Координати: 33°30′47″ пн. ш. 36°17′31″ сх. д. / 33.51306° пн. ш. 36.29194° сх. д.
Дама́ск (араб. دمشق) — столиця та друге за величиною місто Сирії, одна з 14 провінцій. Відоме в Сирії під назвами Аль-Шам (араб. الشام) та Місто Жасмину (араб. مدينة الياسمين). Дама́ск розташований на південному заході країни, поблизу ліванського кордону.
Дамаск دمشق Dimashq | ||
---|---|---|
| ||
Прізвисько: Madin'at Al-yasmen («місто жасміну») | ||
Координати: 33°30′47″ пн. ш. 36°17′31″ сх. д. / 33.51306° пн. ш. 36.29194° сх. д. | ||
Країна | Сирія | |
Губернаторство | Дамаск | |
Уряд | ||
- Губернатор | Бішр аль Саббан | |
Площа | ||
- Місто | 573 км² | |
- Агломерація | 1200 км² | |
Висота над р.м. | 600 м | |
Населення (2009, оц.) | ||
- Місто | 1 711 000 | |
- Агломерація | 4,211,000 | |
Часовий пояс | EET (UTC+2) | |
- Літній час | EEST (UTC+3) | |
Телефонний код(и) | країна: 963, місто: 11 | |
Дамаск | ||
Дамаск | |
---|---|
Ancient City of Damascus | |
Світова спадщина | |
Дамаск | |
33°30′ пн. ш. 36°17′ сх. д. / 33.500° пн. ш. 36.283° сх. д. | |
Країна | Сирія |
Тип | місто місто з населенням понад 100 тис. осібd і місто-мільйонник |
Об'єкт № | 20 |
Зареєстровано: | 1979 (3 сесія) |
| |
Дамаск у Вікісховищі |
Одне з найстаріших міст світу. Вважається найстаршою з постійно населених столиць. Перші згадки — 2500 р. до н. е. Дамаск є головним культурним та релігійним центром Леванту.
Населення Дамаска становить приблизно 1 711 000 осіб (2009), а метрополії — 2 400 000 осіб. Місто розташоване біля східного підніжжя гірського пасма Антиліван, на річці Барада, за 80 кілометрів від південного узбережжя Середземного моря.
Постраждав під час громадянської війни, що розпочалася у 2012 році.
Клімат Редагувати
Клімат спекотний, посушливий (BSh за Кеппеном), але пом'якшується висотою міста, котра становить близько 700 метрів над рівнем моря. За рік випадає 220 мм опадів, в основному взимку. Зима в Дамаску помітно холодніша, ніж на більшості територій, що прилягають до Середземного моря, вночі часто бувають заморозки, рідко — невеликий мороз, іноді випадає сніг. Середня температура січня становить близько +7 °C. Літо в Дамаску — типове для міст середземноморського клімату: спекотне і посушливе, опадів практично не буває. Найтеплішим місяцем є серпень, середня температура якого становить +26 °C. Але нерідко денна температура перевищує +40 °C в тіні, доходячи до +45 °C.
Клімат Дамаска | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 21 | 30 | 28 | 35 | 38 | 39 | 42 | 45 | 39 | 34 | 30 | 21 | 45 |
Середній максимум, °C | 12 | 14 | 18 | 29 | 29 | 33 | 36 | 37 | 33 | 27 | 19 | 13 | 24,6 |
Середній мінімум, °C | 2 | 4 | 6 | 9 | 13 | 16 | 18 | 18 | 16 | 12 | 8 | 4 | 10,5 |
Абсолютний мінімум, °C | −6 | −5 | −2 | −1 | 7 | 9 | 13 | 13 | 10 | 6 | −2 | −5 | −6 |
Норма опадів, мм | 43 | 43 | 8 | 13 | 3 | 0 | 0 | 0 | 18 | 10 | 41 | 41 | 220 |
Джерело: = BBC Weather |
Етимологія Редагувати
Назва Дамаск вперше з'явилася в географічному списку Тутмоса III, як T-m-ś-q в 15-му столітті до нашої ери. В арабській мові місто має назву دمشق الشام (Дімаск аль-Шам), хоча жителі Дамаска, Сирії та сусідніх арабських країн цю назву часто скорочують до просто Дімаск або Аль-Шам. Саме слово Аль-Шам є арабським терміном, що позначає північ та Сирію (Сирія, зокрема історична Велика Сирія, називається بلاد الشام (Білад Аль-Шам). Етимологія давнього слова «T-m-ś-q» є невизначеною, але часто вважається, що воно має семітське походження. Схожі слова знаходять в аккадській (Dimašqa), давньоєгипетській (T-ms-ḳw), арамейській (Dammaśq) та давньоєврейській мові (Dammeśeq, івр. דמשק). Аккадське написання слова знайшли в Амарнському архіві, що датується 14-им століттям до нашої ери. Пізніші арамейські написання назви часто мають у своєму складі інтрузивний реш (літера r), що, можливо, походить від кореню dr, що означає «житло». Українська назва міста «Дамаск» та латинська назва «Damascus», походить від грецького: Δαμασκός (Дамаскос), що, у свою чергу, походить від арамейського: דרמשק; «добре зрошене місце».
