www.wikidata.uk-ua.nina.az

Траян У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Марк У льпій Не рва Трая н більш відомий як Трая н л

Траян

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Траян (значення).

Марк У́льпій Не́рва Трая́н, більш відомий як Трая́н (лат. Marcus Ulpius Nerva Traianus); 18 вересня 53 р., Італіка, Бетика — 8/9 серпня 117 р., Селінунт, Кілікія) — римський імператор з династії Антонінів (лат. Caesar Nerva Traianus Augustus, з 28 січня 98 року). Великий понтифік з 98 р. Його правління продовжило епоху найбільшого піднесення Римської імперії, він є одним з п'яти «добрих імператорів» (Нерва, Траян, Адріан, Антонін Пій, Марк Аврелій). Перший імператор-іноземець.

Траян
лат. Marcus Ulpius Traianus
лат. Imperator Caesar Nerva Traianus Augustus
лат. Divus Traianus
Ім'я при народженні лат. Marcus Ulpius Traianus
Народився 18 вересня 53[…]
Італіка, Бетіка, Римська імперія[…]
Помер серпень 117 (63 роки)
Селінусd, Кілікія[d], Римська імперія[…]
·апоплексія
Поховання Колона Траяна
Країна Стародавній Рим
Діяльність державний діяч, політик, офіцер
Знання мов латина
Титул Август
Посада римський імператор, давньоримський сенатор[d], римський губернаторd, претор і консул
Військове звання легат і імператор
Конфесія давньоримська релігія
Рід Антоніни і Ulpii Traianid
Батько Марк Ульпій Траян або Нерва
Мати Aurelianad[…]
Брати, сестри Ульпія Марціана
У шлюбі з Помпея Плотіна
Діти Адріан

Почесні титули: лат. Germanicus (з жовтня/листопада 97 р.), Pater patriae (з 98 р.), лат. Dacicus Maximus (з 31 грудня 102 р.), лат. Optimus (з весни 114 р.), лат. Parthicus (з 21 лютого 116 р.). Після смерті отримав титул Divus, тобто Божественний.

Родина і рання кар'єра

Траян був першим імператором, народженим поза Римом. Його сім'я вела своє походження від групи солдатів, яких Сципіон у 205 році до н. е. переселив в Італіку., Бетіка.

Батько, Марк Ульпий Траян-старший (30 — до 100), був імовірно першим з роду, який домігся сенаторського стану, при Нероні. Народився він в Іспанії в родині римських переселенців. Його старша сестра Ульпія була матір'ю претора Публія Елія Адріана Афра, батька римського імператора Адріана. У 60 році він був призначений прокуратором у Бетіку, можливо командував легіоном під орудою Корбулона на початку 60-х років, у 67 році він був призначений легатом Legio X Fretensis під орудою тодішнього прокуратора Юдеї Веспасіана, з листопада 70 року він служив у Каппадокії, у тому ж році отримав консулат, а з осені 73 року — у Сирії, він запобіг спробі парфянського вторгнення. У 79/80 роках він був проконсулом провінції Азія. Після смерті у 117 році він був обожнений, отримавши почесний титул «divus Traianus pater».

Матір'ю Траяна була Марція (33 — 100), яка була дочкою Римського сенатора Квінта Марція Бареа Сури і Антонії Фурнілли. Її сестра, Марція Фурнілла була другою дружиною імператора Тита. По батьківській лінії дід Марції був Квінт Марцій Бареа, консул-суффект у 26 році і двічі проконсул Африки, а її дід по материнській лінії був Авл Антоній Руф, консул-суффект у 44 році або 45 році. У 48 році Марція народила сестру Траяна Ульпію Марціану. На честь Марції Траян заснував колонію Тамугаді у Північній Африці, яка називалася Colonia Marciana Ulpia Traiana Thamugadi.

Народився Траян 15 вересня 53 року в місті Італіка, біля Севільї, де роду Ульпії належали чималі земельні угіддя. Службу Траян розпочав монетним тріумвіром (triumvir monetalis), відповідальним за карбування грошей, у 74 році. Приблизно у цей час він одружився з Помпеєю Плотіною, родом з Немауза (Нарбонська Галлія). У 75 році він став трибуном-латіклавієм в Сирії, а двома роками пізніше був переведений на ту ж посаду в один з легіонів, розквартированих у Нижній Германії. У січні 81 року Траян став квестором, а у 86 році — претором. У наступному році він був призначений легатом Legio VII Gemina у Тарраконській Іспанії і у січні 89 року брав участь в придушенні повстання Сатурніна і його німецьких союзників хаттів, за що у 91 році отримав консульство. Пізніше отримав прокураторство у Нижній Мезії і Верхній Германії.

Початок правління

Після вбивства Доміціана у 96 році на престол вступив старіючий сенатор Нерва. Невдоволення в армії і преторіанській гвардії та слабкість Нерви створили в сенаті підґрунтя для політичної боротьби. На самому початку правління Нерви преторіанці домоглися страти вбивць Доміціана. Сенат почав готуватися до смерті імператора, і Нерва втратив значну частину своїх повноважень. Через це у жовтні 97 року проти Нерви спалахнуло повстання легіонерів, які намагалися звести на престол нового імператора, вже з солдатського середовища. Саме тоді почалася реальна боротьба за владу. У цей час у сенаті утворилися дві фракції, кожна з яких прагнула звести свого ставленика в наступники Нерви. Один з кандидатів Нигрин Корнелій був намісником провінції Сирія, де розташовувалася одна з найпотужніших армій Римської імперії. Інша група сенаторів схилялася до кандидатури Траяна. Цими сенаторами були, ймовірно, Секст Юлій Фронтин, Луцій Юлій Урс, Гней Доміцій Талл, Луцій Ліциній Сура і Тит Вестрікій Спуріан. У тому ж році Траян був призначений прокуратором Верхньої Німеччини і Нижньої Мезії на противагу можливої узурпації Нигрина. У цій ситуації, усвідомивши наскільки слабка його влада, Нерва (що був юристом) придумав систему, яка забезпечила процвітання Римської імперії протягом наступного століття — згідно з нею імператор (званий також Августом) мав ще за життя призначити собі наступника і співправителя (званого цезарем), причому вибір цезаря мав здійснюватися незалежно від спорідненості, а тільки за його особистими якостями. З метою закріплення влади цезаря він всиновлювався августом. Коли преторіанці захопили імператорський палац на пагорбі Палатин, Нерві не вдалося врятувати деяких своїх чиновників. Але він вчинив мудро, зробивши своїм співправителем і спадкоємцем (тобто цезарем) Траяна. Згідно панегірику Плінія, це було божественне натхнення.

У вересні 97 року Траян, перебуваючи в Могонтіаці (Майнці) по завершенню успішного походу проти свевів, отримав від Адріана звістку про усиновлення Нервою. На новий 98 рік Траян був обраний консулом разом зі своїм фактичним співправителем Нервою. Через 27 діб прибулий з Риму Адріан повідомив Траяну, що перебував в Колонії Агрипини, про смерть Нерви. Траян отримав титул імператора, а згодом (25 жовтня) проконсульську (proconsulare imperium maius) і трибунську (tribunicia potestas) владу; в цілому він був трибуном 21 разів, проте в Рим повернувся не відразу, вирішивши тимчасово залишитися у Германії. Там Траян займався продовженням зміцнення кордонів між верхів'ями Рейну і Дунаю. Навесні Траян почав інспектувати стан справ на дунайському кордоні, відвідавши Паннонію і Мезію, що постраждали від нашестя давнього ворога Риму Децебала, і лише у вересні наступного року повернувся до Риму. Там він здійснив тріумфальний в'їзд в місто. Місяць потому Траян провів роздачу першої конгіарія — грошової винагороди кожному громадянину на честь свого вступу на посаду.

Зовнішність і особисті якості

Траян був високого зросту і мав гарну статуру. Його обличчя мало зосереджений вираз власної гідності, посилений передчасною сивиною. Ось що писав Діон Кассій про його звички:

« Він відзначався серед всіх справедливістю, хоробрістю і невибагливістю звичок… Він нікому не заздрив і нікого не вбивав, але поважав і підіймав всіх гідних людей без винятку, не відчуваючи до них ненависті або страху. На наклепників він не звертав уваги і не давав волі своєму гніву. Йому було непритаманне користолюбство, і він не скоював неправедних вбивств. Він витрачав величезні кошти як на війни, так і на мирні роботи, і зробивши дуже багато вкрай необхідного по відновленню доріг, гаваней і громадських будівель, він не пролив нічиєї крові в цих діях… Він був поруч з людьми не тільки на полюванні і бенкетах, але і в їх справах і намірах… Він любив запросто входити в будинки містян, часом без варти. Йому бракувало освіти в прямому сенсі цього слова, але по суті він багато знав і вмів. Я знаю, звісно, про його уподобання до хлопчиків і вина. Але якби внаслідок своїх слабкостей він здійснював аморальні вчинки, це викликало б широке засудження. Проте відомо, що він пив, скільки хотів, але при цьому зберігав ясність розуму, а у відносинах з хлопчиками нікому не завдав шкоди».

Думка Аврелій Віктор у його творі «Про цезарів»:

Траян був справедливий, милостивий, довготерпеливий, вельми вірний друзям; так, він присвятив своєму другу Сурі споруду: (саме) лазні, іменовані Суранськими. Він так довіряв щирості людей, що, вручаючи, за звичаєм, префекту Преторія на ім'я Субуран знак його влади — кинджал, неодноразово йому нагадував: «Даю тобі цю зброю для охорони мене, якщо я буду діяти правильно, якщо ж ні, то проти мене». Адже тому, хто керує іншими, не можна допускати в собі навіть найменшої помилки. Мало того, своєю витримкою він пом'якшував і властиву йому пристрасть до вина, якою страждав також і Нерва: він не дозволяв виконувати накази, дані після довготривалих бенкетів. .

Військова діяльність

Римська імперія у 117 році

Траян вніс істотні зміни в структуру римської армії в цілому. Були створені:

  • легіони Legio II Traiana fortis і Legio XXX Ulpia Victrix (обидва у 105 році для Другої Дакійської кампанії, так що загальне число легіонів досягло при Імперії максимуму — 30);
  • али I Ulpia contariorum miliaria й Ulpia dromedariorum, що складалися з бойових верблюдів, декілька підрозділів романізованних даків і 6 допоміжних когорт з набатейців;
  • Нова кінна охорона (лат. equites singulares) вихідною чисельністю у 500 з тубільців Фракії, Паннонії, Дакії і Реції.

Так звані frumentarii були перетворені в розвідувальне формування, і були у складі лат. Castra Peregrinorum. Для зміцнення дунайського кордону було зведено Траянові вали. У медичній службі з'явилися 3 нові посади — medicus legionis, medicus cohortis й optio valetudinarii (відповідно легіонний, когортний медик і завідувач військовим шпиталем).

Дакійські війни

Вже майже з самого початку правління Траян, не зволікаючи, став готуватися до дакійської кампанії, що мала раз і назавжди відвести серйозну загрозу, що довгий час нависала над дунайським кордоном. Підготовка велася майже рік — в гірських районах Мезії були побудовані нові фортеці, мости і дороги, до дев'яти легіонів що стояли на Дунаї були додані війська, викликані з Германії і східних провінцій. На базі Legio VII Claudia у Вімінаціумі був зібраний ударний кулак з 12 легіонів, 16 ал і 62 допоміжних когорт загальною чисельністю до 200 тис. вояків. Після цього, в березні-травні 101 року, римська армія, порушивши договір Доміціана і розділившись на дві колони (західною командував сам Траян), понтонними мостами перейшла Дунай. Цим силам протидіяла приблизно 160-тисячна армія Децебала. (включаючи 20 тис. союзників — бастарнів і роксоланів).

