www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тутмос III Тутмос ІІІ або Мінхеперра шостий фараон XVIII династії єгипетських фараонів 1490 фактично 1468 1436 до н е за

Тутмос III

Тутмос ІІІ або Мінхеперра — шостий фараон XVIII династії єгипетських фараонів (1490, фактично 1468—1436 до н. е.; за іншими даними, 1479—1425 до н. е., 1503—1447 до н. е. або 1525—1471 до н. е.). У 1503 році вів завойовницькі війни; за час свого правління здійснив ряд походів, головним чином у Палестину і Сирію. В історії відомий як перший полководець, що здійснив наступ за заздалегідь наміченим планом. Характерною рисою його воєнного мистецтва було намагання не розпилювати свої сили, а завдавати послідовних і зосереджених ударів по найважливіших стратегічних пунктах противника. Маючи в своєму розпорядженні досить численну (до 12 тис. вояків) і гарно організовану армію озброєну бойовими колісницями, Тутмос III в 1492—1491 роках до н. е. завдав поразки Мітанні і захопив її землі на захід від Євфрата, здобув перемоги при Мегіддо, Кадеші, Кархемиші та інші. Внаслідок переможних походів Тутмоса III Єгипет розширив свої кордони і перетворився на могутню державу. Залежними від Єгипту стали Лівія, Ассирія, Вавилонія, Хеттське царство і острів Крит, які платили йому данину.

Тутмос ІІІ
Тутмос III, «Мінхеперра» в Амарнських письменах
Статуя Тутмоса ІІІ в Луксорському музеї
Давньоєгипетський фараон
Правління 1479–1426 до н. е.
Попередник Хатшепсут
Наступник Аменхотеп II
Титульні імена
Тронне ім'я (преномен): Менхкхеперра
Осока та Бджола, втілення Ра
Власне ім'я (номен): Тутмос Неферхеперу
Син Ра, Тутмос, найпрекрасніший
 
Ім'я Гора: Канахт Хаемвасет
Могутній Бик Гор, що постає у Фівах


Ім'я небті: Вахнесітміраемпет
Володар двох земель, посталий в царстві, як Ра на небі


Золоте ім'я Гора: Сехемпатідсейеркав
Золотий Гор Могутній, Священноликий


У шлюбі Сатіах, Мерітра-Хатшепсут, Небту, Менві, Мерті, Менхет
Діти Аменемхат, Аменхотеп II, Бекетамун, Ісет, Мінхеперра, Мерітамен, Меріатамун, Небетіунет, Нефертіті, Сіамун
Батько Тутмос II
Мати Ісет
Народився 1481 до н. е.
Помер 1425 до н. е.
Місце поховання Долина царів
Династія XVIII династія

Ім'я Редагувати

Ім'я Тутмос (Thutmosis або Thutmoses) є давньогрецьким варіантом вимови єгипетського імені Джехутімесу — «бог Тот народжений» (іноді перекладається як «народжений Тотом»). Як тронне Тутмос III використовував ім'я Менхеперра (Мінхеперра), яке передається в «Амарнських письмах» як Манахбірія, або Манахпірра.

Сім'я Редагувати

Тутмос III був сином фараона Тутмоса II (правив у 1494—1490 роках до н. е.), одруженого зі своєю зведеною сестрою Хатшепсут, і наложницею (або другорядною дружиною) низького походження Ісідою. Таким чином, Тутмос III був пасинком і племінником цариці Хатшепсут (тронне ім'я Мааткара), яка одноосібно правила в 1490/1489—1468 до н. е. Хатшепсут була четвертою (і єдиною, що залишилась в живих) дочкою Тутмоса I і цариці Яхмос, що робило її прямою спадкоємицею престолу за традицією XVIII династії.