Історія Редагувати
Перші поселення Редагувати
Радіологічний аналіз вмісту вуглецю, проведений в Тель-Рамад (околиця Дамаска), свідчить про те, що ця місцевість почала заселятися близько 6300 року до н. е. Разом з тим є докази перших поселень в долині Барада, датовані 9000 роком до н. е., проте масштабне поселення в межах мурованих стін Дамаска з'явилося лише у другому тисячолітті до нашої ери.
З 1720 по 1570 рік до н. е. Дамаск був частиною провінції Амурру у стародавньому царстві Гіксос. Деякі з перших записів стародавніх єгиптян, датованих 1350 роком до н. е., свідчать, що Дамаск тоді називався «Дімаску» й знаходився під правлінням царя Біряваза. Район Дамаска, як і вся Сирія, близько 1260 року до н. е. став ареною військових баталій між хеттами з півночі та єгиптянами з півдня. Ця війна закінчилась у 1259 року до н. е. підписанням мирного договору між Хаттусілі та Рамзесом II, який надав єгиптянам повний контроль над районом Дамаска.
Прибуття близько 1200 року до н. е. в Сирію людей моря ознаменувало собою закінчення Бронзової доби в регіоні та призвело до подальшого розвитку військового озброєння. Попри те, що Дамаск знаходився на периферії найбільш заселених територій стародавньої Сирії, які зазнали найбільших змін, проте ці події дали значний вклад у розвиток Дамаска, як нового впливового центру на межі переходу від Бронзової до Залізної доби. Дамаск згадується також у Книзі Буття 14:15 як місто, що існувало у час Війни Царів.
Арамейський Дамаск Редагувати
Певний час місто належало Ізраїльському царству. Після смерті Соломона останнє заслабло, а Дамаск став центром потужної арамейської держави, яка не без успіху боролась як з сусідніми Юдейським та Ізраїльськими царствами, так і з самою Ассирією. Втім, цар останньої Тіглатпаласар III у 732 році до н.е. все-таки зумів захопити місто, після чого воно чотири століття перебувало під владою ассирійців, Нововавилонського царства, Персії.
Античний Дамаск Редагувати
У 333 році до н.е. місто завоював Александр Македонський і протягом наступних трьох століть воно відносилось до елліністичного світу. З 64 р. до н.е. Дамаск належав Риму. Уродженцем міста в цю епоху був грецький історик і філософ-перипатетик Ніколас Дамаскінос (Νικολαος Δαμασκινος). Вже у середині 1 століття н. е. після візиту апостола Павла в Дамаску з'явились перші християни. В 395 р. місто увійшло до складу Візантії.
Ісламський Дамаск Редагувати
З 661 по 762 Дамаск був столицею халіфату династії Омейядів, що розпростерлася від Інду до Піренеїв. Пізніше місто було під владою єгипетських династій, а в 1076 р. стало частиною держави турків-сельджуків.
Хрестоносці тричі (1125, 1129, 1148 років, останній раз під час Другого хрестового походу) безрезультатно намагалися захопити Дамаск. Якийсь час місто платило данину хрестоносцям за «протекцію». Послаблення Дамаска в час правління Муїр ад-Діна, дозволило Нур ад-Діну Зенґіду 1154 року заволодіти містом та долучити його до Сирії (на той час провінції в імперії Сельджуків). У 1260 владу в Дамаску захопили єгипетські мамлюки. Період їхнього правління ознаменувався розквітом мистецтва і ремесел. В Європу експортувалася дамаська сталь і дамаське скло.
