www.wikidata.uk-ua.nina.az

Середземне море У Вікіпедії є статті про значення та Біле море значення Середзе мне мо ре внутрішнє міжматерикове море А

Середземне море

У Вікіпедії є статті про: Середземне море (значення) та Біле море (значення).

Середзе́мне мо́ре — внутрішнє, міжматерикове море Атлантичного океану між Європою, Азією і Африкою. Омиває береги Іспанії, Франції, Італії, Монако, Мальти, Боснії і Герцеговини, Чорногорії, Хорватії, Словенії, Албанії, Греції, Туреччини, Республіки Кіпр, Сирії, Лівану, Ізраїлю, Єгипту, Лівії, Тунісу, Алжиру та Марокко. Гібралтарською протокою сполучене з Атлантичним океаном. Площа — 2 505 тисяч км², глибина — до 5 121 м (середня — 1 536 м).

Середземне море
Вид на Середземне море з космосу
38° пн. ш. 17° сх. д. / 38° пн. ш. 17° сх. д. / 38; 17
Область Середземномор'я
Розташування Атлантичний океан
Площа 2 505 000 км²
Найбільша глибина 5 121 м
Середня глибина 1 536 м
Впадаючі річки Ніл, Ебро, По, Тибр
Середземне море у Вікісховищі

Назва

Назва Середземного моря походить від грец. Μεσόγειος Θάλασσα або лат. Mare Mediterraneum — море посеред Землі, оскільки античні європейські і північноафриканські цивілізації розвивались в басейні саме цього моря, яке було природним шляхом комунікації між ними.

Мешканці Стародавнього Єгипту називали Середземне море — «Велика зелена вода». Римляни за часів розквіту Римської імперії називали це море — Наше море (лат. Mare Nostrum), або Внутрішнє море (лат. Internum mare) оскільки в ті часи всі землі на узбережжі цього моря входили до складу імперії.

У Старому Завіті Середземне море названо «Великим морем» (4 М. 34:6,7; Джош. 1:4, 9:1, 15:47; Ієз. 47:10,15,20). Також зустрічається назва «море філістимлян» (2 М. 23:31), від людей, які населяли значну частину його берегів поблизу Ізраїлю. Вперше саме термін Середземне море (Mare Mediterraneum) з'являється у письменника-антиквара Гая Юлія Соліна.

  • Бі́ле мо́ре (тур. Akdeniz, осман. آق دڭيز, Akdeñiz‎, крим. Aq deñiz) — стара турецька і кримсько-татарська назва.
  • Межизе́мське мо́ре (ст.-укр. Межиземское море) — староукраїнська назва в джерелах XVI ст.

Фізико-географічний нарис

Схема панівних морських течій червня в Середземному морі. Стрілками показано напрямки, цифрами — швидкість течії в м/с
Два найбільші острови Середземного моря — Сицилія та Сардинія
Затока Ліндоса, острів Родос, Греція
Морське узбережжя Триполі, Лівія

У північній частині Середземного моря океанографи виділяють відносно відсоблені великими півостровами і островами від основної частини такі моря: Альборан, Балеарське, Лігурійське, Тірренське, Адріатичне, Іонічне, Егейське, Кіпрське. До басейну Середземного моря належать також Мармурове, Чорне і Азовське моря.

Найзначніші затоки: Валенсійська, Ліонська, Генуезька, Таранто, Сидра (Великий Сирт), Габес (Малий Сирт). В Середземному морі є численні острови, яких налічують понад три тисячі, найбільші з них Балеарські, Сицилія, Сардинія, Кіпр, Крит, Корсика. У море впадають великі річки: Ніл, Ебро, Рона, По.

Середня температура води на поверхні в лютому від 8—12 °C до 17 °C, в серпні від 19 °C в Ліонській затоці до 27—30 °C на сході. Солоність від 36 ‰ на заході до 39,5 ‰ на сході. Припливи подобові і мішані, їхня величина переважно становить 0,1—0,5 м.

Береги

Береги Середземного моря біля гористих узбереж здебільшого абразивні, вирівняні, біля пенепленів — лагунно-лиманні і дельтові. Для східного узбережжя Адріатичного моря характерні береги далматинського типу.

Острови

Загалом в акваторії Середземного моря налічується понад 3300 островів. Нижче подано десять найбільших островів:

Країна Острів Площа, км² Населення, осіб
  Італія Сицилія 25.460 5.048.995
  Італія Сардинія 24.090 1.672.804
  Кіпр Кіпр 9.248 803.147
  Франція Корсика 8.680 299.209
  Греція Крит 8.336 623.666
  Греція Евбея 3.684 218.032
  Іспанія Мальорка 3.640 869.067
  Греція Лесбос 1.632 90.643
  Греція Родос 1.400 117.007
  Греція Хіос 842 51.936

Клімат

Див. також: Середземноморський клімат

Клімат Середземного моря визначається його розташуванням у субтропічному поясі; він вирізняється певною специфікою, що виділяє його в самостійний середземноморський тип клімату. Лише північна частина Адріатичного моря заходить у помірний кліматичний пояс, а затока Великий Сирт на півдні — в тропічний. Середземноморський субтропічний клімат характеризується м'якою вологою зимою і спекотним посушливим літом. Взимку над морем встановлюється улоговина зниженого атмосферного тиску, що визначає нестійку погоду з частими штормами і рясними опадами; холодні північні вітри знижують температуру повітря. Формуються місцеві вітри: містраль в районі Ліонської затоки, бора на сході Адріатичного моря і мелтемі в акваторії Егейського моря. Влітку більшу частину Середземного моря охоплює гребінь Азорського антициклону, що визначає переважання ясної погоди з невеликою хмарністю і малою кількістю опадів. У літні місяці спостерігаються сухі тумани і курна імла, що виноситься з Африки південним вітром сироко. У Східному басейні розвиваються стійкі північні вітри — етезії.

