www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шипинська земля у складіМолдавського воєводстватериторія Хмелівської волостіХотинська фортеця центр Хотинської волості р

Шипинська земля

Шипинська земля — історичний регіон в межах східного Прикарпаття та Хотинської височини (з середини XV ст. — Буковина), який у період з кін. ХІІІ ст.  до кін. XV ст. був предметом територіальних суперечок між Молдавським князівством, Польським та Угорським королівствами.
Сьогодні територія Чернівецької області України, часково Сучавського та Ботошаньського повітів Румунії, а також Єдинецького повіту[ro] Молдови.
Перша письмова згадка від 1359 року. Остання — 1444 рік.

Етимологія ред.

Назва походить від Шипинців, які на той час були першим розвиненим населеним пунктом при в'їзді зі сторони Галича. Відповідно, всі галицькі володіння в цій місцевості почали називатися — Шипинська земля.

Географія ред.

Займала територію, природніми межами якої були: середня течія Дністра (на півночі і сході), Колочин, Черемош, Білий Черемош та Перкалаба (на заході), верхня течія Сочави, Сочавсько-Серетське межиріччя (у витоках Тарнавки, Русулуя, Мойси, Рудої), Серетсько—Прутський вододіл (від Молниці до Герци), сам Прут до гирла Раковця (на півдні).
Приблизні межі Шипинської землі описувались у Люблінському договорі (від 15 березня 1412) між Владиславом Ягайлом та Сигізмундом.

Історичні передумови ред.

Формування Шипинської землі ред.

Своє формування починає в кінці ХІІ ст. — із завершенням формування Попрутської оборонної лінії. В цей же час активно розвиваються поселення: Хмелів, Василів, Черн, Онут, Хотин, Кучелмин, Цецин та ін.
Після монголо-татарської навали зв'язки Шипинської землі з галицько-волинськими землями послабились, що призвело до її фактичного відокремлення на початку XIV ст., та визнання зверхності Золотої Орди.

Формування Молдовської держави ред.

З початку 1340-х років угорці та підвладні їм волохи почали здійснювати походи з Семигороду у Південно-Східне Прикарпаття проти татар. Згодом вони створили тут Молдовське воєводство з центром у Байї (колишнє руське селище Млдава-Торг), звідки був розпочатий наступ на північ (до Шипинської землі), долаючи опір місцевого руського населення. Близько 1350 р. угорсько-волоські війська просунулися до верхів'їв Серету і середньої течії Дністра. Одночасно поляки захопили більшу частину Галицької Русі включно з Покуттям та долиною Черемошу. 1359 р. в Молдовському воєводстві спалахнуло повстання проти угорської влади, яке підтримали волохи з Мармарощини. А вже у 1365 р. угорський король Людовик Угорський змушений був визнати незалежність Молдовської держави.

Самостійний період ред.

Своїм розвитком Шипинська земля завдячує тому, що ця територія була віддалена від татарських кочовиків і нею пролягав торговельний шлях зі Львова до Сучави. У Шипинцях відбувалися регулярні великі ярмарки, на яких торгували худобою.
Шипинська земля стала практично самостійним територіальним утворенням з власною самоуправою, за яке вели запеклу боротьбу Королівство Польське, Королівство Угорське та Молдовське воєводство.
Шипинська земля складалась з трьох волостей («дєржав»), центри яких були укріплені градами:

• Хотинська — Хотин на Дністрі.

• Черновіцка — Черн на Пруті (після руйнування Черну, Чечунська — Чечун на однойменній горі).

• Хмелівська — Хмелів на Черемоші.

На чолі волостей стояли старости («дєржавці»).

Найбільш вагомі питання вирішувались через Віче.

За часів розквіту Шипинської землі з'являються такі населені пункти, як: Кіцмань, Кучурів, Лужани, Глибока, Вашківці та ін. Всього на території землі налічувалось понад сто сіл.
Зруйноване у кін. XIV ст. руське городище Черн, у ці часи відбудували черновіцкі люди (від черновіцка волость) на високому правому березі Пруту як новий Черн (до 1944 р. Черновіци) — Чернівці (столиця майбутньої Буковини).
Переважну більшість населення краю становили русини (або руснаки). Тільки в кін. ХІІІ — поч. XIV ст.ст. край починають заселяти волохи з Семигороду. В основному південну частину — нижче річки Сучави.

