www.wikidata.uk-ua.nina.az

Арумунська мова аромунська самоназва armãneashce одна з романських мов Разом з румунською меглено румунською та істро ру

Арумунська мова

Арумунська мова (аромунська, самоназва: armãneashce) — одна з романських мов. Разом з румунською, меглено-румунською та істро-румунською мовами належить до балкано-романських мов. Деякі лінгвісти розглядають її як діалект румунської мови.

Арумунська мова
armãneashce, limba armãneascã, armãneashti, makedon-armânâ
Поширення арумунської мови
Поширена в Греція, Албанія, Північна Македонія, Румунія, Болгарія, Сербія
Регіон Східна Європа
Носії ~300 тисяч
Писемність латинське письмо
Класифікація

Індоєвропейська сім'я

Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 —
ISO 639-2 rup
ISO 639-3 rup

Мовці Редагувати

Арумунська мова визнана мовою меншин Республіки Македонії. Загальна кількість мовців — 300 тис. осіб, що проживають в таких країнах:

Через еміграцію з рідних місць, арумунську мову можна почути в Франції, Німеччині, США, Канаді, Латинській Америці та Австралії.

Історія Редагувати

Арумунська мова виникла внаслідок колонізації та асиміляції місцевих народів Римською Імперією.

Мова схожа на румунську, проте дещо відмінна у лексиці. У арумунській мові набагато менше слов’янських слів (переважно болгарських, македонських та сербських), ніж у румунській, і набагато більше грецьких слів, що відображають тісний контакт арумун та греків протягом більшої частини їхньої історії. Слова грецького походження були присутні вже у Народній латині (Vulgar Latin) до того, як Римська імперія покинула Балканський півострів. Хоча слов'янських слів у мові відносно небагато, арумуни все ще оточені слов'янськими мовцями в Болгарії, Північній Македонії та Сербії, а слов'янські запозичення збільшуються.

Грецький вплив набагато сильніший в арумунській, ніж в інших східних романських мовах, тим більше, що арумуни використовував грецькі слова для виведення нових слів (неологізмів), в той час як у румунській більшість неологізмів ґрунтувались на французькій.

З приходом турків на Балкани арумунська також отримала деякі турецькі слова. Лексичні структури романських мов, проте, лишаються основою сучасної ароманської мови.

Більшість лінгвістів вважають за регіон виникнення територію між річкою Дунай та Балканськими горами. Перша згадка про арумунів була в документах візантійського літописця Кедреноса в 976 році, а перший зразок мови був написаний 1156 року. Йшлося про чоловіка на ім'я Tsintsilukis (tsintsi luki — п'ять вовків). У 15 ст. Лаонікос Чалкоконділас першим довів спорідненість з румунською мовою. Дмитро Кантемір в своїй праці «Descriptio Moldaviae» (1714—1716) писав: «Ця мова є більш ламаною ніж мова румунських горян та мова Молдавії. Мова є щось поміж грецької та албанської, але власні назви та дієслова мають румунські корені».

Між 800 та 1200 роками народна латина, якою розмовляли в балканських провінціях Римської імперії розпалася на чотири мови: арумунську, румунську, меглено-румунську та істро-румунську .

З 18 ст. з'являються тексти грецьким письмом: надписи на іконах, літургійник, грецько-арумунсько-албанський словник, грецько-албансько-арумунсько-болгарський розмовник, буквар, рукописні церковні переклади. На початку 19ст. вводиться латинський алфавіт, з'являються філологічні праці насичені впливом румунської мови та латинізації. Починаючи з 1864 року друкуються твори письменників: Mihail Nicolescu, Taşcu Iliescu, Constantin Belimace, Nuşi Tulliu, Zicu A. Araia, Nicolae Batzaria, George Murnu.

Сучасна ситуація Редагувати

24 червня 1997 року Рада Європи наказала урядам країн, де проживають арумуни, полегшити вживання їхньої мови в школах, церквах та ЗМІ. Арумунською мовою навчання проводиться в одній школі в Албанії, у двох у Румунії та в кількох у Македонії. У Німеччині, Франції, США та в Македонії існують арумунські культурні осередки. Арумунська мова є офіційною мовою місцевості Крушево (Республіка Македонія).