Середня температура повітря в січні змінюється від 14—16 ° С біля південних берегів до 7—10 ° С на півночі, у серпні — від 22—24 ° С на півночі до 25—30 ° С в південних районах моря. Випаровування з поверхні Середземного моря сягає 1250 мм на рік (3130 км3). Відносна вологість повітря змінюється від 50—65 % влітку до 65—80 % взимку. Хмарність влітку 0—3 бали, взимку близько 6 балів. Середня річна кількість опадів 400 мм (близько 1000 км3), вона змінюється від 1100—1300 мм на північному заході до 50—100 мм на південному сході, мінімум опадів — у липні-серпні, максимум — у грудні. Характерні міражі, які часто спостерігаються у Мессінській протоці (Фата-моргана).

Температура морської води
на популярних курортах Середземного моря (°C)
Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Марсель [1] [ 16 вересня 2010 у Wayback Machine.] 13 13 13 14 16 18 21 22 21 18 16 14
Барселона [2] [ 18 липня 2011 у Wayback Machine.] 13 13 13 14 17 20 23 25 23 20 17 15
Валенсія [3] [ 31 травня 2013 у Wayback Machine.] 14 13 14 15 17 21 24 26 24 21 18 15
Неаполь [4] [ 31 травня 2013 у Wayback Machine.] 15 14 14 15 18 22 25 27 25 22 19 16
Малага [5] [ 27 травня 2010 у Wayback Machine.] 16 15 15 16 17 20 22 23 22 20 18 16
Гібралтар [6] [ 17 березня 2010 у Wayback Machine.] 16 15 16 16 17 20 22 22 22 20 18 17
Афіни [7] [ 27 травня 2010 у Wayback Machine.] 16 15 15 16 18 21 24 24 24 21 19 17
Іракліон [8] [ 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.] 16 15 15 16 19 22 24 25 24 22 20 18
Мальта [9] [ 3 жовтня 2010 у Wayback Machine.] 16 16 15 16 18 21 24 26 25 23 21 18
Пафос [10] [ 18 липня 2011 у Wayback Machine.] 18 17 17 18 20 24 26 27 26 24 22 19
Ларнака [11] [ 31 травня 2013 у Wayback Machine.] 18 17 17 18 20 24 26 27 27 25 22 19
Лімассол [12] [ 29 травня 2013 у Wayback Machine.] 18 17 17 18 20 24 26 27 27 25 22 19
Александрія [13] [ 5 січня 2014 у Wayback Machine.] 18 17 17 18 20 23 25 26 26 25 22 20
Тель-Авів [14] [ 27 травня 2013 у Wayback Machine.] 18 17 17 18 21 24 26 28 27 26 23 20

Біологія

Posidonia oceanica на дні Середземного моря
Див. також: Список риб Середземного моря

Акваторія моря поділяється на ряд екорегіонів морської бореальної північноатлантичної зоогеографічної провінції: туніське узбережжя і затока Сідра, західносередземноморський, Адріатичне, Егейське, Левантійське, Іонічне та море Альборан. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до середземноморської провінції перехідної зони між бореальною та субтропічною зонами.

Рослинність і тваринний світ Середземного моря вирізняється відносно слабким кількісним розвитком фіто- і зоопланктону, що тягне за собою відносно невелику кількість більших тварин, які харчуються ними, у тому числі риб. Кількість фітопланктону в поверхневих горизонтах становить всього 8—10 мг/м³, на глибині 1000—2000 м його в 10—20 разів менше. Досить різноманітні водорості (переважають перідінеї і діатомеї).

Фауна Середземного моря характеризується великою видовою різноманітністю, проте число представників окремих видів невелике. Трапляються раки, один вид тюленів (білочеревий тюлень); морські черепахи. Риб налічується 550 видів (скумбрієві, оселедцеві, анчоусові, кефалі, корифени, тунці, пеламіди, ставриди та інші). Близько 70 видів риб-ендеміків, у тому числі скати, види хамси, бичків, морських собачок, губані та морські іглиці. З їстівних молюсків найбільше значення мають устриця, середземноморсько-чорноморська мідія, морський фінік. Серед безхребетних поширені восьминоги, кальмари, сепії, краби, лангусти; численні види медуз, сифонофор, у деяких районах, зокрема в Егейському морі, мешкають губки і червоні корали.

Середземне море зазнає найбільшого заселення інвазійними видами тварин і рослин з-поміж усіх морів світового океану. Сьогодні у водах моря виявлено понад 900 інвазійних видів.

Геологічна будова і рельєф дна

Рельєф дна Середземного моря
Вулканізм регіону Середземного моря

Дно Середземного моря дослідники-океанографи поділяють на декілька улоговин з відносно крутими материковими схилами і глибиною 2-4 км. Вздовж берегів улоговини обмежені вузькою смугою континентального шельфу, яка розширюється тільки між узбережжям Тунісу й Сицилії, а також у межах Адріатичного моря.