Після ранньої смерті свого батька малолітній Тутмос III був проголошений новим фараоном, а Хатшепсут — його регентом. Ставши фараоном, юний Тутмос III продовжував виховуватися при храмі Амона у Фівах в дусі шани до релігії і, ймовірно, отримав якісну освіту. Ще в дитинстві новий фараон одружився зі старшою дочкою Хатшепсут Нефрура, котра не дожила до повноліття. Тому головною дружиною Тутмоса III стала друга дочка Хатшепсут — Мерітра-Хатшепсут (втім, деякі дослідники заперечують материнство цариці у відношенні до Мерітри).

Тутмос і Хатшепсут Редагувати

3 травня 1489 року до н. е., тобто через 18 місяців після сходження на престол, малолітній фараон, виконуючи одночасно ритуальні функції жреця Амона в головному храмі бога у Фівах, був усунутий від трону легітимістською партією, яка посадила на престол спадкоємицю стародавньої царської крові Хатшепсут. Під час церемонії в храмі верховного бога Амона жерці, що несли барку зі статуєю верховного бога, опустились на коліна прямо біля цариці, що було розцінено фіванським оракулом як благословення Амона новому правителю Єгипту.

Хатшепсут, спираючись на підтримку фаворита і зодчого Сенмута, бідного провінційного чиновника за походженням, а також багатьох представників «інтелектуальної еліти», в тому числі архітекторів Туті та Інені, темношкірого генерала Нехсі, і Хапусенеба, візиря і первосвященика Амона, проводила активну політику з укріплення внутрішнього становища Єгипту. Наділена визначними політичними здібностями і надзвичайним розумом, жінка-фараон відновлювала зруйновані гіксосами монументи в Карнаці й Луксорі та збудувала власний грандіозний храм у Дейр ель-Бахрі (поблизу Фів). Крім того, сучасні дослідження довели, що Хатшепсут (котрій раніше приписували пасивну і миролюбиву зовнішню політику, в результаті чого сили Єгипту послабились на міжнародній арені) особисто очолила військові походи (в тому числі перший з двох походів до Нубії) і контролювала Південну Сирію і Палестину. Однак найвідомішою зовнішньоїполітичною акцією Хатшепсут було спорядження в 1482/1481 році до н. е. експедиції в Пунт (Східна Африка).

Ще за життя Хатшепсут Тутмос III був допущений до командних постів в єгипетській армії. Ймовірно, він очолив ряд походів на Синай, Нубію і Палестину, в яких вперше проявився його полководницький талант. Підтримка Тутмоса III армією змушувала царицю зважати на усунутого від державного правління фараона.

Після смерті Хатшепсут на початку 1468 року до н. е. Тутмос, щоб помститися за позбавлення влади, наказав знищити усі відомості про Хатшепсут і всі її зображення, однак не завдав серйозної шкоди поминальному храму Хатшепсут у Дер-ель-Бахрі — було розбито декілька розміщених у храмі статуй цариці, втім сама будівля не постраждала. Тридцятиметрові обеліски Хатшепсут у Карнаку були закладені кам'яною кладкою, а її ім'я вирішили пустити в непам'ять — воно вибивалось з картушу і замінялось іменами Тутмоса I, Тутмоса II і Тутмоса III. Знищення імені в Стародавньому Єгипті прирівнювалось до прокляття, тому фараони початку XVIII династії витирали всі написи, що належали до періоду гіксосських царів, так само, як і Хоремхеб, прокляв Ехнатона, видовбуванням імені «Угодного Атону» із царських картушів прагнув знищити відомості про існування своєї релігійної реформи.

Плутанина з картушами Хатшепсут, замінених на картуші її батька, чоловіка і пасинка, призвела до створення німецьким єгиптологом Куртом Зете теорії, яка пояснювала події правління цариці міжусобицями між Тутмосом I і Тутмосом II з одного боку, і Тутмосом III і Хатшепсут, — з іншого. Репресій зазнали також найближчі соратники цариці, в тому числі покійний Сенмут, чия гробниця була зруйнована, і Туті, якого на посту головного архітектора і начальника ремісників замінив ставленик фараона Менхеперрасенеб («Менхеперра живий і здоровий»), також зайняв пост начальника золотої і срібної скарбниці.

Втім, паралельно із загальноприйнятою версією про помсту Тутмоса III, існує альтернативна точка зору на причину переслідування пам'яті його попередниці — ймовірно, ці дії були необхідними фараону лише для того, щоб довести легітимність свого правління. Цю гіпотезу частково підтверджують і нещодавні дослідження, проведені різними науковцями на чолі з Чарльзом Німсом і Пітером Дорманом. Ці дослідники, вивчивши зруйновані зображення і написи, дійшли до висновку, що пам'ятники часів Хатшепсут могли бути пошкоджені після 42-го року правління Тутмоса III, а не в районі 22-го, як вважалось раніше, що спростовує відому теорію про помсту фараона-завойовника своїй мачусі-узурпатору. Таким чином, виявляється цілком імовірним, що Тутмос III, дотримуючись поради прибічників, був змушений ліквідувати сліди правління Хатшепсут через доволі консервативну ієрархічну політичну систему Стародавнього Єгипту, яка дозволяла керувати державою тільки чоловікам. Дійсно, до самого початку правління македонської династії Птолемеїв повновладними правителями Єгипту, окрім Хатшепсут, було всього декілька жінок — Нітокріс (Нейтикерт) наприкінці Стародавнього царства, Нефрусебек (Себекнефрура) наприкінці Среднього царства і Таусерт наприкінці XIX династії. Всі вони приходили до влади в критичні періоди єгипетської історії, коли ускладнювалась проблема отримування престолу у спадок, і правили недовго. Тому довготривале і успішне правління Хатшепсут порушувало традицію і не вписувалось в офіційний канон розвитку давньоєгипетської цивілізації.

Дискутуючи відносно причин посмертних гонінь на жінку-фараона, окремі єгиптологи навіть відмовляють їм у системності, висуваючи гіпотезу про те, що її картуші могли постраждати внаслідок атоністичного релігійного перевороту Ехнатона: частина царського імені цариці, Хенеметамон, містила в собі ім'я Амона, отже, підлягала забороні та знищенню. Сеті I, що відновлював пам'ятники XVIII династії, ушкоджені при «царі-єретику», в силу традиції на місце стертих картушів міг вписувати імена не самої цариці, а її найближчих родичів.

У світлі дискусії відносно стосунків Тутмоса III і Хатшепсут особливого значення набуває нещодавнє відкриття дев'яти золотих картушів, які включають як ім'я Хатшепсут, так й ім'я Тутмоса, поблизу одного із обелісків навколо храму Хатшепсут у Луксорі.

Тутмос III в битві при Мегіддо Редагувати

Ставши одноосібним правителем, Тутмос відразу ж розпочав активну воєнну діяльність. Навесні 1468 року до н. е. він виступив із військом, чисельність якого оцініють в 10 000 — 25 000 солдатів, із прикордонної фортеці Джару в похід проти повстанців близько 1472 року до н. е. (точну дату встановити досить складно, але в 1475 до н. е. Східне Середземномор'я ще підпорядковувалось владі Хатшепсут) правителів Сирії і Палестини (Ханаана) на чолі з Дурушею, царем Кадеша, ймовірно, спадкоємцем гіксосів, через те, що Єгипет розглядав втихомирення заколотників як останній крок щодо знищення гіксоської навали. Вперше після відновлення єгипетської незалежності державі довелось зустрітися вже не із розрізненим опором окремих князів, як це було при попередниках Тутмоса III, в тому числі при Тутмосі I, а з великою коаліцією, при цьому ще і підкріпленою, ймовірно, військовою допомогою переднеазійських країн. Лояльними до єгипетської влади залишились лише деякі міста Південної Палестини, в тому числі Шарухен, в якому розгорілося протистояння між проєгипетськими і промітаннійськими силами.

Фараон не прислухався до поради своїх воєначальників і обрав найкоротший, але одночасно і найнебезпечніший, із трьох шляхів руху до Аруни — через гірський перевал вузькою ущелиною, якою єгиптяни рухались вузькою колоною, очолюваною фараоном. Тим не менш, таке рішення тільки увело в оману ворога, який розраховував, що єгиптяни прямуватимуть Танаахською дорогою, а на весь шлях від Джару до Мегіддо було витрачено всього 21 день.

Література Редагувати

  • The Oxford Encyclopedia of Ancient Egypt. — ed. Donald B. Redford, 2001—2005. ISBN 9780195102345 (англ.)

Примітки Редагувати

  1. Clayton, Peter. Chronicle of the Pharaohs, Thames & Hudson Ltd., 1994. p.104
  2. ↑ Dodson, Aidan. Hilton, Dyan. The Complete Royal Families of Ancient Egypt, Thames and Hudson. p132. 2004. ISBN 0-500-05128-3

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тутмос III
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tutmos III abo Minheperra shostij faraon XVIII dinastiyi yegipetskih faraoniv 1490 faktichno 1468 1436 do n e za inshimi danimi 1479 1425 do n e 1503 1447 do n e abo 1525 1471 do n e U 1503 roci viv zavojovnicki vijni za chas svogo pravlinnya zdijsniv ryad pohodiv golovnim chinom u Palestinu i Siriyu V istoriyi vidomij yak pershij polkovodec sho zdijsniv nastup za zazdalegid namichenim planom Harakternoyu risoyu jogo voyennogo mistectva bulo namagannya ne rozpilyuvati svoyi sili a zavdavati poslidovnih i zoseredzhenih udariv po najvazhlivishih strategichnih punktah protivnika Mayuchi v svoyemu rozporyadzhenni dosit chislennu do 12 tis voyakiv i garno organizovanu armiyu ozbroyenu bojovimi kolisnicyami Tutmos III v 1492 1491 rokah do n e zavdav porazki Mitanni i zahopiv yiyi zemli na zahid vid Yevfrata zdobuv peremogi pri Megiddo Kadeshi Karhemishi ta inshi Vnaslidok peremozhnih pohodiv Tutmosa III Yegipet rozshiriv svoyi kordoni i peretvorivsya na mogutnyu derzhavu Zalezhnimi vid Yegiptu stali Liviya Assiriya Vaviloniya Hettske carstvo i ostriv Krit yaki platili jomu daninu Tutmos IIITutmos III Minheperra v Amarnskih pismenahStatuya Tutmosa III v Luksorskomu muzeyiDavnoyegipetskij faraonPravlinnya 1479 1426 do n e Poperednik HatshepsutNastupnik Amenhotep IITitulni imenaTronne im ya prenomen MenhkheperraOsoka ta Bdzhola vtilennya Ra 1 Vlasne im ya nomen Tutmos NeferheperuSin Ra Tutmos najprekrasnishij Im ya Gora Kanaht HaemvasetMogutnij Bik Gor sho postaye u Fivah Im ya nebti VahnesitmiraempetVolodar dvoh zemel postalij v carstvi yak Ra na nebi Zolote im ya Gora SehempatidsejerkavZolotij Gor Mogutnij SvyashennolikijU shlyubi Satiah 2 Meritra Hatshepsut Nebtu Menvi Merti MenhetDiti Amenemhat Amenhotep II Beketamun Iset Minheperra Meritamen Meriatamun Nebetiunet Nefertiti Siamun 2 Batko Tutmos IIMati IsetNarodivsya 1481 do n e Pomer 1425 do n e Misce pohovannya Dolina carivDinastiya XVIII dinastiya Zmist 1 Im ya 2 Sim ya 3 Tutmos i Hatshepsut 4 Tutmos III v bitvi pri Megiddo 5 Literatura 6 Primitki 7 PosilannyaIm ya RedaguvatiIm ya Tutmos Thutmosis abo Thutmoses ye davnogreckim variantom vimovi yegipetskogo imeni Dzhehutimesu bog Tot narodzhenij inodi perekladayetsya yak narodzhenij Totom Yak tronne Tutmos III vikoristovuvav im ya Menheperra Minheperra yake peredayetsya v Amarnskih pismah yak Manahbiriya abo Manahpirra Sim ya RedaguvatiTutmos III buv sinom faraona Tutmosa II praviv u 1494 1490 rokah do n e odruzhenogo zi svoyeyu zvedenoyu sestroyu Hatshepsut i nalozhniceyu abo drugoryadnoyu druzhinoyu nizkogo pohodzhennya Isidoyu Takim chinom Tutmos III buv pasinkom i pleminnikom carici Hatshepsut tronne im ya Maatkara yaka odnoosibno pravila v 1490 1489 1468 do n e Hatshepsut bula chetvertoyu i yedinoyu sho zalishilas v zhivih dochkoyu Tutmosa I i carici Yahmos sho robilo yiyi pryamoyu spadkoyemiceyu prestolu za tradiciyeyu XVIII dinastiyi Pislya rannoyi smerti svogo batka malolitnij Tutmos III buv progoloshenij novim faraonom a Hatshepsut jogo regentom Stavshi faraonom yunij Tutmos III prodovzhuvav vihovuvatisya pri hrami Amona u Fivah v dusi shani do religiyi i jmovirno otrimav yakisnu osvitu She v ditinstvi novij faraon odruzhivsya zi starshoyu dochkoyu Hatshepsut Nefrura kotra ne dozhila do povnolittya Tomu golovnoyu druzhinoyu Tutmosa III stala druga dochka Hatshepsut Meritra Hatshepsut vtim deyaki doslidniki zaperechuyut materinstvo carici u vidnoshenni do Meritri Tutmos i Hatshepsut Redaguvati3 travnya 1489 roku do n e tobto cherez 18 misyaciv pislya shodzhennya na prestol malolitnij faraon vikonuyuchi odnochasno ritualni funkciyi zhrecya Amona v golovnomu hrami boga u Fivah buv usunutij vid tronu legitimistskoyu partiyeyu yaka posadila na prestol spadkoyemicyu starodavnoyi carskoyi krovi Hatshepsut Pid chas ceremoniyi v hrami verhovnogo boga Amona zherci sho nesli barku zi statuyeyu verhovnogo boga opustilis na kolina pryamo bilya carici sho bulo rozcineno fivanskim orakulom yak blagoslovennya Amona novomu pravitelyu Yegiptu Hatshepsut spirayuchis na pidtrimku favorita i zodchogo Senmuta bidnogo provincijnogo chinovnika za pohodzhennyam a takozh bagatoh predstavnikiv intelektualnoyi eliti v tomu chisli arhitektoriv Tuti ta Ineni temnoshkirogo generala Nehsi i Hapuseneba vizirya i pervosvyashenika Amona provodila aktivnu politiku z ukriplennya vnutrishnogo stanovisha Yegiptu Nadilena viznachnimi politichnimi zdibnostyami i nadzvichajnim rozumom zhinka faraon vidnovlyuvala zrujnovani giksosami monumenti v Karnaci j Luksori ta zbuduvala vlasnij grandioznij hram u Dejr el Bahri poblizu Fiv Krim togo suchasni doslidzhennya doveli sho Hatshepsut kotrij ranishe pripisuvali pasivnu i mirolyubivu zovnishnyu politiku v rezultati chogo sili Yegiptu poslabilis na mizhnarodnij areni osobisto ocholila vijskovi pohodi v tomu chisli pershij z dvoh pohodiv do Nubiyi i kontrolyuvala Pivdennu Siriyu i Palestinu Odnak najvidomishoyu zovnishnoyipolitichnoyu akciyeyu Hatshepsut bulo sporyadzhennya v 1482 1481 roci do n e ekspediciyi v Punt Shidna Afrika She za zhittya Hatshepsut Tutmos III buv dopushenij do komandnih postiv v yegipetskij armiyi Jmovirno vin ocholiv ryad pohodiv na Sinaj Nubiyu i Palestinu v yakih vpershe proyavivsya jogo polkovodnickij talant Pidtrimka Tutmosa III armiyeyu zmushuvala caricyu zvazhati na usunutogo vid derzhavnogo pravlinnya faraona Pislya smerti Hatshepsut na pochatku 1468 roku do n e Tutmos shob pomstitisya za pozbavlennya vladi nakazav znishiti usi vidomosti pro Hatshepsut i vsi yiyi zobrazhennya odnak ne zavdav serjoznoyi shkodi pominalnomu hramu Hatshepsut u Der el Bahri bulo rozbito dekilka rozmishenih u hrami statuj carici vtim sama budivlya ne postrazhdala Tridcyatimetrovi obeliski Hatshepsut u Karnaku buli zakladeni kam yanoyu kladkoyu a yiyi im ya virishili pustiti v nepam yat vono vibivalos z kartushu i zaminyalos imenami Tutmosa I Tutmosa II i Tutmosa III Znishennya imeni v Starodavnomu Yegipti pririvnyuvalos do proklyattya tomu faraoni pochatku XVIII dinastiyi vitirali vsi napisi sho nalezhali do periodu giksosskih cariv tak samo yak i Horemheb proklyav Ehnatona vidovbuvannyam imeni Ugodnogo Atonu iz carskih kartushiv pragnuv znishiti vidomosti pro isnuvannya svoyeyi religijnoyi reformi Plutanina z kartushami Hatshepsut zaminenih na kartushi yiyi batka cholovika i pasinka prizvela do stvorennya nimeckim yegiptologom Kurtom Zete teoriyi yaka poyasnyuvala podiyi pravlinnya carici mizhusobicyami mizh Tutmosom I i Tutmosom II z odnogo boku i Tutmosom III i Hatshepsut z inshogo Represij zaznali takozh najblizhchi soratniki carici v tomu chisli pokijnij Senmut chiya grobnicya bula zrujnovana i Tuti yakogo na postu golovnogo arhitektora i nachalnika remisnikiv zaminiv stavlenik faraona Menheperraseneb Menheperra zhivij i zdorovij takozh zajnyav post nachalnika zolotoyi i sribnoyi skarbnici Vtim paralelno iz zagalnoprijnyatoyu versiyeyu pro pomstu Tutmosa III isnuye alternativna tochka zoru na prichinu peresliduvannya pam yati jogo poperednici jmovirno ci diyi buli neobhidnimi faraonu lishe dlya togo shob dovesti legitimnist svogo pravlinnya Cyu gipotezu chastkovo pidtverdzhuyut i neshodavni doslidzhennya provedeni riznimi naukovcyami na choli z Charlzom Nimsom i Piterom Dormanom Ci doslidniki vivchivshi zrujnovani zobrazhennya i napisi dijshli do visnovku sho pam yatniki chasiv Hatshepsut mogli buti poshkodzheni pislya 42 go roku pravlinnya Tutmosa III a ne v rajoni 22 go yak vvazhalos ranishe sho sprostovuye vidomu teoriyu pro pomstu faraona zavojovnika svoyij machusi uzurpatoru Takim chinom viyavlyayetsya cilkom imovirnim sho Tutmos III dotrimuyuchis poradi pribichnikiv buv zmushenij likviduvati slidi pravlinnya Hatshepsut cherez dovoli konservativnu iyerarhichnu politichnu sistemu Starodavnogo Yegiptu yaka dozvolyala keruvati derzhavoyu tilki cholovikam Dijsno do samogo pochatku pravlinnya makedonskoyi dinastiyi Ptolemeyiv povnovladnimi pravitelyami Yegiptu okrim Hatshepsut bulo vsogo dekilka zhinok Nitokris Nejtikert naprikinci Starodavnogo carstva Nefrusebek Sebeknefrura naprikinci Srednogo carstva i Tausert naprikinci XIX dinastiyi Vsi voni prihodili do vladi v kritichni periodi yegipetskoyi istoriyi koli uskladnyuvalas problema otrimuvannya prestolu u spadok i pravili nedovgo Tomu dovgotrivale i uspishne pravlinnya Hatshepsut porushuvalo tradiciyu i ne vpisuvalos v oficijnij kanon rozvitku davnoyegipetskoyi civilizaciyi Diskutuyuchi vidnosno prichin posmertnih gonin na zhinku faraona okremi yegiptologi navit vidmovlyayut yim u sistemnosti visuvayuchi