Діалекти Редагувати

Існують дві групи діалектів:

  • північні
    • фершєрський (область міста Фрашері в Албанії);
    • музекярський (у Музакії — область на півдні Албанії);
    • москополійський (у районі албанського міста Москополе);
    • гопеш-муловіштянський (у селах Гопеш та Муловіште в Республіці Македонії);
    • бялський (в Бяла в Республіці Македонії);
    • гремостянський (у горах Граммос в Греції).
  • південні
    • піндійський (у горах Пінд в Греції);
    • олімпійський (у горах Олімп в Греції)

Між фрешерським, гремостянським і піндійським діалектом виникають проблеми взаємопорозуміння.

Література Редагувати

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
арумунською мовою
Prota frãndzã

  • Карл-Маркус Ґаус. Зникомі європейці. Слідами сефардів Сараєва, ґотшейських німців, арберешів, лужичан і арумунів. — Київ : Темпора, 2016. — Т. пер. Христина Назаркевич. — 300 с. — ISBN 978-617-569-292-9.
  • Bara, Mariana, Le lexique latin hérité en aroumain dans une perspective romane, LincomEuropa Verlag, München, 2004, 231 p.; ISBN 3-89586-980-5.
  • Bara, Mariana, Limba armănească. Vocabular şi stil, Editura Cartea Universitară, Bucureşti, 2007, 204 p.; ISBN 978-973-731-551-9.
  • Berciu-Drăghicescu, Adina; Petre Maria, «Şcoli şi Biserici româneşti din Peninsula Balcanică. Documente (1864—1948)», Editura Universităţii din Bucureşti, 2004.
  • Capidan, Theodor. Aromânii, dialectul Aromân, Academia Română, Studii şi cercetări, XX 1932.
  • Friedman, Victor A., «The Vlah Minority in Macedonia: Language, Identity, Dialectology, and Standardization» in Selected Papers in Slavic, Balkan, and Balkan Studies, ed. Juhani Nuoluoto, Martti Leiwo, Jussi Halla-aho. Slavica Helsingiensa 21. University of Helsinki, 2001. online [ 24 березня 2006 у Wayback Machine.]
  • Kahl, Thede, Aromanians in Greece: Minority or Vlach-speaking Greeks?. Online: [1] [ 8 серпня 2007 у Wayback Machine.]
  • Kahl, Thede, Sprache und Intention der ersten aromunischen Textdokumente, 1731—1809. In: Symanzik, Bernhard (ed.): Festschrift für Gerhard Birkfellner zum 65. Geburtstag, Studia Philologica Slavica I/I, Münstersche Texte zur Slavistik, 2006, p. 245-266.
  • Pascu, Giorge, Dictionnaire étymologique macédoroumain, 2 vols., Cultura Naţionalâ, Iaşi, 1918.
  • Rosetti, Alexandru. Istoria limbii române, 2 vols., Bucharest, 1965—1969.
  • «The Little Prince» by Antoine de Saint-Exupéry in Aromanian. Njiclu amirārush. Translated by Maria Bara and Thede Kahl, ISBN 978-3-937467-37-5.
  • Weigand, Gustav, Die Sprache der Olympo-Wallachen, nebst einer Einleitung über Land und Leute. Johann Ambrosius Barth, Leipzig, 1888.

