Діапір (рос. диапир, англ. diapir, нім. Diapir m, Diapirfalte f) — в геології — склепінчастоподібна антиклінальна складка з інтенсивно зім'ятим ядром, що виникла шляхом видавлювання знизу високопластичних порід (сіль, глини), які при своєму підйомі прорізають шари, що складають склепіння складки і утворюють т. зв. ядро протикання.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Горная энциклопедия. В пяти томах. — М.:Советская энциклопедия, 1984—1991.
- Геологический словарь : в 2 т. / гл. ред. К. Н. Паффенгольц. — 2-е изд., испр. — М. : Недра, 1978. (рос.)
- Jaroszewski W., Marks L., Radomski A., Słownik geologii dynamicznej, Warszawa: Wydawnictwa Geologiczne, 1985, ISBN 83-220-0196-7, OCLC 830183626.