1300 року Дамаск пограбували монголи. Вони влаштували таку різню, що, за свідченням арабського історика аль-Макрізі, «вулицями рікою текла кров». У 1400-му Тамерлан зруйнував місто. Найкращих зброярів і ремісників забрали в рабство до Самарканда. Коли 1516 року Дамаск займали війська османського султана Селіма, місто все ще лежало наполовину в руїнах.
В Османській імперії Дамаск був одним з провінційних центрів, відомих тільки як транзитний пункт для пілігримів, що відправлялися на хадж у Мекку.
У 1833 р. Мехмед-Алі, заволодів Сирією, підкоривши собі тимчасово і Дамаск, але європейські союзники султана повернули його разом з Сирією Османській імперії (1840). З 9 по 16 липня 1860 р Дамаск був свідком жахливої різанини християн друзами.
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2011) |
Османське панування в Дамаску тривало з 1516 по 1918 рр. 1920 року місто було зайняте французами. Дамаск став столицею незалежної Сирії в 1941 році.
Громадянська війна Редагувати
У 2012 році розпочалася громадянська війна, що спричинила значні руйнування і відтік населення.
Освіта Редагувати
Дамаск — основний центр освіти в Сирії. У місті знаходиться Дамаскський університет (створений у 1923 році), котрий є найстарішим і найбільшим університетом в Сирії. Після прийняття законодавства, що дозволяє приватні навчальні заклади, кілька нових університетів були створені у місті і навколишніх районах, у тому числі:
- Сирійський Віртуальний Університет
- Міжнародний Університет Науки і Техніки
- Вищий Інститут Ділового Адміністування
- Вищий Інститут Прикладної Науки і Техніки
- Университет Каламун
- Арабський Міжнародний Університет
- Національний Інститут Управління
Спорт Редагувати
Популярні види спорту це — футбол, баскетбол, плавання і настільний теніс. В Дамаску знаходиться Олімпійський комітет Сирії та багато спортивних клубів, зокрема:
Економіка Редагувати
Через політичні обставини в регіоні, а також завдяки розвитку сучасної торгівлі, роль Дамаска як важливого торговельного центру за останні роки змінилася. Більшість товарів, виготовлених у Дамаску, так само як і в Сирії загалом, розповсюджуються посеред країн Аравійського півострова. Завдяки значній кількості пам'яток культури і давній історії, Дамаск має високий потенціал для успішного розвитку туризму. З кінця 1980-х поступово вдосконалювалася готельно-ресторанна і транспортна інфраструктура міста. З 2000-х років у старій частині міста відкрилася величезна кількість крамниць, готелів та кафе, що робить місто ще привабливішим — як європейських, так і місцевих туристів. Проте через громадянську війну туризм перестав грати суттєву роль в економіці.
Ринок нерухомості в Дамаску переживав бум (до війни із 2012 року). У 2009 році офісні площі міста були визнані восьмими у світі за дороговизною. З березня 2009 року в Дамаску діє єдина у Сирії Дамаська фондова біржа. В Дамаску розвинена легка, харчова, будівельна та хімічна промисловості. Більшість підприємств управляються державою. Приватний сектор почав активніше розвиватися після 2000, коли місцевий ринок був дещо лібералізований. Традиційні вироби ремісників й далі виготовляються переважно у старому місті.
До речі, від назви міста походить назва тканини адамашок.
Громадянська війна, що спричинила значні руйнування і відтік населення, призвела до значного падіння економіки.
Транспорт Редагувати
Головним аеропортом є Міжнародний аеропорт Дамаск, розташований за 20 кілометрів від центру.
Головним засобом транспорту у місті є «маршрутки», яких налічується близько 100 маршрутів. У 2008 році уряд оголосив план будови метро. Перша, зелена лінія має розпочати роботу у 2016 році, система 4-ох ліній повинна бути готова приблизно 2050 року.
Пам'ятки Редагувати
Давнє місто Дамаск занесене до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Велика Мечеть і Ворота Бога — найвідоміші будівлі у місті.