Автономія ред.

Документально вперше згадує Шипинську землю Ян Длуґош в 1359 році, описуючи один з походів у Молдавію короля Казимира ІІІ, який прагнучи повернути територію, яка раніше належала Галицькій землі. Під час чергового походу (1367) Казимир III Великий зазнав поразки на теренах саме Шипинської землі. Перемога над польським військом стала можливою завдяки місцевому населенню, значна частина якого (через свою православну віру) більше схилялось до входження до Молдовської держави з певними привілеями.
Пізніше, протягом нетривалого часу (1374-1377), Шипинська земля перебувала під управлінням урядників князя Володислава Опольського, але після цього була остаточно приєднана до Молдавського князівства.
Розвиток Молдовської держави, а разом із нею і Шипинської землі відбувався у дуже непростих внутрішніх і зовнішніх умовах. 1387 року Петру І Мушат визнав польський сюзеренітет над Молдовою. Відносини між Польщею і Молдовою набули форми військово-політичного союзу.
Намагання воєводи Романа І (1391–1394) розірвати цей союз викликали рішучу протидію з польсько-литовського боку. Договірні відносини було відновлено в 1395.
Польсько-молдовські відносини упродовж першої третини XV ст. відзначалися стабільністю і явним ухиленням обох сторін від висування взаємних територіальних претензій, в результаті чого господар Олександр Добрий зумів зберегти усю повноту влади і над Шипинською землею, яка продовжувала входити до складу Молдовського князівства, і воїни якої брали участь у війнах держав Ягеллонської унії з Тевтонським орденом, зокрема у Грюнвальдській битві 1410 року.

Перша письмова згадка про Чернівці

У цей же час завершується формування поселення Черновіци, яке в той час було розташоване на перехресті шляхів з північно-західної Європи на Балкани і в Туреччину. Через нього почав налагоджуватись важливий торговельний шлях із Молдови до Польщі. В Черновіцах організовується митниця.
8 жовтня 1408, у грамоті Господаря Молдовського князівства Олександра Доброго, яку він видав львівським купцям, вперше документально згадується назва — Черновци (Черновіци). В грамотах Олександра Доброго згадується й про Хотин.
У 1430-их-1450-их Польща посилила втручання у внутрішньополітичну боротьбу, яка охопила князівство, підтримуючи одних претендентів на престол проти інших і використовуючи цю ситуацію для більшого узалежнення воєвод як васалів Польської Корони. Зокрема, збереглася грамота від 23 вересня 1436 року, в якій син Олександра Доброго Ілляш заявляє молодому королю Владиславу, що повертає Шипинську землю, яку Молдовське князівство отримало від Польського королівства, разом з фортецями в Цецині, Хотині і Хмелеві зі всіма маєтностями. Незважаючи на це, на середину XV ст. територія Шипинської землі формально залишалася під владою молдовських воєвод.

Зникнення ред.

До 1457 р. Шипинська земля перебувала у складі Молдовського князівства, зберігаючи структуру часів Галицько-Волинської держави з певним автономним статусом. Поступово назва краю Шипинська земля почала витіснятися іншим родовим ім'ям — Буковина. Вперше назва Буковина зустрічається в грамоті молдовського господаря Романа І від 30 березня 1392 року, виданій у Сучаві. Ще в Люблінському договорі (що стосувався руської, подільської, молдовської земель, та визначав межі між Молдовським князівством та Королівством Угорським, укладеному 15 березня 1412 між Владиславом Ягайло та Сигізмундом одночасно вживаються терміни Буковина та Шипинська земля. Останній відомий документ, в якому згадується Шипинська земля датується 1444 роком. У подальшому за цими, вкритими буковими лісами, землями закріплюється географічно-історична назва Буковина. Вже виключно під назвою Буковина край згадується у договорі 1482 року між польським королем Владиславом Ягайло та угорським королем Сигізмундом. В результаті проведеної Стефаном територіальної реформи Чернівецька волость була перетворена в Чернівецький цинут, Хотинська волость — в Хотинський цинут, Хмелівська волость — в Довгопільський окіл (центр з Хмелева перенесено в Довгопілля). Автономний статус залишився тільки у Довгопільського вільного околу.