За геоморфологічним районуванням котловину Середземного моря поділяють на 3 основні басейни:

Стратиграфічний розріз дна всіх улоговин починається потужними товщами антропоген-неогенових відкладів з прошарками пірокластичних порід (в Балеарському і Лігурійському морі їхня потужність за даним ГСЗ сягає 5-7 км). Серед мессінських відкладів Алжиро-Прованської улоговини значна роль належить соленосній евапоритовій товщі (потужністю понад 1,5-2,0 км). Відклади цієї товщі часто утворюють соляні діапіри, які є яскравим проявом соляної тектоніки. Уздовж бортів і в центрі Тірренської улоговини простягаються декілька глибинних розломів з приуроченими до них згаслими і діючими вулканами, деякі з них утворюють великі підводні гори (Ліпарські острови, вулкан Вавілова та інші). Вулкани по краях улоговини (в Тосканському архіпелазі, на Понціанських островах, Везувій, а також вулкани Ліпарських островів) вивергають кислі і лужні лави, натомість вулкани в центральній частині Середземного моря мають більш глибокі джерела магм, і вони представлені переважно базальтами.

Улоговини Середземного моря вельми різні за часом формування. Значна частина Левантинського басейну закладена в мезозої, Алжиро-Прованського басейну — з кінця олігоцену — на початку міоцену. Деякі улоговини сформовані на початку і в середині міоцену і в пліоцені. В мессінський час на більшій частині Середземного моря вже існували неглибокі улоговини. Глибина Алжиро-Прованського басейну під час осадонакопичення евапоритів в мессінський час оцінюється у 1-1,5 км. Сіль накопичувалася в результаті інтенсивного випаровування і концентрації розсолу, який утворювався з притоку нормальносоленої морської води в закритий басейн седиментації через протоку, що періодично існувала південніше Гібралтару.

Сучасні глибини Тірренської западини утворились в результаті опускання морського дна впродовж пліоцену і антропогену (за останні 5 млн років). Так само виникли й інші улоговини. За даними ГСЗ встановлено відсутність гранітного шару в глибоководних улоговинах, що дало підставу геологам зробити припущення про те, що Середземне море — релікт палеоокеану Тетіс.

Дно Середземного моря в багатьох місцях перспективне для пошуків родовищ вуглеводнів, особливо в областях поширення солянокупольних структур. В шельфових зонах поклади нафти і газу приурочені до мезозойських і палеогенових відкладів.

Економіка

Країни Середземноморського басейну

Серед сучасних країн 22 мають безпосередній вихід до Середземного моря:

Африка:   Марокко •   Алжир •   Туніс •   Лівія •   Єгипет

Азія:   Палестина •   Ізраїль •   Ліван •   Кіпр •   Сирія •   Туреччина (Східна Фракія)

Європа:   Греція •   Албанія •   Чорногорія •   Хорватія •   Боснія і Герцеговина •   Словенія •   Італія •   Мальта •   Монако •   Франція •   Іспанія.

Столиці країн, що мають вихід до Середземного моря, та міста цих країн із населенням понад 200 тисяч осіб (із заходу на схід регіону): Малага, Картахена, Аліканте, Валенсія, Пальма, Барселона, Марсель, Ніца, Монако, Генуя, Рим, Неаполь, Палермо, Катанія, Мессіна, Валетта, Таранто, Барі, Венеція, Трієст, Спліт, Дуррес, Патри, Афіни, Салоніки, Ізмір, Анталія, Мерсін, Тарс, Адана, Латакія, Триполі, Ліван, Бейрут, Хайфа, Тель-Авів, Ашдод, Газа, Порт-Саїд, Дум'ят, Александрія, Бенгазі, Триполі, Сфакс, Туніс, Аннаба, Алжир і Оран.

Економічний розвиток регіону

Узбережжя Середземного моря здавна щільно заселене і вирізняється високим рівнем господарського розвитку (зокрема країни, розташовані на його північному узбережжі).

Середземним морем проходять важливі морські шляхи, що зв'язують Європу з Африкою з країнами Південної і Східної Азії. Середземним морем також проходять важливі торговельні шляхи, що зв'язують Україну із західними країнами, і лінії великого каботажу між чорноморськими та азовськими портами України.

Найбільші порти: Марсель (Франція), Генуя, Трієст, Венеція (Італія), Пірей, Салоніки (Греція), Стамбул (Туреччина), Бейрут (Ліван), Хайфа (Ізраїль), Александрія (Єгипет), Алжир (Алжир), Сідра і Марса-Брега (Лівія), Барселона (Іспанія). Транспортне значення акваторії Середземного моря для Західної Європи безупинно зростає у зв'язку з посиленням залежності цих країн від імпорту сировини. Особливо велика роль Середземного моря у транспортуванні нафти. Порти Середземного моря пов'язані трубопроводами як з країнами Західної Європи, в тому числі Австрією, Німеччиною, Францією, Швейцарією, так і з родовищами нафти Близького Сходу та Північної Африки. Великі також перевезення інших видів мінеральної сировини: металевих руд (в тому числі бокситів — руди для виробництва алюмінію), сільськогосподарських продуктів Суецьким каналом, через який проходять зв'язки Західної Європи з Азією та' Австралією.