Музеї Редагувати
- Національний Музей у Дамаску
- Палац Азем
- Військовий музей
- Музей арабської каліграфії
Стіни і ворота Дамаску Редагувати
В Дамаску сім міських воріт в стіні Старого міста, старійші з яких відносяться до римського періоду:
- Баб-ель-Сагир («Малі ворота») — за воротами знаходяться історичні поховання, наприклад, тут поховані 2 жінки пророка Мухаммада
- Баб-ель-Фарадіс («Райські ворота»)
- Баб-ель-Салам («Ворота миру»)
- Баб Тума («Ворота Фоми») — назва походить до імені апостола Фоми, ведуть в християнський квартал Старого міста
- Баб Шаркі («Східні ворота»)
- Баб Кісан — побудовані в епоху римлян, були посвячені богу Сатурну. Через них за легендою із Дамаску втік апостол Павло
- Баб-ель-Джабія
Крім цих семи воріт є й інші, за межами Старого міста:
- Баб ель-Фарадж
- Баб Мусалла
- Баб Срейджа
Мечеті Редагувати
- Мечеть Саїда Зейнаб
- Мечеть Саїда Ракайя
- Кладовище Баб-Сагір
- Мечеть Омейядів — найбільша мечеть Сирії
Церкви Редагувати
- Собор Дамаску
- Собор Діви Марії
- Дом святого Ананія
- Каплиця Святого Павла
- Римсько-католицкий кафедральний собор на алеї Зайтун.
- Церква Святого Іоана
- Лавра Святого Павла
- Святилище Святого Георгія
Медресе Редагувати
- Аль-Аділійя медресе
- Аз-Захірійя бібліотека
- Нур ед-Дін медресе
Старі будинки Редагувати
- Палац Азем
- Байт-аль-Аккад (Датський інститут в Дамаску)
- Мактаб Анбар
- Бейт аль-Мамлюка (готель)
Хани Редагувати
- Хан Джакмак
- Хан Асад Паша
- Хан Сулейман Паша
Парки і сади Редагувати
- Парк Тішрін — найбільший парк Дамаска. Тут проводиться щорічне шоу Квітів. Також в місті знаходяться інші парки: Альджахіз, Аль-Сіббкі, Аль-тіджяра і Альуахда.
- Баб-ель-Сагір — давній цвинтар Дамаска, розташований неподалік від мечеті Омейядів.
Адміністративний поділ Редагувати
Дамаск ділиться на велику кількість районов. Серед них:
Райони Дамаску | |
---|---|
1 | Аббасійін |
2 | Абу Руммані |
3 | Амара |
4 | Бахса |
5 | Барамка |
6 | Барзе |
7 | Думмар |
8 | Джобар |
9 | Кафар Сусе |
10 | Малки |
11 | Мазраа |
12 | Мезе |
13 | Мідан |
14 | Мухажрін |
15 | Канауат |
16 | Рукн Еддін |
17 | Аль-Саліхійя |
18 | Саруджа |
19 | Ша'алан |
20 | Шагур |
21 | Тіджара |
22 | Баб Тума |
23 | Хіджаз |
Демографія Редагувати
Чисельність населення станом на 2009 рік становила приблизно 1 711 000 осіб. Дамаск є центром густонаселеної агломерації, у якій проживає близько 4,2 млн осіб.
Релігія Редагувати
Більшість жителів Дамаска (90 %) — мусульмани-суніти. В Дамаску понад 2000 мечетей, найвідомішою з яких є Мечеть Омейядів. Християни становлять 10 % населення, існує ціла низка християнських районів, таких як Баб Тума, Кассаа і Гассані; багато церков, і перш за все древня каплиця Святого Павла. Існує невелика єврейська громада.
