князівство, яке належало князям Кобринським, потомкам князя Ольгерда. У 1463 році Берестя спалило військо кримських татар, очолюване Менглі-Гиреєм.

Західна частина Берестейської землі стала згодом відомою як Підляшшя (міста Дорогичин, Більськ, Мельник, Сураж). 1566 року східна частина Берестейської землі з містами Берестям, Кобринем, Кам'янцем і Пинським повітом увійшла до новоствореного Берестейського воєводства. За Берестейським воєводством згодом закріпилася назва Берестейщина.

В Берестейсько-Литовському воєводстві Берестейська земля перебувала до 1795 року.

Див. також Редагувати

  • Берестейщина — український етнокультурний край на території колишньої Берестейської землі

Примітки Редагувати

  1. ↑ Берестейська земля // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  2. ↑ Ісаєвич Я. Д., Леонюк В. Берестейщина // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
  3. ↑ Леонюк, 1996, с. 54.
  4. ↑ Леонюк, 1996, с. 347.
  5. Сергійчук, 2008, с. 494.
  6. ↑ Аркушин Г. Л. (2015). Українська більшість Берестейщини як сучасна меншість. Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем (укр.) (26): 7. 
  7. ↑ Леонюк, 1996, с. 8.
  8. ↑ Леонюк, 1996, с. 348.
  9. Леонюк, 1996, с. 8, 348.
  10. Леонюк, 1996, с. 11, 54, 348.
  11. Леонюк, 1996, с. 9.
  12. ↑ Леонюк, 1996, с. 10.
  13. Алексеюк М. И. Половецкие поселения на Брестчине. // Этногенез белорусов. М., 1973; Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010.
  14. Леонюк, 1996, с. 11.
  15. Леонюк, 1996, с. 11, 349.
  16. ↑ Леонюк, 1996, с. 12.
  17. ↑ Леонюк, 1996, с. 349.
  18. Леонюк, 1996, с. 54, 350.
  19. Сергійчук, 2008, с. 493.

