www.wikidata.uk-ua.nina.az

Волохи Воло хи узагальнювальний термін що позначає кілька сучасних романськомовних народів у Центральній Східній та Півд

Волохи

Воло́хи — узагальнювальний термін, що позначає кілька сучасних романськомовних народів у Центральній, Східній та Південно-Східній Європі. Групи, які історично називалися волохами: сучасні румуни (дако-румуни), арумуни/македонські румуни, мегленорумуни, істрорумуни й морлахи.

Розселення волохів.

Майже всі сучасні держави Центральної й Південно-Східної Європи мають корінні нечисленні волоські меншини: Угорщина, Україна, Сербія, Хорватія, Македонія, Албанія, Греція та Болгарія. У Польщі, Чехії, Словаччині, Боснії та Чорногорії волохи були повністю асимільовані слов'янським населенням. Тільки в Румунії та Республіці Молдова волохи нині становлять етнічну більшість.

Етимологія

Термін має германське походження (від слова Walha — іноземець, чужинець). Спочатку він був назвою конфедерації Вольків — кельтських племен, що розселилися від Рони й Ебро до Баварії й Дунаю. Потім германці застосовували його для позначення романізованих кельтів, що жили в римській провінції Галлія. Після V століття, в умовах германського панування, галло-римляни, мешканці Галлії, отримали презирливу назву «вольки», тоді ж з'явилися назви «Уельс» і «валлони», які англосакси і юти застосовували для позначення частково романізованих кельтів Британських островів.

Германці, що осіли в колишній римській провінції Реція (нині Швейцарія), вельшами іменували романське населення з рідною франко-провансальською мовою (див. Романдія). Пізніше термін було запозичено у слов'янські мови. У слов'янських мовах (а також в угорській) влахами, влохами або волохами спочатку називали всі романські народи (пор. пол. Włochy — Італія). Візантійці, південні й східні слов'яни називали волохами (греч. Βλάχος) кочові народи Балканського півострова.

Дана гіпотеза є вкрай сумнівною, оскільки, кельти навряд чи використовували б германське слово для самоідентифікації. Більш ймовірно що це самоназва племен що заселяли Європу ще до поширення в ній, власне, кельтів з якими останні можливо частково змішалися і перейняли їх власне ім'я. Дискусійним залишається запозичення цього слова в слов'янські мови. Слов'яни чітко і конкретизовано ідентифікували цим словом аборигенне населення яке проживало в горах і займалося в основному напівкочовим відгінним скотарством, а також предків сучасних італійців. Саме про римлян говорить літописець Нестор, вживаючи термін «волохи». На даний час це слово саме в такому значенні збереглося в польській мові. Та й зрештою використання назви Валахія для самоідентифікації ніяк не в'яжеться із германським іноземець. Етнонім «волохи», напевне, пов'язаний із влахами-італійцями чи правильніше римлянами. Звідси і нова сучасна вестернізована назва волоської держави Румунія. Про першопредка із теренів сучасної Італії говорить і легенда про родоначальників волохів.[джерело?]

Носії

Східно-романські мови, які іноді називають ще волоськими, належать до групи романських мов, які розвивалися в Південно-Східній Європі від місцевого східного варіанту вульгарної латини.

  • Дако-румуни (або власне румуни; бл. 23 623 890; у тому числі молдовани), послуговуються румунською (дако-румунською) мовою (назва походить від стародавньої Дакії, на терені якої вони живуть):
    • Румунія — 16 869 816 (перепис 2011 р.)
    • Молдова — 2 815 000 (перепис 2004 р.)
    • Україна — 409 600 (у південній Бессарабії й Північній Буковині, перепис 2001 р.)
    • Сербія — 79 000 (перепис 2002 р.)
    • Угорщина — 7995 (перепис 2001 р.)
    • Болгарія — 3584 осіб вважають себе волохами (може бути, й арумуни) і 891 румунами в 2011 році.
  • Арумуни — до 500 000 (250 000 є носіями арумунської мови) мешкають:
    • Греція — 50 000, в основному в горах Пінд (проте Греція, як і Франція, не визнає жодного етнічного поділу, через що немає статистичних даних; арумуни Греції ідентифікують себе як греки)
    • Албанія — 100 000—200 000
    • Румунія — 26 500
    • Македонія — 20 000

Терени з волоським населенням

Еволюція східних романських мов протягом століть
Українська народна пісня

Ой, волохи козаків до себе звуть,
До козаків такі речі ведуть:
— Від моря й Царя-города вітри гудуть,
Турки і татари у Волощину йдуть.
Ой, вже Волоські землі руйнують,
Руйнують, плюндрують, не милують,
Ой, йдіть, панове, нам поможіть,
Свою славу козацьку спом'яніть!
Тод-то панове-козаки виступали,
До Волощини дорожку топтали…

Крім того, деякі групи (арумуни, мегленорумуни тощо) під час історичних міграцій, розселилися по всьому Балканському півострові, на північ до Польщі і на захід до Моравії («волоська пастуша колонізація» — див. волоське право), а також сучасної Хорватії, де морлахи поступово асимілювались, ідентифікуючись тепер як хорвати та серби.