У Тібіскі військо знову з'єдналося і стало просуватися до Тапів. У Тапах на підступах до столиці Дакії Сармизегетузі, у вересні відбулася битва (Друга битва при Тапах) з даками, де даки були розгромлені. Проте це не була вирішальна перемога

Відхиливши пропозиції Децебала про мир, Траян був змушений прийти на допомогу атакованим фортецям на південь від Дунаю. Там його спіткав успіх — прокуратор Нижньої Мезії Лаберій Максим полонив сестру Децебала, без бою були відвойовані захоплені після поразки Корнелія Фуско трофеї.

Колона Траяна в Римі

Протягом наступної зими, король Децебел взяв на себе ініціативу, почавши контратаку через Дунай далі вниз за течією, за підтримки сарматської кінноти, примушуючи Траяна прийти на допомогу військам його ар'єргарду. Вторгнення даків було відбито після двох боїв в Мезії: у Никополіс ад Іструм (лат. Nicopolis ad Istrum) й Адамклісі — у лютому 102 року поблизу Адамкліссі відбулася кровопролитна битва, в ході якої Траян наказав розірвати на бинти одяг. Загинуло майже 4 тисячі римлян. На честь цієї піррової перемоги в Адамкліссі були споруджені монументальні пам'ятники, величезний мавзолей, могильний вівтар зі списком загиблих і невеличкий курган. Навесні було розпочато контрнаступ, проте римляни, доклавши значних зусиль, відкинули даків назад в гори.

Повторну пропозицію про мир Траян знову відхилив і вже восени зумів підійти до Сармизегетуза. На третю спробу провести переговори Траян погодився, так як його армія на той час була виснажена в боях, але з досить суворими для даків умовами: Децебалу довелося відмовитися від деяких регіонів Дакії, повернути всіх римських втікачів (більшість з них були ремісниками-фахівцями), і здати всі свої бойові машини Хоча пізньої осені 102 року ані Траян ані його командири не вірили в успішне завершення боротьби.

Траян повернувся до Риму з тріумфом і отримав титул Dacicus

Хоч в грудні був відсвяткований тріумф, Траян наказав своєму цивільному інженеру Аполлодору вибудувати біля фортеці Дробета грандіозний кам'яний міст через Дунай, щоб мати можливість швидко перекидати в Дакію підкріплення, але через недотримання договору його будівництво було прискорено, а охорона доручена легіону Legio I Italica. Траян також наказав поліпшити транспортну інфраструктуру навколо Залізних Воріт. Він доручив створити або розширити дороги Також було побудовано канал в обхід Залізних Воріт.

Хоча мир 102 року відновив державність Дакії, як клієнтської держави, проте Децебал, вирішив розпочати відбудову війська, запросивши на свій терен римських втікачів заново, а також чинити тиск на своїх західних сусідів, язигів, приєднуючи їх до себе. Намагаючись створити антиримський блок, Децебал не лишив Траяну альтернативи окрім прямого завоювання. Нарешті, 105 року, Децебал розпочав вторгнення на окуповані Римом території на північ від Дунаю

Трофей Траяна — монумент, споруджений на честь перемоги в Дакії (на фотографії — сучасний макет)

6 червня 105 року Траян був змушений почати нову кампанію, але мобілізував менші сили — 9 легіонів, 10 кінних ал, 35 допоміжних когорт (всього — 150,000 — 175,000,) і дві дунайські флотилії. Даки мали 200 000 вояків. На початку війни був побудований ще один міст через Дунай, щоб швидше переправити легіони в Дакію. В результаті боїв римляни знову проникли в гори Орештіє і зупинилися біля Сармизегетуза. Наступ на столицю Сармизегетуза відбувся на початку літа 106 року за участю Legio II Adiutrix і Legio IV Flavia Felix і вексіляції від Legio VI Ferrata. Даки відбили першу атаку, але римляни зруйнували водогін, щоб швидше взяти місто. Траян осадив столицю. У липні Траян взяв її, але врешті-решт даки її підпалили, частина знаті, щоб уникнути полону, вчинило самогубства. Залишки військ разом з Децебалом втекло в гори, проте у вересні вони були наздогнані римським кінним загоном на чолі з Тиберієм Клавдієм. Децебал наклав на себе руки, а Тиберій, відрубавши йому голову і десницю — відіслав їх Траяну, який надіслав їх до Риму, де голова була виставленіа на щаблях, що ведуть до Капітолію і потім кинута на Гемонієву терасу. До кінця літа 106 року війська Траяна придушили останні осередки опору, і Дакія стала римською провінцією. Неподалік від Сармизегетуза заклали нову столицю Дакії — Ульпію Траяна (Colonia Ulpia Traiana Augusta Dacica). На нові завойовані землі ринули переселенці з імперії, переважно з її балканських і та інших східних околиць. Разом з ними на нових землях запанували нові релігійні культи, звичаї і мови. Переселенців вабили багатства прекрасного краю і насамперед золото, знайдене в горах. За даними піздньоантичного автора Іоанна Ліда, що посилався на військового медика Траяна Тита — Статілія Критона, було взято близько 500 тис. військовополонених.

Столиця (Ульпія Траяна) була задумана як чисто цивільний адміністративний центр і мала романізований адміністративний апарат (декуріони, едили тощо) Міське життя у римській Дакії, ймовірно, було обмежено римськими колоністами, в основному військовими ветеранами; не існує доказів існування в провінції поселень перегрінів.

Даки-тубільці продовжували жити в розкиданих сільських населених пунктах, згідно своїх традицій Основні зусилля з урбанізації Траяна сконцентрував в Мезії, де він створив нові міста Нікополь ад Іструм та Маркіанополь. Вікус (лат. Vicus) також був створений біля Tropaeum Traianum.

У дакійських походах Траян зумів створити корпус талановитих командувачів, а саме Луцій Ліциній Сура, Лусій Квієт і Квінт Марцій Турбон. У сферу римського впливу потрапило північне узбережжя Понта (Чорного моря). Контроль над Боспором і політичний вплив на іберів було посилено. Тріумф імператора відбувся 107 року і був грандіозним. Ігрища тривали 123 дня, на них виступили понад 19000 гладіаторів. Дакські трофеї склали п'ять мільйонів фунтів золота і десять мільйонів срібла. . Урочистості святу додали почесні гості з Індії.

Східна кампанія

На заході імперія досягла своїх природних меж — Атлантичного океану, тому Траян перемістив центр уваги своєї зовнішньої політики на Схід, де продовжували зберігатися багаті і стратегічно важливі, але ще неосвоєні Римом області.

Після завершення підкорення Дакії Траян анексував Набатейське царство, скориставшись розбратами після смерті його останнього царя Рабеля II. В кінці 106 або на самому початку 107 року Траян послав армію під орудою сирійського легата Авла Корнелія Пальми Фронтоніана, яка зайняла столицю Аравії Петру. Відразу ж після анексії Аравія була організована в нову провінцію — Аравія Петреа. Першим намісником провінції був Гай Клавдій Север, який одночасно обіймав посаду командувача Legio III Cyrenaica, який було перекинуто з Єгипту. На початку 111 року Клавдій Север почав будівництво Via Traiana Nova — дороги, що прямувала з півдня на північ через всю Аравію. Ця дорога до сих пір функціонує в Йорданії й викликає захоплення фахівців в тому, що вона проведена точно по межі з пустелею, тобто територією, на якій, за визначенням, життя бути не могло. Фактично ця дорога визначала кліматичну зону, зручну для людського проживання, і одночасно — кордон провінції і імперії зі сходу. Столицею нової провінції Траян вирішив зробити Босру — місто перейменували у Nova Traiana Bostra.

Розбіжності зі старим ворогом Парфією через кандидатів на вірменський трон (парфянським ставлеником був Партамасір, римським — Ашхадар) стали каталізатором до підготовки головної фази кампанії, в ході якої були завойовані плацдарми для наступу. Після невдалих переговорів з парфянським царем Хосроєм в жовтні 112/113 року Траян виїхав з Італії, одночасно на Схід було перекинуто підкріплення з дакийських гарнізонів, всього проти Парфії було виставлено 11 легіонів.

7 січня 114 року Траян прибув в Антіохію для ліквідації виниклих після парфянських набігів заворушень, а пізніше через Самосату у верхів'ях Євфрату відправився в Саталу — місце збору північного угруповання військ. Відкинувши формальне визнання Партамасірісом римської влади, Траян швидко зайняв Вірменське нагір'я. На півночі були розпочаті успішні переговори з Лазикою, Іберією і Албанією, що убезпечило римлянам східне Причорномор'я. Ліквідувавши парфянське панування на південному сході Вірменії, війська поетапно зайняли Атропатену і Гірканію. Восени всі регіони Вірменії і частина Каппадокії були об'єднані в провінцію Вірменія.

У 115 році Траян розпочав наступ на північно-західну Месопотамію. Місцеві князьки, васали Хосроя, майже не чинили опору, оскільки він був зайнятий у східній частині царства і не міг надати їм ніякої допомоги. Після заняття основних міст — Сінтари і Нізибиса — наприкінці року Месопотамія була також оголошена провінцією. Вдруге перебуваючи в Антіохії, 13 грудня 115 Траян дивом врятувався під час руйнівного землетрусу, вистрибнувши з вікна будинку, і кілька днів був змушений провести просто-неба на іподромі. Важкі руйнування цієї тилової бази армії ускладнили подальші дії, проте навесні наступного року завершення будівництва великого флоту на Євфраті ознаменувало продовження кампанії.

Армії рушили по Євфрату і Тигру двома колонами, зв'язок між ними, підтримувався ймовірно, по старих каналах, які відновив Траян. Після захоплення Вавилону кораблі євфратської армії були транспортовані по суші до Тигру, де військо з'єдналося і увійшло в Селевкію. Хосрой не зумів впоратися з внутрішнім розбратом, і парфянська столиця Ктесифон була взята без особливого опору, в результаті чого цар змушений був тікати, проте була полонена його дочка. Пізніше Септимій Север після свого парфянського походу просив сенат присвоїти йому титул «„divi Traiani Parthici abnepos“» — «праправнук божественного Траяна Парфянського».

Траян домігся небувалого успіху: в районі Селевкії і Ктесифона була створена чергова провінція — Ассирія, в гирлі Євфрату було захоплене Мезенське царство, а флотилія спустилася вниз за течією до Перської затоки, і Траян, якого радо зустріли в портовому місті Хараксі, почав планувати подальше просування до Індії. За однією з легенд він вийшов до моря і, побачивши що пливе до Індії корабель, віддав хвалу Александру Македонському і сказав: «Якби я був молодим, я поза сумнівами відправився б до Індії».

Провінційна політика

Городянам декількох міст рідної Іспанії Траян надав римське громадянство.. У процесі колонізації Дакії Траян переселив з романізованного світу велике число людей, так як корінне населення через агресивні війни з Децебалом значно зріділо. Траян приділяв велику увагу золотодобувній промисловості на деякі копальні направив кваліфікованих у цій справі пірустів . Вже існуючі римські центри, як такі Петовіон у Верхній Паннонії або Раціарія і Еск у Нижній Мезії були зведені у ранг колоній, утворено цілий ряд муніципій, старі міста, наприклад, Сердика, планомірно відновлювалися.

