www.wikidata.uk-ua.nina.az

Балкано романські мови Балка но рома нська східнорома нська мо вна підгру па одна з підгруп що виділяються в складі груп

Балкано-романські мови

Балка́но-рома́нська (східнорома́нська) мо́вна підгру́па — одна з підгруп, що виділяються в складі групи романських мов. Структурно східно-романські мови за низкою рис протистоять так званим західно-романським мовам, хоча мають з ними спільного предка — народну латину. Включає в себе п'ять мов, які іноді, в залежності від історичного та політичного контексту, вважаються діалектами чи мовними варіантами єдиної румунської мови. Балкано-романська мова при цьому відрізняється найбільшою своєрідністю в групі романських мов і виявляє риси так званих контактних мов, що утворилися на стику декількох неспоріднених мовних ареалів. Так, на всіх мовних рівнях східно-романські мови виявляють схожість з сусідніми слов'янськими мовами, албанською та грецькою, утворюючи з ними так званий балканський мовний союз.

Мапа поширення румунської мови та інших балкано-романських мов

Поширення Редагувати

Балкано-романська підгрупа — найменче численна споміж романських (близько 5 % од усіх романомовних). Загальне число мовців східнороманских мов — близько 23 млн осіб. Найбільше функціональна румунська мова (Румунія) та її варіянт на території Республіки Молдова. Усередині цьої найпоширенішої мови є значне число місцевих говорів, що здебільшого взаїмозрозумілі. Після 1990 р. число носіїв балкано-романських мов швидко скорочується через природній одтік та інтенсивну еміграцію з економічних причин переважно. Асиміляція є значна саме за межами Румунії і Молдови.

Проблеми та перспективи розвитку Редагувати

Південнодунайські мови — мегленорумунська та арумунська — як і істрорумунська, знаходяться на межі зникнення і поширені переважно серед сільського населення у важкодоступних гірських районах Балкан. Разом з романо-слов'янськими білінгвами Сербії, Хорватії, Македонії, Греції та України число мовців балкано-романських мов — близько 25 млн (близько 5 % всіх романомовних в світі). Румунською створена багата художня і наукова література.

Історія Редагувати

Балкано-романські мови, як і західнороманські, утворилися в результаті еволюції народної латини II–III століть нашої ери при її контакті з оточуючими мовами — у цьому випадку, з грецькою, турецькою, албанською і, особливо, слов'янськими мовами.

Мови Редагувати

Східнороманська підгрупа включає наступні мови (діалекти):

Північно-балканороманські або дакороманські Редагувати

Південно-балканороманські Редагувати

Порівняльно-історичний аналіз Редагувати

Структурно східно-романські мови за низкою рис протистоять так званим західно-романським мовам, хоча мають з ними спільного предка — народну латину. Характерні риси такі:

  • Постпозиції артикля (на думку деяких лінгвістів, ця риса не є ознакою приналежності до східнороманської гілки, оскільки постпозитивний артикль є балканізмом, характерним і для нероманських мов);
  • Субстантивація класичного латинського інфінітива на -re;
  • Широке розповсюдження кон'юнктива (умовного способу) (на думку деяких лінгвістів, ця риса не є ознакою приналежності до східнороманської гілки, оскільки вживання кон'юнктива замість інфінітива характерно і для нероманських мов Балканського півострова)
  • Висока продуктивність -i четвертої дієвідміни у дієслів,
  • Наявність морфологічної палаталізації приголосних,
  • Численні і добре адаптовані лексико-морфологічні запозичення зі слов'янських та інших сусідніх мов (від 20 до 60 % всієї лексики).