Подальша доля ред.

Вже на початку XV ст. за краєм остаточно закріплюється топонім Буковина. При цьому Буковиною називали територію не тільки колишньої Шипинської землі (Чернівецький і Хотинський цинути та Кимполунгський окіл), а також частково Сучавський та Дорохойський цинути.

В 1774 р. Габсбурзька монархія анексувала частину Молдовської провінції Османської імперії, в тому числі Чернівецький цинут та Довгопільський окіл. Ця (західна) частина Буковини до 1849 р. була Буковинським округом Королівства Галичини та Володимирії, а потім до 1918 р. утворювала окремий коронний край — Герцогство Буковина.

В 1812 р. Хотинський цинут став повітом Бессарабської губернії Російської імперії. Де перебував до 1918 р.

В 1918 р. Буковинський край об'єднався в єдиній державі, але тільки, всупереч волі місцевого населення, у складі королівської Румунії, яка окупувала етнічні українські землі, й утворила Сучавський цинут.

В 1940 р. край (за виключенням Довгопільського околу) тимчасово був звільнений від румунських окупантів. Але вже 1941 р. королівська Румунія (союзниця Нацистської Німеччини знову окупувала землі Північної Буковини, утворивши на них Губернаторство Буковина.

В 1944 р. Північна Буковина остаточно звільнена, і возз'єднана з українським народом. До 1991 р. Північна Буковина у складі УРСР. З 1991 р. — Чернівецька область незалежної України.

Довгопільський окіл (колишня Хмелівська волость Галицько-Волинської держави) залишилась в Румунії.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ . Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020. 