У приєднаному Набатейському царстві через його велике стратегічне значення почалася не менш бурхлива романізація. Так само, як і на Дунаї, відразу ж почалося будівництво доріг, укріплень і системи спостереження. Вже при першому прокураторі Гаї Клавдії Севері було розпочато будівництво доріг між Червоним морем і Сирією. Систематично ремонтувалася і охоронялася дорога via Nova Traiana від Аккаби через Петру, Філадельфію і Босру на Дамаск, яка являла бруківку сім метрів завширшки і була однією з найважливіших шосейних доріг на всьому Близькому Сході. Паралельно з цією магістраллю була побудована ешелонована система спостереження з маленькими фортецями, баштами і сигнальними станціями. Їх завдання полягало в контролі над караванними шляхами і оазами в прикордонній зоні і в спостереженні за всією караванною торгівлею. У місті Босра було розташовано легіон римлян, що захищав землі Нової провінції від нападів номадів.

Повстання

Незважаючи на колосальні досягнуті успіхи, ще у 115 році в армійському тилу розпочалися спочатку поодинокі юдейські повстання. Багато хто в черговий раз очікував приходу месії, який міг загострити сепаратистські і фундаменталістські настрої. Розпочався розбрат між юдеями та греками. Надгробок Помпея що захопив Єрусалим було практично зруйновано. Єгипетський прокуратор Марк Рутілій Луп зміг лише вислати Legio III Cyrenaica або Legio XXII Deiotariana для захисту Мемфіса. Для відновлення порядку в Александрії Траян вислав туди Марція Турбона з Legio VII Claudia і військовими суднами, а для реконструкції зруйнованих храмів довелося провести конфіскацію юдейського майна. На Кіпрі висадився Луцій Север.

Проте восени наступного року парфяни та гебреї розгорнули великий партизанський рух, який досяг Вірменії та Північної Месопотамії, трохи пізніше від Риму відпало грецьке місто Селевкія. На відміну від інших осередків повстання в Месопотамії утворився єдиний фронт, у формуванні якого, можливо, зробили значний внесок дрібні юдейські династії, що в рамках Парфянського царства продовжували керувати своїми васальними державами. Траян насилу контролював ситуацію. У Північну Месопотамію був посланий жорсткий Луцій Квієт, який командував мавританськими допоміжними формуваннями, Селевкія і Едеса, що відокремились були взяті штурмом і спалені. За ці успішні дії Траян у 117 призначив Квієта юдейським прокуратором. Квієт був одним з нечисленних темношкірих, які зуміли зробити кар'єру на римській службі.

На іншому фронті парфяни розбили військо консуляра Аппія Максима Сантри, декілька гарнізонів було знищено. У Ктесифоні Траян спробував поставити царем проримського аристократа Партамаспата, але частина військ що були в розпорядженні вже була перекинута в Юдею. Проте контрнаступ Хосроя було попереджено — війська Вірменського пропарфянського царя Санатрука були розбиті, а з Вологез II були проведені переговори. Після придушення месопотамського повстання невідомий автор написав так звану «Книгу Ельхазаї», в якій йшлося про те, що кінець світу настане протягом найближчих трьох років.

Внутрішня політика

Траян користувався величезною популярністю як і в народі, так і у вищих державних колах і, як говорили, відзначався великою фізичною силою і витривалістю. Він любив полювати, плавати, гребти і продиратися крізь лісові нетрі. У період свого принципату Траян був консулом всього 9 разів, часто віддаючи цю посаду своїм друзям. За весь період імперії було всього близько 12 або 13 приватних осіб (Privati​​), які здобули триразове консульство. При Траяні таких було троє: Секст Юлій Фронтін, Тит Вестріцій Спурінна (обидва — у 100) і Луцій Ліциній Сура (107), а десять його воєначальників у дакійських кампаніях і найближчих друзів (Луцій Юлій Урс Сервіан, Лаберій Максим, Квінт Гліцій Атілій Агрікола, Публій Метилій Сабін Непот, Секст Аттій Субуран Еміліан, Тит Юлій Кандид Марій Цельс, Анций Юлій Квадрат, Квінт Сосій Сенеціон, Авл Корнелій Пальма Фронтоніан і Луцій Публілій Цельс) двічі були консулами. Нові члени сенату стали призначатися зі східних провінцій, процеси по образі величі були скасовані. Щоб привітати друзів зі святами або коли вони хворіли, Траян часто заходив до них в гості. За Євтропієм, врешті-решт, оточуючі навіть стали його докоряти, що з усіма він тримається як простий громадянин.

Вручаючи за звичаєм новому префекту преторія Субурану знак його влади — кинджал — Траян сказав: «Даю тобі цю зброю для охорони мене, якщо я буду діяти правильно, якщо ж ні, то проти мене» . Говорили, що, вирушаючи в один з дакійських походів, він був зупинений жінкою, яка скаржилися на несправедливе засудження сина. Тоді він зійшов з коня, особисто відправився з прохачкою в суд, і тільки коли справа була вирішена сприятливим для неї чином, похід було продовжено.

Фінанси і аліментарна система

Ауреус Траяна

Траян продовжив розвиток аліментарної системи, тобто системи державної підтримки малозабезпечених громадян, закладеної його попередником — Нервою. У аліментарній системі одним з важливих нововведень було створення за рахунок податків і внесків приватних осіб декількох місцевих аліментарних фондів, з яких видавалися щомісячна допомога дітям з бідних сімей (хлопчикам — 16 сестерціїв, дівчаткам — 12). Була введена нова посада кураторів (лат. curatores alimentorum), які, представляючи Рим, отримали фінансовий контроль в областях Італії і провінціях. Ювенал, сучасник Траяна, висловив відому вимогу нижчих верств — «хліба і видовищ», і Траян дійсно стабілізував постачання Риму зерном, зобов'язавши кожного сенатора вкладати третину свого стану в господарство на італійських землях, а з аліментарного фонду під невеликі відсотки фінансувалися селяни, завдяки чому Італія практично перестала залежати від єгипетських поставок хліба. Бідні італійські землевласники змогли продавати свою нерухомість за дорогою ціною і купувати дешеву землю в провінціях. Для зернових імпортних поставок імперії в Остії на доповнення до гавані Клавдія була побудована нова, гексагональна гавань — Portus Traiani Felicis, керована прокуратор procurator Portus Utriusque (прокуратором обох гаваней), де баржі від припливших суден переправляли вантаж вгору по Тибру до Риму. У пірса такого розмаху міг би пришвартуватися «Титанік» і навіть американський авіаносець «Німіц».

Через приплив 165 т дакійського золота і 331 т срібла ціна на золото впала на 3-4 %, були скасовані всі податки за 106 рік, а кожен платник податків отримав по 650 денаріїв, що вдвічі перевищувало річну платню легіонера. До традиційної столичної роздачі хліба (до якої було приписано 5 тис. дітей що потребують) додалася роздача вина і масла, така ж практика існувала і в інших районах на кошти муніципалітету і приватних благодійників.

Будівництво

Масштабна будівельна програма Траяна, розгорнута на кошти від переможних походів, справила величезний вплив на інфраструктуру Риму і Італії і внесла ще більший внесок в образ найкращого принцепса. Керував будівництвом (і проектував всі найзначніші споруди) Аполлодор Дамаський — супутник Траяна ще з Дакійської Кампанії. Майже всі нові споруди отримали когномен або номен Траяна — знаменита колона заввишки близько 40 метрів, форум, ринок у нового форума, базиліка, так званий «Трофей» (Tropaeum Traiani), терми Траяна, акведук Траяна, дорога (via Traiana, що пропонувала легший маршрут від Брундізія, ніж Аппієва) тощо. У зв'язку з модернізацією гавані в Анконі у 114—115 роках була зведена арка з написом «providentissimo principi quod accessum Italiae hoc etiam addito ex pecunia sua portu tutiorem navigantibus reddiderit». У сучасному Римі, крім руїн форуму, ринку і терм, про царювання Траяна нагадує знаменита колона (у 1587 році фігура імператора, що стояла на ній, була замінена статуєю Апостола Петра). Колона на всю висоту прикрашена разюче тонкої роботи барельєфами, що зображують епізоди війни з даками. Також добре відома тріумфальна арка Траяна в Беневенто на півдні Італії. Але особливо Траян любив вибудувану ним же гавань Центум Целли. Середню і всю Східну Європу стала перетинати Via Istrum, від півдня Чорного моря через всю Малу Азію до Євфрату стала проходити велика транспортна артерія, знову був відкритий канал від Нілу до Червоного моря — канал фараонів. Також відомий міст на річці Таг в Іспанії, біля сьогоденної Алькантри.. Він з'єднує два крутих берега, його висота від водною поверхнею понад 70 метрів. Аркади моста складені з гранітних блоків.

Optime Principe

Карта Римської імперії за часів Траяна, 98-117 рр. н. е.

Траян залишив собі славу одного з найкращих римських правителів. Він був першим, кому римляни привласнили титул «Optime Principe». Траян займав посаду консула шість разів, двічі був полководцем і двадцять разів удостоювався повноважень трибуна. Титул «Германський» він отримав при житті Нерви, а титул «Дакійський» — в 103 р. Найменування OPTIMUS (Найкращий) вперше з'явилося на його монетах в 104 р.

Траян

У роки правління Траяна монети карбували в Римі, Малій Азії, Галії й Іспанії.

Ставлення до християн

Траян у своїй політиці щодо християн не впроваджував нічого нового, а тільки продовжував політику своїх попередників. Заборонив таємні зібрання, велів страчувати християн за одне лише ім'я. Були скасовані безіменні доноси. Тобто мусив бути позивач інакше справу не розглядали в суді. Процес суду над християнами був спрощений при ньому. За його правління за свідченням Євсевія Кесарійського мученицьке загинув Ігнатій Антіохійський, Симеон Єрусалимський і Климент Римський.

Творчість

Надавав покровительство римським та грецьким письменникам. Траян сам спробував себе в літературі. Описав війну з даками — «Книги про даків» (Dacicorum libri), яку цитували ще в V ст. Проте на сьогодні втрачено. Відомі листи Траяна до Плінія Молодшого, що являють собою рідкісний та цінний зразок службової кореспонденції.

Пам'ять

Україна

У 1918 році на його честь був названий корабель «Імператор Траян».