Джерела Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Berestejska zemlyaZemlya korolivstva RusX stolittya 1566 Stolicya BerestyaMovi RuskaReligiyi Pravoslav yaForma pravlinnya MonarhiyaIstoriya Zasnovano X stolittya Likvidovano 1566NastupnikTrocke voyevodstvoBerestejske voyevodstvo Velike knyazivstvo Litovske Novogrudske voyevodstvo Velike knyazivstvo Litovske Berestejska zemlya Berestejshina 1 2 Berestejska volost Berestijshina 2 ruska zemlya v serednij techiyi richki Zahidnij Bug basejn Visli mizh richkami Bugom Prip yattyu Yasoldoyu ta Narvoyu Vhodila do skladu Kiyivskoyi Rusi nalezhala do Turovo Pinskogo zgodom do Volinskogo knyazivstva Teritoriya dulibiv volinyan 1 2 3 Centrom bulo Berestya 3 2 Inshi chilni mista Dorogichin Bilsk Kobrin Melnik Voyin 3 a takozh Kam yanec Sogodni Berestejska zemlya ye skladovoyu chastinoyu ukrayinskogo etnokulturnogo krayu Berestejshini Zmist 1 Istoriya 1 1 Peredistoriya 1 2 Kiyivska Rus 1 3 Galicko Volinske knyazivstvo 1 4 U skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo 2 Div takozh 3 Primitki 3 1 Dzherela 4 Literatura 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPeredistoriya Redaguvati U V stolitti do n e na teritoriyi majbutnoyi Berestejshini bula poshirena tshinecka kultura u V IV stolittyah do n e luzhicka kultura v III II stolittyah do n e balto slov yanska zarubinecka kultura 4 Chas ta obstavini poyavi na tereni volinyan u riznih doslidnikiv riznyatsya Za odnimi volinyani z yavlyayutsya v regioni v IV VI stolittyah j vhodili do dulibsko volinyanskogo pleminnogo ob yednannya 4 Za Yaroslavom Isayevichem u VII IX stolittyah tut meshkalo plem ya dulibiv 1 Za Volodimirom Sergijchukom z VIII stolittya na zahodi Berestejshini prozhivali plemena volinyan a na shodi derevlyani 5 Za inshimi doslidnikami na Berestejshini do IX stolittya meshkalo pleminne ob yednannya yatvyagiv prote piznishe tut pochali osvoyuvatisya spochatku dregovichi potim v IX XII stolittyah i znachno intensivnishe volinyani pivnichna mezha kolonizaciyi yakih obmezhuvalasya Bilovezkoyu Pusheyu richkoyu Yaseldoyu ta Pinskimi bolotami 6 Kiyivska Rus Redaguvati nbsp Kam yanecka vezha odin z simvoliv davnogo Volinskogo knyazivstva ta suchasnoyi Berestejshini Z X stolittya vhodila do skladu Kiyivskoyi Rusi 1 3 Same todi vinikaye nazva Berestejska zemlya yakoyu nazivali volost z mistami Berestyam i Dorogichinom 7 Pid chas pershogo podilu derzhavi na udilni knyazivstva Volodimirom Velikim Berestejska zemlya vidijshla do Turovo Pinskogo knyazivstva yake same pidporyadkovuvalosya kiyivskim knyazyam 7 1020 roku Berestya zahopiv korol Polshi Boleslav Horobrij prote vzhe v 1022 roci misto vidbivaye Yaroslav Mudrij 4 U 1087 1157 rokah Berestejska zemlya vhodila do skladu Turovo Pinskogo ta piznishe Volinskogo knyazivstva 6 Udilni knyazivstva Berestejsklyi zemli v 1087 1142 rokah cherez Pinsk i Volodimir buli zalezhnimi vid Kiyeva 3 U 1120 h rokah na Berestejshini vidbuvalisya bojovi diyi mizh ruskim vijskom Volodimira Monomaha i yatvyagami 8 Zi zrostannyam feodalnoyi rozdroblenosti Berestejske ta Dorogichinske knyazivstva stayut nezalezhnimi chi napivzalezhnimi vid Volodimira 7 Nimi pravlyat vlasni knyazi Yaroslav Yaropolchich Svyatopolk Mstislavich Mstislav Izyaslavich Vasilko Yaropolchich 7 Z drugoyi polovini XII stolittya nalezhala do Volinskogo knyazivstva 1 nbsp Zovnishni zobrazhennya nbsp Berestejshina u skladi Galicko Volinskoyi derzhavi nbsp Jmovirnij viglyad Berestya za chasiv Volinskogo knyazivstva Galicko Volinske knyazivstvo Redaguvati U 1199 roci knyaz volinskij