Примітки Редагувати

  1. Ґаус, 2016, с. 258.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Arumunska mova aromunska samonazva armaneashce odna z romanskih mov Razom z rumunskoyu megleno rumunskoyu ta istro rumunskoyu movami nalezhit do balkano romanskih mov Deyaki lingvisti rozglyadayut yiyi yak dialekt rumunskoyi movi Arumunska movaarmaneashce limba armaneasca armaneashti makedon armanaPoshirennya arumunskoyi moviPoshirena v Greciya Albaniya Pivnichna Makedoniya Rumuniya Bolgariya SerbiyaRegion Shidna YevropaNosiyi 300 tisyachPisemnist latinske pismoKlasifikaciya Indoyevropejska sim ya Romanska grupaShidnoromanskaArumunska dd dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 1 ISO 639 2 rupISO 639 3 rup Zmist 1 Movci 2 Istoriya 3 Suchasna situaciya 4 Dialekti 5 Literatura 6 Primitki 7 PosilannyaMovci RedaguvatiArumunska mova viznana movoyu menshin Respubliki Makedoniyi Zagalna kilkist movciv 300 tis osib sho prozhivayut v takih krayinah nbsp Greciya 200 tis 1995 nbsp Albaniya 50 tis 1995 nbsp Rumuniya 28 tis nbsp Serbiya 15 tis nbsp Pivnichna Makedoniya 8467 perepis 1994 nbsp Bolgariya 4770 2000 Cherez emigraciyu z ridnih misc arumunsku movu mozhna pochuti v Franciyi Nimechchini SShA Kanadi Latinskij Americi ta Avstraliyi Istoriya RedaguvatiArumunska mova vinikla vnaslidok kolonizaciyi ta asimilyaciyi miscevih narodiv Rimskoyu Imperiyeyu Mova shozha na rumunsku prote desho vidminna u leksici U arumunskij movi nabagato menshe slov yanskih sliv perevazhno bolgarskih makedonskih ta serbskih nizh u rumunskij i nabagato bilshe greckih sliv sho vidobrazhayut tisnij kontakt arumun ta grekiv protyagom bilshoyi chastini yihnoyi istoriyi Slova greckogo pohodzhennya buli prisutni vzhe u Narodnij latini Vulgar Latin do togo yak Rimska imperiya pokinula Balkanskij pivostriv Hocha slov yanskih sliv u movi vidnosno nebagato arumuni vse she otocheni slov yanskimi movcyami v Bolgariyi Pivnichnij Makedoniyi ta Serbiyi a slov yanski zapozichennya zbilshuyutsya Greckij vpliv nabagato silnishij v arumunskij nizh v inshih shidnih romanskih movah tim bilshe sho arumuni vikoristovuvav grecki slova dlya vivedennya novih sliv neologizmiv v toj chas yak u rumunskij bilshist neologizmiv gruntuvalis na francuzkij 1 Z prihodom turkiv na Balkani arumunska takozh otrimala deyaki turecki slova Leksichni strukturi romanskih mov prote lishayutsya osnovoyu suchasnoyi aromanskoyi movi Bilshist lingvistiv vvazhayut za region viniknennya teritoriyu mizh richkoyu Dunaj ta Balkanskimi gorami Persha zgadka pro arumuniv bula v dokumentah vizantijskogo litopiscya Kedrenosa v 976 roci a pershij zrazok movi buv napisanij 1156 roku Jshlosya pro cholovika na im ya Tsintsilukis tsintsi luki p yat vovkiv U 15 st Laonikos Chalkokondilas pershim doviv sporidnenist z rumunskoyu movoyu Dmitro Kantemir v svoyij praci Descriptio Moldaviae 1714 1716 pisav Cya mova ye bilsh lamanoyu nizh mova rumunskih goryan ta mova Moldaviyi Mova ye shos pomizh greckoyi ta albanskoyi ale vlasni nazvi ta diyeslova mayut rumunski koreni Mizh 800 ta 1200 rokami narodna latina yakoyu rozmovlyali v balkanskih provinciyah Rimskoyi imperiyi rozpalasya na chotiri movi arumunsku rumunsku megleno rumunsku ta istro rumunsku Z 18 st z yavlyayutsya teksti greckim pismom nadpisi na ikonah liturgijnik grecko arumunsko albanskij slovnik grecko albansko arumunsko bolgarskij rozmovnik bukvar rukopisni cerkovni perekladi Na