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shipinska zemlyaShipinska zemlya u skladiMoldavskogo voyevodstvateritoriya Hmelivskoyi volostiHotinska fortecya centr Hotinskoyi volosti ruyini Chechunskoyi forteci centr Chechunskoyi volosti Shipinska zemlya istorichnij region v mezhah shidnogo Prikarpattya ta Hotinskoyi visochini z seredini XV st Bukovina yakij u period z kin HIII st do kin XV st buv predmetom teritorialnih superechok mizh Moldavskim knyazivstvom Polskim ta Ugorskim korolivstvami Sogodni teritoriya Cherniveckoyi oblasti Ukrayini chaskovo Suchavskogo ta Botoshanskogo povitiv Rumuniyi a takozh Yedineckogo povitu ro Moldovi Persha pismova zgadka vid 1359 roku Ostannya 1444 rik 1 Zmist 1 Etimologiya 2 Geografiya 3 Istorichni peredumovi 3 1 Formuvannya Shipinskoyi zemli 3 2 Formuvannya Moldovskoyi derzhavi 4 Samostijnij period 5 Avtonomiya 6 Zniknennya 7 Podalsha dolya 8 Div takozh 9 Primitki 10 DzherelaEtimologiya red Nazva pohodit vid Shipinciv yaki na toj chas buli pershim rozvinenim naselenim punktom pri v yizdi zi storoni Galicha Vidpovidno vsi galicki volodinnya v cij miscevosti pochali nazivatisya Shipinska zemlya 1 Geografiya red Zajmala teritoriyu prirodnimi mezhami yakoyi buli serednya techiya Dnistra na pivnochi i shodi Kolochin Cheremosh Bilij Cheremosh ta Perkalaba na zahodi verhnya techiya Sochavi Sochavsko Seretske mezhirichchya u vitokah Tarnavki Rusuluya Mojsi Rudoyi Seretsko Prutskij vododil vid Molnici do Gerci sam Prut do girla Rakovcya na pivdni Priblizni mezhi Shipinskoyi zemli opisuvalis u Lyublinskomu dogovori vid 15 bereznya 1412 mizh Vladislavom Yagajlom ta Sigizmundom Istorichni peredumovi red Formuvannya Shipinskoyi zemli red Svoye formuvannya pochinaye v kinci HII st iz zavershennyam formuvannya Poprutskoyi oboronnoyi liniyi V cej zhe chas aktivno rozvivayutsya poselennya Hmeliv Vasiliv Chern Onut Hotin Kuchelmin Cecin ta in Pislya mongolo tatarskoyi navali zv yazki Shipinskoyi zemli z galicko volinskimi zemlyami poslabilis sho prizvelo do yiyi faktichnogo vidokremlennya na pochatku XIV st ta viznannya zverhnosti Zolotoyi Ordi Formuvannya Moldovskoyi derzhavi red Z pochatku 1340 h rokiv ugorci ta pidvladni yim volohi pochali zdijsnyuvati pohodi z Semigorodu u Pivdenno Shidne Prikarpattya proti tatar Zgodom voni stvorili tut Moldovske voyevodstvo z centrom u Bajyi kolishnye ruske selishe Mldava Torg zvidki buv rozpochatij nastup na pivnich do Shipinskoyi zemli dolayuchi opir miscevogo ruskogo naselennya Blizko 1350 r ugorsko voloski vijska prosunulisya do verhiv yiv Seretu i serednoyi techiyi Dnistra Odnochasno polyaki zahopili bilshu chastinu Galickoyi Rusi vklyuchno z Pokuttyam ta dolinoyu Cheremoshu 1359 r v Moldovskomu voyevodstvi spalahnulo povstannya proti ugorskoyi vladi yake pidtrimali volohi z Marmaroshini A vzhe u 1365 r ugorskij korol Lyudovik Ugorskij zmushenij buv viznati nezalezhnist Moldovskoyi derzhavi Samostijnij period red Svoyim rozvitkom Shipinska zemlya zavdyachuye tomu sho cya teritoriya bula viddalena vid tatarskih kochovikiv i neyu prolyagav torgovelnij shlyah zi Lvova do Suchavi U Shipincyah vidbuvalisya regulyarni veliki yarmarki na yakih torguvali hudoboyu Shipinska zemlya stala praktichno samostijnim teritorialnim utvorennyam z vlasnoyu samoupravoyu za yake veli zapeklu borotbu Korolivstvo Polske Korolivstvo Ugorske ta Moldovske voyevodstvo Shipinska zemlya skladalas z troh volostej dyerzhav centri yakih buli ukripleni gradami Hotinska Hotin na Dnistri Chernovicka Chern na Pruti pislya rujnuvannya Chernu Chechunska Chechun na odnojmennij gori Hmelivska Hmeliv na Cheremoshi Na choli volostej stoyali starosti dyerzhavci Najbilsh vagomi pitannya virishuvalis cherez Viche 1 Za chasiv rozkvitu Shipinskoyi zemli z yavlyayutsya taki naseleni punkti yak Kicman Kuchuriv Luzhani Gliboka