Да́кія — держава даків, що жили в пониззі Дунаю. Історична земля Дакія збігалася з територією розселення даків, яка згодом стала римською провінцією Дакія. Сучасна західна частина Румунії.
| Дакія | |
| Прапор | |
| Дата створення / заснування | 60 до н. е. |
|---|---|
| Континент | Європа |
| Столиця | Сармізегетуза |
| Форма правління | монархія |
| Керівник виконавчої влади | Беребіста |
| Валюта | Cosond |
| Час/дата припинення існування | 106 |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
| Дакія у Вікісховищі |
Координати: 45°42′ пн. ш. 26°30′ сх. д. / 45.700° пн. ш. 26.500° сх. д.
| Історія Румунії |
|---|
| |
| Доісторичний час |
| Культура Кукутені-Трипілля |
| Культура Хаманджія |
| Бронзова доба у Румунії |
| Дакія |
| Гети |
| Римська Дакія |
| Виведення Римських військ з Дакії |
| Середньовіччя |
| Етногенез румунів |
| Переселення готів |
| Печенізький каганат |
| Перше Болгарське царство |
| Золота Орда |
| Королівство Угорщина |
| Князівство Волощина Утворення Молдови |
| Новий час у Румунії |
| Князівство Трансильванія (1570 – 1711) |
| Князівство Трансильванія (1711—1867) |
| Фанаріоти |
| Дунайські князівства |
| Органічний регламент |
| Молдавська революція (1848) |
| Волоська революція (1848) |
| Війна за незалежність Румунії |
| Королівство Румунія |
| Румунська кампанія (1916—1917) |
| Унія Трансильванії і Румунії |
| Унія Бессарабії і Румунії |
| Велика Румунія |
| Бесарабсько-буковинський похід (1940) |
| Румунія в Другій світовій війні |
| Соціалістична Республіка Румунія |
| Радянська окупація Румунії |
| Студентський рух (1956) |
| Румунська революція (1989) |
| Сучасність |
| Питання возз'єднання |
| Румунія |
Портал «Румунія» |
Найзнаменитішими вождями племені свого часу були Буребиста і Децебал. Під час правління Децебала столицею Дакії була фортеця Сармізегетуза.
Визначний вплив на даків мали племена скіфів, а також греки Причорномор'я.
В I століття до н. е. ґети й даки сполучились в одне політичне об'єднання — сильну державу Буребисти (Бурвісти), що дала себе знати страшними походами навколо (серед інших — руйнування Ольвії й інших грецьких колоній аж до Аполонії). Розпавшись після смерті Буребисти, ця ґетсько-дакійська держава доходить знову великої сили в кінці І століття під владою Децебала, талановитого організатора й політика, що в союзі з іншими сусідніми народами розпочинає боротьбу з Римом (в 80-х рр.). На початках війна проходила успішно (за Доміціана). Але, відновлена Траяном, з великими втратами, закінчилась руїною дакійської держави (коло 106 p.). На місці самостійної держави утворено римську провінцію Дакію і колонізовано людьми з інших провінцій. Римська імперія поглинула мову даків, однак зберегла деякі елементи звичаїв, культури, національного одягу, основною мовою стала латина.
Провінція Дакія, як її описує Птолемей (ІІІ. 8), обіймала край між Тисою, Дунаєм, верхнім Дністром і Серетом, тим часом як чорноморське узбережжя, себто грецькі колонїї, як Тіра, Ольвія й інші, належали до Нижньої Мезії. Головним огнищем римської колонізації й римського життя була долина середнього Маріса (Мароша) і Сама (Самош).
Римська окупація Дакії тривала трохи більш як півтора століття. Увесь цей час Дакія залишалася відокремленим передовим укріпленням Римської держави (від провінції Панонії її відділяла територія язигів між Дунаєм і Тисою); втримувати її було дуже важко, і коли в середині III ст. з особливою силою розпочались напади на Римську державу сусіднїх народів, Авреліан, для полегшення оборони, відмовився від цієї провінції. Римське і романізоване населення виведено в Тракію і Мезію, Дакію полишено (274), а щоб втрата була менш болючою, утворено нову провінцію Дакію на правому боці Дунаю в Мезії.
Історія зберегла пам'ять про ті часи, на стінах колони Траяна в Римі, а також тріумфальний пам'ятник в Адамклісі. Римських завойовників заманили в Дакію її природні багатства, можливість вирощувати різноманітні культури. Історія також донесла до нас правду про загибель хороброго вождя Децебала, який не здався в руки завойовникам, пронизавши себе мечем. Так даки й римляни стали предками румунського народу, а Децебал і Траян — його історичними героями. У склад давньої Дакії входило і сучасне Закарпаття.
Археологічні пам'ятки Редагувати
Село Мала Копаня, що на Виноградівщині — городище I сторіччя до Р. Х. — I сторіччя по Р. Х.. Історична назва Малокопанського городища Сетідава. Утворення городища пов'язане з розширенням Дакійської держави. У кінці II—I сторіччі до Р. Х. на Закарпатті були засновані інші дакійські городища:
- у Словаччині — Земплін,
- у Румунії Ончешті-Четецява,
- у закарпатській області України: Солотвино-Читаття (Четатя), Мала Копаня та Біла Церква (відкрито 2005 року).
До дакійської експансії на північ Закарпаття контролювалося місцевим фракійським народом — костобоками.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Дакия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- (рос.)«История Румынии» / И. Болован, И.-А. Поп (координаторы) и др. / Пер. с рум. — М.: Изд. «Весь мир», 2005. — 680 с. — (Национальная история)
Примітки Редагувати
- ↑ . Закарпаття онлайн. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
- Мапа дакійських городищ Закарпаття.
Посилання Редагувати
- (рос.)Хронология двух войн Траяна в Дакии [ 4 березня 2018 у Wayback Machine.]
- (рос.)Бондарь Р. Д., «Из истории дакийских войн и сооружения Tropaeum Traiani в Нижней Мёзии [ 30 листопада 2018 у Wayback Machine.]»
- (рос.)Бондарь Р. Д., «Из истории создания дунайского лимеса римской провинции Дакия [ 30 листопада 2018 у Wayback Machine.]»
| Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про Молдову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |