Дорогичинське князівство удільне князівство у складі Волинського князівства у XII ст Столиця князівства місто Дорогичин

Дорогичинське князівство — удільне князівство у складі Волинського князівства у XII ст. Столиця князівства — місто Дорогичин, зараз у Польщі.

Дорогичин у складі Волинського князівства.

Історія Редагувати

Дорогичинське князівство виокремилося від Волинського у другій половині XII ст. Місцевим володарем був волинський княжич Василько Ярополчич, а потім його син, імені якого ми не знаємо. Згідно з Л. Войтовичем, Василько Ярополчич правив у Дорогичині в 1180—1182 рр.

У польських джерелах є свідчення про те, що в 1190-х рр. Польща воювала з якимось (не названим на ім'я) дорогичинським князем, бо він підтримував ворожих їй ятвягів. Потім Дорогичинська волость належала до Берестейської волості. У 1230-х рр. Дорогичинську волость захопив князь Конрад I Мазовецький, який віддав її лицарям Добжинського ордену. У березні 1238 Данило Галицький витіснив лицарів і приєднав Дорогичинську волость до своїх володінь.

В українській історії Дорогичин залишився в першу чергу тому, що саме тут, 1253 року Данило Галицький був коронований на «короля Русі». Згідно з твердженнями українських науковців, територія колишнього Дорогичинського князівства відноситься до українського етнокультурного регіону у Польщі Підляшшя.

Князь Редагувати

Василько Ярополчич (1180—1182)

Примітки Редагувати

Войтович 2000.
Котляр М.Ф. Дорогичинська волость [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

Література Редагувати

Войтович Л. В. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича, 2000. — 649 с.

[1] Войтович 2000.

[2] Котляр М.Ф. Дорогичинська волость [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.