Roman Mstislavich utvoryuye Galicko Volinske knyazivstvo do yakogo krim Volini ta Galichini vhodit Berestejska ta Dorogichiska zemli a Turovo Pinske knyazivstvo potraplyaye pid jogo protektorat 9 6 Takim chinom u 1199 1316 rokah Berestejska zemlya vhodila do Galicko Volinskogo knyazivstva 1 3 1210 roku Berestya zahopili Konrad Mazoveckij i Leshek Krakivskij prote 1213 roku ruske vijsko Danila Galickogo povertaye misto 8 U Galicko Volinskomu litopisi shodo Berestejskoyi zemli v 1213 roci vzhita paralelna nazva Ukrayina Daniyilu zhe vozvrativshusya k domovi i yeha z bratom i priya Berestij i Ugrovesk v Vereshin i Komov i vsyu Ukrayinu 10 U cej chas na Polissya ta Pidlyashshya stali aktivno zdijsnyuvati napadi licari hrestonosci yaki pripinilisya pislya rozgromu yihnogo vijska Danilom Galickim u 1237 1238 rokah pid Dorogichinom 11 Pochastishali takozh napadi na Polissya yatvyagiv ta litovciv 12 U 1227 1228 rokah poblizu Berestya buv rozgromlenij yatvyazkij zagin Steguta Zibrovicha a samogo Steguta vbiv volinskij voyevoda Shelv 12 nbsp GALICKO VOLINSKE KNYaZIVSTVO GVK U DRUGIJ POLOVINI 13 NA POChATKU 14 ST GVK u seredini 13 st Priyednannya GVK roki priyednannya Inshi ruskiknyazivstva Zolota Orda Korolivstvo Ugorske Korolivstvo Polske Tevtonskijorden Litovskiknyazivstva Mezhi zemel i udilnih knyazivstv Golovni torgovelnishlyahi Kordoni ruskihknyazivstv Stolni gradi Kiyiv Chernigiv Pereyaslav Grodno Pinsk Turiv Volodimir Galich Mensk Sluchesk Dubrovicya Stepan Gorchevsk Ovruch Iskorosten Korosten Vozvyagel Zvyagel Kolodyazhin Gubin Mezhibozh Medzhibizh Novgorodok Vovkovisk Rodna Mukachevo Koshici Sandomir lt Lyublin Holm Cherven Sutijsk Vizna Bilsk Dorogichin Kam yanec Kobrin Berestya Volodava Lyuboml Belz Zvenigorod Lviv Buzhsk Peremishl Yaroslav Syanik Sambir Luchesk Luck Dorogobuzh Peresopnicya Duben Krem yanec Zaslavl Terebovl Kolomiya Vasiliv Chern Chernivci Hotin Ushicya Kuchelmin Kiyivske knyazivstvo Turivsko Pinskeknyazivstvo Polocke knyazivstvo Chorna Rus Zakarpattya Shipinska zemlya Berladska zemlya 1230 1240 1230 ti 1252 1254 1280 1320 1289 1302 1251 1252 1254 Galicke knyazivstvo Berestejskazemlya Chervensko Holmskazemlya Volinskeknyazivstvo Belzkeknyazivstvo Luckeknyazivstvo Peremishlskeknyazivstvo r Dnipro r Bozh Pivdennij Bug r Dnister r Prut r Seret r Tisa r Visla r Syan r Bug r Niman r Prip yat r Vepr U 1251 1253 rokah ruskij korol Danilo Galickij daruvav polovcyam hana Tegaka zemli na Berestejshini dlya zahistu pivnichnoyi Volini vid napadiv yatvyagiv ta litovciv Kochoviki zasnuvali tam 40 poselen j zberigali svoyu identichnist do pochatku XVI stolittya Pislya zanepadu Ruskogo korolivstva i priyednannya Volini v XIV stolitti ci poselennya utvorili okremu Polovecku volost u skladi Berestejskogo povitu 13 U 1270 1288 rokah Berestejska zemlya vhodila do volodin knyazya Volodimira Vasilkovicha u 1288 1992 rokah knyazya Mstislava Danilovicha 1 U 1280 roci polskij zbrojnij zagin pograbuvav desyat sil u Berestejskij zemli prote buv rozbitij utrichi menshim zagonom voyevodi Tita 14 Z mirkuvan zahistu regionu na Polissi ta Pidlyashshi provodilosya aktivne budivnictvo ta vidnovlennya oboronnih ukriplen u Beresti Dorogichini Melniku Bilsku za nakazom volinskogo knyazya Volodimira Vasilkovicha budivnichim Oleksoyu zasnovane nove misto Kam yanec 15 U skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo Redaguvati Vzimku 1315 1316 rokiv litovska armiya na choli z Gediminom pishla pohodom na Galicko Volinske knyazivstvo yakij zakinchivsya priyednannyam chastini Berestejskoyi zemli