Примітки

  1. ↑ Любкер Ф. Ulpii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1431–1432.
    d:Track:Q45268500d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q1459210d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q656
  2. ↑ Catholic Encyclopedia — 1995.
    d:Track:Q27062196
  3. ↑ Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
    d:Track:Q18696256d:Track:Q2664168
  4. Траян // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIIIа. — С. 744–745.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q23892974d:Track:Q24494772d:Track:Q19908137
  5. Encyclopædia Iranica / N. Sims-Williams, A. Ashraf, H. Borjian et al. — USA: Columbia University, 1982. — ISSN 2330-4804
    d:Track:Q49088d:Track:Q1985004d:Track:Q25424762d:Track:Q6552667d:Track:Q25425049d:Track:Q30d:Track:Q1139550
  6. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  7. http://www.empereurs-romains.net/emp14.htm
  8. Н. О. Ульпии // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1902. — Т. XXXIVа. — С. 705–706.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q24499767d:Track:Q19908137d:Track:Q15076182d:Track:Q23892976
  9. Альфонс X Estoria de España
    d:Track:Q3059034d:Track:Q47595
  10. Colmenares D. d. Historia de la insigne Ciudad de Segovia y compendio de las historias de Castilla — 1637.
    d:Track:Q4274336d:Track:Q104456726
  11. Juan de Contreras y López de Ayala Boletín de la Real Academia de la Historia, Boletin de la Real Academia de la Historia / Real Academia de la Historia — Madrid. — ISSN 0034-0626; 2386-530X
    d:Track:Q2843397d:Track:Q2720582d:Track:Q2807d:Track:Q5953077
  12. Любкер Ф. Plotina // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1062.
    d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q24933120d:Track:Q30059240d:Track:Q1459210d:Track:Q45199216
  13. ↑ Лесюк, 1910, с. 117.
  14. Syme, Tacitus, 30-44; PIR Vlpivs 575
  15. Julian Bennett. Trajan. p. 11-19
  16. Pauly-Wissowa, RE 14.2, 1535—1600.
  17. http://www.jstor.org/pss/638620
  18. Julian Bennett. Trajan. p. 45-46
  19. Sueton, Domitian 23.
  20. Дион Кассий. 68.3.2.
  21. Плиний. Панегирик. 8.
  22. История Августов. Адриан 2.5-6
  23. Дион Кассий. 68.
  24. Аврелий Виктор. О цезарях. XIII. 8-10.
  25. . An Online Encyclopedia of Roman Emperors. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 8 листопада 2007. «Because the Dacians represented an obstacle against Roman expansion in the east, in the year 101 the emperor Trajan decided to begin a new campaign against them. The first war began on 25 March 101 and the Roman troops, consisting of four principal legions (X Gemina , XI Claudia , II Traiana Fortis, and XXX Ulpia Victrix), defeated the Dacians.» 
  26. Julian Bennett. Trajan. p. 88-89.
  27. ↑ Le Roux, 1998, с. 73.
  28. José Maria Blázquez, Las res gestae de Trajano militar: las guerras dácicas. Aquila Legionis, 6 (2005) 19
  29. Ioan Glodariu, LA ZONE DE SARMIZEGETUSA REGIA ET LES GUERRES DE TRAJAN. Studia Antiqua et Archaeologica, VII, Iasi, 2000. Available at [1] [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.].Retrieved July 2, 2014
  30. Julian Bennett. Trajan. p. 90—93
  31. Bennett, 2001, с. 94-95.
  32. Bennett, 2001, с. 96.
  33. Wiseman, James 1997 «Beyond the Danube's Iron Gates.» Archaeology 50(2): 24–9.
  34. Šašel, Jaroslav. 1973 «Trajan's Canal at the Iron Gate.» The Journal of Roman Studies. 63:80–85.
  35. Christol & Nony, 171
  36. Dando-Collins, 2012, с. not numbered.
  37. . An Online Encyclopedia of Roman Emperors. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 8 листопада 2007. «However, during the years 103–105, Decebalus did not respect the peace conditions imposed by Trajan and the emperor then decided to destroy completely the Dacian kingdom and to conquer Sarmizegetuza.» 
  38. Waters, «Traianus Domitiani Continuator»
  39. Julian Bennett. Trajan. p. 93-95
  40. Anton J. L. van Hooff, From Autothanasia to Suicide: Self-killing in Classical Antiquity. London: Routledge, 2002, ISBN 0-415-04055-8 , page 277, note 41
  41. Harriet I. Flower, The Art of Forgetting: Disgrace & Oblivion in Roman Political Culture.University of North Carolina Press, 2006, ISBN 978-0-8078-3063-5, page 253
  42. See Lepper and Frere, Packer, and Richmond, «Trajan's Army»
  43. Jennifer Trimble, Women and Visual Replication in Roman Imperial Art and Culture. Cambridge U. Press, 2011, ISBN 978-0-521-82515-3 , page 288
  44. Ioana A. Oltean, Dacia: Landscape, Colonization and Romanization. Abingdon: Routledge, 2007, ISBN 0-203-94583-2 , page 222
  45. Le Roux, 1998, с. 268.
  46. Sartre, 1994, с. 269.
  47. Julian Benett. Trajan. p. 120
  48. Карл Штробель: Исследования дакских войн Траяна. Исследования по истории среднего и нижнего Дуная района в ранней Римской империи. стр. 221
  49. Julian Bennett. Trajan. p. 97-103
  50. Julian Bennett. Trajan. p. 121.
  51. Julian Bennett. Trajan. p. 194—195
  52. Michael Zahrnt: urbanitas gleich romanitas. Die Städtepolitik
  53. Luttvak, Grand Strategy, p. 108
  54. Julian Bennett. Trajan. p. 196.
  55. Плиний. Epistulae. 6,19,3f.
  56. Werner Eck: Die Stellung Italiens in Traians Reichspolitik. In: Egon Schallmayer (Hrsg.), Traian in Germanien. Traian im Reich, Bad Homburg 1999, S. 11-16, hier: S. 13.
  57. Gunnar Seelentag: Der Kaiser als Fürsorger. Die italische Alimentarinstitution. In: Historia, Bd. 57, 2008, S. 208—241, hier: S. 209. Dort weiterer Forschungsstand.
  58. Werner Eck: Traian. In: Manfred Clauss (Hrsg.): Die römischen Kaiser. 55 historische Portraits von Caesar bis Iustinian. München 1997, S. 110—124, hier: S. 120.
  59. Julian Bennett. Trajan. p. 197—199
  60. Annette Nünnerich-Asmus: Er baute für das Volk?! Die stadtrömischen Bauten des Traian. In: Annette Nünnerich-Asmus (Hrsg.): Traian. Ein Kaiser der Superlative am Beginn einer Umbruchzeit? Mainz 2002, S. 97-124, hier: S. 118.
  61. Julian Bennett. Trajan. p. 200—201, The Cambridge Ancient History s. 669—671
  62. Werner Eck: Traian. In: Manfred Clauss (Hrsg.): Die römischen Kaiser. 55 historische Portraits von Caesar bis Iustinian. München 1997, S. 110—124, hier: S. 119.
  63. Michael Zahrnt: urbanitas gleich romanitas. Die Städtepolitik des Kaisers Trajan. In: Annette Nünnerich-Asmus (Hrsg.): Traian. Ein Kaiser der Superlative am Beginn einer Umbruchzeit? Mainz 2002, S. 51-72, hier: S. 55.
  64. Joachim Molthagen: Christen in der nichtchristlichen Welt des Römischen Reiches der Kaiserzeit (1.-3. Jahrhundert). Ausgewählte Beiträge aus Wissenschaft und kirchlicher Praxis, St. Katharinen 2005, S. 116—145, hier: S. 116.
  65. Julian Bennett. Trajan. p. 194
  66. Hildegard Temporini-Gräfin Vitzthum: Die Familie der «Adoptivkaiser» von Traian bis Commodus. In: Hildegard Temporini-Gräfin Vitzthum (Hrsg.): Die Kaiserinnen Roms. Von Livia bis Theodora. München 2002, S.187-264, hier: S. 190.
  67. Theodor Mommsen, Römische Kaisergeschichte. München 1992, S. 389.
  68. Alfred Heuß: Römische Geschichte, 4. ergänzte Auflage, Braunschweig 1976, S. 344ff.

Література

  • Лесюк Михаїл, протоієрей. Історія древньої церкви. — К : КПБА КП, 2013. — 776 с.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Trajan
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Trayan znachennya Mark U lpij Ne rva Traya n bilsh vidomij yak Traya n lat Marcus Ulpius Nerva Traianus 18 veresnya 53 r Italika Betika 8 9 serpnya 117 r Selinunt Kilikiya rimskij imperator z dinastiyi Antoniniv lat Caesar Nerva Traianus Augustus z 28 sichnya 98 roku Velikij pontifik z 98 r Jogo pravlinnya prodovzhilo epohu najbilshogo pidnesennya Rimskoyi imperiyi vin ye odnim z p yati dobrih imperatoriv Nerva Trayan Adrian Antonin Pij Mark Avrelij 13 Pershij imperator inozemec Trayanlat Marcus Ulpius Traianus lat Imperator Caesar Nerva Traianus Augustus lat Divus TraianusIm ya pri narodzhenni lat Marcus Ulpius TraianusNarodivsya 18 veresnya 53 1 2 Italika Betika Rimska imperiya 1 4 Pomer serpen 117 5 63 roki Selinusd Kilikiya d Rimska imperiya 1 6 apopleksiya 7 Pohovannya Kolona TrayanaKrayina Starodavnij RimDiyalnist derzhavnij diyach politik oficerZnannya mov latinaTitul AvgustPosada rimskij imperator davnorimskij senator d rimskij gubernatord pretor i konsulVijskove zvannya legat i imperatorKonfesiya davnorimska religiyaRid Antonini i Ulpii TraianidBatko Mark Ulpij Trayan 1 8 abo NervaMati Aurelianad 9 10 Brati sestri Ulpiya Marciana 1 U shlyubi z Pompeya Plotina 12 Diti Adrian Mediafajli u VikishovishiPochesni tituli lat Germanicus z zhovtnya listopada 97 r Pater patriae z 98 r lat Dacicus Maximus z 31 grudnya 102 r lat Optimus z vesni 114 r lat Parthicus z 21 lyutogo 116 r Pislya smerti otrimav titul Divus tobto Bozhestvennij Zmist 1 Rodina i rannya kar yera 2 Pochatok pravlinnya 3 Zovnishnist i osobisti yakosti 4 Vijskova diyalnist 4 1 Dakijski vijni 4 2 Shidna kampaniya 5 Provincijna politika 5 1 Povstannya 6 Vnutrishnya politika 6 1 Finansi i alimentarna sistema 7 Budivnictvo 8 Optime Principe 9 Stavlennya do hristiyan 10 Tvorchist 11 Pam yat 11 1 Ukrayina 12 Primitki 13 Literatura 14 PosilannyaRodina i rannya kar yera RedaguvatiTrayan buv pershim imperatorom narodzhenim poza Rimom Jogo sim ya vela svoye pohodzhennya vid grupi soldativ yakih Scipion u 205 roci do n e pereseliv v Italiku 14 Betika Batko Mark Ulpij Trayan starshij 30 do 100 buv imovirno pershim z rodu yakij domigsya senatorskogo stanu pri Neroni Narodivsya vin v Ispaniyi v rodini rimskih pereselenciv Jogo starsha sestra Ulpiya bula matir yu pretora Publiya Eliya Adriana Afra batka rimskogo imperatora Adriana U 60 roci vin buv priznachenij prokuratorom u Betiku mozhlivo komanduvav legionom pid orudoyu Korbulona na pochatku 60 h rokiv u 67 roci vin buv priznachenij legatom Legio X Fretensis pid orudoyu todishnogo prokuratora Yudeyi Vespasiana z listopada 70 roku vin sluzhiv u Kappadokiyi u tomu zh roci otrimav konsulat a z oseni 73 roku u Siriyi vin zapobig sprobi parfyanskogo vtorgnennya U 79 80 rokah vin buv prokonsulom provinciyi Aziya Pislya smerti u 117 roci vin buv obozhnenij otrimavshi pochesnij titul divus Traianus pater 15 Matir yu Trayana bula Marciya 33 100 yaka bula dochkoyu Rimskogo senatora Kvinta Marciya Barea Suri 16 i Antoniyi Furnilli Yiyi sestra Marciya Furnilla bula drugoyu druzhinoyu imperatora Tita Po batkivskij liniyi did Marciyi buv Kvint Marcij Barea konsul suffekt u 26 roci i dvichi prokonsul Afriki a yiyi did po materinskij liniyi buv Avl Antonij Ruf konsul suffekt u 44 roci abo 45 roci 17 U 48 roci Marciya narodila sestru Trayana Ulpiyu Marcianu Na chest Marciyi Trayan zasnuvav koloniyu Tamugadi u Pivnichnij Africi yaka nazivalasya Colonia Marciana Ulpia Traiana Thamugadi Narodivsya Trayan 15 veresnya 53 roku v misti Italika bilya Sevilyi de rodu Ulpiyi nalezhali chimali zemelni ugiddya Sluzhbu Trayan rozpochav monetnim triumvirom triumvir monetalis vidpovidalnim za karbuvannya groshej u 74 roci Priblizno u cej chas vin odruzhivsya z Pompeyeyu Plotinoyu rodom z Nemauza Narbonska Galliya U 75 roci vin stav tribunom latiklaviyem v Siriyi a dvoma rokami piznishe buv perevedenij na tu zh posadu v odin z legioniv rozkvartirovanih u Nizhnij Germaniyi U sichni 81 roku Trayan stav kvestorom a u 86 roci pretorom U nastupnomu roci vin buv priznachenij legatom Legio VII Gemina u Tarrakonskij Ispaniyi i u sichni 89 roku brav uchast v pridushenni povstannya Saturnina i jogo nimeckih soyuznikiv hattiv za sho u 91 roci otrimav konsulstvo 18 Piznishe otrimav prokuratorstvo u Nizhnij Meziyi i Verhnij Germaniyi Pochatok pravlinnya RedaguvatiPislya vbivstva Domiciana u 96 roci na prestol vstupiv stariyuchij senator Nerva 19 Nevdovolennya v armiyi i pretorianskij gvardiyi ta slabkist Nervi stvorili v senati pidgruntya dlya politichnoyi borotbi Na samomu pochatku pravlinnya Nervi pretorianci domoglisya strati vbivc Domiciana 20 Senat pochav gotuvatisya do smerti imperatora i Nerva vtrativ znachnu chastinu svoyih povnovazhen Cherez ce u zhovtni 97 roku proti Nervi spalahnulo povstannya legioneriv yaki namagalisya zvesti na prestol novogo imperatora vzhe z soldatskogo seredovisha Same todi pochalasya realna borotba za vladu U cej chas u senati utvorilisya dvi frakciyi kozhna z yakih pragnula zvesti svogo stavlenika v nastupniki Nervi Odin z kandidativ Nigrin Kornelij buv namisnikom provinciyi Siriya de roztashovuvalasya odna z najpotuzhnishih armij Rimskoyi imperiyi Insha grupa senatoriv shilyalasya do kandidaturi Trayana Cimi senatorami buli jmovirno Sekst Yulij Frontin Lucij Yulij Urs Gnej Domicij Tall Lucij Licinij Sura i Tit Vestrikij Spurian U tomu zh roci Trayan buv priznachenij prokuratorom Verhnoyi Nimechchini i Nizhnoyi Meziyi na protivagu mozhlivoyi uzurpaciyi Nigrina U cij situaciyi usvidomivshi naskilki slabka jogo vlada Nerva sho buv yuristom pridumav sistemu yaka zabezpechila procvitannya Rimskoyi imperiyi protyagom nastupnogo stolittya zgidno z neyu imperator zvanij takozh Avgustom mav she za zhittya priznachiti sobi nastupnika i spivpravitelya zvanogo cezarem prichomu vibir cezarya mav zdijsnyuvatisya nezalezhno vid sporidnenosti a tilki za jogo osobistimi yakostyami Z metoyu zakriplennya vladi cezarya vin vsinovlyuvavsya avgustom Koli pretorianci zahopili imperatorskij palac na pagorbi Palatin Nervi ne vdalosya vryatuvati deyakih svoyih chinovnikiv Ale vin vchiniv mudro zrobivshi svoyim spivpravitelem i spadkoyemcem tobto cezarem Trayana Zgidno panegiriku Pliniya ce bulo bozhestvenne nathnennya 21 U veresni 97 roku Trayan perebuvayuchi v Mogontiaci Majnci po zavershennyu uspishnogo pohodu proti sveviv otrimav vid Adriana zvistku pro usinovlennya Nervoyu Na novij 98 rik Trayan buv obranij konsulom razom zi svoyim faktichnim spivpravitelem Nervoyu Cherez 27 dib pribulij z Rimu Adrian povidomiv Trayanu sho perebuvav v Koloniyi Agripini pro smert Nervi 22 Trayan otrimav titul imperatora a zgodom 25 zhovtnya prokonsulsku proconsulare imperium maius i tribunsku tribunicia potestas vladu v cilomu vin buv tribunom 21 raziv prote v Rim povernuvsya ne vidrazu virishivshi timchasovo zalishitisya u Germaniyi Tam Trayan zajmavsya prodovzhennyam zmicnennya kordoniv mizh verhiv yami Rejnu i Dunayu Navesni Trayan pochav inspektuvati stan sprav na dunajskomu kordoni vidvidavshi Pannoniyu i Meziyu sho postrazhdali vid nashestya davnogo voroga Rimu Decebala i lishe u veresni nastupnogo roku povernuvsya do Rimu Tam vin zdijsniv triumfalnij v yizd v misto Misyac potomu Trayan proviv rozdachu pershoyi kongiariya groshovoyi vinagorodi kozhnomu gromadyaninu na chest svogo vstupu na posadu Zovnishnist i osobisti yakosti RedaguvatiTrayan buv visokogo zrostu i mav garnu staturu Jogo oblichchya malo zoseredzhenij viraz vlasnoyi gidnosti posilenij peredchasnoyu sivinoyu Os sho pisav Dion Kassij pro jogo zvichki Vin vidznachavsya sered vsih spravedlivistyu horobristyu i nevibaglivistyu zvichok Vin nikomu ne zazdriv i nikogo ne vbivav ale povazhav i pidijmav vsih gidnih lyudej bez vinyatku ne vidchuvayuchi do nih nenavisti abo strahu Na naklepnikiv vin ne zvertav uvagi i ne davav voli svoyemu gnivu Jomu bulo nepritamanne koristolyubstvo i vin ne skoyuvav nepravednih vbivstv Vin vitrachav velichezni koshti yak na vijni tak i na mirni roboti i zrobivshi duzhe bagato vkraj neobhidnogo po vidnovlennyu dorig gavanej i gromadskih budivel vin ne proliv nichiyeyi krovi v cih diyah Vin buv poruch z lyudmi ne tilki na polyuvanni i benketah ale i v yih spravah i namirah Vin lyubiv zaprosto vhoditi v budinki mistyan chasom bez varti Jomu brakuvalo osviti v pryamomu sensi cogo slova ale po suti vin bagato znav i vmiv Ya znayu zvisno pro jogo upodobannya do hlopchikiv i vina Ale yakbi vnaslidok svoyih slabkostej vin zdijsnyuvav amoralni vchinki ce viklikalo b shiroke zasudzhennya Prote vidomo sho vin piv skilki hotiv ale pri comu zberigav yasnist rozumu a u vidnosinah z hlopchikami nikomu ne zavdav shkodi 23 Dumka Avrelij Viktor u jogo tvori Pro cezariv Trayan buv spravedlivij milostivij dovgoterpelivij velmi virnij druzyam tak vin prisvyativ svoyemu drugu Suri sporudu same lazni imenovani Suranskimi Vin tak doviryav shirosti lyudej sho vruchayuchi za zvichayem prefektu Pretoriya na im ya Suburan znak jogo vladi kindzhal neodnorazovo jomu nagaduvav Dayu tobi cyu zbroyu dlya ohoroni mene yaksho ya budu diyati pravilno yaksho zh ni to proti mene Adzhe tomu hto keruye inshimi ne mozhna dopuskati v sobi navit najmenshoyi pomilki Malo togo svoyeyu vitrimkoyu vin pom yakshuvav i vlastivu jomu pristrast do vina yakoyu strazhdav takozh i Nerva vin ne dozvolyav vikonuvati nakazi dani pislya dovgotrivalih benketiv 24 Vijskova diyalnist Redaguvati Rimska imperiya u 117 rociTrayan vnis istotni zmini v strukturu rimskoyi armiyi v cilomu Buli stvoreni legioni Legio II Traiana fortis i Legio XXX Ulpia Victrix obidva u 105 roci dlya Drugoyi Dakijskoyi kampaniyi tak sho zagalne chislo legioniv