Vashkivci ta in Vsogo na teritoriyi zemli nalichuvalos ponad sto sil Zrujnovane u kin XIV st ruske gorodishe Chern u ci chasi vidbuduvali chernovicki lyudi vid chernovicka volost na visokomu pravomu berezi Prutu yak novij Chern do 1944 r Chernovici Chernivci stolicya majbutnoyi Bukovini Perevazhnu bilshist naselennya krayu stanovili rusini abo rusnaki Tilki v kin HIII poch XIV st st kraj pochinayut zaselyati volohi z Semigorodu V osnovnomu pivdennu chastinu nizhche richki Suchavi Avtonomiya red Dokumentalno vpershe zgaduye Shipinsku zemlyu Yan Dlugosh v 1359 roci opisuyuchi odin z pohodiv u Moldaviyu korolya Kazimira III yakij pragnuchi povernuti teritoriyu yaka ranishe nalezhala Galickij zemli Pid chas chergovogo pohodu 1367 Kazimir III Velikij zaznav porazki na terenah same Shipinskoyi zemli Peremoga nad polskim vijskom stala mozhlivoyu zavdyaki miscevomu naselennyu znachna chastina yakogo cherez svoyu pravoslavnu viru bilshe shilyalos do vhodzhennya do Moldovskoyi derzhavi z pevnimi privileyami Piznishe protyagom netrivalogo chasu 1374 1377 Shipinska zemlya perebuvala pid upravlinnyam uryadnikiv knyazya Volodislava Opolskogo ale pislya cogo bula ostatochno priyednana do Moldavskogo knyazivstva 1 Rozvitok Moldovskoyi derzhavi a razom iz neyu i Shipinskoyi zemli vidbuvavsya u duzhe neprostih vnutrishnih i zovnishnih umovah 1387 roku Petru I Mushat viznav polskij syuzerenitet nad Moldovoyu Vidnosini mizh Polsheyu i Moldovoyu nabuli formi vijskovo politichnogo soyuzu Namagannya voyevodi Romana I 1391 1394 rozirvati cej soyuz viklikali rishuchu protidiyu z polsko litovskogo boku Dogovirni vidnosini bulo vidnovleno v 1395 Polsko moldovski vidnosini uprodovzh pershoyi tretini XV st vidznachalisya stabilnistyu i yavnim uhilennyam oboh storin vid visuvannya vzayemnih teritorialnih pretenzij v rezultati chogo gospodar Oleksandr Dobrij zumiv zberegti usyu povnotu vladi i nad Shipinskoyu zemleyu yaka prodovzhuvala vhoditi do skladu Moldovskogo knyazivstva i voyini yakoyi brali uchast u vijnah derzhav Yagellonskoyi uniyi z Tevtonskim ordenom zokrema u Gryunvaldskij bitvi 1410 roku nbsp Persha pismova zgadka pro ChernivciU cej zhe chas zavershuyetsya formuvannya poselennya Chernovici yake v toj chas bulo roztashovane na perehresti shlyahiv z pivnichno zahidnoyi Yevropi na Balkani i v Turechchinu Cherez nogo pochav nalagodzhuvatis vazhlivij torgovelnij shlyah iz Moldovi do Polshi V Chernovicah organizovuyetsya mitnicya 8 zhovtnya 1408 u gramoti Gospodarya Moldovskogo knyazivstva Oleksandra Dobrogo yaku vin vidav lvivskim kupcyam vpershe dokumentalno zgaduyetsya nazva Chernovci Chernovici V gramotah Oleksandra Dobrogo zgaduyetsya j pro Hotin U 1430 ih 1450 ih Polsha posilila vtruchannya u vnutrishnopolitichnu borotbu yaka ohopila knyazivstvo pidtrimuyuchi odnih pretendentiv na prestol proti inshih i vikoristovuyuchi cyu situaciyu dlya bilshogo uzalezhnennya voyevod yak vasaliv Polskoyi Koroni Zokrema zbereglasya gramota vid 23 veresnya 1436 roku v yakij sin Oleksandra Dobrogo Illyash zayavlyaye molodomu korolyu Vladislavu sho povertaye Shipinsku zemlyu yaku Moldovske knyazivstvo otrimalo vid Polskogo korolivstva razom z fortecyami v Cecini Hotini i Hmelevi zi vsima mayetnostyami Nezvazhayuchi na ce na seredinu XV st teritoriya Shipinskoyi zemli formalno zalishalasya pid vladoyu moldovskih voyevod Zniknennya red Do 1457 r Shipinska zemlya perebuvala u skladi Moldovskogo knyazivstva zberigayuchi strukturu chasiv Galicko Volinskoyi derzhavi z pevnim avtonomnim statusom Postupovo nazva krayu Shipinska zemlya pochala vitisnyatisya inshim rodovim im yam Bukovina Vpershe nazva Bukovina zustrichayetsya v gramoti moldovskogo gospodarya Romana I vid 30 bereznya 1392 roku vidanij u Suchavi She v Lyublinskomu dogovori sho stosuvavsya ruskoyi podilskoyi moldovskoyi