do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo 16 U 1320 roci knyaz Gedimin znovu jde vijnoyu na Galicko Volinske knyazivstvo pid chas yakoyi gine knyaz Volodimir 17 Berestejska zemlya uvijshla do skladu Litvi jmovirno v 1320 h rokah za pravlinnya v ostannij Vitenya abo zh Gedimina 16 Tochna data priyednannya Berestejshini do Litvi nevidoma j u riznih doslidnikiv riznitsya prote ye svidchennya sho berestejski voyevodi pripinili zgaduvatisya sered inshih volinskih voyevod z 1318 roku 16 Takim chinom z 1320 h rokiv vhodilo do skladu Trockogo a z 1513 1520 rokiv do Pidlyaskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo 1 18 1349 roku pid chas polsko litovskoyi vijni za galicko volinsku spadshinu Berestejshinu nenadovgo okupovuye polskij korol Kazimir III 17 1351 roku polsko ugorske vijsko zdijsnyuye she odin bezuspishnij pohid na Berestejshinu 17 U 1366 roci za dogovorom litovskogo knyazya Olgerda z polyakami Berestya z volostyu vidijshli Kejstutovi 17 1379 roku Berestya spalili tevtonski licari 17 19 U 1382 roci Berestya v oblogu vzyav polskij knyaz Yanush Mazoveckij 17 1390 roku Berestya otrimuye Magdeburzke pravo 17 U 1397 roci Berestya spustoshuyut tevtonski licari 17 U 1404 1519 rokah u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo isnuvalo udilne Kobrinske knyazivstvo yake nalezhalo knyazyam Kobrinskim potomkam knyazya Olgerda 17 U 1463 roci Berestya spalilo vijsko krimskih tatar ocholyuvane Mengli Gireyem 17 Zahidna chastina Berestejskoyi zemli stala zgodom vidomoyu yak Pidlyashshya mista Dorogichin Bilsk Melnik Surazh 1 1566 roku shidna chastina Berestejskoyi zemli z mistami Berestyam Kobrinem Kam yancem i Pinskim povitom uvijshla do novostvorenogo Berestejskogo voyevodstva 1 3 Za Berestejskim voyevodstvom zgodom zakripilasya nazva Berestejshina 1 2 V Berestejsko Litovskomu voyevodstvi Berestejska zemlya perebuvala do 1795 roku Div takozh RedaguvatiBerestejshina ukrayinskij etnokulturnij kraj na teritoriyi kolishnoyi Berestejskoyi zemliPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i k l m Berestejska zemlya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5 a b v g d Isayevich Ya D Leonyuk V Berestejshina Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X a b v g d e zh Leonyuk 1996 s 54 a b v Leonyuk 1996 s 347 Sergijchuk 2008 s 494 a b v Arkushin G L 2015 Ukrayinska bilshist Berestejshini yak suchasna menshist Volin Zhitomirshina Istoriko filologichnij zbirnik z regionalnih problem ukr 26 7 a b v g Leonyuk 1996 s 8 a b Leonyuk 1996 s 348 Leonyuk 1996 s 8 348 Leonyuk 1996 s 11 54 348 Leonyuk 1996 s 9 a b Leonyuk 1996 s 10 Alekseyuk M I Poloveckie poseleniya na Brestchine Etnogenez belorusov M 1973 Evstigneev Yu A Kypchaki polovcy kumany i ih potomki k probleme etnicheskoj preemstvennosti Sankt Peterburg 2010 Leonyuk 1996 s 11 Leonyuk 1996 s 11 349 a b v Leonyuk 1996 s 12 a b v g d e zh i k l Leonyuk 1996 s 349 Leonyuk 1996 s 54 350 Sergijchuk 2008 s 493 Dzherela Redaguvati Leonyuk V Slovnik Berestejshini Lviv Vidavnicha firma Afisha 1996 T 1 360 s ISBN 966 95063 0 1 Leonyuk V Slovnik Berestejshini Lviv Vidavnicha firma Afisha 2010 T 2 248 s ISBN 978 966 325 135 6 Sergijchuk V I Etnichni mezhi i derzhavnij kordon Ukrayini Vid 3 ye K PP Sergijchuk M I 2008 560 s ISBN 978 966 2911 24 4 Literatura RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Posilannya RedaguvatiDovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Tom 1 b Arhivovano 27 serpnya 2006 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Berestejska zemlya amp oldid 39854545