dosyaglo pri Imperiyi maksimumu 30 ali I Ulpia contariorum miliaria j Ulpia dromedariorum sho skladalisya z bojovih verblyudiv dekilka pidrozdiliv romanizovannih dakiv i 6 dopomizhnih kogort z nabatejciv Nova kinna ohorona lat equites singulares vihidnoyu chiselnistyu u 500 z tubilciv Frakiyi Pannoniyi Dakiyi i Reciyi Tak zvani frumentarii buli peretvoreni v rozviduvalne formuvannya i buli u skladi lat Castra Peregrinorum Dlya zmicnennya dunajskogo kordonu bulo zvedeno Trayanovi vali U medichnij sluzhbi z yavilisya 3 novi posadi medicus legionis medicus cohortis j optio valetudinarii vidpovidno legionnij kogortnij medik i zaviduvach vijskovim shpitalem Dakijski vijni Redaguvati Vzhe majzhe z samogo pochatku pravlinnya Trayan ne zvolikayuchi stav gotuvatisya do dakijskoyi kampaniyi sho mala raz i nazavzhdi vidvesti serjoznu zagrozu sho dovgij chas navisala nad dunajskim kordonom Pidgotovka velasya majzhe rik v girskih rajonah Meziyi buli pobudovani novi forteci mosti i dorogi do dev yati legioniv sho stoyali na Dunayi buli dodani vijska viklikani z Germaniyi i shidnih provincij Na bazi Legio VII Claudia u Viminaciumi buv zibranij udarnij kulak z 12 legioniv 16 al i 62 dopomizhnih kogort zagalnoyu chiselnistyu do 200 tis voyakiv Pislya cogo v berezni travni 101 roku 25 rimska armiya porushivshi dogovir Domiciana i rozdilivshis na dvi koloni zahidnoyu komanduvav sam Trayan pontonnimi mostami perejshla Dunaj Cim silam protidiyala priblizno 160 tisyachna armiya Decebala 26 vklyuchayuchi 20 tis soyuznikiv bastarniv i roksolaniv U Tibiski vijsko znovu z yednalosya i stalo prosuvatisya do Tapiv U Tapah na pidstupah do stolici Dakiyi Sarmizegetuzi u veresni vidbulasya bitva Druga bitva pri Tapah z dakami de daki buli rozgromleni Prote ce ne bula virishalna peremoga 27 Vidhilivshi propoziciyi Decebala pro mir Trayan buv zmushenij prijti na dopomogu atakovanim fortecyam na pivden vid Dunayu Tam jogo spitkav uspih prokurator Nizhnoyi Meziyi Laberij Maksim poloniv sestru Decebala bez boyu buli vidvojovani zahopleni pislya porazki Korneliya Fusko trofeyi Kolona Trayana v RimiProtyagom nastupnoyi zimi korol Decebel vzyav na sebe iniciativu pochavshi kontrataku cherez Dunaj dali vniz za techiyeyu za pidtrimki sarmatskoyi kinnoti 28 primushuyuchi Trayana prijti na dopomogu vijskam jogo ar yergardu Vtorgnennya dakiv bulo vidbito pislya dvoh boyiv v Meziyi u Nikopolis ad Istrum lat Nicopolis ad Istrum j Adamklisi 29 u lyutomu 102 roku poblizu Adamklissi vidbulasya krovoprolitna bitva v hodi yakoyi Trayan nakazav rozirvati na binti odyag Zaginulo majzhe 4 tisyachi rimlyan Na chest ciyeyi pirrovoyi peremogi v Adamklissi buli sporudzheni monumentalni pam yatniki velicheznij mavzolej mogilnij vivtar zi spiskom zagiblih i nevelichkij kurgan 30 Navesni bulo rozpochato kontrnastup prote rimlyani doklavshi znachnih zusil vidkinuli dakiv nazad v gori Povtornu propoziciyu pro mir Trayan znovu vidhiliv i vzhe voseni zumiv pidijti do Sarmizegetuza Na tretyu sprobu provesti peregovori Trayan pogodivsya tak yak jogo armiya na toj chas bula visnazhena v boyah ale z dosit suvorimi dlya dakiv umovami Decebalu dovelosya vidmovitisya vid deyakih regioniv Dakiyi povernuti vsih rimskih vtikachiv bilshist z nih buli remisnikami fahivcyami i zdati vsi svoyi bojovi mashini 31 Hocha piznoyi oseni 102 roku ani Trayan ani jogo komandiri ne virili v uspishne zavershennya borotbi Trayan povernuvsya do Rimu z triumfom i otrimav titul Dacicus 32 Hoch v grudni buv vidsvyatkovanij triumf Trayan nakazav svoyemu civilnomu inzheneru Apollodoru vibuduvati bilya forteci Drobeta grandioznij kam yanij mist cherez Dunaj shob mati mozhlivist shvidko perekidati v Dakiyu pidkriplennya ale cherez nedotrimannya dogovoru jogo budivnictvo bulo priskoreno a ohorona doruchena legionu Legio I Italica Trayan takozh nakazav polipshiti transportnu infrastrukturu navkolo Zaliznih Vorit Vin doruchiv stvoriti abo rozshiriti dorogi 33 Takozh bulo pobudovano kanal v obhid Zaliznih Vorit 34 Hocha mir 102 roku vidnoviv derzhavnist Dakiyi yak kliyentskoyi derzhavi prote Decebal virishiv rozpochati vidbudovu vijska zaprosivshi na svij teren rimskih vtikachiv zanovo a takozh chiniti tisk na svoyih zahidnih susidiv yazigiv priyednuyuchi yih do sebe Namagayuchis stvoriti antirimskij blok Decebal ne lishiv Trayanu alternativi okrim pryamogo zavoyuvannya 35 Nareshti 105 roku Decebal rozpochav vtorgnennya na okupovani Rimom teritoriyi na pivnich vid Dunayu 36 37 Trofej Trayana monument sporudzhenij na chest peremogi v Dakiyi na fotografiyi suchasnij maket 6 chervnya 105 roku Trayan buv zmushenij pochati novu kampaniyu ale mobilizuvav menshi sili 9 legioniv 10 kinnih al 35 dopomizhnih kogort vsogo 150 000 175 000 i dvi dunajski flotiliyi Daki mali 200 000 voyakiv 27 Na pochatku vijni buv pobudovanij she odin mist cherez Dunaj shob shvidshe perepraviti legioni v Dakiyu V rezultati boyiv rimlyani znovu pronikli v gori Oreshtiye i zupinilisya bilya Sarmizegetuza Nastup na stolicyu Sarmizegetuza vidbuvsya na pochatku lita 106 roku za uchastyu Legio II Adiutrix i Legio IV Flavia Felix i veksilyaciyi vid Legio VI Ferrata 38 Daki vidbili pershu ataku ale rimlyani zrujnuvali vodogin shob shvidshe vzyati misto Trayan osadiv stolicyu U lipni Trayan vzyav yiyi ale vreshti resht daki yiyi pidpalili chastina znati shob uniknuti polonu vchinilo samogubstva 39 Zalishki vijsk razom z Decebalom vteklo v gori prote u veresni voni buli nazdognani rimskim kinnim zagonom na choli z Tiberiyem Klavdiyem Decebal naklav na sebe ruki a Tiberij vidrubavshi jomu golovu 40 i desnicyu vidislav yih Trayanu yakij nadislav yih do Rimu de golova bula vistavlenia na shablyah sho vedut do Kapitoliyu i potim kinuta na Gemoniyevu terasu 41 Do kincya lita 106 roku vijska Trayana pridushili ostanni oseredki oporu i Dakiya stala rimskoyu provinciyeyu 42 Nepodalik vid Sarmizegetuza zaklali novu stolicyu Dakiyi Ulpiyu Trayana Colonia Ulpia Traiana Augusta Dacica Na novi zavojovani zemli rinuli pereselenci z imperiyi perevazhno z yiyi balkanskih i ta inshih shidnih okolic Razom z nimi na novih zemlyah zapanuvali novi religijni kulti zvichayi i movi Pereselenciv vabili bagatstva prekrasnogo krayu i nasampered zoloto znajdene v gorah Za danimi pizdnoantichnogo avtora Ioanna Lida sho posilavsya na vijskovogo medika Trayana Tita Statiliya Kritona bulo vzyato blizko 500 tis vijskovopolonenih Stolicya Ulpiya Trayana bula zadumana yak chisto civilnij administrativnij centr i mala romanizovanij administrativnij aparat dekurioni edili tosho 43 Miske zhittya u rimskij Dakiyi jmovirno bulo obmezheno rimskimi kolonistami v osnovnomu vijskovimi veteranami 44 ne isnuye dokaziv isnuvannya v provinciyi poselen peregriniv Daki tubilci prodovzhuvali zhiti v rozkidanih silskih naselenih punktah zgidno svoyih tradicij 45 Osnovni zusillya z urbanizaciyi Trayana skoncentruvav v Meziyi de vin stvoriv novi mista Nikopol ad Istrum ta Markianopol Vikus lat Vicus takozh buv stvorenij bilya Tropaeum Traianum 46 U dakijskih pohodah Trayan zumiv stvoriti korpus talanovitih komanduvachiv a same Lucij Licinij Sura Lusij Kviyet i Kvint Marcij Turbon U sferu rimskogo vplivu potrapilo pivnichne uzberezhzhya Ponta Chornogo morya Kontrol nad Bosporom i politichnij vpliv na iberiv bulo posileno Triumf imperatora vidbuvsya 107 roku i buv grandioznim Igrisha trivali 123 dnya na nih vistupili ponad 19000 gladiatoriv 47 Dakski trofeyi sklali p yat miljoniv funtiv zolota i desyat miljoniv sribla 48 Urochistosti svyatu dodali pochesni gosti z Indiyi Shidna kampaniya Redaguvati Na zahodi imperiya dosyagla svoyih prirodnih mezh Atlantichnogo okeanu tomu Trayan peremistiv centr uvagi svoyeyi zovnishnoyi politiki na Shid de prodovzhuvali zberigatisya bagati i strategichno vazhlivi ale she neosvoyeni Rimom oblasti Pislya zavershennya pidkorennya Dakiyi Trayan aneksuvav Nabatejske carstvo skoristavshis rozbratami pislya smerti jogo ostannogo carya Rabelya II V kinci 106 abo na samomu pochatku 107 roku Trayan poslav armiyu pid orudoyu sirijskogo legata Avla Korneliya Palmi Frontoniana yaka zajnyala stolicyu Araviyi Petru Vidrazu zh pislya aneksiyi Araviya bula organizovana v novu provinciyu Araviya Petrea 49 Pershim namisnikom provinciyi buv Gaj Klavdij Sever yakij odnochasno obijmav posadu komanduvacha Legio III Cyrenaica yakij bulo perekinuto z Yegiptu Na pochatku 111 roku Klavdij Sever pochav budivnictvo Via Traiana Nova dorogi sho pryamuvala z pivdnya na pivnich cherez vsyu Araviyu Cya doroga do sih pir funkcionuye v Jordaniyi j viklikaye zahoplennya fahivciv v tomu sho vona provedena tochno po mezhi z pusteleyu tobto teritoriyeyu na yakij za viznachennyam zhittya buti ne moglo Faktichno cya doroga viznachala klimatichnu zonu zruchnu dlya lyudskogo prozhivannya i odnochasno kordon provinciyi i imperiyi zi shodu Stoliceyu novoyi provinciyi Trayan virishiv zrobiti Bosru misto perejmenuvali u Nova Traiana Bostra Rozbizhnosti zi starim vorogom Parfiyeyu cherez kandidativ na virmenskij tron parfyanskim stavlenikom buv Partamasir rimskim Ashhadar stali katalizatorom do pidgotovki golovnoyi fazi kampaniyi v hodi yakoyi buli zavojovani placdarmi dlya nastupu 50 Pislya nevdalih peregovoriv z parfyanskim carem Hosroyem v zhovtni 112 113 roku Trayan viyihav z Italiyi odnochasno na Shid bulo perekinuto pidkriplennya z dakijskih garnizoniv vsogo proti Parfiyi bulo vistavleno 11 legioniv 7 sichnya 114 roku Trayan pribuv v Antiohiyu dlya likvidaciyi viniklih pislya parfyanskih nabigiv zavorushen a piznishe cherez Samosatu u verhiv yah Yevfratu vidpravivsya v Satalu misce zboru pivnichnogo ugrupovannya vijsk Vidkinuvshi formalne viznannya Partamasirisom rimskoyi vladi Trayan shvidko zajnyav Virmenske nagir ya Na pivnochi buli rozpochati uspishni peregovori z Lazikoyu Iberiyeyu i Albaniyeyu sho ubezpechilo rimlyanam shidne