На узбережжі Середземного моря і на островах створені численні промислові підприємства. На сировинній базі, що доставляється морем, розвинулася хімічна і металургійна промисловість. Великими вузлами хімічної промисловості стали в 1960—1975 роках острова Сардинія і Сицилія в Італії, гирло Рони у Франції тощо. Розпочато видобуток нафти і газу на шельфі Середземного моря (північна частина Адріатичного моря, континентальний шельф Греції в Егейському морі). Розвинені також промислове рибальство (сардини, тунець, макрель, скумбрія та інші).

Широко відомі курорти Лазурного берега (Рив'єра) у Франції, Італії та Монако, курорти Левантійського узбережжя і Балеарських островів в Іспанії, Динарського узбережжя в Хорватії і Чорногорії, островів Егейського моря і Криту та інші.

Цікавий факт

Приблизно 5-6 мільйонів років тому Середземне море несподівано і майже повністю висохло (Мессінський пік солоності). Причому, висихання відбулося вісім разів — частково або практично повністю (в кінці міоцену, 5,96-5,33 млн років тому — Мессінський ярус). Дослідники з Університету Отаго (Нова Зеландія) з'ясували, що обміління Середземного моря відбувалося одночасно зі зростанням льодової шапки в Антарктиці.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 22 серпня 2014. Процитовано 7 квітня 2011. 
  2. Лѣтописець Великого князьства Литовъского и Жомоицьского [ 8 липня 2020 у Wayback Machine.] (за рукописом Красинського; ПСРЛ, Т. 35)
  3. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  4. ↑ (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  5. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  6. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
  7. . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 29 травня 2011. 
  8. МЗС Греції
  9. . Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015. 

Література

Середземне море
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Географія»
Цитати у Вікіцитатах?
Середземне море у Вікісховищі?
  • Географический энциклопедический словарь. — Москва : «Советская энциклопедия», 1989. — 451 с.
  • Грацианский А. Н. Природа Средиземноморья. — Москва, 1971.
  • Основные черты геологического строения, гидрологического режима и биологии Средиземного моря. — Москва, 1965.
  • Циргоффер А. Атлантический океан и его моря, пер. с польск. — Москва, 1975.
  • Alain Saliot. The Mediterranean Sea. — Birkhäuser, 2005. — Т. 5. — 413 с. — (The Handbook of Environmental Chemistry) — ISBN 9783540250180.
  • Foppe B. DeWalle, M. Nikolopoulou-Tamvakli, W. J. Heinen. Environmental condition of the Mediterranean Sea: European Community countries. — Springer, 1993. — Т. 5. — 524 с. — (Environment & assessment) — ISBN 9780792324683.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro Seredzemne more znachennya ta Bile more znachennya Seredze mne mo re vnutrishnye mizhmaterikove more Atlantichnogo okeanu mizh Yevropoyu Aziyeyu i Afrikoyu Omivaye beregi Ispaniyi Franciyi Italiyi Monako Malti Bosniyi i Gercegovini Chornogoriyi Horvatiyi Sloveniyi Albaniyi Greciyi Turechchini Respubliki Kipr Siriyi Livanu Izrayilyu Yegiptu Liviyi Tunisu Alzhiru ta Marokko Gibraltarskoyu protokoyu spoluchene z Atlantichnim okeanom Plosha 2 505 tisyach km glibina do 5 121 m serednya 1 536 m Seredzemne moreVid na Seredzemne more z kosmosu38 pn sh 17 sh d 38 pn sh 17 sh d 38 17Oblast Seredzemnomor yaRoztashuvannya Atlantichnij okeanPlosha 2 505 000 km Najbilsha glibina 5 121 mSerednya glibina 1 536 mVpadayuchi richki Nil Ebro Po TibrSeredzemne more u Vikishovishi Zmist 1 Nazva 2 Fiziko geografichnij naris 2 1 Beregi 2 2 Ostrovi 2 3 Klimat 3 Biologiya 4 Geologichna budova i relyef dna 5 Ekonomika 5 1 Krayini Seredzemnomorskogo basejnu 5 2 Ekonomichnij rozvitok regionu 6 Cikavij fakt 7 Div takozh 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaNazva RedaguvatiNazva Seredzemnogo morya pohodit vid grec Mesogeios 8alassa abo lat Mare Mediterraneum more posered Zemli oskilki antichni yevropejski i pivnichnoafrikanski civilizaciyi rozvivalis v basejni same cogo morya yake bulo prirodnim shlyahom komunikaciyi mizh nimi Meshkanci Starodavnogo Yegiptu nazivali Seredzemne more Velika zelena voda Rimlyani za chasiv rozkvitu Rimskoyi imperiyi nazivali ce more Nashe more lat Mare Nostrum abo Vnutrishnye more lat Internum mare 1 oskilki v ti chasi vsi zemli na uzberezhzhi cogo morya vhodili do skladu imperiyi U Staromu Zaviti Seredzemne more nazvano Velikim morem 4 M 34 6 7 Dzhosh 1 4 9 1 15 47 Iyez 47 10 15 20 Takozh zustrichayetsya nazva more filistimlyan 2 M 23 31 vid lyudej yaki naselyali znachnu chastinu jogo beregiv poblizu Izrayilyu Vpershe same termin Seredzemne more Mare Mediterraneum z yavlyayetsya u pismennika antikvara Gaya Yuliya Solina Bi le mo re tur Akdeniz osman آق دڭيز Akdeniz krim Aq deniz stara turecka i krimsko tatarska nazva Mezhize mske mo re st ukr Mezhizemskoe more 2 staroukrayinska nazva v dzherelah XVI st Fiziko geografichnij naris Redaguvati Shema panivnih morskih techij chervnya v Seredzemnomu mori Strilkami pokazano napryamki ciframi shvidkist techiyi v m s Dva najbilshi ostrovi Seredzemnogo morya Siciliya ta Sardiniya Svyeti Stefan v Chornogoriyi Zatoka Lindosa ostriv Rodos Greciya Morske uzberezhzhya Tripoli Liviya U pivnichnij chastini Seredzemnogo morya okeanografi vidilyayut vidnosno vidsobleni velikimi pivostrovami i ostrovami vid osnovnoyi chastini taki morya Alboran Balearske Ligurijske Tirrenske Adriatichne Ionichne Egejske Kiprske Do basejnu Seredzemnogo morya nalezhat takozh Marmurove Chorne i Azovske morya Najznachnishi zatoki Valensijska Lionska Genuezka Taranto Sidra Velikij Sirt Gabes Malij Sirt V Seredzemnomu mori ye chislenni ostrovi yakih nalichuyut ponad tri tisyachi najbilshi z nih Balearski Siciliya Sardiniya Kipr Krit Korsika U more vpadayut veliki richki Nil Ebro Rona Po Serednya temperatura vodi na poverhni v lyutomu vid 8 12 C do 17 C v serpni vid 19 C v Lionskij zatoci do 27 30 C na shodi Solonist vid 36 na zahodi do 39 5 na shodi Priplivi podobovi i mishani yihnya velichina perevazhno stanovit 0 1 0 5 m Beregi Redaguvati Beregi Seredzemnogo morya bilya goristih uzberezh zdebilshogo abrazivni virivnyani bilya penepleniv lagunno limanni i deltovi Dlya shidnogo uzberezhzhya Adriatichnogo morya harakterni beregi dalmatinskogo tipu Ostrovi Redaguvati Zagalom v akvatoriyi Seredzemnogo morya nalichuyetsya ponad 3300 ostroviv Nizhche podano desyat najbilshih ostroviv Krayina Ostriv Plosha km Naselennya osib Italiya Siciliya 25 460 5 048 995 Italiya Sardiniya 24 090 1 672 804 Kipr Kipr 9 248 803 147 Franciya Korsika 8 680 299 209 Greciya Krit 8 336 623 666 Greciya Evbeya 3 684 218 032 Ispaniya Malorka 3 640 869 067 Greciya Lesbos 1 632 90 643 Greciya Rodos 1 400 117 007 Greciya Hios 842 51 936Klimat Redaguvati Div takozh Seredzemnomorskij klimat Klimat Seredzemnogo morya viznachayetsya jogo roztashuvannyam u subtropichnomu poyasi vin viriznyayetsya pevnoyu specifikoyu sho vidilyaye jogo v samostijnij seredzemnomorskij tip klimatu 3 Lishe pivnichna chastina Adriatichnogo morya zahodit u pomirnij klimatichnij poyas a zatoka Velikij Sirt na pivdni v tropichnij Seredzemnomorskij subtropichnij klimat harakterizuyetsya m yakoyu vologoyu zimoyu i spekotnim posushlivim litom 4 Vzimku nad morem vstanovlyuyetsya ulogovina znizhenogo atmosfernogo tisku sho viznachaye nestijku pogodu z chastimi shtormami i ryasnimi opadami holodni pivnichni vitri znizhuyut temperaturu povitrya 4 Formuyutsya miscevi vitri mistral v rajoni Lionskoyi zatoki bora na shodi Adriatichnogo morya i meltemi v akvatoriyi Egejskogo morya Vlitku bilshu chastinu Seredzemnogo morya ohoplyuye grebin Azorskogo anticiklonu sho viznachaye perevazhannya yasnoyi pogodi z nevelikoyu hmarnistyu i maloyu kilkistyu opadiv U litni misyaci sposterigayutsya suhi tumani i kurna imla sho vinositsya z Afriki pivdennim vitrom siroko U Shidnomu basejni rozvivayutsya stijki pivnichni vitri eteziyi Serednya temperatura povitrya v sichni zminyuyetsya vid 14 16 S bilya pivdennih beregiv do 7 10 S na pivnochi u serpni vid 22 24 S na pivnochi do 25 30 S v pivdennih rajonah morya Viparovuvannya z poverhni Seredzemnogo morya syagaye 1250 mm na rik 3130 km3 Vidnosna vologist povitrya zminyuyetsya vid 50 65 vlitku do 65 80 vzimku Hmarnist vlitku 0 3 bali vzimku blizko 6 baliv Serednya richna kilkist opadiv 400 mm blizko 1000 km3 vona zminyuyetsya vid 1100 1300 mm na pivnichnomu zahodi do 50 100 mm na pivdennomu shodi minimum opadiv u lipni serpni maksimum u grudni Harakterni mirazhi yaki chasto sposterigayutsya u Messinskij protoci Fata morgana Temperatura morskoyi vodina populyarnih kurortah Seredzemnogo morya C Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis GruMarsel 1 Arhivovano 16 veresnya 2010 u Wayback Machine 13 13 13 14 16 18 21 22 21 18 16 14Barselona 2 Arhivovano 18 lipnya 2011 u Wayback Machine 13 13 13 14 17 20 23 25 23 20 17 15Valensiya 3 Arhivovano 31 travnya 2013 u Wayback Machine 14 13 14 15 17 21 24 26 24 21 18 15Neapol 4 Arhivovano 31 travnya 2013 u Wayback Machine 15 14 14 15 18 22 25 27 25 22 19 16Malaga 5 Arhivovano 27 travnya 2010 u Wayback Machine 16 15 15 16 17 20 22 23 22 20 18 16Gibraltar 6 Arhivovano 17 bereznya 2010 u Wayback Machine 16 15 16 16 17 20 22 22 22 20 18 17Afini 7 Arhivovano 27 travnya 2010 u Wayback Machine 16 15 15 16 18 21 24 24 24 21 19 17Iraklion 8 Arhivovano 26 zhovtnya 2014 u Wayback Machine 16 15 15 16 19 22 24 25 24 22 20 18Malta 9 Arhivovano 3 zhovtnya 2010 u Wayback Machine 16 16 15 16 18 21 24 26 25 23 21 18Pafos 10 Arhivovano 18 lipnya 2011 u Wayback Machine 18 17 17 18 20 24 26 27 26 24 22 19Larnaka 11 Arhivovano 31 travnya 2013 u Wayback Machine 18 17 17 18 20 24 26 27 27 25 22 19Limassol 12 Arhivovano 29 travnya 2013 u Wayback Machine 18 17 17 18 20 24 26 27 27 25 22 19Aleksandriya 13 Arhivovano 5 sichnya 2014 u Wayback Machine 18 17 17 18 20 23 25 26 26 25 22 20Tel Aviv 14 Arhivovano 27 travnya 2013 u Wayback Machine 18 17 17 18 21 24 26 28 27 26 23 20Biologiya Redaguvati Posidonia oceanica na dni Seredzemnogo morya Div takozh Spisok rib Seredzemnogo morya Akvatoriya morya podilyayetsya na ryad ekoregioniv morskoyi borealnoyi pivnichnoatlantichnoyi zoogeografichnoyi provinciyi tuniske uzberezhzhya i zatoka Sidra zahidnoseredzemnomorskij Adriatichne Egejske Levantijske Ionichne ta more Alboran 5 U zoogeografichnomu vidnoshenni donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m nalezhit do seredzemnomorskoyi provinciyi perehidnoyi zoni mizh borealnoyu ta subtropichnoyu zonami 6 Roslinnist i tvarinnij svit Seredzemnogo morya viriznyayetsya vidnosno slabkim kilkisnim rozvitkom fito i zooplanktonu sho tyagne za soboyu vidnosno neveliku kilkist bilshih tvarin yaki harchuyutsya nimi u tomu chisli rib Kilkist fitoplanktonu v poverhnevih gorizontah stanovit vsogo 8 10 mg m na glibini 1000 2000 m jogo v 10 20 raziv menshe Dosit riznomanitni vodorosti perevazhayut peridineyi i diatomeyi Fauna Seredzemnogo morya harakterizuyetsya velikoyu vidovoyu riznomanitnistyu prote chislo predstavnikiv okremih vidiv nevelike Traplyayutsya raki odin vid tyuleniv bilocherevij tyulen morski cherepahi Rib nalichuyetsya 550 vidiv skumbriyevi oseledcevi anchousovi kefali korifeni tunci pelamidi stavridi ta inshi Blizko 70 vidiv rib endemikiv u tomu chisli skati vidi hamsi bichkiv morskih sobachok gubani ta morski iglici Z yistivnih molyuskiv najbilshe znachennya mayut ustricya seredzemnomorsko chornomorska midiya morskij finik Sered bezhrebetnih poshireni vosminogi kalmari sepiyi krabi langusti chislenni vidi meduz sifonofor u deyakih rajonah zokrema v Egejskomu mori meshkayut gubki i chervoni korali Seredzemne more zaznaye najbilshogo zaselennya invazijnimi vidami tvarin i roslin z pomizh usih moriv svitovogo okeanu Sogodni u vodah morya viyavleno ponad 900 invazijnih vidiv 7 Geologichna budova i relyef dna Redaguvati Relyef dna Seredzemnogo morya Vulkanizm regionu Seredzemnogo morya Dno Seredzemnogo morya doslidniki okeanografi podilyayut na dekilka ulogovin z vidnosno krutimi materikovimi shilami i glibinoyu 2 4 km Vzdovzh beregiv ulogovini obmezheni vuzkoyu smugoyu kontinentalnogo shelfu yaka rozshiryuyetsya tilki mizh uzberezhzhyam Tunisu j Siciliyi a takozh u mezhah Adriatichnogo morya Za geomorfologichnim rajonuvannyam kotlovinu Seredzemnogo morya podilyayut na 3 osnovni basejni zahidnij Alzhiro Provanskij z maksimalnoyu glibinoyu ponad 2 800 m Vin ob yednuye v sobi zapadini moriv Alboran Balearskogo ta Ligurijskogo a takozh zapadinu Tirrenskogo morya centralnij glibinoyu ponad 5 100 m Centralna ulogovina i zapadini moriv Adriatichnogo ta Ionichnogo shidnij Levantinskij glibinoyu blizko 4 380 m ulogovini moriv Levantu Egejskogo ta Marmurovogo Stratigrafichnij rozriz dna vsih ulogovin pochinayetsya potuzhnimi tovshami antropogen neogenovih vidkladiv z prosharkami piroklastichnih porid v Balearskomu i Ligurijskomu mori yihnya potuzhnist za danim GSZ syagaye 5 7 km Sered messinskih vidkladiv Alzhiro Provanskoyi ulogovini znachna rol nalezhit solenosnij evaporitovij tovshi potuzhnistyu ponad 1 5 2 0 km Vidkladi ciyeyi tovshi chasto utvoryuyut solyani diapiri yaki ye yaskravim proyavom solyanoyi tektoniki Uzdovzh bortiv i v centri Tirrenskoyi ulogovini prostyagayutsya dekilka glibinnih rozlomiv z priurochenimi do nih zgaslimi i diyuchimi vulkanami deyaki z nih utvoryuyut veliki pidvodni gori Liparski ostrovi vulkan Vavilova ta inshi Vulkani po krayah ulogovini v Toskanskomu arhipelazi na Poncianskih ostrovah Vezuvij a takozh vulkani Liparskih ostroviv vivergayut kisli i luzhni lavi natomist vulkani v centralnij chastini Seredzemnogo morya mayut bilsh gliboki dzherela magm i voni predstavleni perevazhno bazaltami Chastina centralnogo i shidnogo Levantinskogo basejnu vipovneni potuzhnoyu tovsheyu osadovih porid zdebilshogo produktami richkovih vinosiv avandelt zokrema delti Nilu Na dni cih ulogovin za danimi GSZ viokremleni Gellenskij glibokovodnij zholob i centralnij Seredzemnomorskij val velike sklepinnya visotoyu 500 800 m Vzdovzh pidnizhzhya materikovogo shilu Kirenayiki prostezhuyetsya Livijskij zholob yakij dovoli chitko virazhenij v relyefi i slabo zapovnenij vidkladami Ulogovini Seredzemnogo morya velmi rizni za chasom formuvannya Znachna chastina Levantinskogo basejnu zakladena v mezozoyi Alzhiro Provanskogo basejnu z kincya oligocenu na pochatku miocenu Deyaki ulogovini sformovani na pochatku i v seredini miocenu i v plioceni V messinskij chas na bilshij chastini Seredzemnogo morya vzhe isnuvali negliboki ulogovini Glibina Alzhiro Provanskogo basejnu pid chas osadonakopichennya evaporitiv v messinskij chas ocinyuyetsya u 1 1 5 km Sil nakopichuvalasya v rezultati intensivnogo viparovuvannya i koncentraciyi rozsolu yakij utvoryuvavsya z pritoku normalnosolenoyi morskoyi vodi v zakritij basejn sedimentaciyi cherez protoku sho periodichno isnuvala pivdennishe Gibraltaru Suchasni glibini Tirrenskoyi zapadini utvorilis v rezultati opuskannya morskogo dna vprodovzh pliocenu i antropogenu za ostanni 5 mln rokiv Tak samo vinikli j inshi ulogovini Za danimi GSZ vstanovleno vidsutnist granitnogo sharu v glibokovodnih ulogovinah sho dalo pidstavu geologam zrobiti pripushennya pro te sho Seredzemne more relikt paleookeanu Tetis Dno Seredzemnogo morya v bagatoh miscyah perspektivne dlya poshukiv rodovish vuglevodniv osoblivo v oblastyah poshirennya solyanokupolnih struktur V shelfovih zonah pokladi nafti i gazu priurocheni do mezozojskih i paleogenovih vidkladiv Ekonomika RedaguvatiKrayini Seredzemnomorskogo basejnu Redaguvati Krayini Seredzemnomorskogo basejnu Sered suchasnih krayin 22 mayut bezposerednij vihid do Seredzemnogo morya Afrika Marokko Alzhir Tunis Liviya YegipetAziya Palestina Izrayil Livan Kipr Siriya Turechchina Shidna Frakiya Yevropa Greciya Albaniya Chornogoriya Horvatiya Bosniya i Gercegovina Sloveniya Italiya Malta Monako Franciya Ispaniya Stolici krayin sho mayut vihid do Seredzemnogo morya ta mista cih krayin iz naselennyam ponad 200 tisyach osib iz zahodu na shid regionu Malaga Kartahena Alikante Valensiya Palma Barselona Marsel Nica Monako Genuya Rim Neapol Palermo Kataniya Messina Valetta Taranto Bari Veneciya Triyest Split Durres Patri Afini Saloniki Izmir Antaliya Mersin Tars Adana Latakiya Tripoli Livan Bejrut Hajfa Tel Aviv Ashdod Gaza Port Sayid Dum yat Aleksandriya Bengazi Tripoli Sfaks Tunis Annaba Alzhir i Oran Ekonomichnij rozvitok regionu Redaguvati Uzberezhzhya Seredzemnogo morya zdavna shilno zaselene i viriznyayetsya visokim rivnem gospodarskogo rozvitku zokrema krayini roztashovani na jogo pivnichnomu uzberezhzhi Seredzemnim morem prohodyat vazhlivi morski shlyahi sho zv yazuyut Yevropu z Afrikoyu z krayinami Pivdennoyi i Shidnoyi Aziyi Seredzemnim morem takozh prohodyat vazhlivi torgovelni shlyahi sho zv yazuyut Ukrayinu iz zahidnimi krayinami i liniyi velikogo kabotazhu mizh chornomorskimi ta azovskimi portami Ukrayini Najbilshi porti Marsel Franciya Genuya Triyest Veneciya Italiya Pirej Saloniki Greciya Stambul Turechchina Bejrut Livan Hajfa Izrayil Aleksandriya Yegipet Alzhir Alzhir Sidra i Marsa Brega Liviya Barselona Ispaniya Transportne znachennya akvatoriyi Seredzemnogo morya dlya Zahidnoyi Yevropi bezupinno zrostaye u zv yazku z posilennyam zalezhnosti cih krayin vid importu sirovini Osoblivo velika rol Seredzemnogo morya u transportuvanni nafti Porti Seredzemnogo morya pov yazani truboprovodami yak z krayinami Zahidnoyi Yevropi v tomu chisli Avstriyeyu Nimechchinoyu Franciyeyu Shvejcariyeyu tak i z rodovishami nafti Blizkogo Shodu ta Pivnichnoyi Afriki Veliki takozh perevezennya inshih vidiv mineralnoyi sirovini metalevih rud v tomu chisli boksitiv rudi dlya virobnictva alyuminiyu silskogospodarskih produktiv Sueckim kanalom cherez yakij prohodyat zv yazki Zahidnoyi Yevropi z Aziyeyu ta Avstraliyeyu Na uzberezhzhi Seredzemnogo morya i na ostrovah stvoreni chislenni promislovi pidpriyemstva Na sirovinnij bazi sho dostavlyayetsya morem rozvinulasya himichna i metalurgijna promislovist Velikimi vuzlami himichnoyi promislovosti stali v 1960 1975 rokah ostrova Sardiniya i Siciliya v Italiyi girlo Roni u Franciyi tosho Rozpochato vidobutok nafti i gazu na shelfi Seredzemnogo morya pivnichna chastina Adriatichnogo morya kontinentalnij shelf Greciyi v Egejskomu mori 8 Rozvineni takozh promislove ribalstvo sardini tunec makrel skumbriya ta inshi Shiroko vidomi kurorti Lazurnogo berega Riv yera u Franciyi Italiyi ta Monako kurorti Levantijskogo uzberezhzhya i Balearskih ostroviv v Ispaniyi Dinarskogo uzberezhzhya v Horvatiyi i Chornogoriyi ostroviv Egejskogo morya i Kritu ta inshi Cikavij fakt RedaguvatiPriblizno 5 6 miljoniv rokiv tomu Seredzemne more nespodivano i majzhe povnistyu visohlo Messinskij pik solonosti Prichomu visihannya vidbulosya visim raziv chastkovo abo praktichno povnistyu v kinci miocenu 5 96 5 33 mln rokiv tomu Messinskij yarus Doslidniki z Universitetu Otago Nova Zelandiya z yasuvali sho obmilinnya Seredzemnogo morya vidbuvalosya odnochasno zi zrostannyam lodovoyi shapki v Antarktici 9 Div takozh RedaguvatiSeredzemnomor ya Seredzemnomorskij klimat Seredzemnomorskij soyuz Spisok ostroviv Seredzemnogo morya Seredzemnomorski igri Seredzemnomorska diyetaPrimitki Redaguvati Vnutrennee more Realnyj slovar klassicheskih drevnostej Arhiv originalu za 22 serpnya 2014 Procitovano 7 kvitnya 2011 Lѣtopisec Velikogo knyazstva Litovskogo i Zhomoicskogo Arhivovano 8 lipnya 2020 u Wayback Machine za rukopisom Krasinskogo PSRL T 35 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach Skuratovich O Ya K DNVP Kartografiya 2008 a b ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas BioScience Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 Velika invaziya Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 29 travnya 2011 Continental Shelf MZS Greciyi Pochemu vysohlo Sredizemnoe more VIDEO Arhiv originalu za 16 listopada 2015 Procitovano 15 listopada 2015 Literatura RedaguvatiSeredzemne moreu sestrinskih Vikiproyektah Portal Geografiya Citati u Vikicitatah Seredzemne more u Vikishovishi Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 451 s Gracianskij A N Priroda Sredizemnomorya Moskva 1971 Osnovnye cherty geologicheskogo stroeniya gidrologicheskogo rezhima i biologii Sredizemnogo morya Moskva 1965 Cirgoffer A Atlanticheskij okean i ego morya per s polsk Moskva 1975 Alain Saliot The Mediterranean Sea Birkhauser 2005 T 5 413 s The Handbook of Environmental Chemistry ISBN 9783540250180 Foppe B DeWalle M Nikolopoulou Tamvakli W J Heinen Environmental condition of the Mediterranean Sea European Community countries Springer 1993 T 5 524 s Environment amp assessment ISBN 9780792324683 Posilannya RedaguvatiSeredzemne more Velika radyanska enciklopediya ros Seredzemne more Enciklopediya Kolera Otkrytoe obshestvo 2000 ros Seredzemne more newworldencyclopedia org Arhivovano 26 bereznya 2011 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Seredzemne more amp oldid 38628101