www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стародавнє царство Стародавній Єгипет Стародавнє Старе царство період в історії Стародавнього Єгипту що тривав з 28 по 2

Стародавнє царство (Стародавній Єгипет)

Стародавнє (Старе) царство — період в історії Стародавнього Єгипту, що тривав з 28 по 22 століття до н. е., (правління III—VI династій згідно з Манефоном).

Соціально-ієрархічна система об'єднаного Єгипту на той час мала вигляд чіткої піраміди, на вершині якої стояв фараон, що володів абсолютною владою (законодавчою, виконавчою і судовою) і вважався втіленням бога Гора в людському тілі. Він був самовладним правителем Єгипту, верховним власником землі і всього, що на ній жило і росло. Нижче стояла каста жерців, хранителів мудрості і знань. Жерці часто були візирами і радниками фараона, виступали разом з ним у походах та виправах.

Історія Стародавнього царства

Від часу правління фараона Санахта (III династія) до фараонів VI династії (2649–2150 роки до н. е.) припадає розквіт Стародавнього царства в Єгипті. Були сформовані архаїчні соціальні відносини з натуральним господарством і рабовласницький устрій (рабів відносно небагато, переважно військовополонені (єг. — живі мертві)). Регулярної армії в цей період не було. Домінування поклоніння еннеаді бога Сонця Ра (храм в Геліополісі), яке поступово витіснило культ давнішого божества — Атума. На основі геліопольської системи вірувань укладається подальша абсолютизація влади фараона, починаючи з IV династії, він вважається сином Ра і земним втіленням Гора. Поглиблюються і розробляються релігійні ритуали, пов'язані із життям після смерті. Культурне життя стрімко розвивається в містах, з'являються знамениті на весь світ пам'ятки мистецтва і архітектури. Початок територіальної експансії єгипетських фараонів на Синай, в Лівію, Фінікію (Бібл стає центром єгипетської торгівлі на Середземному морі) і Палестину.

Період 2630–2611 років до н. е. був «золотим» віком Стародавнього царства (правління фараона Джосера. На цей час припадає створення жерцями першого в Єгипті сонячного календаря, творчість знаменитого єгипетського жерця Імхотепа (видатного вченого, архітектора і лікаря стародавнього світу), за планами якого збудована східчаста піраміда Джосера в Саккарі біля Мемфіса. Більшість дослідників історії Стародавнього царства припускають, що саме в цей період, від часу правління IV династії до 2152 року до н. е., були збудовані знамениті величні піраміди Єгипту і Великий Сфінкс: Хеопса, Мікерина, Хефрена. Хоча є прихильники протилежної точки зору, які аргументовано доводять значно старший вік великих пірамід.

Близько 2570 року до н. е. фараон Снофру здійснив один з перших вдалих військових походів в Нубію, після якого в Єгипті стало багато рабів, котрих перетворили з полонених. Можливо саме після цього походу і була започаткована гвардія фараона — меджаї, яких, головним чином, набирали з нубійців.

Після смерті фараона Хуфу (близько 2467–2465 до н. е.) розпочався колапс IV династії і жорстка боротьба придворної аристократії за трон повелителя обох земель. Зрештою, перемогла гелеополійська «партія», яку активно підтримували жерці Ра — заснування V династії.

На період близько 2356–2323 до н. е. припадає правління фараона Уніса — кінець V династії. З'являються «Тексти пірамід». У 2300 році до н. е. єгипетські жерці створили ієратичне письмо — спрощену версію ієрогліфічного.

Період з 2289 по 2255 рік до н. е. ознаменувався правлінням фараона Пепі I. За допомогою нубійських найманців захоплена південна Сирія до гори Кармель. З 2246 по 2152 рік до н. е. правив фараон Пепі II — найдовше правління за всю історію Стародавнього Єгипту.

Кінець правління фараона Нейтікерт (2152–2150 до н. е.) завершив майже семисотлітній період Стародавнього царства.

Див. також

Література

  • Авдиев В. О. Военная политика Египта в эпоху архаики и Древнего царства // ВДИ № 1, 1938. С. 45-56.
  • Берлев О. Д. Новое о царе Усркерэ (VI династия) // Древний Восток. 2. М., 1980. С. 56-63.
  • Богданов И. В. Замечание к «Текстам проклятий» Старого царства // Ассириология и египтология: Материалы научных чтений памяти Игоря Владимировича Виноградова (К 65-летию со дня рождения). СПб., 2000. С. 29-40.
  • Богданов И. В. Ранняя история института хентиуше в Египте эпохи Старого царства: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата исторических наук. СПб, 2000.
  • Большаков А. О. Новое свидетельство об употреблении категории Dt при описании родства в Египте Старого царства // ВДИ № 2, 1996. С. 120—122.
  • Большаков А. О. Новый верховный жрец Гелиополя // Ассириология и египтология. СПб, 2004. С. 173—183.
  • Виноградов И. В. Раннее и Древнее царства Египта // История Востока. Т. 1. Восток в древности. М., 1997.
  • Воробьев С. М. Государственная идеология Египта в эпоху Раннего и Древнего царств (III тыс. до н.э.). Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата исторических наук. М., 2003.
  • Кормышева Э. Е. Архивы Хафраанха // Восточный Архив. Вып. 5-6. 2001.
  • Коростовцев М. А. Из истории V династии в древнем Египте // ВДИ № 1, 1941, С. 31-44.
  • Курочкин М. В. К вопросу о становлении и развитии древнеегипетского морского и военно-морского флота в период Древнего царства // Труды научной конференции студентов и аспирантов «Ломоносов-2003». История. М., 2003. С. 146—148.
  • Кузнецова В. В. Политико-правовые воззрения Древнего Египта периода Древнего царства // Вестник молодых ученых. Самара, 2002. № 2(4). С. 247—251.
  • Лурье И. М. Иммунитетные грамоты Древнего царства // Труды Отдела Востока Государственого Эрмитажа. Т. 1, 1939.
  • Лурье И. М. Древнеегипетские термины «мерет» и «хентише» во времена Древнего царства // ВДИ № 4, 1951.
  • Орехов Р. А. Царь Хуфу и тайны великой пирамиды // Открытия минувшего II. М., 2004. С. 31-51.
  • Перепёлкин Ю. Я. Меновые отношения в староегипетском обществе // Советское востоковедение, № 6, 1949, С. 302—311.
  • Перепелкин Ю. Я. Египет Древнего царства // Всемирная история. Т. 1. М., 1955. С. 160—190.
  • Перепёлкин Ю. Я. О деньгах в древнейшем Египте // Древний Египет. М., 1960. С. 162—171.
  • Перепёлкин Ю. Я. «Дом шнау» в Старом царстве // Труды XXV Международного конгресса востоковедов. Т. 1, М., 1962 (также пре-принт. М., 1960). С. 138—142.
  • Перепёлкин Ю. Я. Частная собственность в представлении египтян Старого царства // Палестинский сборник, М., Л., 1966.
  • Перепёлкин Ю. Я. Хозяйство староегипетских вельмож. М., 1988.
  • Постовская Н. М. Архаические памятники как источники по истории развития государства в древнем Египте. М., 1947.
  • Постовская Н. М. Начальная стадия развития государственного аппарата в древнем Египте // ВДИ № 1, 1947. С. 233—249.
  • Постовская Н. М. О функциях pr Hrj-wDb rxjt mrt в Египте в эпоху Древнего царства (о ведомстве выдач) // Краткие сообщения Института народов Азии (АН СССР), 46, 1962.
  • Постовская Н. М. Familia в Египте Древнего царства // ВДИ № 1, 1967.
  • Прусаков Д. Б. «Хор в ладье» и «ладейная ватага»: к проблеме раннего политогенеза в Египте, Восток-Oriens, 1, 2001. С. 5-23.
  • Романова Е. К проблеме интерпретации титула imAxw в надписях Древнего царства: сложение этических представлений в Древнем Египте // Культурное наследие Египта и христианский Восток. Вып. 2. М., 2004. С. 89-130.
  • Савельева Т. Н. Аграрный строй Египта в период Древнего царства, М., 1962.
  • Савельева Т. Н. Данные надписи Мечена о характере частного землевладения в древнем Египте в конце III и начале IV династии // Древний мир. М., 1962. С. 181—191.
  • Савельева Т. Н. Надписи строителей пирамид как исторический источник // Труды XXV Международного конгресса востоковедов. Т. 1, М., 1962 (пре-принт. М., 1960).
  • Савельева Т. Н. Как жили египтяне во времена строительства пирамид. М., 1971 (переиздание: М., 2000).
  • Савельева Т. Н. Абидосский указ царя Неферикара (XXV в. до н.э.) (перевод и комментарий) // Древний Восток, 1. М., 1975.
  • Савельева Т. Н. О характере ранних городов в древнем Египте // VIII Всесоюзная конференция по древнему Востоку, посвященная памяти академика В. В. Струве. Москва, 6-9 февраля 1979 г. Тезисы докладов. М., 1979.
  • Савельева Т. Н. Храмовые хозяйства Египта времени Древнего царства (III—VIII династии). М., 1992.
  • Струве В. В. Льготная Дашурская грамота царя Пиопи I-го VI династии // Древний мир. I. Восток. М., 1915.
  • Стучевский И. А. Некоторые неиспользованные данные для понимания термина mr.t // ВДИ № 2, 1966.
  • Черезов Е. В. К вопросу о поземельных отношениях в Египте эпохи Древнего царства // ВДИ № 3, 1949.
  • Черезов Е. В. К вопросу о хентиуше — мелких землевладельцах в древнем Египте // ВДИ № 4, 1950. С. 166—170.
  • Черезов Е. В. Социальное положение mr.t в храмовом хозяйстве Древнего царства // ВДИ № 2, 1951. С. 40-46.
  • Черезов Е. В. К вопросу о значении древнеегипетских терминов мерет и хентиуше во времена Древнего царства // ВДИ № 2, 1952. С. 122—126.
  • Черезов Е. В. Древнейшая летопись «Палермский камень» и документы Древнего царства Египта // Древний Египет. М., 1960. С. 261—272.

Примітки

  1. Усі роки подані до нашої ери.
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (листопад 2012)
Це незавершена стаття про Стародавній Єгипет.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Starodavnye Stare carstvo period v istoriyi Starodavnogo Yegiptu sho trivav z 28 po 22 stolittya do n e pravlinnya III VI dinastij zgidno z Manefonom Socialno iyerarhichna sistema ob yednanogo Yegiptu na toj chas mala viglyad chitkoyi piramidi na vershini yakoyi stoyav faraon sho volodiv absolyutnoyu vladoyu zakonodavchoyu vikonavchoyu i sudovoyu i vvazhavsya vtilennyam boga Gora v lyudskomu tili Vin buv samovladnim pravitelem Yegiptu verhovnim vlasnikom zemli i vsogo sho na nij zhilo i roslo Nizhche stoyala kasta zherciv hraniteliv mudrosti i znan Zherci chasto buli vizirami i radnikami faraona vistupali razom z nim u pohodah ta vipravah Zmist 1 Istoriya Starodavnogo carstva 2 Div takozh 3 Literatura 4 PrimitkiIstoriya Starodavnogo carstva RedaguvatiVid chasu pravlinnya faraona Sanahta III dinastiya do faraoniv VI dinastiyi 2649 2150 roki do n e pripadaye rozkvit Starodavnogo carstva v Yegipti Buli sformovani arhayichni socialni vidnosini z naturalnim gospodarstvom i rabovlasnickij ustrij rabiv vidnosno nebagato perevazhno vijskovopoloneni yeg zhivi mertvi Regulyarnoyi armiyi v cej period ne bulo Dominuvannya pokloninnya enneadi boga Soncya Ra hram v Geliopolisi yake postupovo vitisnilo kult davnishogo bozhestva Atuma Na osnovi geliopolskoyi sistemi viruvan ukladayetsya podalsha absolyutizaciya vladi faraona pochinayuchi z IV dinastiyi vin vvazhayetsya sinom Ra i zemnim vtilennyam Gora Pogliblyuyutsya i rozroblyayutsya religijni rituali pov yazani iz zhittyam pislya smerti Kulturne zhittya strimko rozvivayetsya v mistah z yavlyayutsya znameniti na ves svit pam yatki mistectva i arhitekturi Pochatok teritorialnoyi ekspansiyi yegipetskih faraoniv na Sinaj v Liviyu Finikiyu Bibl staye centrom yegipetskoyi torgivli na Seredzemnomu mori i Palestinu Period 2630 2611 rokiv do n e buv zolotim vikom Starodavnogo carstva pravlinnya faraona Dzhosera Na cej chas pripadaye stvorennya zhercyami pershogo v Yegipti sonyachnogo kalendarya tvorchist znamenitogo yegipetskogo zhercya Imhotepa vidatnogo vchenogo arhitektora i likarya starodavnogo svitu za planami yakogo zbudovana shidchasta piramida Dzhosera v Sakkari bilya Memfisa Bilshist doslidnikiv istoriyi Starodavnogo carstva pripuskayut sho same v cej period vid chasu pravlinnya IV dinastiyi do 2152 roku do n e buli zbudovani znameniti velichni piramidi Yegiptu i Velikij Sfinks Heopsa Mikerina Hefrena Hocha ye prihilniki protilezhnoyi tochki zoru yaki argumentovano dovodyat znachno starshij vik velikih piramid Blizko 2570 roku do n e faraon Snofru zdijsniv odin z pershih vdalih vijskovih pohodiv v Nubiyu pislya yakogo v Yegipti stalo bagato rabiv kotrih peretvorili z polonenih Mozhlivo same pislya cogo pohodu i bula zapochatkovana gvardiya faraona medzhayi yakih golovnim chinom nabirali z nubijciv Pislya smerti faraona Hufu blizko 2467 2465 do n e rozpochavsya kolaps IV dinastiyi i zhorstka borotba pridvornoyi aristokratiyi za tron povelitelya oboh zemel Zreshtoyu peremogla geleopolijska partiya yaku aktivno pidtrimuvali zherci Ra zasnuvannya V dinastiyi Na period blizko 2356 2323 do n e pripadaye pravlinnya faraona Unisa kinec V dinastiyi Z yavlyayutsya Teksti piramid U 2300 roci do n e yegipetski zherci stvorili iyeratichne pismo sproshenu versiyu iyeroglifichnogo Period z 2289 po 2255 rik do n e oznamenuvavsya pravlinnyam faraona Pepi I Za dopomogoyu nubijskih najmanciv zahoplena pivdenna Siriya do gori Karmel Z 2246 po 2152 rik do n e praviv faraon Pepi II najdovshe pravlinnya za vsyu istoriyu Starodavnogo Yegiptu Kinec pravlinnya faraona Nejtikert 2152 2150 do n e zavershiv majzhe semisotlitnij period Starodavnogo carstva Div takozh RedaguvatiNove carstvo Starodavnij Yegipet Literatura RedaguvatiAvdiev V O Voennaya politika Egipta v epohu arhaiki i Drevnego carstva VDI 1 1938 S 45 56 Berlev O D Novoe o care Usrkere VI dinastiya Drevnij Vostok 2 M 1980 S 56 63 Bogdanov I V Zamechanie k Tekstam proklyatij Starogo carstva Assiriologiya i egiptologiya Materialy nauchnyh chtenij pamyati Igorya Vladimirovicha Vinogradova K 65 letiyu so dnya rozhdeniya SPb 2000 S 29 40 Bogdanov I V Rannyaya istoriya instituta hentiushe v Egipte epohi Starogo carstva Avtoreferat dissertacii na soiskanie uchenoj stepeni kandidata istoricheskih nauk SPb 2000 Bolshakov A O Novoe svidetelstvo ob upotreblenii kategorii Dt pri opisanii rodstva v Egipte Starogo carstva VDI 2 1996 S 120 122 Bolshakov A O Novyj verhovnyj zhrec Geliopolya Assiriologiya i egiptologiya SPb 2004 S 173 183 Vinogradov I V Rannee i Drevnee carstva Egipta Istoriya Vostoka T 1 Vostok v drevnosti M 1997 Vorobev S M Gosudarstvennaya ideologiya Egipta v epohu Rannego i Drevnego carstv III tys do n e Avtoreferat dissertacii na soiskanie uchenoj stepeni kandidata istoricheskih nauk M 2003 Kormysheva E E Arhivy Hafraanha Vostochnyj Arhiv Vyp 5 6 2001 Korostovcev M A Iz istorii V dinastii v drevnem Egipte VDI 1 1941 S 31 44 Kurochkin M V K voprosu o stanovlenii i razvitii drevneegipetskogo morskogo i voenno morskogo flota v period Drevnego carstva Trudy nauchnoj konferencii studentov i aspirantov Lomonosov 2003 Istoriya M 2003 S 146 148 Kuznecova V V Politiko pravovye vozzreniya Drevnego Egipta perioda Drevnego carstva Vestnik molodyh uchenyh Samara 2002 2 4 S 247 251 Lure I M Immunitetnye gramoty Drevnego carstva Trudy Otdela Vostoka Gosudarstvenogo Ermitazha T 1 1939 Lure I M Drevneegipetskie terminy meret i hentishe vo vremena Drevnego carstva VDI 4 1951 Orehov R A Car Hufu i tajny velikoj piramidy Otkrytiya minuvshego II M 2004 S 31 51 Perepyolkin Yu Ya Menovye otnosheniya v staroegipetskom obshestve Sovetskoe vostokovedenie 6 1949 S 302 311 Perepelkin Yu Ya Egipet Drevnego carstva Vsemirnaya istoriya T 1 M 1955 S 160 190 Perepyolkin Yu Ya O dengah v drevnejshem Egipte Drevnij Egipet M 1960 S 162 171 Perepyolkin Yu Ya Dom shnau v Starom carstve Trudy XXV Mezhdunarodnogo kongressa vostokovedov T 1 M 1962 takzhe pre print M 1960 S 138 142 Perepyolkin Yu Ya Chastnaya sobstvennost v predstavlenii egiptyan Starogo carstva Palestinskij sbornik M L 1966 Perepyolkin Yu Ya Hozyajstvo staroegipetskih velmozh M 1988 Postovskaya N M Arhaicheskie pamyatniki kak istochniki po istorii razvitiya gosudarstva v drevnem Egipte M 1947 Postovskaya N M Nachalnaya stadiya razvitiya gosudarstvennogo apparata v drevnem Egipte VDI 1 1947 S 233 249 Postovskaya N M O funkciyah pr Hrj wDb rxjt mrt v Egipte v epohu Drevnego carstva o vedomstve vydach Kratkie soobsheniya Instituta narodov Azii AN SSSR 46 1962 Postovskaya N M Familia v Egipte Drevnego carstva VDI 1 1967 Prusakov D B Hor v lade i ladejnaya vataga k probleme rannego politogeneza v Egipte Vostok Oriens 1 2001 S 5 23 Romanova E K probleme interpretacii titula imAxw v nadpisyah Drevnego carstva slozhenie eticheskih predstavlenij v Drevnem Egipte Kulturnoe nasledie Egipta i hristianskij Vostok Vyp 2 M 2004 S 89 130 Saveleva T N Agrarnyj stroj Egipta v period Drevnego carstva M 1962 Saveleva T N Dannye nadpisi Mechena o haraktere chastnogo zemlevladeniya v drevnem Egipte v konce III i nachale IV dinastii Drevnij mir M 1962 S 181 191 Saveleva T N Nadpisi stroitelej piramid kak istoricheskij istochnik Trudy XXV Mezhdunarodnogo kongressa vostokovedov T 1 M 1962 pre print M 1960 Saveleva T N Kak zhili egiptyane vo vremena stroitelstva piramid M 1971 pereizdanie M 2000 Saveleva T N Abidosskij ukaz carya Neferikara XXV v do n e perevod i kommentarij Drevnij Vostok 1 M 1975 Saveleva T N O haraktere rannih gorodov v drevnem Egipte VIII Vsesoyuznaya konferenciya po drevnemu Vostoku posvyashennaya pamyati akademika V V Struve Moskva 6 9 fevralya 1979 g Tezisy dokladov M 1979 Saveleva T N Hramovye hozyajstva Egipta vremeni Drevnego carstva III VIII dinastii M 1992 Struve V V Lgotnaya Dashurskaya gramota carya Piopi I go VI dinastii Drevnij mir I Vostok M 1915 Stuchevskij I A Nekotorye neispolzovannye dannye dlya ponimaniya termina mr t VDI 2 1966 Cherezov E V K voprosu o pozemelnyh otnosheniyah v Egipte epohi Drevnego carstva VDI 3 1949 Cherezov E V K voprosu o hentiushe melkih zemlevladelcah v drevnem Egipte VDI 4 1950 S 166 170 Cherezov E V Socialnoe polozhenie mr t v hramovom hozyajstve Drevnego carstva VDI 2 1951 S 40 46 Cherezov E V K voprosu o znachenii drevneegipetskih terminov meret i hentiushe vo vremena Drevnego carstva VDI 2 1952 S 122 126 Cherezov E V Drevnejshaya letopis Palermskij kamen i dokumenty Drevnego carstva Egipta Drevnij Egipet M 1960 S 261 272 Primitki Redaguvati Usi roki podani do nashoyi eri Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti listopad 2012 Ce nezavershena stattya pro Starodavnij Yegipet Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Portal Starodavnij Yegipet Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Starodavnye carstvo Starodavnij Yegipet amp oldid 39708638