Терени, пов'язані з волохами

  • Біла Валахія — у Мезії;
  • Сремська Валахія — на річці Сава;
  • Чорна Валахія (Morlachia) в Далмації
  • Верхня Валахія з Воскополе й Метсовон («Άνω Βλαχία», Áno Vlahía) — включає південну Македонію, Албанію й Епір;
  • Стара Валахія (Stari Vlah) — у східній Боснії і Герцеговині та західній Сербії ;
  • Румунські гори (Румунська планіна) у східній частині Боснії і Герцеговини ;
  • Власка — колишній повіт південної Валахії (назва походить від сербського позначення Валахії: Vlaska);
  • Велика Валахія (Мунтенія) — на схід від річки Олт;
  • Мала Валахія (Олтенія) — на захід від річки Олт;
  • Цизальпійська Валахія — Банат;
  • Моравська Валахія — у Бескидах у Чехії

Див. також

Примітки

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  2. . Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 25 вересня 2012. 
  3. [1] [ 7 липня 2015 у Wayback Machine.] Council of Europe Parliamentary Recommendation 1333(1997)
  4. . Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 25 вересня 2012. 
  5. According to INTEREG [ 1 квітня 2019 у Wayback Machine.] — quoted by Eurominority [ 3 липня 2006 у Wayback Machine.]: Aromanians in Albania [Архівовано 22 листопада 2014 у Portugese Web Archive], Albania's Aromanians; Reemerging into History [ 13 грудня 2019 у Wayback Machine.]
  6. Arno Tanner. The forgotten minorities of Eastern Europe: the history and today of selected ethnic groups in five countries [ 4 січня 2015 у Wayback Machine.]. East-West Books, 2004 ISBN 978-952-91-6808-8, p. 218: «In Albania, Vlachs are estimated to number as many as 200,000»
  7. «Aromânii vor statut minoritar» [ 21 лютого 2008 у Wayback Machine.], in Cotidianul, 9 December 2006
  8. . Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 25 вересня 2012. 
  9. . Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 25 вересня 2012. 
  10. Hammel, E. A. and Kenneth W. Wachter. The Slavonian Census of 1698. Part I: Structure and Meaning, European Journal of Population. University of California. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  11. Since Theophanes Confessor and Kedrenos, in: A.D. Xenopol, Istoria Românilor din Dacia Traiană, Nicolae Iorga, Teodor Capidan, C. Giurescu : Istoria Românilor, Petre Ș. Năsturel Studii și Materiale de Istorie Medie, vol. XVI, 1998