zemel ta viznachav mezhi mizh Moldovskim knyazivstvom ta Korolivstvom Ugorskim ukladenomu 15 bereznya 1412 mizh Vladislavom Yagajlo ta Sigizmundom odnochasno vzhivayutsya termini Bukovina ta Shipinska zemlya Ostannij vidomij dokument v yakomu zgaduyetsya Shipinska zemlya datuyetsya 1444 rokom U podalshomu za cimi vkritimi bukovimi lisami zemlyami zakriplyuyetsya geografichno istorichna nazva Bukovina Vzhe viklyuchno pid nazvoyu Bukovina kraj zgaduyetsya u dogovori 1482 roku mizh polskim korolem Vladislavom Yagajlo ta ugorskim korolem Sigizmundom V rezultati provedenoyi Stefanom teritorialnoyi reformi Chernivecka volost bula peretvorena v Cherniveckij cinut Hotinska volost v Hotinskij cinut Hmelivska volost v Dovgopilskij okil centr z Hmeleva pereneseno v Dovgopillya Avtonomnij status zalishivsya tilki u Dovgopilskogo vilnogo okolu Podalsha dolya red Vzhe na pochatku XV st za krayem ostatochno zakriplyuyetsya toponim Bukovina Pri comu Bukovinoyu nazivali teritoriyu ne tilki kolishnoyi Shipinskoyi zemli Cherniveckij i Hotinskij cinuti ta Kimpolungskij okil a takozh chastkovo Suchavskij ta Dorohojskij cinuti V 1774 r Gabsburzka monarhiya aneksuvala chastinu Moldovskoyi provinciyi Osmanskoyi imperiyi v tomu chisli Cherniveckij cinut ta Dovgopilskij okil Cya zahidna chastina Bukovini do 1849 r bula Bukovinskim okrugom Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi a potim do 1918 r utvoryuvala okremij koronnij kraj Gercogstvo Bukovina V 1812 r Hotinskij cinut stav povitom Bessarabskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi De perebuvav do 1918 r V 1918 r Bukovinskij kraj ob yednavsya v yedinij derzhavi ale tilki vsuperech voli miscevogo naselennya u skladi korolivskoyi Rumuniyi yaka okupuvala etnichni ukrayinski zemli j utvorila Suchavskij cinut V 1940 r kraj za viklyuchennyam Dovgopilskogo okolu timchasovo buv zvilnenij vid rumunskih okupantiv Ale vzhe 1941 r korolivska Rumuniya soyuznicya Nacistskoyi Nimechchini znovu okupuvala zemli Pivnichnoyi Bukovini utvorivshi na nih Gubernatorstvo Bukovina V 1944 r Pivnichna Bukovina ostatochno zvilnena i vozz yednana z ukrayinskim narodom Do 1991 r Pivnichna Bukovina u skladi URSR Z 1991 r Chernivecka oblast nezalezhnoyi Ukrayini Dovgopilskij okil kolishnya Hmelivska volost Galicko Volinskoyi derzhavi zalishilas v Rumuniyi Div takozh red Berladska zemlya Cherniveckij cinut Hotinskij cinut Istoriya Bukovini Pivnichna Bukovina Bukovina PonizzyaPrimitki red a b v g Enciklopediya istoriyi Ukrayini Arhiv originalu za 14 lipnya 2020 Procitovano 14 lipnya 2020 Dzherela red Makar Yu I Shipinska zemlya Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 639 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Zhukovskij A I Istoriya Bukovini chastini 1 2 1991 1993 Korduba M M Moldovsko polska granicya na Pokutti do smerti Stefana Velikogo Zb NTSh L 1906 Timoshuk V Shipinska zemlya za arheologichnimi danimi Minule i suchasne Pivnichnoyi Bukovini Vipusk 2 K 1973 Balan T Tara Sipenitului Chernivci 1926 Mohov N A Moldaviya epohi feodalizma Kishinyov Kartya Moldovenyaske 1964 S 82 84 Naselennya Bukovini z knigi Bukovina Zagalne krayeznavstvo vporyadkovanoyi kolishnim krajovim zhandarmskim komanduvannyam 13 c k zhandarmeriyi z nagodi 50 richnogo yubileyu pravlinnya imperatora Franca Josifa I Chernivci 1899 Nimeckoyu ta ukrayinskoyu movami Chernivci Zelenaya Bukovina 2000 160 s Ipatevskaya letopis Polnoe sobranie russkih letopisej T II S 497 Istoriya Shipinci Istoriya Shipinciv Arhivovano 24 serpnya 2017 u Wayback Machine A V Baluh Shipinskaya zemlya istoki i sudba Stratum plus 6 2010 s 27 38 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Galicko Volinske knyazivstvo HIII st druga polovina Arhivovano 17 bereznya 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shipinska zemlya amp oldid 40621027