Prichornomor ya Likviduvavshi parfyanske panuvannya na pivdennomu shodi Virmeniyi vijska poetapno zajnyali Atropatenu i Girkaniyu Voseni vsi regioni Virmeniyi i chastina Kappadokiyi buli ob yednani v provinciyu Virmeniya 51 U 115 roci Trayan rozpochav nastup na pivnichno zahidnu Mesopotamiyu Miscevi knyazki vasali Hosroya majzhe ne chinili oporu oskilki vin buv zajnyatij u shidnij chastini carstva i ne mig nadati yim niyakoyi dopomogi Pislya zanyattya osnovnih mist Sintari i Nizibisa naprikinci roku Mesopotamiya bula takozh ogoloshena provinciyeyu Vdruge perebuvayuchi v Antiohiyi 13 grudnya 115 Trayan divom vryatuvavsya pid chas rujnivnogo zemletrusu vistribnuvshi z vikna budinku i kilka dniv buv zmushenij provesti prosto neba na ipodromi 52 Vazhki rujnuvannya ciyeyi tilovoyi bazi armiyi uskladnili podalshi diyi prote navesni nastupnogo roku zavershennya budivnictva velikogo flotu na Yevfrati oznamenuvalo prodovzhennya kampaniyi Armiyi rushili po Yevfratu i Tigru dvoma kolonami zv yazok mizh nimi pidtrimuvavsya jmovirno po starih kanalah yaki vidnoviv Trayan Pislya zahoplennya Vavilonu korabli yevfratskoyi armiyi buli transportovani po sushi do Tigru de vijsko z yednalosya i uvijshlo v Selevkiyu 53 Hosroj ne zumiv vporatisya z vnutrishnim rozbratom i parfyanska stolicya Ktesifon bula vzyata bez osoblivogo oporu v rezultati chogo car zmushenij buv tikati prote bula polonena jogo dochka Piznishe Septimij Sever pislya svogo parfyanskogo pohodu prosiv senat prisvoyiti jomu titul divi Traiani Parthici abnepos prapravnuk bozhestvennogo Trayana Parfyanskogo Trayan domigsya nebuvalogo uspihu v rajoni Selevkiyi i Ktesifona bula stvorena chergova provinciya Assiriya v girli Yevfratu bulo zahoplene Mezenske carstvo a flotiliya spustilasya vniz za techiyeyu do Perskoyi zatoki i Trayan yakogo rado zustrili v portovomu misti Haraksi pochav planuvati podalshe prosuvannya do Indiyi 54 Za odniyeyu z legend vin vijshov do morya i pobachivshi sho plive do Indiyi korabel viddav hvalu Aleksandru Makedonskomu i skazav Yakbi ya buv molodim ya poza sumnivami vidpravivsya b do Indiyi Provincijna politika RedaguvatiGorodyanam dekilkoh mist ridnoyi Ispaniyi Trayan nadav rimske gromadyanstvo 55 U procesi kolonizaciyi Dakiyi Trayan pereseliv z romanizovannogo svitu velike chislo lyudej tak yak korinne naselennya cherez agresivni vijni z Decebalom znachno zridilo Trayan pridilyav veliku uvagu zolotodobuvnij promislovosti na deyaki kopalni napraviv kvalifikovanih u cij spravi pirustiv Vzhe isnuyuchi rimski centri yak taki Petovion u Verhnij Pannoniyi abo Raciariya i Esk u Nizhnij Meziyi buli zvedeni u rang kolonij utvoreno cilij ryad municipij stari mista napriklad Serdika planomirno vidnovlyuvalisya 56 U priyednanomu Nabatejskomu carstvi cherez jogo velike strategichne znachennya pochalasya ne mensh burhliva romanizaciya Tak samo yak i na Dunayi vidrazu zh pochalosya budivnictvo dorig ukriplen i sistemi sposterezhennya Vzhe pri pershomu prokuratori Gayi Klavdiyi Severi bulo rozpochato budivnictvo dorig mizh Chervonim morem i Siriyeyu 57 Sistematichno remontuvalasya i ohoronyalasya doroga via Nova Traiana vid Akkabi cherez Petru Filadelfiyu i Bosru na Damask yaka yavlyala brukivku sim metriv zavshirshki i bula odniyeyu z najvazhlivishih shosejnih dorig na vsomu Blizkomu Shodi Paralelno z ciyeyu magistrallyu bula pobudovana eshelonovana sistema sposterezhennya z malenkimi fortecyami bashtami i signalnimi stanciyami Yih zavdannya polyagalo v kontroli nad karavannimi shlyahami i oazami v prikordonnij zoni i v sposterezhenni za vsiyeyu karavannoyu torgivleyu U misti Bosra bulo roztashovano legion rimlyan sho zahishav zemli Novoyi provinciyi vid napadiv nomadiv 58 Povstannya Redaguvati Nezvazhayuchi na kolosalni dosyagnuti uspihi she u 115 roci v armijskomu tilu rozpochalisya spochatku poodinoki yudejski povstannya Bagato hto v chergovij raz ochikuvav prihodu mesiyi yakij mig zagostriti separatistski i fundamentalistski nastroyi Rozpochavsya rozbrat mizh yudeyami ta grekami 59 Nadgrobok Pompeya sho zahopiv Yerusalim bulo praktichno zrujnovano Yegipetskij prokurator Mark Rutilij Lup zmig lishe vislati Legio III Cyrenaica abo Legio XXII Deiotariana dlya zahistu Memfisa Dlya vidnovlennya poryadku v Aleksandriyi Trayan vislav tudi Marciya Turbona z Legio VII Claudia i vijskovimi sudnami a dlya rekonstrukciyi zrujnovanih hramiv dovelosya provesti konfiskaciyu yudejskogo majna Na Kipri visadivsya Lucij Sever Prote voseni nastupnogo roku parfyani ta gebreyi rozgornuli velikij partizanskij ruh yakij dosyag Virmeniyi ta Pivnichnoyi Mesopotamiyi trohi piznishe vid Rimu vidpalo grecke misto Selevkiya Na vidminu vid inshih oseredkiv povstannya v Mesopotamiyi utvorivsya yedinij front u formuvanni yakogo mozhlivo zrobili znachnij vnesok dribni yudejski dinastiyi sho v ramkah Parfyanskogo carstva prodovzhuvali keruvati svoyimi vasalnimi derzhavami 60 Trayan nasilu kontrolyuvav situaciyu U Pivnichnu Mesopotamiyu buv poslanij zhorstkij Lucij Kviyet yakij komanduvav mavritanskimi dopomizhnimi formuvannyami Selevkiya i Edesa sho vidokremilis buli vzyati shturmom i spaleni 61 Za ci uspishni diyi Trayan u 117 priznachiv Kviyeta yudejskim prokuratorom Kviyet buv odnim z nechislennih temnoshkirih yaki zumili zrobiti kar yeru na rimskij sluzhbi Na inshomu fronti parfyani rozbili vijsko konsulyara Appiya Maksima Santri dekilka garnizoniv bulo znisheno U Ktesifoni Trayan sprobuvav postaviti carem prorimskogo aristokrata Partamaspata ale chastina vijsk sho buli v rozporyadzhenni vzhe bula perekinuta v Yudeyu Prote kontrnastup Hosroya bulo poperedzheno vijska Virmenskogo proparfyanskogo carya Sanatruka buli rozbiti a z Vologez II buli provedeni peregovori 62 Pislya pridushennya mesopotamskogo povstannya nevidomij avtor napisav tak zvanu Knigu Elhazayi v yakij jshlosya pro te sho kinec svitu nastane protyagom najblizhchih troh rokiv Vnutrishnya politika RedaguvatiTrayan koristuvavsya velicheznoyu populyarnistyu yak i v narodi tak i u vishih derzhavnih kolah i yak govorili vidznachavsya velikoyu fizichnoyu siloyu i vitrivalistyu Vin lyubiv polyuvati plavati grebti i prodiratisya kriz lisovi netri U period svogo principatu Trayan buv konsulom vsogo 9 raziv chasto viddayuchi cyu posadu svoyim druzyam Za ves period imperiyi bulo vsogo blizko 12 abo 13 privatnih osib Privati yaki zdobuli trirazove konsulstvo Pri Trayani takih bulo troye Sekst Yulij Frontin Tit Vestricij Spurinna obidva u 100 i Lucij Licinij Sura 107 a desyat jogo voyenachalnikiv u dakijskih kampaniyah i najblizhchih druziv Lucij Yulij Urs Servian Laberij Maksim Kvint Glicij Atilij Agrikola Publij Metilij Sabin Nepot Sekst Attij Suburan Emilian Tit Yulij Kandid Marij Cels Ancij Yulij Kvadrat Kvint Sosij Senecion Avl Kornelij Palma Frontonian i Lucij Publilij Cels dvichi buli konsulami Novi chleni senatu stali priznachatisya zi shidnih provincij procesi po obrazi velichi buli skasovani 63 Shob privitati druziv zi svyatami abo koli voni hvorili Trayan chasto zahodiv do nih v gosti Za Yevtropiyem vreshti resht otochuyuchi navit stali jogo dokoryati sho z usima vin trimayetsya yak prostij gromadyanin Vruchayuchi za zvichayem novomu prefektu pretoriya Suburanu znak jogo vladi kindzhal Trayan skazav Dayu tobi cyu zbroyu dlya ohoroni mene yaksho ya budu diyati pravilno yaksho zh ni to proti mene Govorili sho virushayuchi v odin z dakijskih pohodiv vin buv zupinenij zhinkoyu yaka skarzhilisya na nespravedlive zasudzhennya sina 64 Todi vin zijshov z konya osobisto vidpravivsya z prohachkoyu v sud i tilki koli sprava bula virishena spriyatlivim dlya neyi chinom pohid bulo prodovzheno Finansi i alimentarna sistema Redaguvati Aureus TrayanaTrayan prodovzhiv rozvitok alimentarnoyi sistemi tobto sistemi derzhavnoyi pidtrimki malozabezpechenih gromadyan zakladenoyi jogo poperednikom Nervoyu U alimentarnij sistemi odnim z vazhlivih novovveden bulo stvorennya za rahunok podatkiv i vneskiv privatnih osib dekilkoh miscevih alimentarnih fondiv z yakih vidavalisya shomisyachna dopomoga dityam z bidnih simej hlopchikam 16 sesterciyiv divchatkam 12 65 Bula vvedena nova posada kuratoriv lat curatores alimentorum yaki predstavlyayuchi Rim otrimali finansovij kontrol v oblastyah Italiyi i provinciyah Yuvenal suchasnik Trayana visloviv vidomu vimogu nizhchih verstv hliba i vidovish i Trayan dijsno stabilizuvav postachannya Rimu zernom zobov yazavshi kozhnogo senatora vkladati tretinu svogo stanu v gospodarstvo na italijskih zemlyah a z alimentarnogo fondu pid neveliki vidsotki finansuvalisya selyani zavdyaki chomu Italiya praktichno perestala zalezhati vid yegipetskih postavok hliba Bidni italijski zemlevlasniki zmogli prodavati svoyu neruhomist za dorogoyu cinoyu i kupuvati deshevu zemlyu v provinciyah Dlya zernovih importnih postavok imperiyi v Ostiyi na dopovnennya do gavani Klavdiya bula pobudovana nova geksagonalna gavan Portus Traiani Felicis kerovana prokurator procurator Portus Utriusque prokuratorom oboh gavanej de barzhi vid priplivshih suden perepravlyali vantazh vgoru po Tibru do Rimu 66 U pirsa takogo rozmahu mig bi prishvartuvatisya Titanik i navit amerikanskij avianosec Nimic Cherez pripliv 165 t dakijskogo zolota i 331 t sribla cina na zoloto vpala na 3 4 buli skasovani vsi podatki za 106 rik a kozhen platnik podatkiv otrimav po 650 denariyiv sho vdvichi perevishuvalo richnu platnyu legionera Do tradicijnoyi stolichnoyi rozdachi hliba do yakoyi bulo pripisano 5 tis ditej sho potrebuyut dodalasya rozdacha vina i masla taka zh praktika isnuvala i v inshih rajonah na koshti municipalitetu i privatnih blagodijnikiv Budivnictvo RedaguvatiMasshtabna budivelna programa Trayana rozgornuta na koshti vid peremozhnih pohodiv spravila velicheznij vpliv na infrastrukturu Rimu i Italiyi i vnesla she bilshij vnesok v obraz najkrashogo princepsa Keruvav budivnictvom