pochatku 19st vvoditsya latinskij alfavit z yavlyayutsya filologichni praci nasicheni vplivom rumunskoyi movi ta latinizaciyi Pochinayuchi z 1864 roku drukuyutsya tvori pismennikiv Mihail Nicolescu Tascu Iliescu Constantin Belimace Nusi Tulliu Zicu A Araia Nicolae Batzaria George Murnu Suchasna situaciya Redaguvati24 chervnya 1997 roku Rada Yevropi nakazala uryadam krayin de prozhivayut arumuni polegshiti vzhivannya yihnoyi movi v shkolah cerkvah ta ZMI Arumunskoyu movoyu navchannya provoditsya v odnij shkoli v Albaniyi u dvoh u Rumuniyi ta v kilkoh u Makedoniyi U Nimechchini Franciyi SShA ta v Makedoniyi isnuyut arumunski kulturni oseredki Arumunska mova ye oficijnoyu movoyu miscevosti Krushevo Respublika Makedoniya Dialekti RedaguvatiIsnuyut dvi grupi dialektiv pivnichni fershyerskij oblast mista Frasheri v Albaniyi muzekyarskij u Muzakiyi oblast na pivdni Albaniyi moskopolijskij u rajoni albanskogo mista Moskopole gopesh mulovishtyanskij u selah Gopesh ta Mulovishte v Respublici Makedoniyi byalskij v Byala v Respublici Makedoniyi gremostyanskij u gorah Grammos v Greciyi pivdenni pindijskij u gorah Pind v Greciyi olimpijskij u gorah Olimp v Greciyi Mizh fresherskim gremostyanskim i pindijskim dialektom vinikayut problemi vzayemoporozuminnya Literatura Redaguvati nbsp Vikipediya Vikipediya maye rozdilarumunskoyu movoyuProta frandza Karl Markus Gaus Znikomi yevropejci Slidami sefardiv Sarayeva gotshejskih nimciv arbereshiv luzhichan i arumuniv Kiyiv Tempora 2016 T per Hristina Nazarkevich 300 s ISBN 978 617 569 292 9 Bara Mariana Le lexique latin herite en aroumain dans une perspective romane LincomEuropa Verlag Munchen 2004 231 p ISBN 3 89586 980 5 Bara Mariana Limba armănească Vocabular si stil Editura Cartea Universitară Bucuresti 2007 204 p ISBN 978 973 731 551 9 Berciu Drăghicescu Adina Petre Maria Scoli si Biserici romanesti din Peninsula Balcanică Documente 1864 1948 Editura Universităţii din Bucuresti 2004 Capidan Theodor Aromanii dialectul Aroman Academia Romană Studii si cercetări XX 1932 Friedman Victor A The Vlah Minority in Macedonia Language Identity Dialectology and Standardization in Selected Papers in Slavic Balkan and Balkan Studies ed Juhani Nuoluoto Martti Leiwo Jussi Halla aho Slavica Helsingiensa 21 University of Helsinki 2001 online Arhivovano 24 bereznya 2006 u Wayback Machine Kahl Thede Aromanians in Greece Minority or Vlach speaking Greeks Online 1 Arhivovano 8 serpnya 2007 u Wayback Machine Kahl Thede Sprache und Intention der ersten aromunischen Textdokumente 1731 1809 In Symanzik Bernhard ed Festschrift fur Gerhard Birkfellner zum 65 Geburtstag Studia Philologica Slavica I I Munstersche Texte zur Slavistik 2006 p 245 266 Pascu Giorge Dictionnaire etymologique macedoroumain 2 vols Cultura Naţionala Iasi 1918 Rosetti Alexandru Istoria limbii romane 2 vols Bucharest 1965 1969 The Little Prince by Antoine de Saint Exupery in Aromanian Njiclu amirarush Translated by Maria Bara and Thede Kahl ISBN 978 3 937467 37 5 Weigand Gustav Die Sprache der Olympo Wallachen nebst einer Einleitung uber Land und Leute Johann Ambrosius Barth Leipzig 1888 Primitki Redaguvati Gaus 2016 s 258 Posilannya RedaguvatiArumunska mov na sajti Ethnologue Aromanian A language of Greece angl Arumunska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Aromanian Arhivovano 11 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Arumunska mova amp oldid 40457046