Своєрідність східно-романських мов спричинена їх ранньою (III століття) ізоляцією від основного романського масиву Західної Європи масами народів, що переселялися, в першу чергу слов'янами, угорцями і німців. Субстрат східно-романських мов носить здебільшого дакійський, а не кельтський/середземноморський/італьський характер, як на заході. Суперстратні впливи слов'янських мов у Східній Романії дуже сильні і відзначаються на всіх рівнях балкано-романських мов. Численні адстратні елементи (угорська, грецька, турецька, німецька, галліцизми та ін.) У XIX-ХХ століттях були цілеспрямовані спроби до зближення двох груп мов лексично шляхом релатинізації лексики найбільшої з балкано-романських мов — румунської.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Balka no roma nska shidnoroma nska mo vna pidgru pa odna z pidgrup sho vidilyayutsya v skladi grupi romanskih mov Strukturno shidno romanski movi za nizkoyu ris protistoyat tak zvanim zahidno romanskim movam hocha mayut z nimi spilnogo predka narodnu latinu Vklyuchaye v sebe p yat mov yaki inodi v zalezhnosti vid istorichnogo ta politichnogo kontekstu vvazhayutsya dialektami chi movnimi variantami yedinoyi rumunskoyi movi Balkano romanska mova pri comu vidriznyayetsya najbilshoyu svoyeridnistyu v grupi romanskih mov i viyavlyaye risi tak zvanih kontaktnih mov sho utvorilisya na stiku dekilkoh nesporidnenih movnih arealiv Tak na vsih movnih rivnyah shidno romanski movi viyavlyayut shozhist z susidnimi slov yanskimi movami albanskoyu ta greckoyu utvoryuyuchi z nimi tak zvanij balkanskij movnij soyuz Mapa poshirennya rumunskoyi movi ta inshih balkano romanskih mov Zmist 1 Poshirennya 2 Problemi ta perspektivi rozvitku 3 Istoriya 4 Movi 4 1 Pivnichno balkanoromanski abo dakoromanski 4 2 Pivdenno balkanoromanski 5 Porivnyalno istorichnij analiz 6 PosilannyaPoshirennya RedaguvatiBalkano romanska pidgrupa najmenche chislenna spomizh romanskih blizko 5 od usih romanomovnih Zagalne chislo movciv shidnoromanskih mov blizko 23 mln osib Najbilshe funkcionalna rumunska mova Rumuniya ta yiyi variyant na teritoriyi Respubliki Moldova Useredini coyi najposhirenishoyi movi ye znachne chislo miscevih govoriv sho zdebilshogo vzayimozrozumili Pislya 1990 r chislo nosiyiv balkano romanskih mov shvidko skorochuyetsya cherez prirodnij odtik ta intensivnu emigraciyu z ekonomichnih prichin perevazhno Asimilyaciya ye znachna same za mezhami Rumuniyi i Moldovi Problemi ta perspektivi rozvitku RedaguvatiPivdennodunajski movi meglenorumunska ta arumunska yak i istrorumunska znahodyatsya na mezhi zniknennya i poshireni perevazhno sered silskogo naselennya u vazhkodostupnih girskih rajonah Balkan Razom z romano slov yanskimi bilingvami Serbiyi Horvatiyi Makedoniyi Greciyi ta Ukrayini chislo movciv balkano romanskih mov blizko 25 mln blizko 5 vsih romanomovnih v sviti Rumunskoyu stvorena bagata hudozhnya i naukova literatura Istoriya RedaguvatiBalkano romanski movi yak i zahidnoromanski utvorilisya v rezultati evolyuciyi narodnoyi latini II III stolit nashoyi eri pri yiyi kontakti z otochuyuchimi movami u comu vipadku z greckoyu tureckoyu albanskoyu i osoblivo slov yanskimi movami Movi RedaguvatiShidnoromanska pidgrupa vklyuchaye nastupni movi dialekti Pivnichno balkanoromanski abo dakoromanski Redaguvati Rumunska mova rumuni zagalna chiselnist blizko 23 mln osib Rumuniya Moldova Ukrayina Vloska mova serbski volohi ru u Timoskoyi dolini Serbiyi blizko 35 tis osib Istrijska mova istrorumuni blizko 1 tis u kilkoh selah v shidnij chastini pivostrova Istriya Horvatiya Pivdenno balkanoromanski Redaguvati Arumunska mova aromunska aromuni sukupnist govirok sho ob yednuyutsya na osnovi spilnih strukturnih oznak Chislo nosiyiv ne mozhe buti vstanovleno tochno vid 15 000 aktivnih nosiyiv do 1 5 mln osib arumunskogo pohodzhennya Standartni ocinki blizko 60 000 v Albaniyi i 50 000 v Greciyi blizko 30 000 v respublici Pivnichna Makedoniya Megleno rumunska mova meglenska meglenorumuni vid 5 000 do 20 000 osib u Greciyi pid zagrozoyu zniknennya Porivnyalno istorichnij analiz RedaguvatiStrukturno shidno romanski movi za nizkoyu ris protistoyat tak zvanim zahidno romanskim movam hocha mayut z nimi spilnogo predka narodnu latinu Harakterni risi taki Postpoziciyi artiklya na dumku deyakih lingvistiv cya risa ne ye oznakoyu prinalezhnosti do shidnoromanskoyi gilki oskilki postpozitivnij artikl ye balkanizmom harakternim i dlya neromanskih mov Substantivaciya klasichnogo latinskogo infinitiva na re Shiroke rozpovsyudzhennya kon yunktiva umovnogo sposobu na dumku deyakih lingvistiv cya risa ne ye oznakoyu prinalezhnosti do shidnoromanskoyi gilki oskilki vzhivannya kon yunktiva zamist infinitiva harakterno i dlya neromanskih mov Balkanskogo pivostrova Visoka produktivnist i chetvertoyi diyevidmini u diyesliv Nayavnist morfologichnoyi palatalizaciyi prigolosnih Chislenni i dobre adaptovani leksiko morfologichni zapozichennya zi slov yanskih ta inshih susidnih mov vid 20 do 60 vsiyeyi leksiki Svoyeridnist shidno romanskih mov sprichinena yih rannoyu III stolittya izolyaciyeyu vid osnovnogo romanskogo masivu Zahidnoyi Yevropi masami narodiv sho pereselyalisya v pershu chergu slov yanami ugorcyami i nimciv Substrat shidno romanskih mov nosit zdebilshogo dakijskij a ne keltskij seredzemnomorskij italskij harakter yak na zahodi Superstratni vplivi slov yanskih mov u Shidnij Romaniyi duzhe silni i vidznachayutsya na vsih rivnyah balkano romanskih mov Chislenni adstratni elementi ugorska grecka turecka nimecka gallicizmi ta in U XIX HH stolittyah buli cilespryamovani sprobi do zblizhennya dvoh grup mov leksichno shlyahom relatinizaciyi leksiki najbilshoyi z balkano romanskih mov rumunskoyi Posilannya RedaguvatiPodrobnyj ocherk ob istorii Rimskoj Dakii i Dakoromanii Rimskaya Dakiya pri imperatore Trayane Arhivovano 3 travnya 2009 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Balkano romanski movi amp oldid 39550572