i proektuvav vsi najznachnishi sporudi Apollodor Damaskij suputnik Trayana she z Dakijskoyi Kampaniyi Majzhe vsi novi sporudi otrimali kognomen abo nomen Trayana znamenita kolona zavvishki blizko 40 metriv forum rinok u novogo foruma bazilika tak zvanij Trofej Tropaeum Traiani termi Trayana akveduk Trayana doroga via Traiana sho proponuvala legshij marshrut vid Brundiziya nizh Appiyeva tosho U zv yazku z modernizaciyeyu gavani v Ankoni u 114 115 rokah bula zvedena arka z napisom providentissimo principi quod accessum Italiae hoc etiam addito ex pecunia sua portu tutiorem navigantibus reddiderit U suchasnomu Rimi krim ruyin forumu rinku i term pro caryuvannya Trayana nagaduye znamenita kolona u 1587 roci figura imperatora sho stoyala na nij bula zaminena statuyeyu Apostola Petra 67 Kolona na vsyu visotu prikrashena razyuche tonkoyi roboti barelyefami sho zobrazhuyut epizodi vijni z dakami Takozh dobre vidoma triumfalna arka Trayana v Benevento na pivdni Italiyi Ale osoblivo Trayan lyubiv vibuduvanu nim zhe gavan Centum Celli Serednyu i vsyu Shidnu Yevropu stala peretinati Via Istrum vid pivdnya Chornogo morya cherez vsyu Malu Aziyu do Yevfratu stala prohoditi velika transportna arteriya znovu buv vidkritij kanal vid Nilu do Chervonogo morya kanal faraoniv Takozh vidomij mist na richci Tag v Ispaniyi bilya sogodennoyi Alkantri 68 Vin z yednuye dva krutih berega jogo visota vid vodnoyu poverhneyu ponad 70 metriv Arkadi mosta skladeni z granitnih blokiv Optime Principe Redaguvati Karta Rimskoyi imperiyi za chasiv Trayana 98 117 rr n e Trayan zalishiv sobi slavu odnogo z najkrashih rimskih praviteliv Vin buv pershim komu rimlyani privlasnili titul Optime Principe Trayan zajmav posadu konsula shist raziv dvichi buv polkovodcem i dvadcyat raziv udostoyuvavsya povnovazhen tribuna Titul Germanskij vin otrimav pri zhitti Nervi a titul Dakijskij v 103 r Najmenuvannya OPTIMUS Najkrashij vpershe z yavilosya na jogo monetah v 104 r TrayanU roki pravlinnya Trayana moneti karbuvali v Rimi Malij Aziyi Galiyi j Ispaniyi Stavlennya do hristiyan RedaguvatiTrayan u svoyij politici shodo hristiyan ne vprovadzhuvav nichogo novogo a tilki prodovzhuvav politiku svoyih poperednikiv Zaboroniv tayemni zibrannya veliv strachuvati hristiyan za odne lishe im ya Buli skasovani bezimenni donosi Tobto musiv buti pozivach inakshe spravu ne rozglyadali v sudi Proces sudu nad hristiyanami buv sproshenij pri nomu Za jogo pravlinnya za svidchennyam Yevseviya Kesarijskogo muchenicke zaginuv Ignatij Antiohijskij Simeon Yerusalimskij i Kliment Rimskij 13 Tvorchist RedaguvatiNadavav pokrovitelstvo rimskim ta greckim pismennikam Trayan sam sprobuvav sebe v literaturi Opisav vijnu z dakami Knigi pro dakiv Dacicorum libri yaku cituvali she v V st Prote na sogodni vtracheno Vidomi listi Trayana do Pliniya Molodshogo sho yavlyayut soboyu ridkisnij ta cinnij zrazok sluzhbovoyi korespondenciyi Pam yat RedaguvatiUkrayina Redaguvati U 1918 roci na jogo chest buv nazvanij korabel Imperator Trayan Primitki Redaguvati a b v g d Lyubker F Ulpii Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 1431 1432 d Track Q45268500d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q1459210d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q656 a b Catholic Encyclopedia 1995 d Track Q27062196 a b Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Trayan Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1901 T XXXIIIa S 744 745 d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892974d Track Q24494772d Track Q19908137 Encyclopaedia Iranica N Sims Williams A Ashraf H Borjian et al USA Columbia University 1982 ISSN 2330 4804 d Track Q49088d Track Q1985004d Track Q25424762d Track Q6552667d Track Q25425049d Track Q30d Track Q1139550 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 http www empereurs romains net emp14 htm N O Ulpii Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1902 T XXXIVa S 705 706 d Track Q656d Track Q602358d Track Q24499767d Track Q19908137d Track Q15076182d Track Q23892976 Alfons X Estoria de Espana d Track Q3059034d Track Q47595 Colmenares D d Historia de la insigne Ciudad de Segovia y compendio de las historias de Castilla 1637 d Track Q4274336d Track Q104456726 Juan de Contreras y Lopez de Ayala Boletin de la Real Academia de la Historia Boletin de la Real Academia de la Historia Real Academia de la Historia Madrid ISSN 0034 0626 2386 530X d Track Q2843397d Track Q2720582d Track Q2807d Track Q5953077 Lyubker F Plotina Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 1062 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q1459210d Track Q45199216 a b Lesyuk 1910 s 117 Syme Tacitus 30 44 PIR Vlpivs 575 Julian Bennett Trajan p 11 19 Pauly Wissowa RE 14 2 1535 1600 http www jstor org pss 638620 Julian Bennett Trajan p 45 46 Sueton Domitian 23 Dion Kassij 68 3 2 Plinij Panegirik 8 Istoriya Avgustov Adrian 2 5 6 Dion Kassij 68 Avrelij Viktor O cezaryah XIII 8 10 De Imperatoribus Romanis An Online Encyclopedia of Roman Emperors Arhiv originalu za 25 lipnya 2018 Procitovano 8 listopada 2007 Because the Dacians represented an obstacle against Roman expansion in the east in the year 101 the emperor Trajan decided to begin a new campaign against them The first war began on 25 March 101 and the Roman troops consisting of four principal legions X Gemina XI Claudia II Traiana Fortis and XXX Ulpia Victrix defeated the Dacians Julian Bennett Trajan p 88 89 a b Le Roux 1998 s 73 Jose Maria Blazquez Las res gestae de Trajano militar las guerras dacicas Aquila Legionis 6 2005 19 Ioan Glodariu LA ZONE DE SARMIZEGETUSA REGIA ET LES GUERRES DE TRAJAN Studia Antiqua et Archaeologica VII Iasi 2000 Available at 1 Arhivovano 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Retrieved July 2 2014 Julian Bennett Trajan p 90 93 Bennett 2001 s 94 95 Bennett 2001 s 96 Wiseman James 1997 Beyond the Danube s Iron Gates Archaeology 50 2 24 9 Sasel Jaroslav 1973 Trajan s Canal at the Iron Gate The Journal of Roman Studies 63 80 85 Christol amp Nony 171 Dando Collins 2012 s not numbered Battle of Sarmizegetusa Sarmizegetuza A D 105 De Imperatoribus Romanis An Online Encyclopedia of Roman Emperors Arhiv originalu za 25 lipnya 2018 Procitovano 8 listopada 2007 However during the years 103 105 Decebalus did not respect the peace conditions imposed by Trajan and the emperor then decided to destroy completely the Dacian kingdom and to conquer Sarmizegetuza Waters Traianus Domitiani Continuator Julian Bennett Trajan p 93 95 Anton J L van Hooff From Autothanasia to Suicide Self killing in Classical Antiquity London Routledge 2002 ISBN 0 415 04055 8 page 277 note 41 Harriet I Flower The Art of Forgetting Disgrace amp Oblivion in Roman Political Culture University of North Carolina Press 2006 ISBN 978 0 8078 3063 5 page 253 See Lepper and Frere Packer and Richmond Trajan s Army Jennifer Trimble Women and Visual Replication in Roman Imperial Art and Culture Cambridge U Press 2011 ISBN 978 0 521 82515 3 page 288 Ioana A Oltean Dacia Landscape Colonization and Romanization Abingdon Routledge 2007 ISBN 0 203 94583 2 page 222 Le Roux 1998 s 268 Sartre 1994 s 269 Julian Benett Trajan p 120 Karl Shtrobel Issledovaniya dakskih vojn Trayana Issledovaniya po istorii srednego i nizhnego Dunaya rajona v rannej Rimskoj imperii str 221 Julian Bennett Trajan p 97 103 Julian Bennett Trajan p 121 Julian Bennett Trajan p 194 195 Michael Zahrnt urbanitas gleich romanitas Die Stadtepolitik Luttvak Grand Strategy p 108 Julian Bennett Trajan p 196 Plinij Epistulae 6 19 3f Werner Eck Die Stellung Italiens in Traians Reichspolitik In Egon Schallmayer Hrsg Traian in Germanien Traian im Reich Bad Homburg 1999 S 11 16 hier S 13 Gunnar Seelentag Der Kaiser als Fursorger Die italische Alimentarinstitution In Historia Bd 57 2008 S 208 241 hier S 209 Dort weiterer Forschungsstand Werner Eck Traian In Manfred Clauss Hrsg Die romischen Kaiser 55 historische Portraits von Caesar bis Iustinian Munchen 1997 S 110 124 hier S 120 Julian Bennett Trajan p 197 199 Annette Nunnerich Asmus Er baute fur das Volk Die stadtromischen Bauten des Traian In Annette Nunnerich Asmus Hrsg Traian Ein Kaiser der Superlative am Beginn einer Umbruchzeit Mainz 2002 S 97 124 hier S 118 Julian Bennett Trajan p 200 201 The Cambridge Ancient History s 669 671 Werner Eck Traian In Manfred Clauss Hrsg Die romischen Kaiser 55 historische Portraits von Caesar bis Iustinian Munchen 1997 S 110 124 hier S 119 Michael Zahrnt urbanitas gleich romanitas Die Stadtepolitik des Kaisers Trajan In Annette Nunnerich Asmus Hrsg Traian Ein Kaiser der Superlative am Beginn einer Umbruchzeit Mainz 2002 S 51 72 hier S 55 Joachim Molthagen Christen in der nichtchristlichen Welt des Romischen Reiches der Kaiserzeit 1 3 Jahrhundert Ausgewahlte Beitrage aus Wissenschaft und kirchlicher Praxis St Katharinen 2005 S 116 145 hier S 116 Julian Bennett Trajan p 194 Hildegard Temporini Grafin Vitzthum Die Familie der Adoptivkaiser von Traian bis Commodus In Hildegard Temporini Grafin Vitzthum Hrsg Die Kaiserinnen Roms Von Livia bis Theodora Munchen 2002 S 187 264 hier S 190 Theodor Mommsen Romische Kaisergeschichte Munchen 1992 S 389 Alfred Heuss Romische Geschichte 4 erganzte Auflage Braunschweig 1976 S 344ff Literatura RedaguvatiLesyuk Mihayil protoiyerej Istoriya drevnoyi cerkvi K KPBA KP 2013 776 s Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TrajanTrayan Arhivovano 18 listopada 2016 u Wayback Machine Trayan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1924 1000 ekz Cassius Dio Roman History Book 68 Arhivovano 18 zhovtnya 2019 u Wayback Machine English translation Aurelius Victor attrib Epitome de Caesaribus Chapter 13 Arhivovano 8 listopada 2020 u Wayback Machine English translation Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Trayan amp oldid 39264203