gipotezu pro te sho yiyi kartushi mogli postrazhdati vnaslidok atonistichnogo religijnogo perevorotu Ehnatona chastina carskogo imeni carici Henemetamon mistila v sobi im ya Amona otzhe pidlyagala zaboroni ta znishennyu Seti I sho vidnovlyuvav pam yatniki XVIII dinastiyi ushkodzheni pri cari yeretiku v silu tradiciyi na misce stertih kartushiv mig vpisuvati imena ne samoyi carici a yiyi najblizhchih rodichiv U svitli diskusiyi vidnosno stosunkiv Tutmosa III i Hatshepsut osoblivogo znachennya nabuvaye neshodavnye vidkrittya dev yati zolotih kartushiv yaki vklyuchayut yak im ya Hatshepsut tak j im ya Tutmosa poblizu odnogo iz obeliskiv navkolo hramu Hatshepsut u Luksori Tutmos III v bitvi pri Megiddo RedaguvatiDokladnishe Bitva pri MegiddoStavshi odnoosibnim pravitelem Tutmos vidrazu zh rozpochav aktivnu voyennu diyalnist Navesni 1468 roku do n e vin vistupiv iz vijskom chiselnist yakogo ociniyut v 10 000 25 000 soldativ iz prikordonnoyi forteci Dzharu v pohid proti povstanciv blizko 1472 roku do n e tochnu datu vstanoviti dosit skladno ale v 1475 do n e Shidne Seredzemnomor ya she pidporyadkovuvalos vladi Hatshepsut praviteliv Siriyi i Palestini Hanaana na choli z Durusheyu carem Kadesha jmovirno spadkoyemcem giksosiv cherez te sho Yegipet rozglyadav vtihomirennya zakolotnikiv yak ostannij krok shodo znishennya giksoskoyi navali Vpershe pislya vidnovlennya yegipetskoyi nezalezhnosti derzhavi dovelos zustritisya vzhe ne iz rozriznenim oporom okremih knyaziv yak ce bulo pri poperednikah Tutmosa III v tomu chisli pri Tutmosi I a z velikoyu koaliciyeyu pri comu she i pidkriplenoyu jmovirno vijskovoyu dopomogoyu peredneazijskih krayin Loyalnimi do yegipetskoyi vladi zalishilis lishe deyaki mista Pivdennoyi Palestini v tomu chisli Sharuhen v yakomu rozgorilosya protistoyannya mizh proyegipetskimi i promitannijskimi silami Faraon ne prisluhavsya do poradi svoyih voyenachalnikiv i obrav najkorotshij ale odnochasno i najnebezpechnishij iz troh shlyahiv ruhu do Aruni cherez girskij pereval vuzkoyu ushelinoyu yakoyu yegiptyani ruhalis vuzkoyu kolonoyu ocholyuvanoyu faraonom Tim ne mensh take rishennya tilki uvelo v omanu voroga yakij rozrahovuvav sho yegiptyani pryamuvatimut Tanaahskoyu dorogoyu a na ves shlyah vid Dzharu do Megiddo bulo vitracheno vsogo 21 den Literatura RedaguvatiThe Oxford Encyclopedia of Ancient Egypt ed Donald B Redford 2001 2005 ISBN 9780195102345 angl Primitki Redaguvati Clayton Peter Chronicle of the Pharaohs Thames amp Hudson Ltd 1994 p 104 a b Dodson Aidan Hilton Dyan The Complete Royal Families of Ancient Egypt Thames and Hudson p132 2004 ISBN 0 500 05128 3Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tutmos IIITutmos III Egyptology Online angl Biografiya Tutmosa III angl Megiddo persha peremoga Tutmosa III Sajt knizhnoyi seriyi Srazheniya izmenivshie hod istorii ros Dzh Brested Turaev B A Istoriya Starodavnogo Yegiptu Azijski pohodi Tutmosa III ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tutmos III amp oldid 40567734