Ресурси Інтернету

Джерела та література

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Volo hi uzagalnyuvalnij termin sho poznachaye kilka suchasnih romanskomovnih narodiv u Centralnij Shidnij ta Pivdenno Shidnij Yevropi Grupi yaki istorichno nazivalisya volohami suchasni rumuni dako rumuni arumuni makedonski rumuni meglenorumuni istrorumuni j morlahi Rozselennya volohiv Majzhe vsi suchasni derzhavi Centralnoyi j Pivdenno Shidnoyi Yevropi mayut korinni nechislenni voloski menshini Ugorshina Ukrayina Serbiya Horvatiya Makedoniya Albaniya Greciya ta Bolgariya U Polshi Chehiyi Slovachchini Bosniyi ta Chornogoriyi volohi buli povnistyu asimilovani slov yanskim naselennyam Tilki v Rumuniyi ta Respublici Moldova volohi nini stanovlyat etnichnu bilshist Zmist 1 Etimologiya 2 Nosiyi 3 Tereni z voloskim naselennyam 3 1 Tereni pov yazani z volohami 4 Div takozh 5 Primitki 6 Resursi Internetu 7 Dzherela ta literatura 8 Div takozhEtimologiya RedaguvatiDokladnishe Roman i VlahataTermin maye germanske pohodzhennya vid slova Walha inozemec chuzhinec Spochatku vin buv nazvoyu konfederaciyi Volkiv keltskih plemen sho rozselilisya vid Roni j Ebro do Bavariyi j Dunayu Potim germanci zastosovuvali jogo dlya poznachennya romanizovanih keltiv sho zhili v rimskij provinciyi Galliya Pislya V stolittya v umovah germanskogo panuvannya gallo rimlyani meshkanci Galliyi otrimali prezirlivu nazvu volki todi zh z yavilisya nazvi Uels i valloni yaki anglosaksi i yuti zastosovuvali dlya poznachennya chastkovo romanizovanih keltiv Britanskih ostroviv Germanci sho osili v kolishnij rimskij provinciyi Reciya nini Shvejcariya velshami imenuvali romanske naselennya z ridnoyu franko provansalskoyu movoyu div Romandiya Piznishe termin bulo zapozicheno u slov yanski movi U slov yanskih movah a takozh v ugorskij vlahami vlohami abo volohami spochatku nazivali vsi romanski narodi por pol Wlochy Italiya Vizantijci pivdenni j shidni slov yani nazivali volohami grech Blaxos kochovi narodi Balkanskogo pivostrova Dana gipoteza ye vkraj sumnivnoyu oskilki kelti navryad chi vikoristovuvali b germanske slovo dlya samoidentifikaciyi Bilsh jmovirno sho ce samonazva plemen sho zaselyali Yevropu she do poshirennya v nij vlasne keltiv z yakimi ostanni mozhlivo chastkovo zmishalisya i perejnyali yih vlasne im ya Diskusijnim zalishayetsya zapozichennya cogo slova v slov yanski movi Slov yani chitko i konkretizovano identifikuvali cim slovom aborigenne naselennya yake prozhivalo v gorah i zajmalosya v osnovnomu napivkochovim vidginnim skotarstvom a takozh predkiv suchasnih italijciv Same pro rimlyan govorit litopisec Nestor vzhivayuchi termin volohi Na danij chas ce slovo same v takomu znachenni zbereglosya v polskij movi Ta j zreshtoyu vikoristannya nazvi Valahiya dlya samoidentifikaciyi niyak ne v yazhetsya iz germanskim inozemec Etnonim volohi napevne pov yazanij iz vlahami italijcyami chi pravilnishe rimlyanami Zvidsi i nova suchasna vesternizovana nazva voloskoyi derzhavi Rumuniya Pro pershopredka iz tereniv suchasnoyi Italiyi govorit i legenda pro rodonachalnikiv volohiv dzherelo Nosiyi RedaguvatiShidno romanski movi yaki inodi nazivayut she voloskimi nalezhat do grupi romanskih mov yaki rozvivalisya v Pivdenno Shidnij Yevropi vid miscevogo shidnogo variantu vulgarnoyi latini Dako rumuni abo vlasne rumuni bl 23 623 890 1 u tomu chisli moldovani poslugovuyutsya rumunskoyu dako rumunskoyu movoyu nazva pohodit vid starodavnoyi Dakiyi na tereni yakoyi voni zhivut Rumuniya 16 869 816 perepis 2011 r Moldova 2 815 000 perepis 2004 r Ukrayina 409 600 u pivdennij Bessarabiyi j Pivnichnij Bukovini perepis 2001 r Serbiya 79 000 perepis 2002 r Ugorshina 7995 perepis 2001 r Bolgariya 3584 osib vvazhayut sebe volohami mozhe buti j arumuni i 891 rumunami v 2011 roci 2 Arumuni do 500 000 250 000 ye nosiyami arumunskoyi movi 3 meshkayut Greciya 50 000 4 v osnovnomu v gorah Pind prote Greciya yak i Franciya ne viznaye zhodnogo etnichnogo podilu cherez sho nemaye statistichnih danih arumuni Greciyi identifikuyut sebe yak greki Albaniya 100 000 200 000 5 6 Rumuniya 26 500 7 Makedoniya 20 000 8 Meglenorumuni rozmovlyayut meglenorumunskoyu movoyu zhivut u Greciyi j Makedoniyi 5000 9 Istrorumuni rozmovlyayut istrorumunskoyu movoyu prozhivayut u Horvatiyi chiselnist 1200 cholovik ale z nih mensh nizh 200 ye nosiyami movi Morlahi zgidno z perepisom u Horvatiyi 1992 r 22 osobi ogolosili sebe morlahami prote