Навернення апостола Павла у Дамаску Редагувати
За єврейським звичаєм молодий Савло — Павло (апостол) успадкував від свого батька римське громадянство, був ревним гонителем ранніх християн. Але під час своєї подорожі до Дамаску мав видіння Христа, після чого став невтомним апостолом християнства. Опівдні в дорозі його несподівано осяяло світло з неба. Він упав на землю і почув небесний голос: «Савле, Савле, чому ти мене переслідуєш?». На що Савло сказав: «Хто ти, Господи?». Й почув відповідь: «Я Ісус, що його ти переслідуєш. Встань же та йди в місто і тобі скажуть, що маєш робити». Здивованого й осліпленого Савла привели в Дамаск, де після зустрічі з учнем Христа Ананієм він прозрів, а той сказав: «Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю його зрозумів і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його. Бо будеш ти свідком Йому перед усіма людьми…» (Дії 9:1-25))
Міста-побратими Редагувати
Римський Дамаск Редагувати
Духовні заклади Редагувати
Персоналії Редагувати
- Язид ібн Муавія (647—683) — другий халіф Омейядського халіфату (26.04.680—12.11.683), представник старшої гілки династії Омейядів — Суф'янідів, син Муавії I та Майсун бінт Бахдаль ібн Унейм аль-Кальбія
- Сулайман ібн Абд аль-Малік (674—717) — омейядський халіф
- Іван Дамаскин (675—749/753) — знаменитий богослов і філософ, церковний письменник
- Язід II ібн Абд аль-Малік (бл. 685/687 — 724) — омейядський халіф
- Хішам ібн Абдул-Малік (691—743) — омейядський халіф
- Абдаррахман І (731 /734 — 788) — емір Андалусії.
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дамаск |
Примітки Редагувати
- Central Bureau Of Statistics in Syria: Chapter 2: Population & Demographic Indicators [ 13 лютого 2011 у Wayback Machine.] Table 3: Estimates of Population actually living in Syria in 31 December 2009 by Mohafazat and sex (in thousands)
- * Назва в офіційному англомовному списку
- . BBC Weather. July 2011. Архів оригіналу за 14 грудня 2010. Процитовано 3 листопада 2010.
- List I, 13 in J. Simons, Handbook for the Study of Egyptian Topographical Lists relating to Western Asia, Leiden 1937. See also Y. AHARONI, The Land of the Bible: A Historical Geography, London 1967, p147, No. 13.
- . Etymonline.com. Архів оригіналу за 16 травня 2011. Процитовано 20 червня 2010.
- Damascus – Wiktionary. En.wiktionary.org. 9 травня 2010. Архів оригіналу за 12 грудня 2009. Процитовано 20 червня 2010.
- Moore, A.M.T. The Neolithic of the Levant. Oxford, UK: Oxford University, 1978. 192—198. Print.
- (Burns, 2005, с. 2)
- MacMillan, pp. 30-31
- ↑ (Burns, 2005, с. 5–6)
- ↑ (Burns, 2005, с. 7)
- . Bible Gateway. Архів оригіналу за 7 серпня 2010. Процитовано 25 листопада 2009.
- ↑ . Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 7 листопада 2009. Процитовано 28 листопада 2009.
- ↑ Cummins, Chip. . The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 20 травня 2011. Процитовано 28 листопада 2009.
- . Syrian Enterprise and Business Center. Архів оригіналу за 3 травня 2011. Процитовано 28 листопада 2009.(англ.)
- . Damascus-metro.com. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 11 липня 2011.(англ.)
- UAEinteract.com. Sister Cities delegates praise Dubai 'best practices' UAE – The Official Web Site – News. Uaeinteract.com. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 29 травня 2009.
- . Toledo Turismo. Patronato Municipal de Turismo. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 16 жовтня 2008.
- Ayuntamento de Córdoba [ 20 вересня 2010 у Wayback Machine.] Córdoba City Council Web, sister cities
- . Prefeitura.sp.gov.br. Архів оригіналу за 21 травня 2010. Процитовано 20 червня 2010.
- . Sister Cities of Istanbul – Turkey. Архів оригіналу за 27 травня 2009. Процитовано 24 листопада 2009.
- Yerevan Municipality – Sister Cities. © 2005–2009 www.yerevan.am. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 22 червня 2009.
- . Alwehda Publications. 8 березня 2009. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 30 листопада 2009.
- محافظة دمشق ومنطقة نينغيشيا الصينية توقعان على اتفاقية توأمة. Syria News. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 22 квітня 2010., цитовано за англійською вікіпедією
- Damascus, Ankara become sister cities. Worldbulletin.net. 6 липня 2010. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 9 листопада 2010.
Посилання Редагувати
- Дамаск // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- (араб.)
Це незавершена стаття з географії Сирії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |