«Фейрбенкс-Морзе» (англ. Fairbanks-Morse), повністю (англ. Fairbanks Morse and Company) — американська машинобудівна та двигунобудівна компанія, заснована у 1823 році в Сент-Джонсбері, штат Вермонт. Спочатку спеціалізувалася на виробництві ваг, а згодом диверсифікувала виробництво насосів, двигунів, вітряків, кавомолок, радіоприймачів, сільськогосподарських тракторів, комбікормових заводів, локомотивів та промислових товарів, доки не була придбана компанією Penn Texas у 1958 році.
| Fairbanks-Morse | |
|---|---|
| Тип | бізнес |
| Галузь | машинобудування |
| Попередник(и) | Fairbanks scales; Eclipse Windmill |
| Засновано | 1823 |
| Закриття (ліквідація) | 1958 |
| Штаб-квартира | Сент-Джонсбері, Вермонт |
| Продукція | ваги, вітряки, двигуни, трактори, радіоприймачі, насоси, локомотиви |
| Дочірні компанії | Canadian Fairbanks-Morsed |
| Fairbanks-Morse у Вікісховищі |
Існувало три окремі юридичні компанії, які можна вважати правонаступниками компанії, але жодна з них не є повним і прямим нащадком первісної компанії. Всі вони претендують на спадщину Fairbanks Morse and Company:
- Fairbanks Scales — приватна компанія в Канзас-Сіті, штат Міссурі, яка виробляє ваги.
- Fairbanks Morse Defense, дочірня компанія Arcline Investment Management — компанія, що базується в місті Белойт, штат Вісконсин, яка виробляє та обслуговує двигуни.
- Fairbanks Nijhuis є частиною Pentair Water в Канзас-Сіті, штат Канзас, і виробляє насоси
Під час Першої світової війни компанія на замовлення поставила 60 морських двигунів потужністю 30 к.с. на британські рибальські судна для заманювання німецьких підводних човнів у межі досяжності їхніх 6-дюймових гармат. У 1939 році компанія Fairbanks-Morse розробила морський двигун з незвичною конструкцією протилежно розташованого поршня, схожою на серію німецьких авіаційних дизелів Junkers. Найпоширенішим варіантом для підводних човнів до 1990-х років був двигун виробництва компанії 38D 8-1/8, що мав від 4 до 12 циліндрів. Цей двигун поставлявся ВМС США у великій кількості, часто для використання на підводних човнах флоту, які використовували 9- або 10-циліндрові версії як головні двигуни у Другій світовій війні. Коли інноваційні, але несправні «млинцеві» двигуни EMD 16-338 ПЧ типу «Тенг» виявилися непрацездатними, їх замінили на двигуни Fairbanks-Morse часів Другої світової війни, і вони залишалися стандартними на американських дизельних підводних човнах до початку 1960-х. Ці та інші двигуни Fairbanks-Morse також використовувалися як резервне живлення на американських атомних підводних човнах типу «Сівулф» у 1990-х роках. Fairbanks-Morse посідала 60 місце серед корпорацій США за вартістю контрактів на військове виробництво за роки Другої світової війни.
ВМС США майже безперервно з 1938 року експлуатує дизелі Fairbanks-Morse на підводних човнах. Вони є на атомних підводних човнах ВМС США типів «Лос-Анджелес», «Сівулф» та «Огайо». Використовуються також на десантних транспортах-доках типу «Відбі Айленд» та «Сан-Антоніо».
Див. також ред.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Fairbanks-Morse |
Література ред.
- Wendel, C.H. (1993). Fairbanks Morse: 100 Years of Engine Technology (reprint). Stemgas Publishing Co., Lancaster, PA.
- Pinkepank, Jerry A. (1973). The Second Diesel Spotter's Guide. Kalmbach Publishing Co., Milwaukee, WI. ISBN 0-89024-026-4.