zhoden z nih ne ye nosiyem movi Tereni z voloskim naselennyam Redaguvati Evolyuciya shidnih romanskih mov protyagom stolitUkrayinska narodna pisnya Oj volohi kozakiv do sebe zvut Do kozakiv taki rechi vedut Vid morya j Carya goroda vitri gudut Turki i tatari u Voloshinu jdut Oj vzhe Voloski zemli rujnuyut Rujnuyut plyundruyut ne miluyut Oj jdit panove nam pomozhit Svoyu slavu kozacku spom yanit Tod to panove kozaki vistupali Do Voloshini dorozhku toptali Krim togo deyaki grupi arumuni meglenorumuni tosho pid chas istorichnih migracij rozselilisya po vsomu Balkanskomu pivostrovi na pivnich do Polshi i na zahid do Moraviyi voloska pastusha kolonizaciya div voloske pravo a takozh suchasnoyi Horvatiyi de morlahi postupovo asimilyuvalis identifikuyuchis teper yak horvati ta serbi 10 Tereni pov yazani z volohami Redaguvati Bila Valahiya u Meziyi 11 Sremska Valahiya na richci Sava Chorna Valahiya Morlachia v Dalmaciyi Verhnya Valahiya z Voskopole j Metsovon Anw Blaxia Ano Vlahia vklyuchaye pivdennu Makedoniyu Albaniyu j Epir Stara Valahiya Stari Vlah u shidnij Bosniyi i Gercegovini ta zahidnij Serbiyi Rumunski gori Rumunska planina u shidnij chastini Bosniyi i Gercegovini Vlaska kolishnij povit pivdennoyi Valahiyi nazva pohodit vid serbskogo poznachennya Valahiyi Vlaska Velika Valahiya Munteniya na shid vid richki Olt Mala Valahiya Olteniya na zahid vid richki Olt Cizalpijska Valahiya Banat Moravska Valahiya u Beskidah u ChehiyiDiv takozh RedaguvatiVoloska kolonizaciya Volohi v UkrayiniPrimitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 25 veresnya 2012 1 Arhivovano 7 lipnya 2015 u Wayback Machine Council of Europe Parliamentary Recommendation 1333 1997 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 16 lipnya 2012 Procitovano 25 veresnya 2012 According to INTEREG Arhivovano 1 kvitnya 2019 u Wayback Machine quoted by Eurominority Arhivovano 3 lipnya 2006 u Wayback Machine Aromanians in Albania Arhivovano 22 listopada 2014 u Portugese Web Archive Albania s Aromanians Reemerging into History Arhivovano 13 grudnya 2019 u Wayback Machine Arno Tanner The forgotten minorities of Eastern Europe the history and today of selected ethnic groups in five countries Arhivovano 4 sichnya 2015 u Wayback Machine East West Books 2004 ISBN 978 952 91 6808 8 p 218 In Albania Vlachs are estimated to number as many as 200 000 Aromanii vor statut minoritar Arhivovano 21 lyutogo 2008 u Wayback Machine in Cotidianul 9 December 2006 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 4 sichnya 2015 Procitovano 25 veresnya 2012 Ethnologue Estimate in Greece and all countries Arhiv originalu za 16 chervnya 2012 Procitovano 25 veresnya 2012 Hammel E A and Kenneth W Wachter The Slavonian Census of 1698 Part I Structure and Meaning European Journal of Population University of California Arhiv originalu za 9 lipnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2012 Since Theophanes Confessor and Kedrenos in A D Xenopol Istoria Romanilor din Dacia Traiană Nicolae Iorga Teodor Capidan C Giurescu Istoria Romanilor Petre Ș Năsturel Studii și Materiale de Istorie Medie vol XVI 1998Resursi Internetu RedaguvatiThe Vlach Connection and Further Reflections on Roman History Arhivovano 24 bereznya 2008 u Wayback Machine Orbis Latinus Wallachians Walloons Welschen Vlachs in Greece Arhivovano 8 serpnya 2007 u Wayback Machine French Vlachs Association in Vlach EN and FR Arhivovano 30 kvitnya 2009 u Wayback Machine Studies on the Vlachs Arhivovano 13 serpnya 2007 u Wayback Machine by Asterios Koukoudis Aromanian Vlachs The Vanishing Tribes Panhellenic Confederacy of Vlachs Cultural Associations in Greek Vlachs in Greece Arhivovano 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine gr Consiliul A Tinirlor Armanj Youth Aromanian community and their Projects Arhivovano 9 sichnya 2010 u Wayback Machine in Vlach EN and RO Vlach in Serbia Online Since 1999 Arhivovano 21 lyutogo 2015 u Wayback Machine in Vlach EN and RO Yu Goshko O Turchak Zvichayeve pravo na Lemkivshini Lemkivshina T 2 Arhivovano 6 sichnya 2013 u Wayback Machine pro voloske pravo v Ukrayini Dzherela ta literatura RedaguvatiIsayevich Ya D Volohi Arhivovano 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 625 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 tomah za redakciyeyu Bilodida Div takozh RedaguvatiVolohi v Ukrayini Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Volohi amp oldid 39674521